УГОДА

мiж Урядом України i Урядом Естонської Республiки про морське торговельне судноплавство

     Уряд України та Уряд Естонської Республiки, надалi "Договiрнi Сторони",

     Бажаючи розвивати морське торговельне судноплавство мiж двома країнами на засадах рiвностi i взаємної вигоди, а також

     З метою подальшого розвитку мiжнародного торговельного судноплавства на засадах принципiв свободи мореплавства,

     Домовились про таке:

Стаття 1

     Метою цiєї Угоди є:

     - регулювання i розвиток взаємовiдносин мiж двома державами у сферi торговельного судноплавства,

     - забезпечення тiсного спiвробiтництва у сферi торговельного судноплавства,

     - уникнення дiй, перешкоджаючих нормальному розвитковi морських перевезень,

     - сприяння загальному розвитковi торговельних i економiчних вiдносин мiж двома державами.

Стаття 2

     В цiй Угодi:

     1. "Судно Договiрної Сторони" - означає будь-яке судно, що зареєстроване на територiї цiєї Договiрної Сторони i несе її прапор згiдно з нацiональним законодавством. Цей термiн, однак, не включає:

     - вiйськовi кораблi, цивiльнi судна, якi збудованi або використовуються за некомерцiйним призначенням;

     - рибальськi та промисловi судна.

     2. "Член екiпажу судна" - означає капiтана або будь-яку особу, яка дiйсно зайнята пiд час рейсу на борту судна виконанням обов'язкiв, що пов'язанi з експлуатацiєю й обслуговуванням судна, та чиє прiзвище включене до суднової ролi.

Стаття 3

     1. Ця Угода регулює взаємовiдносини мiж Договiрними Сторонами, пiдтверджує їх прихильнiсть принципам свободи торговельного судноплавства та згоду уникати дiй, перешкоджаючих нормальному розвитковi свiтового мореплавства.

     2. Кожна Договiрна Сторона забезпечує суднам iншої Договiрної Сторони таке ж ставлення, яке вона забезпечує своїм власним суднам у частинi вiльного доступу в порти, використання портiв для навантаження i розвантаження вантажiв, посадки й висадки пасажирiв, здiйснення звичайних комерцiйних операцiй i користування всiма послугами для мореплавства, використання всього навiгацiйного обслуговування.

     3. Положення пункту 2 цiєї статтi:

     a) не поширюються на порти, закритi для заходу iноземних суден;

     b) не поширюються на види дiяльностi, що зарезервованi кожною з Договiрних Сторiн для своїх органiзацiй i пiдприємств, зокрема на нацiональний каботаж i морське рибальство;

     c) не зобов'язують Договiрну Сторону розповсюджувати на судна iншої Договiрної Сторони виключення з обов'язкової лоцманської проводки, що надаються своїм власним суднам;

     d) не торкаються правил в'їзду i перебування iноземцiв.

     4. Кожна Договiрна Сторона гарантує суднам iншої Договiрної Сторони, недискримiнацiйне вiдношення в частинi портових зборiв i податкiв у вiдповiдностi з тарифами для iноземних суден.

Стаття 4

     Договiрнi Сторони вживуть у межах своїх законiв i правил усiх можливих заходiв для скорочення перебування суден у своїх портах i спрощення адмiнiстративних, митних i карантинних формальностей.

Стаття 5

     1. Документи, що пiдтверджують нацiональнiсть суден, обмiрнi свiдоцтва та iншi судновi документи, виданi або визнанi однiєю з Договiрних Сторiн, визнаватимуться iншою Договiрною Стороною.

     2. Судна кожної з Договiрних Сторiн, забезпеченi обмiрними свiдоцтвами, виданими вiдповiдно до мiжнародної Конвенцiї про вимiр суднового тоннажу 1969 року ( 995_145 ) або до дiючих законiв, звiльняються вiд повторного вимiрювання тоннажу в портах iншої Договiрної Сторони. У випадку змiни системи вимiру тоннажу однiєю з Договiрних Сторiн остання iнформує iншу Договiрну Сторону про змiни.

Стаття 6

     1. Кожна Договiрна Сторона визнає посвiдчення особи морякiв, якi виданi компетентними органами iншої Договiрної Сторони, i гарантує власникам таких посвiдчень права, якi передбаченi Конвенцiєю про полегшення мiжнародного морського судноплавства 1965 року i Конвенцiєю про нацiональнi посвiдчення особи морякiв (Конвенцiя МОП N 108 вiд 1958 року).

     2. Такими посвiдченнями особи є:

     - для України - Посвiдчення особи моряка або Паспорт моряка;

     - для Естонської Республiки - Посвiдчення Естонського моряка або Сертифiкат записiв про службу на Естонських суднах.

     3. Договiрнi Сторони зберiгають, однак, право вiдмовити у в'їздi на свою територiю будь-якiй особi, яка має вищезазначене посвiдчення особи моряка, але яку вони визнають небажаною.

Стаття 7

     1. Правоохороннi органи Договiрних Сторiн не прийматимуть до розгляду позови, що виникають з угоди найму в ролi члена екiпажу судна iншої Договiрної Сторони без згоди компетентної дипломатичної або консульської посадової особи цiєї iншої Договiрної Сторони.

     2. У випадку, якщо член екiпажу судна однiєї Договiрної Сторони здiйснить злочин на борту судна, що перебуває в межах порту iншої Договiрної Сторони, властi цiєї iншої Договiрної Сторони не переслiдуватимуть його без згоди компетентної дипломатичної чи консульської офiцiйної особи країни прапора судна, якщо на думку згаданих властей:

     a) наслiдки злочину не розповсюджуються на територiю держави, в якiй перебуває судно;

     b) злочин не порушує громадський порядок держави та її безпеку;

     c) злочин за законами цiєї держави не розглядається як тяжкий злочин;

     d) злочин не здiйснено проти будь-якої особи, крiм членiв екiпажу цього судна.

     3. Положення пункту 2 цiєї Статтi не обмежують права контролю i розслiдування, якi властi кожної Договiрної Сторони мають згiдно iз своїм законодавством.

Стаття 8

     1. Якщо судно однiєї з Договiрних Сторiн зазнає корабельної аварiї, сяде на мiлину, буде викинуте на берег, або зазнає iншої аварiї бiля берегiв iншої Договiрної Сторони, судно i вантаж на територiї цiєї iншої Договiрної Сторони отримають таке ж ставлення, як i її власнi судна.

     2. Екiпаж i пасажири, а також саме судно i його вантаж у будь-який час отримають допомогу i сприяння в тому ж обсязi, як i у випадку з нацiональним судном.

     3. Вантаж i майно вивантаженi або врятованi з судна, як зазначено в пунктi 1 цiєї статтi, не обкладаються нiяким митом за умови, що вони доставленi на територiю iншої Договiрної Сторони не для використання чи споживання.

Стаття 9

     Для виконання умов цiєї Угоди компетентними органами Договiрних Сторiн є:

     вiд Уряду України - Мiнiстерство транспорту;

     вiд Уряду Естонської Республiки - Мiнiстерство транспорту та комунiкацiй.

Стаття 10

     1. Договiрнi Сторони згоджуються:

     a) сприяти участi суден обох Договiрних Сторiн у двосторонньому морському торговельному судноплавствi згiдно з торговельними контрактами.

     З цiєю метою вони, зокрема, заохочуватимуть створення спiльних судноплавних лiнiй вiдповiдно до принципiв рiвностi i взаємної вигоди;

     b) не перешкоджати участi суден однiєї Договiрної Сторони в перевезеннях вантажiв морської торгiвлi мiж портами iншої Договiрної Сторони i портами третiх країн.

     2. Положення цiєї Статтi не обмежують право суден третiх країн брати участь у перевезеннях вантажiв морської торгiвлi мiж портами Договiрних Сторiн.

Стаття 11

     Попередження подвiйного оподаткування доходiв i прибуткiв, що отримуються на територiї однiєї Договiрної Сторони судноплавними пiдприємствами або компанiями, якi зареєстрованi i контролюються з територiї другої Договiрної Сторони, регулюються окремою угодою, що укладається мiж Договiрними Сторонами.

Стаття 12

     Договiрнi Сторони в межах їх нацiонального законодавства докладатимуть зусиль для пiдтримки i розвитку ефективного спiвробiтництва мiж властями i комерцiйними органiзацiями, що працюють в галузi морського судноплавства в цих країнах. Зокрема, Договiрнi Сторони згоджуються проводити взаємнi консультацiї та обмiн iнформацiєю мiж їхнiми вiдповiдними судноплавними органiзацiями i пiдприємствами.

Стаття 13

     Будь-якi суперечки з тлумачення або застосування цiєї Угоди регулюватимуться шляхом прямих переговорiв компетентних органiв Договiрних Сторiн, якi згаданi в статтi 9. Якщо компетентнi органи не зможуть дiйти згоди, суперечку буде вирiшено через дипломатичнi канали.

Стаття 14

     Ця Угода набуває чинностi в день одержання останнього письмового повiдомлення, яким друга Договiрна Сторона сповiщається про виконання конституцiйних або iнших юридичних процедур, необхiдних для набуття чинностi Угодою.

     Ця Угода укладена на невизначений строк.

     Кожна Договiрна Сторона може повiдомити iншу Договiрну Сторону в письмовiй формi по дипломатичних каналах про свiй намiр призупинити дiю цiєї Угоди. Угода лишатиметься чинною протягом шести мiсяцiв з дня отримання такого повiдомлення.

     Здiйснено 24 травня 1995 р. в м. Таллiннi в двох примiрниках українською, естонською i англiйською мовами, причому обидва тексти є автентичними. У випадку будь-якого рiзночитання переважним є англiйський текст.

Мiжнародне приватне право
Двостороннi мiжнароднi договори України, т. 2
Видавництво Port-Roual, 2000