Следующая >>
Стаття 229. Правовi наслiдки правочину, який вчинено пiд впливом помилки
1. Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, якi мають iстотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недiйсним.
Iстотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язкiв сторiн, таких властивостей i якостей речi, якi значно знижують її цiннiсть або можливiсть використання за цiльовим призначенням. Помилка щодо мотивiв правочину не має iстотного значення, крiм випадкiв, встановлених законом.
2. У разi визнання правочину недiйсним особа, яка помилилася в результатi її власного недбальства, зобов'язана вiдшкодувати другiй сторонi завданi їй збитки.
Сторона, яка своєю необережною поведiнкою сприяла помилцi, зобов'язана вiдшкодувати другiй сторонi завданi їй збитки.
.png)
