ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМIНIСТРАЦIЯ УКРАЇНИ

     ДПА України розглянула запит ТОВ щодо порядку оподаткування ПДВ доходiв, якi отримують українськi юрособи на територiї Росiйської Федерацiї, та порядку оподаткування валютної виручки за роботи, виконанi українськими суб'єктами пiдприємницької дiяльностi на територiї Росiйської Федерацiї, i повiдомляє.

     ПДВ - це непрямий загальнодержавний податок на споживання товарiв (робiт, послуг) на митнiй територiї України, i порядок нарахування ПДВ щодо оподатковуваних операцiй не змiнюється жодним мiжнародним договором, укладеним мiж Україною i Росiйською Федерацiєю.

     Вiдповiдно до пп.3.1.1 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартiсть" об'єктом оподаткування ПДВ є операцiї з продажу товарiв (робiт, послуг) на митнiй територiї України. При цьому база оподаткування таких операцiй вiдповiдно до п.4.1 ст.4 Закону визначається виходячи з їх договiрної (контрактної) вартостi, яка визначається за вiльними або регульованими цiнами (тарифами). До складу договiрної (контрактної) вартостi включаються загальнодержавнi (українськi) податки, збори та обов'язковi платежi, якi включаються в цiну товарiв (робiт, послуг) згiдно iз законами України з питань оподаткування, за винятком ПДВ. Крiм того, договiрна (контрактна) вартiсть включає також будь-якi суми коштiв, вартiсть матерiальних i нематерiальних активiв, що передаються платнику ПДВ безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацiєю вартостi товарiв (робiт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку.

     При цьому для цiлей оподаткування ПДВ операцiй з продажу товарiв (робiт, послуг) на митнiй територiї України не має значення джерело походження коштiв, якi отримує український продавець товарiв (виконавець робiт, послуг). А тому операцiї з продажу товарiв (робiт, послуг) на митнiй територiї України оподатковуються в загальновстановленому порядку за ставкою 20%. У разi здiйснення операцiй з продажу товарiв (робiт, послуг) на експорт застосовується нульова ставка податку.

     Що ж стосується валютної виручки, то ДПА України зазначає таке.

     Статтею 1 Закону України вiд 23.09.1994 р. N 185/94-ВР "Про порядок здiйснення розрахункiв у iноземнiй валютi" (далi - Закон-1) визначено, що виручка резидентiв у iноземнiй валютi пiдлягає зарахуванню на їх валютнi рахунки в уповноважених банках у термiни виплати заборгованостей, зазначенi в контрактах, але не пiзнiше 90 календарних днiв з дати митного оформлення (виписки вивiзної ВМД) продукцiї, що експортується, а в разi експорту робiт (послуг), прав iнтелектуальної власностi - з моменту пiдписання акта або iншого документа, який засвiдчує виконання робiт (послуг), експорт прав iнтелектуальної власностi. Перевищення зазначеного термiну потребує iндивiдуальної лiцензiї НБУ.

     Згiдно зi ст.4 Закону-1 порушення резидентами термiнiв, передбачених ст.1 i 2 Закону-1, тягне за собою вiдповiдальнiсть у виглядi стягнення пенi за кожний день прострочення у розмiрi 0,3% вiд суми не одержаної виручки (митної вартостi недопоставленої продукцiї) в iноземнiй валютi, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованостi.

     Пунктом 2.3 Iнструкцiї про порядок здiйснення контролю i отримання лiцензiй за експортними, iмпортними та лiзинговими операцiями, затвердженими постановою Правлiння НБУ вiд 24.03.1999 р. N 136, яка зареєстрована в Мiн'юстi України 28.05.1999 р. N 338/3631, також передбачено зняття банком експортної операцiї резидента з контролю пiсля зарахування виручки за цiєю операцiєю (або її частини - уразi здiйснення обов'язкового продажу) на його поточний рахунок.

     При цьому слiд зазначити, що розмiр виручки резидента в iноземнiй валютi визначається виходячи з умов договору та вiдображеної вартостi експортованих товарiв (робiт, послуг) в первинних документах, якi засвiдчують фактичне виконання зовнiшньоекономiчної операцiї. Тобто надходження в установлений термiн валютної виручки не в повному обсязi, передбаченому в контрактi, а зменшеному на суму сплаченого на митнiй територiї Росiйської Федерацiї ПДВ не звiльняє резидента України вiд вiдповiдальностi, передбаченої ст.4 Закону-1.