Следующая >>
Стаття 52. Заявлення митної вартостi товарiв
1. Заявлення митної вартостi товарiв здiйснюється декларантом або уповноваженою ним особою пiд час декларування товарiв у порядку, встановленому роздiлом VIII цього Кодексу та цiєю главою.
2. Декларант або уповноважена ним особа, якi заявляють митну вартiсть товару, зобов'язанi:
1) заявляти митну вартiсть, визначену ними самостiйно, у тому числi за результатами консультацiй з органом доходiв i зборiв;
2) подавати органу доходiв i зборiв достовiрнi вiдомостi про визначення митної вартостi, якi повиннi базуватися на об'єктивних, документально пiдтверджених даних, що пiддаються обчисленню;
3) нести всi додатковi витрати, пов'язанi з коригуванням митної вартостi або наданням органу доходiв i зборiв додаткової iнформацiї.
3. Декларант або уповноважена ним особа, якi заявляють митну вартiсть товару, мають право:
1) надавати митному органу (за наявностi) додатковi вiдомостi у разi потреби уточнення iнформацiї;
2) на випуск у вiльний обiг товарiв, що декларуються:
у разi визнання органом доходiв i зборiв заявленої митної вартостi товарiв - за умови сплати митних платежiв згiдно iз заявленою митною вартiстю;
у разi згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рiшенням органу доходiв i зборiв про коригування митної вартостi товарiв - за умови сплати митних платежiв згiдно з митною вартiстю, визначеною органом доходiв i зборiв;
у разi незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рiшенням органу доходiв i зборiв про коригування заявленої митної вартостi товарiв - за умови сплати митних платежiв згiдно iз заявленою митною вартiстю товарiв та надання гарантiй вiдповiдно до роздiлу X цього Кодексу в розмiрi, визначеному органом доходiв i зборiв вiдповiдно до частини сьомої статтi 55 цього Кодексу;
3) проводити цiнову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертiв за власнi кошти;
4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рiшення органу доходiв i зборiв щодо коригування митної вартостi оцiнюваних товарiв та бездiяльнiсть органу доходiв i зборiв щодо неприйняття протягом строкiв, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рiшення про визнання митної вартостi оцiнюваних товарiв;
5) приймати самостiйне рiшення про необхiднiсть коригування митної вартостi пiсля випуску товарiв;
6) отримувати вiд органу доходiв i зборiв iнформацiю щодо пiдстав, з яких орган доходiв i зборiв вважає, що взаємозв'язок продавця i покупця вплинув на цiну, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi за оцiнюванi товари;
7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати вiд органу доходiв i зборiв надання письмової iнформацiї про причини, за яких заявлена ними митна вартiсть не може бути визнана;
8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати вiд органу доходiв i зборiв надання письмової iнформацiї щодо порядку i методу визначення митної вартостi, застосованих при коригуваннi заявленої митної вартостi, а також щодо пiдстав для здiйснення такого коригування.
4. У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартостi товарiв, що перемiщуються через митний кордон України вiдповiдно до митного режиму iмпорту, органу доходiв i зборiв, який проводить митне оформлення цих товарiв, разом з митною декларацiєю та iншими необхiдними для митного оформлення зазначених товарiв документами в установленому порядку подається декларацiя митної вартостi.
5. Декларацiя митної вартостi подається у разi:
1) якщо до цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi за оцiнюванi товари, додаються витрати, зазначенi у частинi десятiй статтi 58 цього Кодексу, i якщо вони не включалися до цiни;
2) якщо з цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi за оцiнюванi товари, видiлено витрати, зазначенi у частинi одинадцятiй статтi 58 цього Кодексу;
3) якщо покупець та продавець пов'язанi мiж собою.
6. В iнших випадках декларацiя митної вартостi подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.
7. Декларацiя митної вартостi не подається, у тому числi у випадках, передбачених частиною п'ятою цiєї статтi, у разi декларування партiй товарiв, митна вартiсть яких не перевищує 5000 євро.
8. У декларацiї митної вартостi наводяться вiдомостi про метод визначення митної вартостi товарiв, числове значення митної вартостi товарiв та її складових, умови зовнiшньоекономiчного договору, що мають вiдношення до визначення митної вартостi товарiв, та наданi документи, що пiдтверджують зазначене.
9. Вiдомостi, зазначенi у частинi восьмiй цiєї статтi, є вiдомостями, необхiдними для митних цiлей.
10. Форма декларацiї митної вартостi та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну податкову i митну полiтику.
11. Заявлення митної вартостi товарiв, якi перемiщуються через митний кордон України в режимах, вiдмiнних вiд режиму iмпорту, здiйснюється при декларуваннi цих товарiв шляхом заявлення в митнiй декларацiї вiдомостей про числове значення їх митної вартостi та про документи, що його пiдтверджують.
.png)
