КОНВЕНЦIЯ
мiж Кабiнетом Мiнiстрiв України i Урядом Алжирської Народної Демократичної Республiки про уникнення подвiйного оподаткування доходiв i майна та попередження податкових ухилень
Кабiнет Мiнiстрiв України i Уряд Алжирської Народної Демократичної Республiки,
бажаючи укласти Конвенцiю про уникнення подвiйного оподаткування доходiв i майна та попередження податкових ухилень
i пiдтверджуючи своє прагнення до розвитку та поглиблення взаємних економiчних стосункiв,
домовились про таке:
Стаття 1
Особи, до яких застосовується Конвенцiя
Ця Конвенцiя застосовується до осiб, якi є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.
Стаття 2
Податки, на якi поширюється Конвенцiя
1. Ця Конвенцiя застосовується до податкiв на доходи i на майно, що стягуються вiд iменi Договiрної Держави або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу або органу мiсцевої влади, незалежно вiд способу їх стягнення.
2. Податками на доходи i майно вважаються всi податки, що стягуються з загальної суми доходу та вартостi майна або з елементiв доходу, включаючи податки на доходи вiд вiдчуження рухомого або нерухомого майна, i податки на загальну суму заробiтної плати або платнi, сплачуваних пiдприємством, а також податки на прирiст вартостi майна.
3. Податками, на якi поширюється ця Конвенцiя, зокрема, є:
a) в Алжирськiй Народнiй Демократичнiй Республiцi:
1) податок на загальний доход;
2) податок на прибуток акцiонерних товариств;
3) податок на професiйну дiяльнiсть;
4) податок на загальну суму заробiтної плати;
5) податок на майно;
6) роялтi та податок на результати дiяльностi, пов'язаної з дослiдницькою, пошуковою дiяльнiстю, видобутком та транспортуванням по трубопроводах вуглеводнiв
(далi "алжирський податок");
b) в Українi:
(i) податок на прибуток пiдприємств; i
(ii) прибутковий податок з громадян
(далi "український податок").
4. Ця Конвенцiя застосовується також до будь-яких iдентичних або подiбних по сутi податкiв, якi будуть стягуватися кожною з Договiрних Держав пiсля дати пiдписання цiєї Конвенцiї, на додаток до або замiсть iснуючих податкiв цiєї Договiрної Держави. Компетентнi органи Договiрних Держав будуть повiдомляти один одного про будь-якi iстотнi змiни, що вiдбуватимуться в їхнiх законодавствах щодо оподаткування.
Стаття 3
Загальнi визначення
1. Для цiлей цiєї Конвенцiї, якщо iз контексту не випливає iнше:
a) термiни "Договiрна Держава" i "друга Договiрна Держава" означають залежно вiд контексту Україну або Алжир;
b) термiн "Алжир" означає Алжирську Народну Демократичну Республiку i при використаннi в географiчному значеннi означає територiю Алжирської Народної Демократичної Республiки, включаючи територiальне море i будь-яку територiю за межами територiального моря, в межах якої згiдно з мiжнародним правом i нацiональним законодавством Алжирська Народна Демократична Республiка здiйснює сувереннi права з метою розвiдки i видобутку природних ресурсiв морського дна i надр та прилеглих вод;
c) термiн "Україна" при використаннi в географiчному значеннi означає територiю України, її континентальний шельф i її виключну (морську) економiчну зону, а також будь-яку iншу територiю за межами територiальних вод України, яка вiдповiдно до мiжнародного права визначається або може бути в подальшому визначена як територiя, в межах якої можуть здiйснюватись права України стосовно морського дна, надр та їхнiх природних ресурсiв;
d) термiн "особа" включає фiзичну особу, компанiю або будь-яке iнше об'єднання осiб;
e) термiн "компанiя" означає будь-яку юридичну особу або будь-яке об'єднання, що розглядається з метою оподаткування як юридична особа;
f) термiн "нацiональна особа" означає:
(i) фiзичну особу, яка має громадянство Договiрної Держави;
(ii) всi юридичнi особи, партнерства та асоцiацiї, що одержують свiй статус за чинним законодавством Договiрної Держави;
g) термiни "пiдприємство Договiрної Держави" та "пiдприємство другої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, що керується резидентом Договiрної Держави, та пiдприємство, що керується резидентом другої Договiрної Держави;
h) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським або повiтряним судном, що експлуатується пiдприємством Договiрної Держави, крiм випадкiв, коли морське або повiтряне судно експлуатується виключно мiж пунктами в другiй Договiрнiй Державi;
i) термiн "компетентний орган" означає стосовно України - Державну податкову адмiнiстрацiю України або її повноважного представника i стосовно Алжиру - Мiнiстра фiнансiв Алжиру або його повноважного представника.
2. При застосуваннi цiєї Конвенцiї Договiрною Державою будь-який термiн, не визначений у Конвенцiї, має те значення, яке надається йому за законодавством цiєї Держави щодо податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя, якщо з контексту не випливає iнше.
Стаття 4
Резидент
1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "резидент Договiрної Держави" означає особу, яка за законодавством цiєї Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi мiсця проживання, постiйного мiсця перебування, мiсцезнаходження керiвного органу, мiсця реєстрацiї або iншого аналогiчного критерiю. Цей термiн, разом з тим, не включає особу, яка пiдлягає оподаткуванню в цiй Державi тiльки щодо доходiв, одержаних з джерел у цiй Державi або стосовно майна, що в нiй знаходиться.
2. Якщо згiдно з положеннями пункту 1 цiєї статтi фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її статус визначається вiдповiдно до таких правил:
a) вона вважається резидентом Договiрної Держави, де вона має у своєму розпорядженнi постiйне житло; якщо вона має у своєму розпорядженнi постiйне житло в обох Договiрних Державах, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, де вона має бiльш тiснi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);
b) якщо Договiрна Держава, в якiй вона має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначена або якщо вона не має у своєму розпорядженнi постiйного житла в жоднiй з Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, де вона звичайно проживає;
c) якщо вона звичайно проживає в обох Договiрних Державах або якщо вона звичайно не проживає в жоднiй з них, вона вважається резидентом тiєї Держави, нацiональною особою якої вона є;
d) якщо вона є нацiональною особою обох Договiрних Держав або якщо вона не є нацiональною особою жодної з них, компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують питання оподаткування такого резидента за взаємною згодою.
3. У випадку, коли вiдповiдно до положень пункту 1 цiєї статтi особа, що не є фiзичною особою, є резидентом обох Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, в якiй мiститься її фактичний керiвний орган.
Стаття 5
Постiйне представництво
1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке повнiстю або частково здiйснюється пiдприємницька дiяльнiсть пiдприємства.
2. Термiн "постiйне представництво", зокрема, включає:
a) мiсцезнаходження дирекцiї;
b) вiддiлення;
c) контору;
d) фабрику;
e) майстерню;
f) торгову точку;
g) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр або будь-яке iнше мiсце видобутку природних ресурсiв.
3. Термiн "постiйне представництво" також включає:
a) будiвельний майданчик, будiвельний, монтажний або складальний об'єкт, або контрольну дiяльнiсть, пов'язану з ними, але лише в тому разi, якщо такi майданчик, об'єкт або дiяльнiсть iснують протягом перiоду, що перевищує шiсть мiсяцiв;
b) виконання послуг, включаючи консультативнi послуги, пiдприємством за допомогою службовцiв або iншого персоналу, найнятого пiдприємством з цiєю метою, але лише в тому разi, якщо така дiяльнiсть продовжується (на цьому ж об'єктi) в цiй країнi протягом перiоду або перiодiв, що складають у сукупностi понад шiсть мiсяцiв протягом будь-якого 12-мiсячного перiоду;
c) споруду, що використовується для розвiдки природних ресурсiв, якщо таке використання триває понад шiсть мiсяцiв.
4. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, термiн "постiйне представництво" не розглядається як такий, що включає:
a) використання споруд виключно з метою зберiгання або демонстрацiї товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству;
b) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою зберiгання або показу;
c) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою переробки iншим пiдприємством;
d) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою закупiвлi товарiв чи виробiв або для збирання iнформацiї для пiдприємства;
e) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою здiйснення для пiдприємства будь-якої iншої дiяльностi, яка має пiдготовчий або допомiжний характер;
f) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для здiйснення будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, перелiчених у пiдпунктах вiд a) до e), за умови, що сукупна дiяльнiсть постiйного мiсця дiяльностi, яка виникає внаслiдок такої комбiнацiї, має пiдготовчий або допомiжний характер.
5. Незалежно вiд положень пунктiв 1 i 2, якщо особа, iнша нiж агент з незалежним статусом, про якого йдеться в пунктi 6, дiє вiд iменi пiдприємства i має, i звичайно використовує в Договiрнiй Державi повноваження укладати контракти вiд iменi пiдприємства або утримує запаси товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству, з яких здiйснюється регулярний продаж цих товарiв чи виробiв вiд iменi пiдприємства, то це пiдприємство розглядається як таке, що має постiйне представництво в цiй Державi щодо будь-якої дiяльностi, яку ця особа здiйснює для пiдприємства, за винятком, якщо дiяльнiсть цiєї особи обмежується тiєю, що зазначена в пунктi 4, яка якщо i здiйснюється через постiйне мiсце дiяльностi, не робить з цього постiйного мiсця дiяльностi постiйного представництва вiдповiдно до положень цього пункту.
6. Пiдприємство не розглядається як таке, що має постiйне представництво в Договiрнiй Державi, лише на тiй пiдставi, що воно здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй Державi через брокера, комiсiонера чи будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що цi особи дiють у межах своєї звичайної дiяльностi.
7. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює чи контролюється компанiєю, яка є резидентом другої Договiрної Держави або яка здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй другiй Державi (через постiйне представництво або будь-яким iншим чином), сам по собi не перетворює одну з цих компанiй у постiйне представництво другої компанiї.
Стаття 6
Доходи вiд нерухомого майна
1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (включаючи доходи вiд сiльського або лiсового господарства), яке знаходиться в другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Термiн "нерухоме майно" повинен мати те значення, яке вiн має у законодавствi Договiрної Держави, в якiй знаходиться це майно. Цей термiн повинен у будь-якому разi включати майно, допомiжне щодо нерухомого майна, худобу i обладнання, що використовується в сiльському i лiсовому господарствi, права, до яких застосовуються положення загального права щодо земельної власностi, узуфрукт нерухомого майна i права на перемiннi або фiксованi платежi як компенсацiя за розробку або право на розробку мiнеральних запасiв, джерел та iнших природних ресурсiв. Морськi та повiтрянi судна не розглядаються як нерухоме майно.
3. Положення пункту 1 цiєї статтi застосовуються також до доходiв, одержуваних вiд прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якiй iншiй формi нерухомого майна.
4. Положення пунктiв 1 i 3 цiєї статтi застосовуються також до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємства i до доходiв вiд нерухомого майна, що використовується для здiйснення незалежних особистих послуг.
Стаття 7
Прибуток вiд пiдприємницької дiяльностi
1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується лише в цiй Державi, якщо тiльки це пiдприємство не здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть як зазначено вище, то його прибуток може оподатковуватись в другiй Державi, але тiльки щодо тiєї частини, яка стосується цього постiйного представництва.
2. З урахуванням положень пункту 3 цiєї статтi, якщо пiдприємство Договiрної Держави здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване там постiйне представництво, то в кожнiй Договiрнiй Державi до такого постiйного представництва вiдноситься прибуток, який воно могло б одержати у випадку, якби було окремим та самостiйним пiдприємством, зайнятим такою ж або аналогiчною дiяльнiстю в таких же або аналогiчних умовах i дiяло незалежно вiд пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.
3. При визначеннi прибутку постiйного представництва допускається вiднiмання витрат, понесених для цiлей пiдприємницької дiяльностi постiйного представництва, включаючи управлiнськi та загальноадмiнiстративнi витрати, понесенi таким чином як в Державi, де розташоване постiйне представництво, так i в будь-якому iншому мiсцi. Однак такi витрати не повиннi включати будь-якi суми, що сплачуються (iнакше, нiж покриття витрат, що дiйсно мали мiсце) постiйним представництвом головному офiсу пiдприємства або будь-якому його iншому пiдроздiлу як роялтi, гонорари або iншi подiбнi платежi за користування патентами або iншими правами, або як комiсiйнi за наданi особливi послуги чи управлiння, чи, виключаючи банки, як проценти за позику, надану пiдприємством постiйному представництву. Подiбним чином при визначеннi прибутку постiйного представництва не повиннi братись до уваги суми, що сплачуються (iнакше, нiж покриття витрат, що дiйсно мали мiсце) постiйному представництву головним офiсом пiдприємства або будь-яким iншим його пiдроздiлом як роялтi, гонорар або iншi подiбнi платежi за користування патентами або iншими правами, або як комiсiйнi за наданi особливi послуги чи управлiння, чи, виключаючи банки, як проценти за позику, надану головному офiсу пiдприємства або будь-якому iншому його пiдроздiлу.
4. У тiй мiрi, якщо визначення в Договiрнiй Державi вiдповiдно до її законодавства прибутку, що стосується постiйного представництва, на базi пропорцiйного розподiлу загальної суми прибутку пiдприємства його рiзним пiдроздiлам є звичайною практикою, нiщо в пунктi 2 цiєї статтi не буде перешкоджати цiй Договiрнiй Державi визначати оподатковуваний прибуток шляхом такого розподiлу, як це диктується практикою; обраний спосiб розподiлу, однак, повинен бути таким, щоб його результати вiдповiдали принципам, якi мiстяться в цiй статтi.
5. Жодний прибуток не вiдноситься до постiйного представництва на основi простої закупки цим постiйним представництвом товарiв або виробiв для пiдприємства.
6. Для цiлей попереднiх пунктiв прибуток, що вiдноситься до постiйного представництва, визначається щорiчно одним i тим самим методом, якщо тiльки немає достатньої i вагомої причини для змiни.
7. Якщо прибуток включає види доходiв, якi розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Конвенцiї, положення цих статей не будуть зачiпатися положеннями цiєї статтi.
Стаття 8
Морський i повiтряний транспорт
1. Прибутки, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях, оподатковуються лише в цiй Державi.
2. Для цiлей цiєї статтi прибутки вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях включають:
a) доход вiд здавання в оренду порожнiх морських або повiтряних суден; i
b) прибутки вiд використання, утримання або здавання в оренду контейнерiв (включаючи трейлери i супутнє устаткування для транспортування контейнерiв), використовуваних для транспортування товарiв чи виробiв, де така оренда або таке використання, або утримання, залежно вiд випадку, є побiчними стосовно експлуатацiї морського або повiтряного судна у мiжнародних перевезеннях.
3. Якщо прибутки, вiдповiдно до пункту 1 цiєї статтi, отримуються пiдприємством Договiрної Держави вiд участi у пулi, спiльному пiдприємствi або мiжнародному транспортному агентствi, такi прибутки пiдлягають оподаткуванню тiльки в цiй Державi.
Стаття 9
Асоцiйованi пiдприємства
1. У разi, коли:
a) пiдприємство Договiрної Держави прямо або посередньо бере участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства другої Договiрної Держави; або
b) однi й тi ж особи прямо або посередньо беруть участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства однiєї Договiрної Держави i пiдприємства другої Договiрної Держави;
i в кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їх комерцiйних або фiнансових взаємовiдносинах створюються або встановлюються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж двома незалежними пiдприємствами, тодi будь-який прибуток, який мiг би бути нарахований одному з них, але з причин наявностi цих умов не був йому нарахований, може бути включений до прибутку цього пiдприємства i вiдповiдно оподаткований.
2. У разi, коли одна Договiрна Держава включає в прибутки пiдприємства цiєї Держави - i вiдповiдно оподатковує - прибутки, по яких пiдприємство другої Договiрної Держави було оподатковано в цiй другiй Державi, i прибутки, включенi таким чином, є прибутками, якi були б нарахованi пiдприємству першої Держави, якби умови взаємовiдносин мiж двома пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами, тодi ця друга Держава повинна зробити вiдповiднi поправки в сумi податку, що стягується з цих прибуткiв. При визначеннi такої поправки повиннi бути розглянутi iншi положення цiєї Конвенцiї, а компетентнi органи Договiрних Держав при необхiдностi можуть проконсультуватися один з одним.
Стаття 10
Дивiденди
1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.
2. Однак такi дивiденди можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником дивiдендiв, то податок, що стягується, не повинен перевищувати:
a) 5 процентiв загальної суми дивiдендiв, якщо їх фактичним власником є компанiя (на вiдмiну вiд товариства), яка володiє безпосередньо принаймнi 25 вiдсотками капiталу компанiї, що сплачує дивiденди;
b) 15 процентiв загальної суми дивiдендiв у iнших випадках.
3. Термiн "дивiденди" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд акцiй, вiд використання акцiй або користування правами, акцiй гiрничо-видобувної промисловостi, акцiй засновникiв чи iнших прав, якi не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутках, а також доход вiд iнших корпоративних прав, який пiдлягає такому ж податковому регулюванню, як доходи вiд акцiй, вiдповiдно до податкового законодавства Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток.
4. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо фактичний власник дивiдендiв, який є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази, i холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. В такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї.
5. У разi, коли компанiя, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, одержує прибуток або доходи з другої Договiрної Держави, ця друга Держава може не стягувати будь-якi податки на дивiденди, що сплачуються компанiєю, за винятком, коли цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї другої Держави, або якщо холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до постiйного представництва або постiйної бази, розташованих у цiй другiй Державi, i з нерозподiленого прибутку компанiї не стягуються податки на нерозподiлений прибуток, навiть якщо дивiденди сплачуються або нерозподiлений прибуток складається повнiстю або частково з прибутку або доходу, що виникають в цiй другiй Державi.
Стаття 11
Проценти
1. Проценти, що виникають в Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Однак такi проценти можуть також оподатковуватись у тiй Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником цих процентiв, то податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв вiд загальної суми процентiв.
3. Незважаючи на положення пункту 2, проценти, що виникають у Договiрнiй Державi, пiдлягають звiльненню вiд оподаткування у цiй Державi, якщо вони сплачуються:
a) Урядом цiєї Договiрної Держави, одним з її полiтико-адмiнiстративних пiдроздiлiв або мiсцевими органами влади;
b) Уряду другої Договiрної Держави, одному з її полiтико-адмiнiстративних пiдроздiлiв, мiсцевому органу влади або iнституцiям та структурам (в тому числi фiнансовим), що повнiстю належать цiй Договiрнiй Державi, її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлам або мiсцевим органам влади;
c) iншим iнституцiям та структурам (в тому числi фiнансовим) щодо фiнансових зобов'язань в рамках угод, що укладенi урядами Договiрних Держав, якщо згаданi iнституцiї або структури уповноваженi урядами Договiрних Держав на здiйснення операцiй, пов'язаних з цими фiнансовими зобов'язаннями.
4. Термiн "проценти" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, i, зокрема, доход вiд урядових цiнних паперiв i доход вiд облiгацiй чи боргових зобов'язань, включаючи премiї та винагороди, що сплачуються стосовно таких цiнних паперiв, облiгацiй чи боргових зобов'язань.
5. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо фактичний власник процентiв, який є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають проценти, через розташоване там постiйне представництво або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. У такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї.
6. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама ця Держава, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевий орган влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, яка сплачує проценти, незалежно вiд того, чи є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникла заборгованiсть, по якiй сплачуються проценти, i витрати по сплатi цих процентiв несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi проценти виникають у Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.
7. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i фактичним власником процентiв, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою сума сплачуваних процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вона сплачується, перевищує з будь-яких причин суму, яка була б погоджена мiж платником i фактичним власником процентiв, при вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми. У такому разi надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.
Стаття 12
Роялтi
1. Роялтi, якi виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, будуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.
2. Однак цi доходи можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але податок, що визначається таким чином, не повинен перевищувати 10 процентiв загальної суми надходжень.
3. Термiн "роялтi" при використаннi в цiй статтi означає платежi будь-якого виду, що одержуються як вiдшкодування за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на лiтературнi твори, твори мистецтва або науковi працi, включаючи кiнематографiчнi фiльми, будь-якi патенти, торговi марки, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за користування, або за надання права користування промисловим, комерцiйним або науковим обладнанням, або за iнформацiю, що стосується промислового, комерцiйного або наукового досвiду.
4. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо фактичний власник роялтi, який є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi, через розташоване там постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i право або майно, стосовно яких сплачуються роялтi, дiйсно пов'язанi з цим постiйним представництвом або постiйною базою. У такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї.
5. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i фактичним власником, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума роялтi, яка вiдноситься до використання, права або iнформацiї, на пiдставi яких вони сплачуються, перевищує з будь-яких причин суму, яка була б узгоджена мiж платником i фактичним власником за вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми. У цьому разi надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.
6. Вважається, що роялтi виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує роялтi, незалежно вiд того, чи є вона резидентом Договiрної Держави, чи нi, має у Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникло зобов'язання сплатити роялтi, i витрати по сплатi таких роялтi несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi роялтi виникають у Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.
Стаття 13
Доходи вiд вiдчуження майна
1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчуження нерухомого майна, як воно визначене у статтi 6 цiєї Конвенцiї i яке знаходиться у другiй Договiрнiй Державi, оподатковуються у цiй другiй Державi.
2. Доходи, одержуванi резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування:
a) акцiй, iнших нiж тi акцiї, що котируються на визнанiй фондовiй бiржi, якi одержують свою вартiсть або бiльшу частину вартостi прямо або посередньо вiд нерухомого майна, розташованого в другiй Договiрнiй Державi, або
b) паїв у товариствi, активи якого складаються переважно з нерухомого майна, розташованого в другiй Договiрнiй Державi, або з акцiй, як вони визначенi в пiдпунктi a) вище,
можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
3. Доходи вiд вiдчуження рухомого майна, що формує частину комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або рухомого майна, яке вiдноситься до постiйної бази, доступної резиденту Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi для цiлей надання незалежних особистих послуг, якi включають такi доходи вiд вiдчуження такого постiйного представництва (окремо чи в сукупностi з цiлим пiдприємством) або такої постiйної бази, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
4. Доходи вiд вiдчужування морських або повiтряних суден, що експлуатуються в мiжнародних перевезеннях пiдприємством Договiрної Держави, або рухомого майна, що вiдноситься до експлуатацiї таких морських або повiтряних суден, оподатковуються тiльки в цiй Договiрнiй Державi.
5. Доходи вiд вiдчуження будь-якого майна, iншого нiж те, про яке йдеться у пунктах 1, 2, 3 i 4 цiєї статтi, оподатковуються тiльки в Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, яка вiдчужує майно, i вiдповiдно до законодавства цiєї Договiрної Держави.
Стаття 14
Незалежнi особистi послуги
1. Доход, що одержується резидентом однiєї Договiрної Держави щодо професiйних послуг чи iншої дiяльностi незалежного характеру, оподатковується лише в цiй Державi, за винятком випадку, коли вiн має постiйну базу, регулярно йому доступну в другiй Договiрнiй Державi для цiлей виконання своєї дiяльностi. Якщо у нього є така постiйна база, доход може оподатковуватись у другiй Договiрнiй Державi, але тiльки стосовно доходу, що приписується до цiєї постiйної бази.
2. Термiн "професiйнi послуги" включає, зокрема, незалежну наукову, лiтературну, артистичну, художню, освiтню або викладацьку дiяльнiсть, а також незалежну дiяльнiсть лiкарiв, адвокатiв, iнженерiв, архiтекторiв, стоматологiв i бухгалтерiв.
Стаття 15
Залежнi особистi послуги
1. З урахуванням положень статей 16, 18, 19 i 20 цiєї Конвенцiї платня, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, одержуванi резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тiльки в цiй Державi, якщо тiльки робота за наймом не здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, така винагорода, одержана у зв'язку з цим, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Незалежно вiд положень пункту 1 цiєї статтi, винагорода, що одержується резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здiйснюваною в другiй Договiрнiй Державi, оподатковується тiльки в першiй згаданiй Державi, якщо:
a) одержувач перебуває в другiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183 днi протягом фiнансового року; i
b) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом другої Держави; i
c) витрати по сплатi винагород не несуть постiйне представництво або постiйна база, якi наймач має в другiй Державi.
3. Незалежно вiд попереднiх положень цiєї статтi, винагорода, одержувана у зв'язку з роботою за наймом, що здiйснюється на борту морського або повiтряного судна, яке експлуатується в мiжнародних перевезеннях, або на борту рiчкового судна, може оподатковуватись
у Договiрнiй Державi, резидентом якої є пiдприємство, що експлуатує морське, рiчкове або повiтряне судно.
Стаття 16
Директорськi гонорари
Директорськi гонорари та iншi аналогiчнi виплати, якi одержуються резидентом однiєї Договiрної Держави як членом ради директорiв, наглядового органу ради або аналогiчного органу компанiї, яка є резидентом другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
Стаття 17
Артисти i спортсмени
1. Незалежно вiд положень статей 14 i 15 цiєї Конвенцiї, доход, що одержується резидентом Договiрної Держави як працiвником мистецтв, таким як артист театру, кiно, радiо чи телебачення або музикантом, або спортсменом вiд його особистої дiяльностi, здiйснюваної в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Якщо доход вiд особистої дiяльностi, здiйснюваної працiвником мистецтв або спортсменом, нараховується не самому працiвнику мистецтв або спортсмену, а iншiй особi, цей доход може, незалежно вiд положень статей 7, 14 i 15 цiєї Конвенцiї, оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть працiвника мистецтв або спортсмена.
3. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються щодо доходiв, якi одержуються працiвниками мистецтв або спортсменами вiд їхньої особистої дiяльностi, що здiйснюється в Договiрнiй Державi, якщо така дiяльнiсть повнiстю або суттєвою мiрою фiнансується iз суспiльних фондiв другої Договiрної Держави, її полiтико-адмiнiстративних пiдроздiлiв або мiсцевих органiв влади, або у межах укладених Договiрними Державами програм культурних або спортивних обмiнiв. У цьому разi доход, одержаний вiд такої дiяльностi, пiдлягає оподаткуванню лише в цiй другiй Договiрнiй Державi.
Стаття 18
Пенсiї
1. a) З урахуванням положень пункту 2 статтi 19 цiєї Конвенцiї пенсiї та iншi подiбнi винагороди, що сплачуються резиденту Договiрної Держави у зв'язку з роботою у минулому, i будь-якi аннуїтети, сплачуванi такому резиденту, будуть оподатковуватись тiльки в цiй Державi.
b) Термiн "аннуїтет" означає встановлену суму, сплачувану фiзичнiй особi перiодично у встановлений час протягом її життя або протягом визначеного або встановленого перiоду часу за зобов'язаннями зробити зворотнi платежi для адекватної або повної компенсацiї у грошах або вартостi грошей.
2. Незважаючи на положення пункту 1, пенсiї та iншi подiбнi винагороди, що сплачуються за державним пенсiйним забезпеченням, якi є частиною системи соцiального забезпечення Договiрної Держави, її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу або мiсцевого органу влади, а також будь-якi аннуїтети, пiдлягають оподаткуванню тiльки в цiй Державi.
Стаття 19
Державна служба
1. a) Винагорода iнша, нiж пенсiя, що сплачується Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади будь-якiй фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Держави або пiдроздiлу, або органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi.
b) Однак, така винагорода оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо служба здiйснюється в цiй Державi, i фiзична особа, яка є резидентом цiєї Держави:
(i) є нацiональною особою цiєї Держави; або
(ii) не стала резидентом цiєї Держави тiльки з метою здiйснення служби.
2. a) Будь-яка пенсiя, яка сплачується Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади, або iз створених ними фондiв фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Держави або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi.
b) Однак, така пенсiя оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо фiзична особа є її резидентом або громадянином.
3. Положення статей 15, 16 i 18 цiєї Конвенцiї застосовуються до винагород стосовно служби, що здiйснюється у зв'язку з проведенням пiдприємницької дiяльностi Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади.
Стаття 20
Студенти та стажисти
1. Платежi, одержуванi студентом або стажистом, який є або був безпосередньо до приїзду в Договiрну Державу резидентом другої Договiрної Держави i перебуває у першiй згаданiй Державi виключно з метою навчання або одержання освiти, i призначенi для проживання, навчання або одержання освiти, не оподатковуються в першiй згаданiй Державi, якщо джерела цих платежiв знаходяться за межами цiєї Держави.
2. Особи, на яких поширюється дiя пункту 1 цiєї статтi та якi займаються дiяльнiстю в iншiй Державi з метою покриття витрат на власне утримання, освiту чи навчання, не оподатковуються, якщо одержаний рiчний доход не перевищує суму 1500 доларiв США або її еквiвалент в нацiональнiй валютi. Зазначена сума в мiру необхiдностi може бути актуалiзована за взаємною згодою по дипломатичних каналах. Це звiльнення надається тiльки на перiод, необхiдний для закiнчення освiти чи навчання, але не бiльше нiж на шiсть рокiв з моменту початку освiти чи навчання.
Стаття 21
Iншi доходи
1. Види доходiв резидента Договiрної Держави, незалежно вiд джерела їх виникнення, про якi не йдеться у попереднiх статтях цiєї Конвенцiї, оподатковуються в цiй Державi.
2. Положення пункту 1 цiєї статтi не застосовуються до доходiв iнших нiж доходи вiд нерухомого майна, визначеного в пунктi 2 статтi 6 цiєї Конвенцiї, якщо одержувач таких доходiв, який є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги через розташовану там постiйну базу, i право або майно, у зв'язку з яким одержано доход, дiйсно пов'язанi з таким постiйним представництвом або постiйною базою. В такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї.
Стаття 22
Майно
1. Майно, представлене нерухомим майном, про яке йдеться у статтi 6, що є власнiстю резидента однiєї Договiрної Держави i розташоване в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.
2. Майно, представлене рухомим майном, що є частиною комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство однiєї Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або представлене рухомим майном, пов'язаним з постiйною базою, доступною резиденту однiєї Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi з метою надання незалежних особистих послуг, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
3. Майно, представлене морськими та повiтряними судами, що експлуатуються пiдприємством Договiрної Держави у мiжнародних перевезеннях, а також рухомим майном, пов'язаним з експлуатацiєю цих морських або повiтряних суден, оподатковується тiльки в тiй Договiрнiй Державi, резидентом якої це пiдприємство є.
4. Всi iншi елементи майна резидента Договiрної Держави оподатковуються тiльки в цiй Державi.
Стаття 23
Усунення подвiйного оподаткування
1. У частинi, що стосується Алжиру, усунення подвiйного оподаткування вiдбувається таким чином:
Якщо резидент Алжиру одержує доход чи володiє майном, яке згiдно з положеннями цiєї Конвенцiї оподатковується в Українi, Алжир проводить вирахування з податку, який нараховується на доход чи майно резидента, в розмiрi податку на доход чи майно, сплаченого в Українi.
2. У частинi, що стосується України, усунення подвiйного оподаткування вiдбувається таким чином:
З урахуванням положень законодавства України, що стосуються звiльнення вiд податку, сплаченого на територiї за межами України на податок, сплачуваний за законодавством Алжиру, та вiдповiдно до цiєї Конвенцiї прямо або шляхом вирахування, на прибуток, доходи або майно, що пiдлягає оподаткуванню, з джерел у Алжирi, буде робитись знижка у виглядi кредиту проти будь-якого українського податку, обчислюваного стосовно того ж прибутку, доходу або майна, стосовно яких обчислюється алжирський податок.
3. Цi вирахування в будь-якому разi не повиннi перевищувати ту частину податку на доход або майно, яка була обчислена до надання вирахувань щодо доходу або майна, якi можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi, залежно вiд обставин.
4. Якщо вiдповiдно до будь-якого положення Конвенцiї доход або майно, що одержуються резидентом Договiрної Держави, звiльнено вiд податку в цiй Державi, ця Держава може, незважаючи на це, при пiдрахунку суми податку на частину доходу або майна цього резидента, що залишилась, взяти до уваги звiльнений доход або майно.
5. Для цiлей пунктiв 1 i 2 цiєї статтi прибуток, доход i прирiст вартостi нерухомого майна, що належать резиденту Договiрної Держави, якi можуть оподатковуватись у другiй Договiрнiй Державi вiдповiдно до цiєї Конвенцiї, будуть вважатися такими, що виникають iз джерел у цiй другiй Договiрнiй Державi.
Стаття 24
Недискримiнацiя
1. Нацiональнi особи однiєї Договiрної Держави не пiдлягатимуть у другiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є iншим або бiльш обтяжливим, нiж оподаткування i пов'язане з ним зобов'язання, яким пiдлягають або можуть пiдлягати нацiональнi особи цiєї другої Держави за тих же обставин. Це положення також застосовується, незважаючи на положення статтi 1, до фiзичних осiб, якi не є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.
2. Оподаткування постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, не буде менш сприятливим у цiй другiй Державi нiж оподаткування пiдприємств, якi здiйснюють подiбну дiяльнiсть у цiй другiй Державi. Це положення не повинне тлумачитись як зобов'язання однiєї Договiрної Держави надавати резидентам другої Договiрної Держави будь-якi персональнi пiльги, звiльнення i вирахування для податкових цiлей на пiдставi їхнього громадянського статусу або сiмейних зобов'язань, якi вона надає своїм власним резидентам.
3. За винятком випадкiв, коли застосовуються положення пункту 1 статтi 9, пункту 6 статтi 11 або пункту 4 статтi 12 цiєї Конвенцiї, проценти, роялтi та iншi виплати, що сплачуються пiдприємством Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави, з метою визначення оподатковуваного прибутку такого пiдприємства повиннi пiдлягати вирахуванням за таких же умов, за яких вони б сплачувались резиденту першої згаданої Держави. Таким же чином будь-якi борги пiдприємства однiєї Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави повиннi, з метою визначення оподатковуваного майна цього пiдприємства, пiдлягати вирахуванням за таких же умов, що й борги резиденту першої згаданої Держави.
4. Пiдприємства Договiрної Держави, майно яких повнiстю або частково належить одному або кiльком резидентам, або контролюється прямо чи посередньо одним або кiлькома резидентами другої Договiрної Держави, не повиннi пiдлягати в першiй згаданiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є iншим або бiльш обтяжливим, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiдлягають або можуть пiдлягати iншi подiбнi пiдприємства першої згаданої Держави.
5. Незалежно вiд положень статтi 2, положення цiєї статтi будуть застосовуватись до будь-яких податкiв.
Стаття 25
Процедура взаємного узгодження
1. Якщо особа вважає, що дiї однiєї або обох Договiрних Держав призводять або призведуть до її оподаткування всупереч положенням цiєї Конвенцiї, вона може, незалежно вiд засобiв захисту, передбачених нацiональними законодавствами цих Держав, подати свiй випадок на розгляд до компетентних органiв Договiрної Держави, резидентом якої вона є, або, якщо її випадок пiдпадає пiд дiю пункту 1 статтi 24, тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є.
2. Компетентний орган прагнутиме, якщо вiн вважатиме заперечення обгрунтованим i якщо вiн сам не в змозi прийняти задовiльне рiшення, погодити це питання з компетентним органом другої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, яке не вiдповiдає Конвенцiї. Будь-яка досягнута домовленiсть повинна виконуватись незалежно вiд будь-яких обмежень часу, передбачених внутрiшнiм законодавством Договiрної Держави.
3. Компетентнi органи Договiрних Держав прагнутимуть врегулювати за взаємною згодою будь-якi ускладнення або сумнiви, що виникають при тлумаченнi або застосуваннi Конвенцiї. Вони можуть також консультуватися один з одним щодо уникнення подвiйного оподаткування у випадках, якi не передбаченi Конвенцiєю.
4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть вступати в прямi контакти один з одним з метою досягнення згоди в розумiннi попереднiх пунктiв.
Стаття 26
Обмiн iнформацiєю
1. Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюються iнформацiєю, необхiдною для виконання положень цiєї Конвенцiї або нацiональних законодавств Договiрних Держав щодо податкiв, на якi поширюється Конвенцiя, тiєю мiрою, якою оподаткування не суперечить цiй Конвенцiї. Обмiн iнформацiєю не обмежується статтею 1. Будь-яка iнформацiя, одержана Договiрною Державою, розглядатиметься як конфiденцiйна таким же чином, як i iнформацiя, отримана в рамках нацiонального законодавства цiєї Держави, i буде вiдкрита тiльки особам або органам влади (включаючи суди та адмiнiстративнi органи), зайнятим оцiнкою або збором, примусовим стягненням або судовим переслiдуванням, або розглядом апеляцiй стосовно податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя. Такi особи або органи повиннi використовувати iнформацiю тiльки для таких цiлей. Вони можуть розкривати iнформацiю на публiчних судових засiданнях або при прийняттi судових рiшень.
2. a) Обмiн iнформацiєю може проводитись в мiру надходження iнформацiї або на окремий запит, залежно вiд конкретних випадкiв.
b) Якщо Договiрна Держава запитує iнформацiю згiдно з положеннями цiєї статтi, друга Договiрна Держава прагне одержати вiдповiдну iнформацiю з тiєю ж сумлiннiстю, з якою б вона одержувала цю iнформацiю для власних потреб, навiть якщо на цей момент друга Договiрна Держава не має необхiдностi отримувати цю iнформацiю.
3. У жодному випадку положення цiєї статтi не будуть тлумачитись як такi, що покладають на компетентний орган кожної з Договiрних Держав зобов'язання:
a) вживати адмiнiстративних заходiв, якi суперечать законам та адмiнiстративнiй практицi кожної з Договiрних Держав;
b) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або в ходi звичайної адмiнiстративної практики в кожнiй з Договiрних Держав;
c) надавати iнформацiю, яка буде розкривати будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю, або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої суперечило б державнiй полiтицi.
Стаття 27
Спiвробiтники дипломатичних представництв i
консульських установ
Нiщо в цiй Конвенцiї не буде впливати на податковi привiлеї, наданi спiвробiтникам дипломатичних представництв або консульських установ за загальними нормами мiжнародного права чи на пiдставi положень спецiальних угод.
Стаття 28
Набуття чинностi
1. Кожна з Договiрних Держав повiдомить iншу по дипломатичних каналах про завершення необхiдних вiдповiдно до нацiонального законодавства процедур набуття чинностi цiєю Конвенцiєю. Ця Конвенцiя набуває чинностi у перший день другого мiсяця, який йде за днем одержання останнього з таких повiдомлень.
2. Положення цiєї Конвенцiї будуть мати дiю:
a) в Алжирi:
(i) стосовно податкiв на доход, стягнених у джерела, для оподатковуваних сум на шiстдесятий день або пiсля шiстдесяти днiв, що йдуть за днем набуття Конвенцiєю чинностi;
(ii) стосовно податкiв на доход, якi не утриманi у джерела, для доходу, що вiдноситься, залежно вiд обставин, до будь-якого календарного року або до звiтного перiоду, який починається пiсля календарного року, в якому Конвенцiя набуває чинностi;
(iii) стосовно всiх iнших податкiв - для оподаткування, податковий результат якого матиме мiсце пiсля календарного року, в якому Конвенцiя набуває чинностi;
b) в Українi:
(i) стосовно податкiв на дивiденди, проценти або роялтi - для будь-яких платежiв, здiйснених на шiстдесятий день або пiсля шiстдесяти днiв, що йдуть за днем набуття Конвенцiєю чинностi;
(ii) стосовно податку на прибуток пiдприємств i податку на майно - для будь-якого перiоду оподаткування, що починається з або пiсля першого сiчня календарного року, що йде за роком набуття Конвенцiєю чинностi;
(iii) стосовно прибуткового податку з громадян - для будь-яких платежiв, здiйснених на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, що йдуть за днем набуття Конвенцiєю чинностi.
3. Положення конвенцiй та угод, що були укладенi мiж Урядом Алжирської Народної Демократичної Республiки та Урядом Союзу Радянських Соцiалiстичних Республiк у частинi, що стосується податкiв, припиняють свою дiю у вiдносинах мiж Алжиром i Україною по вiдношенню до алжирських i українських податкiв, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї згiдно положень цiєї статтi.
Стаття 29
Припинення дiї
1. Ця Конвенцiя буде залишатися чинною невизначений час. Однак пiсля закiнчення п'яти календарних рокiв з дня набуття Конвенцiєю чинностi будь-яка з Договiрних Держав може припинити її дiю шляхом передачi по дипломатичних каналах повiдомлення про припинення дiї у будь-якому календарному роцi принаймнi за шiсть мiсяцiв до закiнчення цього року.
2. У такому разi Конвенцiя припиняє свою дiю:
a) в Алжирi:
(i) стосовно податкiв на доход, стягнених у джерела, для оподатковуваних сум на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, що йдуть за днем подання повiдомлення про припинення дiї;
(ii) стосовно податкiв на доход, якi не утриманi у джерела, для доходу, що вiдноситься, залежно вiд обставин, до будь-якого календарного року або до звiтного перiоду, який починається пiсля календарного року, в якому подане повiдомлення про припинення дiї;
(iii) стосовно всiх iнших податкiв - для оподаткування, податковий результат якого матиме мiсце пiсля календарного року, в якому подане повiдомлення про припинення дiї;
b) в Українi:
(i) стосовно податкiв на дивiденди, проценти або роялтi - для будь-яких платежiв, здiйснених на шiстдесятий день або пiсля шiстдесяти днiв, що йдуть за днем подання повiдомлення про припинення дiї;
(ii) стосовно податку на прибуток пiдприємств i податку на майно - для будь-якого перiоду оподаткування, що починається з або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком подання повiдомлення про припинення дiї;
(iii) стосовно прибуткового податку з громадян - для будь-яких платежiв, здiйснених пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком подачi повiдомлення про припинення дiї.
На посвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цю Конвенцiю.
Вчинено в двох примiрниках, у м. Алжир, 14 грудня 2002 року українською, арабською та французькою мовами, всi тексти є автентичними.
За Кабiнет Мiнiстрiв України | За Уряд Алжирської Народної Демократичної Республiки |
Мiнiстр Закордонних справ | Державний мiнiстр Мiнiстр закордонних справ |
Анатолiй Зленко | Абдельазiз Белькадем |
Протокол
При пiдписаннi Конвенцiї мiж Кабiнетом Мiнiстрiв України i Урядом Алжирської Народної Демократичної Республiки про уникнення подвiйного оподаткування доходiв i майна та попередження податкових ухилень, тi, що нижче пiдписалися, дiйшли згоди щодо наступних положень, якi становлять невiд'ємну частину Конвенцiї:
1. Домовлено, що вираз "торгова точка", передбачений пунктом 2 статтi 5, включає також будь-яку споруду або склад, якi використовуються в комерцiйних цiлях для купiвлi або продажу будь-якого товару.
2. Домовлено, що у випадку Алжиру вираз "iншого аналогiчного критерiю" у пунктi 1 статтi 4 включає в себе також вираз "мiсце розташування дирекцiї".
На посвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цю Конвенцiю.
Вчинено в двох примiрниках, у м. Алжир, 14 грудня 2002 року українською, арабською та французькою мовами, всi тексти є автентичними.
За Кабiнет Мiнiстрiв України | За Уряд Алжирської Народної Демократичної Республiки |
Мiнiстр Закордонних справ | Державний мiнiстр Мiнiстр закордонних справ |
Анатолiй Зленко | Абдельазiз Белькадем |