ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМIНIСТРАЦIЯ УКРАЇНИ

     Державна податкова адмiнiстрацiя України розглянула запит i повiдомляє таке.

     Вiдповiдно до п. 13.2 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку пiдприємств" (далi - Закон) резидент або постiйне представництво нерезидента, що здiйснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом вiд провадження господарської дiяльностi (у тому числi на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крiм доходiв, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язанi утримувати податок з таких доходiв, зазначених у пунктi 13.1 цiєї статтi, за ставкою у розмiрi 15 вiдсоткiв вiд їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету пiд час такої виплати, якщо iнше не передбачене нормами мiжнародних угод, якi набрали чинностi.

     Вiдповiдно до ст. 1 Конвенцiї мiж Урядом України та Урядом Литовської Республiки про уникнення податкових ухилень стосовно податкiв на доход i майно (далi - Конвенцiя мiж Україною та Литвою) ця Конвенцiя застосовується до осiб, якi є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.

     Статтею 2 Конвенцiї мiж Україною та Литвою визначено, що при застосуваннi цiєї Конвенцiї вираз "резидент Договiрної Держави" означає особу, яка за законодавством цiєї Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi мiсця проживання, постiйного мiсця перебування, мiсцезнаходження керiвного органу, мiсця реєстрацiї або iншого аналогiчного критерiю. Цей термiн також включає сам Уряд цiєї Держави, його полiтико-адмiнiстративнi пiдроздiли i мiсцевi органи влади та будь-яке агентство або органiзацiю, що повнiстю належать такiй Державi, полiтико-адмiнiстративному пiдроздiлу або мiсцевому органу влади, якi створенi за законодавством цiєї Держави. Цей термiн, разом з тим, не включає особу, яка пiдлягає оподаткуванню в цiй Державi, тiльки якщо ця особа одержує доходи з джерел у цiй Державi або стосовно майна, що в нiй мiститься.

     Аналогiчнi положення щодо осiб, до яких застосовуються положення мiжнародного договору про уникнення подвiйного оподаткування, мiстить Конвенцiя мiж Урядом України i Урядом Iталiйської Республiки про уникнення подвiйного оподаткування доходiв i капiталу та попередження податкових ухилень (далi - Конвенцiя мiж Україною та Iталiєю).

     Крiм цього, ст. 7 цiєї Конвенцiї визначено, що якщо пiдприємство однiєї Договiрної Держави здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво, то прибуток пiдприємства може оподатковуватись у другiй Державi, але тiльки стосовно тiєї частини, яка стосується цього постiйного представництва.

     Таким чином, постiйне представництво резидента Iталiї в Українi є платником податку на прибуток (вiдповiдно до пп. 2.1.4 п. 2.1 ст. 2 Закону), оподаткування якого здiйснюється за правилами, визначеними ст. 13 Закону.

     При цьому таке постiйне представництво не є резидентом України в розумiннi Конвенцiї мiж Україною та Литвою, тобто особою, на яку поширюються положення цього мiжнародного договору.

     Отже, постiйне представництво iталiйського резидента в Українi, яке здiйснює виплату доходiв резиденту Литовської Республiки, зобов'язане утримувати податок з таких доходiв вiдповiдно до п. 13.2 ст. 13 Закону.