Следующая >>
Стаття 344. Мiжнароднi розрахунковi операцiї
1. Мiжнароднi розрахунковi операцiї провадяться за грошовими вимогами i зобов'язаннями, що виникають при здiйсненнi зовнiшньоекономiчної дiяльностi мiж державами, суб'єктами господарювання, iншими юридичними особами та громадянами, якi перебувають на територiї рiзних країн.
2. Суб'єктами мiжнародних розрахункiв є експортери, iмпортери i банки, якi вступають у вiдносини, пов'язанi з рухом товаророзпорядчих документiв та операцiйним оформленням платежiв.
3. Мiжнароднi розрахунки регулюються нормами мiжнародного права, банкiвськими звичаями i правилами, умовами зовнiшньоекономiчних контрактiв, валютним законодавством країн - учасниць розрахункiв.
4. Загальнi умови розрахункових вiдносин з iноземними державами визначаються мiжнародними договорами. Порядок розрахункiв i ведення банкiвських рахункiв встановлюється договорами, що укладаються уповноваженими на це банками.
5. Мiжнароднi розрахунки здiйснюються через установи банкiв, мiж якими є кореспондентськi вiдносини (банки, що мають домовленiсть про проведення платежiв та розрахункiв за взаємним дорученням).
6. Для здiйснення мiжнародних розрахункiв використовуються комерцiйнi документи: коносамент, накладна, рахунок-фактура, страховi документи (страховий полiс, сертифiкат), документ про право власностi та iншi комерцiйнi документи. Фiнансовими документами, що використовуються для здiйснення мiжнародних розрахункiв, є простий вексель, переказний вексель, боргова розписка, чек та iншi документи, що використовуються для одержання платежу.
.png)
