ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

Стосовно митного оформлення транспортних засобiв

     У зв'язку зi зверненням до Державної митної служби України Асоцiацiї мiжнародних автомобiльних перевiзникiв України (лист вiд 12.01.08 N 120/3) повiдомляємо.

     Вiдповiдно до статтi 204 Митного кодексу України вiд 11.07.02 N 92-IV (далi - Кодекс) тимчасове ввезення (вивезення) - митний режим, вiдповiдно до якого товари можуть ввозитися на митну територiю України чи вивозитися за межi митної територiї України з обов'язковим наступним поверненням цих товарiв без будь-яких змiн, крiм природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування.

     Згiдно з абзацом дев'ятим статтi 206 дозвiл на тимчасове ввезення на митну територiю України пiд зобов'язання про зворотне вивезення допускається щодо транспортних засобiв, що використовуються виключно для перевезення пасажирiв i товарiв через митний кордон України.

     Слiд також зазначити, що питання тимчасового ввезення на митну територiю України транспортних засобiв, крiм Кодексу регулюється положеннями Додатку С до Конвенцiї про тимчасове ввезення, прийнятих 26 червня 1990 року у м. Стамбулi, до якої Україна приєдналась згiдно iз Законом України вiд 24.03.04 N 1661-IV "Про приєднання України до Конвенцiї про тимчасове ввезення" (далi - Стамбульська конвенцiя).

     Вiдповiдно до статтi 2 Стамбульської конвенцiї кожна iз Договiрних Сторiн вiдповiдно до положень цiєї Конвенцiї, зобов'язується надавати згоду на тимчасове ввезення товарiв (у тому числi транспортних засобiв), зазначених у Додатках до цiєї Конвенцiї. Не впливаючи на положення Додатка E, режим тимчасового ввезення надається з загальним умовним звiльненням вiд ввiзного мита i податкiв та без застосування ввiзних обмежень чи заборон економiчного характеру.

     При цьому, вiдповiдно до статтi 2 Додатку С до цiєї Конвенцiї правом на тимчасове ввезення вiдповiдно до статтi 2 Конвенцiї користуються транспортнi засоби комерцiйного чи приватного використання.

     Згiдно зi статтею 1 Додатку С до Стамбульської конвенцiї пiд термiном "комерцiйне використання" розумiється платне перевезення осiб або промислове чи комерцiйне платне або безоплатне перевезення вантажiв, а пiд термiном "приватне використання" - перевезення особою виключно для особистих потреб, за винятком будь-якого комерцiйного використання.

     Вiдповiдно до пункту "f)" статтi 1 Стамбульської конвенцiї термiн "особа" означає як фiзичну, так i юридичну особу, якщо iнше не передбачене контекстом.

     Статтею 5 Додатку С до Стамбульської конвенцiї встановлено, що для того, щоб можна було скористатись правами на пiльги, якi надаються цим Додатком:

     а) транспортнi засоби комерцiйного використання повиннi бути зареєстрованими на територiї, яка не є територiєю тимчасового ввезення, на iм'я особи, яка зареєстрована або постiйно проживає за межами територiї тимчасового ввезення, i ввозитись та використовуватись особами, якi здiйснюють свою дiяльнiсть з такої територiї;

     b) транспортнi засоби приватного використання повиннi бути зареєстрованими на територiї, яка не є територiєю тимчасового ввезення, на iм'я особи, яка зареєстрована або постiйно проживає за межами територiї тимчасового ввезення, i ввозитись та використовуватись особами, якi постiйно проживають на такiй територiї.

     Таким чином пiльги, якi надаються цим Додатком, а саме - режимом тимчасового ввезення iз загальним умовним звiльненням вiд сплати ввiзного мита та податкiв й без застосування ввiзних обмежень чи заборон економiчного характеру поширюються лише на:

     транспортнi засоби комерцiйного використання, якi повиннi бути зареєстрованими на територiї, яка не є територiєю тимчасового ввезення, на iм'я особи, яка зареєстрована або постiйно проживає за межами територiї тимчасового ввезення, i ввозитись та використовуватись особами, якi здiйснюють свою дiяльнiсть з такої територiї, та

     транспортнi засоби приватного використання, якi повиннi бути зареєстрованими на територiї, яка не є територiєю тимчасового ввезення, на iм'я особи, яка зареєстрована або постiйно проживає за межами територiї тимчасового ввезення, i ввозитись та використовуватись особами, якi постiйно проживають на такiй територiї.

     При цьому, згiдно з частиною першою статтi 9 Додатку С до Стамбульської конвенцiї подальше вивезення транспортних засобiв комерцiйного використання вiдбувається вiдразу ж пiсля закiнчення транспортних операцiй, для яких вони були ввезенi.

     Разом з цим, звертаємо увагу, що вiдповiдно до статтi 1 Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" вiд 16.04.91 N 959-XII (зi змiнами):

     зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть - дiяльнiсть суб'єктiв господарської дiяльностi України та iноземних суб'єктiв господарської дiяльностi, побудована на взаємовiдносинах мiж ними, що має мiсце як на територiї України, так i за її межами;

     зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) - матерiально оформлена угода двох або бiльше суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi та їх iноземних контрагентiв, спрямована на встановлення, змiну або припинення їх взаємних прав та обов'язкiв у зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi.

     Згiдно зi статтею 6 цього Закону зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) укладається суб'єктом зовнiшньоекономiчної дiяльностi або його представником у простiй письмовiй формi, якщо iнше не передбачено мiжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зовнiшньоекономiчного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документiв, договорiв та iнших пiдстав, якi не суперечать цьому Закону. Дiї, якi здiйснюються вiд iменi iноземного суб'єкта зовнiшньоекономiчної дiяльностi суб'єктом зовнiшньоекономiчної дiяльностi України, уповноваженим на це належним чином, вважаються дiями цього iноземного суб'єкта зовнiшньоекономiчної дiяльностi.

     Крiм цього, Конституцiйний Суд України своїм Рiшенням вiд 26.11.98 за N 16-рп/98 встановив, що положення частини другої статтi 6 Закону Української РСР "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" треба розумiти так, що передбачена ним письмова форма є обов'язковою для будь-якого зовнiшньоекономiчного договору (контракту), що укладається суб'єктом зовнiшньоекономiчної дiяльностi України. Винятки з цього правила можуть встановлюватися лише законом або мiжнародним договором України.

     З огляду на вищевикладене, митне оформлення транспортного засобу (причепа/напiвпричепа), що зареєстрований в органах реєстрацiї iноземних держав та ввозиться на митну територiю України юридичними особами - резидентами, разом з тягачем, що має постiйну державну реєстрацiю в Українi, здiйснюється в загальному порядку вiдповiдно до умов зовнiшньоекономiчного договору (контракту) при цьому режим вибирається декларантом згiдно з положеннями Митного кодексу України вiд 11.07.02 N 92-IV.