ДЕРЖАВНИЙ КОМIТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛIТИКИ ТА ПIДПРИЄМНИЦТВА
вiд 21.05.2008 р. | N 4284 |
---|
Щодо маркування алкогольних напоїв
Державний комiтет України з питань регуляторної полiтики та пiдприємництва в межах компетенцiї розглянув <...> лист вiд 15.06.2007 року (вх. N 4371/0/1-08 вiд 25.04.2008 року) з приводу надання роз'яснення з деяких питань чинного законодавства щодо маркування алкогольних напоїв та за пiдсумками розгляду iнформує про таке.
Вiдповiдно до пункту 29 Правил роздрiбної торгiвлi алкогольними напоями, затверджених постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 30.07.96 р. N 854, суб'єкти господарської дiяльностi (юридичнi та фiзичнi особи), якi мають право на роздрiбну торгiвлю алкогольними напоями, та їх працiвники зобов'язанi дотримуватись Законiв України "Про захист прав споживачiв", "Про державне регулювання виробництва та обiгу спирту етилового, коньячного i плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробiв", "Про забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення", цих Правил, Порядку заняття торговельною дiяльнiстю i правил торговельного обслуговування населення, затверджених постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 15 червня 2006 року N 833, та iнших нормативних документiв, що прямо чи/та побiчно регламентують торговельну дiяльнiсть.
Згiдно з частиною 1 статтi 15 Закону України "Про захист прав споживачiв" споживач має право на одержання необхiдної, доступної, достовiрної та своєчасної iнформацiї про продукцiю, що забезпечує можливiсть її свiдомого i компетентного вибору. Iнформацiя повинна бути надана споживачевi до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Iнформацiя про продукцiю не вважається рекламою.
Iнформацiя про продукцiю повинна мiстити:
1) назву товару, найменування або вiдтворення знака для товарiв i послуг, за якими вони реалiзуються;
2) найменування нормативних документiв, вимогам яких повинна вiдповiдати вiтчизняна продукцiя;
3) данi про основнi властивостi продукцiї, а щодо продуктiв харчування - про склад (включаючи перелiк використаної у процесi їх виготовлення сировини, в тому числi харчових добавок), номiнальну кiлькiсть (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цiннiсть, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категорiями споживачiв, а також iншу iнформацiю, що поширюється на конкретний продукт;
4) вiдомостi про вмiст шкiдливих для здоров'я речовин, якi встановленi нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукцiї, якщо такi застереження встановленi нормативно-правовими актами;
5) позначку про наявнiсть у її складi генетично модифiкованих компонентiв;
6) данi про цiну (тариф), умови та правила придбання продукцiї;
7) дату виготовлення;
8) вiдомостi про умови зберiгання;
9) гарантiйнi зобов'язання виробника (виконавця);
10) правила та умови ефективного i безпечного використання продукцiї;
11) строк придатностi (строк служби) товару (наслiдкiв роботи), вiдомостi про необхiднi дiї споживача пiсля їх закiнчення, а також про можливi наслiдки в разi невиконання цих дiй;
12) найменування та мiсцезнаходження виробника (виконавця, продавця) i пiдприємства, яке здiйснює його функцiї щодо прийняття претензiй вiд споживача, а також проводить ремонт i технiчне обслуговування.
Слiд зауважити, що статтею 38 Закону України "Про безпечнiсть та якiсть харчових продуктiв" передбачено вимоги до етикетування харчових продуктiв, вiдповiдно до яких забороняється обiг харчових продуктiв, етикетування яких не вiдповiдає цьому Закону та вiдповiдним технiчним регламентам. Усi харчовi продукти, що перебувають в обiгу в Українi, етикетуються державною мовою України та мiстять у доступнiй для сприймання споживачем формi iнформацiю, зокрема, про кiнцеву дату споживання "Вжити до" або дату виробництва та строк придатностi.
Необхiдно пiдкреслити, що стаття 1 Закону України "Про захист прав споживачiв" дає визначення деяким термiнам, зокрема:
- гарантiйний строк - строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов'язання про здiйснення безоплатного ремонту або замiни вiдповiдної продукцiї у зв'язку з введенням її в обiг;
- строк (термiн) придатностi - строк (термiн), визначений нормативно-правовими актами, нормативними документами, умовами договору, протягом якого в разi додержання вiдповiдних умов зберiгання та/або експлуатацiї чи споживання продукцiї її якiснi показники i показники безпеки повиннi вiдповiдати вимогам нормативно-правових актiв, нормативних документiв та умовам договору.
Згiдно зi статтею 7 Закону України "Про захист прав споживачiв" виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукцiї, в тому числi комплектуючих виробiв, протягом гарантiйного строку, встановленого нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором.
Частиною 2 статтi 7 цього Закону передбачено, що гарантiйний строк зазначається в паспортi на продукцiю або на етикетцi чи в будь-якому iншому документi, що додається до продукцiї. Гарантiйнi зобов'язання у будь-якому випадку включають також будь-якi зобов'язання виробника (виконавця) або продавця, передбаченi рекламою.
Звертаємо Вашу увагу на те, що в пунктi 3 цiєї ж статтi вказано, що для продукцiї, споживчi властивостi якої можуть з часом погiршуватися i становити небезпеку для життя, здоров'я, майна споживачiв i навколишнього природного середовища, встановлюється строк придатностi, який зазначається на етикетках, упаковцi або в iнших документах, що додаються до неї при продажу, i який вважається гарантiйним строком.
Строк придатностi обчислюється починаючи вiд дати виготовлення, яка також зазначається на етикетцi або в iнших документах, i визначається або часом, протягом якого товар є придатним для використання, або датою, до настання якої товар є придатним для використання.
Особливу увагу звертаємо на те, що продаж товарiв, на яких строк придатностi не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документiв, а також товарiв, строк придатностi яких минув, забороняється.
Вiдповiдно до статтi 13 Закону України "Про виноград та виноградне вино" постачальник вин, вермутiв, коньякiв України i брендi не несе вiдповiдальностi за втрату якостi своєї продукцiї в торговельнiй мережi в разi порушення умов її зберiгання або в разi закiнчення гарантiйних строкiв зберiгання.
Необхiдно зазначити, що стаття 8 "Про захист прав споживачiв" визначає права споживача у разi придбання ним товару неналежної якостi.
Так, частиною 1 статтi 8 цього Закону передбачено, що в разi виявлення протягом установленого гарантiйного строку недолiкiв споживач у порядку та у строки, що встановленi законодавством, має право вимагати:
1) пропорцiйного зменшення цiни;
2) безоплатного усунення недолiкiв товару в розумний строк;
3) вiдшкодування витрат на усунення недолiкiв товару.
У разi виявлення протягом встановленого гарантiйного строку iстотних недолiкiв, якi виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифiкацiї товару, пiдтверджених за необхiдностi висновком експертизи, споживач у порядку та у строки, що встановленi законодавством, i на пiдставi обов'язкових для сторiн правил чи договору має право за своїм вибором вимагати вiд продавця або виробника:
1) розiрвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;
2) вимагати замiни товару на такий же товар або на аналогiчний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
Згiдно з частиною 3 цiєї статтi вимоги споживача, встановленi частиною першою цiєї статтi, пред'являються на вибiр споживача продавцевi за мiсцем купiвлi товару, виробниковi або пiдприємству, що задовольняє цi вимоги за мiсцезнаходженням споживача.
Споживач має право пред'явити одну з вимог, передбачених частиною першою цiєї статтi, а в разi її невиконання заявити iншу вимогу, передбачену частиною першою цiєї статтi.
Зазначенi вимоги за мiсцезнаходженням споживача задовольняють також створенi власником продавця торговельнi пiдприємства та фiлiї, що здiйснюють продаж аналогiчних придбаних споживачем товарiв, або пiдприємства, на якi цi функцiї покладено на пiдставi договору. Функцiї представникiв пiдприємств-виробникiв виконують їх представництва та фiлiї, створенi виробниками для цiєї мети, або пiдприємства, якi задовольняють зазначенi вимоги на пiдставi договору з виробником.
Вiдповiдно до частини 12 цiєї ж статтi виробник зобов'язаний вiдшкодувати всi збитки продавця (пiдприємства, що задовольняє вимоги споживача, встановленi частиною першою цiєї статтi), який розглядає претензiю споживача до придбаного товару.
Продавець (виробник) товарiв зобов'язаний у мiсячний строк вiдшкодувати пiдприємству, що виконує його функцiї, збитки, яких воно зазнало у зв'язку iз задоволенням вимог споживача, передбачених цiєю статтею.
Необхiдно зауважити, що згiдно з частиною 14 вищезазначеної статтi вимоги споживача, передбаченi цiєю статтею, не пiдлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (пiдприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановленi частиною першою цiєї статтi) доведуть, що недолiки товару виникли внаслiдок порушення споживачем правил користування товаром або його зберiгання. Споживач має право брати участь у перевiрцi якостi товару особисто або через свого представника.
Отже, враховуючи вищевикладене, Держкомпiдприємництва вважає, що на етикетках алкогольних напоїв необхiдно зазначати:
- або дату виробництва та строк придатностi:
- або дату виробництва та гарантiйнi термiни зберiгання:
- або кiнцеву дату споживання "Вжити до".
Що стосується вiдповiдальностi за якiсть виноробної продукцiї, то постачальник вин, вермутiв, коньякiв України i брендi не несе вiдповiдальностi за втрату якостi своєї продукцiї в торговельнiй мережi в разi порушення умов її зберiгання або в разi закiнчення гарантiйних строкiв зберiгання.
Перший заступник Голови | А. Гота |