ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

вiд 26 лютого 1999 року	N 2

Про судову практику в справах про контрабанду та порушення митних правил

     Розглянувши матерiали судової практики в справах про контрабанду та порушення митних правил, за вчинення яких передбачена конфiскацiя предметiв цих правопорушень, Пленум Верховного Суду України зазначає, що суди в основному вiрно застосовують чинне кримiнальне та митне законодавство. Разом з тим мають мiсце й недолiки.

     З метою правильного й однакового застосування законодавства при розглядi судами справ даної категорiї Пленум Верховного Суду України ПОСТАНОВЛЯЄ:

     1. Звернути увагу судiв на те, що контрабанда є одним зi злочинiв, якi мають пiдвищену суспiльну небезпечнiсть, оскiльки посягає на встановлений порядок перемiщення через митний кордон України матерiальних цiнностей i може завдавати збиткiв економiцi держави, її культурнiй спадщинi, сприяти розширенню тiньового сектора економiки, а в окремих випадках поєднуватися iз вчиненням iнших тяжких злочинiв.

     2. Судам необхiдно ретельно дослiджувати обставини кожної справи i бути бiльш вимогливими щодо якостi дiзнання та попереднього слiдства з тим, щоб було додержано всiх вимог закону, встановлено i притягнуто до вiдповiдальностi всiх осiб, якi вчинили контрабанду та iншi пов'язанi з нею злочини, виявлено джерела придбання та канали збуту предметiв контрабанди. Особливу увагу слiд придiляти цим питанням у справах про контрабанду iсторичних i культурних цiнностей, отруйних, сильнодiючих, радiоактивних, вибухових речовин, зброї та бойових припасiв, а також наркотичних засобiв, психотропних речовин або прекурсорiв.

     3. Роз'яснити судам, що кримiнальна вiдповiдальнiсть за контрабанду, передбачена ст. 70 Кримiнального кодексу України (далi - КК), настає лише тодi, коли товари, валюта, цiнностi та iншi предмети (далi - предмети) перемiщуються через митний кордон поза митним контролем або з приховуванням вiд нього у великих розмiрах, а так само, незалежно вiд розмiру, - групою осiб, якi органiзувалися для заняття контрабандою, або коли таким чином перемiщуються iсторичнi й культурнi цiнностi, отруйнi, сильнодiючi, радiоактивнi, вибуховi речовини, зброя та боєприпаси (крiм гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасiв до неї).

     4. Способи незаконного перемiщення предметiв через митний кордон визначено у статтях 115, 116 Митного кодексу України (далi - МК).

     Пiд перемiщенням предметiв поза митним контролем слiд розумiти їх перемiщення через митний кордон поза мiсцем розташування митницi або поза часом здiйснення митного оформлення.

     Перемiщення предметiв iз приховуванням вiд митного контролю - це їх перемiщення через митний кордон:

     - iз використанням тайникiв або iнших засобiв, що утруднюють їх виявлення;

     - шляхом надання одним предметам вигляду iнших;

     - шляхом подання до митного органу України як пiдстави для перемiщення предметiв пiдроблених документiв або таких, якi одержанi незаконним шляхом, мiстять неправдивi данi чи є пiдставою для перемiщення iнших предметiв.

     Пiд тайниками слiд розумiти спецiально виготовленi, обладнанi або пристосованi сховища, а також конструктивнi порожнини, ємкостi транспортних засобiв, багажу тощо.

     Використанням iнших засобiв, що утруднюють виявлення предметiв, має визнаватися, зокрема, приховування останнiх у валiзах, одязi, взуттi, головному вбраннi, речах особистого користування, на тiлi або в органiзмi людини чи тварини.

     Надання одним предметам вигляду iнших - це змiна їх зовнiшнiх ознак (форми та стану, упаковки, ярликiв, етикеток тощо).

     Необхiдно враховувати, що пiдставою для перемiщення предметiв через митний кордон є визначенi нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвiл митницi на пропуск предметiв через митний кордон; зокрема, це можуть бути митна декларацiя, контракт, коносамент, лiцензiя, квота, товарно-супровiднi документи, дозвiл вiдповiдних державних органiв тощо.

     Пiдробленими слiд вважати як фальшивi документи, так i справжнi, до яких внесено неправдивi вiдомостi чи окремi змiни, що перекручують змiст iнформацiї щодо фактiв, якi ними посвiдчуються, а також документи з пiдробленими вiдбитками печаток, штампiв, пiдписами тощо.

     Пiд незаконно одержаними розумiються документи, якi особа отримала за вiдсутностi законних пiдстав або з порушенням установленого порядку.

     Документами, що мiстять неправдивi данi, є такi, в яких вiдомостi щодо сутi угоди, найменування, асортименту, ваги, кiлькостi чи вартостi предметiв, щодо їх вiдправника чи одержувача, щодо держави, з якої вони вивезенi чи в яку перемiщуються, тощо не вiдповiдають дiйсностi.

     5. Згiдно з примiткою до ст. 70 КК пiд контрабандою у великих розмiрах необхiдно розумiти перемiщення через митний кордон предметiв, загальна вартiсть яких становить двiстi i бiльше офiцiйно встановлених на час вчинення злочину мiнiмальних розмiрiв заробiтної плати. У випадках, коли вартiсть предметiв є меншою вiд зазначеного розмiру, вiдповiдальнiсть (за вiдсутностi iнших ознак злочину) настає за МК як за порушення митних правил.

     6. При визначеннi вартостi предмета контрабанди потрiбно виходити з нормативних актiв про цiни й цiноутворення на вiдповiднi предмети. У разi необхiдностi це питання може бути вирiшено на пiдставi висновку експерта.

     Вартiсть iноземної валюти, яка була предметом контрабанди, визначається вiдповiдно до положень Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 19 лютого 1993 р. "Про систему валютного регулювання i валютного контролю" за офiцiйним курсом Нацiонального банку України на час вчинення злочину.

     У разi, коли предмет контрабанди вивезено за межi України, реалiзовано чи знищено або ж мiсце його знаходження не встановлено, при визначеннi його вартостi можуть бути використанi вiдомостi, що є в митних, товарно-супровiдних та iнших документах.

     7. Поняття iсторичних i культурних цiнностей визначено у ст. 1 Конвенцiї про заходи, спрямованi на заборону та запобiгання незаконному вивезенню, ввезенню та передачi права власностi на культурнi цiнностi, вiд 17 листопада 1970 р. (чинна для України з 28 червня 1988 р.). Належнiсть предмета до такої категорiї та його вартiсть встановлюються на пiдставi висновку експертизи.

     8. Пiд групою осiб, якi органiзувалися для заняття контрабандою, необхiдно розумiти двох i бiльше осiб, якi спецiально об'єдналися для вчинення одного чи декiлькох незаконних перемiщень предметiв через митний кордон. Характерною ознакою цiєї групи є те, що її члени усвiдомлюють, що контрабанда вчиняється саме такою групою, тому кожен з них має нести вiдповiдальнiсть за ст. 70 КК як спiввиконавець, незалежно вiд ролi, яку вiн виконував. За вiдсутностi такої ознаки дiї осiб, якi сприяли вчиненню контрабанди, необхiдно розглядати як спiвучасть у злочинi i квалiфiкувати з посиланням на ст. 19 КК.

     9. Звернути увагу судiв на те, що дiї осiб, якi мають умисел на незаконне перемiщення через митний кордон предметiв у великому розмiрi, але перемiщують їх (у тому числi за домовленiстю з iншими особами) невеликими частинами, вартiсть кожної з яких є меншою вiд двохсот офiцiйно встановлених мiнiмальних розмiрiв заробiтної плати, утворюють склад злочину, передбаченого ст. 70 КК. За таких обставин спiввиконавцями злочину визнаються особи, якi усвiдомлювали, що їх дiї є складовою всього обсягу дiй по перемiщенню пiдготованої партiї предметiв. Якщо умисел окремих осiб був спрямований на перемiщення лише частини предметiв у невеликому розмiрi i вони не були обiзнанi про всю їх кiлькiсть, пiдготовану для контрабанди, вiдповiдальнiсть для них настає за МК як за порушення митних правил.

     10. У випадках, коли предмети умисно ввозяться в Україну пiд виглядом транзиту через її територiю, а фактично - з метою їх реалiзацiї в Українi, такi дiї за наявностi необхiдних ознак утворюють склад злочину, передбаченого ст. 70 КК, оскiльки за таких обставин до митного органу як пiдстава для перемiщення предметiв подаються документи, що мiстять неправдивi данi.

     11. Зважаючи на те, що диспозицiєю ст. 70 КК передбачено декiлька ознак контрабанди, суд повинен зазначати у вироку, якi саме з них мiстяться в дiях винної особи.

     Якщо в постановi про притягнення як обвинуваченого та в обвинувальному висновку наведено не всi ознаки контрабанди, якi мали мiсце в конкретному випадку, справа пiдлягає поверненню на додаткове розслiдування.

     12. Контрабанда наркотичних засобiв, психотропних речовин або прекурсорiв утворює спецiальний склад злочину, вiдповiдальнiсть за який настає за ст. 70¹ КК. При вирiшеннi питання про те, мiстяться в дiях особи ознаки злочину чи адмiнiстративного правопорушення, судам слiд виходити з положень Закону вiд 15 лютого 1995 р. "Про обiг в Українi наркотичних засобiв, психотропних речовин, їх аналогiв i прекурсорiв" та враховувати роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, що мiстяться в постановi вiд 27 лютого 1998 р. N 3 "Про судову практику в справах про злочини, пов'язанi з наркотичними засобами, психотропними речовинами та прекурсорами".

     13. Контрабанда передбачає наявнiсть прямого умислу. Для квалiфiкацiї дiй за ст. 70 КК не мають значення мотив i мета їх вчинення, а також чи настали вiд цього шкiдливi наслiдки.

     Злочин вважається закiнченим з моменту фактичного незаконного перемiщення предметiв через митний кордон України.

     Якщо предмети контрабанди виявлено пiд час огляду чи переогляду речей або ж особистого огляду, в тому числi й повторного, при виїздi за межi України, вчинене належить квалiфiкувати як замах на контрабанду з посиланням на ст. 17 КК.

     Незаконне перемiщення на територiю України предметiв контрабанди, якi виявлено пiд час митного контролю, утворює закiнчений склад злочину.

     14. Створення умов для контрабанди (пiдшукання клiєнтiв, визначення шляхiв перемiщення предметiв, надання їм iншого вигляду, пiдроблення документiв чи залучення осiб з метою забезпечення безперешкодного перемiщення предметiв контрабанди, приготування вiдповiдних знарядь i засобiв тощо) потрiбно розглядати як готування до цього злочину, а дiї, пов'язанi зi спробою незаконного перемiщення предметiв через митний кордон i не доведенi до кiнця з причин, що не залежали вiд волi винного, - як замах на його вчинення.

     15. Судам необхiдно мати на увазi, що добровiльна вiдмова вiд вчинення контрабанди можлива лише на стадiї готування до незаконного перемiщення предметiв через митний кордон або незакiнченого замаху на його вчинення, коли особа усвiдомлює можливiсть доведення злочину до кiнця, але з власної iнiцiативи вiдмовляється вiд цього.

     Добровiльною вiдмовою слiд вважати, зокрема, таку поведiнку особи, коли вона до фактичного незаконного перемiщення предметiв через митний кордон, усвiдомлюючи вiдсутнiсть перешкоди для цього, з власної волi вiдмовляється вiд вчинення злочину.

     16. Якщо дiї особи крiм ознак контрабанди, передбаченої ст. 70 чи ст. 70¹ КК, мiстять ознаки й iншого складу злочину (наприклад, у випадках перемiщення через митний кордон предметiв, завiдомо здобутих злочинним шляхом, або коли воно поєднане з незаконним перетинанням державного кордону чи незаконними дiями з наркотичними засобами, психотропними, отруйними речовинами, радiоактивними матерiалами, зброєю, вибуховими речовинами тощо), вчинене необхiдно квалiфiкувати за сукупнiстю вiдповiдних злочинiв.

     17. Вчинення контрабанди посадовою особою з використанням свого посадового становища необхiдно додатково квалiфiкувати за нормою кримiнального закону, яка передбачає вiдповiдальнiсть за посадовий злочин.

     Дiї посадової особи, яка сприяла незаконному перемiщенню предметiв через митний кордон, належить розглядати як пособництво в контрабандi, вчинене шляхом приховування вiд митного контролю (якщо ця особа не входить до групи осiб, якi органiзувалися для вчинення контрабанди), та вiдповiдний посадовий злочин.

     18. Суди повиннi неухильно додержувати вимог закону про iндивiдуалiзацiю покарання з урахуванням характеру i ступеня суспiльної небезпечностi контрабанди, даних про особу винного й обставини справи, що пом'якшують або обтяжують вiдповiдальнiсть, та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що мiстяться в постановi вiд 22 грудня 1995 р. N 22 "Про практику призначення судами кримiнального покарання".

     При цьому у випадках, коли контрабанда була вчинена особою з використанням свого посадового становища чи заняття якоюсь дiяльнiстю, судам належить вiдповiдно до вимог ст. 31 КК обговорювати питання про позбавлення цiєї особи права займати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю.

     У зв'язку з тим, що згiдно iз санкцiями ст. 70 та частинами 2 i 3 ст. 70¹ КК конфiскацiя майна засудженого є обов'язковим додатковим покаранням, її незастосування можливе лише за наявностi обставин, передбачених ст. 44 КК, з наведенням у резолютивнiй частинi вироку мотивiв прийнятого рiшення i посиланням на зазначену норму закону.

     19. Звернути увагу судiв на те, що ст. 70 КК, на вiдмiну вiд статей 115, 116 МК, не передбачає конфiскацiї предметiв, що є безпосереднiми об'єктами контрабанди, а також предметiв зi спецiально виготовленими тайниками, використаними для приховування таких предметiв при перемiщеннi через митний кордон. У разi вчинення контрабанди зазначенi предмети можуть бути конфiскованi на пiдставi ст. 81 КПК за умови визнання їх речовими доказами.

     20. Роз'яснити судам, що конфiскацiя майна може бути застосована виключно за рiшенням суду. Справи про митнi правопорушення, передбаченi статтями 109, 112 - 118 МК, мають розглядатися в повному обсязi судом за мiсцем знаходження митницi.

     Якщо в дiях правопорушника є склади декiлькох митних правопорушень, за одне з яких передбачено конфiскацiю його предметiв, суд розглядає справу щодо всiх вчинених правопорушень.

     21. У разi неможливостi конфiскувати предмети митних правопорушень у зв'язку з тим, що їх вивезено за межi України, реалiзовано, знищено або мiсце їх знаходження невiдоме, суд зобов'язаний вирiшити питання про стягнення з винної особи в доход держави вартостi цих предметiв (при її визначеннi потрiбно керуватися п. 6 даної постанови).

     22. Судам належить забезпечувати всебiчне, повне й об'єктивне дослiдження матерiалiв кожної справи про порушення митних правил, давати правильну юридичну оцiнку вчиненим правопорушенням з тим, щоб виключити випадки притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi осiб, якi вчинили контрабанду.

     Звернути увагу судiв на те, що вiдповiдно до вимог статей 122, 128 МК вилучення предметiв i документiв повинно бути зафiксовано в протоколi про порушення митних правил, а якщо це мало мiсце не одночасно з його складанням, - в окремому протоколi. При цьому потрiбно зазначити необхiднi для розгляду справи вiдомостi про особу, яка вчинила порушення митних правил (якщо її встановлено), час i мiсце вчинення порушення, у чому конкретно воно полягало, статтю МК, за якою особа притягується до вiдповiдальностi, пояснення правопорушника, прiзвища та адреси свiдкiв (якщо вони є), точну кiлькiсть, мiру, вагу, вартiсть вилучених предметiв, особливi ознаки предметiв та документiв.

     Згiдно зi ст. 138 МК та ст. 268 Кодексу про адмiнiстративнi правопорушення справа про порушення митних правил розглядається у присутностi особи, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi. Про мiсце й час розгляду, погодженi iз судом, її має повiдомити митний орган, яким складено протокол. За вiдсутностi особи, яка притягується до вiдповiдальностi, справа може бути розглянута судом лише у випадках, коли є данi про те, що цю особу було своєчасно повiдомлено про мiсце й час розгляду i вiд неї не надiйшло клопотання про вiдкладення останнього, або що дана особа перебуває за межами України чи мiсце її знаходження не встановлено, або що порушення було вчинене пiд час пересилання предметiв у мiжнародних поштових вiдправленнях.

     У справах, що розглядаються за участю особи, яка притягується до вiдповiдальностi, чи викликаних до суду свiдкiв, ведеться протокол судового засiдання.

     23. Вiдповiдно до вимог статей 23, 23² i 340 КПК та ст. 146 МК суди мають з'ясовувати причини та умови, що сприяли вчиненню контрабанди чи порушенню митних правил i реагувати на них окремими ухвалами (постановами).

     24. Судовим колегiям Верховного Суду України, Верховному суду Автономної Республiки Крим, обласним, Київському i Севастопольському мiським судам необхiдно посилити нагляд за законнiстю й обгрунтованiстю судових рiшень у справах про контрабанду та порушення митних правил, перiодично вивчати практику застосування судами вiдповiдного законодавства i вживати заходiв до усунення виявлених помилок.

Голова Верховного Суду України	В. Ф. Бойко
Секретар Пленуму, суддя Верховного Суду України	М. П. Селiванов