УГОДА

мiж Урядом України та Урядом Королiвства Швецiя про сприяння та взаємний захист iнвестицiй

(Угоду ратифiковано Законом N 645/96-ВР вiд 25.12.96)

     Уряд України та Уряд Королiвства Швецiя, (якi надалi iменуються "Договiрнi Сторони"),

     бажаючи посилити економiчне спiвробiтництво для взаємної вигоди обох Держав,

     маючи намiр створити i пiдтримувати справедливi та сприятливi умови для iнвестицiй iнвесторiв однiєї Держави на територiї iншої Держави, та

     визнаючи, що сприяння та взаємний захист iнвестицiй, згiдно з цiєю Угодою, стимулює дiлову iнiцiативу в цiй сферi,

     домовились про наступне:

Стаття 1
Визначення

     Для цiлей цiєї Угоди:

     1. Термiн "iнвестицiя" охоплюватиме будь-який вид активiв, iнвестованих у зв'язку з економiчною дiяльнiстю iнвестором однiєї Договiрної Сторони на територiї iншої Договiрної Сторони, вiдповiдно до законiв та правил останньої та включатиме, зокрема, але не виключно:

     а) рухоме та нерухоме майно, як i будь-якi iншi права власностi in rem, такi як заставнi, права утримання, забезпечення з позики та подiбнi права;

     b) компанiї або акцiї, цiннi папери та борговi зобов'язання або будь-яку iншу форму участi в компанiї;

     с) вимоги стосовно грошей або будь-якої дiяльностi, що має економiчну цiннiсть;

     d) права iнтелектуальної власностi, включаючи авторськi права, товарнi знаки, патенти, промисловi зразки, торговельнi назви, так як i технiчнi процеси, ноу-хау, торговельнi секрети та гудвiл;

     е) будь-яке право, надане згiдно з правом або за контрактом, та будь-якi лiцензiї та дозволи вiдповiдно до права, включаючи концесii на розвiдку, видобування, розвиток та експлуатацiю природних ресурсiв.

     Будь-яка змiна форми, в якiй активи iнвестованi, не впливатиме на їх характер як iнвестицiй.

     2. Товарам, якi згiдно з лiзинговою угодою знаходяться в розпорядженнi орендатора на територiї однiєї Договiрної Сторони, а особа, що здає в оренду є громадянином iншої Договiрної Сторони або юридичною особою, що має своє розташування на територiї цiєї Договiрної Сторони, надаватиметься не менш сприятливе ставлення, нiж до iнвестицiй.

     3. Термiн "iнвестор" означатиме:

     а) будь-яку фiзичну особу, яка має громадянство будь-якої Договiрної Сторони згiдно з її законодавством;

     b) будь-яку юридичну особу або iншу установу, з або без юридичного статусу, зареєстровану або засновану згiдно з законодавством будь-якої Договiрної Сторони та дiяльнiсть якої направлена на отримання вигоди; та

     будь-яку юридичну особу, що має своє розташування в третiй країнi, в якiй ефективний контроль здiйснюється iнвестором будь-якої Договiрної Сторони. Якщо є сумнiв, що iнвестор будь-якої Договiрної Сторони здiйснює ефективний контроль юридичної особи в третiй країнi, iнвестор, який заявляє про такий контроль, пiдтверджує, що такий контроль iснує.

     4. Термiн "доходи" означатиме суми, одержанi внаслiдок iнвестицiї, та зокрема, хоча не виключно, включатиме прибутки, вiдсоток, прирiст капiталу, акцiї, дивiденди, роялтi та плату за послуги.

     5. Термiн "територiя" означатиме вiдносно кожної Договiрної Сторони територiю, що знаходиться пiд її суверенiтетом, i морськi та пiдводнi райони, над якими ця Договiрна Сторона здiйснює, у вiдповiдностi з мiжнародним правом, суверенiтет, сувереннi права або юрисдикцiю.

Стаття 2
Сприяння та захист iнвестицiй

     1. Кожна Договiрна Сторона на своїй територiї заохочуватиме та допускатиме, згiдно з її законами та правилами, iнвестицiї iнвесторiв iншої Договiрної Сторони.

     2. Кожна Договiрна Сторона буде весь час забезпечувати чесний та справедливий режим iнвестування iнвесторами iншої Договiрної Сторони i не буде шкодити управлiнню, пiдтриманню, використанню, володiнню або можливостi розпорядження ними, а також праву придбання товарiв та послуг i продажу своєї продукцiї через безрозсудливi або дискримiнацiйнi заходи.

     3. Вiдповiдно до законiв та правил, якi стосуються в'їзду та перебування iноземцiв, особам, що працюють на iнвестора однiєї Договiрної Сторони, а також членам їхнiх сiмей буде дозволено в'їжджати, залишатися або залишати територiю iншої Договiрної Сторони.

     4. Для створення сприятливих умов для оцiнки фiнансового положення та результатiв дiяльностi, пов'язаної з iнвестицiями на територiї однiєї з Договiрних Сторiн, ця Договiрна Сторона, не зважаючи на свої власнi вимоги до бухгалтерської справи та аудиторської дiяльностi, дозволятиме, щоб iнвестицiя також пiдлягала бухгалтерiї та ревiзiї згiдно зi стандартами, яким пiдлягає iнвестор, з боку його державних вимог або у вiдповiдностi з мiжнародно прийнятими стандартами (наприклад, Мiжнароднi розрахунковi стандарти (МРС), складенi Мiжнародним комiтетом розрахункових стандартiв). Результат такої бухгалтерської справи та ревiзiї буде вiльно передаватися iнвестору.

     5. Iнвестицiям iнвесторiв кожної з Договiрних Сторiн постiйно надаватиметься чесний та справедливий режим та повний захист i гарантiя на територiї iншої Договiрної Сторони.

Стаття 3
Нацiональний режим та режим найбiльшого сприяння

     1. Кожна Договiрна Сторона на своїй територiї надаватиме iнвестицiям та доходам iнвесторiв iншої Договiрної Сторони режим, який є справедливим та рiвним, та не менш сприятливим нiж той, який вона надає iнвестицiям та доходам своїх власних iнвесторiв або iнвестицiям та доходам iнвесторiв будь-якої третьої Держави, який з них є бiльш сприятливим.

     2. Кожна Договiрна Сторона на своїй територiї надасть iнвесторам iншої Договiрної Сторони у вiдношеннi до управлiння, пiдтримання, використання, володiння або можливостi розпорядження своїми iнвестицiями, режим, що є справедливим i рiвним та не менш сприятливим, нiж той, який вона надає своїм власним iнвесторам або iнвесторам третьої Держави, який з них є бiльш сприятливим.

     3. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї Статтi не тлумачитимуться так, щоб зобов'язати одну Договiрну Сторону поширювати на iнвесторiв iншої вигоду вiд будь-якого режиму, преференцiї або привiлеї, якi можуть бути поширенi останньою Договiрною Стороною, якi випливають з:

     а) будь-якого iснуючого або майбутнього митного союзу або зони вiльної торгiвлi, або подiбних мiжнародних угод, що ведуть до таких союзiв, або iнституцiй, або iнших форм регiонального економiчного спiвробiтництва, стороною яких будь-яка Договiрна Сторона є або може стати;

     b) будь-якої мiжнародної угоди або домовленостi, яка стосується повнiстю або частково оподаткування або будь-якого внутрiшнього законодавства, що має вiдношення повнiстю або частково до оподаткування.

Стаття 4
Компенсацiя за втрати

     1. Коли iнвестицiї iнвесторiв будь-якої Договiрної Сторони зазнають втрати через вiйну, збройний конфлiкт, нацiональний надзвичайний стан, переворот, повстання, заколот або iншi подiбнi подiї на територiї iншої Договiрної Сторони, їм надаватиметься останньою Договiрною Стороною режим, у вiдношеннi до реституцiй, вiдшкодування, компенсацiї або iншого вирiшення, не менш сприятливим, нiж той, який остання Договiрна Сторона надає своїм власним iнвесторам або iнвесторам будь-якої третьої Держави.

     2. Не зашкоджаючи умовам пункту 1 цiєї Статтi, iнвесторам однiєї Договiрної Сторони, якi пiд час будь-яких подiй, згаданих у цьому пунктi, зазнають втрат на територiї iншої Договiрної Сторони, якi виникають внаслiдок:

     а) реквiзицiї їх власностi її силами або владами;

     b) руйнування їх власностi її силами або владами, яке не було викликане воєнними дiями, або не вимагалось необхiдною ситуацiєю,

     буде надано негайну справедливу та адекватну компенсацiю за втрати, яких зазнали пiд час перiоду реквiзицiї або в результатi руйнування власностi.

     Платежi, що виникають, будуть вiльно переводитися у вiльно конвертованiй валютi без затримки.

Стаття 5
Експропрiацiя

     1. Iнвестицiї iнвесторiв кожної Договiрної Сторони не будуть нацiоналiзованi, експропрiйованi або пiдданi заходам, що мають ефект, еквiвалентний нацiоналiзацiї або експропрiацiї (надалi iменується "експропрiацiя") на територiї iншої Договiрної Сторони, окрiм задля суспiльних цiлей. Експропрiацiя проводитиметься за належним судочинством, на недискримiнацiйнiй основi та супроводжуватиметься умовами про вимогу негайної, адекватної та ефективної компенсацiї. Така компенсацiя сплачуватиметься у валютi, в якiй були зробленi iнвестицiї або в будь-якiй iншiй валютi, що є прийнятною для iнвестора, та дорiвнюватиме справедливiй ринковiй цiнi експропрiйованої iнвестицiї, яка iснувала безпосередньо перед тим, коли про експропрiацiю або загрозу експропрiацiї стало загально вiдомо, включатиме вiдсоток з дати експропрiацiї, робитиметься без затримки, буде такою, що ефективно реалiзується та вiльно переказується у вiльно конвертованiй валютi.

     2. Потерпiлий iнвестор матиме право на негайний перегляд судовою або iншою незалежною владою цiєї Договiрної Сторони його випадку та оцiнку його iнвестицiй вiдповiдно до принципiв, викладених у цiй Статтi.

     3. Положення пункту 1 цiєї Статтi також застосовуватимуться тодi, коли Договiрна Сторона експропрiює активи компанiї, яка зареєстрована або заснована згiдно з чинним на будь-якiй частинi її власної територiї законом та в якiй iнвестори iншої Договiрної Сторони мають частки.

Стаття 6
Перекази

     1. Договiрнi Сторони гарантуватимуть переказ платежiв, якi стосуються iнвестицiй та доходiв. Перекази робитимуться у вiльно конвертованiй валютi, без будь-яких обмежень i безпiдставної затримки. Такi перекази включатимуть, зокрема, але не виключно:

     а) капiтал та додатковi суми для пiдтримки або збiльшення iнвестицiй;

     b) прибутки вiд iнвестицiй;

     c) грошовi засоби у виплатах займу;

     d) надходження вiд продажу або лiквiдацiї iнвестицiй;

     е) заробiтки осiб, що не є громадянами, але яким дозволено працювати у зв'язку з iнвестуванням на її територiї.

     2. Для цiлей цiєї Угоди обмiнними курсами будуть офiцiйнi курси, переважаючi ринковi курси, дiйснi на дату переказу, вiдносно поточних угод у валютi, що має переводитись.

Стаття 7
Суброгацiя

     1. Якщо Договiрна Сторона або її призначений представник здiйснює платежi згiдно з гарантiєю, що вона надала в зв'язку з iнвестицiєю на територiї iншої Договiрної Сторони, остання Договiрна Сторона визнає, не зашкоджаючи правам колишньої Договiрної Сторони в рамках дiї Статтi 9 цiєї Угоди:

     а) передачу згiдно з законною угодою в цiй країнi будь-якого права або права вимоги iнвестора до попередньої Договiрної Сторони або до її призначеного посередника, так як i те,

     b) що попередня Договiрна Сторона або її призначений представник отримали право суброгацiї користуватися правами та висувати вимоги цього iнвестора.

     2. Отриманi внаслiдок суброгацiї права або вимоги не виходитимуть за рамки прав та вимог iнвестора.

Стаття 8
Спори мiж Договiрною Стороною та iнвестором iншої Договiрної Сторони

     1. Будь-який спiр стосовно iнвестицiй мiж iнвестором однiєї Договiрної Сторони та iншою Договiрною Стороною буде, по можливостi, вирiшуватися дружнiм шляхом.

     2. Якщо спiр не може бути таким чином вирiшений протягом шести мiсяцiв вiд дати, коли будь-яка iз Сторiн пiдняля питання про спiр, iнвестор матиме право передати спiр до мiжнародного арбiтражу для остаточного вирiшення. Iнвестор на свiй вибiр може передавати справу до:

     а) Мiжнародного Центру з Вирiшення Iнвестицiйних Спорiв (IКСIД), створеного вiдповiдно до Конвенцiї з Вирiшення Iнвестицiйних Спорiв мiж Державами та Громадянами iнших Держав, вiдкритої до пiдписання у Вашiнгтонi 18 березня 1965 року, як тiльки Україна стане стороною цiєї Конвенцiї. На той час, коли Україна не є стороною згаданої Конвенцiї, спори можуть бути вирiшенi згiдно з правилами, що регулюють Додатковими Правилами Адмiнiстративного Врегулювання Секретарiату IКСIД, або

     b) трибуналу ad hoc, який має бути створений, якщо про iнше не узгоджено мiж сторонами спору, згiдно з Арбiтражними Правилами Комiсiї Органiзацiї Об'єднаних Нацiй з Права Мiжнародної Торгiвлi (ЮНСIТРАЛ).

     3. Кожна Договiрна Сторона таким чином погоджується на передачу будь-якого iнвестицiйного спору для вирiшення обов'язкового до арбiтражу, у вiдповiдностi з вибором iнвестора згiдно з параграфом (2). Ця згода та передача спору iнвестором згiдно з параграфом (2) повинна вiдповiдати вимогам:

     а) частини II Конвенцiї IКСIД (Юрисдикцiя Центру) та Додатковим Правилам для письмової згоди сторiн спору;

     b) Статтi II Конвенцiї Об'єднаних Нацiй про Визнання та Виконання Iноземних Арбiтражних рiшень, пiдписаної в м.Нью-Йорк 10 червня 1958 року (Нью-Йоркська Конвенцiя), та

     с) письмової угоди мiж сторонами контракту для цiлей Статтi I Арбiтражних Правил ЮНСIТРАЛ.

     4. Будь-який арбiтраж у вiдповiдностi з параграфом (2) буде проводитися в державi, яка є стороною Нью-Йоркської Конвенцiї.

     5. Будь-яке арбiтражне рiшення, прийнятне згiдно з цiєю Статтею, буде остаточним та обов'язковим для сторiн спору та буде виконуватись у вiдповiдностi з нацiональним законом. Кожна сторона виконуватиме без затримки умови будь-якого рiшення та забезпечуватиме на її територiї його виконання.

     6. У будь-якiй процедурi стосовно iнвестицiйного спору сторона не заявлятиме як захист зустрiчний позов, право протиставлення, або з будь-якої iншої причини, що вiдшкодування або iнша компенсацiя для всiєї або частини передбачуваних збиткiв, що були отриманi або будуть отриманi у вiдповiдностi iз страховим або гарантiйним контрактом.

     7. Для цiлей Статтi 25 (2) (b) Конвенцiї IКСIД та цiєї Статтi компанiя Договiрної Сторони, в якiй ефективний контроль здiйснюється iнвесторами iншої Договiрної Сторони, негайно перед виникненням випадку або випадкiв, що породжують iнвестицiйний спiр, буде користуватися таким же ставленням, як компанiя iншої Договiрної Сторони.

Стаття 9
Вирiшення спорiв мiж Договiрними Сторонами

     1. Спори мiж Договiрними Сторонами вiдносно тлумачення або застосування цiєї Угоди повиннi, якщо це можливо, вирiшуватись шляхом консультацiй або переговорiв.

     2. Якщо такий спiр не може бути таким чином вирiшений протягом шести мiсяцiв, починаючи з моменту, коли будь-яка з Договiрних Сторiн подала прохання про такi переговори, вiн має за вимогою будь-якої Договiрної Сторони передаватися до Арбiтражного Суду вiдповiдно до положень цiєї Статтi.

     3. Арбiтражний Суд створюватиметься для кожного iндивiдуального випадку наступним чином. Протягом двох мiсяцiв пiсля отримання звернення про арбiтражне рiшення, кожна з Договiрних Сторiн призначить одного члена цього Суду. Цi два члени потiм оберуть громадянини третьої Держави, якого пiсля схвалення Договiрними Сторонами, буде призначено Головою Суду (надалi згадується як "Голова"). Голову буде призначено протягом трьох мiсяцiв з дати призначення iнших двох членiв.

     4. Якщо протягом будь-якого з перiодiв, зазначених у пунктi 3 цiєї Статтi, необхiднi призначення не були зробленi, може бути запрошено Президента Мiжнародного Суду Справедливостi зробити необхiднi призначення. Якщо з'ясується, що вiн є громадянином будь-якої Договiрної Сторони, або якщо iншi причини перешкоджають йому виконувати вказану функцiю, буде запрошено Вiце-Президента зробити необхiднi призначення. Якщо з'ясується, що Вiце-Президент також є громадянином будь-якої Договiрної Сторони або не може виконувати зазначену функцiю, член Мiжнародного Суду Справедливостi, наступний за старшинством, який не є громадянином будь-якої Договiрної Сторони, буде запрошений зробити необхiднi призначення.

     5. Арбiтражний Суд досягатиме своїх рiшень бiльшiстю голосiв. Такi рiшення будуть остаточними та обов'язковими. Кожна Договiрна Сторона нестиме витрати вiдносно своїх членiв суду та свого представництва в арбiтражному судочинствi; витрати вiдносно Голови та витрати, що залишаються, нестимуть у рiвних частинах обидвi Договiрнi Сторони. Арбiтражний Суд може, проте, у своєму рiшеннi зазначити, що бiльшу частину витрат нестиме одна з двох Договiрних Сторiн. Стосовно всього iншого процедура Арбiтражного Суду визначатиметься самим Судом.

Стаття 10
Застосування iнших правил та спецiальних зобов'язань

     1. Якщо питання регулюється одночасно цiєю Угодою та iншою мiжнародною угодою, сторонами якої є обидвi Договiрнi Сторони, нiщо в цiй угодi не заважатиме Договiрним Сторонам або будь-яким їх iнвесторам, якi володiють iнвестицiями на територiї iншої Договiрної Сторони, користуватися перевагами тих правил, якi є бiльш сприятливими, у вiдношеннi до його випадку.

     2. Якщо режим, який має надаватися однiєю Договiрною Стороною iнвесторам iншої Договiрної Сторони вiдповiдно до положень мiжнародного права, її внутрiшнiх законiв та правил або iнших спецiальних положень контрактiв, є бiльш сприятливий, нiж той, який надається цiєю Угодою, буде надано бiльш сприятливий.

Стаття 11
Застосування цiєї Угоди

     1. Умови цiєї Угоди застосовуватимуться до iнвестицiй, здiйснених iнвесторами однiєї Договiрної Сторони на територiї iншої Договiрної Сторони як до, так i пiсля набуття чинностi цiєю Угодою, але не мають застосовуватися до будь-якого спору щодо iнвестицiй, який виник, або до будь-якої претензiї щодо iнвестицiї, що були врегульованi перед набуттям чинностi Угодою.

Стаття 12
Набуття чинностi, тривалiсть та припинення

     1. Ця Угода набере чинностi в перший день другого мiсяця, що йде за датою, в яку Договiрнi Сторони письмово повiдомили одна одну, що юридичнi процедури, необхiднi для набуття чинностi Угодою, в своїй вiдповiднiй країнi виконанi.

     2. Ця Угода залишається чинною протягом п'ятнадцяти рокiв. Вона продовжуватиме залишатися чинною доти, доки за один рiк до закiнчення початкового або будь-якого подальшого перiодiв будь-яка з Договiрних Сторiн не надiшле iншiй письмове повiдомлення про свiй намiр припинити Угоду.

     3. Вiдносно iнвестицiй, здiйснених до припинення дiї цiєї Угоди, умови цiєї Угоди залишатимуться чинними протягом десяти рокiв з дати припинення.

     На посвiдчення чого тi, що пiдписалися нижче, до того ж належним чином уповноваженi, пiдписали цю Угоду.

     Здiйснено в м.Києвi 15 серпня 1995 р. у двох дiйсних примiрниках, кожний українською, шведською та англiйською мовами, причому три тексти є рiвно автентичними. У разi виникнення розбiжностей щодо тлумачення переважну силу матиме текст англiйською мовою.

За Уряд України

За Уряд Королiвства Швецiя