УГОДА
мiж Урядом України i Урядом Китайської Народної Республiки про заохочення та взаємний захист iнвестицiй
Уряд України та уряд Китайської Народної Республiки, якi надалi iменуються "Договiрнi Сторони",
бажаючи заохочувати, захищати i створювати сприятливi умови для iнвестицiй iнвесторiв однiєї Договiрної Сторони на територiї iншої Договiрної Сторони,
грунтуючись на принципах суверенiтету, рiвностi та взаємної вигоди, з метою розвитку економiчного спiвробiтництва мiж двома державами;
домовились про нижчевикладене:
Стаття 1
Для цiлей цiєї Угоди:
1. Термiн "iнвестицiї" означає всi види цiнностей, якi вкладенi на територiї Договiрної Сторони, яка приймає iнвестицiї вiдповiдно до її законодавства, включаючи, зокрема:
а) рухоме та нерухоме майно та майновi права;
б) акцiї або iншi форми участi в пiдприємствах та компанiях;
в) права вимоги по грошовим коштам та будь-яким зобов'язанням, що мають економiчну цiннiсть;
г) авторськi права, права на промислову власнiсть (такi як патенти, кориснi зразки, промисловi проекти або зразки, торговельнi знаки та знаки обслуговування, фiрмовi назви, покажчики походження), "ноу-хау" та "гудвiл";
д) права на здiйснення економiчної дiяльностi, що надаються вiдповiдно до законодавства або договорами, включаючи, зокрема, права на здiйснення розвiдки та експлуатацiї природних ресурсiв.
2. Термiн "iнвестор" означає стосовно кожної з Договiрних Сторiн:
- фiзичнi особи, якi є громадянами цiєї Договiрної Сторони вiдповiдно до її законодавства;
- пiдприємства i компанiї, заснованi вiдповiдно до чинного на територiї цiєї Договiрної Сторони законодавства;
- за умови, що фiзична особа, пiдприємства чи компанiї правомочнi у вiдповiдностi до законодавства цiєї Договiрної Сторони здiйснити iнвестицiї на територiї iншої Договiрної Сторони.
3. Термiн "прибутки" означає суми, якi отриманi внаслiдок iнвестицiї i, зокрема, але не виключно: прибуток, дивiденди, вiдсотки та лiцензiйнi винагороди.
4. Термiн "територiя" означає:
- територiю України та територiю Китайської Народної Республiки вiдповiдно;
- морськi райони, що прилягають до узбережжя вiдповiдної Договiрної Сторони, над якими ця Сторона здiйснює сувереннi права або юрисдикцiю вiдповiдно до мiжнародного права.
Стаття 2
1. Кожна з Договiрних Сторiн заохочуватиме iнвесторiв iншої Договiрної Сторони здiйснювати iнвестицiї i допускатиме такi iнвестицiї на свою територiю вiдповiдно до свого законодавства.
2. Кожна з Договiрних Сторiн вiдповiдно до свого законодавства надаватиме сприяння в отриманнi громадянами iншої Договiрної Сторони вiз та дозволiв на роботу в зв'язку з iнвестицiями, здiйсненими на її територiї.
Стаття 3
1. Кожна з Договiрних Сторiн зобов'язується забезпечувати на своїй територiї рiвноправний режим та захист вiдносно iнвесторiв iншої Договiрної Сторони i дiяльностi, пов'язаної з такими iнвестицiями.
2. Режим, згаданий в пунктi 1 цiєї статтi, буде не менш сприятливим, анiж режим, який надається вiдносно iнвестицiй iнвесторiв будь-якої третьої держави та дiяльностi, пов'язаної з такими iнвестицiями.
3. Положення пунктiв 1 та 2 цiєї статтi не поширюються на пiльги i переваги, якi Договiрна Сторона надає або надасть в майбутньому iнвесторам будь-якої третьої держави або їх iнвестицiям на основi:
- її участi в зонi вiльної торгiвлi, митному або економiчному союзi, органiзацiї економiчної взаємодопомоги або в мiжнароднiй угодi, що передбачає пiльги та переваги, подiбнi до тих, якi надаються Договiрною Стороною учасникам зазначених органiзацiй, та набравший чинностi до дати пiдписання цiєї Угоди;
- мiжнародної угоди або iншої домовленостi з питань оподаткування;
- домовленостi з питань прикордонної торгiвлi.
Стаття 4
1. Iнвестицiї iнвесторiв однiєї з Договiрних Сторiн, здiйсненi на територiї iншої Договiрної Сторони, не можуть бути нацiоналiзованi, реквiзованi або пiдданi iншими заходами, що мають аналогiчнi нацiоналiзацiї або реквiзицiї наслiдки (далi "реквiзицiя"), за винятком випадкiв, коли такi заходи здiйснюються у громадських iнтересах, при дотриманнi встановленого законодавством порядку, на недискримiнацiйнiй основi i супроводжуються виплатою компенсацiї.
2. Компенсацiя, яка передбачена в пунктi 1 цiєї статтi, буде розраховуватись на основi реальної вартостi iнвестицiй на момент їх реквiзицiї i має сплачуватись без необгрунтованої затримки, бути конвертованою та такою, що вiльно переказується з територiї однiєї Договiрної Сторони на територiю iншої Договiрної Сторони.
3. Якщо iнвестицiям iнвесторiв Договiрної Сторони буде завдано збиткiв на територiї iншої Договiрної Сторони внаслiдок вiйни, надзвичайного стану, громадських безладь або iнших подiбних обставин, Договiрна Сторона, на територiї якої здiйсненi iнвестицiї, в разi прийняття нею заходiв по вiдшкодуванню збиткiв або iнших заходiв, надасть цим iнвесторам режим не менш сприятливий, нiж той, який надається iнвесторам будь-якої третьої держави.
Стаття 5
Кожна з Договiрних Сторiн вiдповiдно до свого законодавства гарантує iнвесторам iншої Договiрної Сторони пiсля виконання ними всiх податкових зобов'язань переказ сум в зв'язку з iнвестицiями, включаючи:
а) прибутки, як вони визначенi в пунктi 3 статтi 1 цiєї Угоди;
б) суми вiд повної або часткової лiквiдацiї iнвестицiй;
в) платежi за технiчну допомогу, технiчне обслуговування i управлiнський досвiд;
г) платежi, здiйсненi вiдповiдно до кредитної угоди в зв'язку з iнвестицiями;
д) заробiтну плату та iншi винагороди, якi отримують громадяни iншої Договiрної Сторони за роботу та послуги, що виконуються у зв'язку з iнвестицiями, здiйсненими на територiї першої Договiрної Сторони, у розмiрi, який передбачений її законодавством.
Стаття 6
Переказ сум вiдповiдно до статей 4 i 5 цiєї Угоди буде здiйснюватися за обмiнним курсом, що дiє на дату переказу вiдповiдно до правил валютного регулювання Договiрної Сторони, на територiї якої здiйснена iнвестицiя.
Стаття 7
Якщо Договiрна Сторона або призначений нею посередник на основi гарантiї, виданої ними стосовно iнвестицiї iнвестора цiєї Договiрної Сторони, проводять виплату iнвестицiй iнвестору, то перша Договiрна Сторона або призначений нею посередник одержують в порядку суброгацiї вiдповiднi права iнвестора, якi виплачують з цiєї Угоди.
Стаття 8
Ця Угода застосовуватиметься також до iнвестицiй, здiйснених на територiї однiєї з Договiрних Сторiн вiдповiдно до її законiв i правил iнвесторами iншої Договiрної Сторони до моменту набрання чинностi цiєю Угодою.
Стаття 9
1. Спори мiж Договiрними Сторонами стосовно тлумачення або застосування цiєї Угоди будуть по можливостi вирiшуватись по дипломатичних каналах.
2. Якщо спiр не може бути вирiшений таким чином на протязi шести мiсяцiв вiд дати порушення спору однiєї з Договiрних Сторiн, його буде за проханням будь-якої з Договiрних Сторiн передано до арбiтражного суду "ad hoc".
3. Арбiтражний суд складається з трьох арбiтрiв i створюється наступним чином: протягом двох мiсяцiв вiд дати отримання однiєї з Договiрних Сторiн письмового повiдомлення iншої Договiрної Сторони про передачу спору в арбiтраж кожна з Договiрних Сторiн призначить по одному арбiтру. Цi два арбiтри протягом двох мiсяцiв вiд дня призначення другого арбiтра оберуть третього арбiтра - громадянина третьої держави, яка має дипломатичнi вiдносини з обома Договiрними Сторонами, який з дозволу Договiрних Сторiн призначається Головою арбiтражного суду.
4. Якщо арбiтражний суд не буде створений протягом чотирьох мiсяцiв вiд дати отримання письмового повiдомлення про передачу спору до арбiтражного суду, будь-яка з Договiрних Сторiн може за вiдсутностi iншої домовленостi запропонувати Головi Мiжнародного Суду зробити необхiднi призначення. Якщо Голова є громадянином однiєї з Договiрних Сторiн або iншої причини не може виконати зазначену функцiю, то зробити необхiднi призначення може бути запропоновано наступному по старшинству члену Мiжнародного Суду, який не є громадянином жодної з Договiрних Сторiн.
5. Арбiтражний суд сам встановлює правила процедури. Суд приймає рiшення вiдповiдно до положень цiєї Угоди i загальновизнаних принципiв мiжнародного права.
6. Арбiтражний суд приймає рiшення бiльшiстю голосiв, цi рiшення є остаточними i мають обов'язкову силу для обох Договiрних Сторiн. За проханням будь-якої з Договiрних Сторiн арбiтражний суд пояснить мотиви свого рiшення.
7. Кожна з Договiрних Сторiн буде нести витрати, пов'язанi з дiяльнiстю призначеного нею арбiтра та її представництвом в арбiтражному процесi. Витрати, пов'язанi з дiяльнiстю голови, та iншi витрати Договiрнi Сторони нестимуть у рiвних частках.
Стаття 10
1. Будь-який спiр мiж однiєю Договiрною Стороною та iнвестором iншої Договiрної Сторони, що стосується розмiру компенсацiї у випадку реквiзицiї, може бути переданий до арбiтражного суду.
2. Такий арбiтражний суд створюється для кожного конкретного випадку наступним чином: кожна зi сторiн в спорi призначить по одному арбiтру, а цi два арбiтри оберуть громадянина третьої держави, яка має дипломатичнi вiдносини з обома Договiрними Сторонами, як арбiтра-голову.
Першi два арбiтри призначаються протягом двох мiсяцiв, а голова обирається протягом чотирьох мiсяцiв вiд дня письмового повiдомлення про передачу спору на розгляд арбiтражу. Якщо протягом зазначених термiнiв арбiтражний суд не буде створений, кожна зi сторiн спору може запропонувати Головi Арбiтражного iнституту Стокгольмської торговельної палати зробити необхiднi призначення.
3. Арбiтражний суд сам встановлює правила процедури. При цьому суд може у ходi визначення процедури прийняти в якостi керiвництва Правила Арбiтражного iнституту Стокгольмської торговельної палати.
4. Арбiтражний суд виносить своє рiшення бiльшiстю голосiв. Таке рiшення буде остаточним та обов'язковим до виконання для обох сторiн спору. Кожна Договiрна Сторона зобов'язується виконати рiшення арбiтражного суду вiдповiдно до свого нацiонального законодавства.
5. Арбiтражний суд виносить рiшення вiдповiдно до положень цiєї Угоди, законодавства Договiрної Сторони, на територiї якої здiйсненi iнвестицiї, включаючи її колонiзiйнi норми, а також загальновизнаними принципами мiжнародного права.
6. Кожна зi сторiн спору буде нести витрати, пов'язанi з дiяльнiстю призначеного нею арбiтра та її головуванням в арбiтражному процесi. Витрати, пов'язанi з дiяльнiстю голови, та iншi витрати сторони нестимуть в рiзних частках.
Стаття 11
Якщо одна з Договiрних Сторiн вiдповiдно до свого законодавства або мiжнародної угоди, учасниками якої є обидвi Договiрнi Сторони, надає iнвестицiям iнвесторiв iншої Договiрної Сторони або дiяльностi, пов'язанiй з такими iнвестицiями, режим бiльш сприятливий, анiж режим, наданий цiєю Угодою, то буде застосовуватись бiльш сприятливий режим.
Стаття 12
1. Представники обох Договiрних Сторiн будуть у мiру необхiдностi проводити зустрiч з метою:
а) вивчення питань застосування цiєї Угоди;
б) обмiну iнформацiєю щодо правових питань iнвестицiй та про можливостi їх здiйснення;
в) вирiшення спорiв, що виникають у зв'язку з iнвестицiями;
г) вивчення iнших питань, пов'язаних з iнвестицiями;
д) розгляд пропозицiй про внесення можливих змiн та доповнень до цiєї Угоди.
2. Якщо будь-яка з Договiрних Сторiн запропонує провести консультацiї з будь-якого питання, передбаченого у пунктi 1 цiєї статтi, iнша Договiрна Сторона негайно дасть вiдповiдь i консультацiї будуть проводитись почергово у Києвi та Пекiнi.
Стаття 13
1. Ця Угода набирає чинностi за сплином тридцяти днiв вiд дати письмового повiдомлення Договiрними Сторонами одна одну про виконання ними вiдповiдних конституцiйних процедур та дiятиме протягом п'яти рокiв.
2. Ця Угода залишатиметься чинною, якщо жодна з Договiрних Сторiн письмово не повiдомить iншу Договiрну Сторону про її припинення принаймнi за один рiк до закiнчення строку, визначеного в пунктi 1 цiєї статтi.
3. За сплином початкового п'ятирiчного строку кожна з Договiрних Сторiн може в будь-який час припинити дiю цiєї Угоди, письмово повiдомивши про свої намiри iншу Договiрну Сторону. Таке повiдомлення набирає чинностi пiсля дванадцяти мiсяцiв вiд дати його отримання iншою Договiрною Стороною.
4. Щодо iнвестицiй, здiйснених до дати припинення дiї цiєї Угоди, положення статей 1-11 залишатимуться чинними протягом наступних п'ятнадцяти рокiв, вiдлiковуючи вiд дати припинення дiї цiєї Угоди.
На посвiдчення чого представники, якi пiдписали нижче, належним чином уповноваженi своїми Урядами, пiдписали цю Угоду.
Здiйснено у м.Пекiнi 31 жовтня 1992 року у двох примiрниках, кожний українською та китайською мовами, причому обидва тексти мають однакову силу.
За Уряд України (пiдпис) |
За Уряд Китайської Народної Республiки (пiдпис) |