УГОДА
мiж Кабiнетом Мiнiстрiв України та Урядом Республiки Таджикистан про науково-технiчне спiвробiтництво
(Угоду ратифiковано Законом N 171-IV вiд 26.09.2002)
Кабiнет Мiнiстрiв України та Уряд Республiки Таджикистану, далi "Сторонами",
усвiдомлюючи, що науково-технiчне спiвробiтництво є складовим елементом багатогранного комплексу двостороннiх вiдносин,
беручи до уваги фактор науково-технiчних та iнтелектуальних зв'язкiв мiж Україною та Республiкою Таджикистан, що склались iсторично;
беручи переконаними, що таке спiвробiтництво сприятиме змiцненню дружби мiж країнами та народами,
домовилися про таке:
Стаття 1
Сторони на основi принципiв рiвноправностi та взаємовигоди сприятимуть створенню умов для подальшого розширення й поглиблення науково-технiчного спiвробiтництва мiж двома країнами в галузях, якi становлять взаємний iнтерес.
Стаття 2
Сторони розвиватимуть спiвробiтництво в галузi природничих, технiчних i гуманiтарних наук. Спiвробiтництво в рамках цiєї угоди базуватиметься на дотриманнi чинного законодавства Сторiн i договорiв, якi укладаються мiж Сторонами.
Напрямки спiвробiтництва визначатимуться, виходячи з довгострокових iнтересiв розвитку науки i технiки в обох країнах за узгодженням Сторiн.
Стаття 3
Науково-технiчне спiвробiтництво Сторiн буде здiйснюватися мiнiстерствами, вiдомствами, академiями наук, науково-дослiдними установами й органiзацiями, вищими закладами освiти, окремими вченими i спецiалiстами обох держав у межах їхньої компетенцiї на основi прямих угод, договорiв i контрактiв мiж ними вiдповiдно до нацiонального законодавства.
Прямi угоди, договори та контракти повиннi визначати економiчнi та органiзацiйнi умови реалiзацiї спiвробiтництва, а саме:
- цiлi та змiст спiвробiтництва, очiкуванi результати, термiн та умови реалiзацiї проектiв;
- джерела фiнансування робiт, взаємнi фiнансовi зобов'язання;
- порядок спiльного використання науково-технiчних об'єктiв, результатiв спiльних дослiджень i регулювання питань розподiлу прав на iнтелектуальну власнiсть, яку може бути створено в результатi спiвробiтництва;
- порядок вирiшення спiрних питань i вiдшкодування збиткiв, яких може бути завдано в рамках спiвробiтництва;
- порядок участi у спiвробiтництвi органiзацiй та осiб третiх держав або мiжнародних органiзацiй, фiнансового забезпечення такої участi й використання результатiв спiвробiтництва;
- вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть iнформацiї, якiсть матерiалiв та обладнання, що передаються один одному в процесi спiвробiтництва.
Стаття 4
Спiвробiтництво в рамках цiєї Угоди буде реалiзовуватися в наступних формах:
- здiйснення спiльних наукових та науково-технiчних програм i проектiв, проведення їх взаємної експертизи;
- формування спiльних науково-дослiдних колективiв, включаючи спiльнi польовi дослiдження й експедицiї, iнновацiйних та iнших органiзацiй, що забезпечують освоєння нових технологiй;
- обмiн науковою та науково-технiчною iнформацiєю, документацiєю, лiтературою й бiблiографiчними виданнями;
- обмiн вченими i спецiалiстами;
- пiдвищення квалiфiкацiї вчених i спецiалiстiв через органiзацiю спiльних семiнарiв, наукових конференцiй, робочих зустрiчей i стажувань.
Спiвробiтництво може здiйснюватися також в iнших формах. Пiд час вибору та визначення форм спiвробiтництва Сторони керуються iнтересами розвитку науки, економiчного та суспiльного прогресу країн i народiв.
Стаття 5
Сторони забезпечують захист прав на iнтелектуальну власнiсть, яку може бути створено в результатi спiвробiтництва в рамках цiєї Угоди, з урахуванням норм мiжнародного права i законодавства кожної з країн.
Стаття 6
Загальне керiвництво й координацiя спiвробiтництва здiйснюватимуться центральними органами виконавчої влади Сторiн, вiдповiдальними за державну науково-технiчну полiтику.
Стаття 7
З метою реалiзацiї цiєї Угоди Сторони можуть створити спiльну Мiждержавну комiсiю з питань науково-технiчного спiвробiтництва.
Для органiзацiї та координацiї спiвробiтництва можуть бути створенi постiйнi й тимчасовi робочi групи.
Стаття 8
Умови вiдрядження вчених i спецiалiстiв узгоджуватимуться безпосередньо органiзацiями-учасниками спiльних програм i проектiв на основi окремих угод, договорiв i контрактiв, що передбаченi Статтею 3 цiєї Угоди.
Стаття 9
Ця Угода не зачiпає прав i зобов'язань Сторiн, що випливають з укладених ними iнших мiжнародних договорiв та угод.
За згодою Сторiн до Угоди можуть бути внесенi змiни i доповнення, оформленi у виглядi протоколiв, якi стають невiд'ємною її частиною i набувають чинностi у порядку, передбаченому для укладання цiєї Угоди.
Стаття 10
Ця Угода набирає чинностi з дати останнього повiдомлення Сторiн про виконання внутрiшньодержавних процедур, якi необхiднi для набуття нею чинностi та дiє протягом п'яти рокiв, по закiнчення яких автоматично продовжується на черговий п'ятирiчний перiод, якщо жодна зi Сторiн не пiзнiше нiж за шiсть мiсяцiв до закiнчення чергового перiоду не повiдомить у письмовiй формi iншу Сторону про свiй намiр денонсувати Угоду.
Припинення дiї цiєї Угоди не зачiпає прав i зобов'язань українських i таджицьких органiзацiй з виконання програм i проектiв вiдповiдно до прямих угод, договорiв i контрактiв, укладених в рамках цiєї Угоди й не виконаних до моменту припинення дiї Угоди.
Вчинено в м. Києвi 6 липня 2001 р., у двох дiйсних примiрниках, кожний українською, таджицькою i росiйською мовами, причому всi тексти є автентичними. У разi виникнення розбiжностей при тлумаченнi положень цiєї Угоди за основу береться текст, викладений росiйською мовою.
За Кабiнет Мiнiстрiв України | За Уряд Республiки Таджикистан |