Вы здесь

Главная

ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про внесення змiн до Закону України "Про державну реєстрацiю речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та деяких iнших законодавчих актiв України щодо децентралiзацiї повноважень з державної реєстрацiї речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

     Верховна Рада України постановляє:

     I. Внести змiни до таких законодавчих актiв України:

     1. Закон України "Про державну реєстрацiю речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2010 р., N 18, ст. 141 iз наступними змiнами) викласти в такiй редакцiї:

"ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про державну реєстрацiю речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

     Цей Закон регулює вiдносини, що виникають у сферi державної реєстрацiї речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, i спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Роздiл I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Сфера застосування Закону

     1. Дiя цього Закону поширюється на державну реєстрацiю речових прав на нерухоме майно, розмiщене на територiї України, та обтяжень таких прав.

     Державна реєстрацiя речових прав на об'єкт незавершеного будiвництва та їх обтяжень проводиться у порядку, визначеному цим Законом, з урахуванням особливостей правового статусу такого об'єкта.

     2. Дiя цього Закону не поширюється на державну реєстрацiю повiтряних i морських суден, суден внутрiшнього плавання, космiчних та iнших об'єктiв цивiльних прав, на якi законом може бути поширено правовий режим нерухомої речi.

     Стаття 2. Визначення термiнiв

     1. У цьому Законi термiни вживаються в такому значеннi:

     1) державна реєстрацiя речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далi - державна реєстрацiя прав) - офiцiйне визнання i пiдтвердження державою фактiв набуття, змiни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення вiдповiдних записiв до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

     2) Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далi - Державний реєстр прав) - єдина державна iнформацiйна система, що забезпечує обробку, збереження та надання вiдомостей про зареєстрованi речовi права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктiв таких прав;

     3) заявник:

     власник, iнший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноваженi ними особи - у разi подання документiв для проведення державної реєстрацiї набуття, змiни або припинення права власностi та iнших речових прав;

     орган державної влади, його посадова особа, якими встановлено, змiнено або припинено обтяження, особа, в iнтересах якої встановлено, змiнено або припинено обтяження, або уповноваженi ними особи - у разi подання документiв для проведення державної реєстрацiї набуття, змiни або припинення обтяження речових прав;

     iпотекодержатель, особа, в iнтересах якої встановлено, змiнено або припинено iпотеку, або уповноваженi ними особи - у разi подання документiв для проведення державної реєстрацiї набуття, змiни або припинення iпотеки;

     орган мiсцевого самоврядування - у разi взяття на облiк безхазяйного нерухомого майна;

     особа, за якою закрiплений особовий рахунок в погосподарськiй книзi вiдповiдної сiльської, селищної, мiської ради, або уповноважена нею особа - у разi проведення державної реєстрацiї права власностi на iндивiдуальнi (садибнi) житловi будинки, садовi, дачнi будинки, господарськi (присадибнi) будiвлi i споруди, прибудови до них, що розташованi на територiях сiльських, селищних, мiських рад та якi закiнченi будiвництвом до 5 серпня 1992 року;

     4) iнший правонабувач - орендар, суб'єкт iншого права, похiдного вiд права власностi, iпотекодержатель, спадкоємець (у разi оформлення спадщини, до складу якої входять речовi права на нерухоме майно, що пiдлягають державнiй реєстрацiї згiдно iз цим Законом);

     5) обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органiв державної влади, їх посадових осiб або така, що виникла на пiдставi договору;

     6) територiальнi органи Мiнiстерства юстицiї України - територiальнi органи Мiнiстерства юстицiї України, що забезпечують реалiзацiю державної полiтики у сферi державної реєстрацiї речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в Автономнiй Республiцi Крим, в областях, мiстах Києвi та Севастополi;

     7) технiчний адмiнiстратор Державного реєстру прав (далi - технiчний адмiнiстратор) - державне унiтарне пiдприємство, визначене Мiнiстерством юстицiї України та вiднесене до сфери його управлiння, що здiйснює заходи iз створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення Державного реєстру прав, вiдповiдає за його технiчне i технологiчне забезпечення, збереження та захист даних цього реєстру, здiйснює технiчнi та технологiчнi заходи з надання, блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав, органiзовує та проводить навчання для роботи з цим реєстром;

     8) реєстрацiйна справа - сукупнiсть документiв у паперовiй та електроннiй формi, поданих для проведення державної реєстрацiї прав та сформованих у процесi державної реєстрацiї прав.

     2. Iншi термiни вживаються у значеннi, наведеному в Цивiльному кодексi України та законах України.

     Стаття 3. Засади державної реєстрацiї прав

     1. Загальними засадами державної реєстрацiї прав є:

     1) гарантування державою об'єктивностi, достовiрностi та повноти вiдомостей про зареєстрованi права на нерухоме майно та їх обтяження;

     2) обов'язковiсть державної реєстрацiї прав у Державному реєстрi прав;

     3) публiчнiсть державної реєстрацiї прав;

     4) внесення вiдомостей до Державного реєстру прав виключно на пiдставах та в порядку, визначених цим Законом;

     5) вiдкритiсть та доступнiсть вiдомостей Державного реєстру прав.

     2. Речовi права на нерухоме майно та їх обтяження, що пiдлягають державнiй реєстрацiї вiдповiдно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрацiї.

     3. Речовi права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 сiчня 2013 року, визнаються дiйсними за наявностi однiєї з таких умов:

     1) реєстрацiя таких прав була проведена вiдповiдно до законодавства, що дiяло на момент їх виникнення;

     2) на момент виникнення таких прав дiяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрацiї.

     4. Будь-якi дiї особи, спрямованi на набуття, змiну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що пiдлягають державнiй реєстрацiї вiдповiдно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речовi права на таке майно зареєстрованi згiдно iз вимогами цього Закону, крiм випадкiв, коли речовi права на нерухоме майно, що виникли до 1 сiчня 2013 року, визнаються дiйсними згiдно з частиною третьою цiєї статтi, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

     5. Державна реєстрацiя права власностi та iнших речових прав проводиться незалежно вiд мiсцезнаходження нерухомого майна в межах Автономної Республiки Крим, областi, мiст Києва та Севастополя, крiм державної реєстрацiї права власностi та iнших речових прав, що проводиться нотарiусами незалежно вiд мiсцезнаходження нерухомого майна.

     На пiдставi рiшення Мiнiстерства юстицiї України державна реєстрацiя права власностi та iнших речових прав може проводитися в межах декiлькох адмiнiстративно-територiальних одиниць, визначених в абзацi першому цiєї частини.

     Державна реєстрацiя обтяжень речових прав проводиться незалежно вiд мiсцезнаходження нерухомого майна.

     Державна реєстрацiя прав проводиться за заявами у сферi державної реєстрацiї прав будь-яким державним реєстратором з урахуванням вимог, встановлених абзацами першим - третiм цiєї частини, крiм випадку, передбаченого абзацом п'ятим цiєї частини.

     Державна реєстрацiя прав у результатi вчинення нотарiальної дiї з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будiвництва проводиться нотарiусом, яким вчинено таку дiю.

     Стаття 4. Речовi права та їх обтяження, що пiдлягають державнiй реєстрацiї

     1. Державнiй реєстрацiї прав пiдлягають:

     1) право власностi;

     2) речовi права, похiднi вiд права власностi:

     право користування (сервiтут);

     право користування земельною дiлянкою для сiльськогосподарських потреб (емфiтевзис);

     право забудови земельної дiлянки (суперфiцiй);

     право господарського вiдання;

     право оперативного управлiння;

     право постiйного користування та право оренди (суборенди) земельної дiлянки;

     право користування (найму, оренди) будiвлею або iншою капiтальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на пiдставi договору найму (оренди) будiвлi або iншої капiтальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки;

     iпотека;

     право довiрчої власностi;

     iншi речовi права вiдповiдно до закону;

     3) право власностi на об'єкт незавершеного будiвництва;

     4) заборона вiдчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та iншi обтяження.

     Стаття 5. Нерухоме майно, щодо якого проводиться державна реєстрацiя прав

     1. У Державному реєстрi прав реєструються речовi права та їх обтяження на земельнi дiлянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташованi на земельнiй дiлянцi, перемiщення яких неможливе без їх знецiнення та змiни призначення, а саме: пiдприємства як єдинi майновi комплекси, житловi будинки, будiвлi, споруди, а також їх окремi частини, квартири, житловi та нежитловi примiщення.

     2. Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацiю нерухомого майна, державна реєстрацiя прав на таке майно проводиться пiсля прийняття його в експлуатацiю в установленому законодавством порядку, крiм випадкiв, передбачених статтею 31 цього Закону.

     3. Право власностi на пiдприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будiвлю, споруду, а також їх окремi частини може бути зареєстровано незалежно вiд того, чи зареєстровано право власностi чи iнше речове право на земельну дiлянку, на якiй вони розташованi.

     Право власностi на квартиру, житлове та нежитлове примiщення може бути зареєстровано незалежно вiд того, чи зареєстровано право власностi на житловий будинок, будiвлю, споруду, а також їх окремi частини, в яких вони розташованi.

     4. Не пiдлягають державнiй реєстрацiї речовi права та їх обтяження на кориснi копалини, рослини, а також на малi архiтектурнi форми, тимчасовi, некапiтальнi споруди, розташованi на земельнiй дiлянцi, перемiщення яких можливе без їх знецiнення та змiни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежнiстю головної речi, або складовою частиною речi, зокрема на магiстральнi та промисловi трубопроводи (у тому числi газорозподiльнi мережi), автомобiльнi дороги, електричнi мережi, магiстральнi тепловi мережi, мережi зв'язку, залiзничнi колiї.

Роздiл II
ОРГАНIЗАЦIЙНI ОСНОВИ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦIЇ ПРАВ

     Стаття 6. Система органiв та суб'єкти, якi здiйснюють повноваження у сферi державної реєстрацiї прав

     1. Органiзацiйну систему державної реєстрацiї прав становлять:

     1) Мiнiстерство юстицiї України та його територiальнi органи;

     2) суб'єкти державної реєстрацiї прав:

     виконавчi органи сiльських, селищних та мiських рад, Київська, Севастопольська мiськi, районнi, районнi у мiстах Києвi та Севастополi державнi адмiнiстрацiї;

     акредитованi суб'єкти;

     3) державнi реєстратори прав на нерухоме майно (далi - державнi реєстратори).

     2. Виконавчi органи сiльських, селищних та мiських рад (крiм мiст обласного та/або республiканського Автономної Республiки Крим значення) набувають повноважень у сферi державної реєстрацiї прав вiдповiдно до цього Закону у разi прийняття вiдповiдною радою такого рiшення.

     3. Акредитованим суб'єктом може бути юридична особа публiчного права, у трудових вiдносинах з якою перебуває не менше нiж три державнi реєстратори, та яка до початку здiйснення повноважень у сферi державної реєстрацiї прав уклала:

     договiр страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi з мiнiмальним розмiром страхової суми у тисячу мiнiмальних розмiрiв заробiтної плати, встановленої законом на 1 сiчня календарного року;

     договiр з iншим суб'єктом державної реєстрацiї прав та/або нотарiусом (у разi коли акредитований суб'єкт здiйснює повноваження виключно в частинi забезпечення прийняття та видачi документiв у сферi державної реєстрацiї прав).

     Акредитацiя суб'єктiв та монiторинг вiдповiдностi таких суб'єктiв вимогам акредитацiї здiйснюються Мiнiстерством юстицiї України у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 7. Повноваження Мiнiстерства юстицiї України у сферi державної реєстрацiї прав

     1. Мiнiстерство юстицiї України:

     1) забезпечує формування та реалiзацiю державної полiтики у сферi державної реєстрацiї прав;

     2) здiйснює нормативно-правове регулювання у сферi державної реєстрацiї прав;

     3) забезпечує створення та функцiонування Державного реєстру прав, є його держателем;

     4) органiзовує роботу, пов'язану iз забезпеченням дiяльностi з державної реєстрацiї прав;

     5) здiйснює контроль за дiяльнiстю у сферi державної реєстрацiї прав;

     6) забезпечує доступ державних реєстраторiв до Державного реєстру прав та приймає рiшення про блокування та анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом;

     7) розглядає скарги на рiшення, дiї або бездiяльнiсть державних реєстраторiв, суб'єктiв державної реєстрацiї прав, територiальних органiв Мiнiстерства юстицiї України та приймає обов'язковi до виконання рiшення, передбаченi цим Законом;

     8) складає протоколи про адмiнiстративнi правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адмiнiстративнi правопорушення;

     9) органiзовує роботу з пiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї державних реєстраторiв;

     10) здiйснює iншi повноваження, передбаченi цим Законом та iншими нормативно-правовими актами.

     Стаття 8. Повноваження територiальних органiв Мiнiстерства юстицiї України

     1. Територiальнi органи Мiнiстерства юстицiї України в межах територiї, на якiй вони здiйснюють свою дiяльнiсть:

     1) здiйснюють контроль за дiяльнiстю у сферi державної реєстрацiї прав;

     2) розглядають скарги на рiшення, дiї або бездiяльнiсть державних реєстраторiв, суб'єктiв державної реєстрацiї прав та приймають обов'язковi до виконання рiшення, передбаченi цим Законом;

     3) складають протоколи про адмiнiстративнi правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адмiнiстративнi правопорушення;

     4) органiзовують роботу з пiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї державних реєстраторiв;

     5) забезпечують доступ державних реєстраторiв до Державного реєстру прав та приймають рiшення про блокування такого доступу у випадках, передбачених цим Законом;

     6) здiйснюють iншi повноваження, передбаченi цим Законом та iншими нормативно-правовими актами.

     Стаття 9. Повноваження суб'єктiв державної реєстрацiї прав

     1. До повноважень суб'єктiв державної реєстрацiї прав належить:

     1) забезпечення:

     проведення державної реєстрацiї прав;

     ведення Державного реєстру прав;

     взяття на облiк безхазяйного нерухомого майна;

     формування та ведення реєстрацiйних справ;

     2) здiйснення iнших повноважень, передбачених цим Законом та iншими нормативно-правовими актами.

     2. Акредитованi суб'єкти можуть здiйснювати визначенi у частинi першiй цiєї статтi повноваження в повному обсязi або здiйснювати їх виключно в частинi забезпечення прийняття та видачi документiв у сферi державної реєстрацiї речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на пiдставi договору з суб'єктом державної реєстрацiї прав та/або нотарiусом.

     Стаття 10. Державний реєстратор

     1. Державним реєстратором є:

     1) громадянин України, який має вищу освiту за спецiальнiстю правознавство, вiдповiдає квалiфiкацiйним вимогам, встановленим Мiнiстерством юстицiї України, та перебуває у трудових вiдносинах з суб'єктом державної реєстрацiї прав;

     2) нотарiус;

     3) державний виконавець - у разi державної реєстрацiї обтяжень, накладених пiд час примусового виконання рiшень вiдповiдно до закону.

     2. Державний реєстратор не має права приймати рiшення про державну реєстрацiю прав у разi, якщо речове право на нерухоме майно, обтяження такого права набувається, змiнюється або припиняється за суб'єктом державної реєстрацiї прав, з яким державний реєстратор перебуває у трудових вiдносинах або засновником (учасником) якого вiн є. У такому разi державна реєстрацiя проводиться iншим державним реєстратором.

     Державний реєстратор не має права приймати рiшення про державну реєстрацiю прав на своє iм'я, на iм'я свого чоловiка (дружини), його (її) та своїх родичiв (батькiв, дiтей, онукiв, дiда, баби, братiв, сестер), суб'єкта господарювання, засновником (учасником) якого вiн є. У такому разi державна реєстрацiя прав проводиться iншим державним реєстратором.

     3. Державний реєстратор:

     1) встановлює вiдповiднiсть заявлених прав i поданих документiв вимогам законодавства, а також вiдсутнiсть суперечностей мiж заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

     вiдповiднiсть обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотарiального посвiдчення у випадках, передбачених законом;

     вiдповiднiсть повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрацiї прав;

     вiдповiднiсть вiдомостей про речовi права на нерухоме майно та їх обтяження, що мiстяться у Державному реєстрi прав, вiдомостям, що мiстяться у поданих документах;

     наявнiсть обтяжень прав на нерухоме майно;

     наявнiсть факту виконання умов правочину, з якими закон та/або вiдповiдний правочин пов'язує можливiсть виникнення, переходу, припинення речового права, що пiдлягає державнiй реєстрацiї;

     2) перевiряє документи на наявнiсть пiдстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацiю прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрацiї прав, вiдмови в державнiй реєстрацiї прав та приймає вiдповiднi рiшення;

     3) пiд час проведення державної реєстрацiї прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 сiчня 2013 року, запитує вiд органiв влади, пiдприємств, установ та органiзацiй, якi вiдповiдно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацiю прав, iнформацiю (довiдки, копiї документiв тощо), необхiдну для такої реєстрацiї, у разi вiдсутностi доступу до вiдповiдних iнформацiйних систем, документiв та/або у разi, якщо вiдповiднi документи не були поданi заявником.

     Органи державної влади, пiдприємства, установи та органiзацiї зобов'язанi безоплатно протягом трьох робочих днiв з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану iнформацiю в паперовiй та (за можливостi) в електроннiй формi;

     4) пiд час проведення державної реєстрацiї прав на земельнi дiлянки використовує вiдомостi Державного земельного кадастру шляхом безпосереднього доступу до нього у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     5) вiдкриває та/або закриває роздiли в Державному реєстрi прав, вносить до нього записи про речовi права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктiв таких прав;

     6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстрацiйний номер об'єкту нерухомого майна пiд час проведення державної реєстрацiї прав;

     7) виготовляє електроннi копiї документiв та розмiщує їх у реєстрацiйнiй справi в електроннiй формi у вiдповiдному роздiлi Державного реєстру прав (у разi якщо такi копiї не були виготовленi пiд час прийняття документiв за заявами у сферi державної реєстрацiї прав);

     8) формує документи за результатом розгляду заяв у сферi державної реєстрацiї прав;

     9) формує та веде реєстрацiйнi справи у паперовiй формi.

     Ведення реєстрацiйної справи у паперовiй формi здiйснюється виключно державними реєстраторами, якi перебувають у трудових вiдносинах з виконавчими органами мiських рад мiст обласного та/або республiканського Автономної Республiки Крим значення, Київською, Севастопольською мiськими, районними, районними у мiстах Києвi та Севастополi державними адмiнiстрацiями, за мiсцезнаходженням вiдповiдного майна;

     10) здiйснює iншi повноваження, передбаченi цим Законом.

     4. Державний реєстратор має свою печатку, крiм нотарiуса, який має печатку, визначену Законом України "Про нотарiат".

     Зразок та опис печатки державного реєстратора встановлює Мiнiстерство юстицiї України.

     Стаття 11. Прийняття рiшень державним реєстратором

     1. Державний реєстратор самостiйно приймає рiшення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацiю прав та їх обтяжень.

     2. Втручання, крiм випадкiв, передбачених цим Законом, будь-яких органiв влади, їх посадових осiб, юридичних осiб, громадян та їх об'єднань у дiяльнiсть державного реєстратора пiд час проведення державної реєстрацiї прав забороняється i тягне за собою вiдповiдальнiсть згiдно iз законом.

Роздiл III
ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ПРАВ

     Стаття 12. Державний реєстр прав

     1. Державний реєстр прав мiстить вiдомостi про зареєстрованi речовi права на нерухоме майно та їх обтяження, речовi права на об'єкти незавершеного будiвництва та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктiв цих прав, документи, на пiдставi яких проведено державну реєстрацiю прав.

     2. Вiдомостi, що мiстяться у Державному реєстрi прав, мають вiдповiдати даним реєстрацiйної справи у паперовiй формi, що мiстить документованi записи щодо прав на нерухоме майно та їх обтяжень. У разi їх невiдповiдностi прiоритет мають данi реєстрацiйної справи у паперовiй формi.

     3. До Державного реєстру прав не вносяться вiдомостi, що становлять державну таємницю.

     4. Ведення Державного реєстру прав здiйснюється з використанням програмного забезпечення, розробленого вiдповiдно до державних стандартiв, що забезпечують його сумiснiсть i взаємодiю з iншими iнформацiйними системами та мережами, що становлять iнформацiйний ресурс держави.

     5. Вiдомостi Державного реєстру прав вважаються достовiрними i можуть бути використанi у спорi з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

     Будь-якi дiї особи, спрямованi на набуття, змiну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрi прав, вчиняються на пiдставi вiдомостей, що мiстяться в цьому реєстрi.

     6. Державний реєстр прав є державною власнiстю, складовою Нацiонального архiвного фонду i пiдлягає довiчному зберiганню.

     Майновi права iнтелектуальної власностi на комп'ютерну програму, що забезпечує дiяльнiсть Державного реєстру прав, та компiляцiї даних Державного реєстру прав належать державi.

     Вилучення будь-яких документiв або частин Державного реєстру прав не допускається, крiм випадкiв, передбачених законом.

     Стаття 13. Структура Державного реєстру прав

     1. На кожний об'єкт нерухомого майна пiд час проведення державної реєстрацiї права власностi на нього вперше у Державному реєстрi прав вiдкривається новий роздiл та формується реєстрацiйна справа, присвоюється реєстрацiйний номер об'єкту нерухомого майна.

     2. Роздiл Державного реєстру прав складається з чотирьох частин, якi мiстять вiдомостi про:

     1) нерухоме майно;

     2) право власностi та суб'єкта (суб'єктiв) цього права;

     3) iншi речовi права та суб'єкта (суб'єктiв) цих прав;

     4) обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктiв) цих обтяжень.

     У разi вiдсутностi вiдкритого на об'єкт нерухомого майна роздiлу у Державному реєстрi прав вiдомостi про iншi речовi права та суб'єкта (суб'єктiв) цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктiв) цих прав вносяться до спецiального роздiлу Державного реєстру прав, крiм випадкiв, коли така державна реєстрацiя проводиться одночасно з державною реєстрацiєю права власностi.

     Пiсля вiдкриття на об'єкт нерухомого майна роздiлу у Державному реєстрi прав вiдомостi про iншi речовi права та суб'єкта (суб'єктiв) цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктiв) цих обтяжень переносяться до такого роздiлу.

     3. Невiд'ємною складовою частиною Державного реєстру прав є база даних заяв та реєстрацiйнi справи.

     4. Порядок ведення Державного реєстру прав визначає Кабiнет Мiнiстрiв України.

     Стаття 14. Вiдкриття та закриття роздiлiв Державного реєстру прав у разi подiлу, видiлу частки, об'єднання, знищення об'єкта нерухомого майна

     1. Роздiл Державного реєстру прав та реєстрацiйна справа закриваються у разi:

     1) знищення об'єкта нерухомого майна;

     2) подiлу, об'єднання об'єктiв нерухомого майна або видiлу частки з об'єкта нерухомого майна.

     2. У разi подiлу об'єкта нерухомого майна або видiлу частки з об'єкта нерухомого майна вiдповiдний роздiл Державного реєстру прав та реєстрацiйна справа закриваються, реєстрацiйний номер цього об'єкта скасовується. На кожний новостворений об'єкт нерухомого майна вiдкривається новий роздiл Державного реєстру прав та формується нова реєстрацiйна справа, присвоюється новий реєстрацiйний номер кожному з таких об'єктiв.

     Записи про речовi права та їх обтяження щодо об'єкта, який подiляється, або при видiлi частки з цього об'єкта переносяться до роздiлiв Державного реєстру прав, вiдкритих на кожний новостворений об'єкт. Якщо правочином або актом вiдповiдного органу встановлено, що речовi права та їх обтяження не поширюються на всi новостворенi об'єкти нерухомого майна, записи про такi права та обтяження переносяться лише до роздiлiв, вiдкритих для новостворених об'єктiв, яких вони стосуються.

     3. У разi об'єднання об'єктiв нерухомого майна вiдповiднi роздiли Державного реєстру прав та реєстрацiйнi справи закриваються, реєстрацiйнi номери таких об'єктiв скасовуються. Для новоствореного об'єкта нерухомого майна вiдкривається новий роздiл у Державному реєстрi прав та формується нова реєстрацiйна справа, присвоюється новий реєстрацiйний номер такому об'єкту.

     4. Записи про речовi права та їх обтяження щодо об'єктiв, що об'єднуються, переносяться до роздiлу Державного реєстру прав, вiдкритого для новоствореного об'єкта, iз зазначенням тiєї частини такого новоствореного об'єкта, щодо якої записи про речовi права та їх обтяження були зареєстрованi.

     Стаття 15. Реєстрацiйний номер об'єкта нерухомого майна

     1. Реєстрацiйним номером об'єкта нерухомого майна є iндивiдуальний номер, який присвоюється кожному iндивiдуально визначеному об'єкту нерухомого майна при проведеннi державної реєстрацiї права власностi на нього вперше, не повторюється на всiй територiї України i залишається незмiнним протягом усього часу iснування такого об'єкта.

     2. У разi переходу права власностi на об'єкт нерухомого майна або змiни вiдомостей про об'єкт нерухомого майна його реєстрацiйний номер не змiнюється, крiм випадкiв, передбачених статтею 14 цього Закону.

     3. Скасований реєстрацiйний номер об'єкта нерухомого майна не може бути присвоєний iншому об'єкту нерухомого майна.

     Iнформацiя про скасованi реєстрацiйнi номери зберiгається у Державному реєстрi прав протягом усього часу iснування цього реєстру.

     Стаття 16. База даних заяв

     1. Формування заяв у сферi державної реєстрацiї прав та/або їх реєстрацiя проводиться у базi даних заяв.

     Пiд час прийняття заяви в паперовiй формi обов'язково виготовляються електроннi копiї документiв, поданих заявником для проведення державної реєстрацiї прав. Електроннi копiї документiв виготовляються шляхом сканування оригiналiв та копiй документiв, що пред'являються заявником для проведення державної реєстрацiї прав з подальшим розмiщенням їх у Державному реєстрi прав.

     У базi даних заяв реєструються рiшення судiв про заборону вчинення дiй, пов'язаних з державною реєстрацiєю прав.

     2. Перелiк вiдомостей, що вносяться до бази даних заяв пiд час формування та реєстрацiї заяв, визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України у Порядку ведення Державного реєстру прав.

     Стаття 17. Реєстрацiйна справа

     1. Реєстрацiйна справа формується у паперовiй формi пiсля вiдкриття роздiлу на об'єкт нерухомого майна у Державному реєстрi прав та внесення до нього вiдомостей про речовi права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктiв цих прав та зберiгається протягом всього часу iснування об'єкта.

     2. Реєстрацiйна справа у паперовiй формi включає документи, на пiдставi яких вносилися вiдомостi до Державного реєстру прав, а також iншi документи, отриманi та сформованi пiд час проведення державної реєстрацiї, що розмiщуються у порядку їх надходження i нумеруються.

     Реєстрацiйнiй справi у паперовiй формi присвоюється реєстрацiйний номер об'єкта нерухомого майна.

     3. Реєстрацiйна справа в електроннiй формi складається з документiв, сформованих за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру прав та електронних копiй документiв, поданих або сканованих за заявами у сферi державної реєстрацiї прав.

     Реєстрацiйна справа в електроннiй формi зберiгається в Державному реєстрi речових прав.

     4. Державний реєстратор, який не перебуває у трудових вiдносинах з виконавчими органами мiських рад мiст обласного та/або республiканського Автономної Республiки Крим значення, Київською, Севастопольською мiськими, районними, районними у мiстах Києвi та Севастополi державними адмiнiстрацiями та провiв державну реєстрацiю прав, забезпечує передачу реєстрацiйної справи у паперовiй формi або документiв, що були виданi, оформленi або отриманi ним пiд час проведення такої реєстрацiї, до вiдповiдного суб'єкта державної реєстрацiї прав, який забезпечує ведення реєстрацiйних справ у паперовiй формi.

     5. Порядок формування та зберiгання реєстрацiйних справ визначається Мiнiстерством юстицiї України.

     6. Витребування (вилучення) реєстрацiйних справ або документiв iз них здiйснюється за рiшенням суду.

     Виконавчий орган мiської ради мiста обласного та/або республiканського Автономної Республiки Крим значення, Київська, Севастопольська мiська, районна, районна у мiстах Києвi та Севастополi державна адмiнiстрацiя, якi забезпечують ведення реєстрацiйної справи, зобов'язанi зробити опис вилучених документiв, забезпечити виготовлення копiй документiв, що вилучаються з реєстрацiйної справи, пронумерувати, прошити та завiрити їх печаткою.

     До реєстрацiйної справи долучається копiя судового рiшення про витребування документiв, супровiдний лист або документ, яким суд уповноважив особу на їх одержання, а також опис вилучених документiв.

     Вилученi з реєстрацiйної справи документи надсилаються поштовим вiдправленням до суду або передаються безпосередньо особi, уповноваженiй судом на їх одержання.

     Пiсля проведення вiдповiдних процесуальних дiй документи, вилученi з реєстрацiйної справи, пiдлягають негайному поверненню суб'єкту державної реєстрацiї, який забезпечує ведення такої реєстрацiйної справи.

Роздiл IV
ПРОВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦIЇ ПРАВ

     Стаття 18. Проведення державної реєстрацiї прав

     1. Державна реєстрацiя прав проводиться в такому порядку:

     1) формування та реєстрацiя заяви в базi даних заяв;

     2) прийняття документiв, що подаються разом iз заявою про державну реєстрацiю прав, виготовлення їх електронних копiй шляхом сканування (у разi подання документiв у паперовiй формi) та розмiщення їх у Державному реєстрi прав;

     3) встановлення черговостi розгляду заяв про державну реєстрацiю прав, що надiйшли на розгляд;

     4) перевiрка документiв на наявнiсть пiдстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацiю прав, зупинення державної реєстрацiї прав та прийняття вiдповiдних рiшень;

     5) прийняття рiшення про державну реєстрацiю прав або про вiдмову в такiй реєстрацiї;

     6) вiдкриття (закриття) роздiлу в Державному реєстрi прав та/або внесення до Державного реєстру прав вiдомостей про речовi права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктiв цих прав;

     7) формування iнформацiї з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником;

     8) видача документiв за результатом розгляду заяв у сферi державної реєстрацiї прав.

     2. Перелiк документiв, необхiдних для державної реєстрацiї прав, та порядок державної реєстрацiї прав визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України у Порядку державної реєстрацiї прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

     Державнi реєстратори зобов'язанi надавати до вiдома заявникiв iнформацiю про перелiк документiв, необхiдних для державної реєстрацiї прав.

     3. У випадках, передбачених законодавством України, державна реєстрацiя прав проводиться пiсля технiчної iнвентаризацiї об'єкта нерухомого майна, речовi права на який пiдлягають державнiй реєстрацiї.

     4. Державнiй реєстрацiї пiдлягають виключно заявленi речовi права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх вiдповiдностi законодавству i поданим документам.

     5. Заява про державну реєстрацiю прав подається окремо щодо кожного об'єкта нерухомого майна.

     У разi набуття права власностi на житловий будинок, будiвлю або споруду з одночасним набуттям речових прав на земельну дiлянку, на якiй вони розташованi, подається одна заява про державну реєстрацiю прав на такi об'єкти.

     При цьому одна заява подається лише у разi, якщо речовi права на житловий будинок, будiвлю, споруду та земельну дiлянку, на якiй вони розташованi, реєструються за однiєю особою.

     6. Заява про державну реєстрацiю прав може бути вiдкликана до прийняття державним реєстратором рiшення про державну реєстрацiю прав та їх обтяжень або про вiдмову в такiй реєстрацiї.

     7. Пiд час подання заяви про державну реєстрацiю прав заявник зобов'язаний повiдомити державного реєстратора про наявнiсть встановлених законом обтяжень речових прав на нерухоме майно.

     8. У разi якщо пiд час розгляду заяви про державну реєстрацiю прав на нерухоме майно державним реєстратором встановлено наявнiсть зареєстрованих у Державному реєстрi прав iнших заяв про державну реєстрацiю прав на це саме майно, заяви розглядаються в порядку черговостi їх надходження.

     Наступна заява розглядається тiльки пiсля прийняття державним реєстратором рiшення про державну реєстрацiю прав або про вiдмову в такiй реєстрацiї щодо заяви, зареєстрованої в Державному реєстрi прав ранiше.

     Черговiсть розгляду заяв щодо одного об'єкта нерухомого майна застосовується як пiд час розгляду заяв про державну реєстрацiю права власностi та iнших речових прав, так i пiд час розгляду заяв про державну реєстрацiю обтяжень таких прав.

     9. Датою i часом державної реєстрацiї прав вважається дата i час реєстрацiї вiдповiдної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рiшення про державну реєстрацiю прав.

     10. Взяття на облiк безхазяйного нерухомого майна проводиться в порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     11. Форма i вимоги до заповнення заяв, що подаються до органу державної реєстрацiї прав, а також форма i вимоги до оформлення рiшень державних реєстраторiв, що приймаються за результатом їх розгляду, затверджуються Мiнiстерством юстицiї України.

     Стаття 19. Строки державної реєстрацiї прав

     1. Державна реєстрацiя права власностi та iнших речових прав проводиться у строк, що не перевищує п'яти робочих днiв.

     Державна реєстрацiя права власностi на пiдприємство як єдиний майновий комплекс проводиться у строк, що не перевищує 14 робочих днiв.

     2. Державна реєстрацiя обтяжень речових прав проводиться у строк, що не перевищує 24 годин, крiм вихiдних та святкових днiв, з моменту прийняття заяви.

     3. Державна реєстрацiя прав у результатi вчинення нотарiальної дiї нотарiусом проводиться пiсля завершення такої дiї у межах строкiв, встановлених частинами першою та другою цiєї статтi.

     4. Строк державної реєстрацiї прав, визначений у днях, обраховується з дня реєстрацiї у базi даних заяв вiдповiдної заяви про державну реєстрацiю прав.

     Строк державної реєстрацiї прав, визначений у годинах, обраховується з часу реєстрацiї у базi даних заяв вiдповiдної заяви про державну реєстрацiю прав.

     У разi наявностi зареєстрованих у Державному реєстрi прав iнших заяв про державну реєстрацiю прав на це саме майно строк державної реєстрацiї прав обраховується з дня (часу) прийняття рiшення державним реєстратором про державну реєстрацiю прав або про вiдмову в такiй реєстрацiї щодо заяви, зареєстрованої в Державному реєстрi прав ранiше.

     5. Забороняється видавати заявнику документи за результатом розгляду заяв у сферi державної реєстрацiї прав у строки, меншi нiж тi, з урахуванням яких ним сплачено адмiнiстративний збiр за державну реєстрацiю прав вiдповiдно до частини першої статтi 34 цього Закону.

     Стаття 20. Подання документiв за заявами у сферi державної реєстрацiї прав

     1. Заява про державну реєстрацiю прав та оригiнали документiв, необхiднi для вiдповiдної реєстрацiї, подаються заявником у паперовiй або електроннiй формi у випадках, передбачених законодавством.

     Заява про державну реєстрацiю прав в електроннiй формi подається за умови iдентифiкацiї такої особи (фiзичної або юридичної) з використанням електронного цифрового пiдпису чи iншого альтернативного засобу iдентифiкацiї особи.

     Порядок подання заяв у сферi державної реєстрацiї прав в електроннiй формi визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України у Порядку державної реєстрацiї прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

     2. У разi придбання (передачi) за результатом прилюдних торгiв (аукцiонiв) нерухомого майна, що є предметом iпотеки, заява про державну реєстрацiю припинення iпотеки може подаватися в електроннiй формi державним виконавцем.

     3. Заява про державну реєстрацiю прав та їх обтяжень у результатi вчинення нотарiальної дiї з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будiвництва подається нотарiусу, який вчинив таку дiю.

     4. Заява про державну реєстрацiю прав та їх обтяжень не приймається за вiдсутностi документа, що пiдтверджує оплату послуг, та у разi внесення вiдповiдної плати не в повному обсязi.

     5. У разi подання заяви про державну реєстрацiю прав у паперовiй формi така заява формується, реєструється у базi даних заяв iз зазначенням дати i часу реєстрацiї та скрiплюється власним пiдписом заявника.

     З оригiналiв документiв, поданих для державної реєстрацiї прав, виготовляються електроннi копiї шляхом сканування, якi долучаються до заяви, зареєстрованої у базi даних заяв.

     Реєстрацiя заяв про державну реєстрацiю прав проводиться в порядку черговостi їх надходження.

     6. У разi подання заяви про державну реєстрацiю прав в електроннiй формi така заява за допомогою Державного реєстру прав реєструється у базi даних iз зазначенням дати i часу реєстрацiї.

     Реєстрацiя заяв про державну реєстрацiю прав в електроннiй формi проводиться в порядку черговостi їх надходження, у тому числi з урахуванням заяв, що подаються в паперовiй формi.

     Стаття 21. Отримання документiв за результатом розгляду заяв у сферi державної реєстрацiї прав

     1. Рiшення державного реєстратора, iнформацiя з Державного реєстру прав надаються в електроннiй та (за бажанням заявника) в паперовiй формi.

     2. Рiшення державного реєстратора, iнформацiя з Державного реєстру прав, отриманi в електроннiй чи паперовiй формi за допомогою програмних засобiв ведення Державного реєстру прав, мають однакову юридичну силу та використовуються вiдповiдно до законодавства.

     Стаття 22. Вимоги до документiв, що подаються для державної реєстрацiї прав

     1. Документи, що подаються для державної реєстрацiї прав, повиннi вiдповiдати вимогам, встановленим цим Законом та iншими нормативно-правовими актами.

     Електроннi документи, поданi для проведення державної реєстрацiї прав, оформляються згiдно з вимогами, встановленими цим Законом та iншими нормативно-правовими актами.

     Не розглядаються документи з пiдчищеннями або дописками, закресленими словами та iншими не обумовленими в них виправленнями, заповненi олiвцем, з пошкодженнями, що не дають змоги однозначно тлумачити їх змiст, а також оформленi з порушенням вимог законодавства.

     2. Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть даних, що мiстяться в документах, поданих для державної реєстрацiї прав, несе заявник, якщо iнше не встановлено судом.

     Вiдповiдальнiсть за вiдповiднiсть електронних копiй документiв, поданих для державної реєстрацiї прав, оригiналам таких документiв у паперовiй формi у разi подання заяви в електроннiй формi несе особа, яка виготовила електроннi копiї документiв.

     Стаття 23. Зупинення розгляду заяви про державну реєстрацiю прав

     1. Розгляд заяви про державну реєстрацiю прав може бути зупинено державним реєстратором виключно у таких випадках:

     1) подання документiв для державної реєстрацiї прав не в повному обсязi, передбаченому законодавством;

     2) неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному у пунктi 3 частини третьої статтi 10 цього Закону, iнформацiї про зареєстрованi до 1 сiчня 2013 року речовi права на вiдповiдне нерухоме майно, якщо наявнiсть такої iнформацiї є необхiдною для державної реєстрацiї прав.

     2. Державний реєстратор у строк, встановлений для державної реєстрацiї прав, приймає рiшення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацiю прав та невiдкладно повiдомляє про це заявника.

     3. Якщо заявник протягом 30 робочих днiв з моменту отримання рiшення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацiю прав виконав вимоги державного реєстратора, зазначенi у вiдповiдному рiшеннi, розгляд заяви вiдновлюється на пiдставi рiшення державного реєстратора про вiдновлення розгляду заяви.

     Перебiг строку державної реєстрацiї прав продовжується з моменту усунення обставин, що стали пiдставою для прийняття рiшення про зупинення розгляду, з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

     4. Рiшення повинно мiстити вичерпний перелiк пiдстав для зупинення розгляду заяви.

     Державний реєстратор не має права вимагати вiд заявника надання iнших документiв, крiм тих, вiдсутнiсть яких стала пiдставою для прийняття рiшення про зупинення розгляду заяви, якщо iнше не випливає з документiв, що наданi додатково.

     5. У разi невиконання заявником зазначених у рiшеннi вимог у строк, встановлений у частинi третiй цiєї статтi, державний реєстратор приймає рiшення про вiдмову в державнiй реєстрацiї прав.

     Стаття 24. Вiдмова в державнiй реєстрацiї прав

     1. У державнiй реєстрацiї прав та їх обтяжень може бути вiдмовлено у разi, якщо:

     1) заявлене речове право, обтяження не пiдлягають державнiй реєстрацiї вiдповiдно до цього Закону;

     2) заява про державну реєстрацiю прав подана неналежною особою;

     3) поданi документи не вiдповiдають вимогам, встановленим цим Законом;

     4) поданi документи не дають змоги встановити набуття, змiну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

     5) наявнi суперечностi мiж заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

     6) наявнi зареєстрованi обтяження речових прав на нерухоме майно;

     7) заяву про державну реєстрацiю обтяжень щодо попереднього правонабувача подано пiсля державної реєстрацiї права власностi на таке майно за новим правонабувачем;

     8) пiсля завершення строку, встановленого частиною третьою статтi 23 цього Закону, не усуненi обставини, що були пiдставою для прийняття рiшення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацiю прав;

     9) заяву про державну реєстрацiю прав та їх обтяжень пiд час вчинення нотарiальної дiї з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будiвництва подано не до нотарiуса, який вчинив таку дiю;

     10) заяву про державну реєстрацiю прав та їх обтяжень в електроннiй формi подано особою, яка згiдно iз законодавством не має повноважень подавати заяви в електроннiй формi;

     11) заявником подано тi самi документи, на пiдставi яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрi прав.

     2. За наявностi пiдстав для вiдмови в державнiй реєстрацiї прав державний реєстратор приймає рiшення про вiдмову в державнiй реєстрацiї прав.

     Рiшення про вiдмову в державнiй реєстрацiї прав повинно мiстити вичерпний перелiк обставин, що стали пiдставою для його прийняття.

     3. Вiдмова в державнiй реєстрацiї прав з пiдстав, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, не застосовується у разi:

     1) наявностi помилки в Державному земельному кадастрi, що виникла пiсля перенесення iнформацiї про земельнi дiлянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру (розташування в межах земельної дiлянки частини iншої земельної дiлянки, невiдповiднiсть меж земельної дiлянки, зазначених у Державному реєстрi земель, її дiйсним межам);

     2) невiдповiдностi площi земельної дiлянки, зазначеної в Державному реєстрi земель, її дiйснiй площi у результатi змiни методiв пiдрахунку (округлення);

     3) невiдповiдностi вiдомостей про земельну дiлянку в Державному земельному кадастрi вiдомостям, що мiстяться в документi, який посвiдчує речове право на неї, якщо така невiдповiднiсть виникла внаслiдок внесення змiн або виправлення помилки у вiдомостях Державного земельного кадастру про земельну дiлянку пiсля оформлення документа, що є пiдставою для виникнення вiдповiдного речового права на земельну дiлянку. У такому разi прiоритет мають вiдомостi Державного земельного кадастру.

     4. Вiдмова в державнiй реєстрацiї прав з пiдстави, зазначеної у пунктi 6 частини першої цiєї статтi, не застосовується у разi:

     1) державної реєстрацiї речових прав на нерухоме майно на пiдставi рiшення суду щодо права власностi та iнших речових прав на нерухоме майно;

     2) державної реєстрацiї права власностi на нерухоме майно з вiдкриттям роздiлу в Державному реєстрi прав та перенесенням щодо такого права власностi обтяження, державну реєстрацiю якого проведено у спецiальному роздiлi Державного реєстру прав;

     3) державної реєстрацiї права власностi на нерухоме майно, що набувається у результатi його примусової реалiзацiї вiдповiдно до закону.

     5. Вiдмова в державнiй реєстрацiї прав з пiдстав, не передбачених частиною першою цiєї статтi, заборонена.

     Стаття 25. Зупинення державної реєстрацiї прав

     1. Проведення державної реєстрацiї прав зупиняється на пiдставi рiшення суду про заборону вчинення дiй, пов'язаних з державною реєстрацiєю речових прав, що набрало законної сили. Державний реєстратор невiдкладно повiдомляє про зупинення реєстрацiї прав заявника.

     2. Суд, який постановив рiшення про заборону вчинення дiй, пов'язаних з державною реєстрацiєю речових прав, зобов'язаний направити його суб'єкту державної реєстрацiї з обов'язковим зазначенням про набрання судовим рiшенням законної сили.

     Таке рiшення суду реєструється у базi даних заяв невiдкладно в день надходження.

     Державний реєстратор приймає рiшення про вiдмову в зупиненнi державної реєстрацiї прав, якщо рiшення суду про заборону вчинення дiй, пов'язаних з державною реєстрацiєю прав, не набрало законної сили.

     3. Державний реєстратор приймає рiшення про вiдновлення державної реєстрацiї прав на пiдставi рiшення суду про скасування рiшення суду, що було пiдставою для прийняття рiшення про зупинення державної реєстрацiї прав. У такому разi загальний строк розгляду заяви про державну реєстрацiю права продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

     Стаття 26. Внесення записiв до Державного реєстру прав, змiн до них та їх скасування

     1. Записи до Державного реєстру прав вносяться на пiдставi прийнятого рiшення про державну реєстрацiю прав.

     У разi змiни iдентифiкацiйних даних суб'єкта права, вiдомостей про об'єкт нерухомого майна, у тому числi змiни його технiчних характеристик, виявлення технiчної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобiв ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи iнша помилка), за заявою власника чи iншого правонабувача, а також у випадку, передбаченому пiдпунктом "в" пункту 2 частини шостої статтi 37 цього Закону, вносяться змiни до записiв Державного реєстру прав.

     У разi якщо помилка в реєстрi впливає на права третiх осiб, змiни до Державного реєстру прав вносяться на пiдставi вiдповiдного рiшення суду.

     Подання та отримання документiв за заявою про внесення змiн до записiв Державного реєстру прав здiйснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрацiї прав.

     2. У разi скасування на пiдставi рiшення суду рiшення про державну реєстрацiю прав, документiв, на пiдставi яких проведено державну реєстрацiю прав, скасування записiв про проведену державну реєстрацiю прав, а також у випадку, передбаченому пiдпунктом "а" пункту 2 частини шостої статтi 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрацiї прав.

     У разi скасування судом документiв, на пiдставi яких проведено державну реєстрацiю прав до 1 сiчня 2013 року, або скасування записiв про державну реєстрацiю прав, iнформацiя про якi вiдсутня в Державному реєстрi прав, запис про державну реєстрацiю прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

     3. У разi скасування на пiдставi рiшення суду рiшення про внесення змiн до запису Державного реєстру прав, про взяття на облiк безхазяйного нерухомого майна вiдповiдний запис скасовується.

     4. У разi скасування на пiдставi рiшення суду рiшення про вiдмову в державнiй реєстрацiї прав, а також у випадку, передбаченому пiдпунктом "б" пункту 2 частини шостої статтi 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування вiдповiдного рiшення та вiдновлюється розгляд документiв за вiдповiдною заявою у сферi державної реєстрацiї прав.

     Стаття 27. Пiдстави для державної реєстрацiї прав

     1. Державна реєстрацiя права власностi та iнших речових прав проводиться на пiдставi:

     1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речовi права на яке пiдлягають державнiй реєстрацiї, чи його дублiката;

     2) свiдоцтва про право власностi на частку у спiльному майнi подружжя у разi смертi одного з подружжя, виданого нотарiусом або консульською установою України, чи його дублiката;

     3) свiдоцтва про право на спадщину, виданого нотарiусом або консульською установою України, чи його дублiката;

     4) виданого нотарiусом свiдоцтва про придбання майна з прилюдних торгiв (аукцiонiв) та свiдоцтва про придбання майна з прилюдних торгiв (аукцiонiв), якщо прилюднi торги (аукцiони) не вiдбулися, чи їх дублiкатiв;

     5) свiдоцтва про право власностi, виданого органом приватизацiї наймачам житлових примiщень у державному та комунальному житловому фондi, чи його дублiката;

     6) свiдоцтва про право власностi на нерухоме майно чи його дублiката, виданого до 1 сiчня 2013 року органом мiсцевого самоврядування або мiсцевою державною адмiнiстрацiєю;

     7) рiшення про закрiплення нерухомого майна на правi оперативного управлiння чи господарського вiдання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

     8) державного акта на право приватної власностi на землю, державного акта на право власностi на землю, державного акта на право власностi на земельну дiлянку або державного акта на право постiйного користування землею, виданих до 1 сiчня 2013 року;

     9) рiшення суду, що набрало законної сили, щодо права власностi та iнших речових прав на нерухоме майно;

     10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

     11) заповiту, яким установлено сервiтут на нерухоме майно;

     12) рiшення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релiгiйнiй органiзацiї;

     13) рiшення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власнiсть чи з комунальної у державну власнiсть або з приватної у державну чи комунальну власнiсть;

     14) iнших документiв, що вiдповiдно до законодавства пiдтверджують набуття, змiну або припинення прав на нерухоме майно.

     2. Державна реєстрацiя обтяжень проводиться на пiдставi:

     1) рiшення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили;

     2) рiшення державного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно;

     3) визначеного законодавством документа, на якому нотарiусом вчинено напис про накладення заборони щодо вiдчуження нерухомого майна;

     4) рiшення органу мiсцевого самоврядування про вiднесення об'єктiв нерухомого майна до застарiлого житлового фонду;

     5) договору, укладеного в порядку, визначеному законом, яким встановлюється обтяження речових прав на нерухоме майно, чи його дублiката;

     6) закону, яким встановлено заборону користування та/або розпорядження нерухомим майном;

     7) iнших актiв органiв державної влади та посадових осiб згiдно iз законом.

Роздiл V
ОСОБЛИВОСТI ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦIЇ ПРАВ

     Стаття 28. Особливостi державної реєстрацiї прав на земельнi дiлянки державної та комунальної власностi

     1. Рiшення органiв державної влади або органiв мiсцевого самоврядування про передачу земельної дiлянки у власнiсть або користування (постiйне користування, оренду, користування земельною дiлянкою для сiльськогосподарських потреб (емфiтевзис), користування чужою земельною дiлянкою для забудови (суперфiцiй), сервiтут) можуть прийматися за вiдсутностi державної реєстрацiї права власностi держави чи територiальної громади на таку земельну дiлянку в Державному реєстрi прав.

     2. У разi надання у користування, поновлення або внесення змiн до дiючих договорiв користування (постiйне користування, оренду, користування земельною дiлянкою для сiльськогосподарських потреб (емфiтевзис), користування чужою земельною дiлянкою для забудови (суперфiцiй), сервiтут) земельних дiлянок державної чи комунальної власностi, право власностi на якi не зареєстровано в Державному реєстрi прав, державна реєстрацiя права власностi здiйснюється одночасно з державною реєстрацiєю права користування такими земельними дiлянками.

     Рiшення органу державної влади чи органу мiсцевого самоврядування про передачу земельної дiлянки у користування, про поновлення або внесення змiн до дiючих договорiв користування вважається заявою про державну реєстрацiю права власностi на земельну дiлянку та обов'язково подається заявником пiд час проведення державної реєстрацiї речових прав на таку земельну дiлянку, похiдних вiд права власностi.

     Стаття 29. Особливостi державної реєстрацiї похiдних речових прав на земельнi дiлянки, право власностi на якi виникло та оформлено в установленому порядку до 1 сiчня 2013 року

     1. Державна реєстрацiя похiдного речового права на земельну дiлянку, право власностi на яку виникло та оформлено в установленому порядку до 1 сiчня 2013 року, здiйснюється одночасно з державною реєстрацiєю права власностi на таку земельну дiлянку (крiм випадкiв, коли право власностi на таку земельну дiлянку вже зареєстровано в Державному реєстрi прав) на пiдставi заяви про державну реєстрацiю прав.

     2. Державна реєстрацiя права власностi на земельну дiлянку у разi подання заяви про державну реєстрацiю прав набувачем похiдного речового права на таку земельну дiлянку може здiйснюватися без подання заявником документа, на пiдставi якого виникло право власностi, за умови наявностi iнформацiї про зареєстровану земельну дiлянку в Державному земельному кадастрi та до моменту автоматизованого перенесення до Державного реєстру прав записiв (вiдомостей) про речовi права та обтяження на земельнi дiлянки з Державного реєстру земель.

     Стаття 30. Особливостi державної реєстрацiї права оренди на нерозподiленi (невитребуванi) земельнi дiлянки

     1. Право оренди на нерозподiленi (невитребуванi) земельнi дiлянки, наданi в оренду органами державної влади, органами мiсцевого самоврядування в порядку, визначеному статтею 13 Закону України "Про порядок видiлення в натурi (на мiсцевостi) земельних дiлянок власникам земельних часток (паїв)", здiйснюється без державної реєстрацiї права власностi на такi земельнi дiлянки в Державному реєстрi прав.

     Стаття 31. Особливостi державної реєстрацiї прав на об'єкти нерухомого майна, розташованi на земельних дiлянках та збудованi до 5 серпня 1992 року

     1. Для проведення державної реєстрацiї прав власностi на iндивiдуальнi (садибнi) житловi будинки, садовi, дачнi будинки, господарськi (присадибнi) будiвлi i споруди, прибудови до них, розташованi на територiях сiльських, селищних, мiських рад та закiнченi будiвництвом до 5 серпня 1992 року, щодо яких ранiше не проводилася державна реєстрацiя прав власностi, подаються:

     1) виписка iз погосподарської книги, надана виконавчим органом сiльської ради (якщо такий орган не створений - сiльським головою), селищної, мiської ради або вiдповiдною архiвною установою;

     2) документ, що посвiдчує речове право на земельну дiлянку пiд таким об'єктом, крiм випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрi прав.

     Для здiйснення державної реєстрацiї прав власностi на зазначенi об'єкти документом, що посвiдчує речовi права на земельну дiлянку пiд таким об'єктом, може також вважатися рiшення вiдповiдної ради про передачу (надання) земельної дiлянки в користування або власнiсть.

     2. Для проведення державної реєстрацiї прав власностi на iндивiдуальнi (садибнi) житловi будинки, садовi, дачнi будинки, господарськi (присадибнi) будiвлi i споруди, прибудови до них, розташованi на територiях сiльських, селищних, мiських рад та закiнченi будiвництвом до 5 серпня 1992 року, проведення технiчної iнвентаризацiї є необов'язковим.

Роздiл VI
КОРИСТУВАННЯ ВIДОМОСТЯМИ ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ ПРАВ

     Стаття 32. Надання iнформацiї з Державного реєстру прав

     1. Iнформацiя про зареєстрованi права на нерухоме майно та їх обтяження, що мiститься у Державному реєстрi прав, є вiдкритою, загальнодоступною та платною, крiм випадкiв, передбачених цим Законом.

     2. Для фiзичних та юридичних осiб iнформацiя за об'єктом нерухомого майна та суб'єктом речового права надається в електроннiй формi через офiцiйний веб-сайт Мiнiстерства юстицiї України, за умови iдентифiкацiї такої особи (фiзичної або юридичної) з використанням електронного цифрового пiдпису чи iншого альтернативного засобу iдентифiкацiї особи, або в паперовiй формi державним реєстратором.

     Iнформацiя про зареєстрованi права та їх обтяження, отримана в електроннiй чи паперовiй формi за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру прав, має однакову юридичну силу та використовується вiдповiдно до законодавства.

     Iнформацiя з Державного реєстру прав не надається фiзичним та юридичним особам у разi невнесення плати за надання iнформацiї або внесення її не в повному обсязi.

     Порядок надання iнформацiї з Державного реєстру прав визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     3. Для посадових осiб органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування, судiв, органiв Нацiональної полiцiї, органiв прокуратури, органiв Служби безпеки України, Нацiонального банку України, Нацiонального антикорупцiйного бюро України, Нацiонального агентства з питань запобiгання корупцiї, адвокатiв, нотарiусiв iнформацiя з Державного реєстру прав у зв'язку iз здiйсненням ними повноважень, визначених законом, надається за суб'єктом права чи за об'єктом нерухомого майна в електроннiй формi шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру прав, за умови iдентифiкацiї вiдповiдної посадової особи за допомогою електронного цифрового пiдпису. Порядок доступу до Державного реєстру прав визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     4. За заявою власника чи iншого правоволодiльця державний реєстратор надає iнформацiю про осiб, якi отримали вiдомостi про зареєстрованi права на нерухоме майно, що їм належить, та обтяження таких прав.

     За запитом посадової особи органу досудового розслiдування у зв'язку iз здiйсненням ним повноважень, визначених законом, у вiдповiдному кримiнальному провадженнi державний реєстратор надає iнформацiю у формi виписки про осiб, якi отримали вiдомостi про зареєстрованi права на нерухоме майно, що належить iншим фiзичним чи юридичним особам, та обтяження таких прав.

     Стаття 33. Взаємодiя суб'єктiв державної реєстрацiї прав та органу, що здiйснює ведення Державного земельного кадастру

     1. Державний реєстратор пiд час проведення державної реєстрацiї речових прав на земельнi дiлянки має безпосереднiй доступ та користується вiдомостями Державного земельного кадастру у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     2. Для посадових осiб органу, що здiйснює ведення Державного земельного кадастру, iнформацiя з Державного реєстру прав у зв'язку iз здiйсненням ними повноважень, визначених законом, надається в електроннiй формi шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру прав вiдповiдно до частини третьої статтi 32 цього Закону.

     Стаття 34. Плата за проведення державної реєстрацiї прав, внесення змiн до записiв Державного реєстру прав та надання iнформацiї з Державного реєстру прав

     1. За державну реєстрацiю прав справляється адмiнiстративний збiр у такому розмiрi:

     1) за державну реєстрацiю права власностi на нерухоме майно (крiм випадкiв державної реєстрацiї права власностi на пiдприємство як єдиний майновий комплекс) у строк, визначений статтею 19 цього Закону, - 0,1 розмiру мiнiмальної заробiтної плати;

     за державну реєстрацiю права власностi на пiдприємство як єдиний майновий комплекс у строк, визначений статтею 19 цього Закону, - 1 мiнiмальна заробiтна плата;

     2) за державну реєстрацiю права власностi на пiдприємство як єдиний майновий комплекс у строк 7 робочих днiв - 5 мiнiмальних заробiтних плат;

     за державну реєстрацiю права власностi на пiдприємство як єдиний майновий комплекс протягом 24 годин, крiм вихiдних та святкових днiв, з моменту прийняття заяви - 10 мiнiмальних заробiтних плат;

     3) за державну реєстрацiю права власностi (крiм випадкiв державної реєстрацiї права власностi на пiдприємство як єдиний майновий комплекс) у строк 2 робочi днi - 1 мiнiмальна заробiтна плата;

     за державну реєстрацiю права власностi (крiм випадкiв державної реєстрацiї права власностi на пiдприємство як єдиний майновий комплекс) протягом 24 годин, крiм вихiдних та святкових днiв, з моменту прийняття заяви - 2 мiнiмальнi заробiтнi плати;

     за державну реєстрацiю права власностi (крiм випадкiв державної реєстрацiї права власностi на пiдприємство як єдиний майновий комплекс) протягом 2 годин, крiм вихiдних та святкових днiв, з моменту прийняття заяви - 5 мiнiмальних заробiтних плат;

     4) за державну реєстрацiю речових прав, похiдних вiд права власностi, у строки, визначенi цiєю статтею, - 50 вiдсоткiв адмiнiстративного збору за державну реєстрацiю права власностi;

     5) за державну реєстрацiю обтяжень у строк, визначений статтею 19 цього Закону, - 0,05 розмiру мiнiмальної заробiтної плати;

     за державну реєстрацiю обтяжень протягом 2 годин, крiм вихiдних та святкових днiв, з моменту прийняття заяви - 0,5 розмiру мiнiмальної заробiтної плати;

     6) за внесення змiн до записiв Державного реєстру прав, у тому числi виправлення технiчної помилки, допущеної з вини заявника, - 0,04 розмiру мiнiмальної заробiтної плати.

     Адмiнiстративний збiр справляється у вiдповiдному розрахунку вiд мiнiмальної заробiтної плати у мiсячному розмiрi, встановленому законом на 1 сiчня календарного року, в якому подаються вiдповiднi документи для проведення державної реєстрацiї прав, та округлюється до найближчих десяти гривень.

     За державну реєстрацiю права власностi на частку у правi спiльної власностi на об'єкт нерухомого майна адмiнiстративний збiр сплачується в повному розмiрi.

     2. У разi вiдмови у державнiй реєстрацiї прав та їх обтяжень адмiнiстративний збiр не повертається.

     У разi вiдкликання заяви про державну реєстрацiю прав та їх обтяжень адмiнiстративний збiр пiдлягає поверненню.

     3. Розмiр плати за надання iнформацiї з Державного реєстру прав та порядок її використання встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Органи державної влади, органи мiсцевого самоврядування, суди, органи прокуратури, органи Служби безпеки України, Нацiональний банк України, органи Нацiональної полiцiї, Нацiональне антикорупцiйне бюро України, Нацiональне агентство з питань запобiгання корупцiї звiльняються вiд плати за надання iнформацiї з Державного реєстру прав у зв'язку iз здiйсненням ними повноважень, визначених законом.

     4. Звiльняються вiд сплати адмiнiстративного збору пiд час проведення державної реєстрацiї речових прав:

     1) фiзичнi та юридичнi особи - пiд час проведення державної реєстрацiї прав, якi виникли та оформленi до проведення державної реєстрацiї прав у порядку, визначеному цим Законом;

     2) громадяни, вiднесенi до категорiй 1 i 2 постраждалих внаслiдок Чорнобильської катастрофи;

     3) громадяни, вiднесенi до категорiї 3 постраждалих внаслiдок Чорнобильської катастрофи, якi постiйно проживають до вiдселення чи самостiйного переселення або постiйно працюють на територiї зон вiдчуження, безумовного (обов'язкового) i гарантованого добровiльного вiдселення, за умови, що вони станом на 1 сiчня 1993 року прожили або вiдпрацювали в зонi безумовного (обов'язкового) вiдселення не менше двох рокiв, а в зонi гарантованого добровiльного вiдселення - не менше трьох рокiв;

     4) громадяни, вiднесенi до категорiї 4 потерпiлих внаслiдок Чорнобильської катастрофи, якi постiйно працюють i проживають або постiйно проживають на територiї зони посиленого радiоекологiчного контролю, за умови, що станом на 1 сiчня 1993 року вони прожили або вiдпрацювали в цiй зонi не менше чотирьох рокiв;

     5) iнвалiди Великої Вiтчизняної вiйни, особи iз числа учасникiв антитерористичної операцiї, яким надано статус iнвалiда вiйни або учасника бойових дiй, та сiм'ї воїнiв (партизанiв), якi загинули чи пропали безвiсти, i прирiвнянi до них у встановленому порядку особи;

     6) iнвалiди I та II груп;

     7) Нацiональний банк України;

     8) органи державної влади, органи мiсцевого самоврядування;

     9) iншi особи за рiшенням сiльської, селищної, мiської ради, виконавчий орган якої здiйснює функцiї суб'єкта державної реєстрацiї прав.

     Стаття 35. Фiнансове забезпечення у сферi державної реєстрацiї прав

     1. Адмiнiстративний збiр за державну реєстрацiю речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень зараховується до бюджетiв у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

     2. Фiнансове забезпечення державних реєстраторiв (крiм приватних нотарiусiв та акредитованих суб'єктiв) здiйснюється за рахунок коштiв державного та мiсцевих бюджетiв.

     За сумлiнне виконання повноважень з державної реєстрацiї прав державнi реєстратори мають право на винагороду за рахунок коштiв, отриманих за справляння адмiнiстративного збору за державну реєстрацiю прав.

     Порядок виплати та розмiр винагороди для державних реєстраторiв, якi перебувають у трудових вiдносинах з виконавчими органами сiльських, селищних, мiських рад, встановлюються вiдповiдною радою, а для державних реєстраторiв, якi перебувають у трудових вiдносинах з Київською, Севастопольською мiськими, районними, районними у мiстах Києвi та Севастополi державними адмiнiстрацiями, - Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     3. Фiнансове забезпечення приватних нотарiусiв та акредитованих суб'єктiв здiйснюється за рахунок 60 вiдсоткiв коштiв адмiнiстративного збору, що залишається у приватних нотарiусiв або акредитованих суб'єктiв, якi здiйснили державну реєстрацiю прав.

     Перерахування коштiв адмiнiстративного збору за державну реєстрацiю речових прав здiйснюється в установленому законодавством порядку.

     4. Фiнансування ведення та функцiонування Державного реєстру прав здiйснюється за рахунок коштiв державного бюджету.

Роздiл VII
ОСКАРЖЕННЯ РIШЕНЬ, ДIЙ АБО БЕЗДIЯЛЬНОСТI ТА ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ У СФЕРI ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦIЇ ПРАВ

     Стаття 36. Заходи, що вживаються у разi виявлення порушення законодавства пiд час державної реєстрацiї прав

     1. Якщо пiд час проведення державної реєстрацiї прав у державного реєстратора виникає сумнiв щодо справжностi поданих документiв, такий державний реєстратор зобов'язаний повiдомити про це правоохороннi органи.

     Якщо пiд час розгляду скарги на рiшення, дiї або бездiяльнiсть державного реєстратора у Мiнiстерства юстицiї України чи його територiального органу виникає сумнiв щодо справжностi поданих документiв, вони зобов'язанi повiдомити про це правоохороннi органи.

     Стаття 37. Порядок оскарження рiшень, дiй або бездiяльностi у сферi державної реєстрацiї прав

     1. Рiшення, дiї або бездiяльнiсть державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрацiї прав можуть бути оскарженi до Мiнiстерства юстицiї України, його територiальних органiв або до суду.

     2. Мiнiстерство юстицiї України розглядає скарги:

     1) на рiшення державного реєстратора про державну реєстрацiю прав (крiм випадкiв, коли таке право набуто на пiдставi рiшення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спiр);

     2) на рiшення, дiї або бездiяльнiсть територiальних органiв Мiнiстерства юстицiї України.

     Територiальнi органи Мiнiстерства юстицiї України розглядають скарги:

     1) на рiшення (крiм рiшення про державну реєстрацiю прав), дiї або бездiяльнiсть державного реєстратора;

     2) на дiї або бездiяльнiсть суб'єктiв державної реєстрацiї прав.

     Територiальний орган Мiнiстерства юстицiї України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб'єктiв державної реєстрацiї прав, якi здiйснюють дiяльнiсть у межах територiї, на якiй дiє вiдповiдний територiальний орган.

     3. Рiшення, дiї або бездiяльнiсть державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрацiї прав можуть бути оскарженi до Мiнiстерства юстицiї України та його територiальних органiв протягом 30 календарних днiв з дня прийняття рiшення, що оскаржується, або з дня, коли особа дiзналася чи могла дiзнатися про порушення її прав вiдповiдною дiєю чи бездiяльнiстю.

     Рiшення, дiї або бездiяльнiсть територiальних органiв Мiнiстерства юстицiї України можуть бути оскарженi до Мiнiстерства юстицiї України протягом 15 календарних днiв з дня прийняття рiшення, що оскаржується, або з дня, коли особа дiзналася чи могла дiзнатися про порушення її прав вiдповiдною дiєю чи бездiяльнiстю.

     У разi якщо розгляд та вирiшення скарги потребують перевiрки дiяльностi державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрацiї прав, а також залучення скаржника чи iнших осiб, Мiнiстерство юстицiї України та його територiальнi органи можуть подовжити строки розгляду та вирiшення скарги, повiдомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирiшення скарги не може перевищувати 45 календарних днiв.

     4. Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Мiнiстерством юстицiї України або його територiальним органом, а в разi надсилання скарги поштою - дата отримання вiддiленням поштового зв'язку вiд скаржника поштового вiдправлення зi скаргою, яка зазначена вiддiленням поштового зв'язку в повiдомленнi про вручення поштового вiдправлення або на конвертi.

     У разi якщо останнiй день строку для подання скарг, зазначеного у частинi третiй цiєї статтi, припадає на вихiдний або святковий день, останнiм днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихiдним або святковим днем.

     5. Скарга на рiшення, дiї або бездiяльнiсть державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрацiї прав або територiального органу Мiнiстерства юстицiї України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовiй формi та має мiстити:

     1) повне найменування (iм'я) скаржника, його мiсце проживання чи перебування (для фiзичних осiб) або мiсцезнаходження (для юридичних осiб), а також найменування (iм'я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

     2) реквiзити рiшення державного реєстратора, яке оскаржується;

     3) змiст оскаржуваного рiшення, дiй чи бездiяльностi та норми законодавства, якi порушено, на думку скаржника;

     4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

     5) засвiдченi в установленому порядку копiї документiв, що пiдтверджують факт порушення прав скаржника в результатi прийняття рiшення про державну реєстрацiю прав (у разi подання скарги на рiшення про державну реєстрацiю прав);

     6) пiдпис скаржника або його представника iз зазначенням дати складання скарги.

     Скарга на рiшення про державну реєстрацiю прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може пiдтвердити факт порушення її прав у результатi прийняття такого рiшення.

     Якщо скарга на рiшення, дiї або бездiяльнiсть державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрацiї прав подається представником скаржника, до скарги додається довiренiсть чи iнший документ, що пiдтверджує його повноваження, або копiя такого документа, засвiдчена в установленому порядку.

     6. За результатами розгляду скарги Мiнiстерство юстицiї України та його територiальнi органи приймають мотивоване рiшення про:

     1) вiдмову у задоволеннi скарги;

     2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рiшення про:

     а) скасування рiшення про державну реєстрацiю прав;

     б) скасування рiшення про вiдмову в державнiй реєстрацiї прав та проведення державної реєстрацiї прав;

     в) внесення змiн до записiв Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;

     г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

     ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

     д) скасування акредитацiї суб'єкта державної реєстрацiї;

     е) притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi посадової особи територiального органу Мiнiстерства юстицiї України.

     Рiшення, передбаченi пiдпунктами "а", "ґ" та "д" пункту 2 цiєї частини, приймаються виключно Мiнiстерством юстицiї України.

     У рiшеннi Мiнiстерства юстицiї України чи його територiального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декiлька шляхiв задоволення скарги.

     Рiшення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днiв з дня його прийняття.

     7. Рiшення, передбаченi пiдпунктами "а" - "в" пункту 2 частини шостої цiєї статтi, виконуються не пiзнiше наступного робочого дня пiсля прийняття такого рiшення шляхом внесення вiдповiдного запису до Державного реєстру прав. Для виконання таких рiшень повторне подання документiв для проведення державної реєстрацiї прав та сплата адмiнiстративного збору не вимагаються.

     Технiчний адмiнiстратор Державного реєстру прав у день надходження рiшень, передбачених пiдпунктами "г" та "ґ" пункту 2 частини шостої цiєї статтi, забезпечує їх негайне виконання. Порядок тимчасового блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав визначається Мiнiстерством юстицiї України.

     Рiшення, передбачене пiдпунктом "д" пункту 2 частини шостої цiєї статтi, виконується у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     8. Мiнiстерство юстицiї України та його територiальнi органи вiдмовляють у задоволеннi скарги, якщо:

     1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п'ятою цiєї статтi;

     2) на момент прийняття рiшення за результатом розгляду скарги вiдбулася державна реєстрацiя цього права за iншою особою, нiж зазначена у рiшеннi, що оскаржується;

     3) наявна iнформацiя про судове рiшення або ухвалу про вiдмову позивача вiд позову з того самого предмета спору, про визнання позову вiдповiдачем або затвердження мирової угоди сторiн;

     4) наявна iнформацiя про судове провадження у зв'язку iз спором мiж тими самими сторонами, з тих самих предмета i пiдстав;

     5) є рiшення цього органу з того самого питання;

     6) в органi розглядається скарга з цього питання вiд того самого скаржника;

     7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;

     8) закiнчився встановлений законом строк подачi скарги;

     9) розгляд питань, порушених у скарзi, не належить до компетенцiї органу.

     9. Порядок розгляду скарг на рiшення, дiї або бездiяльнiсть державного реєстратора, суб'єктiв державної реєстрацiї прав, територiальних органiв Мiнiстерства юстицiї України визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     10. Рiшення, дiї або бездiяльнiсть Мiнiстерства юстицiї України та його територiальних органiв можуть бути оскарженi до суду.

     Стаття 38. Вiдповiдальнiсть у сферi державної реєстрацiї прав

     1. Державнi реєстратори, суб'єкти державної реєстрацiї прав за порушення законодавства у сферi державної реєстрацiї прав несуть дисциплiнарну, цивiльно-правову, адмiнiстративну або кримiнальну вiдповiдальнiсть у порядку, встановленому законом.

     Шкода, завдана державним реєстратором фiзичнiй чи юридичнiй особi пiд час виконання своїх обов'язкiв, пiдлягає вiдшкодуванню на пiдставi рiшення суду, що набрало законної сили, у порядку, встановленому законом".

     2. У Кодексi України про адмiнiстративнi правопорушення (Вiдомостi Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):

     1) главу 12 доповнити статтею 16623 такого змiсту:

     "Стаття 16623. Порушення порядку державної реєстрацiї речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

     Порушення порядку державної реєстрацiї речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень -

     тягне за собою накладення штрафу вiд двадцяти до сорока неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

     Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цiєї статтi, за яке особу вже було пiддано адмiнiстративному стягненню, -

     тягне за собою накладення штрафу вiд ста п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян";

     2) статтю 221 пiсля цифр "16622" доповнити цифрами "16623";

     3) пункт 1 частини першої статтi 255 доповнити абзацом такого змiсту:

     "центрального органу виконавчої влади, що формує та реалiзує державну полiтику у сферi державної реєстрацiї речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та його територiальних органiв (стаття 16623)".

     3. У Законi України "Про нотарiат" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1993 р., N 39, ст. 383 iз наступними змiнами):

     1) статтю 1 пiсля частини другої доповнити новою частиною такого змiсту:

     "На нотарiусiв, якi працюють у державних нотарiальних конторах або займаються приватною нотарiальною дiяльнiстю, законом може бути покладено вчинення iнших дiй, вiдмiнних вiд нотарiальних, з метою надання їм юридичної вiрогiдностi".

     У зв'язку з цим частини третю - шосту вважати вiдповiдно частинами четвертою - сьомою;

     2) абзац третiй частини першої статтi 4 пiсля слiв "нотарiальними дiями" доповнити словами "плату за вчинення iнших дiй, покладених на них вiдповiдно до закону";

     3) статтю 31 пiсля частини першої доповнити новою частиною такого змiсту:

     "Приватнi нотарiуси за вчинення iнших дiй, покладених на них вiдповiдно до закону, справляють плату, розмiр якої визначається законодавством у вiдповiднiй сферi".

     У зв'язку з цим частину другу вважати частиною третьою;

     4) статтю 461 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 461. Використання вiдомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

     Нотарiус пiд час вчинення нотарiальних дiй з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будiвництва обов'язково використовує вiдомостi Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього.

     Iнформацiя з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отримана нотарiусом пiд час вчинення нотарiальних дiй, залишається у вiдповiднiй справi державної нотарiальної контори чи приватного нотарiуса.

     Користування Державним реєстром речових прав на нерухоме майно здiйснюється безпосередньо нотарiусом, який вчиняє вiдповiдну нотарiальну дiю, або його помiчником";

     5) у статтi 55:

     перше речення частини першої доповнити словами "або за наявностi державної реєстрацiї права власностi на таке майно у Державному реєстрi речових прав на нерухоме майно";

     у частинi дев'ятiй:

     друге речення пiсля слiв "про право власностi" доповнити словами "або, за наявностi державної реєстрацiї права власностi на таке майно у Державному реєстрi речових прав на нерухоме майно, на пiдставi вiдомостей з цього реєстру";

     четверте речення пiсля слiв "право власностi на нерухомiсть" доповнити словами "або, за наявностi державної реєстрацiї права власностi на таке майно у Державному реєстрi речових прав на нерухоме майно, на пiдставi вiдомостей з цього реєстру".

     4. Статтю 16 Закону України "Про звернення громадян" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1996 р., N 47, ст. 256) доповнити частиною сьомою такого змiсту:

     "Особливостi розгляду скарг громадян на рiшення, дiї або бездiяльнiсть державних реєстраторiв речових прав на нерухоме майно визначаються Законом України "Про державну реєстрацiю речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

     5. Пункт "б" частини першої статтi 38 Закону України "Про мiсцеве самоврядування в Українi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1997 р., N 24, ст. 170 iз наступними змiнами) доповнити пiдпунктом 8 такого змiсту:

     "8) державна реєстрацiя речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

     6. Статтю 25 Закону України "Про мiсцевi державнi адмiнiстрацiї" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1999 р., N 20 - 21, ст. 190 iз наступними змiнами) доповнити пунктом 23 такого змiсту:

     "23) здiйснює державну реєстрацiю речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (крiм обласних державних адмiнiстрацiй)".

     7. Частину четверту статтi 11 Закону України "Про адмiнiстративнi послуги" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2013 р., N 32, ст. 409) доповнити словами "крiм випадкiв, встановлених законом".

     8. У Декретi Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 21 сiчня 1993 року N 7-93 "Про державне мито" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1993 р., N 13, ст. 113 iз наступними змiнами):

     1) пункт 14 статтi 2 виключити;

     2) пiдпункт "х" пункту 6 статтi 3 виключити;

     3) пункти 50 i 51 частини першої статтi 4 виключити;

     4) у частинi першiй статтi 6 слова "за державну реєстрацiю права власностi на нерухоме майно; за державну реєстрацiю iншого речового права на нерухоме майно, обтяження права на нерухоме майно" виключити.

     II. Прикiнцевi та перехiднi положення

     1. Цей Закон набирає чинностi з дня, наступного за днем його опублiкування, крiм пунктiв 1 (щодо змiн до Закону України "Про державну реєстрацiю речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"), 2 (щодо змiн до Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення), 7 (щодо змiн до Закону України "Про адмiнiстративнi послуги") i 4 (щодо змiн до Закону України "Про звернення громадян") роздiлу I цього Закону, якi набирають чинностi з 1 сiчня 2016 року.

     2. Встановити, що:

     1) з дня набрання чинностi цим Законом нотарiуси надiляються повноваженнями державних реєстраторiв прав на нерухоме майно та можуть здiйснювати державну реєстрацiю речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень без вчинення нотарiальної дiї щодо такого майна;

     2) у разi забезпечення виконавчими органами сiльських, селищних та мiських рад, Київською, Севастопольською мiськими, районними, районними у мiстах Києвi та Севастополi державними адмiнiстрацiями умов, необхiдних для реалiзацiї повноважень, передбачених Законом України "Про державну реєстрацiю речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", за рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв України такi органи можуть надiлятися повноваженнями суб'єктiв державної реєстрацiї прав на вiдповiднiй адмiнiстративно-територiальнiй одиницi до 1 сiчня 2016 року;

     3) органи державної реєстрацiї прав, утворенi Мiнiстерством юстицiї України в установленому законодавством порядку, припиняють надання послуг у сферi державної реєстрацiї речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на територiї вiдповiдних адмiнiстративно-територiальних одиниць за рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв України, прийнятим у разi забезпечення виконавчими органами мiських рад мiст обласного та/або республiканського Автономної Республiки Крим значення, Київською, Севастопольською мiськими, районними, районними у мiстах Києвi та Севастополi державними адмiнiстрацiями умов, необхiдних для реалiзацiї повноважень у сферi державної реєстрацiї речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, але не пiзнiше 30 квiтня 2016 року.

     3. Кабiнету Мiнiстрiв України:

     привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     забезпечити перегляд i скасування мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв, що суперечать цьому Закону;

     забезпечити до 1 грудня 2015 року вжиття Київською, Севастопольською мiськими, районними, районними у мiстах Києвi та Севастополi державними адмiнiстрацiями заходiв, необхiдних для реалiзацiї повноважень, передбачених Законом України "Про державну реєстрацiю речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у тому числi щодо пiдключення державних реєстраторiв прав на нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та укладення вiдповiдних договорiв з технiчним адмiнiстратором цього реєстру;

     забезпечити до 1 сiчня 2016 року, а в разi надiлення суб'єктiв державної реєстрацiї прав повноваженнями до 1 сiчня 2016 року - у строки, визначенi рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв України, передачу органами державної реєстрацiї прав, утвореними Мiнiстерством юстицiї України, реєстрацiйних справ суб'єктам державної реєстрацiї прав, утвореним вiдповiдно до цього Закону.

     4. Рекомендувати мiським радам мiст обласного та/або республiканського Автономної Республiки Крим значення забезпечити до 1 грудня 2015 року вжиття заходiв, необхiдних для реалiзацiї їхнiми виконавчими органами повноважень суб'єктiв державної реєстрацiї прав, передбачених Законом України "Про державну реєстрацiю речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у тому числi щодо пiдключення державних реєстраторiв прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та укладення вiдповiдних договорiв з технiчним адмiнiстратором цього реєстру.

     5. Рекомендувати сiльським, селищним та мiським радам (крiм рад мiст обласного та/або республiканського Автономної Республiки Крим значення) забезпечити розгляд на своїх пленарних засiданнях питання щодо прийняття (неприйняття) рiшення про здiйснення повноважень суб'єктiв державної реєстрацiї прав виконавчими органами таких рад та вжиття вiдповiдних заходiв, необхiдних для реалiзацiї повноважень суб'єктiв державної реєстрацiї прав, передбачених Законом України "Про державну реєстрацiю речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у тому числi щодо пiдключення державних реєстраторiв прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та укладення вiдповiдних договорiв з технiчним адмiнiстратором цього реєстру.

Президент України П. ПОРОШЕНКО

м. Київ
26 листопада 2015 року
N 834-VIII

Copyright © 2024 НТФ «Интес» Все права сохранены.
Поддержка: support@qdpro.com.ua