Следующая >>
Стаття 56. Оскарження рiшень контролюючих органiв
56.1. Рiшення, прийнятi контролюючим органом, можуть бути оскарженi в адмiнiстративному або судовому порядку.
56.2. У разi коли платник податкiв вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке iнше рiшення, що суперечить законодавству або виходить за межi повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або iншими законами України, вiн має право звернутися до контролюючого органу вищого рiвня iз скаргою про перегляд цього рiшення.
56.3. Скарга подається до контролюючого органу вищого рiвня у письмовiй формi (та у разi потреби - з належним чином засвiдченими копiями документiв, розрахунками та доказами, якi платник податкiв вважає за потрiбне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статтi 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днiв, що настають за днем отримання платником податкiв податкового повiдомлення-рiшення або iншого рiшення контролюючого органу, що оскаржується.
Скарги на рiшення державних податкових iнспекцiй подаються до державних податкових адмiнiстрацiй в Автономнiй Республiцi Крим, областях, мiстах Києвi та Севастополi.
Скарги на рiшення державних податкових адмiнiстрацiй в Автономнiй Республiцi Крим, областях, мiстах Києвi та Севастополi подаються до Державної податкової адмiнiстрацiї України.
56.4. Пiд час процедури адмiнiстративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здiйснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке iнше рiшення контролюючого органу є правомiрним, покладається на контролюючий орган.
Обов'язок доведення правомiрностi нарахування або прийняття будь-якого iншого рiшення контролюючим органом у судовому оскарженнi встановлюється процесуальним законом.
56.5. Платник податкiв одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рiвня зобов'язаний письмово повiдомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято iнше рiшення, про оскарження його податкового повiдомлення-рiшення або будь-якого iншого рiшення.
56.6. У разi коли контролюючий орган приймає рiшення про повне або часткове незадоволення скарги платника податкiв, такий платник податкiв має право звернутися протягом 10 календарних днiв, наступних за днем отримання рiшення про результати розгляду скарги, зi скаргою до контролюючого органу вищого рiвня.
56.7. У разi порушення платником податкiв вимог пунктiв 56.3 i 56.6 поданi ним скарги не розглядаються та повертаються йому iз зазначенням причин повернення.
56.8. Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податкiв, зобов'язаний прийняти вмотивоване рiшення та надiслати його протягом 20 календарних днiв, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податкiв поштою з повiдомленням про вручення або надати йому пiд розписку.
56.9. Керiвник (або його заступник) вiдповiдного контролюючого органу може прийняти рiшення про продовження строку розгляду скарги платника податкiв понад 20-денний строк, визначений у пунктi 56.8 цiєї статтi, але не бiльше 60 календарних днiв, та письмово повiдомити про це платника податкiв до закiнчення строку, визначеного у пунктi 56.8 цiєї статтi.
Якщо вмотивоване рiшення за скаргою платника податкiв не надсилається платнику податкiв протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рiшенням керiвника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повнiстю задоволеною на користь платника податкiв з дня, наступного за останнiм днем зазначених строкiв.
Скарга вважається також повнiстю задоволеною на користь платника податкiв, якщо рiшення керiвника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строкiв її розгляду не було надiслано платнику податкiв до закiнчення 20-денного строку, зазначеного в абзацi першому цього пункту.
56.10. Рiшення Державної податкової адмiнiстрацiї України та спецiально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузi митної справи, прийняте за розглядом скарги платника податкiв, є остаточним i не пiдлягає подальшому адмiнiстративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.
56.11. Не пiдлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостiйно визначене платником податкiв.
56.12. Якщо вiдповiдно до цього Кодексу контролюючий орган самостiйно визначає грошове зобов'язання платника податкiв за причинами, не пов'язаними iз порушенням податкового законодавства, такий платник податкiв має право на адмiнiстративне оскарження рiшень контролюючого органу протягом 30 календарних днiв, що настають за днем надходження податкового повiдомлення-рiшення (рiшення) контролюючого органу.
56.13. У разi коли останнiй день строкiв, зазначених у цiй статтi, припадає на вихiдний або святковий день, останнiм днем таких строкiв вважається перший робочий день, що настає за вихiдним або святковим днем.
56.14. Строки подання скарги на податкове повiдомлення-рiшення або будь-яке iнше рiшення контролюючого органу можуть бути продовженi за правилами i на пiдставах, визначених пунктом 102.6 статтi 102 цього Кодексу.
56.15. Скарга, подана iз дотриманням строкiв, визначених пунктом 56.3 цiєї статтi, зупиняє виконання платником податкiв грошових зобов'язань, визначених у податковому повiдомленнi-рiшеннi (рiшеннi), на строк вiд дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закiнчення процедури адмiнiстративного оскарження.
Протягом зазначеного строку податковi вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
56.16. Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги вiдповiдним контролюючим органом, а в разi надсилання скарги поштою - дата отримання вiддiленням поштового зв'язку вiд платника податкiв поштового вiдправлення iз скаргою, яка зазначена вiддiленням поштового зв'язку в повiдомленнi про вручення поштового вiдправлення або на конвертi.
56.17. Процедура адмiнiстративного оскарження закiнчується:
56.17.1. днем, наступним за останнiм днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повiдомлення-рiшення або будь-яке iнше рiшення вiдповiдного контролюючого органу у разi, коли така скарга не була подана у зазначений строк;
56.17.2. днем отримання платником податкiв рiшення вiдповiдного контролюючого органу про повне задоволення скарги;
56.17.3. днем отримання платником податкiв рiшення Державної податкової адмiнiстрацiї України або спецiально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузi митної справи;
56.17.4. виключено;
56.17.5. днем звернення платника податкiв до контролюючого органу iз заявою про розстрочення, вiдстрочення грошових зобов'язань що оскаржувались.
День закiнчення процедури адмiнiстративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податкiв.
56.18. З урахуванням строкiв давностi, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податкiв має право оскаржити в судi податкове повiдомлення-рiшення або iнше рiшення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент пiсля отримання такого рiшення.
Рiшення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не пiдлягає адмiнiстративному оскарженню.
Процедура адмiнiстративного оскарження вважається досудовим порядком вирiшення спору.
При зверненнi платника податкiв до суду з позовом щодо визнання недiйсним рiшення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рiшенням законної сили.
56.19. У разi коли до подання позовної заяви проводилася процедура адмiнiстративного оскарження, платник податкiв має право оскаржити в судi податкове повiдомлення-рiшення або iнше рiшення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом мiсяця, що настає за днем закiнчення процедури адмiнiстративного оскарження вiдповiдно до пункту 56.17 цiєї статтi.
56.20. Вимоги до оформлення скарги, порядок подання та розгляду скарг встановлюється центральним органом державної податкової служби або спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузi митної справи в межах їх повноважень.
56.21. У разi коли норма цього Кодексу чи iншого нормативно-правового акта, виданого на пiдставi цього Кодексу, або коли норми рiзних законiв чи рiзних нормативно-правових актiв, або коли норми одного i того ж нормативно-правового акта суперечать мiж собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язкiв платникiв податкiв або контролюючих органiв, внаслiдок чого є можливiсть прийняти рiшення на користь як платника податкiв, так i контролюючого органу, рiшення приймається на користь платника податкiв.
56.22. Якщо платник податкiв оскаржує рiшення податкового органу в адмiнiстративному порядку до контролюючих органiв та/або до суду, обвинувачення особи в ухиленнi вiд сплати податкiв не може ґрунтуватися на такому рiшеннi контролюючого органу до закiнчення процедури адмiнiстративного оскарження або до остаточного вирiшення справи судом. Це правило не поширюється на випадки, коли таке обвинувачення базується не тiльки на рiшеннi контролюючого органу, а й доведено на пiдставi додатково зiбраних доказiв вiдповiдно до вимог кримiнально-процесуального законодавства України.
Порушення кримiнальної справи за будь-якими приводами та пiдставами стосовно платника податкiв або його службових (посадових) осiб не може бути пiдставою для зупинення провадження у справi або залишення без розгляду скарги (позову) такого платника податкiв, поданої до суду у межах процедури апеляцiйного узгодження.
.png)
