Следующая >>
Стаття 179. Загальнi умови укладання договорiв, що породжують господарськi зобов'язання
1. Майново-господарськi зобов'язання, якi виникають мiж суб'єктами господарювання або мiж суб'єктами господарювання i негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на пiдставi господарських договорiв, є господарсько-договiрними зобов'язаннями.
2. Кабiнет Мiнiстрiв України, уповноваженi Президентом України мiнiстерства, iншi центральнi органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орiєнтовнi умови господарських договорiв (примiрнi договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типовi договори.
3. Укладення господарського договору є обов'язковим для сторiн, якщо вiн заснований на державному замовленнi, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або iснує пряма вказiвка закону щодо обов'язковостi укладення договору для певних категорiй суб'єктiв господарювання чи органiв державної влади або органiв мiсцевого самоврядування.
4. При укладеннi господарських договорiв сторони можуть визначати змiст договору на основi:
вiльного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свiй розсуд будь-якi умови договору, що не суперечать законодавству;
примiрного договору, рекомендованого органом управлiння суб'єктам господарювання для використання при укладеннi ними договорiв, коли сторони мають право за взаємною згодою змiнювати окремi умови, передбаченi примiрним договором, або доповнювати його змiст;
типового договору, затвердженого Кабiнетом Мiнiстрiв України, чи у випадках, передбачених законом, iншим органом державної влади, коли сторони не можуть вiдступати вiд змiсту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;
договору приєднання, запропонованого однiєю стороною для iнших можливих суб'єктiв, коли цi суб'єкти у разi вступу в договiр не мають права наполягати на змiнi його змiсту.
5. Змiст договору, що укладається на пiдставi державного замовлення, повинен вiдповiдати цьому замовленню.
6. Суб'єкти господарювання, якi забезпечують споживачiв, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, електроенергiєю, зв'язком, послугами залiзничного та iнших видiв транспорту, а у випадках, передбачених законом, також iншi суб'єкти зобов'язанi укладати договори з усiма споживачами їхньої продукцiї (послуг). Законодавством можуть бути передбаченi обов'язковi умови таких договорiв.
У разi якщо для створення можливостi постачання електроенергiї, газу за технiчними умовами постачальника за рахунок споживача (iнвестора, забудовника) або його силами збудованi додатковi мережi (об'єкти), у договорах про постачання зазначеної продукцiї (послуг) передбачаються передача збудованих мереж (об'єктiв) постачальнику i вiдшкодування забудовнику, iнвестору витрат на їх будiвництво.
Типова форма вiдповiдного договору, порядок визначення обґрунтованого обсягу витрат, що пiдлягає компенсацiї, форма вiдшкодування (викуп, у тому числi в розстрочку, оформлення корпоративних прав, надання пiльг у визначеному розмiрi) встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України.
7. Господарськi договори укладаються за правилами, встановленими Цивiльним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, iншими нормативно-правовими актами щодо окремих видiв договорiв.