МIНIСТЕРСТВО ЮСТИЦIЇ УКРАЇНИ

ВИСНОВОК N 1/94
про скасування рiшення про державну реєстрацiю нормативно-правового акта

Нацiональний банк України

(найменування мiнiстерства, iншого органу, який прийняв нормативно-правовий акт)

Пункт 2 постанови Правлiння Нацiонального банку України вiд 9 листопада 2006 року N 428 "Про внесення змiн до деяких нормативно-правових актiв Нацiонального банку України"

(вид, дата, номер та заголовок нормативно-правового акта)

22 листопада 2006 року N 1222/13096

(дата i номер державної реєстрацiї)

Виявлення порушень та обставини, що виникли пiсля державної реєстрацiї нормативно-правового акта (пiдпункт "г" та абзац сьомий пункту 17 Положення про державну реєстрацiю нормативно-правових актiв мiнiстерств, iнших органiв виконавчої влади, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 28 грудня 1992 року N 731).

(правовi пiдстави скасування рiшення про державну реєстрацiю)

     Висновок:

     Пунктом 2 постанови Правлiння Нацiонального банку України вiд 9 листопада 2006 року N 428 внесено змiни до Правил зберiгання, захисту, використання та розкриття банкiвської таємницi, затверджених постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 14 липня 2006 року N 267, зареєстрованих у Мiнiстерствi юстицiї України 3 серпня 2006 року за N 935/12809, якими, зокрема, доповнено главу 3 "Порядок та межi розкриття банками iнформацiї, що мiстить банкiвську таємницю" пунктом 3.9.

     Цим пунктом на вiдмiну вiд нормативного припису частини третьої статтi 61 Закону України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть", яким встановлено обов'язок приватних осiб та органiзацiй не розголошувати отриману безпосередньо чи опосередковано при виконаннi своїх функцiй або наданнi послуг банку конфiденцiйну iнформацiю i не використовувати її на свою користь чи на користь третiх осiб, фактично надано розширене тлумачення цiєї частини статтi 61 зазначеного Закону. Зокрема встановлено право банку надавати iнформацiю, що фактично мiстить банкiвську таємницю, приватним особам та органiзацiям для забезпечення виконання ними своїх функцiй або надання послуг банку вiдповiдно до укладених мiж такими особами (органiзацiями) та банком договорiв за умови, що передбаченi договорами функцiї та/або послуги стосуються основної дiяльностi банку, яку вiн здiйснює на пiдставi отриманих банкiвської лiцензiї та письмових дозволiв.

     Зазначене не корелюється з правовою нормою частини третьої статтi 61 Закону України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть".

     Крiм того, зазначений нормативний припис фактично змiнює режим доступу до такої iнформацiї та порядок її розкриття, що суперечить частинi другiй статтi 32 Конституцiї України, якою встановлено заборону щодо збирання, зберiгання, використання та поширення конфiденцiйної iнформацiї про особу без її згоди, крiм випадкiв, визначених законом, i лише в iнтересах нацiональної безпеки, економiчного добробуту та прав людини.

     Iнформацiя щодо дiяльностi та фiнансового стану клiєнта, яка стала вiдомою банку у процесi обслуговування клiєнта та взаємовiдносин з ним чи третiм особам при наданнi послуг банку i розголошення якої може завдати матерiальної чи моральної шкоди клiєнту, є банкiвською таємницею (стаття 60 Закону України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть"), збереження якої гарантується статтею 61 цього Закону та спецiальним порядком її розкриття, визначеним статтею 62 цього Закону.

     Так, iнформацiя щодо юридичних та фiзичних осiб, яка мiстить банкiвську таємницю, розкривається банками:

     на письмовий запит або з письмового дозволу власника такої iнформацiї;

     на письмову вимогу суду або за рiшенням суду;

     органам прокуратури України, Служби безпеки України, Мiнiстерства внутрiшнiх справ України, Антимонопольного комiтету України - на їх письмову вимогу стосовно операцiй за рахунками конкретної юридичної

     особи або фiзичної особи - суб'єкта пiдприємницької дiяльностi за конкретний промiжок часу;

     органам Державної податкової служби України на їх письмову вимогу з питань оподаткування або валютного контролю стосовно операцiй за рахунками конкретної юридичної особи або фiзичної особи - суб'єкта пiдприємницької дiяльностi за конкретний промiжок часу;

     спецiально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фiнансового монiторингу на його письмову вимогу стосовно додаткової iнформацiї про фiнансову операцiю, що стала об'єктом фiнансового монiторингу;

     органам державної виконавчої служби на їх письмову вимогу з питань виконання рiшень судiв стосовно стану рахункiв конкретної юридичної особи або фiзичної особи - суб'єкта пiдприємницької дiяльностi (стаття 62 Закону України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть").

     Враховуючи викладене та у зв'язку з необхiднiстю запобiгання порушенням конституцiйних прав громадян в частинi охорони iнформацiї про особу, а також з метою уникнення неоднозначного тлумачення i застосування законодавства з цих питань та вiдповiдно до пiдпункту "г" та абзацу сьомого пункту 17 Положення про державну реєстрацiю нормативно-правових актiв мiнiстерств, iнших органiв виконавчої влади, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 28 грудня 1992 року N 731, пiдпунктiв 4.5 i 4.6 пункту 4 Порядку скасування рiшення про державну реєстрацiю нормативно-правових актiв, занесених до державного реєстру, затвердженого наказом Мiнiстерства юстицiї України вiд 31 липня 2000 року N 32/5, зареєстрованого 31 липня 2000 року за N 458/4679, та керуючись пунктом 6 i абзацом третiм пункту 7 цього Порядку, рiшення про державну реєстрацiю пункту 2 постанови Правлiння Нацiонального банку України вiд 9 листопада 2006 року N 428 "Про внесення змiн до деяких нормативно-правових актiв Нацiонального банку України" рекомендуємо скасувати.

     Виключено з державного реєстру нормативно-правових актiв 13.03.2009.