ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про охорону прав на промисловi зразки

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 21 грудня 2000 року N 2188-III,
вiд 10 сiчня 2002 року N 2921-III,
вiд 4 липня 2002 року N 34-IV,
вiд 15 травня 2003 року N 762-IV,
вiд 22 травня 2003 року N 850-IV,
вiд 16 жовтня 2012 року N 5460-VI,
вiд 16 червня 2020 року N 703-IX,
вiд 21 липня 2020 року N 815-IX,
вiд 20 березня 2023 року N 2974-IX

(У текстi Закону слово "Вiдомство" замiнено словом "Установа" у вiдповiдних вiдмiнках згiдно iз Законом України вiд 21 грудня 2000 року N 2188-III)

(У текстi Закону слово "патент" в усiх вiдмiнках i числах замiнено словом "свiдоцтво" у вiдповiдному вiдмiнку i числi згiдно iз Законом України вiд 21 липня 2020 року N 815-IX)

(У текстi Закону: слова "Установа" та "заклад експертизи" в усiх вiдмiнках замiнено словом "НОIВ"; слова "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi iнтелектуальної власностi" в усiх вiдмiнках замiнено словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi" у вiдповiдному вiдмiнку згiдно iз Законом України вiд 16 червня 2020 року N 703-IX)

     Цей Закон регулює вiдносини, що виникають у зв'язку з набуттям i здiйсненням права власностi на промисловi зразки в Українi.

Роздiл I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Визначення термiнiв

(назва статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     У цьому Законi наведенi нижче термiни вживаються у такому значеннi:

(абзац перший статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Нацiональний орган iнтелектуальної власностi (далi - НОIВ) - державна органiзацiя, що входить до державної системи правової охорони iнтелектуальної власностi, визначена на нацiональному рiвнi Кабiнетом Мiнiстрiв України як така, що здiйснює повноваження у сферi iнтелектуальної власностi, визначенi цим Законом, iншими законами у сферi iнтелектуальної власностi, актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi, та статутом, i має право представляти Україну в мiжнародних та регiональних органiзацiях;

(абзац другий статтi 1 в редакцiї Закону України вiд 21.12.2000р. N 2188-III, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI, у редакцiї Закону України вiд 16.06.2020р. N 703-IX)

     промисловий зразок - результат iнтелектуальної, творчої дiяльностi людини в галузi художнього конструювання;

(абзац третiй статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     автор - людина, творчою працею якої створено промисловий зразок;

     свiдоцтво - свiдоцтво про державну реєстрацiю промислового зразка;

(абзац п'ятий статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     зареєстрований промисловий зразок - промисловий зразок, вiдомостi про який занесено до Реєстру i на який видано свiдоцтво;

(абзац шостий статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     особа - фiзична або юридична особа;

(абзац сьомий статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.05.2003р. N 850-IV)

     заявка - сукупнiсть документiв, необхiдних для державної реєстрацiї промислового зразка;

(абзац восьмий статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     заявник - особа, яка подала заявку чи набула прав заявника в iншому встановленому законом порядку;

(абзац дев'ятий статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.05.2003р. N 850-IV)

     прiоритет заявки (прiоритет) - першiсть у поданнi заявки;

     дата прiоритету - дата подання заявки до НОIВ або вiдповiдного органу держави - учасницi Паризької конвенцiї про охорону промислової власностi чи Угоди про заснування Свiтової органiзацiї торгiвлi, за якою заявлено прiоритет;

(абзац одинадцятий статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     роботодавець - особа, яка найняла працiвника за трудовим договором (контрактом);

     Реєстр - Державний реєстр України промислових зразкiв, ведення якого здiйснюється в електроннiй формi;

(абзац тринадцятий статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Апеляцiйна палата - колегiальний орган НОIВ для розгляду заперечень проти рiшень НОIВ щодо набуття прав на об'єкти iнтелектуальної власностi, заяв про визнання прав на об'єкти iнтелектуальної власностi недiйсними повнiстю або частково, заяв про визнання торговельної марки добре вiдомою в Українi та розгляду iнших питань, що належать до його компетенцiї вiдповiдно до цього Закону, iнших законiв та нормативно-правових актiв України;

(статтю 1 доповнено абзацом чотирнадцятим згiдно iз Законом України вiд 21.12.2000р. N 2188-III, абзац чотирнадцятий статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.05.2003р. N 850-IV, у редакцiї Закону України вiд 16.06.2020р. N 703-IX)

     абзац п'ятнадцятий статтi 1 виключено

(статтю 1 доповнено абзацом п'ятнадцятим згiдно iз Законом України вiд 21.12.2000р. N 2188-III, абзац п'ятнадцятий статтi 1 виключено згiдно iз Законом України вiд 16.06.2020р. N 703-IX)

     державна система правової охорони iнтелектуальної власностi - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi, НОIВ i сукупнiсть наукових, освiтнiх, iнформацiйних та iнших вiдповiдної спецiалiзацiї державних пiдприємств, установ, органiзацiй, що належать до сфери управлiння центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi;

(статтю 1 доповнено абзацом шiстнадцятим згiдно iз Законом України вiд 21.12.2000р. N 2188-III, абзац шiстнадцятий статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 16.06.2020р. N 703-IX)

     Атестацiйна комiсiя - колегiальний орган НОIВ, основною метою дiяльностi якого є проведення атестацiї осiб, якi висловили намiр набути право на зайняття дiяльнiстю представника у справах iнтелектуальної власностi (патентного повiреного);

(статтю 1 доповнено абзацом сiмнадцятим згiдно iз Законом України вiд 16.06.2020р. N 703-IX)

     Апеляцiйна комiсiя - колегiальний орган НОIВ, основною метою дiяльностi якого є розгляд скарг кандидатiв у представники у справах iнтелектуальної власностi (патентнi повiренi) на рiшення атестацiйної комiсiї та розгляд скарг на дiї представникiв у справах iнтелектуальної власностi (патентних повiрених).

(статтю 1 доповнено абзацом вiсiмнадцятим згiдно iз Законом України вiд 16.06.2020р. N 703-IX)

     Бюлетень - офiцiйний електронний бюлетень НОIВ;

(статтю 1 доповнено абзацом згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     вирiб - будь-який предмет промислового виробництва або ручної роботи, зокрема частини, призначенi для збирання у складений вирiб, упаковка, зовнiшнє оформлення, графiчнi символи та типографськi шрифти (елементи), крiм комп'ютерних програм;

(статтю 1 доповнено абзацом згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     власник промислового зразка - власник прав iнтелектуальної власностi на зареєстрований промисловий зразок та/або незареєстрований промисловий зразок;

(статтю 1 доповнено абзацом згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     ВОIВ - Всесвiтня органiзацiя iнтелектуальної власностi;

(статтю 1 доповнено абзацом згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     мiжнародна реєстрацiя - мiжнародна реєстрацiя промислового зразка, здiйснена вiдповiдно до Гаазької угоди про мiжнародну реєстрацiю промислових зразкiв;

(статтю 1 доповнено абзацом згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     МКПЗ - Мiжнародна класифiкацiя промислових зразкiв;

(статтю 1 доповнено абзацом згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     права на промисловий зразок - права iнтелектуальної власностi на промисловий зразок;

(статтю 1 доповнено абзацом згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     складений вирiб - вирiб, що складається з кiлькох елементiв, якi можуть бути замiненi таким чином, що робить можливим розбирання та наступне збирання виробу;

(статтю 1 доповнено абзацом згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     ступiнь свободи автора - обмеження можливостей автора щодо розробки рiшення зовнiшнього вигляду виробу певного призначення, пов'язанi, зокрема, з функцiональними особливостями виробу.

(статтю 1 доповнено абзацом згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Стаття 2. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi

     1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi, належить:

     забезпечення нормативно-правового регулювання у сферi охорони прав на промисловi зразки;

     визначення прiоритетних напрямiв розвитку сфери охорони прав на промисловi зразки;

     взаємодiя та координацiя iз центральними органами виконавчої влади, iншими органами державної влади у процесi формування та реалiзацiї державної полiтики у сферi iнтелектуальної власностi, а також з метою посилення захисту прав iнтелектуальної власностi;

     розроблення пропозицiй щодо вдосконалення законодавства у сферi правової охорони iнтелектуальної власностi;

     здiйснення мiжнародного спiвробiтництва у сферi правової охорони iнтелектуальної власностi i представлення iнтересiв України з питань охорони прав на промисловi зразки в мiжнародних органiзацiях;

     укладення вiдповiдно до законодавства мiжнародних договорiв про спiвробiтництво у сферi правової охорони iнтелектуальної власностi;

     забезпечення виконання мiжнародних програм та реалiзацiї проектiв у сферi правової охорони iнтелектуальної власностi вiдповiдно до мiжнародних договорiв;

     забезпечення виконання зобов'язань, що випливають iз членства України в мiжнародних органiзацiях у сферi правової охорони iнтелектуальної власностi;

     взаємодiя в установленому порядку з вiдповiдними органами iноземних держав i мiжнародних органiзацiй;

     затвердження положень про представникiв у справах iнтелектуальної власностi (патентних повiрених), про Атестацiйну комiсiю та порядок атестацiї представникiв у справах iнтелектуальної власностi (патентних повiрених), про Апеляцiйну комiсiю, про державний реєстр представникiв у справах iнтелектуальної власностi (патентних повiрених);

     здiйснення координацiї дiяльностi НОIВ у сферi iнтелектуальної власностi;

     здiйснення контролю за дотриманням НОIВ законодавства у сферi iнтелектуальної власностi, використанням надходжень вiд справляння зборiв за дiї, пов'язанi з охороною прав на об'єкти iнтелектуальної власностi.

     2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi, виконує iншi повноваження згiдно iз законом.

(стаття 2 у редакцiї Закону України вiд 21.12.2000р. N 2188-III, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI, вiд 21.07.2020р. N 815-IX, у редакцiї Закону України вiд 16.06.2020р. N 703-IX)

     Стаття 2¹. Повноваження Нацiонального органу iнтелектуальної власностi у сферi охорони прав на промисловi зразки

     1. Функцiї НОIВ виконує юридична особа публiчного права (державна органiзацiя), утворена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi, та визначена Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     2. До владних повноважень, делегованих НОIВ, належить:

     приймання заявок, проведення їх експертизи, прийняття рiшень щодо них;

     здiйснення державної реєстрацiї промислових зразкiв та видача свiдоцтв;

     визнання прав на промисловий зразок недiйсними повнiстю або частково у порядку, передбаченому законом;

     опублiкування офiцiйних вiдомостей про промисловi зразки, ведення Реєстру, внесення до нього вiдомостей, надання витягiв та виписок в електроннiй та (або) паперовiй формi;

     здiйснення мiжнародного спiвробiтництва у сферi правової охорони iнтелектуальної власностi i представлення iнтересiв України з питань охорони прав на промисловi зразки у Всесвiтнiй органiзацiї iнтелектуальної власностi та iнших мiжнародних органiзацiях вiдповiдно до законодавства;

     здiйснення пiдготовки, атестацiї та реєстрацiї представникiв у справах iнтелектуальної власностi (патентних повiрених);

     ведення Державного реєстру представникiв у справах iнтелектуальної власностi (патентних повiрених);

     iнформування та надання роз'яснень щодо реалiзацiї державної полiтики у сферi охорони прав на промисловi зразки.

     3. НОIВ також здiйснює:

     функцiї "Нацiонального вiдомства" та "Вiдомства", передбаченi Гаазьким i Женевським актами до Гаазької угоди про мiжнародну реєстрацiю промислових зразкiв;

     iнформацiйну та видавничу дiяльнiсть у сферi правової охорони iнтелектуальної власностi;

     узагальнення нацiональної та мiжнародної практики застосування законодавства у сферi охорони прав на промисловi зразки, розроблення пропозицiй щодо удосконалення законодавства у зазначенiй сферi та подання таких пропозицiй до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi;

     затвердження методичних рекомендацiй щодо проведення експертизи заявок та державної реєстрацiї промислових зразкiв;

     органiзацiю та виконання робiт з пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї кадрiв державної системи правової охорони iнтелектуальної власностi;

     iншi функцiї та повноваження, передбаченi цим Законом, iншими законами та нормативно-правовими актами України, статутом.

     НОIВ має право отримувати безоплатно вiд мiнiстерств, iнших центральних та мiсцевих органiв виконавчої влади, органiв мiсцевого самоврядування необхiднi для виконання покладених на нього повноважень i функцiй iнформацiю, документи та матерiали.

     4. НОIВ дiє на пiдставi цього Закону, iнших законiв України, актiв центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi, та статуту, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

     5. З метою забезпечення виконання НОIВ делегованих владних повноважень керiвник НОIВ уповноважений на пiдписання документiв правовстановлюючого характеру.

     6. Для пiдготовки рекомендацiй з питань, що належать до компетенцiї НОIВ, орган проводить науковi дослiдження, залучає експертiв та консультантiв.

     7. НОIВ очолює керiвник, який призначається на посаду та звiльняється з посади центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

     Керiвником НОIВ може бути громадянин України, який проживає в Українi останнi п'ять рокiв, володiє державною мовою вiдповiдно до рiвня, визначеного Нацiональною комiсiєю зi стандартiв державної мови, володiє однiєю з офiцiйних мов Всесвiтньої органiзацiї iнтелектуальної власностi (ВОIВ), має повну вищу юридичну освiту та/або освiту у сферi iнтелектуальної власностi, стаж роботи у сферi iнтелектуальної власностi не менш як 10 рокiв та досвiд роботи на керiвних посадах не менш як п'ять рокiв.

(абзац другий пункту 7 статтi 21 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 20.03.2023р. N 2974-IX)

     Керiвником НОIВ не може бути особа, яка вiдповiдно до рiшення суду позбавлена права здiйснювати дiяльнiсть, пов'язану з виконанням функцiй держави, або займати вiдповiднi посади, а також пiддавалася адмiнiстративному стягненню за корупцiйне чи пов'язане з корупцiєю правопорушення протягом трьох рокiв iз дня набрання вiдповiдним рiшенням суду законної сили.

     Керiвник НОIВ призначається на посаду за результатами вiдкритого конкурсу, який проводиться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi, вiдповiдно до встановленого порядку проведення конкурсного вiдбору керiвникiв суб'єктiв господарювання державного сектору економiки.

     Керiвник НОIВ має одного першого заступника та п'ятьох заступникiв, якi призначаються на посаду центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi, за поданням керiвника НОIВ.

(абзац п'ятий пункту 7 статтi 21 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 20.03.2023р. N 2974-IX)

     8. Наглядова рада є наглядовим органом НОIВ, що формується у складi:

     двох представникiв Верховної Ради України;

     двох представникiв центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi;

     одного представника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферах науки i освiти;

     одного представника громадських органiзацiй представникiв у справах iнтелектуальної власностi (патентних повiрених);

     одного представника Нацiональної академiї правових наук України.

(абзац шостий пункту 8 статтi 21 у редакцiї Закону України вiд 20.03.2023р. N 2974-IX)

     До складу наглядової ради можуть входити два представники вiд мiжнародних та/або регiональних органiзацiй у сферi iнтелектуальної власностi з правом дорадчого голосу.

     Персональний склад наглядової ради затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

     Члени наглядової ради виконують свої обов'язки на громадських засадах.

     Голова наглядової ради та його заступники обираються членами наглядової ради з їх числа. Головою наглядової ради не може бути представник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

     До повноважень наглядової ради належить здiйснення нагляду за фiнансово-господарською дiяльнiстю НОIВ, виконанням кошторису, використанням коштiв, що формуються з надходжень вiд справляння зборiв за дiї, пов'язанi з охороною прав на об'єкти iнтелектуальної власностi.

     Наглядова рада має право:

     запитувати у НОIВ будь-яку iнформацiю, крiм iнформацiї з обмеженим доступом, та отримувати таку iнформацiю;

     заслуховувати звiти керiвника НОIВ про стан виконання НОIВ його повноважень, про здiйснення фiнансово-господарської дiяльностi, виконання кошторису, використання коштiв, що формуються з надходжень вiд справляння зборiв за дiї, пов'язанi з охороною прав на об'єкти iнтелектуальної власностi, а також план дiяльностi НОIВ;

     подавати НОIВ рекомендацiї, обов'язковi для розгляду;

     повiдомляти центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi, про виявленi порушення.

     Строк повноважень членiв наглядової ради, крiм голови, становить два роки i може бути подовжений не бiльш як на один строк. У разi закiнчення строку повноважень члена наглядової ради вiдповiдний орган чи органiзацiя, що його делегували, у мiсячний строк делегує до складу наглядової ради нового представника або приймає рiшення про подовження строку повноважень члена наглядової ради.

     Повноваження члена наглядової ради можуть бути достроково припиненi за поданням органу, що його делегував. Повноваження члена наглядової ради також припиняються за iнiцiативою наглядової ради у разi:

     подання заяви про припинення повноважень за власним бажанням;

     неможливостi виконання покладених на нього обов'язкiв, у тому числi за станом здоров'я;

     припинення вiдносин з органом, що його делегував;

     набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього;

     смертi або на пiдставi рiшення суду про визнання його недiєздатним, обмежено дiєздатним, безвiсно вiдсутнiм чи оголошення померлим;

     застосування адмiнiстративного стягнення за корупцiйне або пов'язане з корупцiєю правопорушення.

     Орган, що делегував члена наглядової ради, повноваження якого припинено достроково, зобов'язаний делегувати до складу наглядової ради нового представника у мiсячний строк з дня дострокового припинення повноважень попереднього представника.

     Наглядова рада дiє вiдповiдно до цього Закону та положення про наглядову раду, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

     Формою роботи наглядової ради є засiдання, за результатами проведення якого складається протокол, копiя якого надсилається до НОIВ та до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi. Засiдання наглядової ради вважається правомочним, якщо на ньому присутня проста бiльшiсть членiв наглядової ради.

     Розмiщення та органiзацiйно-матерiальне забезпечення наглядової ради здiйснюється НОIВ.

     9. НОIВ щороку публiкує на своєму офiцiйному веб-сайтi фiнансову звiтнiсть, зокрема рiчну фiнансову звiтнiсть, аудиторськi висновки щодо рiчної фiнансової звiтностi, звiт про свою дiяльнiсть, у тому числi про виконання кошторису, та кошторис на наступний рiк.

     Фiнансова або консолiдована фiнансова звiтнiсть НОIВ пiдлягає аудиту, що проводиться за рiшенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

     10. НОIВ не може мати на метi одержання прибутку вiд своєї дiяльностi. Фiнансування дiяльностi НОIВ здiйснюється за рахунок надходжень вiд справляння зборiв за дiї, пов'язанi з охороною прав на об'єкти iнтелектуальної власностi, а також за рахунок iнших джерел, не заборонених законодавством.

     НОIВ здiйснює закупiвлi товарiв, робiт i послуг у порядку та з використанням процедур, встановлених Законом України "Про публiчнi закупiвлi".

     11. На документах, що приймає або затверджує вiдповiдно до цього Закону НОIВ, може бути використано квалiфiкований електронний пiдпис. Подання документiв в електроннiй формi до НОIВ та видача ним документiв в електроннiй формi здiйснюються вiдповiдно до законодавства у сферi електронних документiв та електронного документообiгу, електронних довiрчих послуг, цього Закону та правил, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi iнтелектуальної власностi.

(Закон доповнено статтею 21 згiдно iз Законом України вiд 16.06.2020р. N 703-IX)

     Стаття 2². Гарантiї незалежностi Апеляцiйної палати та експертiв Нацiонального органу iнтелектуальної власностi

     1. Дiяльнiсть Апеляцiйної палати ґрунтується на принципах законностi, неупередженостi, незалежностi, прозоростi, достовiрностi, колегiальностi, квалiфiкованого кадрового забезпечення.

     2. Основними засадами розгляду Апеляцiйною палатою заперечень, заяв є верховенство права, законнiсть, рiвнiсть учасникiв розгляду перед законом i Апеляцiйною палатою.

     3. Повноваження Апеляцiйної палати, вимоги до її членiв, порядок розгляду Апеляцiйною палатою заперечень проти рiшень НОIВ щодо набуття прав на об'єкти iнтелектуальної власностi, порядок органiзацiйного та технiчного забезпечення дiяльностi Апеляцiйної палати та вирiшення iнших питань, що належать до її компетенцiї, визначаються Регламентом Апеляцiйної палати, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi iнтелектуальної власностi.

     4. Незалежнiсть експерта НОIВ та правильнiсть його висновку забезпечуються шляхом:

     дотримання встановленого законодавством порядку призначення та проведення експертизи;

     заборони втручання будь-кого у процес проведення експертизи;

     створенням умов, необхiдних для дiяльностi експерта НОIВ, його матерiального, соцiального та iншого забезпечення;

     забезпечення можливостi перегляду Апеляцiйною палатою висновкiв експертизи;

     забезпечення можливостi заявника та третiх осiб у передбачених законом випадках брати участь у проведеннi експертизи.

(Закон доповнено статтею 22 згiдно iз Законом України вiд 16.06.2020р. N 703-IX)

     Стаття 2³. Атестацiйна комiсiя

     1. Атестацiйна комiсiя є колегiальним органом НОIВ, що утворюється з метою визначення рiвня фахової пiдготовленостi осiб, якi висловили намiр набути право на зайняття дiяльнiстю представника у справах iнтелектуальної власностi (патентного повiреного).

     2. До складу Атестацiйної комiсiї входять працiвники НОIВ, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi, та представники у справах iнтелектуальної власностi (патентнi повiренi), якi мають не менш як 10 рокiв досвiду практичної роботи у сферi правової охорони iнтелектуальної власностi.

     3. Повноваження Атестацiйної комiсiї, її склад, порядок формування, вимоги до її членiв, строк повноважень та правила i процедури її дiяльностi визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

     4. Атестацiйна комiсiя дiє на пiдставi цього Закону та положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

(Закон доповнено статтею 23 згiдно iз Законом України вiд 16.06.2020р. N 703-IX)

     Стаття 2⁴. Апеляцiйна комiсiя

     1. Апеляцiйна комiсiя є колегiальним органом НОIВ, що утворюється з метою розгляду скарг кандидатiв у представники у справах iнтелектуальної власностi (патентнi повiренi) на рiшення Атестацiйної комiсiї, скарг на дiї представникiв у справах iнтелектуальної власностi (патентних повiрених), а також з метою здiйснення контролю за дотриманням патентними повiреними вимог законодавства.

     2. До складу Апеляцiйної комiсiї входять працiвники НОIВ, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi, видатнi науковцi, якi працюють у сферi iнтелектуальної власностi, та представники у справах iнтелектуальної власностi (патентнi повiренi), якi мають досвiд практичної роботи у сферi правової охорони iнтелектуальної власностi не менш як 10 рокiв.

     3. Повноваження Апеляцiйної комiсiї, її склад, порядок формування, вимоги до її членiв, строк повноважень та правила i процедури її дiяльностi визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

     4. Апеляцiйна комiсiя дiє на пiдставi цього Закону та положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

(Закон доповнено статтею 24 згiдно iз Законом України вiд 16.06.2020р. N 703-IX)

     Стаття 3. Мiжнароднi договори

     Якщо мiжнародним договором України, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, встановлено iншi правила, нiж тi, що передбаченi законодавством України про промисловi зразки, то застосовуються правила мiжнародного договору.

(стаття 3 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Стаття 4. Права та обов'язки iноземних та iнших осiб

(назва статтi 4 у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     1. Iноземнi особи та особи без громадянства мають рiвнi з особами України права та обов'язки, передбаченi цим Законом, вiдповiдно до мiжнародних договорiв України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

(пункт 1 статтi 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     2. Iноземцi, особи без громадянства, iноземнi юридичнi особи та iншi особи, якi мають мiсце постiйного проживання чи постiйне мiсцезнаходження за межами України у вiдносинах з НОIВ реалiзовують свої права через представникiв у справах iнтелектуальної власностi (патентних повiрених), зареєстрованих згiдно з положенням, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

	(пункт 2 статтi 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)
	(стаття 4 у редакцiї Закону України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

Роздiл II
ПРАВОВА ОХОРОНА ПРОМИСЛОВИХ ЗРАЗКIВ

     Стаття 5. Умови надання правової охорони

     1. Правова охорона надається промисловому зразку, що не суперечить публiчному порядку, загальновизнаним принципам моралi та вiдповiдає критерiям охороноздатностi.

     2. Промисловим зразком може бути зовнiшнiй вигляд виробу або його частини, що визначається, зокрема, лiнiями, контурами, кольором, формою, текстурою та/або матерiалом виробу, та/або його оздобленням.

     3. Згiдно з цим Законом не можуть одержати правову охорону:

     об'єкти нестiйкої форми з рiдких, газоподiбних, сипких або подiбних до них речовин тощо;

     результат iнтелектуальної, творчої дiяльностi в галузi художнього конструювання, втiлений або застосований у виробi, що є частиною складеного виробу та є невидимим пiд час звичайного використання виробу. Звичайним використанням виробу вважається використання його кiнцевим користувачем, при цьому матерiально-технiчне забезпечення, обслуговування або ремонт виробу звичайним використанням не вважаються;

     ознаки зовнiшнього вигляду виробу, зумовленi виключно його технiчними функцiями;

     ознаки зовнiшнього вигляду виробу, розмiр та форма якого мають бути точно вiдтворенi для того, щоб один вирiб був механiчно з'єднаний з iншим виробом або розташований усерединi, навколо чи навпроти iншого виробу таким чином, щоб кожен вирiб мiг виконувати свою функцiю; дiя зазначеного положення не поширюється на зовнiшнiй вигляд виробiв, призначених для множинного складання або з'єднання взаємозамiнних виробiв усерединi модульної конструкцiї.

     4. Промисловий зразок може одержати правову охорону як:

     зареєстрований промисловий зразок, якщо його внесено до Реєстру в порядку, передбаченому цим Законом, або якщо йому надано правову охорону в Українi вiдповiдно до мiжнародного договору, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України;

     незареєстрований промисловий зразок, якщо його доведено до загального вiдома в порядку, передбаченому цим Законом.

     5. Набуття прав на зареєстрований промисловий зразок засвiдчується свiдоцтвом, в якому наводиться внесене до Реєстру зображення промислового зразка.

     Набуття права на промисловий зразок, що має мiжнародну реєстрацiю, не вимагає засвiдчення свiдоцтвом.

     Строк чинностi майнових прав на зареєстрований промисловий зразок становить п'ять рокiв вiд дати подання заявки до НОIВ i подовжується НОIВ за клопотанням власника промислового зразка на один або бiльше п'ятирiчних строкiв, за умови сплати збору в порядку, встановленому пунктом 2 статтi 24 цього Закону. Загальний строк чинностi майнових прав на зареєстрований промисловий зразок не може становити бiльш як 25 рокiв вiд дати подання заявки. Порядок подовження строку чинностi майнових прав на зареєстрований промисловий зразок встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

     Чиннiсть майнових прав на зареєстрований промисловий зразок припиняється достроково за умов, визначених статтею 24 цього Закону.

     6. Строк правової охорони незареєстрованого промислового зразка становить три роки вiд дати його доведення до загального вiдома на територiї України.

     7. Обсяг правової охорони, що надається на зареєстрований промисловий зразок, визначається зображенням промислового зразка, внесеного до Реєстру.

     Обсяг правової охорони промислового зразка включає будь-який iнший промисловий зразок, що не справляє на iнформованого користувача вiдмiнного загального враження.

     Для визначення обсягу правової охорони береться до уваги ступiнь свободи автора пiд час створення промислового зразка.

(стаття 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.05.2003р. N 850-IV, у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Стаття 6. Критерiї охороноздатностi промислового зразка

     1. Промисловий зразок вiдповiдає критерiям охороноздатностi, якщо є новим i має iндивiдуальний характер.

     Промисловий зразок, який застосовано або втiлено у виробi, що становить складову частину складеного виробу, визнається таким, що є новим та має iндивiдуальний характер, якщо складова частина, включена до складеного виробу, залишається видимою пiд час звичайного використання складеного виробу та видимi ознаки складової частини складеного виробу вiдповiдають вимогам щодо новизни та iндивiдуального характеру.

     2. Промисловий зразок визнається новим, якщо жоден iдентичний промисловий зразок не доведено до загального вiдома щодо:

     зареєстрованого промислового зразка - до дати подання заявки до НОIВ або, якщо заявлено прiоритет, до дати її прiоритету;

     незареєстрованого промислового зразка - до дати, на яку промисловий зразок, щодо якого вимагається охорона, вперше був доведений до загального вiдома.

     Промисловi зразки вважаються iдентичними у разi, якщо їхнi суттєвi ознаки вiдрiзняються лише незначними деталями.

     У процесi встановлення новизни промислового зразка беруться до уваги будь-якi вiдомостi, що стали загальнодоступними до дати подання заявки, а якщо заявлено прiоритет, - до дати прiоритету, у тому числi змiст усiх ранiше одержаних НОIВ заявок, крiм тих, що на зазначену дату вважаються вiдкликаними, вiдкликанi або щодо них НОIВ прийнято рiшення про вiдмову в державнiй реєстрацiї промислового зразка i вичерпано можливостi оскарження таких рiшень.

     Не вважаються загальнодоступними вiдомостi, що розкритi третiй особi за явної чи неявної умови збереження конфiденцiйностi.

     3. Промисловий зразок визнається таким, що має iндивiдуальний характер, якщо загальне враження, яке вiн справляє на iнформованого користувача, вiдрiзняється вiд загального враження, яке справляє на такого користувача будь-який iнший промисловий зразок, доведений до загального вiдома щодо:

     зареєстрованого промислового зразка - до дати подання заявки до НОIВ або, якщо заявлено прiоритет, до дати її прiоритету;

     незареєстрованого промислового зразка - до дати, на яку промисловий зразок, щодо якого вимагається охорона, вперше був доведений до загального вiдома.

     Для оцiнки iндивiдуального характеру береться до уваги ступiнь свободи автора пiд час створення промислового зразка.

     4. Зареєстрований промисловий зразок вважається доведеним до загального вiдома, якщо був опублiкований у результатi здiйснення державної реєстрацiї або з iнших пiдстав, або був експонований на виставцi, використаний у торгiвлi або iншим чином оприлюднений, крiм випадкiв, коли такi подiї не могли стати вiдомими пiд час звичайного провадження господарської дiяльностi у колах, що спецiалiзуються у вiдповiднiй галузi i провадять свою дiяльнiсть на територiї України, до дати подання заявки до НОIВ або, якщо заявлено прiоритет, до дати прiоритету.

     Незареєстрований промисловий зразок вважається доведеним до загального вiдома, якщо вiн був опублiкований, експонований на виставцi, використаний у торгiвлi або в iнший спосiб оприлюднений таким чином, що пiд час звичайного провадження господарської дiяльностi такi заходи з об'єктивних причин могли стати вiдомими у колах, що спецiалiзуються у вiдповiднiй галузi i провадять свою дiяльнiсть на територiї України.

     Не вважається доведеним до загального вiдома промисловий зразок, розкритий третiй особi за явної чи неявної умови збереження конфiденцiйностi.

     5. На визнання промислового зразка охороноздатним не впливає розкриття iнформацiї про нього автором, його правонаступником або особою, яка одержала вiд автора або його правонаступника прямо чи опосередковано таку iнформацiю, протягом 12 мiсяцiв до дати подання заявки до НОIВ або, якщо заявлено прiоритет, до дати її прiоритету. При цьому обов'язок доведення обставин розкриття iнформацiї покладається на особу, заiнтересовану в застосуваннi положень цього пункту.

     Положення цього пункту застосовується також у разi, якщо промисловий зразок було доведено до загального вiдома внаслiдок зловживань стосовно автора або його правонаступника.

(стаття 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.05.2003р. N 850-IV, у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

Роздiл III
ПРАВО НА РЕЄСТРАЦIЮ ПРОМИСЛОВОГО ЗРАЗКА

(назва роздiлу III у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Стаття 7. Право автора

     1. Право на реєстрацiю промислового зразка має автор або його правонаступник, якщо iнше не передбачено цим Законом.

(пункт 1 статтi 7 у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     2. Право на реєстрацiю промислового зразка, створеного спiльною працею кiлькох авторiв, належить авторам спiльно, якщо iнше не передбачено укладеним мiж ними договором.

(пункт 2 статтi 7 у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     3. У разi перегляду умов угоди щодо складу авторiв центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi, за спiльним клопотанням осiб, зазначених у заявцi як автори, а також авторiв, не зазначених у заявцi як такi, вносить змiни до вiдповiдних документiв у порядку, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

(пункт 3 статтi 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     4. Автору промислового зразка належить право авторства, яке є невiдчужуваним особистим правом i охороняється безстроково.

     Стаття 8. Право роботодавця

     1. Право на реєстрацiю промислового зразка має роботодавець автора, якщо промисловий зразок створено у зв'язку з виконанням службових обов'язкiв чи доручення роботодавця, за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачено iнше. Роботодавець повинен укласти з автором письмовий договiр щодо розмiру та умов виплати йому (його правонаступнику) винагороди вiдповiдно до економiчної цiнностi промислового зразка та iншої вигоди, одержаної роботодавцем вiд промислового зразка.

(абзац перший пункту 1 статтi 8 у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Спори щодо умов одержання винагороди та її розмiру розв'язуються у судовому порядку.

     2. Автор промислового зразка подає роботодавцю письмове повiдомлення про створений ним промисловий зразок з матерiалами, що розкривають суть промислового зразка досить ясно i повно.

     Якщо роботодавець протягом чотирьох мiсяцiв вiд дати одержання цього повiдомлення не подасть заявки до НОIВ, то право на реєстрацiю промислового зразка переходить до автора.

(абзац другий пункту 2 статтi 8 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Стаття 9. Право правонаступника

     Право на реєстрацiю промислового зразка має вiдповiдно правонаступник автора або роботодавця.

(стаття 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Стаття 10. Право першого заявника

     Право на реєстрацiю промислового зразка, створеного роздiльною працею, належить заявнику, заявка якого має бiльш ранню дату подання до НОIВ або, якщо заявлено прiоритет, бiльш ранню дату прiоритету, за умови, що вказана заявка не вважається вiдкликаною, не вiдкликана або за нею НОIВ не прийняте рiшення про вiдмову у державнiй реєстрацiї промислового зразка, можливостi оскарження якого вичерпанi.

(стаття 10 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 22.05.2003р. N 850-IV, вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

Роздiл IV
ПОРЯДОК РЕЄСТРАЦIЇ ПРОМИСЛОВОГО ЗРАЗКА

(назва роздiлу IV у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Стаття 11. Заявка

     1. Особа, яка бажає зареєструвати промисловий зразок i має на це право, подає до НОIВ заявку.

(абзац перший пункту 1 статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Заявка може подаватися у паперовiй або електроннiй формi. Спосiб подання заявки обирає заявник.

(пункт 1 статтi 11 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     За заявками, поданими в електроннiй формi, здiйснюється електронне дiловодство вiдповiдно до законодавства у сферi електронних документiв та електронного документообiгу, цього Закону та правил, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi. Заявки в електроннiй формi подаються за умови iдентифiкацiї заявника (представника у справах iнтелектуальної власностi чи iншої довiреної особи заявника) з використанням квалiфiкованого електронного пiдпису.

(пункт 1 статтi 11 доповнено абзацом третiм згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     2. За дорученням заявника заявку може бути подано через представника у справах iнтелектуальної власностi або iншу довiрену особу.

     3. Заявка може стосуватися одного або кiлькох (множинна заявка) промислових зразкiв, що належать до одного i того самого класу МКПЗ.

     Множинна заявка може мiстити не бiльше ста промислових зразкiв.

     У множиннiй заявцi заявником (заявниками), а також автором (авторами) для всiх заявлених промислових зразкiв мають бути однi й тi самi особи.

(пункт 3 статтi 11 у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     4. Заявка складається українською мовою i повинна мiстити:

     заяву про державну реєстрацiю промислового зразка;

(абзац другий пункту 4 статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     комплект зображень виробу (власне виробу чи у виглядi його макета, або малюнка), що дають повне уявлення про його зовнiшнiй вигляд;

(абзац третiй пункту 4 статтi 11 у редакцiї Закону України вiд 22.05.2003р. N 850-IV)

     опис промислового зразка;

     креслення, схему, карту (якщо необхiдно).

     5. У заявi про державну реєстрацiю промислового зразка необхiдно вказати заявника (заявникiв) i його адресу, а також автора (авторiв).

(абзац перший пункту 5 статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Автор має право вимагати, щоб його не згадували як такого в будь-якiй публiкацiї НОIВ, зокрема у вiдомостях про заявку чи державну реєстрацiю промислового зразка.

(абзац другий пункту 5 статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     6. Заявка повинна розкривати суть промислового зразка досить ясно i повно, щоб його змiг здiйснити фахiвець у зазначенiй галузi.

     7. Складення i подання заявки здiйснюються вiдповiдно до правил, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

(пункт 7 статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI, у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     8. За подання заявки сплачується збiр, розмiр якого встановлюється з урахуванням кiлькостi заявлених промислових зразкiв. Зазначений збiр сплачується до спливу двох мiсяцiв вiд дати подання заявки. Цей строк продовжується, але не бiльше нiж на шiсть мiсяцiв, якщо до його спливу буде подано вiдповiдне клопотання та сплачено збiр за його подання.

(пункт 8 статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 22.05.2003р. N 850-IV, вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Стаття 12. Дата подання заявки

     1. Датою подання заявки є дата одержання НОIВ матерiалiв, що мiстять принаймнi:

     клопотання у довiльнiй формi про державну реєстрацiю промислового зразка, викладене українською мовою;

(абзац другий пункту 1 статтi 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     вiдомостi про заявника та його адресу, викладенi українською мовою;

     зображення виробу, що дає уявлення про його зовнiшнiй вигляд;

     частину, яка зовнiшньо нагадує опис промислового зразка, викладену українською або iншою мовою. В останньому випадку для збереження дати подання заявки переклад цiєї частини українською мовою повинен надiйти до НОIВ протягом двох мiсяцiв вiд дати подання заявки.

     2. Дата подання заявки встановлюється згiдно з пунктами 9, 10 та 11 статтi 14 цього Закону.

(пункти 2, 3 та 4 статтi 12 замiнено пунктом 2 згiдно iз Законом України вiд 22.05.2003р. N 850-IV)

     Стаття 13. Прiоритет

     1. Заявник має право на прiоритет попередньої заявки на такий же промисловий зразок протягом шести мiсяцiв вiд дати подання попередньої заявки до НОIВ чи до вiдповiдного органу держави - учасницi Паризької конвенцiї про охорону промислової власностi чи Угоди про заснування Свiтової органiзацiї торгiвлi, якщо на попередню заявку не заявлено прiоритет.

(пункт 1 статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     2. Прiоритет промислового зразка, використаного в експонатi, показаному на офiцiйних або офiцiйно визнаних мiжнародних виставках, проведених на територiї держави - учасницi Паризької конвенцiї про охорону промислової власностi чи Угоди про заснування Свiтової органiзацiї торгiвлi, може бути встановлено за датою початку першого вiдкритого показу на виставцi експоната, в якому втiлено або застосовано заявлений промисловий зразок, якщо заявка надiйшла до Установи протягом шести мiсяцiв вiд зазначеної дати.

(пункт 2 статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     3. Заявник, який бажає скористатися правом прiоритету, протягом трьох мiсяцiв вiд дати подання заявки до НОIВ подає заяву про прiоритет з посиланням на дату подання i номер попередньої заявки та її копiю, якщо ця заявка була подана в iноземнiй державi - учасницi Паризької конвенцiї про охорону промислової власностi чи Угоди про заснування Свiтової органiзацiї торгiвлi, з перекладом на українську мову, або документ, що пiдтверджує показ зазначеного промислового зразка на виставках, проведених на територiї держави - учасницi Паризької конвенцiї про охорону промислової власностi чи Угоди про заснування Свiтової органiзацiї торгiвлi. У межах цього строку зазначенi матерiали можуть бути змiненi. Якщо цi матерiали подано несвоєчасно, право на прiоритет заявки вважається втраченим, про що заявнику надсилається повiдомлення.

(пункт 3 статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     4. Щодо заявки в цiлому чи її частини може бути заявлено прiоритет кiлькох попереднiх заявок. При цьому строки, початковою датою яких є дата прiоритету, обчислюються вiд найбiльш ранньої дати прiоритету.

     5. Прiоритет поширюється лише на тi ознаки промислового зразка, якi зазначенi в попереднiй заявцi, прiоритет якої заявлено.

     6. Якщо за попередньою заявкою дiловодство в НОIВ не завершено, то з надходженням заяви про прiоритет згiдно з пунктом 3 цiєї статтi попередня заявка вважається вiдкликаною в частинi, на яку заявлено прiоритет.

     7. Прiоритет промислового зразка може бути встановлено за датою одержання НОIВ додаткових матерiалiв, оформлених вiдповiдно до пункту 7 статтi 14 цього Закону як самостiйна заявка, якщо ця заявка подана протягом трьох мiсяцiв вiд дати одержання заявником повiдомлення про те, що зазначенi матерiали не беруться до уваги пiд час експертизи заявки, до якої вони були доданi.

(статтю 13 доповнено пунктом 7 згiдно iз Законом України вiд 22.05.2003р. N 850-IV)

     Стаття 14. Експертиза заявки

     1. Експертиза заявки проводиться НОIВ вiдповiдно до цього Закону та правил, встановлених на його основi центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

(пункт 1 статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI, вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     2. НОIВ здiйснює iнформацiйну дiяльнiсть, необхiдну для проведення експертизи заявок, i є центром мiжнародного обмiну виданнями вiдповiдно до Конвенцiї про мiжнародний обмiн виданнями, прийнятої 3 грудня 1958 року Генеральною конференцiєю Органiзацiї Об'єднаних Нацiй з питань освiти, науки i культури.

     3. Кiнцевi результати експертизи заявки, що не вважається вiдкликаною або не вiдкликана, вiдображаються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою. На пiдставi такого висновку НОIВ приймає рiшення про державну реєстрацiю промислового зразка або про вiдмову в державнiй реєстрацiї промислового зразка. Для множинної заявки може бути прийняте рiшення про державну реєстрацiю окремих промислових зразкiв та вiдмову в державнiй реєстрацiї щодо решти зразкiв. Рiшення НОIВ разом з висновком експертизи надсилаються заявнику.

(абзац перший пункту 3 статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.06.2020р. N 703-IX, вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Заявник має право протягом мiсяця вiд дати одержання ним рiшення НОIВ затребувати копiї матерiалiв, що протиставленi заявцi. Цi копiї надсилаються заявнику протягом мiсяця.

     Кiнцевi результати експертизи за мiжнародною реєстрацiєю в разi вiдмови у визнаннi її дiї вiдображаються в повiдомленнi про повну або часткову вiдмову у визнаннi дiї мiжнародної реєстрацiї в Українi, що надсилається до Мiжнародного бюро ВОIВ.

(пункт 3 статтi 14 доповнено абзацом третiм згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     У разi визнання дiї мiжнародної реєстрацiї на територiї України вiдповiдне повiдомлення до Мiжнародного бюро ВОIВ не надсилається.

(пункт 3 статтi 14 доповнено абзацом четвертим згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     4. Заявник має право з власної iнiцiативи чи на запрошення НОIВ особисто або через свого представника брати участь у встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi, порядку в розглядi питань, що виникли пiд час проведення експертизи.

(пункт 4 статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     5. Заявник має право вносити до заявки виправлення помилок та змiни свого iменi (найменування) i своєї адреси, адреси для листування, iменi та адреси свого представника.

     Заявник може вносити до заявки змiни, пов'язанi зi змiною особи заявника, за умови згоди зазначених у заявцi iнших заявникiв. Такi змiни може за згодою всiх заявникiв вносити також особа, яка бажає стати заявником.

     Цi виправлення та змiни враховуються, якщо вони одержанi НОIВ не пiзнiше одержання ним документа про сплату державного мита за реєстрацiю промислового зразка.

(абзац третiй пункту 5 статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     За подання заяви про виправлення помилки або про внесення будь-якої iз зазначених змiн сплачується збiр, за умови, що помилка не є очевидною чи технiчною, а змiна виникла через залежнi вiд подавця заяви обставини.

     6. НОIВ може вимагати вiд заявника надання додаткових матерiалiв, якщо без них проведення експертизи неможливе, або у разi виникнення обґрунтованих сумнiвiв у достовiрностi будь-яких вiдомостей чи елементiв, що мiстяться в матерiалах заявки.

     Заявник має право протягом мiсяця вiд дати одержання ним повiдомлення чи висновку експертизи iз вимогою про надання додаткових матерiалiв затребувати вiд НОIВ копiї матерiалiв, що протиставленi заявцi.

(абзац другий пункту 6 статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.06.2020р. N 703-IX)

     Додатковi матерiали мають бути поданi заявником протягом двох мiсяцiв вiд дати одержання ним повiдомлення чи висновку експертизи або копiй матерiалiв, що протиставленi заявцi. Строк подання додаткових матерiалiв продовжується, але не бiльше нiж на шiсть мiсяцiв, якщо до його спливу буде подано вiдповiдне клопотання та сплачено збiр за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом шести мiсяцiв вiд його спливу буде подано вiдповiдне клопотання та сплачено збiр за його подання. Якщо заявник не подасть додатковi матерiали у встановлений строк, то заявка вважається вiдкликаною, про що йому надсилається повiдомлення.

(абзац третiй пункту 6 статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.06.2020р. N 703-IX)

     7. Якщо заявником подано додатковi матерiали, то в процесi експертизи з'ясовується, чи не виходять вони за межi розкритої у поданiй заявцi сутi промислового зразка.

     Додатковi матерiали виходять за межi розкритої у поданiй заявцi сутi промислового зразка, якщо вони мiстять новi суттєвi ознаки.

     Додатковi матерiали в частинi, що виходить за межi розкритої у поданiй заявцi сутi промислового зразка, не беруться до уваги пiд час експертизи заявки i можуть бути, пiсля одержання вiдповiдного повiдомлення НОIВ, оформленi заявником як самостiйна заявка.

     8. Пiд час проведення експертизи:

     встановлюється дата подання заявки вiдповiдно до статтi 12 цього Закону;

     визначається вiдповiднiсть заявленого промислового зразка вимогам, передбаченим пунктом 2 статтi 5 цього Закону;

     визначається, чи не належить заявлений промисловий зразок до об'єктiв, зазначених у пунктi 3 статтi 5 цього Закону;

     перевiряється, чи не суперечить заявлений промисловий зразок публiчному порядку та загальновизнаним принципам моралi;

     проводиться перевiрка заявки на вiдповiднiсть формальним вимогам статтi 11 цього Закону та правилам, встановленим на його основi центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi;

     проводиться перевiрка сплати збору за подання заявки на вiдповiднiсть установленим вимогам.

(пункт 8 статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI, у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     9. За вiдповiдностi матерiалiв заявки вимогам статтi 12 цього Закону та сплаченого збору за подання заявки встановленим вимогам заявнику надсилається повiдомлення про встановлену дату подання заявки.

(пункт 9 статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     10. У разi невiдповiдностi матерiалiв заявки вимогам статтi 12 цього Закону заявнику негайно надсилається про це повiдомлення. Якщо невiдповiднiсть усунуто протягом двох мiсяцiв вiд дати одержання заявником повiдомлення, то датою подання заявки вважається дата одержання НОIВ виправлених матерiалiв. В iншому разi заявка вважається неподаною, про що заявнику надсилається повiдомлення.

     11. Якщо в матерiалах заявки, що вiдповiдає вимогам статтi 12 цього Закону, є посилання на креслення (схему, карту), але таке креслення (схема, карта) в нiй вiдсутнє, зазначене посилання пiд час проведення експертизи не береться до уваги.

(пункт 11 статтi 14 у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     12. У разi порушення вимог пункту 8 статтi 11 цього Закону заявка вважається вiдкликаною, про що заявнику надсилається повiдомлення.

     13. Якщо є пiдстави вважати, що заявлений промисловий зразок не вiдповiдає вимогам пункту 2 статтi 5, або заявлений промисловий зразок належить до об'єктiв, зазначених у пунктi 3 статтi 5, або заявлений промисловий зразок суперечить публiчному порядку, загальновизнаним принципам моралi або заявка не вiдповiдає формальним вимогам статтi 11 цього Закону та правил, встановлених на його основi центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi, чи сплачений збiр за подання заявки не вiдповiдає встановленим вимогам, то НОIВ надсилає заявнику про це обґрунтований попереднiй висновок з пропозицiєю надати мотивовану вiдповiдь з усуненням, у разi необхiдностi, зазначених у висновку недолiкiв.

(абзац перший пункту 13 статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI, вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Вiдповiдь заявника надається у строк, встановлений пунктом 6 цiєї статтi для додаткових матерiалiв, та береться до уваги пiд час пiдготовки висновку експертизи за заявкою.

     Якщо в заявцi порушено вимоги пункту 3 статтi 11 цього Закону, а саме заявлено бiльше ста промислових зразкiв та/або заявленi промисловi зразки не належать до одного i того самого класу МКПЗ, НОIВ надсилає заявнику повiдомлення з пропозицiєю здiйснити подiл заявки вiдповiдно до статтi 15¹ цього Закону протягом трьох мiсяцiв вiд дати одержання ним зазначеного повiдомлення.

(абзац третiй пункту 13 статтi 14 у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     У разi невиконання заявником зазначеної пропозицiї експертиза проводиться щодо промислового зразка, заявленого у заявцi першим, а також щодо наступних промислових зразкiв, що належать до того самого класу МКПЗ, що i перший (за наявностi), при цьому загальна кiлькiсть промислових зразкiв, за якими проводиться експертиза, не повинна перевищувати 100.

	(абзац четвертий пункту 13 статтi 14 у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)
	(стаття 14 в редакцiї Законiв України вiд 21.12.2000р. N 2188-III, вiд 22.05.2003р. N 850-IV)

     14. У разi якщо за результатами експертизи встановлено, що промисловий зразок за мiжнародною реєстрацiєю належить до об'єктiв, зазначених у пунктi 2 статтi 5 цього Закону, не належить до об'єктiв, зазначених у пунктi 3 статтi 5 цього Закону, не суперечить публiчному порядку та загальновизнаним принципам моралi, визнається дiя мiжнародної реєстрацiї на територiї України.

     Якщо встановлено, що промисловий зразок за мiжнародною реєстрацiєю не вiдповiдає зазначеним у попередньому абзацi вимогам, до Мiжнародного бюро ВОIВ надсилається повiдомлення про повну або часткову вiдмову у визнаннi дiї мiжнародної реєстрацiї в Українi.

(статтю 14 доповнено пунктом 14 згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Стаття 15. Вiдкликання заявки

     Заявник має право вiдкликати заявку в будь-який час до дати сплати державного мита за реєстрацiю промислового зразка.

(стаття 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 22.05.2003р. N 850-IV, вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Стаття 15¹. Подiл заявки

     1. Заявник у вiдповiдь на пропозицiю НОIВ або за власною iнiцiативою має право до прийняття рiшення НОIВ щодо заявки подiлити множинну заявку на двi i бiльше заявок шляхом розподiлу мiж ними заявлених промислових зразкiв.

     2. Подiл заявки здiйснюється шляхом подання заявником заяви про внесення до заявки вiдповiдних змiн i видiленої заявки (заявок), за умови сплати зборiв за подання зазначених заяви та заявки (заявок).

     3. Датою подання видiленої заявки є дата подання подiленої заявки. Дата прiоритету видiленої заявки є (якщо на це є пiдстава) датою прiоритету подiленої заявки.

     4. Iншi вимоги до подiлу заявки визначаються правилами, встановленими вiдповiдно до цього Закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

(Закон доповнено статтею 151 згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Стаття 16. Реєстрацiя

     1. На пiдставi рiшення про державну реєстрацiю промислового зразка та за наявностi документа про сплату державного мита за реєстрацiю промислового зразка i сплаченого збору за публiкацiю вiдомостей про державну реєстрацiю промислового зразка НОIВ здiйснює державну реєстрацiю промислового зразка шляхом внесення до Реєстру вiдповiдних вiдомостей. Зазначенi мита i збiр сплачуються пiсля надходження до заявника рiшення про державну реєстрацiю промислового зразка. Порядок ведення Реєстру i склад вiдомостей, що мiстяться в Реєстрi, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

     Державна реєстрацiя промислового зразка здiйснюється пiд вiдповiдальнiсть його власника за вiдповiднiсть промислового зразка критерiям охороноздатностi.

     Якщо протягом трьох мiсяцiв вiд дати надходження до заявника рiшення про державну реєстрацiю промислового зразка документ про сплату державного мита за реєстрацiю промислового зразка i збiр за публiкацiю вiдомостей про державну реєстрацiю промислового зразка в розмiрi та порядку, визначених законодавством, до НОIВ не надiйшли, державна реєстрацiя не здiйснюється, а заявка вважається вiдкликаною.

     Строк надходження документа про сплату державного мита за реєстрацiю промислового зразка та сплату збору за публiкацiю вiдомостей про державну реєстрацiю промислового зразка подовжується, але не бiльш як на шiсть мiсяцiв, якщо до спливу зазначеного строку буде подано вiдповiдне клопотання та сплачено збiр за його подання. Якщо строк надходження документа про сплату державного мита за реєстрацiю промислового зразка та сплату збору за публiкацiю вiдомостей про державну реєстрацiю промислового зразка пропущений, права заявника щодо заявки вiдновлюються у разi подання протягом шести мiсяцiв вiд спливу зазначеного строку вiдповiдного клопотання разом iз документом про сплату державного мита за реєстрацiю промислового зразка та сплату збору за подання зазначеного клопотання i збору за публiкацiю вiдомостей про державну реєстрацiю промислового зразка.

     2. Пiсля внесення до Реєстру вiдомостей будь-яка особа має право ознайомитися з ними у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi, та одержати вiдповiдно до свого клопотання виписку з Реєстру щодо вiдомостей про промисловий зразок, за умови сплати збору за подання такого клопотання.

     3. Помилки у внесених до Реєстру вiдомостях виправляються за iнiцiативою власника промислового зразка або НОIВ.

     До Реєстру за iнiцiативою власника промислового зразка можуть бути внесенi змiни згiдно iз встановленим перелiком можливих змiн. За внесення до Реєстру змiн щодо свiдоцтва сплачується збiр.

(стаття 16 в редакцiї Законiв України вiд 21.12.2000р. N 2188-III, вiд 22.05.2003р. N 850-IV, вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Стаття 17. Публiкацiя

     1. Одночасно з державною реєстрацiєю промислового зразка НОIВ здiйснює публiкацiю в Бюлетенi вiдомостей про державну реєстрацiю промислового зразка, визначених в установленому порядку.

     2. Пiсля публiкацiї вiдомостей про державну реєстрацiю промислового зразка будь-яка особа має право ознайомитися з матерiалами заявки в установленому порядку. За ознайомлення з матерiалами заявки сплачується збiр.

(стаття 17 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 21.12.2000р. N 2188-III, вiд 22.05.2003р. N 850-IV, вiд 16.10.2012р. N 5460-VI, у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Стаття 18. Видача свiдоцтва

     1. Видача свiдоцтва здiйснюється НОIВ в мiсячний строк з дня державної реєстрацiї промислового зразка. Свiдоцтво видається особi, яка має право на реєстрацiю промислового зразка. Якщо право на реєстрацiю промислового зразка мають кiлька осiб, їм видається одне свiдоцтво.

(пункт 1 статтi 18 у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     2. Форма свiдоцтва i змiст зазначених у ньому вiдомостей визначаються центральним органам виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

(пункт 2 статтi 18 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI, вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     3. До виданого свiдоцтва на вимогу його власника НОIВ вносить виправлення очевидних помилок з наступним повiдомленням про це в Бюлетенi.

(пункт 3 статтi 18 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     4. У випадку втрати чи зiпсування свiдоцтва його власнику видається дублiкат свiдоцтва у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi. За видачу дублiката свiдоцтва сплачується збiр.

(статтю 18 доповнено пунктом 4 згiдно iз Законом України вiд 22.05.2003р. N 850-IV, пункт 4 статтi 18 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Стаття 19. Оскарження рiшення за заявкою

     1. Заявник може оскаржити рiшення НОIВ за заявкою у судовому порядку, а також до Апеляцiйної палати протягом двох мiсяцiв вiд дати одержання рiшення НОIВ чи копiй матерiалiв, затребуваних вiдповiдно до пункту 3 статтi 14 цього Закону.

     2. Пункт 2 статтi 19 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     3. Право оскаржити рiшення НОIВ до Апеляцiйної палати втрачається у разi сплати державного мита за реєстрацiю промислового зразка.

(пункт 3 статтi 19 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     4. Оскарження рiшення НОIВ до Апеляцiйної палати здiйснюється шляхом подання заперечення проти рiшення у порядку, встановленому цим Законом та на його основi регламентом Апеляцiйної палати, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi. За подання заперечення сплачується збiр. Якщо збiр не сплачено у строк, зазначений у пунктi 1 цiєї статтi, заперечення вважається неподаним, про що заявнику надсилається повiдомлення.

(пункт 4 статтi 19 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI, вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     5. У разi одержання Апеляцiйною палатою заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення дiловодство за заявкою зупиняється до затвердження рiшення Апеляцiйної палати.

     6. Заперечення проти рiшення НОIВ за заявкою розглядається згiдно з регламентом Апеляцiйної палати, протягом двох мiсяцiв вiд дати одержання заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення, в межах мотивiв, викладених заявником у запереченнi та пiд час його розгляду. Строк розгляду заперечення продовжується за iнiцiативою заявника, але не бiльше нiж на два мiсяцi, якщо до його спливу буде подано вiдповiдне клопотання та сплачено збiр за його подання.

     7. За результатами розгляду заперечення Апеляцiйна палата приймає мотивоване рiшення, що затверджується наказом НОIВ та надсилається заявнику.

     У разi задоволення заперечення повнiстю або частково збiр за подання заперечення пiдлягає поверненню у розмiрi 50 вiдсоткiв установленого збору за подання заперечення.

(абзац другий пункту 7 статтi 19 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     8. Пункт 8 статтi 19 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     9. Заявник може оскаржити затверджене НОIВ рiшення Апеляцiйної палати у судовому порядку протягом двох мiсяцiв вiд дати одержання рiшення.

(стаття 19 в редакцiї Законiв України вiд 21.12.2000р. N 2188-III, вiд 22.05.2003р. N 850-IV)

     10. Пiсля затвердження рiшення Апеляцiйної палати НОIВ оприлюднює на своєму офiцiйному веб-сайтi визначенi нею вiдомостi про таке рiшення.

(статтю 19 доповнено пунктом 10 згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

Роздiл V
ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ СУБ'ЄКТIВ ПРАВ НА ПРОМИСЛОВI ЗРАЗКИ

(назва роздiлу V iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Стаття 20. Права, що випливають з державної реєстрацiї промислового зразка, та права, що надаються на незареєстрований промисловий зразок

(назва статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     1. Права на зареєстрований промисловий зразок дiють вiд дати, що настає за датою державної реєстрацiї промислового зразка, за умови сплати збору за пiдтримання їх чинностi.

(пункт 1 статтi 20 у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     2. Власник промислового зразка має виключне право використовувати промисловий зразок за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав iнших осiб.

(абзац перший пункту 2 статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Взаємовiдносини пiд час використання промислового зразка, права на який належать кiльком особам, визначаються укладеним мiж ними договором. У разi вiдсутностi такого договору кожний iз власникiв може використовувати промисловий зразок на свiй розсуд, але жоден з них не має права надавати дозвiл (видавати лiцензiю) на використання промислового зразка та передавати майновi права на промисловий зразок iншiй особi без згоди решти власникiв промислового зразка.

(абзац другий пункту 2 статтi 20 у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Використанням зареєстрованого промислового зразка визнається виготовлення виробу iз застосуванням зареєстрованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, в тому числi через Iнтернет, продаж, iмпорт (ввезення), експорт (вивезення) та iнше введення його в цивiльний оборот або зберiгання такого виробу в зазначених цiлях.

(абзац третiй пункту 2 статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2002р. N 34-IV, у редакцiї Законiв України вiд 22.05.2003р. N 850-IV, вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Вирiб визнається виготовленим iз застосуванням зареєстрованого промислового зразка, якщо зовнiшнiй вигляд такого виробу або його частини справляє на поiнформованого користувача таке саме загальне враження, як i промисловий зразок, що охороняється.

(абзац четвертий пункту 2 статтi 20 у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     3. Власник зареєстрованого промислового зразка має право забороняти iншим особам використовувати промисловий зразок без його дозволу, за винятком випадкiв, коли таке використання не визнається згiдно з цим Законом порушенням прав на промисловий зразок.

(пункт 3 статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     4. Власник зареєстрованого промислового зразка може передавати на пiдставi договору майновi права iнтелектуальної власностi на промисловий зразок будь-якiй особi, яка стає правонаступником власника.

(пункт 4 статтi 20 у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     5. Власник зареєстрованого промислового зразка має право надати будь-якiй особi дозвiл (видати лiцензiю) на використання промислового зразка на пiдставi лiцензiйного договору.

(пункт 5 статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     6. Договiр про передачу права власностi на промисловий зразок i лiцензiйний договiр вважаються дiйсними, якщо вони укладенi у письмовiй формi i пiдписанi сторонами.

     Сторона договору має право на iнформування невизначеного кола осiб про передачу права власностi на промисловий зразок або видачу лiцензiї на використання промислового зразка. Таке iнформування здiйснюється шляхом публiкацiї в офiцiйному бюлетенi вiдомостей в обсязi та порядку, встановлених НОIВ, з одночасним внесенням їх до Реєстру.

(абзац другий пункту 6 статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI, вiд 16.06.2020р. N 703-IX)

     За опублiкування зазначених вiдомостей та запропонованих стороною договору змiн до вiдомостей про видачу лiцензiї сплачуються збори.

	(пункт 6 статтi 20 в редакцiї Закону України вiд N 2188-III)
	(абзац другий пункту 6 статтi 20 замiнено абзацами другим та третiм згiдно iз Законом України вiд 22.05.2003р. N 850-IV)

     7. Власник зареєстрованого промислового зразка має право подати до НОIВ для офiцiйного опублiкування заяву про надання будь-якiй особi дозволу на використання зареєстрованого промислового зразка. У такому разi рiчний збiр за пiдтримання чинностi прав на промисловий зразок зменшується на 50 вiдсоткiв починаючи з року, що настає за роком публiкацiї такої заяви.

(абзац перший пункту 7 статтi 20 у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Особа, яка виявила бажання скористатися зазначеним дозволом, зобов'язана укласти з власником зареєстрованого промислового зразка договiр про платежi. Спори, що виникають пiд час укладання та виконання цього договору, розв'язуються у судовому порядку.

(абзац другий пункту 7 статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Якщо жодна особа не заявила власнику зареєстрованого промислового зразка про свої намiри щодо використання промислового зразка, вiн може подати до НОIВ письмове клопотання про вiдкликання своєї заяви. У цьому разi рiчний збiр за пiдтримання чинностi прав на промисловий зразок сплачується у повному розмiрi починаючи з року, наступного за роком публiкацiї такого клопотання.

(абзац третiй пункту 7 статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     8. Права, що випливають з державної реєстрацiї промислового зразка, не зачiпають будь-якi iншi особистi немайновi чи майновi права автора промислового зразка, що регулюються законодавством України.

(пункт 8 статтi 20 у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     9. Власник незареєстрованого промислового зразка, доведеного до загального вiдома, має право забороняти його копiювання та використання промислового зразка у спосiб, передбачений абзацом третiм пункту 2 статтi 20 цього Закону, за умови, що таке використання є наслiдком копiювання незареєстрованого промислового зразка.

     Промисловий зразок не вважається результатом копiювання, якщо його створено самостiйною творчою працею автора, стосовно якого можна вважати, що вiн не був ознайомлений з промисловим зразком, доведеним до загального вiдома власником незареєстрованого промислового зразка.

(статтю 20 доповнено пунктом 9 згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Стаття 21. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 22.05.2003р. N 850-IV)

     Стаття 22. Дiї, якi не визнаються порушенням прав

     1. Будь-яка особа, яка до дати подання до НОIВ заявки або, якщо заявлено прiоритет, до дати її прiоритету в iнтересах своєї дiяльностi добросовiсно використала в Українi заявлений промисловий зразок чи здiйснила значну i серйозну пiдготовку для такого використання, зберiгає право на безоплатне продовження цього використання або на використання промислового зразка, як це передбачалося зазначеною пiдготовкою (право попереднього користувача).

(абзац перший пункту 1 статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Право попереднього користувача може передаватися або переходити до iншої особи тiльки разом з пiдприємством чи дiловою практикою або тiєю частиною пiдприємства чи дiлової практики, в яких було використано заявлений промисловий зразок чи здiйснено значну i серйозну пiдготовку для такого використання.

(абзац другий пункту 1 статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     2. Не визнається порушенням прав використання зареєстрованого промислового зразка:

(абзац перший пункту 2 статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     в конструкцiї чи при експлуатацiї транспортного засобу iноземної держави, який тимчасово або випадково знаходиться у водах, повiтряному просторi чи на територiї України, за умови, що промисловий зразок використовується виключно для потреб зазначеного засобу, а також операцiї щодо iмпорту запчастин та комплектуючих для ремонту зазначеного засобу та виконання ремонтних робiт на ньому;

(абзац другий пункту 2 статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     без комерцiйної мети;

     з науковою метою або в порядку експерименту;

     з метою iлюстрацiї або з навчальною метою за умови зазначення джерела iнформацiї та за умови, що такi дiї не суперечать торговим та iншим чесним звичаям у господарськiй дiяльностi i не завдають шкоди звичайному використанню промислового зразка;

(пункт 2 статтi 22 доповнено новим абзацом п'ятим згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX, у зв'язку з цим абзац п'ятий вважати абзацом шостим)

     за надзвичайних обставин (стихiйне лихо, катастрофа, епiдемiя тощо) з повiдомленням про таке використання власника промислового зразка одразу як це стане практично можливим та виплатою йому вiдповiдної компенсацiї.

(абзац шостий пункту 2 статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 22.05.2003р. N 850-IV, вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     3. Не визнається порушенням прав на промисловий зразок, введення в цивiльний оборот виробу, виготовленого iз застосуванням зареєстрованого промислового зразка, пiсля введення цього виробу в цивiльний оборот власником промислового зразка чи з його спецiального дозволу.

(пункт 3 статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 22.05.2003р. N 850-IV, вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Стаття 23. Обов'язки власника зареєстрованого промислового зразка

     1. Власник зареєстрованого промислового зразка повинен добросовiсно користуватися належними йому правами.

     2. Якщо промисловий зразок не використовується або недостатньо використовується в Українi протягом трьох рокiв починаючи вiд дати державної реєстрацiї промислового зразка або вiд дати, коли використання промислового зразка було припинено, то будь-яка особа, яка має бажання i виявляє готовнiсть використовувати промисловий зразок, у разi вiдмови власника зареєстрованого промислового зразка вiд укладення лiцензiйного договору може звернутися до суду iз заявою про надання їй дозволу на використання промислового зразка.

     3. Якщо власник зареєстрованого промислового зразка не доведе, що факт невикористання чи недостатнього використання промислового зразка зумовлений поважними причинами, суд виносить рiшення про надання заiнтересованiй особi дозволу на використання зареєстрованого промислового зразка з визначенням обсягу його використання, строку дiї дозволу, розмiру та порядку виплати винагороди власнику зареєстрованого промислового зразка.

(абзац третiй пункту 1 статтi 23 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 15.05.2003р. N 762-IV, вiд 22.05.2003р. N 850-IV, у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

Роздiл VI
ПРИПИНЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦIЇ ТА ВИЗНАННЯ ПРАВ НЕДIЙСНИМИ

     Стаття 24. Припинення строку дiї державної реєстрацiї

     1. Власник зареєстрованого промислового зразка у будь-який час може вiдмовитися вiд прав на такий промисловий зразок повнiстю або частково на пiдставi заяви, поданої до НОIВ. Зазначена вiдмова набирає чинностi вiд дати внесення вiдповiдних вiдомостей до Реєстру. Одночасно НОIВ здiйснює публiкацiю в Бюлетенi вiдомостей про таку вiдмову.

     2. Строк дiї державної реєстрацiї промислового зразка припиняється у разi несплати у встановлений строк рiчного збору за пiдтримання чинностi прав на промисловий зразок.

     Рiчний збiр за пiдтримання чинностi прав на промисловий зразок сплачується за кожний рiк чинностi прав на промисловий зразок починаючи вiд дати подання заявки. Перша сплата зазначеного збору здiйснюється одночасно iз сплатою збору за публiкацiю вiдомостей про державну реєстрацiю промислового зразка. Сплата рiчного збору за кожний наступний рiк здiйснюється до кiнця поточного року, за умови сплати збору протягом шести останнiх його мiсяцiв.

     Рiчний збiр за пiдтримання чинностi прав на промисловий зразок може бути сплачено протягом шести мiсяцiв пiсля встановленого строку. У такому разi розмiр рiчного збору збiльшується на 50 вiдсоткiв.

     Клопотання про продовження строку чинностi прав на промисловий зразок та збiр за його подання подаються до НОIВ не пiзнiше, нiж за шiсть мiсяцiв до спливу строку дiї державної реєстрацiї або спливу подовженого строку.

     Строк дiї державної реєстрацiї промислового зразка припиняється з першого дня року, за який не сплачено збiр.

     Стаття 25. Визнання прав на промисловий зразок недiйсними у судовому порядку

     1. Права на зареєстрований промисловий зразок можуть бути визнанi у судовому порядку недiйсними повнiстю або частково щодо окремих варiантiв промислових зразкiв, зазначених у свiдоцтвi, у разi:

     невiдповiдностi промислового зразка умовам надання правової охорони, визначеним цим Законом;

     наявностi у зображеннi промислового зразка ознак, що не були передбаченi поданою заявкою;

     здiйснення державної реєстрацiї промислового зразка з порушенням прав iнших осiб.

     2. Позовна заява заiнтересованої особи про визнання прав на промисловий зразок недiйсними може бути подана до суду протягом усього строку чинностi майнових прав на промисловий зразок та пiсля припинення їх чинностi.

     3. У разi визнання прав на промисловий зразок недiйсними НОIВ публiкує вiдповiдне повiдомлення в Бюлетенi.

     4. Права на промисловий зразок, визнанi недiйсними, вважаються такими, що не набрали чинностi, вiд дати державної реєстрацiї промислового зразка.

     5. Якщо права на промисловий зразок визнанi недiйсними в установленому законом порядку i встановлено, що заявка була подана з порушенням прав iнших осiб, суд може постановити рiшення про вiдшкодування власником свiдоцтва шкоди особi, якiй завдано шкоду дiями на пiдставi реєстрацiї такого промислового зразка.

(пункт 5 статтi 25 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 20.03.2023р. N 2974-IX)

     Стаття 25¹. Визнання прав на промисловий зразок недiйсними Апеляцiйною палатою

     1. Будь-яка особа може подати до Апеляцiйної палати обґрунтовану заяву про визнання прав на промисловий зразок недiйсними повнiстю або частково на пiдставi невiдповiдностi промислового зразка умовам надання правової охорони, визначеним цим Законом. За дорученням заявника заяву може бути подано через представника у справах iнтелектуальної власностi або iншу довiрену особу.

     2. Заява про визнання прав на промисловий зразок недiйсними може бути подана протягом усього строку чинностi майнових прав на промисловий зразок та пiсля припинення їх чинностi. За подання заяви сплачується збiр. Заява вважається поданою в разi надходження збору на рахунок НОIВ.

     3. Сторонами розгляду справи про визнання прав на промисловий зразок недiйсними в Апеляцiйнiй палатi є особа, яка подала заяву про визнання прав на промисловий зразок недiйсними, та власник промислового зразка.

     4. Сторони мають рiвнi права щодо подання доказiв, їх дослiдження та доведення перед Апеляцiйною палатою їх переконливостi.

     5. Кожна сторона повинна довести тi обставини, на якi вона посилається як на пiдставу своїх вимог або заперечень.

     6. Вимоги до заяви про визнання прав на промисловий зразок недiйсними, умови та порядок її розгляду визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

     7. Заява про визнання прав на промисловий зразок недiйсними розглядається згiдно з регламентом Апеляцiйної палати протягом трьох мiсяцiв вiд дати одержання Апеляцiйною палатою заяви, за умови наявностi сплаченого збору за її подання.

     8. За результатами розгляду заяви Апеляцiйна палата приймає мотивоване рiшення, що затверджується наказом НОIВ та надсилається сторонам.

     9. Сторони можуть оскаржити затверджене НОIВ рiшення Апеляцiйної палати у судовому порядку протягом двох мiсяцiв вiд дати одержання рiшення.

     10. Рiшення Апеляцiйної палати набирає чинностi з дня затвердження наказом НОIВ та пiдлягає оприлюдненню в повному обсязi на офiцiйному веб-сайтi НОIВ.

     У разi визнання прав на промисловий зразок недiйсними НОIВ публiкує вiдповiдне повiдомлення в Бюлетенi.

     11. Права на промисловий зразок, визнанi недiйсними, вважаються такими, що не набрали чинностi, вiд дати державної реєстрацiї промислового зразка.

     12. Не може бути зареєстровано повторно промисловий зразок, визнаний судом або Апеляцiйною палатою таким, що не вiдповiдає умовам надання правової охорони, визначеним цим Законом, або таким, що порушує права iнших осiб.

(роздiл VI iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 21.12.2000р. N 2188-III, вiд 22.05.2003р. N 850-IV, у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

Роздiл VII
ЗАХИСТ ПРАВ

     Стаття 26. Порушення прав власника зареєстрованого або незареєстрованого промислового зразка

(назва статтi 26 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     1. Будь-яке посягання на права власника зареєстрованого промислового зразка, передбаченi частиною другою статтi 20 цього Закону, або будь-яке посягання на права власника незареєстрованого промислового зразка, передбаченi частиною дев'ятою статтi 20 цього Закону, вважаються порушенням прав власника зареєстрованого або незареєстрованого промислового зразка вiдповiдно, що тягне за собою вiдповiдальнiсть згiдно iз законодавством.

(пункт 1 статтi 26 у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     2. На вимогу власника зареєстрованого або незареєстрованого промислового зразка таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний вiдшкодувати власнику зареєстрованого або незареєстрованого промислового зразка завдану майнову шкоду шляхом вiдшкодування збиткiв чи виплати компенсацiї та/або завдану немайнову (моральну) шкоду.

(абзац перший пункту 2 статтi 26 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX, у редакцiї Закону України вiд 20.03.2023р. N 2974-IX)

     Розмiр вiдшкодування збиткiв визначається судом з урахуванням упущеної вигоди або доходу, отриманого порушником внаслiдок порушення ним прав власника зареєстрованого або незареєстрованого промислового зразка.

(пункт 2 статтi 26 доповнено новим абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 20.03.2023р. N 2974-IX)

     Розмiр компенсацiї визначається судом на пiдставi обсягу порушення, вини порушника та iнших обставин, що мають iстотне значення. При цьому розмiр компенсацiї не може бути меншим нiж розмiр винагороди, яка була б сплачена за надання дозволу на використання прав на зареєстрований або незареєстрований промисловий зразок, щодо якого виник спiр. У разi якщо порушення прав на зареєстрований або незареєстрований промисловий зразок вiдбулося ненавмисно i без недбалостi, розмiр компенсацiї дорiвнює розмiру винагороди, яка була б сплачена за надання такого дозволу.

(пункт 2 статтi 26 доповнено новим абзацом третiм згiдно iз Законом України вiд 20.03.2023р. N 2974-IX)

     Стягнення компенсацiї застосовується судом замiсть вiдшкодування збиткiв на розсуд власника зареєстрованого промислового зразка.

(пункт 2 статтi 26 доповнено новим абзацом четвертим згiдно iз Законом України вiд 20.03.2023р. N 2974-IX, у зв'язку з цим абзац другий вважати абзацом п'ятим)

     Вимагати поновлення порушених прав власника зареєстрованого промислового зразка може за його згодою також особа, яка придбала лiцензiю.

(абзац другий пункту 2 статтi 26 у редакцiї Закону України вiд 22.05.2003р. N 850-IV, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Стаття 27. Способи захисту прав

     1. Захист прав на промисловий зразок здiйснюється у судовому та iншому встановленому законом порядку.

     2. Юрисдикцiя судiв поширюється на всi правовiдносини, що виникають у зв'язку з застосуванням цього Закону.

     Суди вiдповiдно до їх компетенцiї розв'язують, зокрема, спори про:

     авторство на промисловий зразок;

     встановлення факту використання промислового зразка;

     встановлення власника промислового зразка;

(абзац п'ятий пункту 2 статтi 27 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     порушення прав власника промислового зразка;

(абзац шостий пункту 2 статтi 27 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     право попереднього користування;

     компенсацiї.

(стаття 27 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.05.2003р. N 762-IV, у редакцiї Закону України вiд 22.05.2003р. N 850-IV)

Роздiл VIII
ЗАКЛЮЧНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 28. Державне мито i збори

     Розмiр та порядок сплати державного мита за реєстрацiю промислових зразкiв визначаються законодавством.

(частина перша статтi 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Кошти, одержанi вiд сплати державного мита за реєстрацiю промислових зразкiв, зараховуються до бюджетiв у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

(частина друга статтi 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.06.2020р. N 703-IX, у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Розмiр передбачених цим Законом зборiв, строки i порядок їх сплати визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Передбаченi цим Законом збори сплачуються на поточнi рахунки НОIВ.

(частина четверта статтi 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.01.2002р. N 2921-III, у редакцiї Закону України вiд 16.06.2020р. N 703-IX)

     Надходження вiд передбачених цим Законом зборiв мають цiльове призначення i використовуються виключно для забезпечення розвитку та функцiонування державної системи правової охорони iнтелектуальної власностi, зокрема на виконання завдань, визначених цим Законом, iншими нормативно-правовими актами у сферi iнтелектуальної власностi.

	(частина п'ята статтi 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.06.2020р. N 703-IX)
	(стаття 28 в редакцiї Закону України вiд 21.12.2000р. N 2188-III)

     Стаття 29. Реєстрацiя промислового зразка в iноземних державах

(назва статтi 29 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     1. Будь-яка особа має право зареєструвати промисловий зразок в iноземних державах.

(пункт 1 статтi 29 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     2. Пункт 2 статтi 29 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 22.05.2003р. N 850-IV)

     2¹. Заявка на мiжнародну реєстрацiю, що подається вiдповiдно до Гаазької угоди про мiжнародну реєстрацiю промислових зразкiв, надсилається заявником безпосередньо до Мiжнародного бюро ВОIВ.

(статтю 29 доповнено пунктом 21 згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     3. Витрати, пов'язанi з реєстрацiєю промислового зразка в iноземних державах, несе заявник чи за його згодою iнша особа.

(пункт 3 статтi 29 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Стаття 30. Державне стимулювання створення та використання промислових зразкiв

     Держава стимулює створення i використання промислових зразкiв, встановлює авторам i особам, якi використовують їх, пiльговi умови оподаткування та кредитування, надає їм iншi пiльги вiдповiдно до чинного законодавства України.

Президент України

Л.КРАВЧУК

м. Київ
15 грудня 1993 року
N 3688-XII