ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМIНIСТРАЦIЯ УКРАЇНИ
28.01.2003 | N 1399/7/15-3317 |
---|
Державна податкова адмiнiстрацiя
України надсилає для вiдома та використання в
практичнiй роботi вiдповiдi на окремi питання по
справлянню ПДВ, якi задавалися працiвниками
податкових органiв на семiнарах, проведених
працiвниками ДПА України в мiстах Тернопiль,
Запорiжжя та Полтава.
Заступник Голови | Г.Оперенко |
Додаток |
I. Сiльське господарство
Законом України "Про податок на додану вартiсть" (далi - Закон про ПДВ) для сiльськогосподарських товаровиробникiв передбачено ряд спецiальних та пiльгових режимiв оподаткування, а саме:
1. Сiльгоспвиробники, якi реалiзують переробним пiдприємствам молоко i м'ясо в живiй вазi, нараховують податковi зобов'язання за нульовою ставкою ПДВ (пп. 6.2.6 ст. 6 Закону про ПДВ).
Операцiї з продажу такого виду продукцiї вiдображаються у загальнiй (повнiй) декларацiї, по якiй проводяться розрахунки з бюджетом. При цьому суми ПДВ, сплаченi (нарахованi) у зв'язку з придбанням МТР, вартiсть яких включається до вартостi такого молока i м'яса, також заносяться до вказаної декларацiї.
Слiд зазначити, що пп. 6.2.6 ст. 6 та абзац перший п. 11.21 ст. 11 Закону про ПДВ взаємопов'язанi мiж собою, оскiльки нульова ставка ПДВ застосовується сiльськогосподарськими товаровиробниками до операцiй з продажу молока та м'яса в живiй вазi переробним пiдприємствам, а переробнi пiдприємства, якi отримують молоко та м'ясо в живiй вазi (отримують сировину), перетворюють їх в iнший вид продукцiї (молоко пастеризоване, молочну продукцiю, м'ясо та м'ясопродукти), реалiзують таку продукцiю, а суми ПДВ, отриманi вiд такої реалiзацiї, направляють безпосередньо тим сiльськогосподарським товаровиробникам, якi виступили в ролi постачальникiв вiдповiдної сировини.
Постановою КМУ вiд 12.05.99 р. N 805, якою затверджено Порядок нарахування, виплат i використання коштiв, спрямованих для виплат дотацiй сiльськогосподарським товаровиробникам за проданi ними переробним пiдприємствам молоко та м'ясо в живiй вазi, встановлено, що нарахування i виплата дотацiй проводяться переробними пiдприємствами всiх форм власностi, якi мають власнi переробнi потужностi. Крiм того, зазначено, що вказаний Порядок не поширюється на операцiї з реалiзацiї молока, молочної продукцiї, м'яса та м'ясопродуктiв, виготовлених переробними пiдприємствами з iмпортованої сировини та iз сировини, закупленої не в живiй вазi, з продажу молока та м'яса в живiй вазi посередниками та з переробки сировини на давальницьких умовах.
Держкласифiкатор України являє собою класифiкацiю видiв економiчної дiяльностi, яким окремо видiлено секцiю з вiдповiдними кодами та пiдкодами "Обробна промисловiсть" i "Харчова промисловiсть та перероблення сiльськогосподарських продуктiв", що охоплює ряд процесiв, що входять до категорiї "м'ясна промисловiсть" (наприклад, виробництво свiжого, охолодженого, замороженого м'яса в м'ясних тушках та iншi; приймання виробниками на первинне оброблення свiжого незбираного молока i молочних продуктiв, виробництво пастеризованого молока та iншi операцiї").
Отже, якщо переробне пiдприємство здiйснює операцiї з перепродажу iншим переробним пiдприємствам надлишку молока без застосування до нього технологiчного процесу з переробки, таке переробне пiдприємство в цiй операцiї з перепродажу молока виступає як посередник, який придбав молоко в однiєї особи та продав його iншiй особi, а тому не має законодавчого права на застосування норм абзацу першого п. 11.21 ст. 11 Закону про ПДВ.
Крiм того, дiя абзацу першого п. 11.21 ст. 11 Закону про ПДВ не поширюється на операцiї з реалiзацiї переробними пiдприємствами молока та молочної продукцiї, м'яса та м'ясопродуктiв, якi були виготовленi на давальницьких умовах.
2. Сiльгоспвиробники всiх форм власностi, що продають молоко, худобу, птицю, вовну, а також молочну продукцiю i м'ясопродукти, виробленi у власних переробних цехах, вiдповiдно до абзацу другого п. 11.21 ст. 11 Закону про ПДВ, ПДВ до бюджету не сплачують, а акумулюють на спецрахунку i також направляють на пiдтримку власного виробництва тваринницької продукцiї та продукцiї птахiвництва.
Такi операцiї з продажу молока, худоби, птицi, вовни, молочної продукцiї, м'ясопродуктiв, вироблених у власних переробних цехах, вiдображаються в спецдекларацiї N 1.
3. Сiльгоспвиробники - платники ПДВ, у яких сума, отримана в результатi продажу сiльгосппродукцiї власного виробництва i продуктiв її переробки за попереднiй звiтний (податковий) рiк, становить не менше 50 % вiд загальної суми валового доходу, ПДВ, що пiдлягає сплатi до бюджету за операцiями з продажу товарiв (робiт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцiю (крiм пiдакцизних), виготовлену на давальницьких умовах iз власної сiльськогосподарської сировини, за винятком операцiй з продажу переробним пiдприємствам молока та м'яса у живiй вазi, до бюджету не сплачують, а перераховують на спецiальний рахунок (п. 11.29 ст. 11 Закону про ПДВ). Тобто рiзниця мiж сумою ПДВ, одержаною сiльськогосподарським товаровиробником вiд покупцiв, та сумою податку, сплаченою постачальникам, перераховується ним з поточного рахунку на окремий рахунок у термiни, передбаченi для перерахування суми ПДВ до бюджету, та використовується для придбання МТР виробничого призначення.
У декларацiї N 2 вiдображають результати операцiй з реалiзацiї товарiв (робiт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцiю, виготовлену на давальницьких умовах iз власної сiльськогосподарської сировини (крiм пiдакцизної).
Порядок акумуляцiї та використання вказаних сум ПДВ, якi нараховуються сiльськогосподарськими товаровиробниками, затверджено постановою КМУ вiд 23.04.2001 р. N 374 "Про внесення змiн та доповнень до постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 26 лютого 1999 року N 271", яку постановою КМУ вiд 11.04.2002 р. N 488 доповнено пунктом 4, яким передбачено, що у разi неперерахування коштiв (сум ПДВ) на окремий рахунок у встановленi термiни, цi кошти вважаються такими, що використовуються не за цiльовим призначенням, i пiдлягають стягненню у безспiрному порядку.
4. Напрямки цiльового використання сум ПДВ, якi залишаються у сiльськогосподарських товаровиробникiв та у виглядi дотацiї перераховуються переробними пiдприємствами.
4.1. Суми ПДВ, перерахованi переробними пiдприємствами за реалiзованi ними молоко та молочну продукцiю, м'ясо та м'ясопродукти (абзац перший п. 11.21), вiдповiдно до постанови КМУ вiд 12.05.99 р. N 805 використовуються сiльськогосподарськими товаровиробниками виключно для розвитку тваринництва i, в першу чергу, для забезпечення тваринництва кормами, вiдтворення поголiв'я, придбання племiнних ресурсiв та здiйснення ветеринарних заходiв.
Крiм того, вiдповiдно до постанови КМУ вiд 01.06.2002 р. N 715 суми дотацiй за продане молоко сiльськогосподарськi товаровиробники, крiм особистих пiдсобних господарств населення, використовують для придбання доїльного i холодильного обладнання, приладiв, реактивiв, необхiдних для визначення якiсних показникiв молока i молочних продуктiв, лабораторного устаткування, дезiнфiкуючих та фiльтруючих матерiалiв.
4.2. Суми ПДВ, якi вiдповiдно до п. 11.29 ст. 11 залишаються у власному розпорядженнi, вiдповiдно до цього пункту та пункту 5 постанови КМУ вiд 26.02.99 р. N 271 (у редакцiї постанови КМУ вiд 23.04.2001 р. N 374 використовуються ними для придбання МТР виробничого призначення.
4.3. Суми ПДВ, що (абзац другий п. 11.21) залишаються у власному розпорядженнi сiльськогосподарських пiдприємств вiд продажу ними молока, худоби, птицi, вовни, а також за молочну продукцiю та м'ясопродукти, виробленi у власних переробних цехах, спрямовуються сiльськогосподарськими товаровиробниками на пiдтримку власного виробництва тваринницької продукцiї та продукцiї птахiвництва.
5. Запитання - вiдповiдi
1. Чи мають право сiльськогосподарськi товаровиробники, на яких поширюється норма п. 11.29 ст. 11 Закону про ПДВ, на експортне вiдшкодування при експортi продукцiї власного виробництва?
За умови, що сiльськогосподарськi товаровиробники користуються нормою п. 11.29 ст. 11 Закону про ПДВ, суми ПДВ з операцiй з продажу ними товарiв (робiт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцiю (крiм пiдакцизних товарiв), виготовлену на давальницьких умовах iз власної сiльськогосподарської сировини, окремо вiдображаються в податковому та бухгалтерському облiку, данi яких є пiдставою для складання окремої податкової декларацiї (крiм операцiй з продажу молока i м'яса в живiй вазi, реалiзованих переробним пiдприємствам (пп. 6.2.6 Закону про ПДВ). При цьому нi нормами зазначеного вище пункту Закону про ПДВ, нi постановою КМУ вiд 26.02.99 р. N 271 (у редакцiї постанови КМУ вiд 23.04.2001 р. N 374 такий облiк не розмежовується залежно вiд територiї поставки товарiв (робiт, послуг). А тому операцiї з продажу товарiв (робiт, послуг) власного виробництва, незалежно вiд територiї та напрямку поставки цiєї продукцiї, вiдображаються у спецдекларацiї N 2.
У разi коли сiльськогосподарський товаровиробник здiйснює експортнi поставки молока та молочної продукцiї, м'яса та м'ясопродуктiв, виготовлених (вироблених) iз власної сировини, то такi експортнi операцiї повиннi вiдображатися в спецдекларацiї N 1.
За наявностi мiнусового сальдо така сума ПДВ зараховується сiльськогосподарськими товаровиробниками на зменшення податкових зобов'язань наступних звiтних перiодiв.
2. Чи має право сiльськогосподарський товаровиробник перераховувати кошти iз спецрахунку в рахунок оплати оренди основних фондiв чи послуги iнших суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi?
Нi, не має, оскiльки вiдповiдно до п. 5 постанови КМУ вiд 23.04.2001 р. N 374 кошти, перерахованi сiльськогосподарськими товаровиробниками, якi користуються нормами п. 11.29 Закону про ПДВ, на окремий рахунок, використовуються ними для придбання МТР виробничого призначення, тобто для придбання ресурсiв у матерiально-речовiй формi. Оренда ж по своїй сутi вiдповiдно до Положення (стандарту) бухгалтерського облiку 14 "Оренда" - це угода, за якою орендар набуває права користування нематерiальним активом за плату протягом погодженого з орендодавцем строку.
Якщо ж це стосується сiльськогосподарського товаровиробника, який застосовує положення абзацу другого п. 11.21 ст. 11 Закону про ПДВ, то суми ПДВ, що залишаються у їх власному розпорядженнi вiд продажу ними молока, худоби, птицi, вовни, а також за молочну продукцiю та м'ясопродукти, виробленi у власних переробних цехах, спрямовуються на пiдтримку власного виробництва тваринницької продукцiї та продукцiї птахiвництва.
Виходячи iз економiчного та юридичного поняття власного права на приналежнiсть речей, матерiальних та iнших цiнностей окремим особам, а також того, що норми абзацу другого п. 11.21 ст. 11 Закону про ПДВ поширюються виключно на продукцiю, виготовлену у власних переробних цехах, а не у цехах, орендованих або отриманих у тимчасове користування, мета пiдтримки спрямована на розвиток власного виробництва на власних основних фондах.
3. У разi продажу (закупiвлi) сiльськогосподарським пiдприємством об'єктiв незавершеного виробництва (засiяне поле або врожай на коренi), у якiй декларацiї повинна вiдображатися така операцiя?
Указом Президента України вiд 19.01.99 р. N 32/99 "Про продаж земельних дiлянок несiльськогосподарського призначення" запроваджено продаж земельних дiлянок несiльськогосподарського призначення, що перебувають у державнiй або комунальнiй власностi. Що стосується земельних дiлянок сiльськогосподарського призначення, то норма щодо їх продажу в чинному законодавствi вiдсутня.
Отже, щодо цього питання для вiдображення сум ПДВ у податковiй звiтностi необхiдно розглядати лише операцiї з виконання робiт, пов'язаних з посiвом та вирощуванням врожаю. А тому в разi продажу посiву або врожаю на коренi (без земельної дiлянки), такi операцiї при виконаннi вимог чинного законодавства вiдображаються у спецдекларацiї.
4. Практичне застосування постанови КМУ вiд 11.04.2002 р. N 488 "Про внесення змiни до постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 26 лютого 1999 р. N 271 та визнання такою, що втратила чиннiсть, постанову КМУ вiд 1 березня 2002 року N 233". Що робити iз заборгованiстю за спецрахунками, яка утворилася до введення в дiю цiєї постанови та до цього часу не погашена?
Така заборгованiсть облiковується у картках особового рахунку платника до її повного погашення.
5. Якi санкцiї застосовуються до сiльськогосподарських товаровиробникiв, якi своєчасно не перерахували чи взагалi не перерахували кошти на спецрахунок? Як до такої категорiї товаровиробникiв застосовуються фiнсанкцiї, передбаченi Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платникiв податкiв перед бюджетами та державними цiльовими фондами" (далi - Закон N 2181)?
По-перше, необхiдно розмежувати данi спецдекларацiй з ПДВ, за якими сiльськогосподарськi товаровиробники повиннi перераховувати суми податку на спецрахунок для цiльового використання, i данi декларацiй, за якими суми податку вносяться до держбюджету.
Законом N 2181 встановлено, що самостiйно визначене податкове зобов'язання платником податкiв у податковiй декларацiї, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларацiї. Такий платник податку повинен самостiйно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданiй ним декларацiї, у термiни, встановленi законодавством для такої сплати.
За порушення платником термiнiв сплати до бюджету узгоджених сум ПДВ до нього застосовуються штрафнi санкцiї в порядку, передбаченому пп. 17.1.7 ст. 17 Закону N 2181.
За спецдекларацiями за скороченою формою суми ПДВ не вносяться до держбюджету, а перераховуються на спецрахунок з метою цiльового використання. У випадку неперерахування коштiв (сум ПДВ) на окремий (спецiальний) рахунок у термiни, встановленi законодавством для сплати ПДВ до бюджету, зазначенi кошти пiдлягають стягненню до держбюджету у безспiрному порядку. При цьому до держбюджету стягуються неперерахованi iз поточного рахунку на спецрахунок кошти (суми ПДВ), якi фактично надiйшли як оплата за продаж товарiв (робiт, послуг) незалежно вiд форми проведення розрахункiв. Якщо такi суми ПДВ у зазначенi термiни не будуть перерахованi до держбюджету, то до такого платника вживаються заходи, встановленi Законом N 2181.
6. Сума ПДВ не була перерахована на окремий рахунок до 18 квiтня 2002 року, тобто до дати набуття чинностi постановою КМУ вiд 11.04.2002 р. N 488. Як бути з такими сумами?
Вiдповiдь на це запитання було надано в листi ДПА України вiд 25.09.2002 р. N 14810/7/23-1017, в якому зазначено таке.
Вiдповiдно до листа Мiн'юсту України вiд 18.07.2002 р. N 12-9-3858 порядок безспiрного стягнення до держбюджету коштiв, що не перерахованi сiльськогосподарськими товаровиробниками на окремий рахунок, затверджений постановою КМУ вiд 11 квiтня 2002 року N 488, застосовується з дня набрання чинностi цiєю постановою, а саме з 18 квiтня 2002 року. При проведеннi документальних перевiрок за перiод до 18 квiтня 2002 року перевiряється питання цiльового використання сум акумульованих коштiв ПДВ, якi залишаються в розпорядженнi сiльськогосподарських товаровиробникiв, а за перiод з 18 квiтня 2002 року додатково перевiряється питання перерахування на окремий рахунок зазначених коштiв. Не перерахованi на окремий рахунок суми акумульованих коштiв ПДВ, якi залишаються в розпорядженнi сiльськогосподарських товаровиробникiв, вважаються використаними не за цiльовим призначенням.
Таким чином, штрафнi санкцiї за неперерахування на окремий рахунок сум акумульованих коштiв ПДВ, якi залишаються в розпорядженнi сiльськогосподарських товаровиробникiв, застосовуються при встановленнi фактiв за результатами документальних перевiрок за перiод пiсля 18 квiтня 2002 року.
7. На балансi сiльгосппiдприємства перебуває житлове примiщення, в якому проживають працiвники цього пiдприємства. Квартплату платять в касу пiдприємства. До якої декларацiї повиннi вiдноситися податковi зобов'язання?
У разi коли комунальнi послуги надаються безпосередньо сiльськогосподарським товаровиробником, то виходячи iз положень п. 11.29 ст. 11 Закону про ПДВ щодо операцiй з продажу товарiв (робiт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцiю (крiм пiдакцизних товарiв), виготовлену на давальницьких умовах, вартiсть таких послуг включається до спецдекларацiї, за умови виконання вимог таким сiльськогосподарським товаровиробником щодо вiдповiдностi частки сiльськогосподарської продукцiї.
У разi придбання зi сторони таких послуг та перепродажу їх працiвникам сiльськогосподарського пiдприємства такi операцiї з перепродажу вiдображаються у бюджетнiй декларацiї.
8. Чи можна погашати сiльськогосподарським товаровиробникам кредити та вiдсотки за нього установам банку за рахунок коштiв спецрахунку, якщо кредит був використаний на придбання МТР виробничого призначення?
Порядок акумуляцiї та використання коштiв визначено постановою КМУ вiд 23.04.2001 р. N 374. Зазначеним Порядком встановлено виключно цiльовий характер використання сум ПДВ, перерахованих на окремi рахунки. Вiдповiдно до п. 5 Порядку кошти, перерахованi сiльгосптоваровиробниками на окремий рахунок, використовуються ними для придбання МТР виробничого призначення.
Операцiя з погашення кредиту, який фактично використаний на придбання посiвного матерiалу, запчастин для комбайнiв та тракторiв, дизельного палива для виробничих потреб, коштами з окремого рахунку, на якому акумулюються суми ПДВ, не суперечить законодавству з питань спецiального режиму оподаткування та використання у разi пiдтвердження первинними документами факту придбання вказаних МТР.
9. Який порядок застосування п. 1 постанови КМУ вiд 11.04.2002 р. N 488 "Про внесення змiни до постанови КМУ вiд 26 лютого 1999 р. N 271..."?
Щодо цього питання ДПА України направляла роз'яснення листом вiд 23.07.2002 р. N 11410/7/23-1017.
Вiдповiдно постанови КМУ вiд 11 квiтня 2002 року N 488 не перерахованi на окремий рахунок кошти вважаються такими, що використовуються не за цiльовим призначенням, i пiдлягають стягненню до держбюджету у безспiрному порядку. У разi встановлення органами ДПС фактiв неперерахування сум ПДВ з поточного рахунку на окремий спецiальний рахунок застосовуються штрафнi санкцiї в розмiрi сум використаних не за цiльовим призначенням акумульованих коштiв ПДВ, якi залишаються в розпорядженнi сiльськогосподарських товаровиробникiв, або не перерахованих на окремий рахунок та складається податкове повiдомлення - рiшення за формою "Р".
10. Чи вiдносяться до сiльськогосподарської продукцiї власного виробництва послуги у рослинництвi пiд кодом 01.41 Державного класифiкатора продукцiї та послуг, а саме: пiдготовка грунтiв, захист та оброблення сiльськогосподарських культур, роботи зi збирання урожаю - для визначення 50-вiдсоткової частки у загальнiй сумi валового доходу пiдприємства з метою можливого застосування порядку оподаткування, визначеного п. 11.29 ст. 11 Закону про ПДВ?
Необхiднiсть визначення розмiру питомої ваги сiльськогосподарської продукцiї власного виробництва та продуктiв її переробки в загальнiй сумi валового доходу сiльськогосподарського пiдприємства передбачена п. 11.29 ст. 11 Закону про ПДВ, вiдповiдно до якого суми ПДВ, отриманi сiльськогосподарськими товаровиробниками вiд операцiй з продажу товарiв (робiт, послуг) власного виробництва (крiм пiдакцизних товарiв), залишаються в розпорядженнi таких товаровиробникiв.
Для правомiрностi користування вказаною нормою необхiдно, щоб результат спiввiдношення виручки вiд продажу сiльськогосподарської продукцiї власного виробництва за попереднiй звiтний (податковий) рiк до загальної суми валового доходу цього ж звiтного перiоду становив не менше 50 вiдсоткiв.
Загальна сума валового доходу визначається за даними бухгалтерського облiку як загальна сума доходу, отримана вiд усiх видiв дiяльностi сiльськогосподарського товаровиробника за попереднiй звiтний (податковий) рiк, а у новостворених - за даними першого звiтного перiоду в поточному роцi.
До виручки вiд реалiзацiї сiльськогосподарської продукцiї власного виробництва та продуктiв її переробки включається вартiсть реалiзованої продукцiї рослинництва i тваринництва, вирощеної на власних виробничих потужностях, продукцiї, що є результатом переробки власної сiльськогосподарської сировини на власних виробничих потужностях та результатом переробки власної сiльськогосподарської сировини на давальницьких умовах, враховуючи при цьому поняття "продукцiя", якою є продукт виробництва в речовiй формi (в предметному виглядi), кiлькiсно вимiрюванiй у натуральному i грошовому вираженнi.
У разi коли обчислений показник буде становити не менше 50 вiдсоткiв, то за операцiями з продажу сiльськогосподарської продукцiї, робiт та послуг власного виробництва суми ПДВ, належнi до сплати в бюджет, не вносяться до бюджету, а зi спецiального рахунку зараховуються на спецiальний рахунок i використовуються за цiльовим призначенням.
11. Неперерахованi вiдповiдно до постанови КМУ вiд 11.04.2002 р. N 488 кошти вважаються такими, що використовуються не за цiльовим призначенням, i пiдлягають стягненню до державного бюджету у безспiрному порядку. У зв'язку з цим виникає питання: який граничний термiн перерахування коштiв на спецрахунки сiльськогосподарськими товаровиробниками, пiсля закiнчення якого необхiдно приймати рiшення про стягнення коштiв до державного бюджету?
Термiни перерахування коштiв (сум ПДВ) з поточних рахункiв сiльськогосподарських товаровиробникiв на окремi спецiальнi рахунки вiдповiдно до постанови КМУ вiд 26.02.99 р. N 271 у редакцiї постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 23.04.2001 р. N 374 збiгаються з термiнами сплати ПДВ до бюджету.
Вiдповiдно до пп. 5.3.1 ст. 5 Закону N 2181 платник податкiв зобов'язаний самостiйно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданiй ним податковiй декларацiї, протягом 10 календарних днiв, наступних за останнiм днем вiдповiдного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 ст. 4 Закону N 2181 для подання податкової декларацiї.
Таким чином, якщо сiльськогосподарськi товаровиробники, у яких звiтний перiод дорiвнює календарному мiсяцю, не перерахували до 30 числа (включно) мiсяця, що настає за звiтним, кошти (суми ПДВ) з поточного рахунку на спецiальний рахунок, то цi неперерахованi кошти вважаються такими, що використовуються не за цiльовим призначенням, i пiдлягають стягненню до державного бюджету у безспiрному порядку. Для сiльськогосподарських товаровиробникiв, у яких звiтний перiод дорiвнює календарному кварталу, кошти перераховуються на спецiальний рахунок протягом 50 календарних днiв, що настають за останнiм календарним днем звiтного (податкового) кварталу.
12. Новостворене пiдприємство вказало в загальнiй декларацiї з ПДВ податковий кредит за придбанi дизельне паливо, насiння, зерно i т. д. При реалiзацiї сiльськогосподарської продукцiї власного виробництва платник податкiв податковi зобов'язання включає в спецiальну декларацiю. Чи може бути скорегований податковий кредит, який було вiднесено до загальної декларацiї?
Суми ПДВ, якi сплаченi (будуть сплаченi) в складi цiни придбаних ТМЦ, можуть набути статусу податкового кредиту у випадку, коли вартiсть таких ресурсiв вiдноситься до складу валових витрат товарiв (робiт, послуг), що оподатковуються ПДВ за повною чи нульовою ставкою або амортизуються.
Суми ПДВ, якi сплаченi (будуть сплаченi) в складi цiни придбаних ТМЦ, вартiсть яких вiдноситься до складу валових витрат товарiв (робiт, послуг), що звiльненi вiд оподаткування чи визнанi такими, що не є об'єктом оподаткування, не включаються до податкового кредиту, а вiдносяться до вартостi таких звiльнених товарiв (робiт, послуг) та тих, що не є об'єктом.
Таким чином, напрямок вiдшкодування сум ПДВ, якi сплаченi (будуть сплаченi) в складi цiни придбаних ТМЦ, залежить вiд безпосереднього використання таких ресурсiв на виробництво (обiг) оподатковуваних ПДВ товарiв (робiт, послуг) та вiднесення вартостi цих ресурсiв до складу їх вартостi.
Для операцiй з продажу сiльськогосподарськими товаровиробниками (робiт, послуг) власного виробництва, щодо яких п. 11.29 ст. 11 Закону про ПДВ установлено спецiальний режим використання сум ПДВ, виключень щодо формування податкового кредиту та визначення суми ПДВ, яка за певних умов залишається у власному розпорядженнi сiльгоспвиробникiв, не передбачено. Ця сума визначається як рiзниця мiж сумою податку, одержаною сiльськогосподарськими товаровиробниками вiд покупцiв, та сумою ПДВ, сплаченою ними постачальникам.
Отже, сiльськогосподарськi товаровиробники можуть складати та подавати до податкового органу три декларацiї; суми ПДВ, сплаченi (нарахованi) за придбаними ТМЦ, повиннi вiдображатися в тiй формi податкової декларацiї, в якiй вiдображенi (будуть вiдображатися) податковi зобов'язання за операцiями з продажу товарiв (робiт, послуг), до вартостi яких вiднесена вартiсть вiдповiдних ТМЦ.
13. Як визначається звiтний перiод для можливостi застосування положень п. 11.29 ст. 11 Закону про ПДВ щодо питомої ваги сiльськогосподарської продукцiї в загальнiй сумi валового доходу у новоствореного сiльськогосподарського товаровиробника, якщо вiн зареєстрований як суб'єкт пiдприємницької дiяльностi та платник ПДВ (за власним бажанням) у минулому роцi, але з поважних причин розпочав здiйснювати операцiї з продажу товарiв лише у поточному роцi?
Пунктом 3 Порядку акумуляцiї та використання коштiв, якi нараховуються сiльськогосподарськими товаровиробниками - платниками ПДВ щодо операцiй з продажу товарiв (робiт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцiю (крiм пiдакцизних товарiв), виготовлену на давальницьких умовах iз власної сiльськогосподарської сировини, встановлено, що звiтним перiодом вважається перiод з моменту державної реєстрацiї сiльськогосподарського товаровиробника як платника ПДВ до кiнця першого звiтного (податкового) мiсяця, за який цей товаровиробник подає декларацiю з ПДВ щодо операцiй з продажу товарiв (робiт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцiю (крiм пiдакцизної), виготовлену на давальницьких умовах iз власної сировини.
14. Переробне пiдприємство придбаває молоко за цiнами з урахуванням повної та нульової ставки ПДВ. Як визначаються суми податкових зобов'язань у спецiальнiй та бюджетнiй декларацiях за операцiями з продажу продукцiї переробки на внутрiшньому ринку (випадок, коли молоко придбавається у сiльськогосподарського товаровиробника виключно за нульовою ставкою, а у посередницьких органiзацiй - за повною; бартернi операцiї вiдсутнi)?
Переробне пiдприємство придбаває молоко за цiнами з урахуванням повної та нульової ставки ПДВ.
Для правильного визначення результатiв за податковою звiтнiстю таке переробне пiдприємство має забезпечити ведення окремого облiку валових витрат i сплачених постачальникам сум ПДВ за операцiями з придбання молока.
Для визначення витрат, сум податкових зобов'язань та податкового кредиту розраховується коефiцiєнт, який дорiвнює частцi закупленого у звiтному перiодi за нульовою ставкою молока в загальному обсязi молока, придбаного у всiх категорiй постачальникiв. Сума витрат та сума податкового кредиту з переробки молока, зданого сiльськогосподарськими товаровиробниками, обчислюється шляхом застосування вказаного коефiцiєнту до загального обсягу витрат на переробку молока, закупленого у всiх категорiй платникiв.
До спецiальної податкової декларацiї переробнi пiдприємства повиннi включати виключно операцiї з продажу молока, молочної продукцiї, виготовлених з молока, проданого на переробку сiльськогосподарськими товаровиробниками. Решта операцiй з продажу будь-яких товарiв (робiт, послуг), виготовлених переробним пiдприємством iз сировини, придбаної не у сiльськогосподарських товаровиробникiв, вiдображається в декларацiї, за якою здiйснюються розрахунки з бюджетом.
15. Переробне пiдприємство придбаває молоко за цiнами з урахуванням повної та нульової ставки ПДВ. Як визначаються суми податкових зобов'язань у спецiальнiй та бюджетнiй декларацiї по операцiях з продажу продукцiї переробки як на внутрiшньому ринку, так i за межами України (випадок, коли молоко за ставкою 20 % придбавається не у сiльськогосподарського товаровиробника за бартером)?
Переробне пiдприємство придбаває молоко i за нульовою, i за повною ставкою ПДВ. При цьому реалiзацiя готової продукцiї одночасно здiйснюється на внутрiшньому ринку та за межами митних кордонiв України.
Експортнi операцiї (поставки) має бути вiдображено i в спецiальнiй, i у загальнiй бюджетнiй декларацiї, адже весь обсяг готової молочної продукцiї виготовлено з загальної кiлькостi молока, придбаного переробним пiдприємством у рiзних категорiй постачальникiв.
По-перше, аналогiчно попередньому питанню визначається коефiцiєнт iз вартостi молока, придбаного за нульовою ставкою, та окремо щодо молока, придбаного за ставкою 20 %, у загальнiй вартостi молока, придбаного в усiх постачальникiв.
По-друге, шляхом застосування зазначених коефiцiєнтiв визначаються вiдповiднi частки вiд загальних обсягiв експортних операцiй та операцiй з продажу на внутрiшньому ринку.
У декларацiї щодо розрахункiв з бюджетом вiдображаються операцiї з реалiзацiї готової продукцiї, виготовленої iз молока, придбаного з урахуванням ПДВ за ставкою 20 %, а також визначена частка експортних операцiй та iн. У спецiальнiй декларацiї вiдображаються операцiї з реалiзацiї готової продукцiї, виготовленої iз молока, придбаного у сiльськогосподарських товаровиробникiв за нульовою ставкою, та iнший залишок частки експортних операцiй.
Тобто вiдповiднi частки експортних операцiй повиннi вiдображатися як у спецiальнiй, так i у загальнiй бюджетнiй декларацiях.
16. Переробне пiдприємство придбаває молоко за цiнами з урахуванням повної та нульової ставки ПДВ. При цьому за повною ставкою молоко придбавається не тiльки у посередникiв, а й у сiльськогосподарських товаровиробникiв за товарообмiнними операцiями. Як визначаються суми податкових зобов'язань у спецiальнiй та бюджетнiй декларацiї за операцiями з продажу продукцiї переробки на внутрiшньому ринку?
При придбаннi переробними пiдприємствами молока та м'яса у живiй вазi у сiльськогосподарських товаровиробникiв, якi вiдповiдно до п. 11.21 ст. 11 Закону про ПДВ та постанови КМУ вiд 12.05.99 р. N 805 мають право на спецiальний порядок використання сум ПДВ, з оплатою у бартернiй формi суми ПДВ, сплаченi за повною ставкою, повиннi вiдображатися в окремiй податковiй декларацiї.
Як i в попереднiх питаннях переробне пiдприємство повинно забезпечити окремий облiк валових витрат та сплачених постачальникам сум за операцiями з придбанням молока.
Для визначення витрат, сум податкових зобов'язань та податкового кредиту розраховується коефiцiєнт, який дорiвнює частцi молока, закупленого у сiльськогосподарських товаровиробникiв за нульовою та повною ставкою ПДВ у загальному обсязi молока, придбаного у всiх категорiй постачальникiв.
Шляхом застосування зазначеного коефiцiєнта до загального обсягу витрат на переробку молока, закупленого у всiх категорiй платникiв, та до загальної суми податкового кредиту з ПДВ визначається сума витрат на переробку молока, зданого сiльськогосподарськими товаровиробниками, розмiр податкових зобов'язань та сума податкового кредиту, що вiдображаються у спецiальнiй декларацiї.
17. Про поширення дiї норми п. 11.21 та п. 11.29 ст. 11 Закону про ПДВ на навчальнi господарства.
Дiя зазначених вище норм Закону про ПДВ на навчальнi господарства (наприклад, державний аграрний технiкум) не поширюється, оскiльки вони не є переробними пiдприємствами або сiльськогосподарськими товаровиробниками, як цього вимагають норми п. 11.21 та п. 11.29 ст. 11 Закону про ПДВ.
Вiдповiдно до Державного класифiкатора видiв економiчної дiяльностi, затвердженого наказом Державного комiтету по стандартизацiї, методологiї та сертифiкацiї вiд 22.10.96 р. N 441, до галузi сiльського господарства вiднесено такi види дiяльностi, як рослинництво, тваринництво, вирощування культур у поєднаннi з тваринництвом (змiшане сiльське господарство), надання послуг у галузях рослинництва i тваринництва - коди груп i класiв видiв дiяльностi з 01.1 до 01.4 включно.
Крiм перерахованих видiв дiяльностi, розпорядженням КМУ вiд 10.05.99 р. N 391-р до категорiї сiльськогосподарських товаровиробникiв вiднесенi рибницькi та рибальськi господарства, що займаються риборозведенням, вирощуванням товарної риби, виловом, переробкою та збутом власної рибопродукцiї (коди за КВЕД - 05.01 - 05.02).
Навчальнi господарства (наприклад, державний аграрний технiкум) згiдно iз наведеним Класифiкатором належать до закладiв, що надають теоретичнi знання та практичнi навички, готують фахiвцiв до працi в конкретнiй галузi, тобто вони надають освiтнi послуги (код за КВЕД - 80.2), а не займаються виробництвом або переробкою сiльськогосподарської продукцiї.
18. Чи переносяться до загальної форми декларацiї вiд'ємнi нарахування за спецiальною декларацiєю у разi переходу iз спецiального режиму оподаткування сiльськогосподарських товаровиробникiв на загальний?
1) Щодо спецiального режиму оподаткування, передбаченого п. 11.29 ст. 11 Закону про ПДВ.
Пунктом 5 Порядку, затвердженого постановою КМУ вiд 26.02.99 р. N 271 (в редакцiї постанови КМУ вiд 23.04.2001 р. N 374, зi змiнами i доповненнями, передбачено такi положення.
З урахуванням обмеженого термiну дiї спецiального режиму оподаткування встановлено обмежений термiн для використання коштiв, що перераховуються на окремi рахунки. Невикористаний залишок коштiв на окремих рахунках перераховується до державного бюджету починаючи з 1 березня 2004 р. Спрямуванню до державного бюджету пiдлягають також кошти, якi у перiод до 1 березня 2004 р. не були перерахованi на спецiальнi рахунки (незалежно вiд причини).
Якщо платниками протягом перiоду застосування спецiального режиму оподаткування визначається вiд'ємна рiзниця мiж сумою податкових зобов'язань i податкового кредиту в одному або кiлькох звiтних перiодах, то така рiзниця зараховується на зменшення податкових зобов'язань майбутнiх звiтних перiодiв i зi спецiального рахунку на поточнi рахунки платника не перераховується.
2) Щодо спецiального режиму оподаткування, передбаченого п. 11.21 ст. 11 Закону про ПДВ.
а) Для переробних пiдприємств.
Якщо платники податку - переробнi пiдприємства, якi використовують у своїй дiяльностi спецiальний режим оподаткування, передбачений п. 11.21 ст. 11 Закону про ПДВ, за результатами звiтного перiоду визначають вiд'ємну рiзницю мiж сумою податкових зобов'язань i податкового кредиту, то така рiзниця перераховується зi спецiального рахунку на поточний рахунок платника, за умови надання органом ДПС вiдповiдного висновку в порядку, передбаченому для бюджетного вiдшкодування (платник подає спецiальну податкову декларацiю за повною формою). Ця норма передбачена абзацом третiм п. 6 Порядку, затвердженого постановою КМУ вiд 12.05.99 р. N 805.
Пiсля закiнчення дiї спецiального режиму оподаткування (останнiй звiтний перiод - грудень 2003 року) вiд'ємна рiзниця мiж сумою податкових зобов'язань i податкового кредиту (рядок 21 останньої спецiальної декларацiї з ПДВ) з бюджету платнику податку не вiдшкодовується i до податкової декларацiї, за якою здiйснюються розрахунки з бюджетом, не переноситься.
Зазначеним Порядком (п. 7) визначено порядок нарахування та перерахування коштiв зi спецрахунку сiльськогосподарським товаровиробникам у виглядi дотацiй до бюджету пiсля закiнчення термiну дiї спецiального режиму оподаткування, i не передбачено можливостi накопичення залишкiв неперерахованих коштiв на спецiальних рахунках.
б) Для сiльськогосподарських товаровиробникiв.
Якщо платники податку - сiльськогосподарськi товаровиробники, якi використовують у своїй дiяльностi спецiальний режим оподаткування, передбачений п. 11.21 ст. 11 Закону про ПДВ, протягом перiоду застосування спецiального режиму оподаткування визначають вiд'ємну рiзницю мiж сумою податкових зобов'язань i податкового кредиту в одному або кiлькох звiтних перiодах, то така рiзниця зараховується на зменшення податкових зобов'язань майбутнiх звiтних перiодiв i зi спецiального рахунку на поточнi рахунки платника не перераховується.
Пiсля закiнчення дiї спецiального режиму оподаткування (останнiй звiтний перiод - грудень 2003 року) непогашений податковими зобов'язаннями залишок вiд'ємної рiзницi мiж сумою податкових зобов'язань i податкового кредиту (рядок 24 останньої спецiальної декларацiї з ПДВ) з бюджету платнику податку не вiдшкодовується i до податкової декларацiї, за якою здiйснюються розрахунки з бюджетом, не переноситься.
Такий самий порядок застосовується i платником, який з будь-яких причин припиняє використання спецiального режиму оподаткування (наприклад, припиняє господарську дiяльнiсть або змiнює вид дiяльностi).
19. Щодо оподаткування операцiй з виноматерiалами.
Законом України вiд 13.07.2000 р. N 1874-III "Про внесення змiни до Закону України "Про податок на додану вартiсть" з 27.07.2000 р. статтю 11 Закону доповнено п. 11.29, яким для сiльгосптоваровиробникiв незалежно вiд органiзацiйно-правової форми та форми власностi, у яких сума, одержана вiд продажу сiльгосппродукцiї власного виробництва та продуктiв її переробки за попереднiй звiтний (податковий) рiк, а для новостворених пiдприємств - поточний звiтний перiод, становить не менш як 50 % вiд загальної суми валового доходу пiдприємства, встановлено спецрежим оподаткування. Згiдно з ним щодо операцiй з продажу товарiв (робiт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцiю (крiм пiдакцизних товарiв), виготовлену на давальницьких умовах iз власної сiльгоспсировини, за винятком операцiй з продажу переробним пiдприємствам молока та м'яса у живiй вазi, суми ПДВ, належнi до сплати чи вiдшкодування, на розрахунки з бюджетом не вiдносяться. Зазначенi кошти залишаються у розпорядженнi сiльгосптоваровиробникiв i використовуються ними на придбання МТР виробничого призначення. У разi нецiльового використання акумульованих коштiв вони стягуються до Держбюджету України в безспiрному порядку. Тобто така норма поширюється виключно на власну сiльгосппродукцiю, iз якої виключено пiдакцизну продукцiю.
Пунктом 2 Постанови ВРУ вiд 12.09.96 р. N 365/96-ВР передбачено, що перелiк товарiв (продукцiї), на якi встановлюється акцизний збiр, визначається i обмежується перелiком пiдакцизних товарiв, якi ввiйшли до вiдповiдних законiв України.
Зокрема, Законом України вiд 07.05.96 р. N 178/96-ВР "Про ставки акцизного збору та ввiзного мита на спирт етиловий та алкогольнi напої" в редакцiї Закону України вiд 07.12.2000 р. N 2137-III встановлено перелiк пiдакцизних товарiв та розмiр ставок акцизного збору на спирт етиловий та алкогольнi напої, згiдно з яким вина та виноматерiали групи 22.04 за Гармонiзованою системою опису та кодування товарiв вiднесенi до пiдакцизних товарiв. Вiдповiдно до ст. 2 цього Закону тимчасово до 01.01.2004 р. на виноматерiали встановлено ставку акцизного збору в розмiрi 1 грн. за 1 лiтр. Така ставка акцизного збору не застосовується при їх реалiзацiї пiдприємствам вторинного виноробства, але при цьому законодавством виноматерiали не виключено iз перелiку пiдакцизних товарiв.
Таким чином, на операцiї з реалiзацiї сiльгосптоваровиробниками пiдакцизної продукцiї не поширюється спецiальний режим оподаткування ПДВ. А тому, якщо товар (продукцiю) включено до перелiку пiдакцизних товарiв (виноматерiали вiднесенi до перелiку пiдакцизних товарiв з кодом 22.04.30 за Гармонiзованою системою опису та кодування товарiв, але реалiзацiя їх пiдприємствами вторинного виноробства здiйснюється без акцизного збору в зв'язку зi спрямуванням на виробництво пiдакцизних товарiв), то незалежно вiд того, чи акцизний збiр з товару сплачується на загальних пiдставах, чи на зазначений товар встановлено пiльгу зi сплати акцизного збору, норми Закону України вiд 13.07.2000 р. N 1874-III щодо спецiального режиму використання сум ПДВ з операцiй з продажу таких товарiв, у тому числi виноматерiалiв, якi реалiзуються пiдприємствам вторинного виноробства, не дiють. А тому операцiї з реалiзацiї виноматерiалiв, виготовлених з власної сировини, включаються до податкової декларацiї з ПДВ, за якою здiйснюються розрахунки з бюджетом.
II. Основнi фонди
20. Чи необхiдно проводити зменшення податкового кредиту при продажу основних фондiв за кошти у разi, коли вартiсть продажу основних фондiв менша, нiж залишкова балансова вартiсть їх?
У разi коли вiдчуження основних фондiв групи 1 вiдбувається вiдповiдно до договору купiвлi-продажу, то при визначеннi бази для оподаткування такого об'єкта необхiдно керуватися п. 4.1 статтi 4 Закону про ПДВ. У разi виведення з експлуатацiї окремих об'єктiв основних фондiв групи 1 у зв'язку з їх продажем балансова вартiсть групи 1 зменшується на суму балансової вартостi такого об'єкта.
При цьому сума перевищення виручки вiд продажу над балансовою вартiстю окремих об'єктiв основних фондiв групи 1 та нематерiальних активiв включається до валових доходiв платника податку, а сума перевищення балансової вартостi над виручкою вiд такого продажу включається до валових витрат платника податку.
Оскiльки право податкового кредиту з ПДВ залежить вiд формування валових витрат та амортизацiї на продукцiю, яка пiд час її продажу оподатковується ПДВ, то, враховуючи те, що сума перевищення балансової вартостi над виручкою вiд такого продажу включається до валових витрат платника податку, сума ПДВ, яка була включена до податкового кредиту пiд час придбання основних фондiв, не зменшується.
Водночас, керуючись п. 4.2 ст. 4 Закону про ПДВ у разi продажу основних фондiв пов'язанiй з продавцем особi чи суб'єкту пiдприємницької дiяльностi, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної цiни операцiї, але не нижчої за звичайнi цiни.
21. Який порядок оподаткування ПДВ операцiй з передачi товарiв (робiт, послуг) у межах балансу для невиробничого використання?
Податковий кредит звiтного перiоду формується iз сум ПДВ, сплачених (нарахованих) платником у звiтному перiодi у зв'язку з придбанням товарiв (робiт, послуг), вартiсть яких вiдноситься до складу валових витрат. Право на податковий кредит виникає на дату здiйснення першої з подiй: або списання коштiв в оплату товарiв, що придбаються, або отримання податкової накладної, що засвiдчує факт придбання платником податку товарiв (робiт, послуг).
Якщо платником ПДВ у межах балансу передаються для невиробничого використання ТМЦ, якi ранiше було придбано з метою використання їх у виробничiй дiяльностi та щодо яких на першу з подiй, що сталася, суми ПДВ було вiднесено до складу податкового кредиту, то таку передачу необхiдно розцiнювати як оподатковувану згiдно з правилами, встановленими п. 4.2 ст. 4 Закону про ПДВ. При такiй передачi нараховуються податковi зобов'язання за ставкою 20 % виходячи з фактичної цiни операцiї, але не нижчої за звичайнi цiни. При цьому податковий кредит з ПДВ не пiдлягає операцiї "сторно" .
Аналогiчним є порядок оподаткування i для основних фондiв у тих випадках, коли вони переводяться до складу невиробничих, оскiльки п. 4.9 ст. 4 Закону про ПДВ така передача для цiлей оподаткування розглядається як продаж таких основних фондiв за цiнами, що iснують на момент такого продажу, а для основних фондiв групи 1 - за звичайними цiнами, але не менше їх балансової вартостi.
22. Який порядок оподаткування ПДВ операцiй з продажу майна, яке перебуває в податковiй заставi? Хто та коли виписує податкову накладну?
Порядок продажу активiв, якi перебувають у податковiй заставi, на цiльовому аукцiонi в рахунок погашення податкового боргу платника, затверджений наказом ДПА України вiд 26.06.2002 р. N 294 та зареєстрований в Мiн'юстi України 27.06.2002 р. N 545/6833, розроблено на виконання постанови КМУ вiд 15.04.2002 р. N 538 "Про затвердження Порядку стягнення коштiв та продажу iнших активiв платника податкiв, якi перебувають у податковiй заставi" та ст. 10 Закону N 2181.
Вiдповiдно до зазначених нормативних актiв продаж активiв пiдприємств, установ та органiзацiй здiйснюється за кошти виключно на цiльових аукцiонах, якi органiзовуються за поданням вiдповiдного податкового органу, а у разi вiдсутностi товарної бiржi податковий орган органiзовує окремий позабiржовий аукцiон.
При цьому механiзм оподаткування ПДВ активiв, отриманих в межах договорiв, якi не передбачають передачi права власностi, з метою їх продажу, викладено у п. 4.7 ст. 4 Закону про ПДВ, за винятком договорiв у ЗЕД.
Отже, у разi коли продаж активiв, якi перебувають у податковiй заставi, здiйснює уповноважена бiржа (на пiдставi укладеного з податковим органом договору), то враховуючи те, що такий продаж активiв пiдпадає пiд об'єкт оподаткування, база оподаткування ПДВ визначається виходячи iз загальної цiни продажу. При цьому нарахування ПДВ здiйснюється вiдповiдно до пп. 6.1.1 ст. 6 Закону про ПДВ.
Оскiльки продаж активiв вiдбувається за договором, який не передбачає передачi права власностi особi, що здiйснює такий продаж, i до моменту одержання податковим органом вiд органу Державного казначейства повiдомлення про надходження коштiв вiд реалiзацiї активiв цi активи залишаються у власностi платника, то лише на дату отримання повiдомлення у заставодавця виникають податковi зобов'язання. На зазначену дату заставодавець виписує покупцю активiв податкову накладну на загальну суму вартостi продажу активiв за мiнусом суми, фактично залишеної уповноваженою особою на покриття власних витрат (згiдно з угодою про реалiзацiю) з урахуванням ПДВ. Зважаючи на вимоги п. 3.2 ст. 3 Закону N 2181 суму ПДВ має бути спрямовано в рахунок погашення новостворених зобов'язань з цього податку.
23. Пiдприємство - платник ПДВ придбало у нерезидента за межами митних кордонiв України основнi засоби на умовах товарного кредиту. При розмитненнi сплачено ПДВ. За одержанi на умовах товарного кредиту основнi фонди платник ПДВ перераховує нерезиденту проценти. Який порядок оподаткування такої операцiї?
Базою для оподаткування ПДВ пiд час ввезення товарiв згiдно з п. 4.3 ст. 4 Закону про ПДВ є договiрна (контрактна) вартiсть таких товарiв, але не менша митної вартостi, зазначеної у ввiзнiй митнiй декларацiї.
Згiдно зi ст. 16 Закону України "Про Єдиний митний тариф" та постановою КМУ вiд 05.10.98 р. N 1598 "Про затвердження Порядку визначення митної вартостi товарiв та iнших предметiв у разi перемiщення їх через митний кордон України" при визначеннi митної вартостi товарiв до неї включається цiна товару, зазначена в рахунку-фактурi, а також такi фактичнi витрати, якщо вони не зазначенi в рахунку-фактурi: на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, комiсiйнi, брокерськi та iншi платежi, якi повиннi бути оплаченi iмпортером (експортером) прямо чи побiчно як умова ввезення чи вивезення цих товарiв.
Посилаючись на порядок визначення митної вартостi, ДМСУ у листi вiд 10.07.2002 р. N 11/7-13.1-6042-ЕП зазначила: оскiльки товарний кредит передбачає передачу права власностi на товари незалежно вiд часу погашення заборгованостi, сплату належної суми процентiв не можна вважати умовою ввезення чи вивезення таких товарiв.
24. Який порядок оподаткування ПДВ операцiй з реалiзацiї арештованого майна фiлiями СДП "Укрспец'юст" та визначення безпосереднього платника податку до бюджету?
Роз'яснення з цього питання надано у листi ДПА України вiд 14.04.2000 р. N 1961/6/16-1220-26, в якому було розглянуто кiлька випадкiв реалiзацiї арештованого майна. Оскiльки з того часу до Закону про ПДВ не було внесено змiн щодо оподаткування арештованого майна, то i роз'яснення також залишаються без вiдповiдних змiн. Далi наводимо змiст цього листа.
Примусове виконання рiшень в Українi Законом України вiд 21.04.99 р. N 606 "Про виконавче провадження" покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органiв Мiн'юсту України, основи органiзацiї та дiяльностi якої визначено Законом України "Про державну виконавчу службу". У числi заходiв примусового виконання рiшень є звернення стягнення на майно боржника, накладення арешту на таке майно, вилучення, передача його на зберiгання та реалiзацiя його в порядку, встановленому законодавством.
З метою сприяння державним виконавцям у зберiганнi та реалiзацiї вилученого майна постановою КМУ вiд 14.07.99 р. N 1270 створено СДП "Укрспец'юст". Вiдповiдно до статуту СДП "Укрспец'юст" проводить реалiзацiю майна, вилученого державними виконавцями, майна, що перейшло у власнiсть держави за законом, заповiтом, безхазяйного, конфiскованого майна, майна, що перебуває у податковiй заставi, шляхом продажу на прилюдних торгах, аукцiонах.
Реалiзацiя арештованого майна, за винятком нерухомого майна (арештоване майно - майно боржника, на яке звернено стягнення i яке пiдлягає примусовiй реалiзацiї), здiйснюється у порядку, затвердженому наказом Мiн'юсту України вiд 15.07.99 р. N 42/5 та зареєстрованому 19.07.99 р. N 480/3773. Поряд з цим Положення про порядок реалiзацiї арештованого нерухомого майна затверджено наказом Мiн'юсту України вiд 27.10.99 р. N 68/5 та зареєстровано 02.11.99 р. N 745/4038.
Механiзм оподаткування ПДВ конфiскованого або безхазяйного майна, переданого уповноваженими державними органами для його реалiзацiї, а також товарiв, отриманих у межах договорiв комiсiї, поруки, доручення, iнших цивiльно-правових договорiв, якi не передбачають передачi права власностi на такi товари, та отриманих з метою наступного їх продажу, викладено у п. 4.7 ст. 4 Закону про ПДВ, за винятком договорiв у галузi ЗЕД.
1. Продаж арештованого майна особи, яка є платником ПДВ. У разi коли СДП "Укрспец'юст" на комiсiйних засадах здiйснює операцiї з продажу арештованого майна особи, яка є платником ПДВ, то на дату, що сталася ранiше: чи вiдвантаження арештованого майна боржника, чи зарахування коштiв у рахунок його оплати - у СДП "Укрспец'юст" виникають податковi зобов'язання. При цьому базою оподаткування є загальна (остаточна) цiна реалiзацiї. На вимогу покупця на цю дату виписується податкова накладна на остаточну вартiсть, в якiй окремим рядком видiляється сума ПДВ.
При цьому СДП "Укрспец'юст" всю суму ПДВ вiдображає в книзi продажу товарiв (робiт, послуг), форму i порядок заповнення якої затверджено наказом ДПА України вiд 30.05.97 р. N 165, i включає до декларацiї з ПДВ визначену позитивну рiзницю мiж загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарiв протягом звiтного перiоду, та сумою податкового кредиту, яку перераховує до бюджету.
На дату отримання СДП "Укрспец'юст" коштiв за реалiзоване майно воно надсилає копiю платiжного доручення боржнику, дата отримання якого ним i буде датою, на яку такий боржник проводить у бухгалтерському та податковому облiку операцiю з вiдчуження майна. На зазначену дату у боржника (заставодавця) збiльшуються податковi зобов'язання та виписується СДП "Укрспец'юст" податкова накладна на остаточну вартiсть реалiзованого майна за мiнусом суми, фактично залишеної СДП "Укрспец'юст" на покриття власних видаткiв з урахуванням ПДВ. Така податкова накладна для СДП "Укрспец'юст" є пiдставою для збiльшення податкового кредиту, датою збiльшення якого у СДП "Укрспец'юст" вiдповiдно до п. 4.7 ст. 4 Закону про ПДВ є дата перерахування коштiв на користь комiтента (у цьому випадку - дата перерахування коштiв на рахунок судовиконавця).
2. Продаж арештованого майна особи, яка не є платником ПДВ. У разi коли СДП "Укрспец'юст" на комiсiйних засадах здiйснює операцiї з продажу арештованого майна осiб, якi не є платниками ПДВ та якими в момент вiдчуження арештованого майна не досягається вiдповiдних обсягiв, граничний розмiр яких встановлено чинним законодавством, базою для оподаткування ПДВ згiдно з абзацом першим п. 4.7 ст. 4 Закону про ПДВ є комiсiйна винагорода, отримана пiдприємством у порядку, передбаченому правилами комiсiйної торгiвлi. Правила комiсiйної торгiвлi та визначення комiсiйної винагороди затверджено в установленому порядку.
Якщо особа, яка до моменту вiдчуження майна згiдно з дiючим законодавством не зареєстрована платником ПДВ, а в момент вiдчуження цiєю особою такого арештованого майна досягаються обсяги, граничний розмiр яких встановлено чинним законодавством, то така особа повинна зареєструватися платником ПДВ у порядку, передбаченому дiючим законодавством. Наявнiсть на руках свiдоцтва платника ПДВ дасть право такiй особi виписати податкову накладну на операцiю з вiдчуження арештованого майна.
3. Продаж конфiскованого або безхазяйного майна. У випадку коли СДП "Укрспец'юст" на комiсiйних засадах здiйснює операцiї з продажу конфiскованого або безхазяйного майна, то на дату подiї, що сталася ранiше: чи вiдвантаження арештованого майна боржника, чи зарахування коштiв у рахунок його оплати, у СДП "Укрспец'юст" виникають податковi зобов'язання. При цьому базою оподаткування вiдповiдно до першого абзацу п. 4.7 ст. 4 Закону про ПДВ є комiсiйна винагорода. На вимогу покупця на цю дату виписується податкова накладна, у якiй, крiм того, окремим рядком видiляється комiсiйна винагорода та окремо - сума ПДВ з цiєї винагороди.
На доповнення до вказаного листа слiд зазначити таке. Якщо вiдбувається реалiзацiя цiлiсного майнового комплексу, то для застосування пп. 3.2.8 ст. 3 Закону про ПДВ необхiдно, щоб виконувалася умова набуття прав i обов'язкiв (правонаступництва) пiдприємства, що продає такi активи. У тих випадках, коли такi умови не виконуються в будь-якiй частинi, то оподаткування здiйснюється на загальних пiдставах.
III. Податкова накладна, звiтнiсть, база оподаткування
25. Чи позбавляється покупець права на податковий кредит за вiдсутностi обов'язкових реквiзитiв податкової накладної?
Вiдповiдно до пп. 7.4.5 ст. 7 Закону про ПДВ не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зi сплати податку, що не пiдтвердженi податковими накладними чи митними декларацiями. При цьому податкова накладна згiдно з пп. 7.2.1 цiєї статтi повинна мiстити певнi реквiзити.
Вищий господарський суд України в оглядовому листi вiд 23.11.2001 р. N 01-8/1271 вказав, що вiдсутнiсть хоча б одного з реквiзитiв в податковiй накладнiй позбавляє покупця права на включення до податкового кредиту витрат зi сплати ПДВ на пiдставi такої накладної.
26. Пiдприємством - платником ПДВ придбано у резидента товари на умовах товарного кредиту. Який порядок оподаткування такої операцiї?
Визначення поняття товарного кредиту наведено в пп. 1.11.2 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку пiдприємств". При цьому передача права власностi на товари (результати робiт, послуг) покупцю (замовнику) вiдбувається у момент пiдписання договору або в момент фiзичного отримання товарiв (робiт, послуг) таким покупцем (замовником) незалежно вiд часу погашення заборгованостi. На умовах товарного кредиту передача товарiв може здiйснюватися як резидентом, так i нерезидентом у власнiсть юридичним або фiзичним особам.
Закон про ПДВ мiстить норму, якою визначається база оподаткування ПДВ при збiльшеннi договiрної вартостi товарiв (робiт, послуг) на суму процентiв. Зокрема, п. 4.8 ст. 4 Закону встановлено, що у разi, якщо платник ПДВ здiйснює операцiї з продажу товарiв (робiт, послуг), якi є об'єктом оподаткування ПДВ згiдно з п. 3.1 ст. 3 Закону пiд забезпечення боргових зобов'язань покупця, надане такому платнику податку у формi простого або переказного векселя чи iнших боргових iнструментiв, базою оподаткування ПДВ вiдповiдно до Закону є договiрна вартiсть таких товарiв (робiт, послуг), збiльшена на суму процентiв, нарахованих або таких, що мають бути нарахованi, на суму номiналу такого векселя.
Вiдповiдно до пп. 5.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку пiдприємств" покупець (дебiтор) вiдносить до складу валових витрат витрати, пов'язанi з виплатою або нарахуванням процентiв за борговими зобов'язаннями протягом звiтного перiоду, якщо такi виплати або нарахування здiйснюються у зв'язку з веденням господарської дiяльностi платника податку.
А тому, якщо сторони укладають договори купiвлi-продажу (поставки) на умовах товарного кредиту, що передбачає вiдстрочення кiнцевого розрахунку на визначений строк та пiд проценти, то незалежно вiд наявностi боргового iнструменту та форми розрахункiв за такi товари база оподаткування ПДВ у продавця таких товарiв (робiт, послуг) визначається виходячи з договiрної вартостi цих товарiв, збiльшеної на загальну суму процентiв, визначених договором.
При цьому право на податковий кредит в частинi суми ПДВ, обчисленого виходячи iз розмiру процентiв, обумовлених договором, покупець зазначених товарiв (робiт, послуг) має виключно в тiй частинi, яка вiдноситься до складу валових витрат звiтного перiоду.
27. Коли платник подає додаток 3 до уточненої податкової декларацiї з ПДВ i при цьому зменшує завищену в минулих перiодах суму до вiдшкодування, то в картках особових рахункiв в автоматичному режимi нараховується штрафна санкцiя в розмiрi 10 %. Чи не суперечить це нормам наказу ДПА України вiд 17.03.2001 р. N 110, iз змiнами i доповненнями, в частинi незастосування штрафних санкцiй, якщо така сума зменшення ранiше не була вiдшкодована?
У разi коли платник податкiв самостiйно виявляє помилки, що мiстяться у ранiше поданiй ним податковiй декларацiї, такий платник податкiв до початку його перевiрки контролюючим органом зобов'язаний подати нову (уточнену) податкову декларацiю, а якщо виявлена помилка призвела до заниження податкового зобов'язання - також нарахувати штраф у розмiрi 10 % вiд суми недоплати (заниження податкового зобов'язання) i одночасно погасити суму недоплати та штраф.
У разi коли платник податкiв до початку його перевiрки контролюючим органом самостiйно виявляє помилку, яка призвела до завищення суми ПДВ, заявленої до вiдшкодування, але ця сума не була вiдшкодована з бюджету (у тому числi не була повернена на банкiвський рахунок платника податкiв чи зарахована в рахунок погашення iнших податкових зобов'язань платника податкiв), штрафна санкцiя у розмiрi 10 % вiд суми недоплати до такого платника не застосовується (наказ ДПА України вiд 22 жовтня 2002 року N 503.
З метою проведення даних нової (уточненої) декларацiї за особовим рахунком платника наказом ДПА України вiд 30.05.97 р. N 166, iз змiнами та доповненнями, передбачено подання Довiдки про суми ПДВ, якi збiльшують або зменшують податковi зобов'язання у результатi виправлення самостiйно виявленої помилки, допущеної в попереднiх звiтних перiодах (додаток 3).
Завищення суми ПДВ, задекларованої до вiдшкодування у попереднiй декларацiї, у такому додатку вiдображається у рядку 3.
У разi невiдшкодування такої суми платнику у рядку 5 додатка платник, який заповнює зазначений додаток, повинен зробити напис про те, що у попереднiй декларацiї було завищено суму, задекларовану до вiдшкодування, проте вiдшкодування не проводилося. У такому випадку у рядку 6 сума штрафу повинна дорiвнювати нулю. Пiдроздiлом iнформатизацiї та облiку перевiряється вiдсутнiсть вiдшкодування ПДВ, i до внесення змiн до форми довiдки та програмного забезпечення у ручному режимi розноситься сума штрафу 0 грн.
28. Щодо дати визначення податкового зобов'язання у свiдоцтвi про реєстрацiю платника ПДВ.
Порядок видачi свiдоцтва про реєстрацiю платника ПДВ затверджений наказом ДПА України вiд 01.03.2000 р. N 79 "Про затвердження Положення про Реєстр платникiв податку на додану вартiсть".
Податковi зобов'язання з ПДВ у платника податкiв виникають з моменту його реєстрацiї як платника ПДВ та внесення в Реєстр платникiв податку на додану вартiсть. Документом, який засвiдчує реєстрацiю платника податкiв як платника ПДВ, є вiдповiдне свiдоцтво, а тому датою виникнення податкового зобов'язання є дата видачi свiдоцтва про реєстрацiю.
29. Згiдно з п. 4.2 ст. 4 Закону про ПДВ у разi продажу товарiв (робiт, послуг) без оплати особi чи суб'єкту пiдприємницької дiяльностi, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної цiни операцiї, але не нижчої за звичайнi цiни. Чи застосовуються звичайнi цiни у разi продажу товарiв (робiт, послуг) з оплатою їх вартостi пов'язанiй особi чи суб'єкту пiдприємницької дiяльностi, який не зареєстрований як платник податку?
Пунктом 4.2 ст. 4 Закону про ПДВ передбачено кiлька умов, за яких база оподаткування визначається виходячи з фактичної цiни операцiї, але не нижчої за звичайнi цiни.
Так, база оподаткування визначається виходячи з фактичної цiни операцiї, але не нижчої за звичайнi цiни у таких випадках:
1) за певних умов проведення розрахункiв:
- продаж товарiв (робiт, послуг) здiйснюється без оплати їх вартостi або з частковою оплатою їх вартостi коштами у межах бартерних (товарообмiнних) операцiй;
- здiйснюється безоплатна передача товарiв (робiт, послуг);
2) при визначеному напрямку використання товарiв (робiт, послуг):
- здiйснюється натуральна виплата у рахунок оплати працi фiзичним особам, якi перебувають у трудових вiдносинах з платником податку;
- здiйснюється передача товарiв (робiт, послуг) у межах платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не вiдносяться до валових витрат виробництва (обiгу) i не пiдлягають амортизацiї;
3) визначено коло осiб, яким продаються товари (роботи, послуги):
- товари (роботи, послуги) продаються пов'язанiй з продавцем особi;
- товари (роботи, послуги) продаються суб'єкту пiдприємницької дiяльностi, який не зареєстрований як платник ПДВ.
Всi перелiченi вище умови є незалежними одна вiд одної, а тому база оподаткування визначається виходячи з фактичної цiни операцiї, але не нижчої за звичайнi цiни, у разi виникнення хоча б однiєї з перерахованих вище умов та обставин.
Отже, у разi продажу товарiв (робiт, послуг) з оплатою їх вартостi пов'язанiй особi чи суб'єкту пiдприємницької дiяльностi, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної цiни операцiї, але не нижчої за звичайнi цiни.
IV. Оподаткування операцiй iз ввезення
30. Якi вiдмiнностi при оподаткуваннi ПДВ операцiй iз ввезення (iмпортування) товарiв за наявностi рiзних форм цивiльно-правових договорiв?
Операцiї з ввезення товарiв (робiт, послуг), незалежно вiд форми зовнiшньоекономiчного цивiльного договору, оподатковуються ПДВ. При цьому залежно вiд форми договору може бути вiдмiнна база для оподаткування ПДВ та сам порядок сплати ПДВ до бюджету.
Передоплата (авансування) товарiв, що пiдлягають вивезенню (експортуванню) за межi митної територiї України або ввезенню на митну територiю України, не є пiдставою для виникнення податкових зобов'язань (пп. 7.3.8 ст. 7 Закону про ПДВ).
Договiр купiвлi-продажу. При ввезеннi товарiв датою виникнення податкових зобов'язань є дата оформлення ВМД. Базою оподаткування ПДВ є договiрна (контрактна) вартiсть, але не менша за митну вартiсть (п. 4.3 ст. 4 Закону про ПДВ).
За умови використання товарiв на власнi виробничi потреби для оподатковуваної дiяльностi датою виникнення права на податковий кредит є дата сплати ПДВ за податковими зобов'язаннями.
Тобто при сплатi у будь-якому звiтному перiодi ПДВ на депозитний рахунок митних органiв за ввезеними товарами суб'єкт, за вказаних обставин, у цьому ж звiтному перiодi має право на податковий кредит.
При отриманнi робiт (послуг) датою виникнення податкових зобов'язань є дата списання коштiв iз розрахункового рахунку платника податку в оплату робiт (послуг) або дата оформлення документа, що засвiдчує факт виконання робiт (послуг) нерезидентом.
За вказаних вище обставин iмпортер має право на податковий кредит на дату сплати податку за податковими зобов'язаннями. Оскiльки за операцiями з отримання робiт (послуг) ПДВ сплачується шляхом включення суми податкових зобов'язань до декларацiї з ПДВ звiтного перiоду, на який припадає будь-яка з подiй, що сталася ранiше, то право на податковий кредит платник ПДВ використовує у наступному звiтному перiодi.
Аналогiчний порядок оподаткування ПДВ за наявностi договорiв поставки.
Договiр доручення (комiсiї) на придбання, при якому довiритель - резидент, а повiрена особа також резидент. Виконання такого договору включає виконання як зовнiшньоекономiчного договору на придбання, так i внутрiшнього договору, який не передбачає передачу права власностi повiренiй особi (комiсiонеру).
За операцiєю з ввезення товарiв у повiреної особи, що самостiйно перемiщує товари через митний кордон та несе вiдповiдальнiсть за сплату всiх належних платежiв пiд час митного оформлення товарiв, податковi зобов'язання з ПДВ виникають вiдповiдно до пп. 7.3.6 ст. 7 Закону про ПДВ. А тому за операцiєю з перерахування довiрителем коштiв у виглядi авансового платежу повiренiй особi для придбання нею за межами митної територiї України товарiв в частинi проведення розрахункiв з нерезидентом за зовнiшньоекономiчним контрактом та в частинi ПДВ, що довiрена особа зобов'язана буде сплатити на депозитний рахунок митних органiв, не виникають податковi зобов'язання (пп. 7.3.8 ст. 7 та п. 4.7 ст. 4 Закону про ПДВ).
Базою оподаткування для товарiв, що ввозяться на митну територiю України, є договiрна (контрактна) вартiсть, але не менша митної вартостi, визначеної згiдно iз ст. 16 Закону України "Про Єдиний митний тариф".
Право податкового кредиту у повiреної особи виникає вiдповiдно до положень п. 4.7 ст. 4 Закону про ПДВ. При передачi повiреною особою довiрителю товарiв, на якi у нього вiдсутнє право власностi, податковi зобов'язання визначаються виходячи з продажної вартостi та збiльшуються на дату передачi таких товарiв.
Договiр доручення на придбання, при якому довiритель - резидент, а повiреною особою виступає нерезидент. За операцiєю з перерахування довiрителем (резидент) повiреному (нерезидент) коштiв для придбання товарiв за межами митної територiї України, податковi зобов'язання з ПДВ не виникають (пп. 7.3.8 ст. 7 Закону про ПДВ). I тiльки на момент ввезення (iмпортування) товарiв у довiрителя-iмпортера виникають податковi зобов'язання з ПДВ (пп. 7.3.6 ст. 7 Закону про ПДВ).
При такiй формi договору у платника ПДВ є ще один об'єкт оподаткування - це послуга, яка фактично отримана вiд нерезидента-повiреного (пп. 3.1.2 ст. 3 Закону про ПДВ). База оподаткування послуг, що надаються нерезидентами для споживання на митнiй територiї України, розраховується виходячи з їх договiрної (контрактної) вартостi. При цьому податковi зобов'язання нараховуються за першою iз подiй: або перерахування коштiв резидентом нерезиденту в оплату послуги, або дата пiдписання документа, що засвiдчує факт виконання нерезидентом послуги.
V. Спрощена система оподаткування та ПДВ
31. Якщо до переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 10 % пiдприємством застосовувався касовий метод визначення податкових зобов'язань, чи повинно пiдприємство при надходженнi сум дебiторської заборгованостi (з урахуванням ПДВ) за вiдвантаженими товарами задекларувати та сплачувати ПДВ до бюджету? Одночасно з цим при переходi на спрощену систему оподаткування за ставкою 10 % пiдприємство анулює свiдоцтво платника ПДВ та iндивiдуальний податковий номер.
У випадках коли такими платниками застосовувався касовий метод визначення податкових зобов'язань, у разi наявностi на момент анулювання свiдоцтва про реєстрацiю платника ПДВ дебiторської заборгованостi з вiдвантажених (виконаних, наданих) товарiв (робiт, послуг) з урахуванням ПДВ, такi платники зобов'язанi задекларувати за такими операцiями податковi зобов'язання та погасити суму податкових зобов'язань у мiру проведення розрахункiв та закриття дебiторської заборгованостi незалежно вiд того, що такi особи на дату виникнення податкових зобов'язань не значаться платниками ПДВ, за умови, що такими платниками не проведено вiдповiднi перерахунки з покупцями.
Крiм того, платники ПДВ, в облiку яких на день виключення з реєстрацiї (анулювання свiдоцтва про реєстрацiю платника ПДВ) значаться товарнi залишки, незамортизованi основнi фонди чи iншi активи, стосовно яких суми ПДВ було включено до складу податкового кредиту в попереднiх чи в поточному звiтних перiодах, зобов'язанi зменшити суму податкового кредиту на суму ПДВ, сплаченого (нарахованого) при їх придбаннi, у розмiрi, який вiдповiдає частцi таких недовикористаних в оподатковуваних операцiях у попереднiх звiтних перiодах товарних залишкiв (пп. 7.4.3 ст. 7 Закону), пп. 5.8.2 роздiлу 5 Порядку заповнення i подання податкової декларацiї з ПДВ шляхом вiдображення у податковiй декларацiї з ПДВ (з поданням розрахунку коригування).
Зменшення суми податкового кредиту з ПДВ здiйснюється за наслiдками звiтного перiоду, в якому вiдбувається виключення з реєстрацiї (анулювання свiдоцтва про реєстрацiю платника ПДВ), з вiдповiдним збiльшенням валових витрат на суму такого податкового кредиту.
Якщо за наслiдками дiяльностi як платника ПДВ (до моменту анулювання свiдоцтва про реєстрацiю платника ПДВ) платником було задекларовано суму бюджетного (експортного) вiдшкодування або було задекларовано суму ПДВ до сплати в бюджет, такий платник i пiсля анулювання свiдоцтва про реєстрацiю платника ПДВ має право на отримання такого вiдшкодування, так само як i зобов'язаний сплатити належну бюджету суму податку, протягом строкiв, встановлених законодавством для вiдшкодування або сплати податку.
32. Щоквартально чи щомiсячно повинен подавати декларацiю з ПДВ суб'єкт малого пiдприємництва, який перебуває на спрощенiй системi оподаткування (6 %), якщо вiн має обсяг виручки вiд 122,4 тис. грн. до 1 млн. грн.?
Перiодичнiсть подання податкової звiтностi встановлена п. 7.9 ст. 7 Закону про ПДВ для всiх категорiй платникiв ПДВ, i вiдповiдно до цього пункту квартальний податковий перiод визначається для платникiв, у яких обсяг оподатковуваних операцiй з продажу товарiв (робiт, послуг) за попереднiй календарний рiк не перевищує 7200 нмдг (122,4 тис. грн.).
Разом з тим Указом Президента України вiд 28.06.99 р. N 746/99 "Про внесення змiн до Указу Президента України вiд 03.07.98 р. N 727 "Про спрощену систему оподаткування, облiку та звiтностi суб'єктiв малого пiдприємництва" платникам єдиного податку за ставкою 6 %, якi одночасно є платниками ПДВ, дозволено застосовувати квартальний податковий перiод подання звiтностi навiть у випадку, коли решта платникiв ПДВ повинна подавати звiтнiсть щомiсячно (обсяг оподатковуваних операцiй з продажу товарiв (робiт, послуг) за попереднiй календарний рiк перевищує 7200 нмдг).
При цьому вiдповiдно до пп. 7.9.2 п. 7.9 ст. 7 зазначеного вище Закону протягом календарного року будь-який платник ПДВ має право на замiну квартального податкового перiоду на мiсячний з початку будь-якого кварталу поточного року (заява про таку замiну подається платником податку до податкового органу за один мiсяць до початку кварталу). Для застосування цiєї норми Законом не встановлюється жодних обмежень, у тому числi i для суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi, якi є платниками єдиного податку за ставкою 6 %, оскiльки вони сплачують ПДВ в порядку, встановленому Законом про ПДВ.
33. Чи може особа перейти на спрощену систему оподаткування з вибором ставки 6 % i при цьому займатися виключно операцiями, якi вiдповiдно до Закону про ПДВ звiльняються вiд оподаткування згiдно зi ст. 5 цього Закону?
Указом Президента України вiд 28.06.99 р. N 746/99 "Про внесення змiн до Указу Президента України вiд 03.07.98 р. N 727 "Про спрощену систему оподаткування, облiку та звiтностi суб'єктiв малого пiдприємництва" встановлено, якщо юридичною особою - платником єдиного податку обрано ставку єдиного податку в розмiрi 6 %, така юридична особа в обов'язковому порядку повинна бути зареєстрована платником ПДВ i сплачувати ПДВ згiдно iз Законом про ПДВ. Застосування такого порядку оподаткування i названої ставки єдиного податку не регулюють питання, якi операцiї з продажу товарiв здiйснювати такому платнику, оподатковуванi чи неоподатковуванi.
34. Приватний пiдприємець сплачує єдиний податок та ПДВ поквартально. Протягом 24 календарних мiсяцiв як платник ПДВ особа мала за останнi 12 календарних мiсяцiв оподатковуванi обсяги продажу меншi нiж 3600 нмдг. Ця дата настала в серединi кварталу.
З якого перiоду ДПI може зняти особу з реєстрацiї як платника ПДВ?
Суб'єкт пiдприємницької дiяльностi, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обравши ставку податку у розмiрi 6 %, i не досяг за останнi 12 календарних мiсяцiв встановленого законодавством оподатковуваного обороту (крiм суб'єкта, що здiйснює дiяльнiсть за готiвковi кошти), може бути виключений iз категорiї платникiв ПДВ лише у разi його переходу на сплату податку в розмiрi 10 % за спрощеною системою оподаткування.
Для виключення з Реєстру платник ПДВ подає до органу ДПС за мiсцем реєстрацiї заяву про виключення з Реєстру платника ПДВ, свiдоцтво про реєстрацiю та всi засвiдченi копiї. Орган ДПС у 10-денний термiн розглядає зазначену заяву. За наявностi пiдстав для виключення платника ПДВ з Реєстру орган ДПС виключає його з Реєстру на дату подання заяви, а у разi вiдмови - надає письмове пояснення.
35. Чи нараховується податкове зобов'язання з ПДВ юридичною особою - платником ПДВ, якщо:
а) оплата вiд покупця коштами отримана в перiодi, коли вона працювала на спрощенiй системi оподаткування за ставкою оподаткування 10 %, а вiдвантаження товарiв вiдбулося пiсля переходу на звичайну систему оподаткування?
У разi коли юридичною особою - платником ПДВ оплата за товари вiд покупця отримана коштами в перiодi, коли вона працювала на спрощенiй системi оподаткування за ставкою оподаткування 10 %, а вiдвантаження товарiв вiдбулося пiсля переходу на звичайну систему оподаткування, то податкове зобов'язання з ПДВ платником ПДВ не нараховується;
б) вiдвантаження товарiв покупцю вiдбулося в перiодi, коли вона працювала на спрощенiй системi оподаткування за ставкою оподаткування 10 %, а оплата коштами отримана пiсля переходу на звичайну систему оподаткування?
У разi коли вiдвантаження товарiв покупцю вiдбулося в перiодi, коли юридична особа працювала на спрощенiй системi оподаткування за ставкою оподаткування 10 %, а оплата коштами отримана пiсля переходу на звичайну систему оподаткування, то податкове зобов'язання з ПДВ за такою операцiєю не нараховується, якщо такий платник ПДВ не обрав касовий метод визначення податкового зобов'язання. У випадках, коли платником ПДВ застосовується касовий метод визначення податкових зобов'язань, вiн зобов'язаний задекларувати за такими операцiями податковi зобов'язання та погасити їх у мiру проведення розрахункiв.
VI. Рiзнi питання
36. З метою виконання договiрних зобов'язань перевiзник подає автотранспортний засiб з одного мiста в iнше для завантаження в цьому iншому населеному пунктi товарiв з метою вивезення (експортування) їх за межi митної територiї України шляхом надання цим автотранспортним засобом послуги з мiжнародного перевезення вiд пункту проведення митних процедур з випуску такого вантажу за межi митного кордону України (включаючи внутрiшнi митницi) до пункту поза межами державного кордону. За якою ставкою ПДВ оподатковується операцiя з подачi транспортного засобу?
На операцiї з мiжнародного перевезення пасажирiв та вантажiв пп. 6.2.4 ст. 6 Закону про ПДВ встановлено окрему норму оподаткування ПДВ, вiдповiдно до якої операцiї з перевезення за межами митного кордону України, включаючи внутрiшнi митницi, оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ.
Послуга з подачi транспортного засобу для навантаження товарiв (вантажу) з одного мiста в iнше для завантаження в цьому iншому населеному пунктi товарiв вiдповiдно до умов договору мiж суб'єктами господарювання може бути складовою частиною послуги з мiжнародних перевезень, i витрати в частинi понесених перевiзником витрат з перемiщення автотранспортного засобу мiж пунктами на митнiй територiї України пiд навантаження вантажу (наприклад, вiд Днiпропетровська до Днiпродзержинська) можуть включатися до загальної вартостi послуги з мiжнародного перевезення. Лише у випадку, коли вартiсть понесених перевiзником витрат з перемiщення автотранспортного засобу мiж пунктами на митнiй територiї України пiд навантаження вантажу є складовою частиною загальної вартостi мiжнародних перевезень, то така операцiя може оподатковуватися за нульовою ставкою за умови пiдтвердження мiжнародних перевезень мiжнародною товарно-транспортною накладною, оформленою та заповненою вiдповiдно до ст. 6 Конвенцiї про договiр мiжнародного перевезення вантажiв, а також акта, оформленого перевiзником та замовником-резидентом про фактичне надання послуг з перевезення.
У випадку коли понесенi витрати з доставки автотранспортного засобу пiд його завантаження товарами, з метою їх вивезення за межi митної територiї України, не включаються до складу вартостi мiжнародних перевезень через будь-якi причини, то такi операцiї необхiдно розглядати як окремi операцiї, що оподатковуються ПДВ за загальними правилами.
37. Чи має новостворене пiдприємство, добровiльно реєструючись як платник ПДВ, право на застосування касового методу визначення дати виникнення податкових зобов'язань та дати отримання права на податковий кредит?
Право вибору застосування касового методу визначення дати виникнення податкових зобов'язань та дати отримання права на податковий кредит передбачено ст. 11 Указу Президента України вiд 07.08.98 р. N 857/98 "Про деякi змiни в оподаткуваннi".
Стаття 11 Указу Президента України вiд 07.08.98 р. N 857/98 "Про деякi змiни в оподаткуваннi" встановлює коло осiб, якi можуть користуватися правом визначення дати виникнення податкових зобов'язань за датою зарахування коштiв на банкiвський рахунок або в касу платника податку, а у разi розрахункiв з використанням кредитних дебетових карток або комерцiйних чекiв за датою виписки вiдповiдного рахунку (товарного чека), а також визначення дати виникнення права на податковий кредит як дати списання коштiв з банкiвського рахунку або видачi коштiв з каси платника податку (тобто застосування касового методу), та порядок i термiни отримання такими особами права на застосування касового методу.
Так, перший абзац ст. 11 Указу визначає, що право на застосування касового методу мають особи, якi зареєстрованi платниками ПДВ у зв'язку iз здiйсненням ними операцiй з торгiвлi за готiвку, тобто повиннi бути зареєстрованi як платники податку незалежно вiд обсягу оподатковуваних операцiй. Другий i третiй абзаци цiєї статтi визначають порядок отримання права на застосування касового методу такими платниками податку залежно вiд того, як давно вони зареєстрованi як платники податку i якого обсягу оподатковуваних операцiй досягли.
Зокрема, другим абзацом ст. 11 Указу встановлено порядок отримання права на застосування касового методу для дiючих платникiв податку, тобто для тих, що вже пропрацювали певний перiод i не досягли протягом останнього календарного року обсягу оподатковуваних операцiй бiльше нiж 7200 нмдг. Для цiєї категорiї платникiв право на застосування касового методу надається з початку нового календарного року. Третiй абзац ст. 11 Указу визначає порядок отримання права на застосування касового методу для платникiв податку, якi вперше реєструються як платники податку, i такi платники матимуть право на застосування касового методу з моменту реєстрацiї. Починаючи з наступного календарного року, цi платники податку будуть керуватися нормами абзацу другого цiєї ж статтi.
Тобто норми ст. 11 Указу Президента України вiд 07.08.98 р. N 857/98 "Про деякi змiни в оподаткуваннi" поширюються виключно на платникiв податку, якi здiйснюють торгiвлю за готiвку, незалежно вiд того, чи вони реєструються як платники податку вперше чи вже є зареєстрованими платниками податку.
При цьому, як зазначено в ст. 11, її дiя не поширюється на оподаткування бартерних (товарообмiнних) операцiй. Оподаткування таких операцiй здiйснюється у загальновстановленому порядку.
38. Чи є правомiрним застосування касового методу визначення дати виникнення податкових зобов'язань i дати отримання права на податковий кредит при реалiзацiї споживачам i придбаннi у постачальникiв дизельного пального на територiї України?
Стаття 3 Закону України вiд 02.03.2002 р. N 1521-III "Про тимчасовий порядок оподаткування операцiй з виготовлення та продажу нафти сирої та деяких паливно-мастильних матерiалiв", якою встановлено порядок застосування касового методу визначення податкових зобов'язань при продажу та придбаннi дизельного пального, з 1 жовтня 2000 р. застосовується без обмеження кiнцевого термiну її застосування, про що ДПАУ листом вiд 27.10.2000 р. N 14303/7/16-1121 повiдомила регiональнi державнi податковi адмiнiстрацiї та зобов'язала їх довести зазначене до вiдома платникiв податку та врахувати при проведеннi попереднiх перевiрок податкової звiтностi та документальних перевiрок платникiв.
При цьому i платники податку, i податковi органи повиннi враховувати, що касовий метод застосовується виключно до товарiв, визначених ст. 1 та 2 вказаного Закону. Це такi товари:
нафта сира (код 2709 00 000 згiдно з Гармонiзованою системою опису та кодування товарiв, ввезена на митну територiю України до 31 грудня 2001 року;
важкi дистиляти (коди 2710 00 610, 2710 00 650, 2710 00 690 згiдно з Гармонiзованою системою опису та кодування товарiв), ввезенi на митну територiю України до 1 жовтня 2000 року або виготовленi нафтопереробними заводами України до 1 жовтня 2000 року.
Таким чином, для визначення правомiрностi застосування касового методу при придбаннi чи продажу зазначених вище товарiв платник податкiв повинен мати iнформацiю щодо термiнiв виготовлення чи ввезення того чи iншого товару, пiдтверджену необхiдними документами податкового та бухгалтерського облiку (податковi накладнi, вантажно-митнi декларацiї, товарно-транспортнi накладнi тощо).
39. Порядок оподаткування ПДВ операцiй з продажу товарiв (робiт, послуг), якi здiйснюють неприбутковi органiзацiї.
Законом про ПДВ спецiального пiльгового режиму для неприбуткових органiзацiй не передбачено, а тому операцiї з продажу товарiв (робiт, послуг) таких органiзацiй пiдлягають оподаткуванню ПДВ на загальних пiдставах - за ставкою 20 %.
Наприклад, неприбуткова органiзацiя надає в оренду власнi примiщення i комунальнi послуги (тепло-, водопостачання, освiтлення, охорона i т. д.).
При цьому обсяг таких операцiй за попереднi 12 календарних мiсяцiв перевищив 3600 нмдг, тобто 61200 грн.
Оскiльки зазначенi вище операцiї пiдпадають пiд визначення оподатковуваних, у цьому випадку вiдповiдно до вимог п. 2.1 ст. 2 i п. 9.3 ст. 9 Закону про ПДВ така неприбуткова органiзацiя (незалежно вiд її статусу) зобов'язана зареєструватися платником ПДВ i сплатити (нарахувати) податковi зобов'язання з проведених оподатковуваних операцiй. При здiйсненнi оподатковуваних операцiй у платника поряд з виникненням податкових зобов'язань з ПДВ згiдно з нормами пп. 7.4.1 ст. 7 Закону про ПДВ виникає право на податковий кредит у зв'язку з придбанням товарiв (робiт, послуг), що вiдносяться до складу валових витрат таких операцiй.
Звертаємо увагу на те, що у випадку здiйснення неприбутковою органiзацiєю як оподатковуваних, так i тих, що не є об'єктом оподаткування, чи звiльнених вiд оподаткування ПДВ операцiй згiдно зi ст. 3 та 5 зазначеного Закону, вiдповiдно до вимог пп. 7.2.8 i 7.4.3 ст. 7 цього Закону така органiзацiя зобов'язана вести окремий облiк цих операцiй i сум податкового кредиту з ПДВ.
Пiдставою для вiднесення до податкового кредиту сум ПДВ за придбаними товарами (роботами, послугами), що використовуються в оподатковуваних операцiях, є податковi накладнi, що надаються продавцями таких товарiв (робiт, послуг).
40. Згiдно з пп. 5.1.20 ст. 5 Закону про ПДВ звiльняється вiд оподаткування ПДВ продаж або передача у власнiсть новозбудованого житла фiзичним особам для його використання як мiсця проживання. Чи звiльняються вiд ПДВ проектно-вишукувальнi роботи, якщо вони включенi до кошторису будiвельного об'єкта, та реконструкцiя i технiчне переобладнання нежитлових примiщень в житло i передача його фiзичним особам?
Пiльга, зазначена у пп. 5.1.20 ст. 5 Закону про ПДВ, передбачає звiльнення вiд оподаткування ПДВ операцiй з продажу чи передачi у власнiсть новозбудованого житла фiзичним особам для його використання як мiсця проживання. При цьому згiдно з листом Державного комiтету України з будiвництва та архiтектури вiд 19.06.2002 р. N 8/8-263 для цiлей застосування пп. 5.1.20 ст. 5 Закону словосполучення "новозбудоване житло" означає житло, яке введене в експлуатацiю до першого заселення його мешканцями, незалежно на яких умовах буде проводитися експлуатацiя такого житла (за договорами оренди чи на постiйнiй основi).
Щодо реконструкцiї та переобладнання нежитлових примiщень в житло, то вiдповiдно до наказу Держбуду України вiд 27.08.2000 р. N 174 "Про затвердження Правил визначення вартостi будiвництва" термiн "будiвництво" складається з кiлькох термiнiв, якi включають i "нове будiвництво", i "реконструкцiю", i "технiчне переобладнання споруд". Враховуючи те, що в згаданому пунктi Закону йдеться про новозбудоване житло, тобто про нове будiвництво, пiльга, передбачена пп. 5.1.20 ст. 5 Закону про ПДВ, на реконструкцiю та технiчне переобладнання будинкiв не поширюється.