НАЦIОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

26.05.2003	N 28-310/2586

Щодо здiйснення розрахункiв з нерезидентами

(Витяг)

     Закон України "Про порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютi" визначає строки здiйснення розрахункiв за iмпортними операцiями та вiдповiдальнiсть за порушення цих строкiв. Водночас Закон України "Про порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютi" не забороняє повернення резиденту попередньої виплати i зв'язку з тим, що взаємнi зобов'язання не були виконанi, в iноземнiй валютi, вiдмiннiй вiд тiєї, ще була перерахована на адресу нерезидента зi iмпортним договором, та не встановлює вiдповiдальнiсть за проведення такої операцiї.

     З огляду на зазначене, повернення резиденту коштiв в iншiй валютi нiж та, що була перерахована на адресу нерезидента за iмпортним договором як попередня оплата, у зв'язку тим, що взаємнi зобов'язання за цим договором частково або повнiстю не виконанi, не суперечить чинному законодавству.

     Разом iз тим згiдно з абзацом 5 пункту 2.2 Правил здiйснення операцiй на мiжбанкiвськом валютному ринку України, затверджених постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 18.03.99 р. N 127 та зареєстрованих у Мiнiстерствi юстицiї України 18.03.99 р. за N 171/3464, у разi повернення на адресу резидентi коштiв в iноземнiй валютi, що були купленi нi мiжбанкiвському валютному ринку України, зв'язку з тим, що взаємнi зобов'язання часткове або повнiстю не виконанi, цi кошти не можуть використовуватися з iншою метою i пiдлягають продажу на мiжбанкiвському валютному ринку України протягом п'яти банкiвських днiв Крiм того, якщо купувалися i перераховувалися на користь нерезидента кошти в iноземнiй валютi групи Класифiкатора, то вони можуть повертатися лише в iноземнiй валютi i групи Класифiкатора; якщо кошти в iноземнiй валютi iнших груп Класифiкатора - у тiй самiй iноземнiй валютi або в iноземнiй валютi I групи Класифiкатора (кошти у валютi однiєї з країн СНД можуть повертатися також у росiйських рублях).

     Закон України "Про порядок здiйснення роззахункiв в iноземнiй валютi" регулює порядок припинення зобов'язань мiж резидентом i нерезидентом шляхом виконання. Проте, це не виключає можливостi припинити зобов'язання iншим шляхом, у тому числi i зарахуванням.

     Вiдповiдно до частини четвертої статтi 6 Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" суб'єкти зовнiшньоекономiчної дiяльностi мають право укладати будь-якi види зовнiшньоекономiчних договорiв (контрактiв), крiм тих, якi прямо та у виключнiй формi забороненi законами України. З огляду на те, що стаття 217 Цивiльного кодексу України є чинною, нiяких загальних обмежень щодо припинення зобов'язання зарахуванням не встановлено.

     Варто окремо звернути увагу на те, що для застосування зарахування необхiдна обов'язкова наявнiсть певних умов, а саме:

     - вимоги повиннi бути зустрiчними, тобто такими, що випливають iз рiзних взаємних зобов'язань мiж двома особами;

     - вимоги повиннi бути однорiдними. Як правило, мова iде про взаємнi вимоги грошових сум в однiй i тiй же валютi;

     - настання строку виконання за всiма зустрiчними вимогами.

     Тому вважаємо, що припинення зобов'язань за експортно-iмпортними угодами мiж резидентом та нерезидентом зарахуванням зустрiчної однорiдної вимоги, за умови, якщо така операцiя вiдповiдає умовам, зазначеним вище, вiдповiдає нормам чинного валютного законодавства України.

Директор Департаменту валютного контролю та лiцензування

С.Брагiн