КОНВЕНЦIЯ

Органiзацiї Об'єднаних Нацiй про боротьбу проти незаконного обiгу наркотичних засобiв i психотропних речовин

     Дата пiдписання Україною: 16 березня 1989 р.
     Набуття чинностi для України: 27 листопада 1991 р.

(Конвенцiю ратифiковано Постановою ВР
N 1000-XII вiд 25.04.91)

     Сторони цiєї Конвенцiї,

     будучи глибоко стурбованi масштабами i тенденцiєю зростання незаконного виробництва, попиту i обiгу наркотичних засобiв i психотропних речовин, що становлять серйозну загрозу для здоров'я i добробуту людей i справляють негативний вплив на економiчнi, культурнi й полiтичнi основи суспiльства,

     будучи також глибоко стурбованi все бiльшим розповсюдженням незаконного обiгу наркотичних засобiв i психотропних речовин серед рiзних соцiальних груп i особливо тим, що дiти в багатьох районах свiту використовуються як споживачi незаконних наркотичних засобiв i психотропних речовин i експлуатуються при їх незаконному виробництвi та обiгу, що є величезною небезпекою,

     визнаючи взаємозв'язок мiж незаконним обiгом та iншими пов'язаними з ним формами органiзованої злочинностi, що пiдривають законну економiку i створюють загрозу для стабiльностi, безпеки i суверенiтету держав,

     визнаючи також, що незаконний обiг є мiжнародною злочинною дiяльнiстю, припинення якої вимагає невiдкладної й першочергової уваги,

     усвiдомлюючи, що незаконний обiг забезпечує великi прибутки i фiнансовi кошти, що дає змогу транснацiональним злочинним органiзацiям проникати в урядовi механiзми, законну торговельну i фiнансову дiяльнiсть i суспiльство на всiх його рiвнях, розкладати i пiдривати їх,

     будучи сповненi рiшучостi позбавити осiб, якi займаються незаконним обiгом, доходiв, одержуваних вiд злочинної дiяльностi, i тим самим усунути головний мотив, який спонукає їх до цього,

     прагнучи усунути корiннi причини проблеми зловживання наркотичними засобами i психотропними речовинами, включаючи незаконний попит на такi засоби i речовини i величезнi доходи, одержуванi вiд незаконного обiгу,

     вважаючи, що необхiднi засоби контролю за деякими речовинами, в тому числi прекурсорами, хiмiчними речовинами i розчинниками, якi використовуються при незаконному виготовленнi наркотичних засобiв i психотропних речовин, легкодоступнiсть яких призвела до зростання пiдпiльного виробництва наркотичних засобiв i психотропних речовин,

     прагнучи полiпшити мiжнародне спiвробiтництво з метою припинення незаконного обiгу на морi,

     визнаючи, що викоренення незаконного обiгу є колективним обов'язком усiх держав i що з цiєю метою необхiдна координацiя зусиль у межах мiжнародного спiвробiтництва,

     визнаючи компетенцiю Органiзацiї Об'єднаних Нацiй у сферi контролю над наркотичними засобами i психотропними речовинами i бажаючи, щоб мiжнароднi органи, якi займаються таким контролем, знаходились у межах цiєї Органiзацiї,

     знову пiдтверджуючи керiвнi принципи iснуючих договорiв, що стосуються наркотичних засобiв i психотропних речовин, i передбачувану ними систему контролю,

     визнаючи необхiднiсть змiцнення i доповнення заходiв, передбачених Єдиною конвенцiєю про наркотичнi засоби 1961 року, цiєю Конвенцiєю з поправками, внесеними до неї згiдно з Протоколом 1972 року про поправки до Єдиної конвенцiї про наркотичнi засоби 1961 року, i Конвенцiєю про психотропнi речовини 1971 року, з метою зменшення розмаху i масштабiв незаконного обiгу та його серйозних наслiдкiв,

     визнаючи також важливе значення змiцнення i посилення ефективних правових засобiв мiжнародної спiвпрацi в правовiй галузi для припинення мiжнародної злочинної дiяльностi, якою є незаконний обiг,

     бажаючи укласти всеосяжну, ефективну i дiєву мiжнародну конвенцiю, спецiально спрямовану на боротьбу з незаконним обiгом, в якiй враховуються рiзнi аспекти проблеми в цiлому, i зокрема тi з них, що не передбаченi iснуючими договорами, якi стосуються наркотичних засобiв i психотропних речовин,

     погодилися про нижченаведене:

Стаття 1
Визначення

     За винятком тих випадкiв, коли прямо зазначено iнше або за змiстом тексту мається на увазi iнше, в цiй Конвенцiї використовуються наступнi визначення:

     a) "Комiтет" означає Мiжнародний комiтет по контролю над наркотиками, заснований на пiдставi Єдиної конвенцiї про наркотичнi засоби 1961 року i цiєї Конвенцiї з поправками, внесеними до неї згiдно з Протоколом 1972 року про поправки до Єдиної конвенцiї про наркотичнi засоби 1961 року;

     b) "Рослина каннабiс" означає будь-яку рослину роду Cannabis;

     c) "Кокаїновий кущ" означає рослину будь-якого виду роду Erythroxylon;

     d) "Комерцiйний перевiзник" означає будь-яку особу або будь-яке суспiльне, приватне або iнше пiдприємство, що займається перевезенням осiб, товарiв або пошти за яку-небудь винагороду;

     e) "Комiсiя" означає Комiсiю по наркотичних засобах Економiчної i Соцiальної Ради Органiзацiї Об'єднаних Нацiй;

     f) "Конфiскацiя", що включає у вiдповiдних випадках вилучення, означає остаточне позбавлення власностi за постановою суду або iншого компетентного органу;

     g) "Контрольована поставка" означає метод, при якому допускається вивезення, провезення або ввезення на територiю однiєї або декiлькох країн незаконних або таких, що викликають пiдозру, партiй наркотичних засобiв, психотропних речовин, речовин, включених до Таблицi I або Таблицi II, що мiстяться в Додатку до цiєї Конвенцiї, або речовин, що їх замiняють, з вiдома i пiд наглядом їх компетентних органiв з метою виявлення осiб, якi беруть участь у здiйсненнi правопорушень, визнаних такими вiдповiдно до пункту (1) статтi 3 цiєї Конвенцiї;

     h) "Конвенцiя 1961 року" означає Єдину конвенцiю про наркотичнi засоби 1961 року;

     i) "Конвенцiя 1961 року з поправками" означає Єдину конвенцiю про наркотичнi засоби 1961 року з поправками, внесеними до неї вiдповiдно до Протоколу 1972 року про поправки до Єдиної конвенцiї про наркотичнi засоби 1961 року;

     j) "Конвенцiя 1971 року" означає Конвенцiю про психотропнi речовини 1971 року;

     k) "Рада" означає Економiчну i Соцiальну Раду Органiзацiї Об'єднаних Нацiй;

     l) "Заморожування" або "накладення арешту" означає тимчасову заборону переведення, конверсiї, розмiщення або перемiщення власностi чи тимчасовий арешт або взяття пiд контроль власностi на пiдставi ухвали, винесеної судом або компетентним органом;

     m) "Незаконний обiг" означає правопорушення, зазначенi в пунктах (1) i (2) статтi 3 цiєї Конвенцiї;

     n) "Наркотичний засiб" означає будь-яку з речовин, природних або синтетичних, внесених до Спискiв I i II Конвенцiї про наркотичнi засоби 1961 року i цiєї Конвенцiї з поправками;

     о) "Опiйний мак" означає рослину виду Papaver somniferum L.;

     р) "Доходи" означають будь-яку власнiсть, отриману або придбану прямо або непрямо внаслiдок вчинення правопорушення, визнаного таким вiдповiдно до пункту (1) статтi 3;

     q) "Власнiсть" означає активи будь-якого роду, матерiальнi або нематерiальнi, рухомi або нерухомi, вiдчутнi або невiдчутнi, а також юридичнi документи або акти, якi посвiдчують право на такi активи або участь у них;

     r) "Психотропна речовина" означає будь-яку речовину, природну або синтетичну, або будь-який природний матерiал, внесенi до Спискiв I, II, III i IV Конвенцiї 1971 року;

     s) "Генеральний секретар" означає Генерального секретаря Органiзацiї Об'єднаних Нацiй;

     t) "Таблиця I" i "Таблиця II" означають вiдповiдно пронумерованi перелiки речовин, що мiстяться в Додатку до цiєї Конвенцiї, до яких час вiд часу вносяться поправки вiдповiдно до статтi 12;

     u) "Держава транзиту" означає державу, через територiю якої перемiщаються незаконнi наркотичнi засоби, психотропнi речовини i речовини, внесенi до Таблицi I i Таблицi II, i яка не є нi мiсцем походження, нi мiсцем кiнцевого призначення таких засобiв i речовин.

Стаття 2
Сфера застосування Конвенцiї

     (1) Метою цiєї Конвенцiї є сприяння спiвробiтництву мiж Сторонами з тим, щоб вони могли бiльш ефективно вирiшувати рiзноманiтнi проблеми незаконного обiгу наркотичних засобiв i психотропних речовин, що мають мiжнародний характер. При здiйсненнi своїх зобов'язань за Конвенцiєю Сторони вживають необхiднi заходи, включаючи заходи законодавчого та органiзацiйного характеру, вiдповiдно до основних положень своїх внутрiшнiх законодавчих систем.

     (2) Сторони здiйснюють свої зобов'язання за цiєю Конвенцiєю згiдно з принципами суверенної рiвностi й територiальної цiлiсностi держав i принципом невтручання у внутрiшнi справи iнших держав.

     (3) Сторона не здiйснює на територiї iншої Сторони юрисдикцiї та функцiї, якi належать виключно до компетенцiї органiв цiєї iншої Сторони згiдно з її нацiональним законодавством.

Стаття 3
Правовiдносини i санкцiї

     (1) Кожна Сторона вживає такi заходи, якi можуть бути потрiбнi, з тим, щоб визнати кримiнальними злочинами згiдно зi своїм законодавством наступнi дiї, коли вони здiйснюються навмисно:

     а) (i) виробництво, виготовлення, екстрагування, приготування, пропозицiя, пропозицiя з метою продажу, розповсюдження, продажу, постачання на будь-яких умовах, посередництво, переправлення, транзитне переправлення, транспортування, iмпорт або експорт будь-якого наркотичного засобу чи будь-якої психотропної речовини на порушення положень Конвенцiї 1961 року, цiєї Конвенцiї з поправками або Конвенцiї 1971 року;

     (ii) культивування опiйного маку, кокаїнового куща або рослини каннабiс з метою виробництва наркотичних засобiв на порушення положень Конвенцiї 1961 року i цiєї Конвенцiї з поправками;

     (iii) зберiгання або купiвлю будь-якого наркотичного засобу або психотропної речовини для цiлей будь-якого з видiв дiяльностi, перелiчених у пiдпунктi (i) вище;

     (iv) виготовлення, транспортування або розповсюдження обладнання, матерiалiв або речовин, зазначених у Таблицi I i Таблицi II, якщо вiдомо, що вони призначенi для використання з метою незаконного культивування, виробництва або виготовлення наркотичних засобiв або психотропних речовин;

     (v) органiзацiю, керiвництво або фiнансування будь-яких правопорушень, перелiчених у пiдпунктах (i), (ii), (iii) або (iv) вище;

     b) (i) конверсiю або переведення власностi, якщо вiдомо, що така власнiсть отримана внаслiдок будь-якого правопорушення або правопорушень, визнаних такими вiдповiдно до пiдпункту a) цього пункту, або внаслiдок участi в такому правопорушеннi чи правопорушеннях, з метою приховання або утаювання незаконного джерела власностi або з метою надання допомоги будь-якiй особi, яка бере участь у вчиненнi такого правопорушення або правопорушень, з тим, щоб вона могла ухилитися вiд вiдповiдальностi за свої дiї;

     (ii) приховання або утаювання справжнього характеру, джерела, мiсцезнаходження, способу розпорядження, перемiщення, справжнiх прав стосовно власностi або її належностi, якщо вiдомо, що така власнiсть одержана внаслiдок правопорушення або правопорушень, визнаних такими згiдно з пiдпунктом a) цього пункту, або внаслiдок участi в такому правопорушеннi або правопорушеннях;

     с) з урахуванням своїх конституцiйних положень i основних принципiв своєї правової системи:

     (i) придбання, володiння або використання власностi, якщо в момент її одержання було вiдомо, що така власнiсть отримана внаслiдок правопорушення або правопорушень, визнаних такими згiдно з пiдпунктом a) цього пункту, або внаслiдок участi в такому правопорушеннi або правопорушеннях;

     (ii) володiння обладнанням або матерiалами чи речовинами, зазначеними у Таблицi I i Таблицi II, якщо вiдомо, що вони використовуються або призначенi для використання з метою незаконного культивування, виробництва або виготовлення будь-яких наркотичних засобiв або психотропних речовин;

     (iii) публiчне пiдбурювання або спонукання iнших будь-якими засобами до вчинення будь-якого з правопорушень, визнаних такими згiдно з цiєю статтею, або до незаконного використання наркотичних засобiв або психотропних речовин;

     (iv) участь, причетнiсть або вступ у злочинну змову з метою вчинення будь-якого правопорушення або правопорушень, визнаних такими згiдно з цiєю статтею, спроби вчинити таке правопорушення або такi правопорушення, а також пособництво, пiдбурювання, сприяння або надання порад при їх вчиненнi.

     (2) З урахуванням своїх конституцiйних положень i основних принципiв своєї правової системи кожна Сторона вживає такi заходи, якi можуть бути потрiбнi, для того, щоб визнати правопорушеннями згiдно зi своїм законодавством, коли вони вчиняються навмисно, зберiгання, придбання або культивування будь-якого наркотичного засобу або психотропної речовини для особистого споживання на порушення положень Конвенцiї 1951 року, Конвенцiї 1961 року з поправками або Конвенцiї 1971 року.

     (3) Усвiдомлення, намiр або мета як складовi елементи правопорушення, зазначеного в пунктi (1) цiєї статтi, можуть бути встановленi з об'єктивних фактичних обставин справи.

     (4) а) Кожна Сторона за вчинення правопорушень, визнаних такими згiдно з пунктом (1) цiєї статтi, передбачає застосування таких санкцiй, що враховують серйозний характер цих правопорушень, як тюремне ув'язнення або iншi види позбавлення волi, штрафнi санкцiї i конфiскацiї.

     b) Сторони можуть передбачити на доповнення до засудження або покарання за правопорушення, визнане таким згiдно з пунктом (1) цiєї статтi, застосування щодо правопорушника таких заходiв, як лiкування, перевиховання, наступне спостереження за ним, вiдновлення працездатностi або соцiальна реiнтеграцiя.

     с) Незважаючи на положення попереднiх пiдпунктiв, у певних випадках, коли скоюються незначнi правопорушення, Сторони можуть передбачити як альтернативу засудженню або покаранню такi заходи, як перевиховання, вiдновлення працездатностi або соцiальна реiнтеграцiя, а також, якщо правопорушник є наркоманом, його лiкування i наступне спостереження за ним.

     d) Сторони можуть передбачити або замiсть засудження, або покарання, або на доповнення до засудження, або покарання за правопорушення, визнане таким згiдно з пунктом (2) цiєї статтi, заходи для лiкування, виховання, спостереження пiсля закiнчення лiкування, вiдновлення працездатностi i соцiальної реiнтеграцiї правопорушника.

     (5) Сторони забезпечують, щоб їхнi суди та iншi компетентнi органи, якi мають юрисдикцiю, могли брати до уваги як обставини, що обтяжують правопорушення, визнанi такими згiдно з пунктом (1) цiєї статтi, такi фактичнi обставини, як:

     а) участь у правопорушеннi органiзованої злочинної групи, до складу якої входить правопорушник;

     b) участь правопорушника в iнших видах мiжнародної органiзованої злочинної дiяльностi;

     c) участь правопорушника в iнших незаконних видах дiяльностi, яким сприяло вчинення даного правопорушення;

     d) застосування правопорушником насильства або зброї;

     e) той факт, що правопорушник є посадовою особою i дане правопорушення пов'язане з його посадою;

     f) втягнення або використання неповнолiтнiх;

     g) той факт, що правопорушення, вчинене у виправнiй установi або в навчальному закладi, або громадськiй установi, або в безпосереднiй близькостi вiд них, або в iнших мiсцях, що використовуються школярами i студентами для проведення навчальних, спортивних i громадських заходiв;

     h) попереднє засудження, особливо за аналогiчнi правопорушення, за кордоном або в своїй країнi, наскiльки це допустимо згiдно з нацiональним законодавством вiдповiдної Сторони.

     (6) Сторони прагнуть забезпечити використання згiдно з їхнiм нацiональним законодавством будь-яких дискрецiйних юридичних повноважень, якi стосуються до кримiнального переслiдування осiб за правопорушення, визнанi такими вiдповiдно до цiєї статтi, для досягнення максимальної ефективностi правоохоронних заходiв щодо цих правопорушень i з належним врахуванням необхiдностi перешкодити вчиненню таких правопорушень.

     (7) Сторони забезпечують, щоб їхнi суди або iншi компетентнi органи враховували серйозний характер правопорушень, перелiчених у пунктi (1) цiєї статтi, i обставин, перелiчених у пунктi (5) цiєї статтi, при розглядi питання про можливiсть дострокового або умовного звiльнення осiб, засуджених за такi правопорушення.

     (8) Кожна Сторона в необхiдних випадках встановлює згiдно з її нацiональним законодавством тривалий строк давностi для кримiнального переслiдування за будь-яке правопорушення, визнане таким вiдповiдно до пункту (1) цiєї статтi, i бiльш тривалий строк давностi в тих випадках, коли гаданий правопорушник ухиляється вiд правосуддя.

     (9) Кожна Сторона вiдповiдно до своєї правової системи вживає належнi заходи з тим, щоб забезпечити присутнiсть особи, що знаходиться на її територiї, обвинуваченої або засудженої за правопорушення, визнане таким згiдно з пунктом (1) цiєї статтi, на необхiдному кримiнальному розглядi.

     (10) Для цiлей спiвробiтництва мiж Сторонами згiдно з цiєю Конвенцiєю, включаючи, зокрема, спiвробiтництво вiдповiдно до статей 5, 6, 7 i 9, правопорушення, визнанi такими згiдно з цiєю статтею, не розглядаються як фiнансовi або полiтичнi правопорушення або як правопорушення, вчиненi з полiтичних мотивiв, без шкоди для конституцiйних обмежень i основних нацiональних законiв Сторiн.

     (11) Нiщо в цiй статтi не зачiпає той принцип, що опис правопорушень, про якi в нiй говориться, належить до компетенцiї нацiонального законодавства кожної Сторони i що переслiдування i покарання за такi правопорушення здiйснюються вiдповiдно до цього законодавства.

Стаття 4
Юрисдикцiя

     (1) Кожна Сторона:

     a) вживає такi заходи, що можуть бути потрiбнi, з тим, щоб встановити свою юрисдикцiю стосовно правопорушень, якi вона визнала такими вiдповiдно до пункту (1) статтi 3, у тих випадках, коли:

     (i) дане правопорушення вчинене на її територiї;

     (ii) дане правопорушення вчинене на борту судна, що несе її прапор, або повiтряного судна, зареєстрованого вiдповiдно до її законiв у момент вчинення правопорушення;

     b) може вживати такi заходи, що можуть бути потрiбнi, з тим, щоб встановити свою юрисдикцiю стосовно правопорушень, якi вона визнала такими вiдповiдно до пункту (1) статтi 3, у тих випадках, коли:

     (i) дане правопорушення вчинене її громадянином або особою, що звичайно мешкає на її територiї;

     (ii) дане правопорушення вчинене на борту судна, стосовно якого ця Сторона отримала дозвiл вжити вiдповiднi дiї згiдно зi статтею 17 за умови, що така юрисдикцiя здiйснюється тiльки на основi угод або домовленостей, згаданих у пунктах (4) i (9) цiєї статтi;

     (iii) дане правопорушення є одним з правопорушень, визнаних такими згiдно з пiдпунктом с) (iv) пункту (1) статтi 3, i вчинене за межами її територiї з метою наступного вчинення на її територiї правопорушення, визнаного таким вiдповiдно до пункту (1) статтi 3.

     (2) Кожна Сторона:

     а) вживає також такi заходи, що можуть бути потрiбнi, з тим, щоб встановити свою юрисдикцiю стосовно правопорушень, якi вона визнала такими вiдповiдно до пункту (1) статтi 3, коли гаданий правопорушник знаходиться на її територiї i вона не видає його iншiй Сторонi на тiй пiдставi, що дане правопорушення було вчинене:

     (i) на її територiї або на борту морського судна, що несе її прапор, або повiтряного судна, зареєстрованого вiдповiдно до її законодавства в момент скоєння правопорушення;

     (ii) її громадянином;

     b) може також вживати такi заходи, що можуть бути потрiбнi, з тим, щоб встановити свою юрисдикцiю стосовно правопорушень, якi вона визнала такими вiдповiдно до пункту (1) статтi 3, коли гаданий правопорушник знаходиться на її територiї i вона не видає його iншiй Сторонi.

     (3) Ця Конвенцiя не виключає здiйснення будь-якої кримiнальної юрисдикцiї, встановлюваної Стороною згiдно з її нацiональним законодавством.

Стаття 5
Конфiскацiя

     (1) Кожна Сторона вживає такi заходи, що можуть бути необхiднi, для конфiскацiї:

     a) доходiв, отриманих в результатi скоєння правопорушень, що визнаються такими згiдно з пунктом (1) статтi 3, або власностi, вартiсть якої вiдповiдає таким доходам;

     b) наркотичних засобiв i психотропних речовин, матерiалiв та обладнання чи iнших засобiв, що використовувалися або призначалися для використання яким-небудь чином при вчиненнi правопорушень, визнаних такими вiдповiдно до пункту (1) статтi 3.

     (2) Кожна Сторона вживає також такi заходи, що можуть бути потрiбнi, з тим, щоб її компетентнi органи могли визначити, виявити та заморозити або арештувати доходи, власнiсть, засоби або будь-якi iншi предмети, згаданi в пунктi (1) цiєї статтi, з метою наступної конфiскацiї.

     (3) З метою вжиття заходiв, згаданих у цiй статтi, кожна Сторона уповноважує свої суди чи iншi компетентнi органи видавати постанови про надання або арешт банкiвських, фiнансових або комерцiйних документiв. Сторона не ухиляється вiд вжиття заходiв згiдно з положеннями цього пункту, посилаючись на необхiднiсть збереження банкiвської таємницi.

     (4) a) Пiсля одержання прохання, направленого на пiдставi цiєї статтi iншою Стороною, пiд юрисдикцiю якої пiдпадає правопорушення, визнане таким вiдповiдно до пункту (1) статтi 3, Сторона, на територiї якої знаходяться доходи, власнiсть, засоби або будь-якi iншi предмети, згаданi в пунктi (1) цiєї статтi:

     (i) подає запит своїм компетентним органам з метою отримання постанови про конфiскацiю i, у випадку видачi такої постанови, здiйснює її виконання; або

     (ii) подає своїм компетентним органам постанову про конфiскацiю, видану запитуючою Стороною згiдно з пунктом (1) цiєї статтi, з метою виконання в тому обсязi, який вказаний у проханнi, i в тiй мiрi, в якiй вона стосується доходiв, що знаходяться на територiї запитуваної Сторони, власностi, засобiв або будь-яких iнших предметiв, згаданих у пунктi (1).

     b) Пiсля одержання прохання, направленого на пiдставi цiєї статтi iншою Стороною, пiд юрисдикцiю якої пiдпадає правопорушення, визнане таким вiдповiдно до пункту (1) статтi 3, запитуюча Сторона вживає заходи з тим, щоб визначити, виявити i заморозити або накласти арешт на доходи, власнiсть, засоби чи будь-якi iншi предмети, згаданi в пунктi (1) цiєї статтi, з метою наступної конфiскацiї, постанова про яку видається або запитуючою Стороною або вiдповiдно до прохання на пiдставi пiдпункту a) цього пункту запитуваною Стороною.

     с) Рiшення або заходи, передбаченi в пiдпунктах a) i b) цього пункту, приймаються запитуваною Стороною вiдповiдно до положень її нацiонального законодавства i при їх дотриманнi i згiдно з її процесуальними нормами або будь-якими двостороннiми або багатостороннiми договорами, угодами або домовленостями, якими вона може бути пов'язана iз запитуючою Стороною.

     d) Положення пунктiв (6) - (19) статтi 7 застосовуються mutatis mutandis. На доповнення до iнформацiї, зазначеної в пунктi (10) статтi 7, у проханнях, направлених на пiдставi цiєї статтi, мiститься:

     (i) у випадку прохання, передбаченого в пiдпунктi a) (i) цiєї статтi, - опис власностi, що пiдлягає конфiскацiї, i заява з викладенням фактiв, на якi посилається запитуюча Сторона i достатнi для того, щоб запитувана Сторона могла вжити заходи для винесення постанови вiдповiдно до її внутрiшнього законодавства;

     (ii) у випадку прохання, передбаченого в пiдпунктi a) (ii), - юридично оформлена копiя виданої запитуючою Стороною постанови про конфiскацiю, на якiй грунтується прохання, заява з викладенням фактiв та iнформацiя стосовно обсягу запитуваного виконання постанови;

     (iii) у випадку прохання, передбаченого в пiдпунктi b), - заява з викладенням фактiв, на якi посилається запитуюча Сторона, та опис пропонованих заходiв.

     e) Кожна Сторона подає Генеральному секретарю тексти будь-яких своїх законiв i правил, що забезпечують здiйснення положень цього пункту, а також тексти будь-яких наступних змiн до таких законiв i правил.

     f) Якщо будь-яка Сторона побажає обумовити вжиття заходiв, згаданих у пiдпунктах a) i b) цього пункту, наявнiстю вiдповiдного договору, то ця Сторона розглядає цю Конвенцiю як необхiдну i достатню договiрно-правову основу.

     g) Сторони прагнуть укладати двостороннi i багатостороннi договори, угоди або домовленостi для пiдвищення ефективностi мiжнародного спiвробiтництва на виконання цiєї статтi.

     (5) а) Сторона, що конфiскувала доходи або власнiсть на пiдставi пункту (1) або пункту (4) цiєї статтi, розпоряджається ними вiдповiдно до свого нацiонального законодавства та адмiнiстративних процедур.

     b) Дiючи на прохання iншої Сторони згiдно з цiєю статтею, Сторона може окремо розглянути можливiсть укладання угод про:

     (i) передачу суми таких доходiв i власностi або засобiв, отриманих внаслiдок реалiзацiї таких доходiв або власностi чи їх значної частини, мiжурядовим органам, що спецiалiзуються в галузi боротьби з незаконним обiгом наркотичних засобiв i психотропних речовин i зловживання ними;

     (ii) передачу iншим Сторонам на регулярнiй або разовiй основi частини таких доходiв або власностi чи засобiв, отриманих внаслiдок реалiзацiї таких доходiв або власностi, вiдповiдно до її нацiонального законодавства, адмiнiстративних процедур чи двостороннiх або багатостороннiх угод, укладених з цiєю метою.

     (6) а) Якщо доходи були перетворенi або змiненi на iншу власнiсть, то заходи, зазначенi в цiй статтi, застосовуються щодо такої власностi, а не доходiв.

     b) Якщо доходи були долученi до власностi, придбаної iз законних джерел, така власнiсть без шкоди для будь-яких повноважень, що стосуються накладання арешту або заморожування, пiдлягає конфiскацiї в обсязi, який вiдповiдає оцiненiй вартостi цих долучених доходiв.

     с) Стосовно надходжень або iншого прибутку, отриманих вiд:

     (i) доходiв;

     (ii) власностi, на яку були перетворенi або змiненi доходи; або

     (iii) власностi, до якої були залученi доходи, також застосовуються заходи, зазначенi в цiй статтi, таким же чином i в тiй же мiрi, як i щодо доходiв.

     (7) Кожна Сторона може розглянути можливiсть забезпечення перенесення тягаря доказування законного походження передбачуваних доходiв або iншої власностi, що пiдлягають конфiскацiї, в тiй мiрi, в якiй такий захiд вiдповiдає принципам її нацiонального законодавства i характеру судового та iншого розгляду.

     (8) Положення цiєї статтi нiяким чином не розглядаються як такi, що завдають шкоди правам дiючих сумлiнно третiх сторiн.

     (9) Нiщо, що мiститься в цiй статтi, не зачiпає той принцип, що заходи, про якi в нiй говориться, визначаються i здiйснюються згiдно з нацiональним законодавством вiдповiдної Сторони i на основi його положень.

Стаття 6
Видача

     (1) Ця стаття застосовується до правопорушень, визнаних такими Сторонами вiдповiдно до пункту (1) статтi 3.

     (2) Кожне з правопорушень, до яких застосовується ця стаття, вважається таким, що пiдлягає включенню в будь-який iснуючий мiж Сторонами договiр про видачу як правопорушення, що може потягти видачу. Сторони зобов'язуються включати такi правопорушення як правопорушення, що можуть потягти видачу, в будь-який договiр про видачу, який буде укладений мiж ними.

     (3) Якщо Сторона, що обумовлює видачу наявнiстю договору, одержує прохання про видачу вiд iншої Сторони, з якою вона не має договору про видачу, вона може розглядати цю Конвенцiю як юридичну пiдставу для видачi в зв'язку з будь-яким правопорушенням, до якого застосовується ця стаття. Сторони, яким необхiдне докладне законодавство з тим, щоб використати цю Конвенцiю як юридичну пiдставу для видачi, розглядають можливiсть прийняття такого законодавства, що може бути потрiбне.

     (4) Сторони, що не обумовлюють видачу наявнiстю договору, визнають правопорушення, до яких застосовується ця стаття, як правопорушення, що можуть спричинити взаємну видачу.

     (5) Видача здiйснюється вiдповiдно до умов, передбачених законодавством запитуваної Сторони або застосовуваними договорами про видачу, включаючи пiдстави, за якими запитувана Сторона може вiдмовити у видачi.

     (6) При розглядi прохань, отриманих вiдповiдно до цiєї статтi, запитувана Сторона може вiдмовитися вiд виконання таких прохань, якщо є вагомi пiдстави, що дозволять її судовим або iншим компетентним органам вважати, що їх виконання полегшить судове переслiдування або покарання будь-якої особи на пiдставi її раси, вiросповiдання, громадянства або полiтичних переконань або завдасть шкоди за будь-якою з цих причин будь-якiй особi, якої стосується це прохання.

     (7) Стосовно правопорушень, до яких застосовується ця стаття, Сторони докладають зусиль до того, щоб прискорити процедуру видачi i спростити пов'язанi з нею вимоги про подання доказiв.

     (8) З урахуванням положень свого нацiонального законодавства i своїх договорiв про видачу запитувана Сторона, переконавшись у тому, що обставини вимагають цього i мають невiдкладний характер, i на прохання запитуючої Сторони може взяти пiд варту особу, видача якої запитується i яка знаходиться на її територiї, або вжити iншi належнi заходи для забезпечення її присутностi у ходi процедури видачi.

     (9) Без шкоди для здiйснення будь-якої кримiнальної юрисдикцiї, встановленої згiдно з її нацiональним законодавством, Сторона, на територiї якої знаходиться гаданий правопорушник:

     a) у випадку, якщо вона не видає його в зв'язку з правопорушенням, визнаним таким вiдповiдно до пункту (1) статтi 3, на пiдставах, зазначених у пiдпунктi a) пункту (2) статтi 4, передає справу своїм компетентним органам з метою кримiнального переслiдування, якщо iз запитуючою Стороною не досягнуто угоди про iнше;

     b) у випадку, якщо вона не видає його в зв'язку з таким правопорушенням i встановила свою юрисдикцiю стосовно цього правопорушення вiдповiдно до пiдпункту b) пункту (2) статтi 4, передає справу своїм компетентним органам з метою кримiнального переслiдування, якщо запитуюча Сторона не звертається з iншим проханням з метою збереження своєї законної юрисдикцiї.

     (10) Якщо у видачi, що запитується з метою виконання вироку, вiдмовлено, оскiльки особа, яка розшукується, є громадянином запитуваної Сторони, запитувана Сторона - якщо це припускає її законодавство i згiдно з його положеннями по заявi запитуючої Сторони - розглядає питання про приведення до виконання вироку або частини вироку, що залишалася, який був винесений згiдно iз законодавством запитуючої Сторони.

     (11) Сторони прагнуть укладати двостороннi i багатостороннi угоди з метою здiйснення або пiдвищення ефективностi видачi.

     (12) Сторони можуть розглядати можливiсть укладання двостороннiх або багатостороннiх угод спецiального або загального характеру щодо передачi осiб, засуджених до тюремного ув'язнення або iнших видiв позбавлення волi за правопорушення, до яких застосовується ця стаття, їх країнами з тим, щоб вони могли вiдбути строк покарання, що залишився, в цих країнах.

Стаття 7
Взаємна юридична допомога

     (1) Сторони надають одна однiй згiдно з даною статтею найширшу взаємну юридичну допомогу в розслiдуваннi, кримiнальному переслiдуваннi i судовому розглядi, що стосуються кримiнального правопорушення, визнаного таким згiдно з пунктом (1) статтi 3.

     (2) Взаємна юридична допомога, що надається згiдно з даною статтею, може запитуватися з метою:

     а) збору доказiв або показань;

     b) ознайомлення з матерiалами судового розгляду;

     с) проведення обшукiв i арештiв;

     d) обстеження предметiв i мiсць;

     e) надання iнформацiї i доказових предметiв;

     f) надання оригiналiв або завiрених копiй вiдповiдних документiв i матерiалiв, включаючи банкiвськi, фiнансовi, фiрмовi або комерцiйнi документи;

     g) визначення або виявлення доходiв, власностi, засобiв або iнших речей для доказових цiлей.

     (3) Сторони можуть надавати одна однiй будь-якi iншi форми взаємної юридичної допомоги, якi дозволяються нацiональним законодавством запитуваної Сторони.

     (4) Згiдно з проханням Сторони полегшують або заохочують, наскiльки це допускається їх нацiональним законодавством i практикою, присутнiсть або доступнiсть осiб, включаючи осiб, якi знаходяться пiд вартою, якi згоднi надавати допомогу в розслiдуваннi або брати участь у судовому розглядi.

     (5) Сторона не повинна вiдмовлятися вiд надання юридичної допомоги згiдно з цiєю статтею, посилаючись на банкiвську таємницю.

     (6) Положення цiєї статтi не впливають на зобов'язання, якi випливають з будь-яких iнших двостороннiх або багатостороннiх договорiв, що регулюють або будуть регулювати, повнiстю або частково, надання взаємної юридичної допомоги щодо кримiнальних справ.

     (7) Пункти (8) - (19) цiєї статтi застосовуються стосовно прохань, представлених на пiдставi цiєї статтi, якщо вiдповiднi Сторони не пов'язанi зобов'язаннями за яким-небудь договором про взаємну юридичну допомогу. Якщо цi Сторони пов'язанi зобов'язаннями за таким договором, застосовуються вiдповiднi положення такого договору, якщо Сторони не дiйшли згоди про застосування замiсть нього пунктiв (8) - (19) цiєї статтi.

     (8) Сторони призначають орган або, у випадку необхiдностi, органи, якi зобов'язанi та уповноваженi виконувати прохання про надання взаємної юридичної допомоги або перепроваджувати їх на виконання вiдповiдним компетентним органам. Генеральному секретарю повiдомляється про орган або органи, що призначаються з цiєю метою. Перепровадження прохань про надання взаємної юридичної допомоги i будь-яких повiдомлень, якi належать до них, здiйснюється мiж призначеними Сторонами органами; це положення не завдає шкоди праву Сторони вимагати, щоб такi прохання i повiдомлення спрямовувалися їй по дипломатичних каналах i, у випадку надзвичайних обставин, по каналах Мiжнародної органiзацiї кримiнальної полiцiї, якщо це можливо.

     (9) Прохання направляються в письмовiй формi на мовi, прийнятнiй для запитуваної Сторони. Генеральному секретарю повiдомляється про мову або мови, прийнятнi для кожної Сторони. В надзвичайних обставинах i у випадку погодження цього мiж Сторонами такi прохання можуть направлятися в уснiй формi, однак вони негайно пiдтверджуються в письмовiй формi.

     (10) У проханнi про взаємну юридичну допомогу вказується:

     а) iнформацiя про орган, який звернувся з проханням;

     b) суть питання i характеру розслiдування, кримiнального переслiдування або судового розгляду, до яких належать прохання, а також назва i функцiї органу, що здiйснює таке розслiдування, кримiнальне переслiдування або судовий розгляд;

     с) стисле викладення вiдповiдних фактiв, за винятком того, що стосується прохань з приводу ознайомлення iз судовими документами;

     d) опис запитуваної допомоги i докладна iнформацiя про будь-яку конкретну процедуру, яку бажає застосувати Сторона, що звертається з проханням;

     е) по можливостi данi про особу, мiсцезнаходження i громадянство вiдповiдної особи;

     f) мета збору доказiв, iнформацiї або вжиття заходiв.

     (11) Запитувана Сторона може запросити додаткову iнформацiю, якщо ця iнформацiя є необхiдною для виконання прохання згiдно з її нацiональним законодавством або якщо ця iнформацiя може полегшити виконання такого прохання.

     (12) Прохання виконується згiдно з нацiональним законодавством запитуваної Сторони i в тiй мiрi, в якiй це не суперечить нацiональному законодавству цiєї Сторони, по можливостi згiдно з процедурами, що мiстяться в проханнi.

     (13) Запитуюча Сторона не передає i не використовує iнформацiю або докази, наведенi запитуючою Стороною для проведення розслiдувань, кримiнального переслiдування або судового розгляду, iнших, нiж тi, якi вказанi в проханнi, без попередньої згоди на це запитуваної Сторони.

     (14) Запитуюча Сторона може зажадати, щоб запитувана Сторона зберiгала конфiденцiйнiсть наявностi i сутi прохання за винятком того, що необхiдно для виконання самого прохання. Якщо запитувана Сторона не може виконати вимогу про конфiденцiйнiсть, вона негайно iнформує про це запитуючу Сторону.

     (15) У взаємнiй юридичнiй допомозi може бути вiдмовлено:

     а) якщо прохання не вiдповiдає положенням цiєї статтi;

     b) якщо запитувана Сторона вважає, що виконання прохання може завдати шкоди її суверенiтету, безпецi, громадському порядку або iншим суттєвим iнтересам;

     c) якщо нацiональне законодавство запитуваної Сторони забороняє її органам виконувати подане прохання щодо аналогiчного правопорушення, якщо це правопорушення стало предметом розслiдування, кримiнального переслiдування або розгляду згiдно з їх власною юрисдикцiєю;

     d) якщо вона суперечить положенням правової системи запитуваної Сторони, якi стосуються виконання прохань про надання взаємної юридичної допомоги.

     (16) Будь-яка вiдмова в наданнi взаємної юридичної допомоги мотивується.

     (17) Надання взаємної юридичної допомоги може бути вiдкладене запитуваною Стороною на тiй пiдставi, що воно перешкоджає розслiдуванню, яке ведеться, кримiнальному переслiдуванню або судовому розгляду. В такому випадку запитувана Сторона консультується iз запитуючою Стороною для того, щоб визначити, чи можна надати допомогу в такi строки i на таких умовах, якi запитувана Сторона вважає необхiдними.

     (18) Свiдок, експерт або iнша особа, яка погоджується давати показання в ходi розгляду або надавати допомогу при проведеннi розслiдування, кримiнального переслiдування або судового розгляду на територiї запитуючої Сторони, не зазнає кримiнального переслiдування, затримання, покарання або яких-небудь iнших обмежень її особистої свободи на цiй територiї в зв'язку з дiями, порушеннями або засудженнями, якi стосуються перiоду до її вiдбуття з територiї запитуваної Сторони. Чиннiсть такої гарантiї особистої безпеки припиняється, якщо свiдок, експерт або iнша особа протягом п'ятнадцяти наступних днiв або протягом будь-якого, погодженого мiж Сторонами перiоду, починаючи з дати, коли вона була офiцiйно повiдомлена, що її присутнiсть бiльше не потрiбна судовим органам, мала можливiсть залишити цю територiю, проте добровiльно залишилася на цiй територiї або, покинувши її, повернулася назад за власним бажанням.

     (19) Звичайнi видатки по здiйсненню прохання бере на себе запитувана Сторона, якщо вiдповiднi Сторони не домовилися про iнше. Якщо для здiйснення прохання необхiднi або будуть необхiднi суттєвi видатки або видатки екстраординарного характеру, Сторони проводять консультацiї з метою визначення строкiв i умов здiйснення прохання, а також способу покриття цих видаткiв.

     (20) Сторони розглядають, у мiру необхiдностi, можливiсть укладання двостороннiх i багатостороннiх угод або домовленостей, якi вiдповiдали б метi цiєї статтi, змiцнювали її положення i забезпечували б її чиннiсть на практицi.

Стаття 8
Передача матерiалiв кримiнального розгляду

     Сторони розглядають можливiсть взаємної передачi матерiалiв для кримiнального переслiдування правопорушень, визнаних такими згiдно з пунктом (1) статтi 3, у випадках, коли вважається, що така передача вiдповiдає iнтересам належного провадження правосуддя.

Стаття 9
Iншi форми спiвробiтництва i пiдготовка кадрiв

     (1) Сторони тiсно спiвробiтничають одна з одною, дiючи вiдповiдно до своїх нацiональних правових i адмiнiстративних систем, з метою пiдвищення ефективностi правоохоронних заходiв для припинення правопорушень, визнаних такими згiдно з пунктом (1) статтi 3. Вони, зокрема, на основi двостороннiх або багатостороннiх угод або домовленостей:

     а) встановлюють i пiдтримують канали зв'язку мiж їхнiми компетентними установами i службами з тим, щоб полегшити надiйний i швидкий обмiн iнформацiєю, яка стосується всiх аспектiв правопорушень, визнаних такими згiдно з пунктом (1) статтi 3, включаючи, якщо вiдповiднi Сторони визнають це доцiльним, зв'язок з iншими видами злочинної дiяльностi;

     b) спiвробiтничають одна з одною в розслiдуваннi правопорушень, визнаних такими згiдно з пунктом (1) статтi 3 i що мають мiжнародний характер, з метою виявлення:

     (i) особи, мiсцеперебування i дiяльностi осiб, якi пiдозрюються в участi в правопорушеннях, визнаних такими згiдно з пунктом (1) статтi 3;

     (ii) перемiщення доходiв або власностi, отриманих внаслiдок вчинення таких правопорушень;

     (iii) перемiщення наркотичних засобiв, психотропних речовин, речовин, внесених до Таблицi I i Таблицi II цiєї Конвенцiї, i засобiв, що використовуються або призначенi для використання при вчиненнi таких правопорушень;

     c) створюють, у вiдповiдних випадках i, якщо це не порушує законiв країни, спiльнi групи, беручи до уваги необхiднiсть забезпечення безпеки осiб i операцiй, для здiйснення положень цього пункту. Службовi особи будь-якої Сторони, що входять до складу таких груп, дiють за санкцiєю вiдповiдних органiв Сторони, на територiї якої повинна проводитися дана операцiя; в усiх таких випадках зацiкавленi Сторони забезпечують повне дотримання суверенiтету Сторони, на територiї якої проводиться дана операцiя;

     d) у вiдповiдних випадках надають у необхiднiй кiлькостi зразки речовин у дослiдних або слiдчих цiлях;

     е) сприяють ефективнiй координацiї мiж їхнiми компетентними установами i службами й обмiну спiвробiтниками та iншими експертами, включаючи розмiщення спiвробiтникiв зв'язку.

     (2) Кожна Сторона в необхiдних межах здiйснює, розробляє або вдосконалює конкретнi програми пiдготовки персоналу правоохоронних та iнших органiв, у тому числi митних, якi вiдповiдають за припинення правопорушень, визнаних такими згiдно з пунктом (1) статтi 3. Такi програми, зокрема, стосуються наступного:

     a) методiв, що використовуються при виявленнi i припиненнi правопорушень, визнаних такими згiдно з пунктом (1) статтi 3;

     b) маршрутiв i засобiв, що використовуються особами, якi пiдозрюються в участi у правопорушеннях, визнаних такими згiдно з пунктом (1) статтi 3, зокрема, в державах транзиту, i вiдповiдних контрзаходiв;

     с) спостереження за ввезенням i вивезенням наркотичних засобiв, психотропних речовин i речовин, включених до Таблицi I i Таблицi II;

     d) виявлення i спостереження за обiгом доходiв i власностi, одержаних внаслiдок вчинення правопорушень, визнаних такими згiдно з пунктом (1) статтi 3, i наркотичних засобiв, психотропних речовин i речовин, включених до Таблицi I i Таблицi II, i засобiв, якi використовувалися або призначалися для використання при вчиненнi таких правопорушень;

     e) методiв передачi, приховання або утаювання таких доходiв, власностi i засобiв;

     f) збору доказiв;

     g) методiв контролю в зонах вiльної торгiвлi i вiльних портах;

     h) сучасних правоохоронних методiв.

     (3) Сторони сприяють одна однiй в плануваннi i здiйсненнi програм дослiджень i пiдготовки кадрiв, покликаних забезпечити обмiн спецiальними знаннями в галузях, указаних у пунктi (2) цiєї статтi, i з цiєю метою використовують також, у вiдповiдних випадках, регiональнi й мiжнароднi конференцiї i семiнари для сприяння спiвробiтництву й обговоренню проблем, якi становлять взаємний iнтерес, включаючи особливi проблеми i потреби держав транзиту.

Стаття 10
Мiжнародне спiвробiтництво
i допомога для держав транзиту

     (1) Сторони спiвробiтничають безпосередньо або через компетентнi мiжнароднi або регiональнi органiзацiї з метою надання допомоги i пiдтримки державам транзиту i, зокрема, в мiру можливостi країнам, що розвиваються, якi потребують такої допомоги i пiдтримки, шляхом здiйснення програм технiчного спiвробiтництва в припиненнi незаконного обiгу, а також шляхом вжиття iнших пов'язаних з цим заходiв.

     (2) Сторони можуть взяти на себе зобов'язання надавати безпосередньо або через компетентнi мiжнароднi або регiональнi органiзацiї фiнансову допомогу таким державам транзиту для розширення i змiцнення iнфраструктури, необхiдної для ефективного припинення i запобiгання незаконному обiгу.

     (3) Сторони можуть укладати двостороннi або багатостороннi угоди або домовленостi з метою пiдвищення ефективностi мiжнародного спiвробiтництва на виконання цiєї статтi i можуть у цьому зв'язку брати до уваги фiнансовi домовленостi.

Стаття 11
Контрольованi поставки

     (1) Сторони, якщо це дозволяють основнi принципи їх нацiональних правових систем, вживають, у рамках своїх можливостей, необхiднi заходи, якi передбачають належне використання контрольованих поставок на мiжнародному рiвнi на основi взаємоприйнятних угод або взаємних домовленостей з метою виявлення осiб, якi беруть участь у правопорушеннях, визнаних такими згiдно з пунктом (1) статтi 3, та їх кримiнального переслiдування.

     (2) Рiшення про використання контрольованих поставок приймаються в кожному окремому випадку i можуть при необхiдностi враховувати фiнансовi домовленостi й взаєморозумiння щодо здiйснення юрисдикцiї, якi досягнутi вiдповiдними Сторонами.

     (3) Незаконнi партiї, контрольованi поставки яких здiйснюються згiдно з досягнутими домовленостями, за згодою Сторiн можуть бути перехопленi i залишенi для подальшого перевезення iз збереженням або вилученням чи повною або частковою замiною наркотичних засобiв або психотропних речовин.

Стаття 12
Речовини, що часто використовуються при незаконному виготовленнi наркотичних засобiв або психотропних речовин

     (1) Сторони вживають заходи, якi вони вважають необхiдними, для запобiгання вiдпливу речовин, включених до Таблицi I i Таблицi II, що використовуються для незаконного виготовлення наркотичних засобiв або психотропних речовин, i з цiєю метою спiвробiтничають одна з одною.

     (2) Якщо Сторони або Комiтет володiють iнформацiєю, яка, на їх думку, може вимагати включення якої-небудь речовини до Таблицi I або Таблицi II, вони повiдомляють про це Генерального секретаря i надають йому iнформацiю на пiдтвердження вказаного повiдомлення. Процедура, викладена в пунктах (2) - (7) цiєї статтi, застосовується також, якщо Сторона або Комiтет володiють iнформацiєю, що виправдовує виключення якої-небудь речовини з Таблицi I або Таблицi II або перенесення речовини з одного перелiку в iнший.

     (3) Генеральний секретар направляє таке повiдомлення i будь-якi вiдомостi, якi вiн вважає такими, що стосуються справи, Сторонам, Комiсiї i, якщо яка-небудь Сторона робить щодо цього повiдомлення, Комiтету. Сторони повiдомляють Генерального секретаря про свої зауваження, що стосуються повiдомлення, разом з усiєю додатковою iнформацiєю, яка може допомогти Комiтету в проведеннi оцiнки i Комiсiї у виробленнi рiшення.

     (4) Якщо Комiтет, зважаючи на масштаби, значення i рiзноманiтнiсть законного використання цiєї речовини, а також можливiсть i легкiсть застосування альтернативних речовин як у законних цiлях, так i для незаконного виготовлення наркотичних засобiв i психотропних речовин, вважає, що:

     а) речовина часто використовується при незаконному виготовленнi наркотичних засобiв або психотропних речовин;

     b) обсяг i масштаби незаконного виготовлення наркотичних засобiв або психотропних речовин створюють серйознi проблеми для здоров'я населення або соцiальнi проблеми, якi дадуть пiдстави вжити заходи на мiжнародному рiвнi, Комiтет повiдомляє Комiсiю про результати оцiнки цiєї речовини, враховуючи можливi наслiдки включення цiєї речовини до Таблицi I або Таблицi II для законного використання i незаконного виготовлення, а також рекомендацiї щодо заходiв по контролю, якщо такi необхiднi, в свiтлi результатiв оцiнки.

     (5) Комiсiя, беручи до уваги зауваження, наведенi Сторонами, i зауваження i рекомендацiї Комiтету, оцiнка якого має визначальне значення щодо наукових питань, а також належним чином враховуючи будь-якi фактори, що стосуються даного питання, може бiльшiстю голосiв у двi третини її членiв прийняти рiшення про включення речовини до Таблицi I або Таблицi II.

     (6) Про будь-яке рiшення Комiсiї, яке прийняте згiдно з цiєю статтею, Генеральний секретар повiдомляє всi держави та iншi органiзацiї, якi є та якi мають право стати Сторонами цiєї Конвенцiї, i Комiтет. Таке рiшення повнiстю набирає чинностi для кожної Сторони через сто вiсiмдесят днiв пiсля дати направлення такого повiдомлення.

     (7) а) Рiшення Комiсiї, прийнятi на пiдставi цiєї статтi, пiдлягають перегляду Радою на прохання будь-якої Сторони, з яким вона звернулася протягом ста вiсiмдесяти днiв пiсля дати повiдомлення про це рiшення. Прохання про перегляд направляється Генеральному секретарю разом з усiєю iнформацiєю, яка стосується справи, на основi якої подається прохання про перегляд.

     b) Генеральний секретар надсилає копiї прохання про перегляд та iнформацiю, яка стосується справи, Комiсiї, Комiтету i всiм Сторонам, пропонуючи їм подати свої зауваження протягом дев'яноста днiв. Усi одержанi зауваження подаються Радi для розгляду.

     с) Рада може затвердити або скасувати рiшення Комiсiї. Повiдомлення про рiшення Ради направляється всiм державам та iншим органiзацiям, якi є Сторонами цiєї Конвенцiї та якi мають право стати такими, Комiсiї i Комiтету.

     (8) а) Без шкоди для загального характеру положень пункту (1) цiєї статтi i для положень Конвенцiї 1961 року, цiєї Конвенцiї з поправками i Конвенцiї 1971 року Сторони здiйснюють такi заходи, якi вони вважають необхiдними, для контролю над виготовленням i розповсюдженням речовин, включених до Таблицi I i Таблицi II цiєї Конвенцiї.

     b) З цiєю метою Сторони можуть:

     (i) здiйснювати контроль над усiма особами i пiдприємствами, якi виробляють i розповсюджують такi речовини або беруть участь у такому виготовленнi i розповсюдженнi;

     (ii) контролювати за допомогою лiцензiй пiдприємства i примiщення, в яких таке виготовлення або розповсюдження може мати мiсце;

     (iii) вимагати вiд лiцензiатiв одержання дозволу на здiйснення згаданих вище операцiй;

     (iv) не допускати зосередження в розпорядженнi виготовлювачiв i розповсюджувачiв такої кiлькостi цих речовин, яка перевищує кiлькiсть, необхiдну для їх нормальної дiяльностi, з урахуванням iснуючої кон'юнктури ринку.

     (9) Щодо речовин, включених до Таблицi I i Таблицi II, кожна Сторона вживає наступнi заходи:

     a) створює i пiдтримує систему монiторингу мiжнародної торгiвлi речовинами, включеними до Таблицi I i Таблицi II, з метою сприяння виявленню пiдозрiлих операцiй. Використання таких систем монiторингу здiйснюється в тiсному спiвробiтництвi з виготовлювачами, iмпортерами, експортерами, оптовими i роздрiбними торговцями, якi iнформують компетентнi органи про пiдозрiлi замовлення та операцiї;

     b) забезпечує вилучення будь-яких речовин, включених до Таблицi I або Таблицi II, якщо є переконливе свiдчення того, що вони призначенi для використання з метою незаконного виготовлення якого-небудь наркотичного засобу або психотропної речовини;

     c) повiдомляє по можливостi в найкоротшi строки компетентнi нацiональнi органи i служби зацiкавлених Сторiн, якщо є пiдстави вважати, що iмпорт, експорт або транзит якої-небудь речовини, включеної до Таблицi I або Таблицi II, здiйснюються з метою незаконного виготовлення наркотичних засобiв або психотропних речовин, iнформуючи, зокрема, про засоби платежу або будь-якi iншi основнi елементи, що стали основою для такого висновку;

     d) вимагає, щоб iмпортованi й експортованi речовини мали належнi маркування i документацiю. Комерцiйнi документи, такi, як рахунки-фактури, вантажнi декларацiї, митнi, транспортнi та iншi вантажнi документи, повиннi мiстити вказанi в Таблицi I або Таблицi II назви речовин, що iмпортуються або експортуються, зазначення кiлькостi речовини, що iмпортується або експортується, найменування та адресу iмпортера, експортера i, за наявностi, вантажоодержувача;

     е) забезпечує, щоб документи, згаданi в пiдпунктi d) цього пункту, зберiгалися протягом не менше двох рокiв i могли надаватися компетентним нацiональним органам для iнспекцiї.

     (10) а) На доповнення до положень пункту (9) i на прохання зацiкавленої Сторони, направлене Генеральному секретарю, кожна Сторона, з територiї якої буде робитися експорт якої-небудь речовини, включеної до Таблицi I, забезпечує, щоб до здiйснення такого експорту її компетентнi органи надали компетентним органам країни-iмпортера наступну iнформацiю:

     (i) найменування та адресу експортера та iмпортера i, якщо такий є, вантажоодержувача;

     (ii) позначення речовини, включеної до Таблицi I;

     (iii) кiлькiсть речовини, яка пiдлягає експорту;

     (iv) гаданий пункт ввезення i передбачувану дату вiдправлення;

     (v) будь-яку iншу iнформацiю, щодо якої Сторонами досягнуто взаємної домовленостi.

     b) Сторона може вживати бiльш суворi або жорсткi заходи контролю у порiвняннi з тими, якi передбаченi в цьому пунктi, якщо, на її думку, такi заходи доцiльнi або необхiднi.

     (11) Якщо одна Сторона надає iнформацiю iншiй Сторонi згiдно з пунктами (9) i (10) цiєї статтi, то Сторона, що надає таку iнформацiю, може вимагати, щоб Сторона, яка її отримує, зберiгала конфiденцiйнiсть будь-якої торгової, дiлової, комерцiйної або професiйної таємницi або торгової операцiї.

     (12) Кожна Сторона щорiчно подає Комiтету в передбаченiй ним формi, у встановленому ним порядку i на наданих ним бланках наступну iнформацiю:

     а) про обсяг вилучених речовин, включених до Таблицi I i Таблицi II, i, коли це вiдомо, про їх походження;

     b) про будь-яку речовину, що не включена до Таблицi I або Таблицi II, яка, за наявними даними, використовувалася при незаконному виготовленнi наркотичних засобiв або психотропних речовин i яка, на думку Сторони, становить досить серйозну проблему, що заслуговує на увагу Комiтету;

     с) про види вiдтоку i засоби незаконного виготовлення.

     (13) Комiтет щорiчно повiдомляє Комiсiю про виконання цiєї статтi, i Комiсiя перiодично проводить огляд адекватностi та вiдповiдностi Таблицi I i Таблицi II.

     (14) Положення цiєї статтi не застосовуються нi щодо фармацевтичних препаратiв, нi щодо iнших препаратiв, якi мiстять речовини, включенi до Таблицi I або Таблицi II, але мають такий склад, що цi речовини не можуть бути легко використанi або вилученi за допомогою наявних засобiв.

Стаття 13
Матерiали та обладнання

     Сторони вживають такi заходи, якi вони вважають необхiдними, з метою запобiгання торгiвлi матерiалами i обладнанням та їх вiдтоку для незаконного виробництва або виготовлення наркотичних засобiв i психотропних речовин i з цiєю метою спiвробiтничають одна з одною.

Стаття 14
Заходи по викорiнюванню незаконного культивування наркотикомiстких рослин i по лiквiдацiї незаконного попиту на наркотичнi засоби i психотропнi речовини

     (1) Будь-якi заходи, якi застосовуються згiдно з цiєю Конвенцiєю Сторонами, повиннi бути не менш суворими, нiж положення, що стосуються викорiнювання незаконного культивування рослин, якi мiстять наркотичнi i психотропнi речовини, i лiквiдацiї незаконного попиту на наркотичнi засоби i психотропнi речовини, передбаченi в Конвенцiї 1961 року, цiй Конвенцiї з поправками i Конвенцiї 1971 року.

     (2) Кожна Сторона вживає належнi заходи для запобiгання незаконному культивуванню i для знищення рослин, що мiстять наркотичнi або психотропнi речовини, таких, як опiйний мак, кокаїновий кущ i рослина каннабiс, якi культивуються незаконно на її територiї. При вжиттi цих заходiв дотримуються основнi права людини i належним чином враховуються традицiйнi форми законного використання таких рослин, коли є iсторичнi факти, якi пiдтверджують таке використання, а також iнтереси захисту навколишнього середовища.

     (3) а) Сторони можуть спiвробiтничати з метою пiдвищення ефективностi зусиль по викорiнюванню незаконного культивування. Таке спiвробiтництво може, зокрема, включати, коли це доцiльно, допомогу по комплексному розвитку сiльських районiв, що забезпечує економiчно ефективнi альтернативи незаконному культивуванню. Для здiйснення таких програм розвитку сiльських районiв слiд враховувати такi чинники, як доступ на ринки, наявнiсть ресурсiв та iснуючi соцiально-економiчнi умови. Сторони можуть домовлятися про будь-якi iншi належнi заходи спiвробiтництва.

     b) Сторони сприяють також обмiну науковою i технiчною iнформацiєю i проведенню дослiджень у галузi викорiнювання незаконного культивування.

     c) У тих випадках, коли Сторони мають спiльнi кордони, вони прагнуть до спiвробiтництва при здiйсненнi програм по викорiнюванню незаконного культивування в районах, якi прилягають до таких кордонiв.

     (4) З метою зменшення страждань людей i лiквiдацiї фiнансових стимулiв для незаконного обiгу Сторони вживають належнi заходи, спрямованi на лiквiдацiю або скорочення незаконного попиту на наркотичнi засоби i психотропнi речовини. Цi заходи можуть спиратися, зокрема, на рекомендацiї Органiзацiї Об'єднаних Нацiй, спецiалiзованих установ Органiзацiї Об'єднаних Нацiй, таких, як Всесвiтня органiзацiя охорони здоров'я, та iнших компетентних мiжнародних органiзацiй, а також Всеохоплюючий мiждисциплiнарний план, прийнятий Мiжнародною конференцiєю по боротьбi зi зловживанням наркотичними засобами та їх незаконним обiгом, яка вiдбулася в 1987 роцi, в тiй мiрi, в якiй вiн стосується урядових i неурядових установ i дiяльностi приватних осiб i органiзацiй у галузях профiлактики наркоманiї, лiкування i вiдновлення працездатностi наркоманiв. Сторони можуть укладати двостороннi або багатостороннi угоди чи досягати домовленостi, спрямованої на лiквiдацiю або зменшення попиту на наркотичнi засоби i психотропнi речовини.

     (5) Сторони можуть вживати також необхiднi заходи для найшвидшого знищення або законного використання наркотичних засобiв, психотропних речовин i речовин, включених до Таблицi I i Таблицi II, на якi було накладено арешт або якi були конфiскованi, i для забезпечення допустимостi використання як доказу належним чином посвiдченої необхiдної кiлькостi таких речовин.

Стаття 15
Комерцiйнi перевiзники

     (1) Сторони вживають належнi заходи для забезпечення того, щоб транспортнi засоби, експлуатованi комерцiйними перевiзниками, не використовувались при вчиненнi правопорушень, визнаних такими згiдно з пунктом (1) статтi 3; такi заходи можуть включати спецiальнi домовленостi з комерцiйними перевiзниками.

     (2) Кожна Сторона зобов'язує комерцiйних перевiзникiв вживати розумнi застережнi заходи з метою попередження використання їхнiх транспортних засобiв для вчинення правопорушень, визнаних такими згiдно з пунктом (1) статтi 3. Такi застережнi заходи можуть включати:

     а) якщо центральна контора комерцiйного перевiзника розмiщена на територiї Сторони:

     (i) навчання персоналу виявленню пiдозрiлих вантажiв або осiб;

     (ii) заохочення сумлiнного ставлення персоналу до своїх обов'язкiв;

     b) якщо комерцiйний перевiзник дiє в межах територiї Сторони:

     (i) завчасне подання вантажних декларацiй, коли це можливо;

     (ii) використання надiйних, що перевiряються в iндивiдуальному порядку, пломб на контейнерах;

     (iii) оперативне повiдомлення вiдповiдних органiв про всi пiдозрiлi обставини, що можуть стосуватися правопорушень, визнаних такими згiдно з пунктом (1) статтi 3.

     (3) Кожна Сторона прагне до забезпечення спiвробiтництва мiж комерцiйними перевiзниками i вiдповiдними органами в пунктах в'їзду i виїзду та iнших зонах митного контролю з метою недопущення несанкцiонованого доступу до транспортних засобiв i вантажу та здiйснення вiдповiдних заходiв безпеки.

Стаття 16
Комерцiйнi документи i маркування вантажiв, що експортуються

     (1) Кожна Сторона вимагає, щоб законно експортованi наркотичнi засоби i психотропнi речовини супроводжувались належними документами. На доповнення до вимог, якi висуваються до документацiї згiдно зi статтею 31 Конвенцiї 1961 року, статтею 31 цiєї Конвенцiї з поправками i статтею 12 Конвенцiї 1971 року, в комерцiйних документах, таких, як рахунки-фактури, вантажнi декларацiї, митнi, транспортнi та iншi вантажнi документи, повиннi вказуватися наведенi у вiдповiдних Списках Конвенцiї 1961 року, цiєї Конвенцiї з поправками i Конвенцiї 1971 року найменування наркотичних засобiв i психотропних речовин, що експортуються, кiлькiсть експортованої речовини, назва та адреса експортера, iмпортера i, за наявностi, вантажоодержувача.

     (2) Кожна Сторона вимагає, щоб експортованi партiї наркотичних засобiв i психотропних речовин не були неправильно маркованi.

Стаття 17
Незаконний обiг на морi

     (1) Сторони згiдно з мiжнародним морським правом спiвробiтничають у максимально можливiй мiрi з метою запобiгання незаконному обiгу на морi.

     (2) Сторона, яка має розумнi пiдстави пiдозрювати, що судно, яке несе її прапор або не має прапора або розпiзнавальних знакiв, що вказують на його реєстрацiю, бере участь у незаконному обiгу, може запросити допомогу iнших Сторiн у попередженнi його використання з цiєю метою. Сторони, до яких звертаються з подiбним проханням, надають таку допомогу в межах наявних в їх розпорядженнi засобiв.

     (3) Сторона, яка має розумнi пiдстави пiдозрювати, що судно, здiйснюючи свободу судноплавства згiдно з мiжнародним правом i несучи прапор або розпiзнавальнi знаки, якi вказують на його реєстрацiю iншою Стороною, бере участь у незаконному обiгу, може повiдомити про це державу прапора, запросити пiдтвердження реєстрацiї i, у випадку пiдтвердження, просити дозволу держави прапора вжити належних заходiв щодо цього судна.

     (4) Згiдно з пунктом (3) або згiдно з чинними договорами мiж ними, чи згiдно з будь-якою угодою або домовленiстю, досягнутими iншим чином мiж цими Сторонами, держава прапора може дозволити запитуючiй державi, зокрема:

     а) висаджуватися на це судно;

     b) робити огляд цього судна;

     c) у випадку виявлення доказiв участi в незаконному обiгу вживати належнi заходи щодо цього судна, осiб i вантажу на борту.

     (5) У випадку вжиття заходiв на пiдставi цiєї статтi вiдповiднi Сторони належним чином враховують необхiднiсть не ставити пiд загрозу безпеку життя на морi, судна i вантажу, так само як i не завдавати шкоди комерцiйним iнтересам, безпецi та iншим законним iнтересам держави прапора або будь-якої iншої зацiкавленої держави.

     (6) Держава прапора може згiдно зi своїми зобов'язаннями в пунктi (1) цiєї статтi супроводити свiй дозвiл умовами, якi повиннi бути взаємно погодженi мiж нею i запитуючою Стороною, включаючи умови, якi стосуються вiдповiдальностi.

     (7) Для цiлей пунктiв (3) i (4) Сторона негайно дає вiдповiдь на отриманий вiд iншої Сторони запит для визначення того, чи має судно, що несе її прапор, право на це, а також вiдповiдь на запити про вiдповiдний дозвiл, що направляються на пiдставi пункту (3). Стаючи учасником цiєї Конвенцiї, кожна Сторона призначає орган або, у випадку необхiдностi, органи, якi повиннi одержувати такi запити i вiдповiдати на них. Повiдомлення про таке призначення направляється через Генерального секретаря всiм iншим Сторонам протягом одного мiсяця з моменту призначення.

     (8) Сторона, яка застосувала будь-якi дiї згiдно з цiєю статтею, негайно iнформує вiдповiдну державу прапора про результати цих дiй.

     (9) Сторони розглядають питання про укладання двостороннiх i регiональних угод або домовленостей з метою виконання положень цiєї статтi або пiдвищення їх ефективностi.

     (10) Заходи, що вживаються на пiдставi пункту (4) цiєї статтi, здiйснюються тiльки вiйськовими кораблями або вiйськовими лiтальними апаратами чи iншими кораблями або лiтальними апаратами, що мають чiткi зовнiшнi знаки, якi дозволять розпiзнати їх як такi, що перебувають на урядовiй службi, та уповноваженi для цiєї мети.

     (11) Будь-якi дiї, якi застосовуються згiдно з цiєю статтею, належним чином враховують необхiднiсть не перешкоджати або не завдавати шкоди здiйсненню прав i обов'язкiв, а також юрисдикцiї прибережних держав вiдповiдно до мiжнародного морського права.

Стаття 18
Зони вiльної торгiвлi та вiльнi порти

     (1) З метою запобiгання незаконному обiгу наркотичних засобiв, психотропних речовин i речовин, включених до Таблицi I i Таблицi II, у зонах вiльної торгiвлi та у вiльних портах Сторони вживають не менш суворi заходи, нiж тi, що вживаються в iнших частинах їх територiй.

     (2) Сторони прагнуть:

     а) здiйснювати в зонах вiльної торгiвлi та вiльних портах контроль за рухом товарiв i людей i з цiєю метою уповноважують компетентнi нацiональнi органи робити огляд вантажiв i суден, якi вiдбувають i прибувають, включаючи прогулянковi i риболовецькi судна, а також лiтаки i сухопутнi транспортнi засоби, i у випадку необхiдностi робити огляд членiв екiпажу i пасажирiв, а також їхнього багажу;

     b) створити i використати систему виявлення вантажiв, пiдозрюваних у тому, що вони мiстять наркотичнi засоби, психотропнi речовини i речовини, включенi до Таблицi I i Таблицi II, що ввозяться в зони вiльної торгiвлi та вiльнi порти або вивозяться з них;

     с) створити i використати системи контролю в районах портових споруд, в аеропортах i в пунктах прикордонного контролю в цих районах.

Стаття 19
Використання поштових вiдправлень

     (1) Згiдно зi своїми зобов'язаннями за Конвенцiєю Всесвiтнього поштового союзу i згiдно з основними принципами своїх нацiональних правових систем Сторони вживають заходи по запобiганню використанню поштових вiдправлень для незаконного обiгу i з цiєю метою спiвробiтничають одна з одною.

     (2) Заходи, згаданi в пунктi (1) цiєї статтi, включають, зокрема:

     а) скоординованi дiї по вiдвертанню i запобiганню використанню поштових вiдправлень для незаконного обiгу;

     b) впровадження i використання уповноваженими працiвниками правоохоронних органiв методiв i засобiв розшуку i контролю, призначених для виявлення в поштi незаконних вiдправлень наркотичних засобiв, психотропних речовин i речовин, включених до Таблицi I i Таблицi II;

     c) законодавчi заходи, що дозволяють використовувати вiдповiднi засоби з метою отримання доказiв, необхiдних для кримiнального переслiдування.

Стаття 20
Iнформацiя, що подається Сторонами

     (1) Сторони подають Комiсiї через Генерального секретаря iнформацiю про чиннiсть цiєї Конвенцiї на їхнiй територiї, i зокрема:

     а) тексти законiв i правил, прийнятих з метою забезпечення виконання цiєї Конвенцiї;

     b) докладну iнформацiю про справи, пов'язанi з незаконним обiгом, що пiдпадають пiд їхню юрисдикцiю, якi вони вважають важливими з огляду на виявленi новi тенденцiї, кiлькiсть, втягнуту в такий обiг, джерела отримання речовин або засобiв, що використовувались особами, якi займаються незаконним обiгом.

     (2) Сторони подають дану iнформацiю таким чином i в такi строки, як про це може просити Комiсiя.

Стаття 21
Функцiї Комiсiї

     Комiсiя уповноважена розглядати всi питання, якi стосуються цiлей цiєї Конвенцiї, i зокрема:

     a) Комiсiя на основi iнформацiї, поданої Сторонами згiдно зi статтею 20, стежить за виконанням цiєї Конвенцiї;

     b) Комiсiя може вносити пропозицiї i загальнi рекомендацiї, що грунтуються на розглядi iнформацiї, отриманої вiд Сторiн;

     c) Комiсiя може звертати увагу Комiтету на будь-якi питання, що можуть стосуватися функцiй Комiтету;

     d) Комiсiя застосовує з будь-якого питання, направленого на її розгляд Комiтетом згiдно з пунктом (1) b) статтi 22, такi заходи, якi вона визнає доцiльними;

     е) Комiсiя згiдно з процедурами, викладеними в статтi 10, може вносити поправки до Таблицi I i Таблицi II;

     f) Комiсiя може звертати увагу держав, що не є Сторонами, на рiшення i рекомендацiї, якi вона приймає згiдно з цiєю Конвенцiєю, з тим, щоб цi Сторони розглянули питання про можливiсть вжиття заходiв вiдповiдно до згаданої Конвенцiї.

Стаття 22
Функцiї Комiтету

     (1) Без шкоди для функцiй Комiтету на пiдставi статтi 21 i без шкоди для функцiй Комiтету i Комiсiї на пiдставi Конвенцiї 1961 року, цiєї Конвенцiї з поправками i Конвенцiї 1971 року:

     a) якщо на пiдставi розгляду iнформацiї, поданої йому, Генеральному секретарю або Комiсiї, або iнформацiї, переданої органами Органiзацiї Об'єднаних Нацiй, Комiтет має пiдстави вважати, що мета цiєї Конвенцiї в питаннях, що стосуються його компетенцiї, не здiйснюється, Комiтет може запропонувати Сторонi або Сторонам подати йому будь-яку вiдповiдну iнформацiю;

     b) щодо статей 12, 13 i 16:

     (i) пiсля вжиття заходiв на пiдставi пiдпункту a) цiєї статтi Комiтет, якщо вiн визнає, що це необхiдно зробити, може закликати вiдповiдну Сторону вжити такi корективнi заходи, якi уявляються необхiдними за даних обставин для здiйснення положень статей 12, 13 i 16;

     (ii) до вжиття заходiв на пiдставi пiдпункту (iii) нижче Комiтет розглядає як конфiденцiйнi свої контакти з вiдповiдною Стороною на пiдставi попереднiх пiдпунктiв;

     (iii) якщо Комiтету стає вiдомо, що вiдповiдна Сторона не вжила корективних заходiв, якi їй пропонувалося вжити на пiдставi цього пiдпункту, вiн може звернути увагу Сторiн, Ради i Комiсiї на дане питання. В будь-якiй доповiдi, опублiкованiй Комiтетом на пiдставi цього пiдпункту, викладаються також думки вiдповiдної Сторони, якщо остання просить про це.

     (2) Будь-якiй Сторонi пропонується бути присутньою на засiданнi Комiтету, на якому на пiдставi цiєї статтi розглядається питання, що її безпосередньо цiкавить.

     (3) Якщо в якому-небудь випадку рiшення Комiтету, що приймається на пiдставi цiєї статтi, не є одностайним, думки меншостi вказуються.

     (4) Рiшення Комiтету на пiдставi цiєї статтi приймаються бiльшiстю в двi третини голосiв вiд усiх членiв Комiтету.

     (5) При виконаннi своїх функцiй згiдно з пiдпунктом (1) a) цiєї статтi Комiтет забезпечує конфiденцiйнiсть усiєї iнформацiї, яка може надiйти в його розпорядження.

     (6) Вiдповiдальнiсть Комiтету на пiдставi цiєї статтi не поширюється на здiйснення договорiв або угод, укладених мiж Сторонами згiдно з положеннями цiєї Конвенцiї.

     (7) Положення цiєї статтi не застосовуються щодо спорiв мiж Сторонами, що пiдпадають пiд чиннiсть положень статтi 32.

Стаття 23
Доповiдi Комiтету

     (1) Комiтет готує щорiчну доповiдь про свою роботу, яка мiстить аналiз наявної в його розпорядженнi iнформацiї та у вiдповiдних випадках виклад роз'яснень, якщо такi були данi Сторонами або запитанi в них, разом з будь-якими зауваженнями i рекомендацiями, якi Комiтет побажає зробити. Комiтет може готувати такi додатковi доповiдi, якi вiн вважає необхiдними. Доповiдi подаються Радi через Комiсiю, яка може зробити такi зауваження, якi визнає доцiльними.

     (2) Доповiдi Комiтету надсилаються Сторонам i потiм публiкуються Генеральним секретарем. Сторони дозволяють їх необмежене розповсюдження.

Стаття 24
Застосування бiльш суворих заходiв, нiж заходи, передбаченi цiєю Конвенцiєю

     Сторона може вживати бiльш строгi або суворi заходи, нiж тi, якi передбаченi цiєю Конвенцiєю, якщо, на її думку, такi заходи є доцiльними або необхiдними для запобiгання або припинення незаконного обiгу.

Стаття 25

     Збереження прав i зобов'язань за попереднiми договорами

     Положення цiєї Конвенцiї не зменшують будь-якi права або зобов'язання, прийнятi на себе Сторонами цiєї Конвенцiї згiдно з Конвенцiєю 1961 року, цiєю Конвенцiєю з поправками i Конвенцiєю 1971 року.

Стаття 26
Пiдписання

     Ця Конвенцiя вiдкрита для пiдписання у вiддiленнi Органiзацiї Об'єднаних Нацiй у Вiднi з 20 грудня 1988 року до 28 лютого 1989 року, а пiсля цiєї дати в центральних установах Органiзацiї Об'єднаних Нацiй у Нью-Йорку до 20 грудня 1989 року:

     а) усiма державами;

     b) Намiбiєю, представленою Радою Органiзацiї Об'єднаних Нацiй по Намiбiї;

     с) регiональними органiзацiями економiчної iнтеграцiї, що володiють компетенцiєю щодо ведення переговорiв, укладання i застосування мiжнародних угод з питань, що є предметом цiєї Конвенцiї; посилання в рамках Конвенцiї на Сторони, держави або нацiональнi служби, застосовнi до цих органiзацiй в межах їх компетенцiї.

Стаття 27
Ратифiкацiя, прийняття, схвалення або акт офiцiйного пiдтвердження

     (1) Ця Конвенцiя пiдлягає ратифiкацiї, прийняттю або схваленню державами i Намiбiєю, представленою Радою Органiзацiї Об'єднаних Нацiй по Намiбiї, i актам офiцiйного пiдтвердження регiональних органiзацiй економiчної iнтеграцiї, згаданих у пiдпунктi с) статтi 26. Ратифiкацiйнi грамоти i документи про прийняття або схвалення, а також документи, що стосуються актiв офiцiйного пiдтвердження, здаються на зберiгання Генеральному секретарю.

     (2) У своїх документах про офiцiйне пiдтвердження регiональнi органiзацiї економiчної iнтеграцiї заявляють про межi своєї компетенцiї щодо питань, якi регулюються цiєю Конвенцiєю. Цi органiзацiї також iнформують Генерального секретаря про будь-якi змiни меж їх компетенцiї щодо питань, якi регулюються цiєю Конвенцiєю.

Стаття 28
Приєднання

     (1) Ця Конвенцiя залишається вiдкритою для приєднання будь-якої держави, Намiбiї, представленої Радою Органiзацiї Об'єднаних Нацiй по Намiбiї, i регiональних органiзацiй економiчної iнтеграцiї, згаданих у пiдпунктi с) статтi 26. Приєднання здiйснюється шляхом здачi на зберiгання Генеральному секретарю документа про приєднання.

     (2) У своїх документах про приєднання регiональнi органiзацiї економiчної iнтеграцiї заявляють про межi своєї компетенцiї щодо питань, якi регулюються цiєю Конвенцiєю. Цi органiзацiї також iнформують Генерального секретаря про будь-якi змiни меж їх компетенцiї щодо питань, якi регулюються цiєю Конвенцiєю.

Стаття 29
Набуття чинностi

     (1) Ця Конвенцiя набуває чинностi на дев'яностий день з дати здачi на зберiгання Генеральному секретарю двадцятої ратифiкацiйної грамоти, документа про прийняття, схвалення або приєднання держав або Намiбiї, представленої Радою по Намiбiї.

     (2) Для кожної держави або Намiбiї, представленої Радою по Намiбiї, що ратифiкувала, прийняла, ухвалила цю Конвенцiю або приєдналася до неї пiсля здачi на зберiгання двадцятої ратифiкацiйної грамоти або документа про прийняття, схвалення або приєднання, Конвенцiя набуває чинностi на дев'яностий день з дати здачi на зберiгання її ратифiкацiйної грамоти або документа про прийняття, схвалення або приєднання.

     (3) Для кожної регiональної органiзацiї економiчної iнтеграцiї, згаданої в пiдпунктi с) статтi 26, яка здає на зберiгання документ, що стосується акта офiцiйного пiдтвердження, або документ про приєднання, ця Конвенцiя набуває чинностi на дев'яностий день пiсля такої здачi на зберiгання або в дату набуття Конвенцiєю чинностi згiдно з пунктом (1) цiєї статтi в залежностi вiд того, яка з цих дат є бiльш пiзньою.

Стаття 30
Денонсацiя

     (1) Будь-яка Сторона може денонсувати цю Конвенцiю в будь-який час шляхом письмового повiдомлення на iм'я Генерального секретаря.

     (2) Така денонсацiя набуває чинностi для даної Сторони через рiк пiсля одержання повiдомлення Генеральним секретарем.

Стаття 31
Поправки

     (1) Будь-яка Сторона може запропонувати поправку до цiєї Конвенцiї. Текст будь-якої такої поправки i пiдстави для неї повiдомляються цiєю Стороною Генеральному секретарю, який повiдомляє про неї iншi Сторони та опитує їх, чи згоднi вони iз запропонованою поправкою. Якщо запропонована поправка, розiслана таким чином, не була вiдхилена жодною iз Сторiн протягом двадцяти чотирьох мiсяцiв пiсля її розсилання, вона вважається прийнятою i набирає чинностi для будь-якої Сторони по закiнченнi дев'яноста днiв пiсля здачi на зберiгання Генеральному секретарю документа, що виражає її згоду бути пов'язаною такою поправкою.

     (2) Якщо ж запропонована поправка вiдхиляється будь-якою Стороною, Генеральний секретар консультується зi Сторонами i на прохання бiльшостi повiдомляє про це, як i будь-якi зауваження, зробленi Сторонами, Раду, яка може прийняти рiшення скликати конференцiю згiдно з пунктом (4) статтi 62 Статуту Органiзацiї Об'єднаних Нацiй. Будь-яка поправка, прийнята на такiй конференцiї, включається до Протоколу про поправку. Генеральний секретар особливо iнформується про згоду бути пов'язаним таким Протоколом.

Стаття 32
Врегулювання спорiв

     (1) У випадку виникнення якого-небудь спору мiж двома або кiлькома Сторонами щодо тлумачення або застосування цiєї Конвенцiї Сторони консультуються мiж собою з метою врегулювання спору шляхом переговорiв, розслiдування, посередництва, примирення, арбiтражу, звернення до регiональних органiв, судового розгляду або iншими мирними засобами на їх вибiр.

     (2) Будь-який такий спiр, який не може бути врегульований у порядку, запропонованому пунктом (1) цiєї статтi, на прохання будь-якої з держав, що є Сторонами в спорi, передається в Мiжнародний Суд для прийняття рiшення.

     (3) Якщо будь-яка регiональна органiзацiя економiчної iнтеграцiї, згадана в пiдпунктi с) статтi 26, є однiєю зi Сторiн у спорi, який не може бути врегульований у порядку, приписаному пунктом (1) цiєї статтi, то через будь-яку державу-члена Органiзацiї Об'єднаних Нацiй вона може звернутися в Раду з тим, щоб вона затребувала консультативний висновок Мiжнародного Суду згiдно зi статтею 65 Статуту Суду, думка якого вважається вирiшальною.

     (4) Кожна держава при пiдписаннi або ратифiкацiї, прийняттi або схваленнi цiєї Конвенцiї або при приєднаннi до неї або кожна регiональна органiзацiя економiчної iнтеграцiї при пiдписаннi або здачi на зберiгання акта офiцiйного пiдтвердження або приєднання можуть зробити заяву про те, що вони не вважають себе пов'язаними положеннями пунктiв (2) i (3) цiєї статтi. Iншi Сторони не пов'язанi положеннями пунктiв (2) i (3) щодо будь-якої Сторони, яка зробила таку заяву.

     (5) Будь-яка Сторона, що зробила таку заяву згiдно з пунктом (4) цiєї статтi, може в будь-який час зняти цю заяву шляхом повiдомлення Генерального секретаря.

Стаття 33
Автентичнi тексти

     Англiйський, арабський, iспанський, китайський, росiйський i французький тексти цiєї Конвенцiї є однаково автентичними.

Стаття 34
Депозитарiй

     Депозитарiєм цiєї Конвенцiї є Генеральний секретар.

     На посвiдчення чого нижчепiдписанi, належним чином уповноваженi на те, пiдписали цю Конвенцiю.

     Здiйснено у Вiднi в одному примiрнику двадцятого грудня одна тисяча дев'ятсот вiсiмдесят восьмого року.

Додаток

Таблиця I		Таблиця II
Лiзергiнова кислота Псевдоефедрин 1-фенiл-2-пропанон Ергометрин Ерготамiн Ефедрин		Ангiдрид оцтової кислоти Антранiлова кислота Ацетон Пiперидiн Етиловий ефiр Фенiлоцтова кислота
Солi всiх речовин, перелiчених у цiй Таблицi, в тих випадках, коли утворення таких солей можливе.		Солi всiх речовин, перелiчених у цiй Таблицi, в тих випадках, коли утворення таких солей можливе.

 
Лiзергiнова кислота Ангiдрид оцтової кислоти Псевдоефедрин Антранiлова кислота 1-фенiл-2-пропанон Ацетон Ергометрин Пiперидiн Ерготамiн Етиловий ефiр Ефедрин Фенiлоцтова кислота

Солi всiх речовин, Солi всiх речовин, перелiчених у цiй перелiчених у цiй Таблицi, в тих Таблицi, в тих випадках, коли випадках, коли утворення таких утворення таких солей можливе. солей можливе.

Верховна Рада України, Iнститут законодавства "Закони України" том 14.