ДЕРЖАВНА ФIСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

     Державна фiскальна служба Україна розглянула звернення <...> щодо питань оподаткування доходу резидента вiд продажу нерухомостi, яка знаходиться на територiї Росiйської Федерацiї, та ввезення коштiв вiд її продажу на митну територiю України i в межах компетенцiї повiдомляє таке.

     Оподаткування доходiв фiзичних осiб регламентується роздiлом IV Кодексу, пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого встановлено, що платниками податку є, зокрема, фiзичнi особи - резиденти, якi отримують доходи як з джерела їх походження в Українi, так i iноземнi доходи.

     Вiдповiдно до положень пп. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 Кодексу iноземнi доходи - доходи (прибуток), отриманi з джерел за межами України, вiдносяться до об'єкта оподаткування резидента.

     Згiдно з пп. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохiд, отриманий з джерелом за межами України, це будь - який дохiд, отриманий резидентами, у тому числi вiд будь-яких видiв їх дiяльностi за межами митної територiї України, зокрема, доходи вiд продажу майна, розташованого за межами України.

     Порядок оподаткування iноземних доходiв передбачено п. 170.11 ст. 170 Кодексу, пп. 170.11.1 якого визначено, що у разi якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходiв є iноземним, сума такого доходу включається до загального рiчного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача та оподатковується за ставками, визначеними у п. 167.1 ст. 167 Кодексу, тобто 15/20 вiдсоткiв.

     Вiдповiдно до пп. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу у разi, якщо згiдно з нормами мiжнародних договорiв, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму рiчного податкового зобов'язання на суму податкiв, сплачених за кордоном, вiн визначає суму такого зменшення за зазначеними пiдставами у рiчнiй податковiй декларацiї.

     Питання оподаткування доходiв, одержаних резидентами України з джерел в Росiйськiй Федерацiї, регулюються положеннями Угоди мiж Урядом України та Урядом Росiйської Федерацiї про уникнення подвiйного оподаткування доходiв i майна та попередження ухилень вiд сплати податкiв, пiдписаної 08.02.95, ратифiкованої Верховною Радою України 06.10.95 (Закон України N 369/95-ВР), яка набула чинностi 03.08.99 (далi - Угода).

     Згiдно з п. 1 ст. 13 Угоди доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування нерухомого майна, як воно визначено у ст. 6 Угоди, яке перебуває у другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     Отже, доходи, одержанi резидентом України вiд вiдчужування (продажу) нерухомого майна, яке знаходиться в Росiї, можуть оподатковуватись в Росiї. Слово "можуть" не означає, що платник податку має право вибирати, в якiй з двох країн вiн сплатить податок, це лише означає, що країна, в якiй знаходиться нерухоме майно, має право оподаткувати доходи вiд вiдчужування майна, якщо таке положення є в її внутрiшньому законодавствi.

     Крiм того, вiдповiдно до Податкового кодексу Росiйської Федерацiї зазначенi доходи пiдлягають оподаткуванню у Росiйськiй Федерацiї.

     Пунктом 1 ст. 22 Угоди передбачено, якщо резидент однiєї Договiрної Держави одержує дохiд або володiє майном у другiй Договiрнiй Державi, якi вiдповiдно до положень Угоди можуть оподатковуватись у другiй Державi, сума податку на цей дохiд або майно, сплачена в цiй другiй Державi, пiдлягає вирахуванню з податку, який стягується з такого резидента стосовно такого доходу або майна в першiй вказанiй Державi. Цi вирахування не будуть перевищувати суму податку першої Держави на такий дохiд або майно, нарахованого вiдповiдно до її податкового законодавства i правил.

     Для отримання права на зарахування податкiв та зборiв, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати вiд державного органу країни, де отримується такий дохiд (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довiдку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування (п. 13.5 ст. 13 Кодексу).

     Тобто, вiдповiдно до положень Угоди, якщо резидент України одержує дохiд в Росiї, який вiдповiдно до положень Угоди оподатковується в Росiї, сума податку на цей дохiд, сплачена в Росiї, пiдлягає вирахуванню з податку, який стягується з такого резидента стосовно такого доходу в Українi. При цьому вирахування не будуть перевищувати суму податку на цей дохiд, нарахованого вiдповiдно до українського законодавства.

     Зауважуємо, що згiдно з пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу платник податку, що отримує, зокрема, iноземнi доходи, зобов'язаний включити суму таких доходiв до загального рiчного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацiю за наслiдками звiтного податкового року в термiни, передбаченi пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу, а також сплатити податок з таких доходiв.

     Вiдповiдно до п. 176.1 ст. 176 Кодексу платники податку зобов'язанi на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, пред'являти документи i вiдомостi, пов'язанi з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням i сплатою податку, та пiдтверджувати необхiдними документами достовiрнiсть вiдомостей, зазначених у податковiй декларацiї з цього податку.

     Отже, у разi отримання резидентом будь-яких iноземних доходiв за межами митної територiї України, сума таких доходiв має бути включена до загального рiчного оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуватися за ставками, визначеними у ст. 167 Кодексу (15/20 вiдс.), при цьому такий резидент зобов'язаний подати до 1 травня року, що настає за звiтним, рiчну податкову декларацiю, з урахуванням норм пп. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу та Угоди.

     Також повiдомляємо, що вiдповiдно до глави 2 Iнструкцiї про перемiщення готiвки i банкiвських металiв через митний кордон України, затвердженої постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 27.05.2008 N 148 (далi - Постанова N 148), фiзична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межi України готiвку в сумi, що не перевищує в еквiвалентi 10000 євро, без письмового декларування митному органу.

     Фiзична особа - резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межi України готiвку в сумi, що перевищує в еквiвалентi 10000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязi та за наявностi документiв, що пiдтверджують зняття готiвки з рахункiв у банках (фiнансових установах), виключно на ту суму, що перевищує в еквiвалентi 10000 євро. Строк дiї таких документiв 30 календарних днiв, починаючи з дня видачi.

     Форма митної декларацiї для декларування передбачених Постановою N 148 сум готiвки затверджена постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 21 травня 2012 року N 431 "Про затвердження форми митної декларацiї для письмового декларування товарiв, що перемiщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сiмейних та iнших потреб, не пов'язаних з провадженням пiдприємницької дiяльностi".

     Вiдповiдно до роз'яснень щодо практичного застосування окремих вимог нормативно-правового акта Нацiонального банку України, наданих листом Нацбанку вiд 17.09.2008 N 13-121/4100-12591, ввезення готiвки в сумi, що перевищує в еквiвалентi 10000 євро, здiйснюється за наявностi документiв, що пiдтверджують зняття коштiв з рахункiв iноземних банкiв (фiнансових установ), що складенi в довiльнiй формi.

     При цьому необхiдно враховувати, що особа здiйснює ввезення саме тiєї валюти, яка зазначена в документi банку (фiнансової установи).

     Термiн дiї документiв, на пiдставi яких здiйснюється ввезення готiвки, не обмежується. Зазначенi документи не пiдлягають здаванню митницi.

     Чеки банкоматiв та платiжних термiналiв тощо не є документами, що пiдтверджують зняття готiвки з рахункiв банкiв (фiнансових установ).

     Сплата мита та iнших платежiв при ввезеннi готiвки на митну територiю України чинним законодавством України не передбачена.