АПЕЛЯЦIЙНИЙ СУД М. КИЄВА

УЗАГАЛЬНЕННЯ
практики розгляду районними судами мiста Києва справ про адмiнiстративнi правопорушення, що пов'язанi з порушенням митних правил

     Апеляцiйним судом м. Києва проведено узагальнення практики розгляду в 2010 р. та першому кварталi 2011 р. районними судами м. Києва справ про адмiнiстративнi правопорушення, що пов'язанi з порушенням митних правил. За вищевказаний перiод районними судами м. Києва розглянуто 778 справ зазначеної категорiї, з них: Солом'янським районним судом м. Києва 472 справи; Шевченкiвським районним судом м. Києва 62 справи; Подiльським районним судом м. Києва 18 справ; Голосiївським районним судом м. Києва 226 справ. На розгляд iнших районних суддiв м. Києва зазначена категорiя справ не надходила. При цьому Солом'янським районним судом м. Києва з 472 розглянутих справ 90 закрито, з них у зв'язку: з вiдсутнiстю подiї та складу правопорушення - 78; закiнченням строкiв накладення стягнення про порушення митних правил 12 справ. Шевченкiвським районним судом м. Києва з 62 розглянутих 18 справ закрито. Всi справи закритi у зв'язку iз закiнченням строкiв накладення стягнення про порушення митних правил. Подiльським районним судом м. Києва з 18 розглянутих справ 6 закрито, з них: за вiдсутностi подiї та складу правопорушення - 2; в зв'язку з закiнченням строкiв накладення стягнення про порушення митних правил - 4. Голосiївським районним судом м. Києва з 226 розглянутих справ за названий перiод закрито 3 за вiдсутностi подiї та складу правопорушення.

     1. Якiсть матерiалiв справ про адмiнiстративнi правопорушення, що надходили на розгляд судiв, та недолiки, допущенi посадовими особами, уповноваженими на складання протоколiв про порушення митних правил

     Згiдно з ч. 1 ст. 363 МК України про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила такi порушення, складає протокол. Протокол про порушення митних правил є основним джерелом доказiв. Проте це може бути лише за умов, коли 1) протокол складений уповноваженою на те посадовою особою митних органiв; 2) складений не пiзнiше термiнiв, передбачених для накладення адмiнiстративного стягнення; 3) змiст протоколу вiдповiдає вимогам, передбаченим ст. 363 МК України. Ст. 359 МК України визначено коло посадових осiб митних органiв, уповноважених складати протокол про порушення митних правил. Однак законодавець чiтко не визначив, якi ж посадовi особи мають право на складання протоколiв, тому для з'ясування цього питання потрiбно звертатися до вiдомчих нормативних актiв, оскiльки перелiк посадових осiб, уповноважених складати протокол про порушення митних правил, затверджуються Державною митною службою України або керiвниками регiональних митниць. Проте судами при розглядi справ про порушення митних правил не перевiряються повноваження посадових осiб, що склали протокол про порушення митних правил. Наслiдком цього може бути прийняття незаконних рiшень.

     П. 3 ч. 2 ст. 363 МК України встановлено, що протокол про порушення митних правил повинен мiстити необхiднi для розгляду справи вiдомостi про особу, яка притягається до вiдповiдальностi. Згiдно з п. 6.2.3 Методичних рекомендацiй щодо провадження у справах про порушення митних правил, затверджених наказом Державної митної служби України вiд 30.12.2004 р. N 936, такими даними є громадянство, прiзвище, iм'я, по батьковi, день, мiсяць, рiк народження, мiсце проживання, данi про документ, який засвiдчує особу, мiсце роботи, посада або род занять. Наявнiсть точних вiдомостей потрiбна для визнання статусу особи (громадянин, посадова особа пiдприємства) з метою накладення адмiнiстративного стягнення в розмiрi, передбаченому МК України. В порушення цих вимог закону та рекомендацiй досить часто на розгляд суду надходять справи, де в протоколах не зазначено повнi вiдомостi про особу. Крiм цього, всупереч ст. 361 МК України, згiдно з якою провадження у справi про порушення митних правил здiйснюється українською мовою або мовою бiльшостi населення даної мiсцевостi, данi про особу викладенi англiйською мовою.

     Зокрема, у справах, що надходили на розгляд Голосiївського районного суду вiдносно Йоо Мйунг Соона (N 3-8032/8), Мiстера Жоу (N 3-9065/8), Джоржiо Маврiдiса (N 3-9836/8), Кхашаяр Шенiанi (N 3-9211/8), Трейсi Лi (N 3-1827/18), Ванг Женю (N 3-7824/10), Хурсевича А. М. (N 3-7823/10), Вангчун Шея (N 3-7823/10), прiзвища та iншi вiдомостi про особу, що притягається до адмiнiстративної вiдповiдальностi викладенi англiйською мовою.

     На нашу думку, у випадку притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi iноземця прiзвище та iм'я особи може зазначатися англiйською мовою, решта даних про особу, якi необхiднi для розгляду справи, необхiдно зазначати українською мовою.

     Неповнi вiдомостi про особу можуть бути пiдставою для повернення справи для додаткової перевiрки, а тому правильною є практика судiв, якi так вчиняють. Як приклад, можна навести справу щодо Прадiда Ю. В. (N 3-1995-1/10), по якiй протокол складений старшим iнспектором вiддiлу служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Київської регiональної митницi щодо Прадiда Ю. В., водiя ПП "Давиденко О. В." (N 3-1995-1/10). Як зазначено в протоколi, 05.12.2009 посадовою особою перевiзника ПП "Давиденко О. В." водiєм Прадiдом Ю. В. було перемiщено через митний кордон України товари з приховуванням вiд митного контролю шляхом подання митним органам України як пiдстави для перемiщення документiв, якi мiстять неправдивi данi щодо найменування та асортименту товарiв. Постановою суддi Солом'янського районного суду м. Києва адмiнiстративну справу повернуто до Київської регiональної митницi для додаткової перевiрки, оскiльки в матерiалах справи вiдсутнi данi про те, що Прадiд Ю. В. перебуває у трудових вiдносинах з ПП "Давиденко О. В." i вiдповiдно є посадовою особою.

     Ст. 328 МК України передбачено, що адмiнiстративнi стягнення у виглядi попередження та штрафу можуть бути накладенi не пiзнiше двох мiсяцiв з дня вчинення правопорушення, а при правопорушеннi, що триває, - два мiсяцi з дня його виявлення. У разi вiдмови в порушеннi кримiнальної справи або закриття кримiнальної справи, але за наявностi в дiях правопорушення ознак порушення митних правил стягнення у виглядi попередження, штрафу може бути накладено не пiзнiше як через мiсяць з дня прийняття рiшення про вiдмову в порушеннi кримiнальної справи або її закриття.

     Однак мали мiсце непоодинокi випадки, коли посадовими особами митних органiв тривалий час з дня порушення митних правил не складалися протоколи або тривалий час не направлялися на розгляд суду.

     Так, 23.12.2006 в м. Києвi по вул. Кiбальчича спiвробiтниками ДПС ДАI був затриманий автомобiль "Хюндай-соната", державний номерний знак ROW-DM281 пiд керуванням Ярощука О. В. Пiд час проведення митної перевiрки встановлено, що даний автомобiль належить громадянину Нiмеччини Крюгеру Олександру, який вiн ввiз в Україну для власних потреб, проте передав по довiреностi право керування Ярощуку О. В., чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 336 МК України. Протокол про порушення митних правил щодо Крюгера О. (справа 3-1761-1/10 Солом'янський районний суд м. Києва) складено Київською регiональною митницею лише 15.04.2010 р.

     Протокол щодо Опанасенка Ю. В. (справа N 3-1114-1/10 Солом'янський районний суд) складений 16.02.2001 р. Київською регiональною митницею, а до суду направлений лише 15.03.2010 р.; щодо Трубаєва Г. В. (справа N 3-1582-1/10 Солом'янський районний суд) складено 06.03.2002 р., до суду направлений 16.04.2010 р.

     Київською центральною спецiалiзованою митницею протокол щодо Аббе Тегзена (справа N 3-8302/10 2010 р.) складено 30.04.2010 р., а направлено до суду 28.07.2010 р.; щодо Зента (справа N 3-7827/10 2010 р.) складено 09.10.2009 р., а до суду направлений 15.07.2010 р.; щодо Еда Пола (справа N 3-7825/10 2010 р.) складено 03.03.2010 р., а направлено до суду 14.07.2010 року; щодо Агата Скудерi (справа N 3-8292/10 2010 р.) складено 28.01.2010 р., а направлено до суду 28.07.2010 р.; щодо Джирен (справа N 3-8409/8) складено 18.02.2010 р., а направлено до суду 28.07.2010 р. та iн. Всi цi справи надходили на розгляд Голосiївського районного суду.

     Таким чином, посадовi особи митницi, що направили на розгляд судiв справи про порушення митних правил по закiнченню строкiв накладення адмiнiстративних стягнень, визначених ч. ч. 1, 2 ст. 328 МК України, позбавили суди можливостi об'єктивно розглянути їх. Оскiльки санкцiї статей, за якими було складено протоколи, є альтернативними, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 328 МК України, через закiнчення строкiв суди були позбавленi можливостi застосувати iншi стягнення, крiм конфiскацiї товарiв - безпосереднiх предметiв порушення митних правил.

     Як свiдчить аналiз вивчених справ, є й iнша практика розгляду справ, по яких сплинув строк для накладення стягнення. Так, згiдно з протоколом вiд 15.04.2011 р. Ярощук О. В. 23.12.2006 р. керував автомобiлем "Хюндай-соната", який 26.02.2006 р. на митну територiю України для власних потреб тимчасово ввiз громадянин Нiмеччини Крюгер О. На розгляд Солом'янського районного суду дана справа (N 3-1761-1/10) надiйшла 30.04.2010 р. Розглядаючи її, суддя визнав Крюгера О. О. винним у вчиненнi правопорушення, передбаченого ст. 336 МК України, на пiдставi п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП - провадження у справi закрив, транспортний засiб - автомобiль, повернув Ярощуку О. В. (особi, яка керувала авто) для подальшого митного оформлення.

     Приймаючи таке рiшення, суд мотивував його тим, що двохмiсячний строк для накладення такого виду стягнення, як штраф - збiг, а обставини справи не дають пiдстав для застосування такого виду стягнення, як конфiскацiя предмета правопорушення. При цьому судом не зазначено, якi саме обставини справи не дають пiдстав для застосування такого виду стягнення, як конфiскацiя, а також як це узгоджується з приписами ч. 3 ст. 328 МК України про те, що товари безпосереднiх предметiв порушення митних правил пiдлягають конфiскацiї незалежно вiд часу виявлення порушення митних правил.

     Особливе значення для правильного, якiсного та своєчасного розгляду справи в судi має та частина протоколу, в якiй мiститься вказiвка про мiсце, час та суть порушень митних правил, посилання на статтю МК, що передбачає вiдповiдальнiсть за таке порушення (п. 4, п. 5 ч. 2 ст. 363 МК України). Проте на розгляд судiв надходять матерiали, в яких за однаковi за складом порушення складаються протоколи на рiзних осiб. Зокрема, при порушеннi митних правил, передбачених ст. 336 МК України (неправомiрнi операцiї з товарами, транспортними засобами, що перебувають пiд митним контролем, змiна їх стану, користування та розпорядження у випадках, коли власник такого транспортного засобу передає право користування ним iншiй особi), в одних випадках посадова особа митного органу складає протокол на власника транспортного засобу, в iнших - на особу, яка керує таким транспортним засобом. Так, 04.12.2010 р. головним iнспектором вiддiлу митної варти Київської регiональної митницi складено протокол про порушення митних правил за ст. 336 МК України щодо Микал С. М., який 17.01.2010 р. керував за дорученням Виходцева О. Г. автомобiлем "AUDI - A6". Цей автомобiль був ввезений на митну територiю України з отриманням пiльг щодо оподаткування i вiдповiдно до п. 13 ч. 3 ст. 8 Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарiв та транспортних засобiв, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територiю України" поставлений на тимчасовий облiк в органах ДАI на один рiк без права вiдчуження або передачi у користування iншим особам. Розглядаючи дану справу (N 3-2234/11), Солом'янський районний суд 10.03.2011 р. закрив по нiй провадження у зв'язку з вiдсутнiстю в дiях Микала С. М. складу правопорушення.

     Такi ж рiшення за аналогiчних обставин прийнятi суддями Солом'янського районного суду в справах про порушення ст. 336 МК України щодо Нiколаєнка Є. В. (справа N 3-1846-1/10), Атаджанова У. А. (справа N 3-3361/11) та iн.

     На нашу думку, протоколи по цих справах слiд було складати стосовно власникiв транспортних засобiв, якi їх ввезли на митну територiю України i яким згiдно iз Законом України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарiв та транспортних засобiв, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територiю України" забороняється вiдчуження таких транспортних засобiв та передача у користування iншим особам, про що вони повiдомляються пiд час митного оформлення.

     Має мiсце складання протоколiв про порушення митних правил посадовими особами митних органiв за очевидних обставин, при вiдсутностi порушень митних правил. Так, 22.12.2010 р. iнспектором ВМО "Центральної Київської регiональної митницi" складено протокол на президента компанiї "Хилофарм" Сербiя Нiколи Станковича за ст. 352 МК України, оскiльки ним було вчинено дiї, спрямованi на перемiщення товарiв через митний кордон України з приховуванням вiд митного контролю шляхом подання митному органу, як пiдстави для перемiщення документiв, що мiстять неправдивi данi. Суть справи: 21.12.2010 р. при митному оглядi вантажу, який надiйшов вiд продавця "Хемофанрм" Сербiя покупцевi ДП "Нижфарм-Україна" було виявлено, що лiкарськi засоби упаковано в картоннi короби. Крiм цього, у вантажному вiдсiку знаходилися 33 дерев'яних пiддони, якi не зазначенi у ВМД та товаросупровiдних документах. Розглядаючи справу N 3-895/11, Солом'янський районний суд обґрунтовано винiс постанову про закриття провадження в справi в зв'язку з вiдсутнiстю в даному випадку подiї правопорушення (хоча судом помилково зазначено в постановi - складу правопорушення). Як правильно зазначено в постановi суддi, декларантом до митного органу була подана ВМД, в якiй вiдповiдно до Iнструкцiї про порядок заповнення вантажної митної декларацiї, затвердженої наказом N 307 Державної митної служби України вiд 09.07.97 р., вказано всi необхiднi вiдомостi про задекларований товар. Зокрема, в графi N 38 "Вага нетто (кг - вага в кг без будь-якої упаковки). У графi 35 Вага брутто (кг) - вага товару, що згiдно п. 4 Iнструкцiї включає вагу упаковки (в т. ч. пiддони) за винятком контейнерiв та транспортного обладнання.

     Аналогiчнi обставини складання протоколу iнспектором тiєї ж митницi щодо Хомко Р. I. (справа N 3-2087-1/10, Солом'янський районний суд).

     Ст. 386 МК України визначено органи, уповноваженi розглядати справи про порушення митних правил. Зокрема, справи про порушення митних правил, передбаченi статтями 329 - 335, 337, 338, 342 - 344, 346, 347, 354, 355 МК України, розглядаються митними органами. Справи про порушення митних правил, передбаченнi статтями 336, 339 - 341, 345, 348 - 353 МК України, а також усi справи про порушення митних правил, вчиненi особами вiком вiд 16 до 18 рокiв, розглядаються судами за мiсцем розташування митних органiв, посадовi особи яких здiйснювали провадження у цих справах.

     Ст. 36 КУпАП встановленi правила накладення адмiнiстративних стягнень при вчиненнi кiлькох адмiнiстративних правопорушень. Проте посадовими особами митних органiв уповноваженими на складання протоколiв в порушення вище названих вимог закону, при виявленнi правопорушень митних правил вiдповiдальнiсть/ за якi передбачена рiзними статтями МК України, розгляд яких пiдвiдомчий суду та митним органам, складали один протокол про порушення митних правил за двома статтями та направляли такi протоколи на розгляд суду.

     За наведених обставин посадова особа зобов'язана скласти два протоколи та направити їх до рiзних органiв, уповноваженим розглядати справи про порушення митних правил (до суду та митного органу). Такi справи надходили на розгляд Солом'янського районного суду. Зокрема, справи N 3-3490-1/10; N 3-3722-1/10; N 3-4648-1/10 за ст. 352, 355 МК України вiдносно Бондарчук Н. В., N 3-3852-1/10 вiдносно Крiля А. М. за ст. 340, 355 МК України, N 3-3992-1/10 вiдносно Герасимчука А. I. за ст. ст. 340, 355 МК України, N 3-835-1/10 вiдносно Кравець Л. П. за ст. 340, 352, 355 МК України та iн. А на розгляд Подiльського районного суду - справи N 3-5570/10 вiдносно Панюхно Ф. I.

     Суддi, розглядаючи данi справи, не звернули уваги на вказанi порушення закону та не повернули такi протоколи для додаткової перевiрки, а розглянули їх по сутi з порушенням правил пiдсудностi (пiдвiдомчостi).

     Аналогiчнi справи надходили на розгляд Шевченкiвського районного суду, зокрема справи N 3-11517/10, N 3-11515/10 вiдносно Невольниченка Д. Б. за ст. 340, 355 МК України; N 3-11748/10 вiдносно Уляницького Є. С. за ст. 340, 355 МК України.

     Проте суддi Шевченкiвського районного суду правильно зазначали, що справи про порушення митних правил, передбаченi ст. 355 МК України, пiдвiдомчi не суду, а митним органам. При цьому видiляли матерiали в копiях та направляли митному органу для прийняття рiшення по сутi. Однак такi дiї судiв (по видiленню в копiях, у тому числi, копiї протоколу) не вiдповiдають вимогам закону, поза як по копiї протоколу не може бути розглянуто справу. В даному випадку як зазначалося вище, необхiдно повернути матерiали для додаткової перевiрки з метою складання двох протоколiв.

     2. Розгляд судами адмiнiстративних матерiалiв про порушення митних правил. Порушення, якi допускалися суддями мiсцевих судiв

     Як показало вивчення справ, районнi суди м. Києва розглядають адмiнiстративнi справи, як правило, у 15-денний строк з дня їх надходження до суду, як це передбачено ст. 389 МК України.

     Таке дотримання закону судами можливе ще й завдяки тому, що посадовими особами Київської регiональної митницi, Київської центральної спецiалiзованої митницi при направленнi справ до суду одночасно належним чином повiдомляється особа, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi, про час та мiсце розгляду справи. Такi справи надходили на розгляд Голосiївського та Солом'янського районних судiв. Але мають мiсце i недотримання 15-денного термiну розгляду справ зазначеної категорiї. Так, справа про порушення митних правил щодо Сидорчука В. Є. (N 3-2417/10) надiйшла до суду 01.03.2010 р., розглянута судом 09.04.2010 р.; щодо Лауренса П. Ф. (N 3-477/10), надiйшла до суду 04.01.2010 р., розглянута 10.02.2010 р.; щодо Бакулiна Є. М. (N 3-6138/10) надiйшла 23.07.2010 p., розглянута 11.11.2010 року. Вказанi справи надходили на розгляд Подiльського районного суду м. Києва вiд Енергетичної регiональної митницi. При цьому при складаннi протоколу та направленнi матерiалiв справи до суду особа, що притягується до вiдповiдальностi, не повiдомлялася про час та мiсце розгляду справи.

     З порушенням строкiв розглянуто справи про порушення митних правил у Шевченкiвському районному судi, якi надiйшли на розгляд вiд Київської обласної митницi без повiдомлення митним органом особи, яка притягається до адмiнiстративної вiдповiдальностi, про час та мiсце розгляду справи. Справа щодо Олексiєнка О. В. (N 3-7669/10) надiйшла до суду 17.06.2010 року, розглянута 14.07.2010 р.; щодо Юрченка Є. Л. (N 3-8006/10) надiйшла 24.06.2010 р., розглянута 16.07.2010 р.; щодо Желєзка I. Ю. (N 3-298/10) надiйшла 24.12.2009 p., розглянута 17.02.2010 р.

     Ст. 365 МК України визначено коло осiб, якi беруть участь у провадженнi у справах про порушення митних правил. Такими особами є: особи, якi притягаються до вiдповiдальностi за порушення митних правил; їх представники (законнi представники, представники, що дiють на пiдставi довiреностi, доручення); захисники; свiдки; експерти; перекладачi; понятi.

     Ст. 366 - 372 МК України визначено їх права. Вказанi норми закону не вiдносять до кола осiб, якi беруть участь у провадженнi у справах про порушення митних правил, представникiв митних органiв та не визначають їх прав. Ч. 3 ст. 390 МК України лише передбачено, що в разi розгляду справи про порушення митних правил судом суддя зобов'язаний повiдомити митний орган про час та мiсце розгляду справи.

     Проте деякими суддями в порушення цих приписiв МК при розглядi справ допускалися представники митних органiв до участi у розглядi справи як учасники провадження, при цьому їм роз'яснювалися права, заслуховувалися клопотання та думка щодо клопотань iнших учасникiв, вони давали пояснення по складених протоколах i висловлювали свої мiркування щодо накладення адмiнiстративного стягнення. Як приклад, можна навести справи, розглянутi Солом'янським районним судом щодо Атаджанова I. А. (N 3-3361/11), Йосипенка Т. Б. (N 3-3585-1/10), Пабата В. О. (N 3-4094-1/10), а також справи, розглянутi Подiльським районним судом м. Києва, щодо Satandra Singh Rona (N 3-6400/10); Веремiєнка Д. В. (N 3-7976/10 та N 3-7974/10); Коши Ф. П. (N 6735/10).

     Нерiдко суддi допускають до участi у справi про порушення митних правил представникiв юридичних осiб. При цьому одночасно допускають як представникiв компанiй, якi поставили товари на митну територiю України, так i представникiв компанiй, яким поставлявся товар у випадках притягнення до вiдповiдальностi посадових осiб цих юридичних осiб. Так, у справi щодо Дмитренка А. В. (N 3-2274-1/10) суддею Солом'янського районного суду допущено представникiв заводу ДП "Завод - 410 цивiльної авiацiї" та ТОВ "Саут Ейрайлнс- компанi", яка поставляла товар в Україну, однак iнтереси самого Дмитренка А. В. нiхто не представляв, а справа була розглянута за його вiдсутностi; у справi щодо С. Михаелидела (N 3-4202-1/10), який працював у компанiї "Pharmascience international limited" (Кiпр) допущено представника ТОВ "Фармасайс Україна", яке одержало товар в Українi.

     Ст. 367 МК України, крiм встановлення кола осiб, якi можуть бути представниками осiб, якi притягаються до адмiнiстративної вiдповiдальностi, визначено також перелiк документiв, що пiдтверджують їх повноваження.

     Проте нерiдко до участi у справах суддi допускають як представникiв осiб, якi притягаються до адмiнiстративної вiдповiдальностi - представникiв юридичних осiб, де працюють цi особи. Так, у справах щодо Богуславського Ю. М. (N N-2082-1/10, N 3-2083-1/10, N 3-2084-1/10), розглянутих Солом'янським районним судом, суддею допущено як представника Богуславського Ю. М. - Жовтоногу М. Н., представника приватної компанiї з обмеженою вiдповiдальнiстю "Olviya good d.v".

     Досить часто суддi, допустивши до участi у розглядi справи представникiв осiб, якi притягаються до вiдповiдальностi, не перевiряють, чи мають вiдповiднi повноваження представники згiдно з нотарiально посвiдченими довiреностями. Так, у справах, розглянутих Солом'янським районним судом щодо Кошалка А. Г. (N 3-892/11), Бондарчук Н. В. (N 3-3722-1/10 та N 3-3490-1/10), Пабат В. О. (N 3-4094-1/10), в нотарiально посвiдчених довiреностях, виданих особами, якi притягаються до адмiнiстративної вiдповiдальностi, на представництво їх iнтересiв наданi повноваження як позивачу, вiдповiдачу, третiй особi, потерпiлому, пiдозрюваному, обвинуваченому. Проте жодним чином не зазначено про повноваження щодо участi в справах про адмiнiстративнi правопорушення. Так, суддею Солом'янського районного суду розглянуто справу про порушення митних правил стосовно Короткової (Вольнової) С. В. за вiдсутностi Короткової С. В., але з участю її представника. Проте в довiреностi, копiя якої долучена до матерiалiв справи, вiдсутнi повноваження представника на представництво її в судах як особи, яка притягається до адмiнiстративної вiдповiдальностi. З наведеного випливає, що по вказаних справах представники були допущенi до участi в справах без належних повноважень.

     П. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України N 8 вiд 03.06.2005 р. "Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил" визнано правильною практику тих судiв, якi при розглядi справи, в якiй бере участь особа, котра притягається до адмiнiстративної вiдповiдальностi, та допитуються викликанi до суду свiдки, забезпечують ведення протоколу судового засiдання. Проте не завжди у названих випадках суддi забезпечують ведення протоколiв судового засiдання. Так, у справах щодо Анатонюка О. Ф. (N 3-12556/10) та Хоменко А. Ю. (N 3-10009/10), розглянутих суддями Шевченкiвського районного суду м. Києва; у справах щодо Модельського А. В. (N 3-2266-1/10), Бондарчук Н. В. (N 3-1657-1/10); Крiля А. М. (N 3-385-1/10), розглянутих суддями Солом'янського районного суду; у справi щодо Мельничука О. А. (3-5617-1/10), розглянутої суддею Голосiївського районного суду всупереч рекомендацiям Пленуму Верховного Суду України суддi не забезпечили ведення протоколiв судових засiдань, а тому в разi оскарження постанови суду неможливо перевiрити правильнiсть оцiнки доказiв. Водночас необхiдно звернути увагу суддiв i на якiсть складання протоколiв судових засiдань у справах про порушення митних правил.

     Виходячи iз рекомендацiй вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України, в протоколi судового засiдання поряд iз iншими вiдомостями має бути викладений змiст пояснень особи, яка притягається до вiдповiдальностi, свiдкiв та iнших осiб, якi беруть участь у розглядi справи. Прикладом неналежного складання протоколу судового засiдання є справа щодо Чумака В. В. (N 3-23/10), розглянута Подiльським районним судом. Як зазначено у протоколi, пiсля роз'яснення прав особам, якi брали участь у розглядi справи, вказано: "оголошення протоколу, заслуховування пояснень. Правопорушник: пояснення. Представник митницi Тимошенко В. В.: пояснення. Представник митницi Гойко В. П.: пояснення. Прокурор: оголосив висновок по справi. Суд видаляється до нарадчої кiмнати, по виходу з якої оголошує постанову". Проте зi змiсту постанови, прийнятої за результатами розгляду даної справи, особа, яка притягнута до вiдповiдальностi, дала докладнi пояснення щодо обставин справи, судом дослiджувалися матерiали справи. Однак це жодним чином не вiдображено у протоколi судового засiдання.

     Аналогiчнi порушення допущенi цим же судом при розглядi справи щодо Сидорчука В. Є. (N 3-2477/10).

     КУпАП та МК України не передбачають фiксування судового процесу технiчними засобами. Але є випадки фiксування судового процесу, зокрема комплексом "Камертон", при цьому використовується програма, розроблена для цивiльних справ. Так, згiдно iз журналом судового засiдання Подiльський районний суд розглянув справу не про адмiнiстративне правопорушення, а цивiльну справу Державної митної служби України вiдносно Коши Ф. П. При цьому зазначено сторони: позивач та вiдповiдач. Можна лише здогадуватися, що позивачем суд вказав представника митницi, який згiдно з нормами Митного кодексу України не є особою, яка бере участь у розглядi справи, а вiдповiдачем - особу, яка притягається до вiдповiдальностi (справа N 3-6785/10).

     Вiдповiдно до вимог ст. 272 КУпАП та ст. 371 МК України свiдок зобов'язаний з'явитися у призначений час i дати детальнi та правдивi пояснення (а не показання), повiдомити все вiдоме йому в справi та вiдповiсти на поставленi запитання. Кримiнальної вiдповiдальностi свiдка за вiдмову вiд дачi показань та за завiдомо неправдивi показання у справi адмiнiстративне правопорушення законом не передбачено.

     Але деякими суддями практикується вiдiбрання розписок, на кшталт того, що свiдок попереджається про кримiнальну вiдповiдальнiсть за завiдомо неправдивi показання i за вiдмову вiд дачi показань (хоча за законом свiдок дає пояснення, а не показання), а також про присягу свiдка, в якiй той зобов'язується говорити правду, нiчого не спотворювати i не приховувати (справа N 3-315-1/10 щодо Короткової С. В., Солом'янський районний суд).

     Аналiз закритих проваджень по справах свiдчить про те, що не завжди суддi при розглядi справ про порушення митних правил виносять належним чином мотивованi рiшення. Солом'янським районним судом 27.01.2010 року Короткову С. В. (справа N 3-315-1/10), яка притягалася за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 348 МК України у зв'язку iз невиконанням нею зобов'язання про зворотне вивезення до 20.12.2009 р. з митної територiї України автомобiля "Lincoln TOWN CAR" 2006 р. випуску, звiльнено вiд адмiнiстративної вiдповiдальностi. Пiдставою для прийняття такого рiшення стало те, що пiд час розгляду справи було встановлено, що зобов'язання Коротковою С. не виконанi в зв'язку з виходом iз ладу гiдравлiчної системи керма автомобiля. На пiдтвердження зазначеного судом заслухано свiдка - власника СТО, де ремонтувався автомобiль в перiод з 18.12.2009 по 29.12.2009 р., дослiджено акт виконаних робiт, при цьому ще вiд 18.12.2009 р., та квитанцiю до прибуткового касового ордеру про сплату за ремонт автомобiля 4335 грн. Короткова С. участь у судовому засiданнi не брала, був її представник. Проте поза увагою суддi залишилися пояснення Короткової С., якi вона дала пiд час складання протоколу про адмiнiстративне правопорушення 31.12.2009 р. З них видно, що вона не вивезла автомобiль, оскiльки була заклопотана домашнiми справами та справами бiзнесу. При цьому повiдомила, що обставин у виглядi хвороби, виходу iз ладу автомобiля, аварiї, злочинних дiй третiх осiб, викрадення та iнших, якi б перешкоджали вивезти автомобiль (а вiдповiдно були б пiдставою для звiльнення вiд адмiнiстративної вiдповiдальностi), не було.

     Однак суд, не усунувши зазначених суперечностей, винiс необґрунтовану (на нашу думку) постанову про звiльнення Короткової вiд адмiнiстративної вiдповiдальностi. Крiм того, суддя в порушення вимог ст. 391 МК України, якою передбаченi вичерпнi види постанов у справах про порушення митних правил, прийняв рiшення, яке не передбачене цим законом. В даному випадку суддя, за наявностi для того пiдстав, повинен був винести постанову про закриття провадження у справi, а не про звiльнення вiд адмiнiстративної вiдповiдальностi.

     На нашу думку, не є достатньо обґрунтованим рiшення цього ж суду щодо вiдсутностi подiї i складу адмiнiстративного правопорушення (так зазначено у постановi суддi) в дiях Геллера Леслава Богдана (N 3-4057-1/10), передбаченого ст. 348 МК України. Щодо нього складено протокол про те, що 30.07.2008 р. вiн поставив на тимчасовий облiк в Пiвденнiй митницi автомобiль "BENTLEY CONTINENTAL" 2007 р. випуску пiд зобов'язання про зворотне вивезення в строк до 29.09.2008 р. Проте згiдно з iнформацiєю ЄАIС Державної митної служби України вказаного зобов'язання Геллер не виконав. Крiм цього, вiн передав автомобiль в користування громадянину Лук'яненко А. I. Обґрунтовуючи прийняте рiшення суддя в постановi зазначив: "Суд, заслухавши прокурора, дослiдивши матерiали справи, приходить до висновку, що в дiях Геллера Леслава Богдана не вбачається склад правопорушення, оскiльки, як вбачається з матерiалiв справи, безпосереднiй предмет правопорушення було вивезено за митний кордон України, що свiдчить про виконання зобов'язання, яке було надано митному органу". Згiдно з тiєю ж постановою в дiях Геллера Л. Б. убачається склад правопорушення, передбаченого ст. 336 МК України. Проте в матерiалах справи є витяг з ЕАIС ДМС України, згiдно з яким з 16.05.2009 по 28.08.2010 р. на даному автомобiлi Лук'яненко Андрiй та Лук'яненко Анна неодноразово по зеленому коридору в'їжджали та виїжджали з України та на який суддя послався в постановi. Даний реєстр, на нашу думку, не є належним доказом того, що Геллером Л. Б. виконано зобов'язання, оскiльки: по-перше зобов'язання повинно бути виконано до 29.09.2008 р., а реєстр, на який вказує суддя, починається лише 16.05.2009 р.; по-друге, Держмитслужбою України з метою реалiзацiї положень ст. 187 МК України встановлено порядок контролю за виконанням громадянином зобов'язання про зворотне вивезення товарiв, згiдно з яким пiсля виконання громадянином зобов'язання про зворотне вивезення товарiв посадова особа митного органу робить на примiрнику зобов'язання, переданого громадяниновi вiдмiтку "Зобов'язання виконано" та засвiдчує його вiдтиском особистої номерної печатки i залишає в митному органi. Форма зобов'язань затверджена наказом Держмитслужби України вiд 26.12.2009 р. N 918. На зазначене суддя не звернув уваги i постановив рiшення без належної оцiнки доказiв.

     Вiдповiдно до ст. 319 МК України порушення митних правил є адмiнiстративним правопорушенням, яке являє собою протиправнi, виннi (умиснi або з необережностi) дiї чи бездiяльнiсть, що посягають на встановлений законодавством України порядок перемiщення товарiв i транспортних засобiв через митний кордон України i за якi цим Кодексом передбачена адмiнiстративна вiдповiдальнiсть.

     Ст. 11 КУпАП адмiнiстративне правопорушення визнається вчиненим з необережностi, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливiсть настання шкiдливих наслiдкiв своєї дiї чи бездiяльностi, але легковажно розраховувала на їх вiдвернення або не передбачала можливостi настання таких наслiдкiв, хоч повинна була i могла їх передбачити. Вивченням справ встановлено непоодинокi випадки, коли суддi закривали провадження у справах про порушення митних правил в зв'язку з вiдсутнiстю складу правопорушення за вiдсутностi в дiях осiб умислу на порушення митних правил. При цьому належним чином не умотивовували свої рiшення по справах, якi характеризуються необережною формою вини. Так, 12 липня 2010 року суддя Солом'янського районного суду винiс постанову, якою закрив провадження в адмiнiстративнiй справi вiдносно Пiсарчука З. А. (N 3-2589-1/10) про порушення митних правил за ст. 352 МК України, а предмети порушення митних правил вартiстю 2598829 доларiв США повернув фiрмi "CTLINE LLP".

     Згiдно з протоколом, складеним митним органом, Пiсарчук З. А. 06.06.2008 р. перемiстив на митну територiю України партiю посуду. Як пiдставу для перемiщення вантажу ним було надано вiдповiднi документи. Проте пiд час митного огляду виявлено портативнi комп'ютери, мобiльнi телефони та установку для висушування повiтря загальної вартiстю 2598829 доларiв США. Вказанi товари не були зазначенi в товаросупровiдних документах, а приховування було здiйснено шляхом розмiщення зазначених товарiв посерединi напiвпричепа, з усiх бокiв обкладено коробами з посудом, що унеможливлювало їх виявлення без повного розвантаження напiвпричепа. Приймаючи рiшення про закриття провадження у справi, суддя обґрунтував його тим, що пiд час перевiрки матерiалiв, якi стали пiдставою для порушення кримiнальної справи, будь-яких фактичних даних, якi б вказували на вчинення Пiсарчуком З. А. контрабанди вищевказаного вантажу, встановленi не були, пославшись на постанову про вiдмову в порушеннi кримiнальної справи вiд 22.06.2010 р. Крiм того, зазначено в постановi, враховуючи, що в дiях Пiсарчука З. А. вiдсутнiй умисел на перемiщення через митний кордон України товарiв з приховуванням вiд митного контролю, а саме: з використанням способу, що утруднює виявлення таких товарiв та шляхом подання митному органу, як пiдстави для перемiщення товарiв через митний кордон, документiв, що мiстять неправдивi данi. Цi обставини стали пiдставою для закриття адмiнiстративної справи за вiдсутнiстю подiї та складу адмiнiстративного правопорушення, передбаченого ст. 352 МК України. При цьому, вiдмовляючи в задоволеннi клопотання прокурора, суд зазначив, що не вбачає пiдстав для повернення вказаної адмiнiстративної справи митному органу для проведення додаткової перевiрки.

     З аналогiчних пiдстав за вiдсутнiстю умислу на перемiщення товарiв через митний кордон з приховуванням вiд митного контролю суддею Солом'янського районного суду 13.10.2010 р. закрито провадження у справi про притягнення Герасимчука А. I. до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, передбачених ст. 340, 355 МК України (N 3-3992-1/10). Згiдно з протоколом про адмiнiстративне правопорушення Герасимчука А. I. 15.09.2010 р. перемiстив через кордон України тримачi для рушникiв та iншi товари. Мiж тим тримачi для рушникiв були укомплектованi паперовими рушниками для рук в рулонах, вiдомостi про якi вiдсутнi в описовiй частинi товарiв, заявлених для митного оформлення. Скасовуючи зазначену постанову та приймаючи рiшення про накладення адмiнiстративного стягнення на Герасимчука А. I за порушення митних правил, апеляцiйний суд м. Києва вказав на наступне: "Суд першої iнстанцiї не дав належної оцiнки усiм доводам, викладеним в протоколi про порушення митних правил, а лише формально констатував невинуватiсть Герасимчука А. I. у вчиненi порушень, передбачених ст. 340, 355 МК України на пiдставi лише його пояснень щодо небажання приховати вiд митного контролю товар при перемiщеннi через митний кордон України та невчинення дiй, спрямованих на неправомiрне звiльнення вiд сплати митних платежiв.

     Оскiльки такi твердження не ґрунтуються на вимогах закону, а саме ст. 9 КУпАП, якою визнано, що адмiнiстративним порушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дiя чи бездiяльнiсть, тобто вiдсутнiсть в дiях особи прямого умислу не може свiдчити про вiдсутнiсть адмiнiстративного правопорушення за умов доведеностi наявностi подiї правопорушення".

     Зазначенi обставини є типовими для справ, де провадження закриваються у зв'язку з вiдсутнiстю подiї i складу правопорушення. Аналогiчним чином закрито провадження у справах N 3-2083-1/10; N 3-2083-1/10; N 3-2084-1/10 (Солом'янський районний суд) щодо директора пiдприємства "Olviya" Богуславського Ю. М., який перемiстив на митну територiю України трьома партiями 74893 кг замороженого м'яса великої рогатої худоби. Перемiщення було здiйснено шляхом подання митному органу недостовiрної iнформацiї щодо термiну придатностi: в документах було вказано 24 мiсяцi, а на маркувальних етикетках виробника - 12 мiсяцiв. Закриваючи справу, суддя послався на постанову про закриття кримiнальної справи на пiдставi п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України, а також на лист пiдприємства виробника м'яса бразильського пiдприємства "Minerva" про те, що етикетки, де вказано термiн придатностi 12 мiсяцiв, є помилкою, яка виникла внаслiдок збою в комп'ютернiй системi. При цьому поза увагою суду залишилася та обставина, що у всiх трьох партiях на коробах, якi знаходилися безпосередньо бiля дверей контейнера, було змiнено термiн придатностi м'яса шляхом наклеювання на етикетки виробника iнших етикеток.

     Закриваючи провадження у справi щодо Кравець А. П. за ст. 340, 355 МК України, суддя послався на те, що згiдно з постановою про закриття кримiнальної справи в дiях Кравця А. П. вiдсутнiй склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 201 КК України, а тому вiдсутнiй склад та подiя адмiнiстративного правопорушення.

     Як вже зазначалося, значну кiлькiсть закритих справ становлять тi, якi закритi в зв'язку iз закiнченням на момент розгляду справи строкiв накладення адмiнiстративного стягнення. При цьому досить часто вказанi рiшення приймаються всупереч положенням ч. 3 ст. 328 МК України, згiдно з якою безпосереднi предмети порушення митних правил пiдлягають конфiскацiї незалежно вiд часу виявлення цих порушень.

     28.04.2010 р. Солом'янський районний суд, закриваючи провадження в зв'язку iз закiнченням строкiв накладення стягнення у справi про притягнення до вiдповiдальностi за ст. 113 МК України (в редакцiї 1991 р.) Трубаєва Г. В. (N 3-1582-1/10) та не застосовуючи конфiскацiю, зазначив, що санкцiя ст. 113 МК України передбачає одночасне застосування основного та додаткового стягнення, проте застосування додаткового стягнення у виглядi конфiскацiї без основного стягнення у виглядi штрафу є неприпустимим. Водночас суддя не звернув увагу на те, що санкцiя ст. 348 МК України (в редакцiї 2002 р.) є альтернативною, передбачає адмiнiстративне стягнення як у виглядi штрафу, так i у виглядi конфiскацiї товарiв, тобто є бiльш м'якою, а тому вiдповiдно до з ч. 3 ст. 10 МК України має зворотну силу i поширюється на правопорушення, вчиненi до прийняття нового МК. Тому суддя був зобов'язаний був постановити рiшення з урахуванням вищеназваних вимог закону.

     31.03.2010 р. Солом'янський районний суд, закриваючи провадження по справi щодо Панасенка Ю. В. за ст. 348 МК України в зв'язку iз закiнченням строкiв накладення адмiнiстративного стягнення, в порушення ч. 3 ст. 328 МК України взагалi не вирiшив питання щодо можливої конфiскацiї товарiв, якi були предметом порушення митних правил.

     При розглядi справ про порушення митних правил, де конфiскацiя є альтернативним стягнення та у випадках закiнчення на момент розгляду справи строкiв накладення адмiнiстративного стягнення, суди, на нашу думку, повиннi виходити iз наступного. Ст. 328 МК України встановлено, що адмiнiстративне стягнення у виглядi попередження, штрафу можуть бути накладенi не пiзнiше, як через два мiсяцi з дня вчинення правопорушення, а при правопорушеннi, що триває, - два мiсяцi з дня його виявлення. У разi вiдмови в порушеннi кримiнальної справи або закриття кримiнальної справи, але за наявностi в дiях правопорушення ознак порушення митних правил, стягнення у виглядi попередження, штрафу може бути накладено не пiзнiше, як через мiсяць з дня прийняття рiшення про вiдмову в порушеннi кримiнальної справи або її закриття. Предмети, зазначенi у п. 3 ст. 322 цього Кодексу, пiдлягають конфiскацiї незалежно вiд часу виявлення порушення митних правил.

     Тому, розглядаючи справу по закiнченнi строкiв накладення стягнення, суд має право, з урахуванням обставин, особи правопорушника та iнших обставин, передбачених ст. 33 - 35 КУпАП, накласти будь-яке стягнення, передбачене санкцiєю статтi. Проте рiшення повинно бути належним чином мотивованим. Тобто суд може прийняти рiшення про накладення стягнення у виглядi штрафу (коли санкцiя є альтернативною з конфiскацiєю) та закрити провадження в зв'язку iз закiнченням строкiв накладення стягнення у виглядi штрафу, при цьому належним чином умотивувати рiшення про незастосування конфiскацiї.

     Якщо ж санкцiя статтi передбачає додаткове стягнення у виглядi конфiскацiї, то згiдно з вимогами ч. 3 ст. 323 МК України застосування лише додаткового стягнення без основного не допускається. Проте застосування додаткового стягнення у видi конфiскацiї без основного стягнення, згiдно з тiєю ж нормою МК України, можливе лише у випадку, коли справа про адмiнiстративне правопорушення про порушення митних правил розглядається за протоколом, який складено пiсля винесення постанови про вiдмову в порушеннi кримiнальної справи або її закриття (ч. 3 ст. 323, ч. 2 ст. 328 МК України). Iншими словами, розглядаючи справу про порушення митних правил на пiдставi протоколу, який складено пiсля винесення постанови про вiдмову в порушенi кримiнальної справи чи її закриття, суддя зобов'язаний застосувати додатковий вид стягнення у виглядi конфiскацiї без основного стягнення в разi закiнчення мiсячного строку з дня винесення постанови.

     Однак суддi не завжди дотримуються зазначених вимог закону. Так, 05.08.2010 р. Подiльський районний суд, закриваючи провадження у справi про порушення митних правил (ст. 352, 355 МК України) щодо Панюхно Ф. I. у зв'язку iз закiнченням строкiв накладення стягнення зазначив, що вилучений товар конфiскацiї не пiдлягає, оскiльки санкцiя ст. 352 МК України не передбачає додаткове стягнення у виглядi конфiскацiї, а є альтернативним основним стягненням iз штрафом.

     Проте санкцiя ст. 352 МК України передбачає як основне стягнення: штраф або конфiскацiю та додаткове стягнення - конфiскацiю. Вiдтак, враховуючи, що протокол складено пiсля закриття кримiнальної справи, суддя мав би вирiшити питання щодо конфiскацiї.

     Вивчення практики розгляду справ про порушення митних правил районними судами м. Києва також свiдчить про наявнiсть iстотних недолiкiв та порушень норм процесуального i матерiального права пiд час розгляду справ про адмiнiстративнi правопорушення зазначеної категорiї.

     Згiдно з вимогами ст. 391 МК України митний орган або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов: про проведення додаткової перевiрки; про накладення адмiнiстративного стягнення; про закриття провадження у справi; про порушення кримiнальної справи про контрабанду.

     Однак мають мiсце випадки прийняття судами постанов, якi не передбаченi вищеназваною нормою закону.

     Наприклад, 13.01.2010 р. Солом'янським районним судом при розглядi справи вiдносно Пархоменка А. В. (N 3-203-1/10) за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 340 МК України, винесено постанову про звiльнення Пархоменка А. В. вiд адмiнiстративної вiдповiдальностi, а провадження у справi закрито в зв'язку з вiдсутнiстю подiї i складу адмiнiстративного правопорушення. Мiж тим ст. 391 МК України не передбачає такого виду постанови, як звiльнення вiд адмiнiстративної вiдповiдальностi.

     Постановою Подiльського районного суду м. Києва 11.03.2011 р. по справi про притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi Лазарева О. В. (N 3-1078/2011) за вчинене правопорушення, передбачене ст. 352 МК України, вiдмовлено у вiдкритi провадження в справi про адмiнiстративне правопорушення, оскiльки на момент розгляду справи у судi закiнчився строк накладення адмiнiстративного стягнення. Проте провадження у названiй справi було розпочато ще посадовою особою митницi, складанням протоколу про адмiнiстративне правопорушення, тому суд вiдповiдно до вимог ст. 247 КУпАП та ст. 328 МК України повинен був закрити провадження у справi.

     Вiдповiдно до положень ст. 9 КУпАП, ст. 319 МК України адмiнiстративним правопорушенням визнається протиправна, винна дiя чи бездiяльнiсть особи, яка посягає на громадський порядок, власнiсть, права i свободи громадян, на встановлений порядок управлiння i за яку законом передбачено адмiнiстративну вiдповiдальнiсть. Суб'єктами вiдповiдальностi за порушення митних правил (ст. 320 МК) можуть бути лише громадяни, якi на момент вчинення правопорушення досягли 16-рiчного вiку, а також посадовi особи пiдприємства.

     Вiдповiдно до п. 14 Пленуму ВС України "Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил" суд може прийняти до провадження справу про порушення митних правил та розглянути її по сутi, коли особа, яка вчинила правопорушення, встановлена та щодо неї складено протокол про адмiнiстративне правопорушення. У разi, якщо особа не встановлена, суди згiдно з вимогами п. 1 ч. першої ст. 391 МК повиннi приймати рiшення про проведення додаткової перевiрки для встановлення особи, що вчинила правопорушення. Проте посадовою особою Київської регiональної митницi зазначених положень закону не враховано при складанi протоколу 11.05.2007 р. по факту перемiщення ДП "Рапiд-Логiстик" через митний кордон України насiння газонних трав iз заниженням митної вартостi, в зв'язку з чим в протоколi не вказана особа, яка вчинила правопорушення. Не звернув увагу на дане порушення i суддя Солом'янського районного суду, розглядаючи справу за цим протоколом (3-2837-1/10) i прийняв рiшення про закриття провадження у справi вiдносно директора ДП "Рапiд-Логiстик" Ленного В. П. за вiдсутнiстю в його дiях подiї та складу адмiнiстративного правопорушення. Крiм цього, в постановi суддя, описуючи мiсце, час та суть порушення митних правил, зазначив обставини, про якi не йдеться в протоколi про порушення митних правил. Так, згiдно з протоколом про порушення митних правил "... на митну територiю був ввезений товар - насiння газонних трав загальною вартiстю 11209,6 євро. Пiдставою перемiщення через митний кордон стали документи, в тому числi iнвойс N 7047879 вiд 10.04.2007 р.". Водночас у постановi суддя зазначив, що було перемiщено той же товар, проте на суму 102174,64 євро, пiдставою для перемiщення стали дев'ять iнвойсiв.

     Ст. 357 МК України встановлено, що провадження у справах про порушення митних правил здiйснюється вiдповiдно до МК, а в частинi, що не регулюється ним, - вiдповiдно до законодавства про адмiнiстративнi правопорушення. Ст. 328 МК України встановлено строки накладення адмiнiстративного стягнення за порушення митних правил. Виходячи з цих положень, суддi незаконно закривають провадження у справi про порушення митних правил у зв'язку iз закiнченням строкiв накладення адмiнiстративного стягнення з посиланням на ст. 38 КУпАП України, оскiльки питання строкiв накладення адмiнiстративного стягнення врегулювано ст. 328 МК України, при цьому по-iншому, нiж це визначено у ст. 38 КУпАП. Такi постанови винесено у справах N 3-1582-1/10, 3-114-1/10 суддями Солом'янського районного суду, та у справi N 3-1078/11 суддею Подiльського районного суду.

     Мають мiсце незастосування конфiскацiї i з iнших пiдстав, якi, на нашу думку, не вiдповiдають вимогам закону. Так, суддя Солом'янського районного суду, визнавши Байрацького В. В. винним у вчиненi правопорушення, передбаченого ст. 352 МК України, та закриваючи провадження у справi у зв'язку iз закiнченням строкiв накладення стягнення (бiльше 1 мiсяця з дня винесення постанови про вiдмову в порушеннi кримiнальної справи), не застосував конфiскацiю. Оскiльки, як зазначено в постановi суддi, для конфiскацiї предметiв порушення митних правил будь-яких обмежень у строках не передбачено, то суд не вбачає можливим застосування конфiскацiю предметiв правопорушення в даному випадку, позаяк митницею не було встановлено вартостi товару, який є предметом правопорушення. Таке рiшення не грунтується на законi, оскiльки Митним кодексом України не передбачено стягнення вартостi товарiв - предметiв порушення митних правил при винесеннi постанови за результатами розгляду справи про адмiнiстративне правопорушення. Стягнення вартостi зазначених предметiв можливе лише у разi, коли неможливо виконати постанову суду про конфiскацiю товарiв, шляхом замiни способу i порядку виконання рiшення вiдповiдно до ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження". Зазначене випливає з положень ч. 3 ст. 405 МК України. Аналогiчнi рекомендацiї мiстяться в п. 20 Пленуму ВС України N 8 вiд 03.06.2005 р. "Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил".

     Аналiз судової практики розгляду цих справ також свiдчить, що iнодi суддi допускають iстотнi порушення вимог процесуального i матерiального права, але за вiдсутностi апеляцiйних скарг учасникiв судового розгляду, протестiв прокурора постанови мiсцевих судiв залишаються без змiн.

     Крiм цього, на нашу думку, потребує законодавчого врегулювання (узгодження) суперечнiсть мiж нормами КУпАП та МК України щодо строкiв накладення адмiнiстративного стягнення. Оскiльки п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП визначено як обставину, що виключає провадження в справi про адмiнiстративне правопорушення, закiнчення на момент розгляду справи про адмiнiстративне правопорушення строкiв, з посиланням на ст. 38 КУпАП. Якщо в МК України закiнчення строкiв накладення адмiнiстративного стягнення теж є обставиною, що виключає провадження, то строки, визначенi ст. 328 МК України, iншi, нiж ст. 38 КУпАП, та мають свої особливостi. Тому доцiльно в п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП слова "передбачених ст. 38 цього Кодексу", замiнити словами "накладення адмiнiстративного стягнення".

     Слiд також законодавчо закрiпити необхiднiсть ведення протоколу судового засiдання у випадках розгляду справи з участю особи, яка притягається до адмiнiстративної вiдповiдальностi, iнших осiб, якi беруть участь у провадженнi.

     За результатами обговорення даного узагальнення суддями апеляцiйного суду м. Києва висловлено побажання щодо необхiдностi законодавчого врегулювання питання представництва осiб, якi притягаються до адмiнiстративної вiдповiдальностi. Оскiльки КУпАП на вiдмiну вiд МК України не передбачає можливостi участi у провадженнi справи про адмiнiстративне правопорушення представника особи, що притягається до адмiнiстративної вiдповiдальностi.

Суддя апеляцiйного суду м. Києва

М. П. Худик