УГОДА

мiж Урядом України та Урядом Естонської Республiки про сприяння та взаємний захист iнвестицiй

     Уряд України та Уряд Естонської Республiки, якi далi iменуються "Договiрнi Сторони";

     бажаючи iнтенсифiкувати економiчне спiвробiтництво на взаємну користь обох Держав;

     маючи намiр створювати та пiдтримувати сприятливi умови для iнвестицiй iнвесторiв однiєї Держави на територiї iншої Держави;

     розумiючи, що сприяння та взаємний захист iнвестицiй, згiдно з цiєю Угодою, стимулює дiловi iнiцiативи у цiй сферi;

     домовилися про таке:

Стаття 1
Визначення

     В цiлях цiєї Угоди:

     1. Термiн "iнвестицiя" охоплює будь-яке майно, iнвестоване у зв'язку з економiчною дiяльнiстю iнвестора однiєї Договiрної Сторони на територiї iншої Договiрної Сторони, згiдно з законодавством та нормами останньої i включає в себе, зокрема, але не виключно:

     а) рухоме та нерухоме майно, а також будь-якi iншi майновi права "in rem", такi як iпотечна застава, право удержання, ручна застава i iншi подiбнi права;

     b) паї, акцiї та борговi зобов'язання компанiй або будь-яку iншу форму участi в компанiї;

     c) грошовi вимоги або вимоги будь-яких дiй, якi мають економiчну вартiсть у зв'язку з iнвестицiєю;

     d) права на iнтелектуальну власнiсть, включно з авторськими правами та правами на фiрмовi знаки, патенти, промисловi розробки, технологiчнi процеси, "ноу-хау", комерцiйнi таємницi, фiрмовi назви та "гудвiл", якi пов'язанi з iнвестицiєю;

     е) будь-якi права, наданi за законом або за контрактом, а також будь-якi лiцензiї та дозволи згiдно з законодавством, включно з концесiями на пошуки, видобуток, розробку або використання природних ресурсiв.

     Нiяка змiна форми, у якiй майно iнвестоване, не може вплинути на його характер iнвестицiї за умовою, що така змiна здiйснюється згiдно з законодавством Договiрної Сторони, на територiї якої здiйснена ця iнвестицiя.

     2. Термiн "iнвестор" означає будь-яку фiзичну або юридичну особу, яка здiйснює iнвестицiю на територiї iншої Договiрної Сторони:

     а) Термiн " фiзична особа" означає будь-яку фiзичну особу, яка є громадянином однiєї з Договiрних Сторiн, згiдно з її законодавством;

     b) Термiн "юридична особа" означає у вiдношеннi до однiєї з Договiрних Сторiн будь-яку юридичну особу, яка має права юридичної особи або створена згiдно з законодавством такої Сторони та визнається ним юридичною особою.

     3. Термiн "доход" означає суми, одержанi внаслiдок iнвестицiї та, зокрема, хоча не виключно, включає в себе прибутки, проценти, збiльшення капiталу, акцiї, дивiденди, "роялтi" та плату за послуги.

     4. Термiн "територiя" означає у вiдношеннi до кожної з Договiрних Сторiн, територiю, що знаходиться пiд її суверенiтетом, а також морськi та пiдводнi райони, вiдносно яких ця Сторона згiдно з мiжнародним правом здiйснює свiй суверенiтет, сувереннi права або юрисдикцiю.

Стаття 2
Сприяння та захист iнвестицiй

     1. Кожна Договiрна Сторона повинна заохочувати iнвестицiї, створювати на своїй територiї сприятливi умови для iнвестицiй з боку iнвесторiв iншої Договiрної Сторони i буде приймати такi iнвестицiї згiдно з своїми законами та нормами.

     2. Iнвестицiї iнвесторiв однiєї з Договiрних Сторiн у будь-який час повиннi зустрiчати чесне i справедливе ставлення та мати повний захист i забезпечення на територiї iншої Сторони.

Стаття 3
Нацiональний режим та режим найбiльшого сприяння нацiї

     1. Кожна з Договiрних Сторiн на своїй територiї повинна надати iнвестицiям та доходам iнвесторiв iншої Сторони чесний i справедливий режим, не менш сприятливий, нiж режим, який вона надає iнвестицiям та доходам своїх власних iнвесторiв або iнестицiям та доходам iнвесторiв будь-якої третьої Держави - в залежностi вiд того, який з режимiв бiльш сприятливий.

     2. Щодо управлiння, утримання, використання iнвестицiй, користування та розпорядження ними кожна з Договiрних Сторiн на своїй територiї повинна надати iнвесторам iншої Сторони чесний i справедливий режим, не менш сприятливий, нiж режим, який вона надає своїм власним iнвесторам або iнвесторам будь-якої третьої держави - в залежностi вiд того, який з режимiв бiльш сприятливий.

     3. Положення параграфiв 1 та 2 цiєї Статтi не повиннi тлумачитися таким чином, який зобов'язував би одну з Договiрних Сторiн надати iнвесторам iншої Сторони пiльги за режимом, перевагою чи привiлеєм, якi можуть бути наданi першою Стороною на пiдставi:

     а) якого-небудь митного союзу, або зони вiльної торгiвлi, або грошового союзу, або iнших подiбних мiжнародних угод, якi ведуть до створення таких союзiв чи органiзацiй, або iнших форм регiонального спiвробiтництва, у яких однiєю з сторiн є або може стати будь-яка з Договiрних Сторiн;

     b) будь-якої мiжнародної угоди або домовленостi, що повнiстю або головним чином стосується оподаткування.

Стаття 4
Компенсацiя збиткiв

     1. Якщо iнвестицiї iнвесторiв однiєї з Договiрних Сторiн зазнають збиткiв у результатi вiйни, збройного конфлiкту, надзвичайного стану, революцiї, повстання, масових заворушень або iнших подiбних подiй на територiї iншої Сторони, така Сторона повинна надати таким iнвестицiям режим реституцiї, вiдшкодування, компенсацiї або iншого урегулювання, не менш сприятливий, нiж режим, який вона надає своїм власним iнвесторам або iнвесторам будь-якої третьої держави.

     2. Без шкоди для змiсту параграфа 1 цiєї Статтi, iнвесторам однiєї з Договiрних Сторiн, якi пiд час подiй, що зазначенi в цьому параграфi, зазнали збиткiв на територiї iншої Сторони, в результатi:

     а) реквiзицiї їх майна її силами чи властями;

     b) знищення їх майна її силами чи властями, яке не сталося пiд час вiйськових дiй та не було обумовлено необхiднiстю ситуацiї, повинна бути надана справедлива та адекватна компенсацiя збиткiв, яких вони зазнали на протязi перiоду реквiзицiй або в результатi знищення їх майна.

     Компенсацiйнi платежi повиннi вiльно переказуватися у вiльно конвертованiй валютi без затримки.

Стаття 5
Експропрiацiя

     1. Iнвестицiї iнвесторiв кожної з Договiрних Сторiн не пiдлягають нацiоналiзацiї, експропрiацiї або заходам, якi мають результат, еквiвалентний нацiоналiзацiї чи експропрiацiї (далi "експропрiацiя"), на територiї iншої Сторони, окрiм як задля суспiльних цiлей. Експропрiацiя повинна здiйснюватися за належною правовою процедурою на засадах недискримiнацiї i повинна супроводжуватися забезпеченням швидкої, адекватної та ефективної компенсацiї. Сума такої компенсацiї повинна вiдповiдати ринковiй вартостi експропрiйованої iнвестицiї на час безпосередньо перед експропрiацiєю, або на час, коли про експропрiацiю або загрозу експропрiацiї стало загальновiдомо. Компенсацiя має включати в себе процент, який нараховується за лондонською мiжбанкiвською ставкою (LIBOR) вiд дати експропрiацiї, вона має бути здiйснена негайно, ефективно реалiзовуватися та вiльно переказуватися у вiльно конвертованiй валютi.

     2. Потерпiлий iнвестор буде мати право згiдно з законодавством тiєї Договiрної Сторони, яка здiйснює експропрiацiю, на негайний перегляд судовими чи iншими незалежними органами цiєї Сторони його справи та оцiнки його iнвестицiї за принципами, якi встановленi цiєю Статтею.

     3. Положення параграфа 1 цiєї Статтi застосовуються i в тому випадку, коли одна з Договiрних Сторiн здiйснює експропрiацiю майна компанiї, яка має права юридичної особи чи створена згiдно з законодавством, дiючим на якiй-небудь частинi її власної територiї, i паї в якiй належать iнвесторам iншої Договiрної Сторони.

Стаття 6
Перекази

     1. Кожна Договiрна Сторона вiдносно iнвестицiй гарантує iнвесторам iншої Договiрної Сторони всi права та пiльги щодо безперешкодного переказу їх iнвестицiй та доходiв, якi дiють на день здiйснення поточної iнвестицiї; за умови, що iнвестор виконав всi свої податковi зобов'язання, а також всi вимоги норм обмiну. Перекази мають здiйснюватися у вiльно конвертованiй валютi без перешкод i без зайвої затримки.

     Такi перекази, зокрема, але не виключно, мають включати в себе:

     а) капiтал та додатковi суми для утримування чи збiльшення iнвестицiї;

     b) прибутки, проценти, дивiденди та iншi поточнi доходи;

     c) суми повернення позик;

     d) "роялтi" або винагороду;

     e) виручку вiд продажу або лiквiдацiї iнвестицiї;

     f) доходи фiзичних осiб, якi працюють на територiї iншої з Договiрних Сторiн, у зв'язку з iнвестицiєю;

     g) компенсацiю, яка передбачається Статтями 4 та 5.

     2. Для цiєї Угоди обмiнними курсами будуть офiцiйнi курси, дiйснi для поточних угод на дату переказу, якi застосовуються в поточних операцiях, якщо не домовлено про iнше.

Стаття 7
Суброгацiя

     1. Якщо одна з Договiрних Сторiн або призначене нею агенство здiйснює платiж своїм власним iнвесторам пiд гарантiю, яку вона надала щодо iнвестицiї на територiї iншої Договiрної Сторони, остання Сторона визнає:

     а) передачу - згiдно з законодавством або за законною угодою на територiї цiєї країни - будь-яких прав або вимог iнвестором першої Договiрної Сторони або призначеному нею агенству; а також

     b) що перша з Договiрних Сторiн або призначене нею агенство має право на пiдставi суброгацiї здiйснювати права та примусово здiйснювати вимоги такого iнвестора i бере на себе зобов'язання у зв'язку з такою iнвестицiєю.

     2. Права або вимоги, отриманi внаслiдок суброгацiї, не можуть перевищувати початкових прав або вимог iнвестора.

Стаття 8
Урегулювання iнвестицiйних спорiв мiж однiєю з Договiрних Сторiн та iнвестором iншої Договiрної Сторони

     1. Будь-який спiр, який може виникнути мiж iнвестором однiєї з Договiрних Сторiн та iншою з цих Сторiн у зв'язку з iнвестицiєю на територiї цiєї iншої Сторони, має бути предметом переговорiв мiж сторонами спору.

     2. Якщо який-небудь спiр мiж iнвестором однiєї з Договiрних Сторiн та iншої з цих Сторiн не може бути таким чином урегульований на протязi шести мiсяцiв, iнвестор має право подати справу на розгляд:

     а) Мiжнародного Центру по Урегулюванню Iнвестицiйних Спорiв (ICSID), враховуючи вiдповiднi положення "Конвенцiї щодо Урегулювання Iнвестицiйних Спорiв мiж Державами та громадянами iнших Держав", вiдкритої для пiдписання в окрузi Вашингтон (США) 8 березня 1965 року, якщо обидвi Договiрнi Сторони приєдналися до цiєї Конвенцiї; або

     b) арбiтра або мiжнародного трибуналу "ad hoc", який створено згiдно з "Правилами арбiтражу" Комiсiї Органiзацiї Об'єднаних Нацiй з законiв мiжнародної торгiвлi (UNCITRAL). Сторони спору можуть письмово узгодити змiни цих Правил. Арбiтражне рiшення буде остаточним i обов'язковим для обох сторiн спору.

Стаття 9
Урегулювання спорiв мiж Договiрними Сторонами

     1. Спори мiж Договiрними Сторонами, пов'язанi з iнтерпретацiєю або застосуванням цiєї Угоди, мають бути урегульованi, якщо це можливо, по дипломатичних каналах.

     2. Якщо який-небудь спiр не може бути таким чином урегульований на протязi шести мiсяцiв, вiн, на вимогу однiєї з Договiрних Сторiн, може бути поданий на розгляд Арбiтражного Суду згiдно з положеннями цiєї Статтi.

     3. Арбiтражний Суд створюється для кожної окремої справи у такий спосiб. На протязi двох мiсяцiв пiсля одержання вимоги щодо арбiтражу кожна Договiрна Сторона призначає одного члена Суду. Цi два члени потiм вибирають громадянина третьої Держави, якого за згодою двох Договiрних Сторiн призначають Головою Суду (далi - "Голова"). Голова повинен бути призначений не пiзнiше трьох мiсяцiв вiд дати призначення двох iнших членiв.

     4. Якщо на протязi перiоду, який встановлено параграфом 3 цiєї Статтi, необхiднi призначення не були зробленi, вимога про призначення може бути направлена до Президента Мiжнародного суду ООН. Якщо вiн є громадянином однiєї з Договiрних Сторiн або якщо вiн з яких-небудь iнших причин не може здiйснити зазначену функцiю, необхiднi призначення можуть бути зробленi Вiце-президентом суду. Якщо Вiце-президент також є громадянином однiєї з Договiрних Сторiн, або, якщо вiн з яких-небудь iнших причин не може здiйснити зазначену функцiю, необхiднi призначення можуть бути зробленi наступним за старшинством членом Мiжнародного суду, який не є громадянином однiєї з Договiрних Сторiн.

     5. Арбiтражний суд приймає своє рiшення бiльшiстю голосiв. Таке рiшення буде обов'язковим для обох Договiрних Сторiн. Кожна з Договiрних Сторiн несе всi витрати, пов'язанi з участю її власного представника в роботi такого Арбiтражного суду; витрати на Голову та iншi витрати обидвi Договiрнi Сторони несуть у рiвних частках. Арбiтражний суд своїм рiшенням може, проте, вiднести бiльшу частку витрат на рахунок однiєї з Договiрних Сторiн i це рiшення буде обов'язковим для обох Договiрних Сторiн.

     Арбiтражний суд сам визначає свою процедуру.

Стаття 10
Застосування iнших правил та спецiальних зобов'язань

     1. В тих випадках, коли питання регулюється одночасно цiєю Угодою та iншою мiжнародною угодою, сторонами якої є обидвi Договiрнi Сторони, нiщо у цiй Угодi не заважатиме нi однiй з Договiрних Сторiн або будь-якого з їх iнвесторiв, якi володiють iнвестицiями на територiї iншої Договiрної Сторони, користуватися перевагами тих правил, якi є бiльш сприятливими у його справi.

     2. Якщо одна з Договiрних Сторiн надає такий режим iнвесторам iншої з цих Сторiн згiдно з своїми законами та нормами, або, якщо iншi особливi положення контракту бiльш сприятливi, нiж тi, що наданi цiєю Угодою, надається той режим, який є бiльш сприятливим.

Стаття 11
Застосування цiєї Угоди

     Положення цiєї Угоди застосовуються до майбутнiх iнвестицiй, якi будуть здiйсненi iнвесторами однiєї з Договiрних Сторiн на територiї iншої з цих Сторiн, i не можуть бути застосованi до якого-небудь спору чи претензiї щодо iнвестицiй, якi були здiйсненi до того, як ця Угода набрала чинностi.

Стаття 12
Набрання чинностi, строк та припинення дiї

     1. Кожна Договiрна Сторона письмово повiдомить iншу про завершення процедур, необхiдних згiдно з їх правом для набуття чинностi цiєю Угодою. Ця Угода набуває чинностi з дати останнього повiдомлення.

     2. Ця Угода дiє на протязi десяти рокiв. Пiсля цього вона залишається чинною до закiнчення дванадцяти мiсяцiв вiд дати письмового повiдомлення з боку однiєї Договiрної Сторони iншiй Сторонi про припинення дiї цiєї Угоди.

     3. У вiдношеннi до iнвестицiй, якi здiйсненi в перiод чинностi цiєї Угоди, її положення залишаються в силi на протязi десяти рокiв вiд дати припинення її дiї, без шкоди для застосування в подальшому норм загального мiжнародного права.

     На пiдтвердження чого повноважнi представники вiдповiдних Урядiв пiдписали цю Угоду.

     Вчинено в м.Києвi 15 лютого 1995 року у двох дiйсних примiрниках, кожний українською, естонською та англiйською мовами, тексти яких є автентичнi.

     При виникненнi розбiжностей при тлумаченнi положень цiєї Угоди переважатиме текст англiйською мовою.

За Уряд України (пiдпис)

За Уряд Естонської Республiки (пiдпис)