УГОДА

мiж Кабiнетом Мiнiстрiв України i Урядом Французької Республiки про морське торговельне судноплавство

(Угоду схвалено i подано на ратифiкацiю постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 16 листопада 2001 року N 1525)

     Кабiнет Мiнiстрiв України i Уряд Французької Республiки, надалi - "Договiрнi Сторони",

     бажаючи розвивати морське торговельне судноплавство мiж двома країнами на засадах рiвностi i взаємної вигоди;

     з метою подальшого розвитку мiжнародного торговельного судноплавства на засадах принципiв свободи мореплавства;

     приймаючи до уваги членство України i Французької Республiки в Мiжнароднiй морськiй органiзацiї, Мiжнароднiй Органiзацiї Працi i участь в Угодi про партнерство та спiвробiтництво мiж Україною i Європейськими Спiвтовариствами,

     домовились про наступне:

Стаття 1

     Метою цiєї Угоди є:

     - регулювання i розвиток взаємовiдносин мiж двома державами в сферi торговельного судноплавства,

     - забезпечення тiсного спiвробiтництва у сферi торговельного судноплавства,

     - уникнення дiй, перешкоджаючих нормальному розвитковi морських перевезень,

     - сприяння загальному розвитковi торговельних i економiчних вiдносин мiж двома державами.

Стаття 2

     У цiй Угодi:

     1. Термiн "Судно Договiрної Сторони" означає будь-яке судно, що зареєстроване на територiї цiєї Договiрної Сторони i несе її прапор згiдно з нацiональним законодавством. Термiн "Судно Договiрної Сторони", однак, не включає:

     - вiйськовi кораблi та iншi державнi судна, якi збудованi i використовуються за некомерцiйним призначенням,

     - рибальськi судна.

     2. Термiн "Член екiпажу судна" означає капiтана або будь-яку особу, яка зайнята пiд час рейсу на борту судна виконанням обов'язкiв, що пов'язанi з експлуатацiєю й обслуговуванням судна, та чиє iм'я включене до суднової ролi.

Стаття 3

     1. Ця Угода застосовується на територiї України i Францiї, яка включає їхнi територiальнi води.

     2. Кожна Договiрна Сторона забезпечує суднам iншої Договiрної Сторони таке саме ставлення, як i до власних суден у частинi вiльного доступу в порти, використання портiв для навантаження i розвантаження вантажiв, посадки i висадки пасажирiв, здiйснення звичайних комерцiйних операцiй i користування всiма навiгацiйними послугами, а також у вiдношеннi сплачення портових зборiв i стягнень.

     3. Положення пункту 2 цiєї Статтi:

     а) не поширюються на порти, закритi для заходу iноземних суден;

     б) не поширюються на види дiяльностi, що зарезервованi кожною з Договiрних Сторiн для своїх органiзацiй i пiдприємств, зокрема на нацiональний каботаж i морське рибальство;

     в) не зобов'язують Договiрну Сторону розповсюджувати на судна iншої Договiрної Сторони виключення з обов'язкової лоцманської проводки, що надаються своїм власним суднам;

     г) не торкаються правил в'їзду i перебування iноземцiв.

Стаття 4

     1. Договiрнi Сторони вживуть у межах своїх законiв i правил усiх можливих заходiв для скорочення перебування суден у своїх портах i спрощення адмiнiстративних, митних i карантинних формальностей, чинних у цих портах.

     2. В питаннях мiжнародних морських перевезень Договiрнi Сторони зобов'язуються ефективно застосовувати принцип вiльного доступу до ринку послуг торговельного судноплавства i пов'язаних з ним послуг на комерцiйних засадах у вiдношеннi регулярних лiнiйних i трампових перевезень.

Стаття 5

     1. Документи, що пiдтверджують нацiональнiсть суден, обмiрнi свiдоцтва та iншi судновi документи, виданi або визнанi однiєю з Договiрних Сторiн, визнаватимуться iншою Договiрною Стороною.

     2. Судна кожної з Договiрних Сторiн, забезпеченi обмiрними свiдоцтвами, виданими вiдповiдно до мiжнародної Конвенцiї про вимiр суднового тоннажу 1969 року, звiльнюються вiд повторного вимiрювання тоннажу в портах iншої Договiрної Сторони.

Стаття 6

     Кожна Договiрна Сторона визнає посвiдчення особи моряка, яке видано компетентними органами iншої Договiрної Сторони, i гарантує власникам таких посвiдчень права, якi передбаченi Конвенцiєю про полегшення мiжнародного морського судноплавства 1965 року i Конвенцiєю МОП N 108 (1958 року) про нацiональнi посвiдчення особи морякiв.

     Такими посвiдченнями особи є:

     - для України: Посвiдчення особи моряка;

     - для Французької Республiки: Професiйна книжка моряка.

     Договiрнi Сторони зберiгають, однак, право вiдмовити у в'їздi на свою територiю будь-якiй особi, яка має вищезазначене посвiдчення особи моряка i яку вони визнають небажаною.

Стаття 7

     1. Будь-яка особа, що володiє посвiдченням особи, зазначеним у Статтi 6, може без вiзи сходити на берег i перебувати в межах мiста, в якому розташований порт заходження, поки судно залишається в цьому порту, якщо її внесено до суднової ролi та в список екiпажу, поданий капiтаном судна адмiнiстрацiї порту. Як при сходженнi на берег, так i при поверненнi на судно ця особа пiдлягає чинному контролю.

     2. Будь-яка особа, що володiє посвiдченням особи, виданим однiєю з Договiрних Сторiн i зазначеним у Статтi 6, має право незалежно вiд транспортного засобу в'їжджати на територiю iншої Договiрної Сторони для посадки на своє судно, переходу до iншого судна або повернення в свою країну.

     3. В усiх випадках, зазначених у параграфi 2, посвiдчення особи повиннi мати вiзу iншої Договiрної Сторони. Така вiза надається якомога скорiше.

     4. Якщо член екiпажу, що володiє посвiдченням особи, зазначеним у Статтi 6, сходить на берег в порту iншої Договiрної Сторони з причини здоров'я або з iншої причини, прийнятної для Компетентних влад, останнi дають необхiдний дозвiл для зазначеної особи на перебування на своїй територiї в разi госпiталiзацiї i на повернення до своєї країни помешкання, або на прямування до iншого порту для посадки на судно будь-яким транспортним засобом.

     5. Без порушення положень Статей 6 i 7 положення правил в'їзду, перебування i виїзду iноземцiв, що дiють на територiях Договiрних Сторiн, лишаються чинними.

Стаття 8

     1. Юридичнi органи Договiрних Сторiн не прийматимуть до розгляду позови, що виникають з угоди найму в ролi члена екiпажу судна iншої Договiрної Сторони без згоди компетентної дипломатичної або консульської посадової особи iншої Договiрної Сторони за винятком, якщо член екiпажу є громадянином країни порту.

     2. У випадку, якщо член екiпажу судна однiєї Договiрної Сторони здiйснить злочин на борту судна, що перебуває в територiальних водах iншої Договiрної Сторони, властi останньої не переслiдуватимуть його без згоди компетентної дипломатичної чи консульської офiцiйної особи країни прапора судна, якщо:

     а) наслiдки злочину не розповсюджуються на територiю держави, в якiй перебуває судно;

     б) злочин не порушує громадський порядок держави чи її безпеку;

     в) злочин за законами цiєї Договiрної Сторони не розглядається як тяжкий злочин;

     г) злочин не здiйснено проти будь-якої особи, крiм членiв екiпажу цього судна.

     д) злочин не пов'язаний з незаконним перевезенням наркотичних засобiв або психотропних речовин.

     3. Положення пункту 2 цiєї Статтi не обмежують права контролю i розслiдування, якi властi кожної Договiрної Сторони мають згiдно зi своїм законодавством.

Стаття 9

     Договiрнi Сторони вживатимуть всiх необхiдних заходiв для репатрiацiї членiв екiпажiв, зазначених в пунктi 2 Статтi 2 цiєї Угоди.

Стаття 10

     1. Якщо судно однiєї з Договiрних Сторiн зазнає корабельної аварiї, буде викинуте на берег, сяде на мiлину або зазнає iншої аварiї бiля берегiв iншої Договiрної Сторони, судно i вантаж на територiї цiєї iншої Договiрної Сторони отримають таке ж ставлення, як i її власнi судна i вантажi.

     2. Екiпаж i пасажири, а також саме судно i його вантаж у будь-який час отримають допомогу i сприяння в тому ж обсязi, як i у випадку з нацiональним судном.

     3. Положення цiєї Статтi не стосуються права однiєї з Договiрних Сторiн або уповноважених цiєю Договiрною Стороною на компенсацiю за будь-якi дiї, вжитi для врятування судна, або будь-яку допомогу, надану судну, екiпажу, пасажирам i вантажу.

     4. Якщо судно зазнало пошкоджень, вантаж i майно, вивантаженi або врятованi з судна у випадках, зазначених у пунктi 1 цiєї Статтi, не обкладатимуться нiяким митом за умови, що вони доставленi на територiю iншої Договiрної Сторони не для використання чи споживання.

Стаття 11

     Для виконання умов цiєї Угоди компетентними органами Договiрних Сторiн є:

     Вiд Уряду України - Мiнiстерство транспорту;

     Вiд Уряду Французької Республiки - Мiнiстерство обладнання, транспорту та житлового господарства.

Стаття 12

     Договiрнi Сторони згоджуються сприяти участi суден обох Договiрних Сторiн у перевезеннях вантажiв двосторонньої морської торгiвлi згiдно з торговельними контрактами. З цiєю метою вони, зокрема, заохочуватимуть створення спiльних судноплавних лiнiй вiдповiдно до принципiв рiвностi i взаємної вигоди.

     Умови цiєї Статтi не обмежують право суден третiх країн брати участь у перевезеннях вантажiв морської торгiвлi мiж портами Договiрних Сторiн.

Стаття 13

     Договiрнi Сторони в межах їх нацiонального законодавства докладатимуть зусиль для пiдтримки i розвитку ефективного спiвробiтництва мiж владою i комерцiйними органiзацiями, що працюють у сферi морських перевезень у цих країнах. Зокрема, Договiрнi Сторони згоджуються пiдтримувати взаємнi консультацiї та обмiн iнформацiєю мiж їх вiдповiдними судноплавними органiзацiями i пiдприємствами.

Стаття 14

     Будь-якi спори з тлумачення або застосування цiєї Угоди вирiшуватимуться шляхом переговорiв мiж компетентними органами Договiрних Сторiн. Якщо згаданi компетентнi органи не зможуть дiйти згоди, спiр буде вирiшено по дипломатичних каналах.

Стаття 15

     Договiрнi Сторони повiдомляють одна одну по дипломатичних каналах про виконання внутрiшнiх процедур, необхiдних для набуття чинностi Угодою.

     Ця Угода набуває чинностi з дати надходження останнього з цих повiдомлень i є чинною протягом невизначеного термiну.

     Кожна з Договiрних Сторiн може припинити дiю цiєї Угоди шляхом надання офiцiйного повiдомлення iншiй Договiрнiй Сторонi по дипломатичних каналах.

     Ця Угода втрачає чиннiсть через шiсть мiсяцiв з дати отримання такого повiдомлення однiєю з Договiрних Сторiн.

     На посвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, належним чином уповноваженi своїми вiдповiдними Урядами, пiдписали цю Угоду.

     Вчинено в м. Парижi 15 вересня 2000 року в двох примiрниках, кожний українською i французькою мовами, причому всi тексти є автентичними.

За Кабiнет Мiнiстрiв України

За Уряд Французької Республiки