УГОДА

мiж Урядом України та Урядом Держави Кувейт про сприяння та взаємний захист iнвестицiй

     Уряд України та Уряд Держави Кувейт, (далi - "Договiрнi Сторони"),

     бажаючи встановити сприятливi умови для розвитку економiчного спiвробiтництва мiж ними та, зокрема, для iнвестицiй iнвесторiв однiєї Договiрної Сторони на територiї iншої Договiрної Сторони,

     визнаючи, що сприяння та взаємний захист таких iнвестицiй сприятиме стимулюванню дiлової iнiцiативи та пiдвищенню добробуту обох Договiрних Сторiн;

     домовились про наступне:

Стаття 1
Визначення

     Для цiлей цiєї Угоди:

     1. Термiн "iнвестицiї" означає будь-який вид активiв та прав на територiї однiєї Договiрної Сторони, що знаходиться у власностi або пiд прямим або непрямим контролем iнвестора iншої Договiрної Сторони та, що включає активи або права, що складаються або мають форму:

     (а) рухомого та нерухомого майна та будь-яких iнших майнових прав, таких як оренда, права утримання, застави;

     (б) пiдприємства, або паїв, акцiй та iнших форм рiвної участi у власностi, а також облiгацiй, боргових зобов'язань та iнших форм боргових часток у компанiї, а також iнших боргiв та позик i цiнних паперiв, випущених будь-яким iнвестором Договiрної Сторони;

     (в) грошових вимог або вимог на будь-якi iншi активи або виконання договiрних зобов'язань, якi мають економiчну цiннiсть;

     (г) прав iнтелектуальної власностi, включаючи, але не виключно авторськi права, торговi марки, патенти, промисловi зразки та моделей i технiчних (технологiчних) процесiв, ноу-хау, торгових таємниць, торгових найменувань та гудвiлiв;

     (д) будь-яких прав, наданих законом, контрактом або лiцензiями чи дозволами, наданими згiдно iз законом, включаючи права на пошук, розвиток, видобування або використання корисних копалин, а також права здiйснювати iншу економiчну або комерцiйну дiяльнiсть або надавати послуги;

     Термiн "iнвестицiя" повинен також застосовуватись до "прибуткiв" утриманих з метою реiнвестування та прибуткiв вiд "лiквiдацiї", як цей термiн визначено нижче.

     Будь-яка змiна форми, в якiй iнвестовано або реiнвестовано активи не впливатиме на характер iнвестицiй.

     2. Термiн "iнвестор" по вiдношенню до Договiрної Сторони означає:

     (а) фiзичну особу, що має громадянство Договiрної Сторони, яка здiйснює iнвестицiйну дiяльнiсть на територiї iншої Договiрної Сторони, згiдно з її застосовуваним правом;

     (б) будь-яку юридичну особу, засновану або зареєстровану згiдно з законодавством та нормативно-правовими актами цiєї Договiрної Сторони, такi як заклад, фонди розвитку, агентства, фундацiї та iншi статутнi установи та органи, а також пiдприємства;

     (в) Уряд Договiрної Сторони.

     3. Термiн "прибутки" означає суми, отриманi в зв'язку з iнвестуванням, незалежно вiд форми, в якiй вони сплачуються, та зокрема, але не виключно, включають прибутки, проценти, прибутки з капiталу, дивiденди, роялтi та управлiнськi гонорари, технiчну допомогу або iншi виплати чи гонорари та оплати незалежно вiд їх виду.

     4. Термiн "лiквiдацiя" означає будь-яке припинення, що застосовується з метою повного або часткового припинення iнвестицiї.

     5. Термiн "територiя" означає територiю Договiрної Сторони, включаючи будь-який простiр поза територiальним морем, над яким, згiдно з мiжнародним правом або законами Договiрної Сторони вона може здiйснювати сувереннi права або юрисдикцiю.

     6. Термiн "вiльно конвертована валюта" означає будь-яку валюту, що, час вiд часу, визначається Мiжнародним Валютним Фондом, як вiльно конвертована валюта згiдно Статей Угоди про Мiжнародний Валютний Фонд i додаткiв до неї.

     7. Термiн "без затримки" означає перiод, що потрiбен для завершення необхiдних формальностей зв'язаних з переказом платежiв. Вищевказаний перiод починається в день подання запиту на переказ i не повинен перевищувати одного мiсяця.

Стаття 2
Прийняття та сприяння iнвестицiй

     1. Кожна Договiрна Сторона повинна на своїй територiї, згiдно з своїм нацiональним законодавством та нормативно-правовими актами, допускати та заохочувати iнвестицiї iнвесторiв iншої Договiрної Сторони.

     2. Кожна Договiрна Сторона повинна, по вiдношенню до iнвестицiй, допущених на її територiю, надавати цим iнвестицiям всi необхiднi дозволи, згоди, схвалення, лiцензiї та санкцiї на такому рiвнi та у термiни та на умовах, що передбаченi її законодавством.

     3. Договiрнi Сторони можуть проводити консультацiї в будь-який спосiб, що визнаватиметься вiдповiдним для сприяння та заохочення iнвестицiйних можливостей на їх вiдповiдних територiях.

     4. Кожна Договiрна Сторона повинна, згiдно з її законодавством та нормативно-правовими актами вiдносно в'їзду, перебування та роботи фiзичних осiб, сумлiнно вивчати та уважно розглядати, незважаючи на нацiональнiсть або громадянство, прохання керуючого персоналу, включаючи провiдний адмiнiстративний та технiчний персонал, що працюють в зв'язку з iнвестицiями на її територiї, щодо дозволiв на в'їзд, тимчасового перебування та роботу на її територiї. Прямим членам родини керуючого персоналу повинен надаватись той же режим в'їзду та тимчасового перебування на територiї держави Договiрної Сторони, що i керуючому персоналу.

     5. Якщо товари чи особи, що пов'язанi з iнвестицiями, мають транспортуватися, кожна з Договiрних Сторiн в припустимих межах, згiдно з її вiдповiдним законодавством та нормативно-правовими актами, допускатиме використання такого транспорту пiдприємствами iншої Договiрної Сторони.

Стаття 3
Захист iнвестицiй

     1. Iнвестицiї iнвесторiв будь-якої з Договiрних Сторiн у будь-який час повиннi мати справедливе та рiвне поводження та повний захист i безпеку на територiї iншої Договiрної Сторони у вiдповiдностi з визнаними принципами мiжнародного права та положеннями цiєї Угоди.

     Жодна з Договiрних Сторiн не повинна жодним чином необгрунтовано або дискримiнацiйно ускладнювати використання, управлiння, керiвництво, функцiонування, розповсюдження або продаж або будь-яке розпорядження iнвестицiями.

     2. Кожна Договiрна Сторона повинна оприлюднити всi закони, нормативно-правовi акти, судовi рiшення та адмiнiстративнi правила та процедури та керiвництва, що вiдносяться або прямо впливають на iнвестицiї.

     3. Кожна Договiрна Сторона повинна надавати ефективнi засоби подання позовiв та забезпечення прав по вiдношенню до iнвестицiй. Кожна Договiрна Сторона повинна гарантувати iнвесторам iншої Договiрної Сторони право звернення до судових органiв, адмiнiстративних трибуналiв та установ, а також iнших органiв, що виконують арбiтражнi функцiї, i право надавати за своїм розсудом повноваження особам, що вiдповiдають вимогам вiдповiдного законодавства та нормативно-правових актiв, з метою подання позовiв та вiдстоювання прав по вiдношенню до їх iнвестицiй.

     4. Жодна з Договiрних Сторiн не може вимагати як умову впровадження, набуття, розповсюдження, використання, управлiння, керiвництва або функцiонування iнвестицiй iнвесторiв iншої Договiрної Сторони обов'язковi заходи, що вимагатимуть або заборонятимуть закупiвлю матерiалiв, енергiї, палива або засобiв виробництва, транспортування або будь-якого функцiонування або заборонятимуть торгiвлю товарами на/або за межами її територiї, або будь-якi iншi заходи, що матимуть вигляд дискримiнацiї вiдносно iнвестицiй iнвесторiв iншої Договiрної Сторони на користь iнвестицiй своїх iнвесторiв або iнвесторiв третiх країн.

     Крiм того, iнвестицiї на територiї приймаючої Договiрної Сторони не пiдпадатимуть пiд вимоги, що можуть зашкодити їх дiйсностi або шкiдливо вплинути на їх використання, управлiння, керiвництво, функцiонування, розповсюдження, продаж або iнше застосування.

     5. Iнвестицiї iнвесторiв будь-якої iз Договiрних Сторiн не пiдпадатимуть на територiї приймаючої Договiрної Сторони пiд секвестрацiю, конфiскацiю або будь-якi iншi подiбнi заходи, крiм випадкiв, якщо це вчинено згiдно з належним виконанням законiв та згiдно з вiдповiдними принципами мiжнародного права та iншими вiдповiдними положеннями цiєї Угоди.

     6. Кожна Договiрна Сторона дотримуватиметься будь-якого зобов'язання, набутого по вiдношенню до iнвестицiй на своїй територiї щодо iнвесторiв iншої Договiрної Сторони.

Стаття 4
Режим iнвестування

     1. По вiдношенню до використання, управлiння, керiвництва, функцiонування, розповсюдження та продажу або iншого вiдчудження iнвестицiй, що були зробленi на її територiї iнвесторами iншої Договiрної Сторони, кожна Договiрна Сторона надаватиме режим не менш сприятливий нiж той, що надається, в подiбних ситуацiях, iнвестицiям її власних iнвесторiв або iнвестицiям iнвесторiв будь-якої третьої країни, в залежностi вiд того який є найбiльш сприятливим.

     2. Однак, положення цiєї Статтi не повиннi розцiнюватися як такi, що зобов'язують одну Договiрну Сторону розповсюджувати на iнвесторiв iншої Договiрної Сторони переваги будь-якого режиму, преференцiї або привiлеї, що випливають з:

     (а) будь-якого митного союзу, економiчного союзу, зони вiльної торгiвлi, валютного союзу або iншої форми регiонального економiчного утворення або подiбної мiжнародної угоди, учасниками якої будь-яка з Договiрних Сторiн є або може стати; або

     (б) будь-якої регiональної або двосторонньої угоди, або iншого подiбного утворення або будь-якого нацiонального законодавства, що повнiстю або частково стосується оподаткування.

Стаття 5
Компенсацiя за збитки та втрати

     1. Якщо iнвестицiї iнвесторiв однiєї з Договiрних Сторiн зазнали збиткiв та втрат через вiйну або iншi збройнi конфлiкти, стан нацiональної небезпеки, бунт, громадськi заворушення, повстання, безладу або iнших подiбних подiй на територiї iншої Договiрної Сторони, їм надаватиметься останньою Договiрною Стороною режим щодо повернення, вiдшкодування, компенсацiї або iншого вирiшення, не менш сприятливого нiж той, який остання Договiрна Сторона надає своїм власним iнвесторам або iнвесторам третьої країни, в залежностi вiд того, який з них є найбiльш сприятливим.

     2. Без шкоди, викладеної у пунктi 1, iнвестори однiєї Договiрної Сторони внаслiдок подiй, що перераховано в цьому пунктi, зазнають збиткiв або втрат на територiї iншої Договiрної Сторони в результатi:

     (а) реквiзицiї їх майна або його частки силовими органами або установами; або

     (б) знищення їх майна або його частини силовими органами або установами, яке не було спричинене вiйськовими дiями або не було викликане необхiднiстю ситуацiї, повиннi отримувати невiдкладне, адекватне та ефективне вiдшкодування за збитки або втрати, якi вони зазнали в перiод реквiзицiї або в результатi знищення їх майна.

Стаття 6
Експропрiацiя

     1. (а) Iнвестицiї iнвесторiв однiєї Договiрної Сторони на територiї iншої Договiрної Сторони не повиннi бути нацiоналiзованi, експропрiйованi, вiдiбранi або пiдлягати прямим чи непрямим заходам, якi мають ефект еквiвалентний нацiоналiзацiї, експропрiацiї або вiдiбранню (далi - "експропрiацiя") iншою Договiрною Стороною, окрiм як для суспiльної мети, що мають вiдношення до внутрiшнiх потреб цiєї Договiрної Сторони та з наданням невiдкладного, адекватного та ефективного вiдшкодування та за умов, що цi заходи здiйснено на недискримiнацiйнiй основi та у вiдповiдностi з належним виконанням норм законодавства загального впровадження.

     (б) Така компенсацiя повинна дорiвнювати дiйснiй вартостi експропрiйованої iнвестицiї i повинна визначатись та обчислюватись згiдно з мiжнародно визнаними принципами оцiнювання на основi дiйсної ринкової цiни експропрiйованої iнвестицiї на час безпосередньо перед експропрiацiєю або перед тим, як про загрозу експропрiацiї стало загально вiдомо, в залежностi вiд того, що мало мiсце ранiше (надалi "дата оцiнки"). Ця компенсацiя повинна обчислюватись у вiльно конвертованiй валютi, яка обирається iнвестором, на основi переважного ринкового курсу обмiну цiєї валюти на дату оцiнки та повинна включати вiдсоток за комерцiйною ставкою, встановленою на ринковiй основi, однак, у будь-якому випадку не меншою нiж переважна ставка LIBOR - ставка вiдсотка або еквiвалента з моменту експропрiацiї до моменту виплати.

     (в) В разi коли не можливо встановити вищезгадану дiйсну ринкову цiну, компенсацiя повинна здiйснюватись на принципах рiвностi беручи до уваги всi важливi чинники та умови, такi як iнвестований капiтал, природа та строк iнвестицiї, вiдновлювальна вартiсть, пiдвищення в цiнi, поточний прибуток, дисконтована вартiсть потоку грошової готiвки, балансова вартiсть та гудвiл. Визначена сума компенсацiї повинна невiдкладно сплачуватись iнвесторовi.

     2. У свiтлi принципiв, викладених у пунктi, 1 i без порушення прав iнвестора згiдно з Статтею 9 цiєї Угоди, iнвестор, права якого порушено, має право на негайний перегляд його справи в судовому або iншому компетентному та незалежному органi Договiрної Сторони, що здiйснила експрпопрiацiю, включаючи оцiнку його iнвестицiй та їх вiдшкодування.

     3. Для подальшого розумiння, експропрiацiя включає ситуацiї коли Договiрна Сторона експропрiює активи компанiї або пiдприємства, зареєстрованого або заснованого за її нацiональним законодавством на її власнiй територiї, у якiй iнвестор iншої Договiрної Сторони має iнвестицiї, що виражено через володiння частками, акцiями, борговими зобов'язаннями або iншими правами чи частками.

     4. Для цiлей цiєї Угоди, термiн "експропрiацiя" повинен також включати втручання або регулюючi заходи Договiрної Сторони, що de facto мають ефект конфiскацiї або експропрiацiї, результатом запровадження яких є позбавлення iнвестора його власностi, контролю або фактичних прибуткiв вiд його iнвестицiй або результатом яких може стати втрата або шкода економiчнiй вартостi iнвестицiї, такi як замороження або блокування iнвестицiї, накладення дискримiнацiйних або надмiрних податкiв на iнвестицiю, примусовий продаж цiлої або частини iнвестицiї, або iншi прирiвнюванi акти чи заходи.

     5. Вимога на вiдшкодування згiдно з принципами та положеннями цiєї Статтi повинна також iснувати, коли iнвестицiя ушкоджена суттєво як результат дiй Договiрної Сторони у будь-якiй компанiї, в яку зроблено iнвестицiю iнвестора iншої Договiрної Сторони.

Стаття 7
Переказ платежiв, що мають вiдношення до iнвестицiй

     1. Кожна Договiрна Сторона повинна гарантувати iнвесторам iншої Договiрної Сторони вiльний переказ платежiв, що пов'язанi з iнвестицiєю на її та з її територiї, включаючи:

     (а) початковий капiтал та будь-якi додатковi кошти, спрямованi для пiдтримки, керування та розвиток iнвестицiй;

     (б) прибутки;

     (в) платежi по контракту, включаючи платежi вiсоткiв (амортизацiї) з капiталу та процентiв, одержаних згiдно договору позики;

     (г) роялтi та виплати за права, що вказанi в параграфi 1(г) Статтi 1;

     (д) прибуток вiд продажу або лiквiдацiї всiєї або будь-якої частки iнвестицiї;

     (е) зарплатнi або iншi винагороди персоналу найнятого з закордону у зв'язку з iнвестицiями;

     (є) виплати компенсацiї згiдно зi Статтею 5 та 6;

     (ж) платежi згiдно зi Статтею 8; та

     (з) платежi, що виникають в зв'язку з вирiшенням спорiв.

     2. Перекази платежiв, вказаних в пунктi 1, повиннi здiйснюватись без затримок та заборон i, крiм випадкiв переказiв у валютi початкової iнвестицiї, у вiльно конвертованiй валютi. У випадку таких затримок у здiйсненнi вiдповiдних платежiв, iнвестор матиме право на отримання вiдсоткiв за перiод затримки.

     3. Такий переказ має бути зроблений за переважаючим ринковим курсом обмiну, який iснує у приймаючiй Договiрнiй Сторонi на день переказу валюти. У випадку вiдсутностi ринку обмiну валют, повинен застосовуватись останнiй курс, що застосовується до внутрiшнiх iнвестицiй або курс обмiну, визначений у вiдповiдностi з правилами Мiжнародного Валютного Фонду або курс обмiну перетворення валют в Special Drawing Rights або курс американського долару, що є найбiльш сприятливим для iнвестора.

Стаття 8
Суброгацiя

     1. Якщо Договiрна Сторона, її уповноважений орган або будь-яка iнша сторона призначена нею, заснована або зареєстрована у якостi юридичної особи в цiй Договiрнiй Сторонi ("Компенсуюча Сторона"), здiйснює платiж у вiдповiдностi з вiдшкодуванням або гарантiєю, що вона взяла на себе по вiдношенню до iнвестицiї на територiї iншої Договiрної Сторони ("Приймаючої Сторони"), Приймаюча Сторона визнаватиме:

     (а) передачу Компенсуючiй Сторонi вiдповiдно до законодавства або у вiдповiдностi з угодою всiх прав та позовiв, що виникають у зв'язку з цiєю iнвестицiєю; та

     (б) право Компенсуючої Сторони здiйснювати всi цi права та забезпечувати такi позови, а також набувати всiх зобов'язань щодо iнвестицiї в силу суброгацiї.

     2. Компенсуюча Сторона повинна мати право за будь-яких обставин на:

     (а) таке саме поводження щодо набутих прав та позовiв i прийнятих нею зобов'язань внаслiдок передачi згiдно з пунктом 1; та

     (б) будь-якi платежi отриманi згiдно з цими правами та позовами, у тому ж обсязi, що були наданi первинному iнвестору згiдно цiєї Угоди по вiдношенню до вiдповiдної iнвестицiї.

Стаття 9
Вирiшення спорiв мiж Договiрною Стороною та iнвестором

     1. Спори, що виникають мiж Договiрною Стороною та iнвестором iншої Договiрної Сторони, стосовно iнвестицiй останнього на територiї першої, повиннi по можливостi вирiшуватись дружньо.

     2. Якщо цi спори не можливо вирiшити протягом 6 мiсяцiв з дати коли кожна зi сторiн спору подала запит про дружнє вирiшення шляхом подачi письмового повiдомлення iншiй сторонi, спiр повинен бути переданий на вирiшення, на вибiр Сторони iнвестора:

     (а) згiдно з будь-якою вiдповiдною, попередньо узгодженою процедурою вирiшення спорiв; або

     (б) в мiжнародний арбiтраж у вiдповiдностi з наступними пунктами цiєї Статтi.

     3. У випадку коли iнвестор обирає вирiшення спору шляхом передачi спору на розгляд мiжнародного арбiтражу, iнвестор повинен надати свою згоду у письмовому виглядi про подання спору до:

     (а) (1) Мiжнародного Центру по вирiшенню iнвестицiйних спорiв ("Центр"), створеного згiдно з Конвенцiєю про вирiшення iнвестицiйних спорiв мiж державами та iншими особами, пiдписаної у Вашингтонi 18 березня 1965 року ("Вашингтонська Конвенцiя"), якщо обидвi Договiрнi Сторони є сторонами Вашингтонської Конвенцiї та якщо спiр пiдпадає пiд дiю Вашингтонської Конвенцiї; або

     (2) Центру, згiдно з процедурами, що встановленi Додатковим засобом ведення судочинства Секретарiатом Центру ("Додатковий Засiб Правил"), якщо Договiрна Сторона iнвестора або Договiрна Сторона вiдповiдача спору, але не обов'язково обидвi, є сторонами Вашингтонської Конвенцiї;

     (б) арбiтражного суду, створеного згiдно з Арбiтражними Правилами ("Правила") Комiсiї ООН з мiжнародного торговельного права (ЮНСIТРАЛ), в разi якщо цi Правила може бути застосованi сторонами спору (Особою згiдно Статтi 7 Регламенту повинен бути Генеральний Секретар Центру); або

     (в) арбiтражного суду, створеного згiдно з арбiтражними правилами будь-якої арбiтражної установи, визначеного за взаємною згодою мiж сторонами спору.

     4. Незважаючи на факт можливої подачi iнвестором спору до обов'язкового арбiтражу згiдно з пунктом 3, вiн може, вiдповiдно до iнституту арбiтражного розгляду або пiд час розгляду, подати до судових або адмiнiстративних трибуналiв Договiрної Сторони, що є стороною спору, прохання щодо ведення тимчасових охоронних заходiв для забезпечення його прав та iнтересiв, за умови що таке прохання не включатиме вимогу про сплату збиткiв.

     5. Кожна Договiрна Сторона надає свою безумовну згоду на подання будь-якого iнвестицiйного спору на вирiшення арбiтражу, що є предметом вибору iнвестора згiдно з пунктами 3(а) та (б) або за взаємною згодою обох сторiн спору згiдно з пунктом 3(в).

     6. (а) Згода згiдно з пунктом 5, разом зi згодою згiдно до пункту 3 повинна задовольнити позови для письмової угоди мiж сторонами спору для цiлей Глави II Вашингтонської конвенцiї, Додаткового Засобу Правил, Статтi II Конвенцiї ООН про визнання та впровадження iноземних арбiтражних рiшень, пiдписаної у Нью-Йорку, 10 червня 1958 року ("Нью-Йоркська конвенцiя") та Статтi 1 Арбiтражних Правил ЮНСIТРАЛ.

     (б) Будь-яке арбiтражне засiдання згiдно з цiєю Статтею, про що може бути домовлено мiж сторонами спору, проводитиметься у Сторонi, що є учасником Нью-Йоркської конвенцiї. Згiдно з цим, для цiлей Статтi 1 Нью-Йоркської конвенцiї, позови переданi до арбiтражу вважатимуться такими, що виникли з комерцiйних вiдносин або угоди.

     (в) Жодна з Договiрних Сторiн не надаватиме дипломатичного захисту (iмунiтету) або не висуватиме мiжнародного позову стосовно будь-якого спору, що передано до арбiтражу, доки iнша Договiрна Сторона не перестане дотримуватись i виконувати рiшення винесене в даному спорi. Однак, дипломатичний захист для цiлей цього пiдпункту не включатиме неформальних дипломатичних обмiнiв з метою сприяння вирiшенню спору.

     7. Арбiтражний трибунал створений згiдно з цiєю Статтею, повинен вирiшувати питання спору згiдно з тими нормами права, що узгоджуватимуться мiж сторонами спору. У випадку вiдсутностi такої згоди, застосовуватиметься право Договiрної Сторони, яка є стороною спору, включаючи норми колiзiйного права та вiдповiднi загальноприйнятi норми мiжнародного права, беручи також до уваги вiдповiднi положення цiєї Угоди.

     8. Для цiлей Статтi 25(2)(б) Вашингтонської конвенцiї, iнвестор, не фiзична особа, який зареєстрований в Договiрнiй Сторонi, яка є стороною спору на дату письмової згоди згiдно з пунктом (6), та який, до виникнення спору мiж ним та Договiрною Стороною, контролюється iнвесторами iншої Договiрної Сторони, матиме статус "резидента iншої Договiрної Сторони" та для цiлей Статтi 1(6) Додаткового Засобу Правил матиме статус "резидента iншої Сторони".

     9. Рiшення арбiтражу, що може включати рiшення по вiдсоткам, повинно бути остаточним та обов'язковим для сторiн спору. Кожна Договiрна Сторона повинна термiново виконувати будь-яке рiшення i повинна прийняти положення для ефективного виконання цього рiшення на її територiї.

     10. У будь-якому розглядi, судовому, арбiтражному або iншому або при виконаннi будь-якого вироку чи рiшення стосовно iнвестицiйного спору мiж Договiрною Стороною та iнвестором iншої Договiрної Сторони, Договiрна Сторона не заявлятиме, в якостi захисту, про свiй суверенний iмунiтет. Будь-який зустрiчний позов або право зарахування вимог не базуватиметься на тому фактi, що iнвестор одержав або одержить, згiдно з умовами договору страхування, вiдшкодування або iншу компенсацiю на всi або частину заявлених збиткiв вiд будь-якої третьої сторони, державної або приватної, включаючи iншу Договiрну Сторону та її пiдроздiли, агенцiї або посередникiв.

Стаття 10
Вирiшення Спорiв мiж Договiрними Сторонами

     1. Договiрнi Сторони, якомога швидше, вирiшуватимуть будь-якi спори стосовно тлумачення або застосування цiєї Угоди шляхом переговорiв або iншими дипломатичними шляхами.

     2. Якщо спiр не буде врегульовано протягом шести мiсяцiв з дати запиту будь-якої Договiрної Сторони про проведення таких переговорiв або консультацiй по дипломатичних каналах та якщо про iнше Договiрнi Сторони не домовляться у письмовому виглядi, кожна з Договiрних Сторiн може, шляхом письмового повiдомлення iншiй Договiрнiй Сторонi, подати спiр до арбiтражного трибуналу ad hoc згiдно з наступними положеннями цiєї Статтi.

     3. Такий арбiтражний трибунал повинен засновуватись наступним шляхом: кожна Договiрна Сторона призначить одного члена трибуналу i цi два члени повиннi домовитись про обрання громадянина третьої Сторони на посаду Голови арбiтражного трибуналу, що призначається обома Договiрними Сторонами. Цi члени повиннi бути призначенi протягом двох мiсяцiв, а Голова протягом 4 мiсяцiв з дати коли будь-яка з Договiрних Сторiн поiнформувала iншу Договiрну Сторону про те, що вона має намiр подати спiр на розгляд арбiтражу.

     4. Якщо перiоди, визначенi вище у пунктi 3, не були виконанi, будь-яка Договiрна Сторона може за вiдсутнiстю будь-якої iншої угоди, запросити Голову Мiжнародного суду для здiйснення необхiдних призначень. Якщо Голова Мiжнародного Суду є громадянином однiєї з Договiрних Сторiн або, якщо вiн звiльнений вiд виконання згаданих обов'язкiв, необхiдно запросити Заступника Голови для здiйснення необхiдних призначень. Якщо Заступник Голови Мiжнародного суду є громадянином однiєї з Договiрних Сторiн або якщо вiн теж звiльнений вiд виконання згаданих обов'язкiв, необхiдно запросити наступного за старшинством члена Мiжнародного Суду, що не є громадянином однiєї з Договiрних Сторiн для здiйснення необхiдних призначень.

     5. Арбiтражний трибунал має приймати рiшення бiльшiстю голосiв. Рiшення повинно прийматись згiдно з положеннями цiєї Угоди та вiдповiдними загальноприйнятими нормами мiжнародного права, якi можуть бути застосованi у цьому випадку. Таке рiшення повинно бути остаточним i обов'язковим для виконання обома Договiрними Сторонами. Кожна Договiрна Сторона повинна нести витрати за свою участь у арбiтражнiй процедурi. Витрати на Голову та iншi витрати пiд час провадження арбiтражного розгляду мають бути рiвно подiленi мiж обома Договiрними Сторонами. Однак, арбiтражний трибунал на свiй розсуд може призначити бiльшу частину витрат однiй з Договiрних Сторiн. По вiдношенню до iнших випадкiв, арбiтражний трибунал має визначити свою власну процедуру.

Стаття 11
Вiдносини мiж Договiрними Сторонами

     Положення цiєї Угоди застосовуватимуться незалежно вiд iснування дипломатичних або консульських вiдносин мiж Договiрними Сторонами.

Стаття 12
Застосування iнших правил

     Якщо положення будь-якого закону однiєї з Договiрних Сторiн або зобов'язання за мiжнародним правом, що iснують зараз або виникатимуть мiж Договiрними Сторонами на додаток до цiєї Угоди мiстять правила, загальнi або особливi, якi встановлюють для iнвестицiй iнвесторiв iншої Договiрної Сторони режим бiльш сприятливий нiж той, що передбачений цiєю Угодою, такi правила в тiй частинi, в якiй вони є бiльш сприятливими по вiдношенню до iнвесторiв, матимуть переважну силу стосовно положень цiєї Угоди.

Стаття 13
Сфера застосування Угоди

     Ця Угода застосовуватиметься до всiх iнвестицiй iнвесторiв Договiрних Сторiн на територiї iншої Договiрної Сторони, як iснуючих, так i здiйснених пiсля набуття чинностi цiєї Угодою.

Стаття 14
Набуття чинностi

     Кожна Договiрна Сторона повiдомить письмово iншу Договiрну Сторону про виконання всiх внутрiшньодержавних процедур, необхiдних для набуття цiєю Угодою чинностi. Угода набуде чинностi на тридцятий день з моменту отримання останнього письмового повiдомлення.

Стаття 15
Строк дiї та припинення дiї

     1. Ця Угода дiятиме протягом тридцяти (30) рокiв i залишатиметься чинною на наступнi аналогiчнi перiоди, якщо жодна з Договiрних Сторiн за один рiк до закiнчення вiдповiдного перiоду, у письмовiй формi не повiдомить iншу Договiрну Сторону у письмовiй формi про свiй намiр припинити дiю цiєї Угоди.

     2. Положення цiєї Угоди продовжують застосовуватись протягом двадцяти (20) рокiв по вiдношенню до iнвестицiй, здiйснених до моменту припинення дiї цiєї Угоди.

     На посвiдчення чого належним чином уповноваженi представники обох Договiрних Сторiн пiдписали цю Угоду.

     Вчинено в м. Кувейт 12 сiчня 2002 року, що вiдповiдає __________ року в двох примiрниках українською, арабською та англiйською мовами, причому всi текти є автентичними.

     У випадку виникнення будь-яких розбiжностей, текст англiйською мовою матиме переважну силу.

За Уряд України

За Уряд Держави Кувейт