УГОДА

мiж Україною та Турецькою Республiкою про взаємне сприяння та захист iнвестицiй

     Україна та Турецька Республiка, якi надалi iменуються "Сторонами",

     бажаючи сприяти поглибленню економiчного спiвробiтництва мiж країнами, зокрема у зв'язку з iнвестицiями iнвесторiв однiєї Сторони на територiї iншої Сторони,

     визнаючи, що угода щодо режиму, який надається таким iнвестицiям, стимулюватиме приплив капiталу i технологiй та економiчний розвиток Сторiн,

     погоджуючись з тим, що справедливий та рiвноправний режим iнвестування є бажаним для пiдтримки стiйкої структури для iнвестицiй та найбiльш ефективного використання економiчних ресурсiв, та маючи намiр укласти угоду вiдносно пiдтримки та взаємного захисту iнвестицiй,

     домовились про наступне:

Стаття 1
Визначення

     Для цiлей цiєї Угоди:

     1. Термiн "iнвестор" означає:

     (a) фiзичну особу, яка має статус громадянина однiєї з Сторiн згiдно з їх чинним законодавством;

     (b) корпорацiю, фiрму або асоцiацiю, заснованих або створених згiдно з чинним законодавством однiєї з Сторiн, управлiння якими здiйснюється на територiї цих Сторiн.

     2. Термiн "iнвестицiї", вiдповiдно до внутрiшнього законодавства приймаючої Сторони, включає будь-який вид активiв зокрема, але не виключно:

     (a) акцiї, облiгацiї або будь-якi iншi форми участi в компанiях;

     (b) реiнвестованi прибутки, грошовi вимоги або будь-якi iншi права, передбаченi законами, що мають фiнансову цiннiсть та пов'язанi з iнвестицiєю;

     (c) рухоме та нерухоме майно, як i будь-якi iншi права in rem, такi як застави, права утримання, забезпечення по позицi та подiбнi права;

     (d) авторськi права, права на iнтелектуальну та промислову власнiсть, такi як патенти, лiцензiї, промисловi зразки, технiчнi процеси, а також товарнi знаки, goodwill, ноу-хау та iншi подiбнi права;

     (e) концесiї, наданi згiдно з законодавством або контрактом, включаючи концесiї на розвiдку, культивацiю, видобуток або експлуатацiю природних ресурсiв на територiї кожної iз Сторiн, як це зазначено нижче.

     3. Термiн "доходи" означає суми, одержанi внаслiдок iнвестицiї, та включає зокрема, але не виключно, прибуток, вiдсоток та дивiденди.

     4. Термiн "територiя" включає сушу, морськi райони та континентальний шельф, що визначенi за обопiльною згодою вiдповiдних сторiн, над якими Сторона, що приймає iнвестицiю, здiйснює сувереннi права або юрисдикцiю вiдповiдно до мiжнародного права.

Стаття 2
Сприяння та захист iнвестицiй

     1. Кожна Сторона допускатиме на своїй територiї iнвестицiї та дiяльнiсть, пов'язану з ними, на умовах не менш сприятливих нiж тi, що застосовуються у подiбних випадках до iнвестицiй iнвесторiв будь-якої третьої країни, вiдповiдно до її внутрiшнього законодавства.

     2. Кожна Сторона надаватиме цим iнвестицiям режим, який є бiльш сприятливим з тих, що надаються в подiбних ситуацiях iнвестицiям своїх власних iнвесторiв або iнвестицiям iнвесторiв будь-якої третьої країни.

     3. Згiдно з законодавством Сторiн, яке стосується в'їзду, перебування та працевлаштування iноземцiв:

     (a) громадянам кожної з Сторiн дозволяється в'їжджати та перебувати на територiї iншої Сторони з метою створення, розвитку, управлiння або консультування щодо iнвестицiй, яку вони або iнвестор сторони, який є їх роботодавцем, здiйснили або здiйснюють i яка включає значну кiлькiсть капiталу або iнших ресурсiв;

     (b) компанiї, заснованi належним чином вiдповiдно до законодавства однiєї з Сторiн, якi є iнвестицiями iнвесторiв iншої Сторони, мають змогу наймати управлiнський та технiчний персонал за своїм вибором, незалежно вiд громадянства.

     4. Положення цiєї Статтi не поширюватимуться на вiдносини, що регулюються наступними угодами, укладеними будь-якою iз Сторiн:

     (a) якi стосуються будь-яких iснуючих або майбутнiх митних союзiв, регiональної економiчної органiзацiї чи подiбних мiжнародних угод;

     (b) якi стосуються повнiстю або в основному оподаткування.

Стаття 3
Експропрiацiя та компенсацiя

     1. Iнвестицiї не можуть бути експропрiйованi, нацiоналiзованi або пiдданi, безпосередньо або опосередковано, заходам, якi мають подiбний ефект, окрiм як задля суспiльних цiлей, на недискримiнацiйнiй основi, за умови негайної, адекватної та ефективної компенсацiї та вiдповiдно до чинного законодавства та загальних принципiв режиму, як це зазначено у Статтi 2 цiєї Угоди.

     2. Компенсацiя повинна бути еквiвалентна дiйснiй вартостi експропрiйованої iнвестицiї, обчисленої до моменту здiйснення експропрiацiйних заходiв або до того, як про це стало вiдомо. Компенсацiя повинна бути виплачена без затримки та повинна вiльно переказуватись, як це вказано в параграфi 2 Статтi 4.

     3. Iнвесторам кожної Сторони, чиї iнвестицiї зазнали втрат на територiї iншої Сторони внаслiдок вiйни, повстання, громадського безладдя або iнших подiбних подiй, надаватиметься цiєю iншою Стороною режим, який є бiльш сприятливим, з тих, що надаються своїм власним iнвесторам або iнвесторам будь-якої третьої країни по вiдношенню до таких втрат.

Стаття 4
Репатрiацiя та перекази

     1. Кожна Сторона дозволятиме здiйснення всiх переказiв, пов'язаних з iнвестицiєю, вiльно та без необгрунтованої затримки на свою територiю та за її межi. Такi перекази включають:

     (a) доходи;

     (b) надходження вiд продажу або лiквiдацiї всiєї iнвестицiї або будь-якої її частини;

     (c) компенсацiї вiдповiдно до Статтi 3;

     (d) повернення позики та вiдсоткiв вiд позик, пов'язаних з iнвестицiєю;

     (e) заробiтну плату та iншi винагороди, одержанi громадянами однiєї Сторони, якi отримали на територiї iншої Сторони вiдповiднi дозволи на роботу, що має вiдношення до iнвестицiї;

     (f) платежi, що виникли внаслiдок спорiв, пов'язаних з iнвестуванням.

     2. Перекази здiйснюватимуться в конвертованiй валютi, в якiй iнвестицiя була здiйснена, або в будь-якiй конвертованiй валютi за курсом обмiну, що дiє на день здiйснення переказу, якщо iнше не передбачено угодою мiж iнвестором та Стороною, що приймає iнвестицiю.

Стаття 5
Суброгацiя

     1. Якщо iнвестицiя iнвестора однiєї Сторони застрахована проти некомерцiйних ризикiв згiдно з системою, заснованою вiдповiдним законом, будь-яка суброгацiя страхувальника, яка вiдповiдає умовам, зазначеним в страховiй угодi, повинна бути визнана iншою Стороною.

     2. Страхувальник не може здiйснювати будь-якi iншi права, крiм тих, що має iнвестор.

     3. Спори мiж Стороною та страхувальником повиннi вирiшуватись згiдно з Статтею 7 цiєї Угоди.

Стаття 6
Застосування iнших правил та спецiальних зобов'язань

     1. Якщо питання регулюється одночасно цiєю Угодою та iншою мiжнародною угодою, сторонами якої є обидвi Сторони, нiщо в цiй Угодi не заважатиме кожнiй з Сторiн чи будь-кому з її iнвесторiв, якi володiють iнвестицiями на територiї iншої Сторони, користуватись перевагами тих правил, якi є бiльш сприятливими у вiдношеннi до їх випадку.

     2. Якщо режим, який може надаватись однiєю з Сторiн iнвесторам iншої Сторони вiдповiдно до її законодавства або iнших спецiальних положень контрактiв, є бiльш сприятливим нiж той, який надається цiєю Угодою, - буде надано бiльш сприятливий режим.

Стаття 7
Вирiшення спорiв мiж однiєю Стороною та iнвесторами iншої Сторони

     1. Спори мiж однiєю Стороною та iнвестором iншої Сторони, пов'язанi з його iнвестицiєю, повиннi бути викладенi iнвестором у письмовiй формi, включаючи детальну iнформацiю Сторони, яка приймає iнвестицiю. Iнвестор та зацiкавлена Сторона намагатимуться вирiшити такi спори за допомогою консультацiй та переговорiв.

     2. Якщо цi спори не можуть бути вирiшенi таким чином протягом 6 мiсяцiв пiсля дати подання нотифiкацiї, вказаної в п. 1, спiр може бути переданий на розгляд за вибором iнвестора до:

     (a) Мiжнародного центру для вирiшення iнвестицiйних спорiв (ICSID) вiдповiдно до Конвенцiї про Вирiшення iнвестицiйних спорiв мiж державами та громадянами iнших держав (в разi, якщо обидвi Сторони пiдписали цю Конвенцiю);

     (b) ad hoc арбiтражного суду, заснованого згiдно з Арбiтражними Правилами Процедури Комiсiї ООН Мiжнародного Торговельного законодавства (UNCITRAL);

     (c) до Арбiтражного Суду Паризької Мiжнародної Комерцiйної Палати, за умови, що зацiкавлений iнвестор передав спiр до розгляду судом Сторони, яка є учасником спору, та остаточне рiшення не було винесене протягом одного року.

     3. Арбiтражнi рiшення будуть остаточними та обов'язковими для всiх Сторiн спору. Кожна Сторона зобов'язується виконати рiшення згiдно зi своїм нацiональним законодавством.

Стаття 8
Вирiшення спорiв мiж Сторонами

     1. Сторони прагнутимуть до швидкого та справедливого вирiшення будь-яких спорiв мiж ними стосовно тлумачення або застосування цiєї Угоди. У цьому вiдношеннi Сторони погоджуються влаштовувати прямi переговори, щоб прийняти рiшення. Якщо Сторони не можуть дiйти згоди протягом 6 мiсяцiв пiсля початку спору вищезазначеним шляхом, спiр може бути передано, за вимогою однiєї iз Сторiн, до арбiтражного суду, який складається з трьох членiв.

     2. Протягом двох мiсяцiв пiсля отримання звернення кожна Сторона призначить одного члена арбiтражного суду. Два арбiтри вибирають третього арбiтра Головою, який є громадянином третьої країни. У випадку, якщо обом Сторонам не вдалось призначити арбiтра протягом визначеного часу, iнша Сторона може запросити Президента Мiжнародного Суду здiйснити це призначення.

     3. Якщо обидва арбiтри на можуть дiйти згоди щодо обрання Голови протягом двох мiсяцiв пiсля їх призначення, Голова може бути призначений на вимогу обох Сторiн Президентом Мiжнародного Суду.

     4. Якщо у випадку, зазначеному в параграфах 2 та 3 цiєї Статтi, Президент Мiжнародного Суду не може виконати вказану функцiю або якщо вiн є громадянином однiєї iз Сторiн, призначення можуть бути здiйсненi Вiце-президентом, та, якщо Вiце-президент не може здiйснити вказану функцiю або якщо вiн є громадянином однiєї iз Сторiн, призначення має бути здiйснене найстаршим за посадою членом цього Суду, який не є громадянином жодної iз Сторiн.

     5. Протягом трьох мiсяцiв вiд дати призначення Голови Суд має досягти згоди щодо правил процедури, якi не заперечують положенням цiєї Угоди. У разi вiдсутностi домовленостi суд повинен звернутись до Президента Мiжнародного Суду для визначення правил процедури, з урахуванням створених правил мiжнародної арбiтражної процедури.

     6. Якщо не має iншої домовленостi, всi документи повиннi бути поданi та всi слухання завершенi протягом 8 мiсяцiв вiд дати вибору Голови, i суд має винести своє рiшення протягом двох мiсяцiв пiсля дати остаточного подання документiв або пiсля останнього слухання, в залежностi вiд того, що було пiзнiше.

     Суд повинен приймати свої рiшення, якi будуть остаточними та обов'язковими, бiльшiстю голосiв.

     7. Витрати, якi понесе Голова, iншi арбiтри, та iншi кошти, витраченi в результатi судочинства, мають бути сплаченi порiвну обома Сторонами. Суд може також, на власний розсуд вирiшити, що бiльша частина коштiв має бути сплачена однiєю iз Сторiн.

     8. Спiр не може бути передано до мiжнародного арбiтражного суду згiдно з положеннями цiєї Статтi, якщо такий самий спiр був переданий до iншого мiжнародного арбiтражного суду згiдно з Статтею 7 та перебуває у ньому до цього часу на розглядi. Зазначене не зменшуватиме зобов'язання по проведенню прямих переговорiв мiж обома Сторонами.

Стаття 9
Набуття чинностi

     1. Ця Угода набуде чинностi на дату, коли буде завершено обмiн ратифiкацiйними грамотами. Вона залишається чинною на перiод у 10 рокiв та продовжуватиме залишатися чинною до того часу поки її дiю не буде зупинено у вiдповiдностi з частиною 2 цiєї Статтi. Вона повинна застосовуватись як до iнвестицiй, що здiйсненi пiд час набуття чинностi, так i до iнвестицiй, що здiйсненi або наданi ранiше.

     2. Кожна Сторона може, надiславши за один рiк письмове повiдомлення iншiй Сторонi, припинити дiю цiєї Угоди в кiнцi першого десятирiчного перiоду або в будь-який час пiсля.

     3. Поправки до цiєї Угоди можуть бути внесенi на пiдставi письмової угоди мiж Сторонами. Будь-яка поправка набуває чинностi тодi, коли кожна Сторона повiдомить iншу, що нею вже повнiстю виконанi всi внутрiшнi процедури для набуття чинностi цiєю поправкою.

     4. Що стосується iнвестицiй, якi здiйснено ранiше дати зупинення дiї цiєї Угоди i до яких застосовується ця Угода, положення всiх iнших Статей цiєї Угоди будуть дiйсними протягом десяти рокiв вiд дати такого зупинення.

     На посвiдчення чого належним чином уповноваженi представники пiдписали цю Угоду.

     Здiйснено в м. Анкара 27 листопада 1996 р. в двох дiйсних примiрниках, кожний українською, турецькою та англiйською мовами, причому всi тексти є рiвно автентичними.

     В разi виникнення розбiжностей щодо тлумачення, текст англiйською мовою матиме переважну силу.

За Уряд України

За Уряд Турецької Республiки