ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
РОЗ'ЯСНЕННЯ
вiд 01.11.2001 р.
Операцiї з перевезення залiзницею експортних вантажiв без перетинання державного кордону України оподатковуються податком на додану вартiсть за ставкою 20 вiдсоткiв
Рiшенням арбiтражного суду областi задоволено позов залiзницi (далi - Позивач) про визнання недiйсним рiшення державної податкової iнспекцiї (далi - Вiдповiдач) про донарахування податку на додану вартiсть та стягнення фiнансових санкцiй.
Рiшення суду мотивовано тим, що оскiльки Позивач надавав послуги з перевезення експортних вантажiв вiд внутрiшньої митницi за межi державного кордону України з перевантаженням у портах України, податок на додану вартiсть необхiдно було обчислювати за нульовою ставкою згiдно з пiдпунктом 6.2.4 пункту 6.2 статтi 6 Закону України "Про податок на додану вартiсть" (далi - Закон).
Постановою наглядової iнстанцiї судове рiшення скасовано за тим мотивом, що фактично Позивач перевозив вантажi, якi перебували пiд митним контролем, тiльки у межах митної територiї України без перетинання державного кордону України i тому повиннi оподатковуватись, згiдно з пунктом 6.1 статтi 6 Закону, за ставкою 20 вiдсоткiв.
У заявi до Вищого арбiтражного суду України Позивач, не погодившись з постановою, просив її скасувати, залишивши у силi судове рiшення зi справи, посилаючись на таке. Перевезення вантажiв вiд внутрiшньої митницi до мiсця навантаження на судно у морському порту є, на думку Позивача, складовою частиною мiжнародного перевезення вантажiв вiд пункту проведення митних процедур з випуску вантажу за межi митного кордону України до пункту поза його межами i тому податок на додану вартiсть слiд обчислювати за нульовою ставкою.
Перевiривши повноту встановлення арбiтражним судом обставин справи та їх юридичної оцiнки, Вищий господарський суд України дiйшов висновку про обгрунтованiсть оспорюваної постанови виходячи з такого.
Рiшення Вiдповiдача про застосування до Позивача i стягнення фiнансових санкцiй за порушення законодавства про оподаткування прийнято на пiдставi акта перевiрки, яким зафiксовано порушення Позивачем вимог пункту 6.1 статтi 6 Закону, а саме: оподаткування транспортних послуг на митнiй територiї України за нульовою ставкою.
Як установлено арбiтражним судом, Позивач перевозив вантажi, що перебували пiд митним контролем, без перетинання державного кордону України, тобто тiльки у межах митної територiї України. Вiдповiдно до пiдпункту 6.2.4 пункту 6.2 статтi 6 Закону податок на додану вартiсть за нульовою ставкою обчислюється з операцiй з надання транспортних послуг з перевезення пасажирiв та вантажiв за межами митного кордону України, а саме: вiд пункту за межами державного кордону України до пункту проведення митних процедур з випуску пасажирiв або вантажiв з-пiд митного контролю на митну територiю України (включаючи внутрiшнi митницi), а також вiд пункту проведення митних процедур з випуску пасажирiв чи вантажiв за межi митного кордону України (включаючи внутрiшнi митницi) до пункту поза межами державного кордону України та мiж пунктами поза межами митного кордону України.
Спiльним листом Державної податкової адмiнiстрацiї України та Укрзалiзницi вiд 17.05.99 р. у зв'язку з договором про сумiсну дiяльнiсть вiдчуження майна N 7086/7/16-1321 "Про застосування нульової ставки податку на додану вартiсть при здiйсненнi мiжнародних перевезень" звернено увагу пiдприємств, якi входять до складу Укрзалiзницi, на те, що операцiї з транспортування вантажiв, якi перебувають пiд митним контролем, у тому числi й експортних, без перетинання державного кордону України, тобто мiж внутрiшньою митницею i митницею на кордонi чи у порти, оподатковуються за ставкою 20 вiдсоткiв.
Отже, викладенi у постановi арбiтражного суду областi висновки вiдповiдають нормам чинного законодавства i матерiалам справи.
Керуючись пунктом 7 Прикiнцевих та перехiдних положень Закону України "Про внесення змiн до Арбiтражного процесуального кодексу України", статтями 1119 i 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України залишив постанову арбiтражного суду зi справи без змiн.
"Бюлетень законодавства i юридичної
практики України",
N 2, 2003 р.