ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМIНIСТРАЦIЯ УКРАЇНИ

     До Державної податкової адмiнiстрацiї України останнiм часом надходять в значнiй кiлькостi запити пiдлеглих податкових органiв, пiдприємств, громадських органiзацiї щодо надання роз'яснення положень чинного валютного законодавства при вирiшеннi питань застосування до суб'єктiв пiдприємництва вiдповiдальностi при виконаннi ними договорiв комiсiї.

     У зв'язку з цим надаємо наступнi роз'яснення стосовно порядку застосування деяких норм валютного законодавства.

     Вiдповiдно до ст. 397 Цивiльного кодексу України за угодою, укладеною комiсiонером з третьою особою, набуває права i стає зобов'язаним комiсiонер, хоча б комiтент був названий в угодi або вступив з третьою особою в безпосереднi вiдносини по виконанню цiєї угоди.

     Нормами ст. 402 зазначеного Кодексу встановлено, що комiсiонер повинен виконати всi обов'язки i здiйснити всi права, що випливають з угоди, укладеної ним з третьою особою.

     Комiсiонер не вiдповiдає перед комiтентом за виконання третьою особою угоди, укладеної ним за рахунок комiтента, крiм випадкiв, коли комiсiонер приймає на себе поруку за виконання третьою особою цiєї угоди (делькредере).

     У разi порушення третьою особою угоди, укладеної з ним комiсiонером, комiсiонер зобов'язаний без зволiкання повiдомити про це комiтента, зiбрати i забезпечити необхiднi докази. Комiтент, повiдомлений про порушення третьою особою угоди, укладеної з ним комiсiонером, вправi вимагати передачi йому вимог комiсiонера до цiєї особи за зазначеною угодою.

     Враховуючи вищевикладене, вiдповiдальнiсть, що передбачена ст. 4 Закону України вiд 23.09.94 р. N 185/94-ВР "Про порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютi" за порушення термiнiв розрахункiв, встановлених статтями 1 i 2 цього Закону, при виконаннi договорiв комiсiї (за якими комiсiонером здiйснюється продаж товарiв нерезиденту), покладається на сторону договору, яка набуває права, i стає зобов'язаним за зовнiшньоекономiчним договором, укладеним з третьою особою.

     Повiдомляємо, що роз'яснення з зазначеного питання, наданi в п. 3 листа Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 15.12.2000 р. N 16711/7/22-2317, вважати такими, що втратили чиннiсть.

"Вiсник податкової служби України", N 9, березень, 2003 р.