УГОДА
мiж Урядом України та Урядом Держави Iзраїль про заохочення та взаємний захист iнвестицiй
(Угоду ратифiковано Законом N 511/96-вр вiд 15.11.96 )
Уряд України та Уряд Держави Iзраїль, прагнучи до змiцнення взаємовигiдного економiчного спiвробiтництва,
з метою створення сприятливих умов для подальшого iнвестування iнвесторами кожної з Договiрних Сторiн на територiї iншої Договiрної Сторони, та
усвiдомлюючи, що сприяння та взаємний захист iнвестицiй на основi цiєї Угоди стимулюватимуть iндивiдуальну пiдприємницьку iнiцiативу та призведуть до зростання добробуту обох країн,
домовились про наступне:
Стаття 1
Визначення
Для цiлей, зазначених в цiй Угодi:
1. Пiд термiном "iнвестицiї" розумiються всi види майнових цiнностей згiдно з законами та правилами Договiрної Сторони, на територiї якої здiйснюється iнвестування, зокрема, але не винятково:
а) рухоме та нерухоме майно i iншi права стосовно будь-яких видiв майна,
б) встановленi сторонами права, борговi зобов'язання та iншi види iнтересiв компанiї,
в) права вимоги по грошових коштах, "гудвiл" та iнше майно, а також будь-яких обов'язкiв, що мають економiчну цiннiсть,
г) права на iнтелектуальну власнiсть, технiчнi розробки та "ноу-хау",
д) права на комерцiйну дiяльнiсть i концесiї, що пiдтверджуються законом чи законодавством, включаючи концесiї, якi стосуються розвiдки, розробки, видобутку або експлуатацiї природних ресурсiв.
2. Змiна форм iнвестицiї чи реiнвестицiї згiдно з законами та положеннями Договiрної Сторони, на чиїй територiї здiйснюється iнвестування, не впливає на характер iнвестування, передбачений цiєю Угодою.
3. Термiн "iнвестор" означає:
Вiдносно iнвестицiй, що здiйснюються в Українi:
а) фiзичнi особи, що постiйно проживають на територiї та є громадянами Держави Iзраїль, але не є громадянами України,
б) юридичнi особи, включаючи корпорацiї, фiрми та асоцiацiї, що створенi та зареєстрованi згiдно з законами та законодавством Держави Iзраїль.
Вiдносно iнвестицiй, що здiйснюються в Державi Iзраїль:
а) фiзичнi особи, що є громадянами України та не є громадянами Держави Iзраїль, чи не мають в останнiй мiсця постiйного проживання, або
б) юридичнi особи, включаючи корпорацiї, фiрми або асоцiацiї, що створенi та зареєстрованi згiдно з законами чи законодавством України, на якi не мають прямого чи непрямого впливу громадяни Держави Iзраїль, чи тi, якi постiйно проживають там.
4. Термiн "доходи" означає грошовi суми доходiв iнвесторiв, якi охоплюють, зокрема, але не винятково, дивiденди, прибутки, кошти, що отриманi вiд повної чи часткової лiквiдацiї iнвестицiї, обiг капiталу, роялтi та iншi платежi.
5. Термiн "територiя" означає державну територiю кожної з Договiрних Сторiн, включаючи територiальнi води, континентальний шельф та окремi економiчнi зони, на якi розповсюджуються сувереннi права та юрисдикцiя цiєї Договiрної Сторони, що пiдтверджується мiжнародним правом.
6. Пiд термiном "Договiрна Сторона" розумiється Уряд України або Уряд Держави Iзраїль, як потребує змiст.
Стаття 2
Сприяння та захист iнвестицiй
1. Кожна з Договiрних Сторiн на своїй територiї створює та пiдтримує сприятливi умови для iнвестування iншої Договiрної Сторони та, спираючись на свої права та свої закони чи законодавство, забезпечує здiйснення iнвестування.
2. Iнвестицiї кожної Договiрної Сторони здiйснюються на рiвноправнiй основi та користуються повним захистом та безпекою на територiї Договiрної Сторони. Жодна з Договiрних Сторiн нiяким чином не повинна завдавати шкоди безпiдставними або дискримiнацiйними заходами щодо здiйснення, пiдтримки, використання та розмiщення на її територiї iнвестицiй iнвесторами iншої Договiрної Сторони.
3. Iнвестори однiєї Договiрної Сторони можуть укладати окремi угоди з iншою Договiрною Стороною, i, навiть, якщо умови та результати останньої угоди будуть вигiднiшими для цiєї Договiрної Сторони, вони не повиннi суперечити цiй Угодi. Кожна з Договiрних Сторiн повинна дотримуватись умов цих окремих угод, а також умов цiєї Угоди стосовно iнвестицiй та iнвесторiв iншої Договiрної Сторони.
Стаття 3
Режим найбiльшого сприяння
1. Кожна з Договiрних Сторiн застосовуватиме на своїй територiї вiдносно здiйснених iнвесторами iншої Договiрної Сторони iнвестицiй чи прибуткiв режим не менш сприятливий, нiж в аналогiчних випадках для iнвестицiй i прибуткiв своїх iнвесторiв чи iнвестицiй i прибуткiв iнвесторiв третiх країн.
2. Кожна з Договiрних Сторiн застосовуватиме на своїй територiї вiдносно здiйснення, пiдтримки, використання, збереження, володiння чи розмiщення iнвестицiй iнвесторiв iншої Договiрної Сторони режим не менш сприятливий, нiж той, що стосується її особистих iнвесторiв чи iнвесторiв будь-якої третьої країни.
Стаття 4
Компенсацiя
1. Якщо капiталовкладення iнвесторiв однiєї Договiрної Сторони були на територiї iншої Договiрної Сторони втраченi внаслiдок вiйни, збройних конфлiктiв, непередбачених випадкiв, повстань, заколотiв, порушень правопорядку чи iнших подiбних дiй, то остання Договiрна Сторона забезпечить режим не менш сприятливий, нiж той, який вона застосовує по вiдношенню до власних iнвесторiв чи до iнвестора будь-якої третьої країни вiдносно вiдтворення майна, вiдшкодування збиткiв, компенсацiї або iнших видiв урегулювання. Остаточнi платежi повиннi вiльно переводитись.
2. Не суперечуючи положенням параграфа 1 цiєї статтi, капiталовкладення iнвесторiв однiєї Договiрної Сторони, що були втраченi внаслiдок:
а) примусового реквiзування майна озброєними силами та установами;
б) примусового руйнування матерiальних цiнностей, яке не було пов'язане з вiйськовими дiями чи необхiднiстю,
пiдлягають вiдшкодуванню або в адекватнiй компенсацiї. Остаточнi платежi повиннi вiльно переводитись.
Стаття 5
Експропрiацiя
1. Капiталовкладення iнвесторiв будь-якої Договiрної Сторони, здiйсненi на територiї iншої Договiрної Сторони, не можуть бути нацiоналiзованi, експропрiйованi або пiдданi заходам, якi за своїм значенням дорiвнюють нацiоналiзацiї чи конфiскацiї (далi "експропрiацiя"), за винятком випадкiв, коли такi заходи застосовуються в суспiльних iнтересах, пов'язаних з внутрiшнiми потребами цiєї Договiрної Сторони, не є дискримiнацiйними та супроводжуються виплатою без затримки адекватної та ефективної компенсацiї. Ця компенсацiя повинна вiдповiдати ринковiй вартостi iнвестицiй безпосередньо перед експропрiацiєю чи перед тим, як про експропрiацiю або майбутню експропрiацiю стало публiчно вiдомо, включаючи процент до дня сплати компенсацiї i має бути виплачена згiдно з законами чи законодавством якомога швидше, ефективно та без затримки, а також бути вiльно переводною. Вiдповiдно до законiв чи законодавства Договiрної Сторони, що здiйснює експропрiацiю, iнвестори повиннi мати право за допомогою юридичних чи iнших незалежних уповноважених осiб цiєї Договiрної Сторони здiйснити перегляд вартостi їх iнвестицiй у даному випадку згiдно з положеннями, зазначеними у цьому пунктi.
2. Згiдно зi статтею 1 (3), якщо Договiрна Сторона експропрiює майно юридичної особи, яка створена та зареєстрована згiдно з дiючими на територiї цiєї Договiрної Сторони законами чи законодавством та в якiй iнша Договiрна Сторона тримає свої капiталовкладення чи iншi майновi права iнвесторiв, тодi має бути надана гарантiя про те, що положення пункту 1 цiєї Угоди застосовуватимуться таким чином, щоб гарантувати швидку, адекватну та ефективну компенсацiю тим iнвесторам iншої Договiрної Сторони, якi є власниками цих капiталовкладень або прав вкладчикiв.
Стаття 6
Переказ iнвестицiй та прибуткiв
1. Кожна Договiрна Сторона гарантує iнвесторам iншої Договiрної Сторони всi права щодо здiйснення безперешкодного переказу iнвестицiй та прибуткiв останньої, якi виникають на день здiйснення чергової iнвестицiї, крiм того забезпечує виконання iнвестором всiх своїх фiнансових зобов'язань та задовiльнення вимог, що виникли у зв'язку зi змiнами законодавства. Переказ здiйснюється без затримки в тiй конвертованiй валютi, якою було здiйснено iнвестицiю або в будь-якiй iншiй конвертованiй валютi за домовленiстю iнвестора та Договiрної Сторони. У разi iншої домовленостi з iнвестором перекази здiйснюються по курсу валют на день переказу згiдно з дiючими правилами обмiну.
2. У разi змiни правил обмiну валют однiєї Договiрної Сторони, остання гарантує, що цi змiни негативно не впливатимуть на щойно здiйсненi iнвестицiї на територiї цiєї Договiрної Сторони.
Стаття 7
Винятки
Положення цiєї Угоди вiдносно надання режиму не менш сприятливого, нiж той, що надається iнвесторам кожної Договiрної Сторони, або будь-якiй третiй сторонi, не повиннi сприйматися iнакше, нiж зобов'язання однiєї Договiрної Сторони щодо надання iнвесторам всiляких переваг, заохочень або привiлеїв, що випливають з:
а) будь-якої мiжнародної угоди чи домовленостi вiдносно повного або часткового оподаткування;
б) будь-якого дiючого або майбутнього митного союзу, угоди про вiльну економiчну зону чи окремої мiжнародної угоди, до якої входять або увiйдуть Договiрнi Сторони;
в) визначення "iнвестицiї" (стаття 1 п.1) та "реiнвестицiї" (стаття 1 п.2) та положення статтi 6 цiєї Угоди входять до попередньої Угоди вiд 1 сiчня 1992 року.
Стаття 8
Вiдношення до Мiжнародного Центру по
врегулюванню iнвестицiйних спорiв
1. Правовi спори мiж iнвесторами однiєї Договiрної Сторони та iншою Договiрною Стороною стосовно iнвестицiй першого на територiї останньої про врегулювання яких Сторонами не досягнута домовленiсть, можуть бути переданi на розгляд Мiжнародного Центру по врегулюванню iнвестицiйних спорiв (надалi "Центру") згiдно з Угодою про порядок розгляду спорiв мiж державами та громадянами iнших держав, укладеної 18 березня 1965 року у Вашiнгтонi.
2. Компанiя, яка була створена згiдно з дiючим на територiї однiєї з Договiрних Сторiн законом чи законодавством i в якiй до виникнення спору бiльшiсть паїв стали власнiстю фiзичних та юридичних осiб iншої Договiрної Сторони, згiдно зi статтею 25 (2)б Угоди буде вiднесена на користь угоди, як компанiя iншої Договiрної Сторони.
3. У разi неможливостi вирiшення спору мiж Договiрними Сторонами мирним шляхом або iншим чином, на протязi трьох мiсяцiв з дня пред'явлення письмового свiдоцтва про виникнення спору, iнвестор, якого це стосується, може звернутись до Генерального Секретаря Центру з вiдповiдним проханням, як це передбачено в статтi 28 або 36 вищезгаданої угоди. Договiрна Сторона, що приймає участь в арбiтражному процесi, не може нiяким чином опротестувати або впливати на умови iнвестора iншої Договiрної Сторони стосовно виконання страхового контракту, вiдповiдної компенсацiї деяких (або всiх) його (або компанiй) втрат.
4. Жодна з Договiрних Сторiн не може вирiшувати через дипломатичнi канали нiяких спорiв, що належать до компетенцiї Центру, незважаючи на те, що:
а) Генеральний Секретар Центру або узгоджувальна комiсiя, або створений нею арбiтражний трибунал виносять рiшення щодо пiдлеглостi спору юрисдикцiї Центру;
б) iнша Договiрна Сторона повинна дотримуватися i виконати рiшення, яке прийняте арбiтражним трибуналом.
Стаття 9
Спори мiж Договiрними Сторонами
1. Спори мiж Договiрними Сторонами вiдносно тлумачення чи застосування цiєї Угоди повиннi, по можливостi, вирiшуватись по дипломатичних каналах, до яких за рiшенням обох Договiрних Сторiн може входити двостороння комiсiя, створена з представникiв обох Договiрних Сторiн.
2. В разi неможливостi вирiшення спору мiж Договiрними Сторонами на протязi 6 (шести) мiсяцiв з часу надання письмової заяви про виникнення спору, його необхiдно за бажанням однiєї з Договiрних Сторiн передати на розгляд арбiтражного суду.
3. Такий арбiтражний суд окремо для кожного конкретного випадку створюватиметься у такому порядку:
на протязi двох мiсяцiв пiсля отримання прохання про арбiтраж кожна з Договiрних Сторiн призначає по одному арбiтру. Потiм цi два арбiтри визначать громадянина третьої країни, який за згодою обох Договiрних Сторiн буде призначений Головою арбiтражного суду. Голова повинен бути призначений протягом двох мiсяцiв з дати призначення двох членiв арбiтражного суду.
4. Якщо у визначенi в пунктi 3 цiєї статтi строки необхiднi призначення не будуть проведенi, кожна iз Сторiн при вiдсутностi iншої домовленостi, може звернутись до Президента Мiжнародної Торгової Палати в Парижi (надалi МТП) з проханням зробити необхiднi призначення. Якщо Президент є громадянином однiєї з Договiрних Сторiн чи не може здiйснити вказану функцiю, то зробити необхiднi призначення буде запропоновано Вiце-Президенту. Якщо Вiце-Президент також є громадянином однiєї з Договiрних Сторiн чи не може здiйснити вказану функцiю, то зробити необхiднi призначення буде запропоновано наступному за ним по старшинству члену МТП.
5. Арбiтражний суд приймає рiшення бiльшiстю голосiв. Рiшення арбiтражного суду є обов'язковим для обох Сторiн. Сторони несуть витрати своїх арбiтрiв та витрати на їх перебування на арбiтражнiй процедурi; витрати Голови та iншi витрати Сторони несуть в рiвних долях. Суд сам вирiшує питання про правила процедури.
Стаття 10
Суброгацiя
1. Якщо Договiрна Сторона або створене нею Агентство (надалi "перша Договiрна Сторона") на основi гарантiї, виданої ними вiдносно iнвестицiй на територiї iншої Договiрної Сторони (надалi "друга Договiрна Сторона") проводять виплату компенсацiї, то друга Договiрна Сторона визнає:
а) передачу згiдно з законом чи законодавством або за домовленiстю Сторiн усiх прав та претензiй першiй Договiрнiй Сторонi, та
б) що перша Договiрна Сторона може набути цi права та претензiї у порядку суброгацiї.
2. За будь-яких обставин перша Договiрна Сторона матиме право на:
а) аналогiчнi дiї стосовно набутих та визначених нею прав i потреб, як Сторона, що набуває у порядку суброгацiї права iнвестора, якi базуються на цiй Угодi.
Стаття 11
Iншi умови
Якщо умови, передбаченi законом чи законодавством будь-якої Договiрної Сторони або у зв'язку з мiжнародним законодавством iснуючi чи майбутнi взаємнi обов'язки Договiрних Сторiн в доповнення до цiєї Угоди включають загальнi чи специфiчнi правила, якi розповсюджуються на iнвестицiї, що здiйснюються iнвесторами iншої Договiрної Сторони, виявляються бiльш вiрогiдними нiж тi, що надаються цiєю Угодою, то такi умови у порiвняннi з положеннями цiєї Угоди матимуть перевагу.
Стаття 12
Застосування до iнвестицiй
Положення цiєї Угоди стосуються прав та обов'язкiв обох Договiрних Сторiн щодо капiталовкладень, якi були здiйсненi до набрання чинностi цiєї Угоди.
Стаття 13
Набрання чинностi
Кожна з Договiрних Сторiн повинна письмово сповiстити iншу Договiрну Сторону про виконання нею ратифiкацiйних процедур, необхiдних для набрання чинностi цiєї Угоди. Ця Угода набирає чинностi в день останнього письмового повiдомлення.
Стаття 14
Змiни положень Угоди
Положення цiєї Угоди можуть бути змiненi чи доповненi за взаємним письмовим погодженням Договiрних Сторiн пiсля набуття цiєю Угодою чинностi. Вказанi доповнення та змiни набувають чинностi у порядку, вказаному у статтi 13.
Стаття 15
Строк дiї та припинення дiї Угоди
Ця Угода дiятиме протягом десяти рокiв. Якщо кожна з Договiрних Сторiн за 12 мiсяцiв до закiнчення строку дiї цiєї Угоди письмово не повiдомила iншу Договiрну Сторону про своє рiшення денонсувати цю Угоду, то остання є дiйсною на протязi 12 мiсяцiв з того дня, коли жодна з Договiрних Сторiн письмово не сповiстила iншу Сторону про припинення строку дiї цiєї Угоди. Вiдносно iнвестицiй, що здiйснюються упродовж строку дiї цiєї Угоди, першi мають чиннiсть на протязi 10 рокiв пiсля дати закiнчення строку дiї, а також згiдно з загальним положенням мiжнародного законодавства.
Для засвiдчення цього ця Угода пiдписана уповноваженими на те належним чином представниками Урядiв.
Здiйснено в м.Києвi 16 червня 1994 р., що вiдповiдає 7 тануз 5754, в двох примiрниках, українською мовою, мовою iврит та англiйською мовами, при цьому всi тексти є рiвно автентичними.
У випадку розходжень у тлумаченнi переважатиме текст англiйською мовою.
За Уряд України (пiдпис) |
За Уряд Держави Iзраїль (пiдпис) |