Следующая >>
Стаття 34. Iнформацiйнi, телекомунiкацiйнi та iнформацiйно-телекомунiкацiйнi системи i засоби їх забезпечення, що використовуються суб'єктами зовнiшньоекономiчної дiяльностi
1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi фiнансiв, встановлює вимоги до iнформацiйних, телекомунiкацiйних та iнформацiйно-телекомунiкацiйних систем i засобiв їх забезпечення, що використовуються:
1) суб'єктами зовнiшньоекономiчної дiяльностi при застосуваннi спецiальних спрощених процедур;
2) утримувачами складiв тимчасового зберiгання, митних складiв, митними брокерами, iншими суб'єктами господарювання за їх бажанням для подання документiв i вiдомостей, передбачених цим Кодексом.
2. Використання для митних цiлей зазначених систем допускається тiльки пiсля перевiрки їх вiдповiдностi встановленим стандартам (вимогам) та проведення консультацiй за участю всiх безпосередньо заiнтересованих сторiн. Перевiрка органiзується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи.
3. Митнi органи та суб'єкти зовнiшньоекономiчної дiяльностi вiдповiдно до закону можуть обмiнюватися будь-якою iнформацiєю, обмiн якою прямо не передбачений законодавством України з питань державної митної справи, зокрема, з метою налагодження спiвробiтництва з питань iдентифiкацiї та протидiї ризикам. Такий обмiн може вiдбуватися на основi письмової угоди та передбачати доступ митних органiв до електронних iнформацiйних систем суб'єкта господарювання. Будь-яка iнформацiя, що надається сторонами у ходi спiвробiтництва, є конфiденцiйною, якщо сторони не домовилися про iнше.