МIНIСТЕРСТВО ЮСТИЦIЇ УКРАЇНИ

     На виконання доручення Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 18 жовтня 2002 року до N 685/98 (до листа Державної митної служби України вiд 15.10.02 N 11/2-19-9549) Мiнiстерством юстицiї України разом з Державною митною службою України опрацьовано питання щодо недопущення нанесення економiчних збиткiв державi внаслiдок звiльнення пiдприємств з iноземними iнвестицiями вiд сплати податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) та повiдомляється.

     Вiдповiдно до статi 124 Конституцiї України судовi рiшення ухвалюються судами iменем України i є обов'язковими до виконання на всiй територiї України.

     Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови i порядок виконання рiшень судiв та iнших органiв (посадових осiб), що вiдповiдно до закону пiдлягають примусовому виконанню у разi невиконання їх у добровiльному порядку.

     Державний виконавець зобов'язаний вжити заходiв примусового виконання рiшень встановлених цим Законом.

     Разом з цим, зазначаємо, що з набранням чинностi Закону України "Про внесення змiн до деяких законiв України з метою усунення випадкiв ухилення окремих пiдприємств, створених за участю iноземних iнвесторiв, вiд сплати податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв)" частиною другою статтi 7 Закону України "Про усунення дискримiнацiї в оподаткуваннi суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi, створених з використанням майна та коштiв вiтчизняного походження" встановлено, що судовi рiшення про застосування до пiдприємств з iноземними iнвестицiями, їхнiх дочiрнiх пiдприємств, а також фiлiй, вiддiлень та iнших вiдокремлених пiдроздiлiв державних гарантiй захисту iнвестицiй, винесенi на пiдставi законодавчих актiв, зазначених у статтi 4 цього Закону, пiдлягають виконанню виключно в частинi, що не суперечить цьому Закону.

     Однак, вiдповiдно до Закону України "Про державну виконавчу службу" та Закону України "Про виконавче провадження" державнi виконавцi не надiленi повноваженнями щодо визначення, в якiй частинi рiшення суду пiдлягають виконанню, так як, пiдставою для вiдкриття виконавчого провадження i здiйснення виконавчих дiй є виконавчий документ, в якому зазначено результативну частину рiшення.

     Враховуючи, що одним iз основних завдань Мiн'юсту України згiдно з пунктом 3, пiдпунктом 18 пункту 4 Положення про Мiнiстерство юстицiї України, затвердженого Указом Президента України вiд 30 грудня 1997 року N 1396/97, є органiзацiя в порядку, встановленому законодавством України, своєчасного, повного i неупередженого примусового виконання рiшень судiв та iнших органiв (посадових осiб), виконання яких покладено на державних виконавцiв.

     Так, Мiн'юстом, листом вiд 11 лютого 2002 року N 33-9-475 рекомендовано начальнику Головного управлiння юстицiї Мiнiстерства юстицiї України, начальниками обласних. Київського та Севастопольського мiських управлiнь юстицiї при виконаннi рiшень судiв у справах за позовами пiдприємств з iноземними iнвестицiями, винесених до набрання чинностi Закону України "Про внесення змiн до деяких законiв України з метою усунення випадкiв ухилення окремих пiдприємств, створених за участю iноземних iнвесторiв, вiд сплати податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв)", вiдповiдно до статтi 5 Закону України "Про виконавче провадження" звертатися до компетентного суду за - роз'ясненнями рiшення та вживати вiдповiдних заходiв у порядку, встановленому статтею 35 цього Закону, до зупинення виконавчого провадження.

     Також, Мiнiстерство юстицiї України згiдно з листом вiд 27 серпня 2002 року N 33-4-855 зверталось до Верховного суду України з проханням надати правову оцiнку рiшенням судiв щодо надання пiдприємствам, створених за участю iноземних iнвестицiй, пiльг при здiсненнi митного оформлення вантажiв з урахуванням Закону України "Про усунення дискримiнацiї в оподаткуваннi суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi, створених з використанням майна та коштiв вiтчизняного походження" та Рiшення Конституцiйного Суду України вiд 29 сiчня 2002 року N I-рп/2002 у справi за конституцiйним поданням Кабiнету Мiнiстрiв України щодо офiцiйного тлумачення положень частини першої статтi 5 Закону України "Про усунення дискримiнацiї в оподаткуваннi суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi, створених з використанням майна та коштiв вiтчизняного походження" та частини першої статтi 19 Закону України "Про iнвестицiйну дiяльнiсть" (справа про оподаткування пiдприємств з iноземними iнвестицiями).

     Верховним Судом України повiдомлено, що з цього приводу двiчi надавалися роз'яснення апеляцiйним судам України щодо застосування законодавства при розглядi зазначеної категорiї справ та зазначено, що у Верховного Суду України є єдиний шлях перевiрки судових рiшень - їх перевiрка в касацiйному порядку (лист вiд 27 вересня 2002 року N 1-4/30).

     Проте, як свiдчить практика, суди продовжують виносити рiшення щодо пiльгового митного оформлення товарiв, якi ввозяться пiдприємствами з iноземними iнвестицiями, на пiдставi законодавства, що дiяло на момент внесення iноземної iнвестицiї, посилаючись на рiшення Судової колегiї по цивiльних справах Верховного Суду України вiд 25 жовтня 2000 року та роз'яснення до нього.

     Крiм того, при роз'ясненнi виконання даної категорiї рiшень за зверненням державного виконавця вiдповiдно до статтi 5 Закону України "Про виконавче провадження" суди зазначають, що винесенi ними рiшення є обов'язковими до виконання. У зв'язку з цим, їх оскарження в апеляцiйному порядку не зупиняє виконання рiшення, що призводить до стягнення з митних органiв великих сум, чим завдається значна шкода державним iнтересам.

     Мiнiстерство юстицiї України листом вiд 7 листопада 2002 року N 27-6-544 додатково звернулось до Верховного Суду України з проханням надати роз'яснення щодо застосування при розглядi справ вищевказаних категорiй норм Цивiльного процесуального кодексу України, якi передбачають допущення негайного виконання судових рiшень.

     Також, Мiнiстерством юстицiї України видано наказ вiд 8 листопада 2002 року N 903/7 "Про забезпечення виконання вимог Закону України "Про усунення дискримiнацiї в оподаткуваннi суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi, створених з використанням майна та коштiв вiтчизняного походження", вiдповiдно до якого державнi виконавцi при надходженнi до них виконавчих документiв по зазначених категорiях рiшень мають вiдмовляти у вiдкриттi виконавчого провадження.

     Разом з цим, зазначаємо, що сторони, а також iншi особи та прокурор, якi брали участь у справi, вiдповiдно до статей 290, 320 Цивiльного процесуального кодексу України та статей 91, 107 Господарського процесуального кодексу України, надiленi правом оскаржувати рiшення в апеляцiйному та касацiйному порядку.

     Однак, як вбачається iз iнформацiї, викладеної в листi Державної митної служби України вiд 15 жовтня 2002 року N 11/2-19-9549 на адресу Кабiнету Мiнiстрiв України про оскарження митними органами рiшень судiв, винесених на користь пiдприємств з iноземними iнвестицiями пiсля набуття чинностi Законом України "Про внесення змiн до деяких законiв України з метою усунення випадкiв ухиленняокремих пiдприємств, створених за участю iноземних iнвесторiв, вiд сплати податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв)", у бiльшостi випадкiв у задоволеннi апеляцiйних скарг митницi вiдмовлено, а рiшення судiв залишено без змiн.

     Враховуючи наведене, на нашу думку, Державнiй митнiй службi України та Державнiй податковiй адмiнiстрацiї України необхiдно вживати всiх заходiв для оскарження рiшень судiв за позовами пiдприємств з iноземними iнвестицiями в судах апеляцiйної чи касацiйної iнстанцiї та пiдсилити правове забезпечення супроводження у вищезазначених органах при судових процесах у таких справах.