ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

Про текст Конституцiї України в редакцiї 28 червня 1996 року, iз змiнами i доповненнями, внесеними законами України вiд 8 грудня 2004 року N 2222-IV, вiд 1 лютого 2011 року N 2952-VI, вiд 19 вересня 2013 року N 586-VII

     Виходячи з того, що Конституцiя України є актом установчої влади Українського народу, враховуючи наявнi у парламенту виключнi повноваження вносити змiни до Конституцiї України як елемент установчої влади, усвiдомлюючи, що такi установчi повноваження Верховної Ради України беззаперечно унеможливлюють здiйснення iншими органами державної влади чи їх посадовими особами будь-яких дiй стосовно змiни конституцiйних норм, зважаючи на те, що Конституцiйний Суд України у пунктi 3 резолютивної частини Рiшення вiд 30 вересня 2010 року N 20-рп/2010 у справi про додержання процедури внесення змiн до Конституцiї України поклав на органи державної влади обов'язок щодо невiдкладного виконання цього Рiшення, i таке виконання зумовлює внесення змiн до Конституцiї України за процедурою, визначеною роздiлом XIII Конституцiї України, враховуючи, що дотримання встановленої Конституцiєю України процедури внесення змiн до Конституцiї України, визначеної роздiлом XIII Конституцiї України, є однiєю з базових умов легiтимностi конституцiйного правопорядку в Українi, пiдтверджуючи, що на момент прийняття Конституцiйним Судом України Рiшення вiд 30 вересня 2010 року N 20-рп/2010 у справi про додержання процедури внесення змiн до Конституцiї України положення Закону України "Про внесення змiн до Конституцiї України" вiд 8 грудня 2004 року N 2222-IV стали невiд'ємною складовою Конституцiї України, а сам закон вичерпав свою функцiю, що встановлено Ухвалою Конституцiйного Суду України вiд 5 лютого 2008 року N 6-у/2008 про вiдмову у вiдкриттi конституцiйного провадження у справi за конституцiйним поданням 102 народних депутатiв України щодо вiдповiдностi Конституцiї України (конституцiйностi) Закону України "Про внесення змiн до Конституцiї України", Закону України "Про внесення змiни до роздiлу IV "Прикiнцевi та перехiднi положення" Закону України "Про Конституцiйний Суд України", яка є остаточною в силу положень статтi 50 Закону України "Про Конституцiйний Суд України", керуючись положеннями статей 147 - 153 Конституцiї України, якi не надають Конституцiйному Суду України повноважень перевiряти на конституцiйнiсть окремi частини чи положення Конституцiї України, а так само вносити змiни до Основного Закону України, зважаючи на висновки Європейської Комiсiї "За демократiю через право" (Висновок "Про конституцiйну ситуацiю в Українi" вiд 20 грудня 2010 року (далi - Висновок) про те, що: вiдновлення - за Рiшенням Конституцiйного Суду України - чинностi тексту Конституцiї України 1996 року "шляхом визнання неконституцiйним Закону України "Про внесення змiн до Конституцiї України" вiд 8 грудня 2004 року N 2222-IV" "порушило питання легiтимностi дiючих iнститутiв державної влади, оскiльки президента та парламент було обрано на основi конституцiйних положень, якi надалi було визнано такими, що втратили чиннiсть", а також - що "унаслiдок цього Рiшення Конституцiйного Суду України Президент України набув набагато бiльше повноважень, нiж це було вiдомо виборцям на момент його обрання" та що вiдтодi "дiяльнiсть головних органiв державної влади базується на нормах, змiнених Судом, а не нормах, змiнених Верховною Радою України як демократично легiтимним органом" (пункт 70 Висновку), маючи на метi вiдновити легiтимнiсть конституцiйного правопорядку в Українi як єдиний уповноважений на таку дiю орган, Верховна Рада України постановляє:

     1. Визнати такими, що є чинними на територiї України положення Конституцiї України, прийнятої на п'ятiй сесiї Верховної Ради України 28 червня 1996 року, iз змiнами i доповненнями, внесеними законами України вiд 8 грудня 2004 року N 2222-IV, вiд 1 лютого 2011 року N 2952-VI, вiд 19 вересня 2013 року N 586-VII.

     2. Закони та iншi нормативно-правовi акти є чинними в частинi, що не суперечить положенням Конституцiї України, прийнятої на п'ятiй сесiї Верховної Ради України 28 червня 1996 року, iз змiнами i доповненнями, внесеними законами України вiд 8 грудня 2004 року N 2222-IV, вiд 1 лютого 2011 року N 2952-VI, вiд 19 вересня 2013 року N 586-VII, i мають бути невiдкладно приведенi у вiдповiднiсть до вищезазначеної редакцiї Конституцiї України.

     3. Верховна Рада України сьомого скликання, обрана на чергових виборах 28 жовтня 2012 року, здiйснює повноваження, передбаченi положеннями Конституцiї України, прийнятої на п'ятiй сесiї Верховної Ради України 28 червня 1996 року, iз змiнами i доповненнями, внесеними законами України вiд 8 грудня 2004 року N 2222-IV, вiд 1 лютого 2011 року N 2952-VI, вiд 19 вересня 2013 року N 586-VII, до набуття повноважень Верховною Радою України, обраною на чергових виборах в останню недiлю жовтня 2017 року.

     4. Коалiцiя депутатських фракцiй формується у Верховнiй Радi України сьомого скликання протягом одного мiсяця з дня, наступного за днем набрання чинностi цiєю Постановою з урахуванням Рiшення Конституцiйного Суду України N 11-рп/2010 вiд 6 квiтня 2010 року у справi за конституцiйним поданням 68 народних депутатiв України щодо офiцiйного тлумачення положень частини шостої статтi 83 Конституцiї України, частини четвертої статтi 59 Регламенту Верховної Ради України.

     5. Опублiкувати цю Постанову, а також текст Конституцiї України, прийнятої на п'ятiй сесiї Верховної Ради України 28 червня 1996 року, iз змiнами i доповненнями, внесеними законами України вiд 8 грудня 2004 року N 2222-IV, вiд 1 лютого 2011 року N 2952-VI, вiд 19 вересня 2013 року N 586-VII, у газетi "Голос України" та у Вiдомостях Верховної Ради України.

     6. Ця Постанова набирає чинностi з дня її прийняття.

     7. Ця Постанова втрачає чиннiсть з моменту набрання чинностi Законом України "Про вiдновлення дiї окремих положень Конституцiї України" вiд 21 лютого 2014 року N 742-VII.

м. Київ
22 лютого 2014 року
N 750-VII