Р о з д i л II
1. Звiльнити вiд покарання (основного i додаткового) вiдповiдно до частини другої статтi 74 цього Кодексу осiб, засуджених за Кримiнальним кодексом України 1960 року за дiяння, вiдповiдальнiсть за якi не передбачена цим Кодексом:
а) осiб, засуджених на пiдставi частини третьої статтi 5 Кримiнального кодексу України 1960 року;
б) осiб, засуджених за готування до злочину за частиною першою статтi 17 та вiдповiдними статтями Особливої частини Кримiнального кодексу України 1960 року, якщо цi злочини належать до злочинiв невеликої тяжкостi;
в) осiб, засуджених за статтями 1081, 110, 1341, 125, 126, 1472, 1473, 149, 154, 1552, 1553, 1555, 1556, 159, 169, 1763, 1832, 1834, 187, 1877, 1878, 189, 1891, 1931, 199, 202, 206 (частина перша); 2081, 2082, 2298, 237 Кримiнального кодексу України 1960 року;
г) осiб, засуджених за частиною першою статтi 133, статтями 147 (частина перша); 1483, 161 (частина перша); 1874, 1878, 192 (частина третя); 1961 (частина перша); 199 (частини перша i друга); 2071, 2272 (частина перша); умовою застосування яких за Кримiнальним кодексом України 1960 року було попереднє накладення на цих осiб адмiнiстративного стягнення;
ґ) осiб, засуджених за злочини, вчиненi у вiцi вiд 14 до 16 рокiв, передбаченi статтями 781, 97, 98, 106 (частина перша) Кримiнального кодексу України 1960 року;
д) осiб, засуджених за статтею 186 Кримiнального кодексу України 1960 року (за винятком засуджених за заздалегiдь не обiцяне приховування тяжких i особливо тяжких злочинiв); а також осiб, зазначених у частинi другiй статтi 396 цього Кодексу, засуджених за заздалегiдь не обiцяне приховування за статтею 186 Кримiнального кодексу України 1960 року;
е) осiб, засуджених на пiдставi Указу Президiї Верховної Ради Української РСР вiд 26 грудня 1990 року "Про вiдповiдальнiсть за порушення порядку користування картками споживача на право придбання товарiв та iншими офiцiйними документами" i Указу Президiї Верховної Ради України вiд 21 сiчня 1992 року "Про вiдповiдальнiсть за виготовлення з метою збуту та збут пiдроблених купонiв багаторазового використання".
2. Звiльнити вiд покарання:
а) осiб, засуджених вперше до покарання у видi позбавлення волi за злочини невеликої тяжкостi, вчиненi у вiцi до 18 рокiв, вiдповiдно до вимог частини другої статтi 12 та частини другої статтi 102 цього Кодексу;
б) вiйськовослужбовцiв, засуджених до покарання у видi направлення в дисциплiнарний батальйон на строк до шести мiсяцiв;
в) осiб, засуджених на пiдставi частини першої статтi 29 Кримiнального кодексу України 1960 року, якi вiдбувають це покарання не за мiсцем роботи, а в iнших мiсцях, але в районi проживання засудженого, а також осiб, засуджених до виправних робiт без позбавлення волi на строк до шести мiсяцiв.
3. Закрити всi кримiнальнi справи щодо осiб, якi вчинили злочини, передбаченi Кримiнальним кодексом України 1960 року, що перелiченi в пунктi 1 цього роздiлу.
4. Особи, якi вiдбувають покарання, призначене за сукупнiстю вирокiв, у разi звiльнення їх вiд вiдбування покарання за окремi злочини на пiдставi пункту 1 цього роздiлу продовжують вiдбувати покарання, призначене вироком суду за iншi злочини, що входять у сукупнiсть, якщо це покарання ними ще не вiдбуте. Призначене покарання пiдлягає зменшенню також у випадках, передбачених пунктом 5 цього роздiлу.
5. Знизити вiдповiдно до частини третьої статтi 74 цього Кодексу мiри покарання, призначенi за Кримiнальним кодексом України 1960 року, якщо вони перевищують санкцiї вiдповiдних статей цього Кодексу до максимальних меж покарання, встановлених цим Кодексом. Зменшити вiдповiдно до частини першої статтi 55 цього Кодексу до трьох рокiв строк покарання у видi позбавлення права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю, призначеного як додаткове покарання. Зменшити вiдповiдно до частин другої та третьої статтi 100 цього Кодексу до одного року строк виправних робiт, призначених неповнолiтнiм, а також розмiр вiдрахування з їх заробiтку до 10 вiдсоткiв.
6. Осiб, якi вiдбувають покарання за вироком суду у видi позбавлення волi на строк до п'яти рокiв в колонiях-поселеннях, вважати такими, якi вiдбувають покарання у видi обмеження волi, передбачене статтею 61 цього Кодексу.
7. Особи, позбавленi батькiвських прав вiдповiдно до статтi 38 Кримiнального кодексу України 1960 року, можуть бути поновленi в цих правах лише в порядку, передбаченому Кодексом про шлюб та сiм'ю України. Особи, засудженi до покарання у видi громадської догани (стаття 33 Кримiнального кодексу України 1960 року); якщо у них до набрання чинностi цим Кодексом не була погашена судимiсть, вважаються такими, що не мають судимостi.
8. Не приводити у виконання вироки судiв в частинi конфiскацiї майна i стягнення штрафу, якщо до набрання чинностi цим Кодексом конфiсковане майно не було вилучене i реалiзоване, а штраф не був стягнутий у разi, якщо за даний злочин цим Кодексом конфiскацiя майна i накладення штрафу не передбаченi.
9. З дня набрання чинностi цим Кодексом не є особливо небезпечними рецидивiстами особи, визнанi такими вiдповiдно до статтi 26 Кримiнального кодексу України 1960 року. Якщо цi особи продовжують вiдбувати призначене їм покарання, то вироки судiв щодо них пiдлягають змiнi в частинi визнання їх особливо небезпечними рецидивiстами. У разi потреби змiнюється квалiфiкацiя вчинених ними злочинiв, а також зменшується покарання вiдповiдно до частини третьої статтi 74 цього Кодексу. Якщо особи, зазначенi в першому реченнi цього пункту, вiдбули призначене їм покарання, але мають незняту судимiсть, то погашення судимостi у цих осiб здiйснюється за правилами, передбаченими статтями 89 i 90 цього Кодексу.
10. Переглянути всi справи про злочини осiб, якi вчинили розкрадання державного або колективного майна у великих чи особливо великих розмiрах, передбачене частиною четвертою статтi 81, частиною четвертою статтi 82, частиною четвертою статтi 84, частиною другою статтi 86, статтею 861 Кримiнального кодексу України 1960 року, для вирiшення питань про змiну квалiфiкацiї дiй цих осiб на вiдповiднi частини i статтi цього Кодексу (статтi 185, 186, 187, 190, 191).
Мiри покарання особам, якi засудженi за розкрадання у великих чи особливо великих розмiрах за статтями 81, 82, 83, 84, 86, 861 Кримiнального кодексу України 1960 року i не вiдбули покарання, привести у вiдповiднiсть iз покараннями, встановленими санкцiями статей 185, 186, 187, 190, 191 цього Кодексу у разi, якщо призначене судом покарання за вiдповiдний злочин є бiльш суворим, нiж передбачене цим Кодексом.
11. Правила, встановленi Кримiнальним кодексом України 1960 року щодо давностi, умовно-дострокового звiльнення вiд вiдбування покарання, замiни невiдбутої частини покарання бiльш м'яким, погашення i зняття судимостi, поширюються на осiб, якi вчинили злочини до набрання чинностi цим Кодексом, за винятком випадкiв, якщо цим Кодексом пом'якшується кримiнальна вiдповiдальнiсть зазначених осiб.
12. У разi призначення бiльш м'якого покарання, нiж передбачено законом за злочин, вчинений до набрання чинностi цим Кодексом, суду слiд керуватися вимогами статтi 44 Кримiнального кодексу України 1960 року.
13. У разi призначення покарання за сукупнiстю злочинiв, вчинених до набрання чинностi цим Кодексом, застосовується стаття 42 Кримiнального кодексу України 1960 року. Якщо хоча б один iз злочинiв, що входять у сукупнiсть, вчинений пiсля набрання чинностi цим Кодексом, то застосовується стаття 70 або частина друга статтi 103 цього Кодексу.
Якщо особа, яка вiдбуває покарання, вчинить пiсля набрання чинностi цим Кодексом новий злочин, то при призначеннi їй покарання за сукупнiстю вирокiв застосовується стаття 71 або частина друга статтi 103 цього Кодексу.
14. При вирiшеннi питання про звiльнення вiд вiдбування покарання з випробуванням осiб, якi вчинили злочини пiсля набрання чинностi цим Кодексом, суд застосовує статтi 75-77 цього Кодексу.
Скоротити вiдповiдно до частини третьої статтi 104 цього Кодексу умовно засудженим неповнолiтнiм iспитовий строк до двох рокiв, якщо визначений судом iспитовий строк вище цiєї межi.
15. До осiб, засуджених до покарання у видi позбавлення волi iз застосуванням вiдстрочки виконання вироку вiдповiдно до статтi 461 Кримiнального кодексу України 1960 року, застосовується стаття 78 цього Кодексу.
16. У разi звiльнення вiд кримiнальної вiдповiдальностi та покарання осiб, якi вчинили злочин до набрання чинностi цим Кодексом, внаслiдок змiни обстановки i втрати суспiльної небезпечностi дiянням або особою, яка його вчинила, слiд керуватися частиною першою або частиною другою статтi 50 Кримiнального кодексу України 1960 року.
17. Вчинення особою злочину до набрання чинностi цим Кодексом, а також наявнiсть у такої особи не погашеної i не знятої у встановленому законом порядку судимостi враховується при квалiфiкацiї вчиненого нею нового злочину, а також в iнших випадках, передбачених цим Кодексом.
18. При вирiшеннi питання про вiднесення злочинiв, передбачених Кримiнальним кодексом України 1960 року, якi були вчиненi до набрання чинностi цим Кодексом, до злочинiв невеликої тяжкостi, середньої тяжкостi, тяжких або особливо тяжких слiд керуватися статтею 12 цього Кодексу, якщо це пом'якшує кримiнальну вiдповiдальнiсть осiб, якi вчинили злочини до набрання чинностi цим Кодексом. В iнших випадках необхiдно застосовувати вiдповiднi положення Кримiнального кодексу України 1960 року.
19. Перегляд справ щодо осiб, якi були засудженi на пiдставi Кримiнального кодексу України 1960 року, а також закриття справ щодо осiб, якi вчинили злочини до набрання чинностi цим Кодексом i справи стосовно яких перебувають у провадженнi судiв, органiв досудового слiдства чи дiзнання, здiйснюються судом.
20. Органи, якi виконують вироки судiв, зобов'язанi надавати судам необхiднi матерiали щодо осiб, якi вiдбувають покарання.
21. Питання, передбаченi в пунктах 3, 4, 6, 7, 9, 10, 15 цього роздiлу, розглядаються судом за поданням адмiнiстрацiї мiсця виконання покарання або прокурора у вiдкритому судовому засiданнi з участю прокурора i представника адмiнiстрацiї мiсця виконання покарання у випадках, якщо справа розглядається за її поданням.
Ухвалу (постанову) суду з цих питань може бути оскаржено засудженим чи його захисником або внесено на неї вiдповiдне подання прокурора в порядку, передбаченому Кримiнально-процесуальним кодексом України.
м. Київ 5 квiтня 2001 року N 2341-III
.png)
