ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМIНIСТРАЦIЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

Щодо застосування норм українсько-росiйської мiжурядової Угоди про уникнення подвiйного оподаткування

     Державна податкова адмiнiстрацiя України розглянула лист ЗАТ "Київська аудиторська група" вiд 22.08.2002 р. N 339, надiсланий на розгляд до ДПА України листом Комiтету з питань фiнансiв i банкiвської дiяльностi Верховної Ради України вiд 09.09.2002 р. N 06-10/370, i повiдомляє таке.

     Що стосується питання щодо оподаткування процентiв, сплачуваних резидентом України резидентовi Росiйської Федерацiї, то слiд зауважити, що положення пунктiв 1 i 2 статтi 11 Угоди мiж Урядом України i Урядом Росiйської Федерацiї про уникнення подвiйного оподаткування доходiв i майна та попередження ухилень вiд сплати податкiв вiд 8 лютого 1995 року не можуть трактуватися як такi, що надають платниковi податку право вибору, в якiй саме з двох договiрних держав здiйснюватиметься оподаткування одержаного доходу у виглядi процентiв. Вiдповiдно до положень цих пунктiв обидвi країни - i країна, що є джерелом доходу, i країна, резидентом якої є особа, що одержує проценти, - мають право оподатковувати такий вид доходу.

     Положення п. 1 статтi 11 пiдтверджують право країни-резиденцiї на оподаткування процентiв, що виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резидентовi другої Договiрної Держави, якщо такий резидент має фактичне право на цi проценти.

     Вiдповiдно до положень п. 2 статтi 11 Угоди країна, в якiй виникають проценти, також має право на оподаткування таких процентiв, але це право обмежується ставкою 10 % загальної суми процентiв. Тобто, проценти, якi сплачує резидент України резидентовi Росiйської Федерацiї, пiдлягають оподаткуванню в Українi за ставкою 10 % загальної суми процентiв за умови, що одержувач фактично має право на такi проценти. При цьому Росiйська Федерацiя як країна-резиденцiя також має право на оподаткування такого виду доходу за ставками, встановленими росiйським законодавством, з урахуванням податку, сплаченого в Українi (стаття 22 Угоди).

     Вiдповiдно до п. 3 Угоди вiд оподаткування в Українi звiльняються тiльки проценти, якi виникають в Українi i сплачуються Уряду Росiї або Центральному банку Росiї, будь-якому iншому створеному в нiй органу державної влади, а також за гарантованими ними кредитами.

     Що стосується другого питання, порушеного у вищезазначеному листi, ДПА України вважає правомiрним застосування пiдпунктiв 5.5.2 - 5.5.3 пункту 5.5 статтi 5 Закону України "Про оподаткування прибутку пiдприємств" до пiдприємства - резидента України, 50 або бiльше вiдсоткiв статутного фонду якого перебуває у власностi або управлiннi (безпосередньо чи побiчно) резидента Росiйської Федерацiї, i не вважає, що це є порушенням вимог п. 5 статтi 23 вищезазначеної Угоди.

     Норми, встановленi пiдпунктами 5.5.2 - 5.5.3 пункту 5.5 статтi 5 вищезгаданого Закону України, мають на метi недопущення зменшення бази оподаткування i таким чином ухилення вiд сплати податкiв, а також сприяють вирiвнюванню умов оподаткування пiдприємств зi значними iноземними iнвестицiями, якi складаються переважно з кредитних коштiв, й iнших українських пiдприємств.

     Йдеться про так звану "тонку капiталiзацiю". Iнвестицiя може складатися з акцiонерного капiталу i кредитних коштiв. Про "тонку капiталiзацiю" говорять, якщо акцiонерний капiтал пiдприємства менший порiвняно з кредитними коштами. "Тонка капiталiзацiя" може бути ефективним засобом ухилення вiд оподаткування. Рiч у тiм, що за вiдсутностi зазначених норм закону проценти, що сплачуються пiдприємством за кредитами, пiдлягають вирахуванню з бази оподаткування, а дивiденди не пiдлягають (пп. 5.3.8 п. 5.3 ст. 5 Закону).

     Враховуючи це, пiдприємство, зазначене у пп. 5.5.3 Закону, що здiйснює свою дiяльнiсть за рахунок наданих iнвестором кредитiв, має перевагу над iншими пiдприємствами.

     Крiм того, при угодах мiж двома учасниками, один з яких контролює дiяльнiсть iншого, зокрема при наданнi кредиту українському пiдприємству нерезидентом, у власностi якого перебуває 50 або бiльше вiдсоткiв статутного фонду цього пiдприємства, умови угоди можуть вiдрiзнятися вiд умов мiж учасниками такої ж комерцiйної угоди, якi не перебувають у таких вiдносинах.

"Галицькi контракти - Документи для роботи",
N 43, 21 жовтня 2002 р.