ДЕРЖАВНИЙ КОМIТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛIТИКИ ТА ПIДПРИЄМНИЦТВА

     Державний комiтет України з питань регуляторної полiтики та пiдприємництва розглянув лист щодо застосування окремих норм податкового законодавства та в межах своєї компетенцiї повiдомляє.

     Вiдповiдно до Закону України вiд 03.04.97 р. N 168/97-ВР "Про податок на додану вартiсть", зi змiнами та доповненнями (далi - Закон про ПДВ) об'єктом оподаткування ПДВ є операцiї з поставки товарiв (робiт, послуг), мiсце надання яких знаходиться на митнiй територiї України (пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону про ПДВ).

     Згiдно з пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону про ПДВ датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарiв (робiт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий перiод, протягом якого вiдбувається будь-яка з подiй, що сталася ранiше:

     - або дата зарахування коштiв вiд покупця (замовника) на банкiвський рахунок платника податку як оплата товарiв (робiт, послуг), що пiдлягають поставцi, а у разi поставки товарiв (робiт, послуг) за готiвковi грошовi кошти - дата їх оприбуткування в касi платника податку, а при вiдсутностi такої - дата iнкасацiї готiвкових коштiв у банкiвськiй установi, що обслуговує платника податку;

     - або дата вiдвантаження товарiв, а для робiт (послуг) - дата оформлення документа, що засвiдчує факт виконання робiт (послуг) платником податку.

     У разi поставки товарiв (послуг) за умови оплати їх бюджетними коштами iснує спецiальна норма Закону про ПДВ. Так, згiдно з пп. 7.3.5 п. 7.3 ст. 7 датою виникнення податкових зобов'язань у разi поставки товарiв (робiт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштiв є дата надходження таких коштiв на поточний рахунок платника податку або дата отримання вiдповiдної компенсацiї у будь-якому iншому видi, включаючи зменшення заборгованостi такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом. Тобто у разi поставки товарiв (робiт, послуг) з оплатою їх бюджетними коштами податковi зобов'язання виникають у момент надходження таких коштiв на рахунок постачальника за касовим методом.

     Отже, вважаємо, що джерело оплати товарiв (послуг) не має нiякого впливу на змiну об'єкта оподаткування, тобто оподаткуванню пiдлягають операцiї платника податку з продажу товарiв (послуг) незалежно вiд того, хто i за рахунок чого їх споживає - держава за рахунок бюджету, пiдприємство за рахунок прибутку чи населення за рахунок власних коштiв.

     Щодо дати виникнення права на податковий кредит слiд зазначити, що спецiальної норми Закону про ПДВ, якою б встановлювалися рiзнi правила вiдображення податкового кредиту по товарах, придбаних за бюджетнi чи за власнi кошти, немає. Тому слiд керуватися загальним положенням з визначенням податкового кредиту.

     Так, вiдповiдно до положень п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ податковий кредит звiтного перiоду складається iз сум податкiв, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 та ст. 8¹ цього Закону, протягом такого звiтного перiоду, зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарiв (у тому числi при їх iмпортi) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операцiях у межах господарської дiяльностi платника податку.

     Керуючись пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здiйснення першої з подiй:

     - або дата списання коштiв з банкiвського рахунку платника податку в оплату товарiв (робiт, послуг), дата виписки вiдповiдного рахунку (товарного чека) - у разi розрахункiв з використанням кредитних дебетових карток або комерцiйних чекiв;

     - або дата отримання податкової накладної, що засвiдчує факт придбання платником податку товарiв (робiт, послуг).

     Згiдно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ не пiдлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарiв (послуг), не пiдтвердженi податковими накладними чи митними декларацiями.

     Вiдповiдно до положень статтi 7 Закону про ПДВ платник податку на пiдставi проведеної оподатковуваної господарської операцiї та належним чином оформленої контрагентом-постачальником податкової накладної має право вiдносити суми витрат на сплату ПДВ до складу податкового кредиту звiтного перiоду, незважаючи на сплату чи несплату контрагентом сум ПДВ до бюджету за вiдповiдною оподатковуваною операцiєю, i виходячи з цього визначати суму свого податкового зобов'язання з ПДВ за звiтний перiод.

     Також слiд зазначити, що Законом України "Про систему оподаткування" в редакцiї Закону вiд 18.02.97 р. N 77/97-ВР та Законом про ПДВ для платника податкiв не передбачено обов'язку й не надано права вимагати вiд iншого платника податкiв будь-яких вiдомостей, у тому числi щодо зарахування до бюджету iншими платниками податкiв сплаченого їм ПДВ у цiнi поставлених товарiв.

     Крiм того, статтею 61 Конституцiї України встановлено, що юридична вiдповiдальнiсть особи має iндивiдуальний характер.

     Отже, на думку Держпiдриємництва, несплата контрагентом-постачальником сум ПДВ до бюджету за оподатковуваною операцiєю не є пiдставою для невключення таких сум ПДВ до складу податкового кредиту платником податку - покупцем i не може бути пiдставою для притягнення останнього до вiдповiдальностi.