.png)
УГОДА
мiж Урядом України i Урядом Iсламської Республiки Iран про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доход i майно
Уряд України i Уряд Iсламської Республiки Iран,
бажаючи укласти Угоду про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доход i на майно
i пiдтверджуючи своє прагнення до розвитку i поглиблення взаємних економiчних стосункiв,
домовились про таке:
Стаття 1
Особи, до яких застосовується Угода
Ця Угода застосовується до осiб, якi є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.
Стаття 2
Податки, до яких застосовується Угода
1. Ця Угода застосовується до податкiв на доход i на майно, що стягуються вiд iменi Договiрної Держави, або її полiтико-адмiнiстративних пiдроздiлiв, або мiсцевих органiв влади, незалежно вiд способу їх стягнення.
2. Податками на доход i на майно вважаються всi податки, що справляються вiд загальної суми доходу та вартостi майна або з елементiв доходу чи майна, включаючи податки на доход вiд вiдчужування рухомого або нерухомого майна, податки на загальну суму заробiтної плати або платнi, сплачуваних пiдприємствами, а також податки на прирiст вартостi майна.
3. Податками, до яких застосовується ця Угода, зокрема,є:
а) в Iсламськiй
Республiцi Iран:
(i) прибутковий
податок;
(ii) податок на майно
(надалi "прямий
податок Iсламської Республiки Iран");
b) в Українi:
(i) податок на
прибуток пiдприємств; i
(ii) прибутковий
податок з громадян
(надалi
"український податок").
4. Ця Угода застосовується також до будь-яких iдентичних або подiбних по сутi податкiв, якi будуть стягуватися пiсля дати пiдписання цiєї Угоди, в доповнення або замiсть iснуючих податкiв. Компетентнi органи Договiрних Держав повiдомляють один одного протягом прийнятного перiоду про будь-якi змiни, що вiдбудуться в їх вiдповiдних податкових законодавствах.
Стаття 3
Загальнi визначення
1. У розумiннi цiєї Угоди, якщо iз контексту не випливає iнше:
а) термiни "Договiрна Держава" i "друга Договiрна Держава" означають Iсламську Республiку Iран або Україну, залежно вiд контексту;
термiн "Iсламська Республiка Iран" означає територiї, що перебувають пiд суверенiтетом Iсламської Республiки Iран;
термiн "Україна" при використаннi в географiчному значеннi означає територiю України, її континентальний шельф i її виключну (морську) економiчну зону, а також будь-яку територiю за межами територiальних вод України, яка вiдповiдно до мiжнародного права визначається або може бути в подальшому визначена як територiя, в межах якої можуть здiйснюватись права України стосовно морського дна, надр та їх природних ресурсiв;
b) термiн "особа" означає фiзичну особу, компанiю або будь-яке iнше об'єднання осiб;
с) термiн "компанiя" означає будь-яке корпоративне об'єднання або будь-яку органiзацiю, що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об'єднання;
d) термiн "зареєстрований офiс" означає головний офiс, зареєстрований згiдно з вiдповiдним законодавством кожної з Договiрних Держав;
e) термiни "пiдприємство Договiрної Держави" та "пiдприємство другої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, що керується резидентом Договiрної Держави, та пiдприємство, що керується резидентом другої Договiрної Держави;
f) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським, рiчковим, повiтряним судном або дорожнiм i залiзничним транспортним засобом, що експлуатується пiдприємством Договiрної Держави, крiм випадкiв, коли морське, рiчкове, повiтряне судно експлуатується виключно мiж пунктами в другiй Договiрнiй Державi;
g) термiн "компетентний орган" означає:
(i) стосовно Iсламської Республiки Iран - Мiнiстра економiчних справ i фiнансiв або його повноважного представника;
(ii) стосовно України - Мiнiстерство фiнансiв або його повноважного представника;
h) термiн " нацiональна особа" означає:
(i) будь-яку фiзичну особу, яка має громадянство Договiрної Держави;
(ii) будь-яку юридичну особу, що одержала свiй статус як такий за чинним законодавством Договiрної Держави.
2. При застосуваннi цiєї Угоди Договiрною Державою будь-який термiн, не визначений в Угодi, має те значення, яке надається законодавством цiєї Держави щодо податкiв, на якi поширюється ця Угода, якщо з контексту не випливає iнше.
Стаття 4
Резидент
1. Для цiлей цiєї Угоди вираз "резидент Договiрної Держави" означає будь-яку особу, яка за законодавством цiєї Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi мiсця проживання, постiйного мiсцеперебування, мiсця реєстрацiї або iншого аналогiчного критерiю.
2. У випадку, коли вiдповiдно до положень пункту 1 цiєї статтi фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її статус визначається таким чином:
а) вона вважається резидентом тiєї Держави, де вона має постiйне житло; якщо вона має постiйне житло в обох Договiрних Державах, вона вважається резидентом тiєї Держави, в якiй вона має бiльш тiснi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);
b) у разi, коли Держава, в якiй вона має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначена або коли вона не має постiйного житла в жоднiй з Держав, вона вважається резидентом тiєї Держави, де вона звичайно проживає;
c) якщо вона звичайно проживає в обох Договiрних Державах або коли вона звичайно не проживає в жоднiй з них, вона вважається резидентом тiєї Держави, нацiональною особою якої вона є;
d) якщо вона є нацiональною особою обох Держав або якщо вона не є нацiональною особою жодної з них, то компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують питання оподаткування такого резидента за взаємною згодою.
3. Якщо вiдповiдно до положень пункту 1 цiєї статтi особа, що не є фiзичною особою, є резидентом обох Договiрних Держав, вона вважається резидентом Держави, де розмiщений її зареєстрований офiс.
Стаття 5
Постiйне представництво
1. Для цiлей цiєї Угоди термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке пiдприємство однiєї Договiрної Держави повнiстю або частково здiйснюється пiдприємницьку дiяльнiсть в другiй Договiрнiй Державi.
2. Термiн "постiйне представництво" включає, зокрема:
a) мiсцезнаходження дирекцiї;
b) вiддiлення;
c) контору;
d) фабрику;
e) майстерню;
f) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр або будь-яке iнше мiсце розвiдки, розробки та видобутку природних ресурсiв;
g) склад або iншу споруду, що використовується як торговельна точка.
3. Будiвельний майданчик, монтажний, складальний або установочний об'єкт або керiвницька дiяльнiсть, пов'язана з ними, є постiйним представництвом лише в тому разi, якщо такi майданчик, об'єкт або дiяльнiсть iснують протягом перiоду бiльше дванадцяти мiсяцiв.
4. Незважаючи на попереднє положення цiєї статтi, такi види дiяльностi пiдприємства Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi не розглядаються як такi, що здiйснюються через постiйне представництво:
а) використання споруд виключно з метою зберiгання або показу товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству;
b) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою зберiгання або показу;
c) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою переробки iншим пiдприємством;
d) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою закупiвлi товарiв чи виробiв або для збирання iнформацiї для пiдприємства;
e) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою здiйснення будь-якої iншої дiяльностi, яка має пiдготовчий або допомiжний характер, для цiлей реклами, для надання iнформацiї, для наукового дослiдження;
f) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для здiйснення будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, перелiчених у пiдпунктах вiд а) до е), за умови, що сукупна дiяльнiсть постiйного мiсця дiяльностi, яка виникає внаслiдок такої комбiнацiї, має пiдготовчий або допомiжний характер.
5. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2, якщо особа, iнша нiж агент з незалежним статусом, до якого застосовується пункт 6, дiє в Договiрнiй Державi вiд iменi пiдприємства i має, i звичайно використовує в Договiрнiй Державi повноваження укладати контракти вiд iменi пiдприємства, то це пiдприємство розглядається як таке, що має постiйне представництво в цiй Державi щодо будь-якої дiяльностi, яку ця особа виконує для пiдприємства, за винятком, якщо дiяльнiсть цiєї особи обмежується тiєю, що зазначена в пунктi 4, яка, якщо i здiйснюється через постiйне мiсце дiяльностi, не робить з цього постiйного мiсця дiяльностi постiйного представництва вiдповiдно до положень цього пункту.
6. Пiдприємство Договiрної Держави не розглядається як таке, що має постiйне представництво в другiй Договiрнiй Державi, лише якщо воно здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй другiй Державi через брокера, комiсiонера чи будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що цi особи дiють у межах своєї звичайної дiяльностi. Але, якщо дiяльнiсть такого агента здiйснюється повнiстю або майже повнiстю вiд iменi цього пiдприємства, то вiн не буде розглядатись як агент з незалежним статусом в рамках значення цього пункту.
7. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролюється компанiєю, що є резидентом другої Договiрної Держави, або яка здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй другiй Державi (або через постiйне представництво, або будь-яким iншим чином), сам по собi не перетворює одну з цих компанiй у постiйне представництво другої компанiї.
Стаття 6
Доходи вiд нерухомого майна
1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (включаючи доход вiд сiльського або лiсового господарства), яке мiститься в другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Термiн "нерухоме майно" повинен мати те значення, яке вiн має у законодавствi Договiрної Держави, в якiй мiститься це майно. Цей термiн повинен у будь-якому випадку включати майно, допомiжне щодо нерухомого майна, худобу i обладнання, використовуванi в сiльському i лiсовому господарствi, права, до яких застосовуються положення загального права щодо земельної власностi, узуфрукт нерухомого майна i права на перемiннi або фiксованi платежi як компенсацiї за розробку або право на розробку мiнеральних запасiв, нафтових або газових свердловин, кар'єрiв i iнших мiсць видобутку природних ресурсiв, включаючи лiсоматерiали або iншу лiсову продукцiю. Морськi, рiчковi i повiтрянi судна або дорожнi i залiзничнi транспортнi засоби не розглядаються як нерухоме майно.
3. Положення пункту 1 цiєї статтi застосовуються також до доходу, одержуваному вiд прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якiй iншiй формi нерухомого майна.
4. Положення пунктiв 1 i 3 цiєї статтi застосовуються також до доходу вiд нерухомого майна пiдприємств i до доходу вiд нерухомого майна, використовуваного для здiйснення незалежних особистих послуг.
Стаття 7
Прибуток вiд пiдприємницької дiяльностi
1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується тiльки у цiй Державi, якщо це пiдприємство не здiйснює пiдприємницької дiяльностi в другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть, як вказано вище, прибуток пiдприємства може оподатковуватися у другiй Державi, але тiльки в тiй частинi, яка стосується цього постiйного представництва.
2. З урахуванням положень пункту 3 цiєї статтi, якщо пiдприємство однiєї Договiрної Держави здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване там постiйне представництво, то в кожнiй Договiрнiй Державi такому постiйному постiйному представництву зараховується прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим та самостiйним пiдприємством, зайнятим такою ж або аналогiчною дiяльнiстю в таких же або аналогiчних умовах i дiяло в повнiй незалежностi вiд пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.
3. У визначеннi прибутку постiйного представництва допускається вiднiмання витрат, включаючи управлiнськi та загальноадмiнiстративнi витрати, якi пiдлягали б вiднiманню, якби постiйне представництво було самостiйним пiдприємством тiєю мiрою, якою вони понесенi для цiлей постiйного представництва як у Державi, де розташоване постiйне представництво, так i в будь-якому iншому мiсцi.
4. В мiру того, як визначення у Договiрнiй Державi прибутку, що стосується постiйного представництва, на базi пропорцiйного розподiлу загальної суми прибутку пiдприємства його рiзним пiдроздiлам, є звичайною практикою, нiщо в пунктi 2 цiєї статтi не перешкоджає цiй Договiрнiй Державi визначити оподатковуваний прибуток шляхом такого розподiлу, як це диктується практикою. Обраний спосiб розподiлу, однак повинен бути таким, що його результати вiдповiдатимуть принципам, якi мiстяться в цiй статтi.
5. Жодний прибуток не вiдноситься до постiйного представництва на основi простої закупiвлi постiйним представництвом виробiв або товарiв для пiдприємства.
6. Прибуток, що вiдноситься до постiйного представництва, визначається щорiчно одним i тим же методом, якщо тiльки немає достатньої i вагомої причини для змiни.
7. Якщо прибуток включає види доходiв, якi розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Угоди, положення цих статей не будуть зачiпатися положеннями цiєї статтi.
Стаття 8
Мiжнароднi перевезення
Прибутки, одержанi пiдприємством Договiрної Держави вiд експлуатацiї морських, рiчкових, повiтряних суден або дорожнiх i залiзничних транспортних засобiв у мiжнародних перевезеннях, оподатковуються лише в цiй Державi.
Стаття 9
Асоцiйованi пiдприємства
1. У випадку, коли:
а) пiдприємство Договiрної Держави прямо або посередньо бере участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства другої Договiрної Держави, або
b) однi й тi ж особи прямо або посередньо беруть участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства однiєї Договiрної Держави i пiдприємства другої Договiрної Держави, i в кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їх комерцiйних або фiнансових взаємовiдносинах створюються або встановлюються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж двома незалежними пiдприємствами, тодi будь-який прибуток, який мiг би бути нарахований одному з них, але з причин наявностi цих умов не був йому нарахований, може бути включений Договiрною Державою до прибутку цього пiдприємства i вiдповiдно оподаткований.
2. У випадку, коли одна Договiрна Держава включає в прибутки пiдприємства цiєї Держави - i вiдповiдно оподатковує - прибуток, по яких пiдприємство другої Договiрної Держави було оподатковано в цiй другiй Державi, i прибуток, таким чином включений, є прибутком, який був би нарахований пiдприємству першої згаданої Держави, якби умови взаємовiдносин мiж двома пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами, тодi ця друга Держава повинна зробити вiдповiднi поправки в сумi податку, що стягується з цього прибутку. При визначеннi такої поправки повиннi бути розглянутi iншi положення цiєї Угоди, а компетентнi органи Договiрних Держав можуть проконсультуватися один з одним у разi необхiдностi.
Стаття 10
Дивiденди
1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Однак такi дивiденди можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач фактично має право на дивiденди, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 процентiв загальної суми дивiдендiв.
3. Термiн "дивiденди" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд акцiй чи iнших прав, якi не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутку, також доход вiд iнших корпоративних прав, який пiдлягає такому ж оподаткуванню, як доходи вiд акцiй, вiдповiдно до законодавства Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток.
4. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо фактичний власник дивiдендiв, який є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташоване в нiй постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази, i холдiнг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до таких постiйного представництва або постiйної бази. В такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14.
5. Якщо компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, одержує прибуток або доходи з другої Договiрної Держави, ця друга Держава може не стягувати будь-яких податкiв на дивiденди, що сплачуються компанiєю, за винятком, коли цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї другої Держави, або якщо холдiнг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до постiйного представництва або постiйної бази, розташованих у цiй другiй Державi, i з нерозподiленого прибутку компанiї не стягуються податки на нерозподiлений прибуток, навiть якщо дивiденди сплачуються або нерозподiльний прибуток складається повнiстю або частково з прибутку або доходу, що утворюються у цiй другiй Державi.
Стаття 11
Проценти
1. Проценти, що виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуються у цiй другiй Державi.
2. Однак такi проценти можуть також оподатковуватись у тiй Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником процентiв, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 процентiв вiд загальної суми процентiв.
3. Термiн "проценти" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, i зокрема, доход вiд урядових цiнних паперiв i доход вiд облiгацiй чи боргових зобов'язань, включаючи премiї та винагороди, що сплачуються стосовно таких цiнних паперiв, облiгацiй та боргових зобов'язань. Штрафи за простроченi платежi не розглядаються як проценти для цiлей цiєї статтi.
4. Незважаючи на положення пункту 2, проценти, що виникають в Договiрнiй Державi i отримуються Урядом, мiнiстерствами, iншими урядовими установами, полiтико-адмiнiстративними пiдроздiлами або мiсцевими органами влади, мунiципалiтетами, Центральним Банком i iншими банками, що повнiстю належать Уряду другої Договiрної Держави, пiдлягають звiльненню вiд оподаткування в першiй згаданiй Державi.
5. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо фактичний власник процентiв, який є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають проценти, через розташоване в нiй постiйне представництво або надає у цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. У такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14.
6. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама Держава, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевi органи влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує проценти, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникла заборгованiсть, по якiй сплачуються проценти, i витрати по сплатi цих процентiв несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi проценти виникають у Державi, в якiй знаходиться постiйне представництво або постiйна база.
7. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i особою, яка є фактичним власником процентiв, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вона сплачується, перевищує суму, яка була б погоджена мiж платником i фактичним власником процентiв, при вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми процентiв. У такому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Угоди.
Стаття 12
Роялтi
1. Роялтi, якi виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.
2. Однак цi роялтi можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником роялтi, то податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 процентiв загальної суми роялтi.
3. Термiн "роялтi" при використаннi в цiй статтi означає платежi будь-якого виду, що одержуються як вiдшкодування за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на лiтературнi твори, твори мистецтва або науки, включаючи кiнематографiчнi фiльми, будь-якi фiльми або плiвки для радiомовлення чи телебачення, будь-який патент, торгову марку, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або iнформацiю, що стосується промислового, комерцiйного або наукового досвiду, або за користування, або за надання права користування промисловим, комерцiйним або науковим обладнанням.
4. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо фактичний власник роялтi, який є резидентом Договiрної Держави, проводить пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi, через розташоване там постiйне представництво, або надає у цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i право або майно, стосовно якого сплачуються роялтi, дiйсно пов'язанi з цим постiйним представництвом чи постiйною базою. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14, залежно вiд обставин.
5. Вважається, що роялтi виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама Держава, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевий орган влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує роялтi, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має у Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, з якими право або майно, за якi сплачуються роялтi, дiйсно пов'язанi, i витрати по сплатi цих роялтi несе таке постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi роялтi виникають у Договiрнiй Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.
6. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i фактичним власником, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума роялтi, яка вiдноситься до використання, права або iнформацiї, на пiдставi яких вони сплачуються, перевищує, суму, яка була б узгоджена мiж платником i фактичним власником за вiдсутнiстю таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави, з належним урахуванням iнших положень цiєї Угоди.
Стаття 13
Доходи вiд вiдчужування майна
1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування нерухомого майна, як воно визначено у статтi 6 i яке мiститься у другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Доходи вiд вiдчужування рухомого майна, що формує частину комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або рухомого майна, яке вiдноситься до постiйної бази, доступної резиденту Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi для цiлей надання незалежних особистих послуг, якi включають доходи вiд вiдчужування такого постiйного представництва (окремо чи в сукупностi з цiлим пiдприємством) або такої постiйної бази, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
3. Доходи, що отримуються пiдприємством Договiрної Держави вiд вiдчужування морських, рiчкових, повiтряних суден або дорожнiх i залiзничних транспортних засобiв, що експлуатуються в мiжнародних перевезеннях, або рухомого майна, пов'язаного з експлуатацiєю таких морських, рiчкових, повiтряних суден або дорожнiх i залiзничних транспортних засобiв, оподатковуються тiльки у цiй Договiрнiй Державi.
4. Доходи вiд вiдчужування будь-якого майна, iншого нiж те, про яке йдеться мова у попереднiх пунктах, оподатковуються тiльки у Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, що вiдчужує майно.
Стаття 14
Незалежнi особистi послуги
1. Доход, що одержується резидентом однiєї Договiрної Держави вiд надання професiйних послуг чи iншої аналогiчної дiяльностi незалежного характеру, оподатковується тiльки у цiй Державi, за винятком випадку, коли вiн володiє регулярно доступною постiйною базою в другiй Договiрнiй Державi з метою проведення цiєї дiяльностi. Якщо у нього є така постiйна база, доход може оподатковуватись у другiй Державi, але тiльки стосовно доходу, що приписується до цiєї постiйної бази.
2. Термiн "професiйнi послуги" включає, зокрема, незалежну наукову, лiтературну, артистичну, художню, освiтню або викладацьку дiяльнiсть, так само, як i незалежну дiяльнiсть лiкарiв, адвокатiв, iнженерiв, архiтекторiв, стоматологiв i бухгалтерiв.
Стаття 15
Залежнi особистi послуги
1. З урахуванням положень статей 16, 18, 19 i 20 платня, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, одержуванi резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тiльки у цiй Державi, якщо тiльки робота за наймом не здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, отримана винагорода може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Незалежно вiд положень пункту 1, винагорода, що одержується резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здiйснюваною в другiй Договiрнiй Державi, оподатковується тiльки в першiй згаданiй Державi, якщо:
а) одержувач перебуває в другiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183 днiв у будь-якому дванадцятимiсячному перiодi, що починається або закiнчується в даному фiнансовому роцi; i
b) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом другої Держави; i
c) витрати по сплатi винагород не несуть постiйне представництво або постiйна база, якi наймач має в другiй Державi.
3. Незалежно вiд попереднiх положень цiєї статтi, винагорода, одержувана у зв'язку з роботою за наймом, що здiйснюється на борту морського, рiчкового, повiтряного судна або дорожнього i залiзничного транспортного засобу, який експлуатується в мiжнародних перевезеннях, може оподатковуватись в тiй Договiрнiй Державi, в якiй мiститься зареєстрований офiс пiдприємства.
Стаття 16
Директорськi гонорари
Директорськi гонорари та iншi подiбнi виплати, якi одержуються резидентом однiєї Договiрної Держави як членом ради директорiв компанiї, яка є резидентом другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
Стаття 17
Артисти i спортсмени
1. Незалежно вiд положень статей 14 i 15, доход, що одержується резидентом Договiрної Держави як працiвником мистецтва, таким як артист театру, кiно, радiо чи телебачення, або музикантом, або як спортсменом вiд його особистої дiяльностi, що здiйснюється у другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Якщо доход вiд особистої дiяльностi, здiйснюваної працiвником мистецтва або спортсменом нараховується не самому працiвнику мистецтва чи спортсмену, а iншiй особi, цей доход незалежно вiд положень статей 7, 14 i 15, може оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть працiвника мистецтва чи спортсмена.
3. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2, доход, вказаний у цiй статтi, буде звiльнено вiд оподаткування в тiй Договiрнiй Державi, в якiй дiяльнiсть артиста або спортсмена здiйснюється, якщо ця дiяльнiсть суттєвою мiрою фiнансується за рахунок суспiльних фондiв однiєї або другої iз Договiрної Держави, або якщо ця дiяльнiсть виконується на пiдставi угоди про культурне спiвробiтництво, укладеної мiж Договiрними Державами.
Стаття 18
Пенсiї
1. З урахуванням положень пункту 2 статтi 19 пенсiї та iншi подiбнi винагороди, що сплачуються резиденту однiєї Договiрної Держави у зв'язку з минулою роботою, можуть оподатковуватись в цiй Державi.
2. Однак такi пенсiї та iншi подiбнi винагороди можуть також оподатковуватись у другiй Договiрнiй Державi, якщо виплати здiйснюються резидентом цiєї другої Держави або постiйним представництвом, що мiститься в ньому.
3. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2, пенсiї та iншi винагороди, здiйснюванi за суспiльною програмою, яка є частиною системи соцiального забезпечення Договiрної Держави або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади, пiдлягають оподаткуванню тiльки в цiй Державi.
Стаття 19
Державна служба
1. Платня, заробiтна плата та iнша подiбна винагорода, iнша, нiж пенсiя, що сплачується Договiрною Державою або iз фондiв, що створенi Договiрною Державою, або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади будь-якiй фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Держави або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi.
Однак така винагорода оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо служба здiйснюється в цiй Державi i фiзична особа є резидентом цiєї Держави, яка:
(i) є
нацiональною особою цiєї Держави; або
(ii) не стала резидентом
цiєї Держави тiльки з метою здiйснення служби.
2. а) Будь-яка пенсiя, Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади, або iз створених ними фондiв фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Держави або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевому органу влади, оподатковується тiльки у цiй Державi.
b) Незважаючи на положення пiдпункту а) цього пункту, така пенсiя оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо фiзична особа є резидентом та нацiональною особою цiєї Держави.
3. Положення статей 15, 16 i 18 застосовуються до винагород та пенсiй стосовно служби, що здiйснюється у зв'язку з проведенням пiдприємницької дiяльностi Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органам влади.
Стаття 20
Викладачi i студенти
1. Платежi, одержуванi студентом або стажувальником, якi є нацiональними особами Договiрної Держави i якi перебувають у другiй Договiрнiй Державi виключно з метою навчання або одержання освiти, i призначенi для проживання, навчання i одержання освiти, не оподатковуються в цiй другiй Державi, якщо джерела цих платежiв мiстяться за межами цiєї другої Держави.
2. Подiбним чином, винагороди, що одержуються викладачем або iнструктором, якi є нацiональними особами Договiрної Держави i якi перебувають у другiй Договiрнiй Державi переважно з метою викладання або проведення наукового дослiдження протягом перiоду, що не перевищує двох рокiв, звiльняються вiд оподаткування у цiй другiй Державi на винагороди за надання особистих послуг для викладання або дослiдження.
Цей пункт не застосовується до доходiв вiд дослiджень, якщо такi дослiдження виконуються головним чином для особистої користi конкретної особи або осiб.
Стаття 21
Iншi доходи
1. Види доходiв резидента Договiрної Держави, якi точно не вказанi у попереднiх статтях цiєї Угоди, оподатковуються тiльки в цiй Державi, за винятком випадкiв, коли такi види доходiв отримують iз джерел в другiй Договiрнiй Державi. Якщо види доходiв отримують iз джерел в другiй Договiрнiй Державi, вони також можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Положення пункту 1 цiєї статтi не застосовуються до доходiв iнших, нiж доход вiд нерухомого майна, визначеного в пунктi 2 статтi 6 цiєї Угоди, якщо одержувач таких доходiв, що є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво або надає у цiй Державi незалежнi особистi послуги через розташовану там постiйну базу, i право або майно, у зв'язку з яким одержано доход, дiйсно пов'язанi з таким постiйним представництвом або постiйною базою. У такому випадку видi доходiв оподатковуються у цiй iншiй Договiрнiй Державi вiдповiдно до її власного законодавства.
Стаття 22
Майно
1. Майно, представлене нерухомим майном, про яке йдеться у статтi 6, що є власнiстю резидента однiєї Договiрної Держави та мiститься в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Майно, представлене рухомим майном, що є частиною комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство однiєї Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або представлене рухомим майном, пов'язаним з постiйною базою, доступною резиденту однiєї Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi з метою надання незалежних особистих послуг, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
3. Майно, представлене морськими, рiчковими, повiтряними судами, дорожнiми i залiзничними транспортними засобами, що експлуатуються у мiжнародних перевезеннях, а також рухомими майном, пов'язаним з експлуатацiєю таких морських, рiчкових, повiтряних суден або дорожнiх та залiзничних транспортних засобiв, оподатковується тiльки в тiй Договiрнiй Державi, в якiй мiститься зареєстрований офiс пiдприємства.
4. Усi iншi елементи майна резидента Договiрної Держави оподатковуються тiльки у цiй Державi.
Стаття 23
Метод усунення подвiйного оподаткування
1. Якщо резидент Договiрної Держави отримує доход або володiє майном, якi, вiдповiдно до положень цiєї Угоди, можуть оподатковуватись в другiй Державi, перша згадана Держава дозволяє:
а) вирахування iз податку на доход цього резидента суми, що дорiвнює податку на доход, сплаченому в цiй другiй Державi;
b) вирахування iз податку на майно цього резидента суми, що дорiвнює податку на майно, сплаченому в цiй другiй Державi.
Однак у жодному випадку таке вирахування не повинно перевищувати тiєї частини податку на доход або податку на майно, пiдрахованого до надання вирахування, яка стосується, залежно вiд обставин, доходу або майна, що може оподатковуватись в цiй другiй Державi.
2. Якщо вiдповiдно до будь-якого положення цiєї Угоди одержуваний доход або майно резидента Договiрної Держави звiльнено вiд податку в цiй Державi, ця Держава може, незважаючи на це, при пiдрахунку суми податку на частину доходу або майна цього резидента, що залишилась, взяти до уваги звiльнений доход або майно.
Стаття 24
Недискримiнацiя
1. Нацiональнi особи Договiрних Держав не будуть пiдлягати у другiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є iншим або бiльш обтяжливим, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися нацiональнi особи цiєї другої Держави за тих же обставин. Це положення також застосовується, незважаючи на положення статтi 1, до осiб, якi не є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.
2. Особи без громадянства, якi є резидентами Договiрної Держави, не будуть пiддаватися в жоднiй з Договiрних Держав будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, iншому або бiльш обтяжливому, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким нацiональнi особи цiєї Держави пiддаються або можуть пiддаватися за тих же умов.
3. Оподаткування постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, не буде менш сприятливим у цiй другiй Державi, нiж оподаткування пiдприємств цiєї другої Держави, якi здiйснюють подiбну дiяльнiсть.
4. Пiдприємства Договiрної Держави, майно яких повнiстю або частково належить або контролюється прямо чи посередньо одним або кiлькома резидентами другої Договiрної Держави, не будуть пiддаватися в першiй згаданiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є iншим або бiльш обтяжливим, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися iншi подiбнi пiдприємства першої згаданої Держави.
5. Цi положення не матимуть тлумачення як зобов'язання будь-якої з Договiрних Держав надавати резидентам другої Договiрної Держави будь-якi персональнi звiльнення, пiльги i вирахування для податкових цiлей на пiдставi громадянського статусу або сiмейних зобов'язань, якi вона надає своїм резидентам.
6. Положення цiєї статтi будуть застосовуватись до податкiв, якi розглядаються цiєю Угодою.
Стаття 25
Процедура взаємного узгодження
1. Якщо резидент Договiрної Держави вважає, що дiї однiєї або обох Договiрних Держав призводять або призведуть до її оподаткування вiдповiдно до положень цiєї Угоди, вiн може, незалежно вiд засобiв захисту, передбачених нацiональним законодавством цих Держав, подати свiй випадок на розгляд до компетентного органу Договiрної Держави, резидентом якої вiн є, або, якщо його випадок пiдпадає пiд дiю пункту 1 статтi 24, тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вiн є. Випадок повинен бути представлений протягом двох рокiв з дня повiдомлення про дiю, що призвела до оподаткування невiдповiдно до положень Угоди.
2. Компетентний орган прагнутиме, якщо вiн вважатиме заперечення обгрунтованим i якщо вiн сам не в змозi дiйти до задовiльного рiшення, вирiшити випадок за взаємною згодою з компетентним органом другої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, невiдповiдного Угодi. Будь-яка досягнута домовленiсть повинна виконуватись незалежно вiд будь-яких обмежень часу, передбачених внутрiшнiм законодавством Договiрних Держав.
3. Компетентнi органи Договiрних Держав прагнутимуть позбавитись за взаємною згодою будь-яких труднощiв або сумнiвiв, що виникають при тлумаченнi або застосуваннi цiєї Угоди. Вони можуть також консультуватися один з одним щодо усунення подвiйного оподаткування у випадках, не передбачених в Угодi.
4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть вступати в прямi контакти один з одним з метою досягнення згоди в розумiннi попереднiх пунктiв.
Стаття 26
Обмiн iнформацiєю
1. Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюються iнформацiєю, необхiдною для застосування положень цiєї Угоди або нацiональних законодавств Договiрних Держав, що стосуються податкiв, на якi поширюється ця Угода, тiєю мiрою, якою оподаткування не суперечить цiй Угодi. Будь-яка iнформацiя, одержана Договiрною Державою, буде розглядатися як конфiденцiйна, так само як iнформацiя, що отримана згiдно з нацiональним законодавством цiєї Держави, i буде розкрита тiльки особам або органам, що займаються оцiнкою або збором, примусовим стягненням або судовим переслiдуванням, або розглядом апеляцiй стосовно податкiв, на якi поширюється ця Угода. Такi особи або органи будуть використовувати iнформацiю тiльки з цiєю метою. Вони можуть розкривати iнформацiю на публiчних судових засiданнях i в юридичних рiшеннях.
2. У жодному випадку положення пункту 1 цiєї статтi не будуть тлумачитись як такi, що покладають на Договiрну Державу зобов'язання:
а) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, що протирiчать законам i адмiнiстративнiй практицi однiєї або другої Договiрної Держави;
b) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або у ходi звичайної адмiнiстративної практики однiєї або другої Договiрної Держави;
с) надавати iнформацiю, яка розкриватиме будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої суперечило б публiчному порядку (ordre publik).
Стаття 27
Члени дипломатичних мiсiй i консульських установ
Нiщо у цiй Угодi не буде зачiпати податкових привiлеїв, наданих членам дипломатичних мiсiй або консульських установ за загальними нормами мiжнародного права або на пiдставi положень спецiальних угод.
Стаття 28
Набуття чинностi
Кожна iз Договiрних Держав повiдомлять одна одну по дипломатичних каналах про завершення необхiдної вiдповiдно до внутрiшнього законодавства процедури набуття чинностi цiєю Угодою. Ця Угода набуває чинностi в день останнього такого повiдомлення, i її положення будуть застосовуватись:
а) стосовно податкiв, утриманих у джерела щодо суми доходу, отриманого на або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком набуття Угодою чинностi;
b) стосовно iнших податкiв на доход i на майно щодо податкiв, якi стягуються за будь-який податковий рiк або перiод, що починається на або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком набуття Угодою чинностi.
Стаття 29
Завершення чинностi
Ця Угода буде залишатися чинною до припинення її дiї однiєю з Договiрних Держав. Кожна Договiрна Держава може припинити дiю Угоди шляхом передачi через дипломатичнi канали повiдомлення про припинення дiї принаймнi за шiсть мiсяцiв до закiнчення будь-якого календарного року, наступного за перiодом 5 рокiв пiсля дня набуття чинностi Угодою.
У такому випадку чиннiсть Угоди буде припинено:
а) стосовно податкiв, утриманих у джерела щодо суми доходу, отриманого на або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком подачi повiдомлення;
b) стосовно iнших податкiв на доход i на майно щодо таких податкiв, якi стягуються за будь-який податковий рiк або перiод, що починається на або пiсля першого сiчня, наступного за роком подачi повiдомлення.
У засвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на те уповноваженi їх Урядами, пiдписали цю Угоду.
Вчинено в двох примiрниках, в м.Тегеранi, 22 дня травня 1996 року українською, персидською та англiйською мовами, причому всi тексти рiвноавтентичнi. У разi розбiжностей у тлумаченнi переважає англiйський текст
| За Уряд України | За Уряд Iсламської Республiки Iран |
