УГОДА

мiж Урядом України i Урядом Держави Кувейт про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи та капiтал

     Уряд України Уряд i Держави Кувейт,

     бажаючи сприяти розвитку взаємних економiчних стосункiв через укладання мiж ними Угоди про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи та капiтал,

     домовились про таке:

Стаття 1
Особи, до яких застосовується Угода

     Ця Угода застосовується до осiб, якi є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.

Стаття 2
Податки, на якi поширюється Угода

     1. Ця Угода поширюється на податки на доходи та капiтал, що стягуються вiд iменi Договiрної Держави або її полiтико-адмiнiстративних пiдроздiлiв, або мiсцевих органiв влади незалежно вiд способу їх стягнення.

     2. Податками на доходи та капiтал вважаються всi податки, що справляються iз загальної суми доходiв, загальної суми капiталу або з елементiв доходу або капiталу, включаючи податки на доходи вiд вiдчужування рухомого або нерухомого майна, податки на загальну суму заробiтної плати або платнi, сплачуваних пiдприємствами, а також податки, якi справляються з доходу вiд приросту вартостi капiталу.

     3. Iснуючими податками, на якi поширюється ця Угода, є:

     a) у Кувейтi:

       (i) корпоративний податок на прибуток;
       (ii) внесок вiд чистого прибутку кувейтських акцiонерних компанiй, який сплачується Кувейтськiй Органiзацiї Наукового Прогресу (КОНП);
       (iii) Закат;
       (iv) податок, що справляється згiдно з законом про пiдтримку нацiональних працiвникiв (надалi "кувейтський податок");

     b) в Українi:

       (i) податок на прибуток пiдприємств;
       (ii) прибутковий податок з громадян
       (надалi "український податок").

     3. Ця Угода застосовується також до будь-яких iдентичних або подiбних по сутi податкiв, якi справляються згiдно з законодавством Договiрної Держави пiсля дати пiдписання цiєї Угоди в доповнення до або замiсть iснуючих податкiв. Компетентнi органи Договiрних Держав будуть повiдомляти один одного про будь-якi iстотнi змiни, що вiдбуваються в їх законодавствах щодо оподаткування.

Стаття 3
Загальнi визначення

     1. Для цiлей цiєї Угоди, якщо iз контексту не випливає iнше:

     a) термiн "Україна" при використаннi у географiчному значеннi означає територiю України, її континентальний шельф i її виключну (морську) економiчну зону, включаючи будь-яку територiю за межами територiальних вод України, яка вiдповiдно до мiжнародного права визначається або може бути в подальшому визначена як територiя, в межах якої можуть здiйснюватися права України стосовно морського дна, надр та їх природних ресурсiв;

     b) термiн "Кувейт" означає територiю Держави Кувейт, включаючи будь-яку територiю за межами територiального моря, яка вiдповiдно до мiжнародного закону визначається або може бути в подальшому визначена за законодавством Кувейту як територiя, в межах якої Кувейт може здiйснювати сувереннi права або юрисдикцiю;

     c) термiн "Договiрна Держава" i "Друга Договiрна Держава" означають залежно вiд контексту Україну або Кувейт;

     d) термiн "особа" включає фiзичну особу, компанiю або будь-яке iнше об'єднання осiб;

     e) термiн "нацiональна особа" означає будь-яку фiзичну особу, яка має громадянство Договiрної Держави та будь-яку юридичну особу, товариство або асоцiацiю, що одержують свiй статус за чинним законодавством Договiрної Держави;

     f) термiн "компанiя" означає будь-яке корпоративне об'єднання або будь-яку органiзацiю, що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об'єднання;

     g) термiни "пiдприємство Договiрної Держави" та "пiдприємство другої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, що керується резидентом Договiрної Держави, та пiдприємство, що керується резидентом другої Договiрної Держави;

     h) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським або повiтряним судном, що експлуатується пiдприємством Договiрної Держави, крiм випадкiв, коли морське або повiтряне судно експлуатується виключно мiж пунктами в другiй Договiрнiй Державi;

     i) термiн "податок" означає український або кувейтський податок вiдповiдно до контексту;

     j) термiн "компетентний орган" означає:

     (i) стосовно Кувейту: Мiнiстра фiнансiв або його повноважного представника;

     (ii) стосовно України: Державну податкову адмiнiстрацiю України або її повноважного представника.

     2. При застосуваннi положень цiєї Угоди у будь-який час Договiрною Державою будь-який термiн, не визначений у нiй, має те значення, якщо з контексту не випливає iнше, яке вiн має згiдно iз законодавством цiєї Договiрної Держави щодо податкiв, на якi поширюється ця Угода; будь-яке значення, що надається чинним податковим законодавством цiєї Держави, превалює над значенням, що надається цьому термiну iншими законами цiєї Держави.

Стаття 4
Резидент

     1. Для цiлей цiєї Угоди термiн "резидент Договiрної Держави" означає:

     a) у Кувейтi: будь-яку особу, яка має постiйне мiсце проживання в Кувейтi i є кувейтським громадянином, та компанiю, що зареєстрована у Кувейтi;

     b) в Українi: будь-яку особу, яка має постiйне мiсце проживання в Українi та компанiю, що зареєстрована в Українi;

     2. Для цiлей пункту 1, термiн "резидент Договiрної Держави" буде включати:

     a) уряд цiєї Договiрної Держави та будь-який полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл або мiсцевий орган влади;

     b) будь-який урядовий заклад, створений у цiй Договiрнiй Державi згiдно з публiчним законодавством, такий як корпорацiя, центральний банк, фонд, адмiнiстрацiя, органiзацiя, агентство або iншi подiбнi органiзацiї;

     c) будь-яке пiдприємство у цiй Договiрнiй Державi, весь капiтал якого забезпечується цiєю Договiрною Державою чи будь-яким її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом або мiсцевим органом влади, або будь-яким урядовим закладом, визначеним у пiдпунктi (b), разом з iншими державами.

     3. Якщо вiдповiдно до положень пункту 1 фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її статус визначається таким чином:

     a) вона вважається резидентом тiєї Держави, де вона має у своєму розпорядженнi постiйне житло; якщо вона має у своєму розпорядженнi постiйне житло в обох Державах, вона вважається резидентом тiєї Держави, де вона має бiльш тiснi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);

     b) якщо Держава, в якiй вона має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначена або якщо вона не має у своєму розпорядженнi постiйного житла в жоднiй з Держав, вона вважається резидентом тiєї Держави, де вона звичайно проживає;

     c) якщо вона звичайно проживає в обох Державах або якщо вона звичайно не проживає в жоднiй з них, вона вважається резидентом тiєї Держави, нацiональною особою якої вона є;

     d) якщо її статус не може бути визначений вiдповiдно до положень пiдпунктiв a)-c), компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують це питання за взаємною згодою.

     4. У разi, коли вiдповiдно до положень пункту 1 особа, що не є фiзичною особою, є резидентом обох Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiєї Держави, в якiй розмiщено її фактичний керiвний орган.

Стаття 5
Постiйне представництво

     1. Для цiлей цiєї Угоди термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке повнiстю або частково здiйснюється пiдприємницька дiяльнiсть пiдприємства.

     2. Термiн "постiйне представництво", зокрема, включає:

     a) мiсце управлiння;

     b) вiддiлення;

     c) контору;

     d) фабрику;

     e) майстерню;

     f) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр або будь-яке iнше мiсце видобутку або експлуатацiї природних ресурсiв.

     3. Будiвельний майданчик, монтажний, складальний чи установочний об'єкт або контрольна дiяльнiсть, пов'язана з ними, що здiйснюється у Договiрнiй Державi, утворює постiйне представництво тiльки у тому разi, якщо такий майданчик, об'єкт чи дiяльнiсть триває протягом перiоду бiльше шести мiсяцiв.

     4. Надання послуг, включаючи постiйнi або адмiнiстративнi послуги, пiдприємством Договiрної Держави через працiвникiв або iнший персонал, найнятий пiдприємством для таких цiлей, у другiй Договiрнiй Державi утворює постiйне представництво тiльки в тому разi, якщо така дiяльнiсть триває протягом перiоду або перiодiв, якi складають у сукупностi бiльше шести мiсяцiв протягом будь-якого 12-мiсячного перiоду.

     5. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, термiн "постiйне представництво" не розглядається як такий, що включає:

     a) використання споруд виключно з метою зберiгання, показу або поставки товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству;

     b) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою зберiгання, показу або поставки;

     c) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою переробки iншим пiдприємством;

     d) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою закупiвлi товарiв чи виробiв або для збирання iнформацiї для пiдприємства;

     e) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою здiйснення для пiдприємства будь-якої iншої дiяльностi, яка має пiдготовчий або допомiжний характер;

     f) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для здiйснення будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, перелiчених у пiдпунктах вiд a) до e), за умови, що сукупна дiяльнiсть постiйного мiсця дiяльностi, яка виникає внаслiдок такої комбiнацiї, має пiдготовчий або допомiжний характер.

     6. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2, якщо особа, iнша нiж агент з незалежним статусом, про якого йдеться в пунктi 7, дiє в Договiрнiй Державi вiд iменi пiдприємства другої Договiрної Держави, то це пiдприємство розглядається як таке, що має постiйне представництво у першiй згаданiй Державi стосовно будь-якої дiяльностi, яку ця особа виконує для цього пiдприємства, якщо:

     a) така особа має i звичайно використовує у першiй згаданiй Державi повноваження укладати контракти вiд iменi пiдприємства за винятком, якщо дiяльнiсть цiєї особи обмежена пунктом 6, яка якщо i виконується через постiйне мiсце дiяльностi, не робить з цього постiйного мiсця дiяльностi постiйного представництва вiдповiдно до положень цього пункту;

     b) особа не має таких повноважень, але звичайно утримує у першiй згаданiй Договiрнiй Державi запас товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, з якого вона здiйснює регулярний продаж товарiв або виробiв вiд iменi цього пiдприємства;

     c) така особа звичайно вiддає накази у першiй згаданiй Договiрнiй Державi виключно або майже виключно для самого пiдприємства або для такого пiдприємства або iншого пiдприємства, якi контролюються ним або мають контрольнi iнтереси в ньому;

     d) виконуючи таку дiяльнiсть, особа виробляє або перероблює у цiй Договiрнiй Державi товари або вироби, що належать пiдприємству.

     7. Пiдприємство Договiрної Держави не розглядається як таке, що має постiйне представництво в другiй Договiрнiй Державi, лише на тiй пiдставi, що воно здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй другiй Державi через брокера, комiсiонера чи будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що цi особи дiють у межах своєї звичайної дiяльностi. Однак, якщо дiяльнiсть такого агента здiйснюється повнiстю або майже повнiстю вiд iменi цього пiдприємства або iнших пiдприємств, якi ним контролюються або мають у ньому контрольний пакет акцiй, вiн не буде вважатися агентом з незалежним статусом, про якого йдеться в цьому пунктi.

     8. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює чи контролюється компанiєю, яка є резидентом другої Договiрної Держави або яка здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй другiй Договiрнiй Державi (через постiйне представництво або будь-яким iншим чином), сам по собi не перетворює одну з цих компанiй у постiйне представництво другої компанiї.

Стаття 6
Доходи вiд нерухомого майна

     1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (включаючи доходи вiд сiльського або лiсового господарства), яке розташоване в другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.

     2. Термiн "нерухоме майно" повинен мати те значення, яке вiн має у законодавствi Договiрної Держави, в якiй розташоване це майно. Цей термiн повинен у будь-якому випадку включати майно, допомiжне щодо нерухомого майна, худобу i обладнання, що використовується в сiльському i лiсовому господарствi, права, до яких застосовуються положення загального права щодо земельної власностi, узуфрукт нерухомого майна i права на перемiннi або фiксованi платежi як компенсацiї за розробку або право на розробку мiнеральних запасiв, джерел та iнших природних ресурсiв; морськi та повiтрянi судна не розглядаються як нерухоме майно.

     3. Положення пункту 1 застосовуються також до доходiв, одержуваних вiд прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якiй iншiй формi нерухомого майна.

     4. Положення пунктiв 1 i 3 застосовуються також до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємства i до доходiв вiд нерухомого майна, що використовується для здiйснення незалежних особистих послуг.

Стаття 7
Прибуток вiд пiдприємницької дiяльностi

     1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується лише в цiй Державi, якщо тiльки це пiдприємство не здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть як зазначено вище, то його прибуток може оподатковуватися в другiй Державi, але тiльки щодо тiєї частини, яка стосується цього постiйного представництва.

     2. З урахуванням положень пункту 3, якщо пiдприємство Договiрної Держави здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване там постiйне представництво, то в кожнiй Договiрнiй Державi до такого постiйного представництва вiдноситься прибуток, який воно могло б одержати у випадку, якби було окремим та самостiйним пiдприємством, зайнятим такою ж або аналогiчною дiяльнiстю за таких же або аналогiчних умов i дiяло незалежно вiд пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.

     3. При визначеннi прибутку постiйного представництва допускається вiднiмання витрат, понесених для цiлей постiйного представництва, включаючи тiльки тi управлiнськi та загальноадмiнiстративнi витрати, якi понесенi таким чином як в Державi, де розташоване постiйне представництво, так i у будь-якому iншому мiсцi. У будь-якому випадку такi витрати не повиннi включати будь-якi суми, що сплачуються (iнакше, нiж покриття витрат, що дiйсно мали мiсце) постiйним представництвом головному офiсу пiдприємства або будь-якому iншому пiдроздiлу як роялтi, гонорар або iншi подiбнi платежi за користування патентами або iншими правами, або як комiсiйнi за наданi особливi послуги чи управлiння, чи, виключаючи банки, як проценти за позику, надану пiдприємством постiйному представництву. Подiбним чином у визначеннi прибутку постiйного представництва не повиннi братися до уваги суми, що сплачуються (iнакше, нiж покриття витрат, що дiйсно мали мiсце) постiйному представництву головним офiсом пiдприємства або будь-яким з його iнших пiдроздiлiв як роялтi, гонорар або iншi подiбнi платежi за користування патентами або iншими правами, або як комiсiйнi за наданi особливi послуги чи управлiння, чи, виключаючи банки, як проценти за позику, надану головному офiсу пiдприємства або будь-якому iншому його пiдроздiлу.

     4. Жодний прибуток не вiдноситься до постiйного представництва на основi простої закупки цим постiйним представництвом товарiв або виробiв для пiдприємства.

     5. В мiру того, як визначення у Договiрнiй Державi вiдповiдно до її законодавства прибутку, що стосується постiйного представництва, на базi пропорцiйного розподiлу загальної суми прибутку пiдприємства його рiзним пiдроздiлам є звичайною практикою, нiщо в пунктi 2 цiєї статтi не буде перешкоджати Договiрнiй Державi визначати оподатковуваний прибуток шляхом такого розподiлу, як це диктується практикою; обраний спосiб розподiлу, однак, повинен бути таким, що його результати будуть вiдповiдати принципам, якi мiстяться в цiй статтi.

     6. Якщо iнформацiя, що є доступною для компетентного органу Договiрної Держави, не достатньо для того, щоб визначити прибуток, що стосується постiйного представництва особи, нiщо у цiй статтi не забороняє застосовувати будь-який закон або нормативний акт цiєї Договiрної Держави щодо визначення заборгованостi цього постiйного представництва по сплатi податкiв через оцiнку компетентним органом цiєї Договiрної Держави прибуткiв цього постiйного представництва, що пiдлягають оподаткуванню, застосування такого закону чи нормативного акта повинно забезпечуватися таким чином, що iнформацiя, доступна цьому компетентному органу, повинна узгоджуватися iз принципами цiєї статтi.

     7. Для цiлей попереднiх пунктiв прибуток, що вiдноситься до постiйного представництва, визначається щорiчно одним i тим же методом, якщо тiльки немає достатньої i вагомої причини для змiни.

     8. Якщо прибуток включає види доходiв, якi розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Угоди, положення цих статей не будуть зачiпатися положеннями цiєї статтi.

Стаття 8
Мiжнародний транспорт

     1. Прибутки, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях, оподатковуються лише в цiй Договiрнiй Державi.

     2. Для цiлей цiєї статтi прибутки вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях будуть включати:

     a) прибуток вiд здавання в оренду без екiпажу морських або повiтряних суден;

     b) прибутки вiд використання, утримання або здавання в оренду контейнерiв, включаючи трейлери супутнє устаткування для транспортування контейнерiв, використовуваних для транспортування товарiв чи виробiв;

     де така оренда або таке використання, утримання або оренда, залежно вiд випадку, є побiчними стосовно експлуатацiї морського або повiтряного судна у мiжнародних перевезеннях.

     3. Положення пункту 1 будуть застосовуватись також до прибутку вiд участi у пулi, спiльному пiдприємствi чи мiжнародному транспортному агентствi.

Стаття 9
Асоцiйованi пiдприємства

     1. У випадку, коли:

     a) пiдприємство Договiрної Держави прямо або посередньо бере участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства другої Договiрної Держави; або

     b) однi й тi ж особи прямо або посередньо беруть участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства однiєї Договiрної Держави i пiдприємства другої Договiрної Держави;

     i в кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їх комерцiйних або фiнансових взаємовiдносинах створюються або встановлюються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж двома незалежними пiдприємствами, тодi будь-який прибуток, який мiг би бути нарахований одному з них, але з причин наявностi цих умов не був йому нарахований, може бути включений до прибутку цього пiдприємства i вiдповiдно оподаткований.

     2. У випадку, коли Договiрна Держава включає у прибутки пiдприємства цiєї Держави - i вiдповiдно оподатковує - прибутки, по яким пiдприємство другої Договiрної Держави було оподатковано у цiй другiй Державi, i прибутки, таким чином, включенi, є прибутками, якi були б нарахованi пiдприємству першої згаданої Держави, якби умови взаємовiдносин мiж двома пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами, тодi ця друга Держава повинна зробити вiдповiднi поступки в сумi податку, що стягується з цих прибуткiв. При визначеннi такої поправки повиннi бути розглянутi iншi положення цiєї Угоди, а компетентнi органи Договiрних Держав можуть проконсультуватися один з одним при необхiдностi.

Стаття 10
Дивiденди

     1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.

     2. Однак такi дивiденди можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо фактичний власник дивiдендiв є резидентом другої Договiрної Держави, податок, що стягується, не повинен перевищувати 5% (п'ять вiдсоткiв) валової суми дивiдендiв.

     Положення цього пункту не зачiпають оподаткування компанiї стосовно прибуткiв, з яких сплачуються дивiденди.

     3. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2, дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, пiдлягають звiльненню вiд оподаткування у цiй Договiрнiй Державi, якщо фактичним власником таких дивiдендiв є:

     a) Уряд, полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл або мiсцевий орган влади; або

     b) Центральний банк другої Договiрної Держави; або

     c) iншi урядовi органiзацiї або фiнансовi установи, визначенi та узгодженi через обмiн нотами мiж компетентними органами Договiрних Держав.

     4. Термiн "дивiденди" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд акцiй, вiд "користування" акцiями чи "користування" правами, акцiй гiрничо-добувної промисловостi, акцiй засновникiв або iнших прав, якi не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутку, а також доход вiд iнших корпоративних прав, який пiдлягає такому ж податковому регулюванню, як доходи вiд акцiй вiдповiдно до законодавства Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток.

     5. Положення пункту 1 не застосовується, якщо фактичний власник дивiдендiв, який є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази, i холдiнг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. У такому випадку залежно вiд обставин застосовуються положення статтi 7 або статтi 14.

     6. У разi, коли компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, одержує прибуток або доходи з другої Договiрної Держави, ця друга Держава не може стягувати будь-якi податки на дивiденди, що сплачуються компанiєю, за винятком, коли цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї другої Держави, який є фактичним власником дивiдендiв, або якщо холдiнг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до постiйного представництва або постiйної бази, розташованих у цiй другiй Державi, i з нерозподiленого прибутку компанiї не стягуються податки на нерозподiлений прибуток, навiть якщо дивiденди сплачуються або нерозподiлений прибуток складається повнiстю або частково з прибутку або доходу, що утворюються у цiй другiй Державi.

Стаття 11
Проценти

     1. Проценти, що виникають в Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, який є фактичним власником таких процентiв, пiдлягають оподаткуванню тiльки у цiй другiй Договiрнiй Державi.

     2. Термiн "проценти" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, i, зокрема, доход вiд урядових цiнних паперiв i доход вiд облiгацiй чи боргових зобов'язань, включаючи премiї та винагороди, що сплачуються стосовно таких цiнних паперiв, облiгацiй чи боргових зобов'язань.

     3. Положення пункту 1 цiєї статтi не застосовуються, якщо фактичний власник процентiв, який є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають проценти, через розташоване там постiйне представництво або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. У такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14.

     4. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо особа, яка сплачує проценти, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникла заборгованiсть, по якiй сплачуються проценти, i витрати по сплатi цих процентiв несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi проценти виникають у Договiрнiй Державi, в якiй мiститься постiйне представництво або постiйна база.

     5. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i фактичним власником процентiв, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою сума сплачуваних процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вона сплачується, перевищує з будь-яких причин суму, яка була б погоджена мiж платником i фактичним власником процентiв, при вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми. У такому випадку надмiрна частина платежу пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Угоди.

Стаття 12
Роялтi

     1. Роялтi, якi виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватися у цiй другiй Договiрнiй Державi.

     2. Однак такi роялтi можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають i вiдповiдно до законодавства цiєї Договiрної Держави, але якщо фактичний власник роялтi є резидентом другої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10% (десять вiдсоткiв) вiд валової суми роялтi.

     3. Термiн "роялтi" при використаннi в цiй статтi означає платежi будь-якого виду, що одержуються як вiдшкодування за користування або за надання права користування авторським правом на будь-якi лiтературнi твори, твори мистецтва або науковi працi (включаючи кiнематографiчнi фiльми та плiвки для радiомовлення чи телебачення), будь-який патент, торгову марку, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за iнформацiю (ноу-хау), що стосується промислового, комерцiйного або наукового досвiду.

     4. Положення пункту 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо фактичний власник роялтi, який є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi, через розташоване там постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i право або майно, стосовно яких сплачуються роялтi, дiйсно пов'язанi з цим постiйним представництвом або постiйною базою. У такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14.

     5. Вважається, що роялтi виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує роялтi, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має у Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникло зобов'язання сплатити роялтi, i витрати по сплатi таких роялтi несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi роялтi виникають у Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.

     6. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i фактичним власником, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума роялтi, яка вiдноситься до використання, права або iнформацiї, на пiдставi яких вони сплачуються, перевищує суму, яка була б узгоджена мiж платником i фактичним власником за вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi застосовуються тiльки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Угоди.

Стаття 13
Доходи вiд вiдчуження майна

     1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчуження нерухомого майна, як воно визначено у статтi 6 i яке розташоване у другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi. Однак, у разi лiквiдацiї пiдприємства, податок, що стягується, буде зменшений на суму, що дорiвнює (50%) п'ятдесят вiдсоткiв такого податку.

     2. Доходи вiд вiдчужування рухомого майна, що формує частину комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має у другiй Договiрнiй Державi, або рухомого майна, яке вiдноситься до постiйної бази, регулярно доступної резиденту Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi для надання незалежних особистих послуг, включаючи доходи вiд вiдчужування такого постiйного представництва (окремо чи в сукупностi з цiлим пiдприємством) або вiд такої постiйної бази, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.

     3. Доходи вiд вiдчуження морських або повiтряних суден, що експлуатуються в мiжнародних перевезеннях пiдприємством Договiрної Держави, або рухомого майна, що вiдноситься до експлуатацiї таких морських або повiтряних суден, оподатковуються тiльки в цiй Договiрнiй Державi.

     4. Доходи вiд вiдчуження будь-якого майна, iншого нiж те, про яке йдеться у пунктах 1, 2 i 3, оподатковуються тiльки у тiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, яка вiдчужує майно.

Стаття 14
Незалежнi особистi послуги

     1. Доход, що одержується фiзичною особою, яка є резидентом Договiрної Держави щодо професiйних послуг чи iншої дiяльностi незалежного характеру, оподатковується лише в цiй Договiрнiй Державi, за винятком випадку, коли вона володiє регулярно доступною постiйною базою в другiй Договiрнiй Державi з метою проведення цiєї дiяльностi. Якщо у неї є така постiйна база, доход може оподатковуватися у другiй Договiрнiй Державi, але тiльки в тiй частинi, що вiдноситься до цiєї постiйної бази.

     2. Термiн "професiйнi послуги" включає, зокрема, незалежну наукову, лiтературну, артистичну, художню, освiтню або викладацьку дiяльнiсть, а також незалежну дiяльнiсть лiкарiв, адвокатiв, iнженерiв, архiтекторiв, стоматологiв i бухгалтерiв.

Стаття 15
Залежнi особистi послуги

     1. З урахуванням положень статей 16, 18, 19, 20 i 21 платня, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, одержуванi резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тiльки в цiй Державi, якщо робота за наймом не здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, одержана у зв'язку з цим винагорода може оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.

     2. Незважаючи на положення пункту 1, винагорода, що одержується резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здiйснюваною в другiй Договiрнiй Державi, оподатковується тiльки в першiй згаданiй Державi, якщо:

     a) одержувач перебуває в другiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183 днi протягом будь-якого перiоду, що становить 12 мiсяцiв, який починається або закiнчується у вiдповiдному податковому роцi; i

     b) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом другої Договiрної Держави; i

     c) витрати по сплатi винагород не несуть постiйне представництво або постiйна база, якi наймач має в другiй Договiрнiй Державi.

     3. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, винагорода, одержувана резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, що здiйснюється на борту морського або повiтряного судна, що експлуатується у мiжнародних перевезеннях, оподатковується тiльки у цiй Договiрнiй Державi.

     4. Основний штат, назначений головним офiсом нацiонального повiтряного агентства Договiрної Держави, буде звiльнений вiд податкiв, що стягуються з їхнiх винагород у цiй другiй Договiрнiй Державi.

Стаття 16
Директорськi гонорари

     Директорськi гонорари та iншi аналогiчнi виплати, якi одержуються резидентом Договiрної Держави як членом ради директорiв або аналогiчного органу компанiї, яка є резидентом другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.

Стаття 17
Артисти i спортсмени

     1. Незважаючи на положення статей 14 i 15, доход, що одержується резидентом Договiрної Держави як працiвником мистецтв, таким як артист театру, кiно, радiо чи телебачення або музикантом, або спортсменом вiд його особистої дiяльностi, здiйснюваної у другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.

     2. Якщо доход вiд особистої дiяльностi, здiйснюваної працiвником мистецтв або спортсменом, нараховується не самому працiвнику мистецтв або спортсмену, а iншiй особi, цей доход може, незалежно вiд положень статей 7, 14 i 15, оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть працiвника мистецтв або спортсмена.

     3. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються до доходу, що одержується працiвником мистецтв або спортсменом, який є резидентом Договiрної Держави, вiд особистої дiяльностi, здiйснюваної у другiй Договiрнiй Державi, якщо його вiзит до цiєї другої Договiрної Держави суттєвою мiрою пiдтримується за рахунок суспiльних фондiв першої згаданої Договiрної Держави, її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, мiсцевого органу влади або органу, встановленого владою, а також до доходу, отримуваного неприбутковими органiзацiями щодо такої дiяльностi, що не передбачає виплату жодної частини доходу, крiм доходу для власної користi його власникiв, засновникiв або членiв.

Стаття 18
Пенсiї та ренти

     1. Вiдповiдно до положень пункту 2 статтi 19 пенсiї та iншi подiбнi винагороди та ренти, що виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави можуть оподатковуватись у першiй згаданiй Державi.

     2. Для використання у цiй статтi:

     a) термiн "пенсiї та iншi подiбнi винагороди" означає перiодичнi виплати, якi сплачуються з урахуванням послуг, що їх було надано у минулому, або у виглядi компенсацiї за калiцтво, що його спричинено при наданнi цих послуг.

     b) термiн "рента" означає встановлену суму, що сплачується фiзичнiй особi перiодично у зазначенi термiни протягом строку життя чи протягом визначеного або установленого перiоду часу згiдно iз зобов'язаннями здiйснювати платежi в обмiн на адекватну та повну компенсацiю у грошах або грошовiй формi.

Стаття 19
Державна служба

     1. a) Заробiтна плата, платня та iнша подiбна винагорода, iнша нiж пенсiя, що сплачується Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади будь-якiй фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Договiрної Держави, або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади, оподатковується тiльки в цiй Договiрнiй Державi.

     b) Однак, така заробiтна плата, платня та iнша подiбна винагорода оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо служба здiйснюється в цiй Договiрнiй Державi, i фiзична особа, яка є резидентом цiєї Договiрної Держави, яка:

     (i) є нацiональною особою цiєї Договiрної Держави; або

     (ii) не стала резидентом цiєї Договiрної Держави тiльки з метою здiйснення служби.

     2. a) Будь-яка пенсiя, яка сплачується Договiрною Державою, полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом або мiсцевим органом влади або iз створених ними фондiв фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Договiрної Держави, пiдроздiлу або органу влади, оподатковується тiльки в цiй Договiрнiй Державi.

     b) Однак, така пенсiя оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо фiзична особа є резидентом i нацiональною особою цiєї другої Договiрної Держави.

     3. Положення статей 15, 16 i 18 застосовуються до заробiтної плати, платнi та iншої подiбної винагороди, i пенсiй стосовно служби, що здiйснюється у зв'язку з проведенням пiдприємницької дiяльностi Договiрною Державою, або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади.

Стаття 20
Вчителi i дослiдники

     Особа, яка є або безпосередньо перед вiдвiдуванням Договiрної Держави була резидентом другої Договiрної Держави, i яка за запрошенням Уряду першої згаданої Договiрної Держави або унiверситету, коледжу, школи, музею або iншого культурного закладу цiєї Договiрної Держави, чи за офiцiйною програмою культурного обмiну, перебуває у цiй Договiрнiй Державi виключно з метою викладання, читання лекцiй або наукового дослiдження протягом перiоду, що не перевищує два послiдовнi роки, звiльняється вiд оподаткування у цiй Договiрнiй Державi стосовно винагороди за таку дiяльнiсть.

Стаття 21
Студенти i стажисти

     1. Платежi, якi отримує студент або стажист, який є або був безпосередньо до приїзду у Договiрну Державу резидентом другої Договiрної Держави i перебуває у першiй згаданiй Договiрнiй Державi виключно з метою навчання або отримання освiти, i такi платежi призначенi для проживання, навчання i отримання освiти, не оподатковуються у першiй Договiрнiй Державi, якщо джерела цих платежiв знаходяться за межами цiєї Договiрної Держави.

     2. Незважаючи на положення пункту 1, винагорода, яку студент або стажист, який є або був безпосередньо перед вiзитом до Договiрної Держави резидентом другої Договiрної Держави i який перебуває у першiй згаданiй Договiрнiй Державi виключно з метою одержання освiти або навчання, одержує вiд надання тимчасових послуг у першiй згаданiй Договiрнiй Державi, не пiдлягає оподаткуванню у цiй Договiрнiй Державi, за умови, що такi послуги пов'язанi з його освiтою або професiйною пiдготовкою i що така винагорода за цi послуги необхiдна для цiлей його проживання.

Стаття 22
Iншi доходи

     1. Види доходу резидента Договiрної Держави, незалежно вiд джерела їх виникнення, про якi не йдеться у попереднiх статтях цiєї Угоди, пiдлягають оподаткуванню тiльки у цiй Договiрнiй Державi.

     2. Положення пункту 1 цiєї статтi не застосовуються до доходiв, iнших нiж доходи вiд нерухомого майна, визначеного у пунктi 2 статтi 6 цiєї Угоди, якщо одержувач таких доходiв є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво або надає послуги у цiй другiй Державi через розташовану у нiй постiйну базу, i право або майно, у зв'язку з яким одержано доход, дiйсно пов'язанi з таким постiйним представництвом або постiйною базою. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Угоди.

Стаття 23
Капiтал

     1. Капiтал, представлений нерухомим майном, про яке йдеться у статтi 6, що є власнiстю резидента Договiрної Держави i розташоване у другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.

     2. Капiтал, представлений рухомим майном, що є частиною постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має у другiй Договiрнiй Державi, а також рухомим майном, пов'язаним з постiйною базою, доступною резиденту Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi з метою надання незалежних особистих послуг, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     3. Капiтал, представлений морськими та повiтряними суднами, що експлуатуються пiдприємством Договiрної Держави у мiжнародних перевезеннях, а також рухомим майном, пов'язаним з експлуатацiєю цих морських та повiтряних суден, оподатковується тiльки в цiй Договiрнiй Державi.

     4. Усi iншi елементи капiталу резидента Договiрної Держави оподатковуються тiльки в цiй Договiрнiй Державi.

Стаття 24
Усунення подвiйного оподаткування

     1. Чиннi законодавства у обох Договiрних Державах продовжують регулювати оподаткування у вiдповiднiй Договiрнiй Державi, крiм випадкiв, коли їх положення будуть суперечити цiй Угодi.

     2. Погоджено, що подвiйне оподаткування усувається вiдповiдно до наступних пунктiв цiєї статтi:

     (1) Якщо резидент Договiрної Держави одержує доход або володiє капiталом, якi згiдно з положеннями цiєї Угоди можуть оподатковуватись у другiй Договiрнiй Державi, перша згадана Договiрна Держава повинна дозволити вирахувати з податку на доход цього резидента суму, що дорiвнює податку на доход, сплаченому у другiй Договiрнiй Державi та вирахувати з податку на капiтал цього резидента суму, що дорiвнює податку на капiтал, сплаченому у другiй Договiрнiй Державi;

     Такi вирахування, у будь-якому випадку, не повиннi перевищувати ту частину податку на доход або податку на капiтал, пiдраховану до надання вирахування, що стосується, залежно вiд обставин, доходу або капiталу, якi можуть оподатковуватися у другiй Договiрнiй Державi.

     (2) Для цiлей пiдпункту (1) цього пункту Закат, про який йшлося у пiдпунктi a) пункту 3 статтi 2, повинен розглядатися як податок на прибуток.

     3. З метою надання кредиту у Договiрнiй Державi податок, сплачений у другiй Договiрнiй Державi, включає податок, який було

     б сплачено у Договiрнiй Державi, але який був тимчасово вiдкладений або зменшений згiдно зi спецiальним iнвестицiйним стимулюючим законом або заходами, призначеними сприяти економiчному розвитку у цiй другiй Договiрнiй Державi.

Стаття 25
Недискримiнацiя

     1. Особи, що є громадянами Договiрної Держави не пiдлягатимуть у другiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є бiльш обтяжливим нiж оподаткування i пов'язане з ним зобов'язання, яким пiдлягають або можуть пiдлягати громадяни цiєї другої Договiрної Держави за тих же обставин.

     2. Оподаткування постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, не буде менш сприятливим у цiй другiй Договiрнiй Державi, нiж оподаткування пiдприємств третiх держав, якi здiйснюють подiбну дiяльнiсть за тих же самих умов.

     3. Вищеназванi положення не повиннi тлумачитись як такi, що зобов'язують Договiрну Державу надавати резидентам другої Договiрної Держави будь-якi особистi пiльги, звiльнення i знижки в оподаткуваннi на пiдставi громадянського статусу або сiмейних зобов'язань, якi вона надає своїм власним резидентам.

     4. Пiдприємства Договiрної Держави, капiтал яких повнiстю або частково належить або контролюється прямо чи посередньо одним або кiлькома резидентами другої Договiрної Держави, не повиннi пiддаватися в першiй згаданiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, iншому або бiльш обтяжливому, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким можуть пiдлягати iншi подiбнi пiдприємства, капiтал яких повнiстю або частково належить або контролюється прямо чи посередньо одним або бiльше резидентами будь-якої третьої держави.

     5. Нiщо у цiй статтi не повинно тлумачитись як таке, що зобов'язує Договiрну Державу надавати резидентам другої Договiрної Держави будь-якi пiльги, переваги або привiлеї, якi можуть надаватися будь-якiй третiй державi або її резидентам на основi створення митних об'єднань, економiчних об'єднань, зон вiльної торгiвлi або будь-яких регiональних чи мiсцевих угод стосовно оподаткування або головним чином оподаткування або перемiщення капiталу, учасником яких є перша згадана Договiрна Держава.

     6. У цiй статтi термiн "оподаткування" означає податки, якi є предметом цiєї Угоди.

Стаття 26
Процедура взаємного узгодження

     1. Якщо особа вважає, що дiї однiєї або обох Договiрних Держав призводять або призведуть до його оподаткування всупереч положенням цiєї Угоди, вона може, незалежно вiд засобiв захисту, передбачених нацiональними законодавствами цих Договiрних Держав, подати свiй випадок на розгляд до компетентного органу Договiрної Держави, резидентом якої вона є, або, якщо її випадок пiдпадає пiд дiю пункту 1 статтi 25, до тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є. Справа повинна бути подана протягом трьох рокiв з моменту першого повiдомлення про дiї, що призводять до оподаткування, що не вiдповiдає положенням цiєї Угоди.

     2. Компетентний орган прагнутиме, якщо вiн вважатиме заперечення обгрунтованим i якщо вiн сам не в змозi прийняти задовiльне рiшення, погодити це питання з компетентним органом другої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, яке не вiдповiдає цiй Угодi. Будь-яка досягнута домовленiсть повинна виконуватись незалежно вiд будь-яких обмежень часу, передбачених внутрiшнiм законодавством Договiрних Держав.

     3. Компетентнi органи Договiрних Держав прагнутимуть вирiшувати за взаємною згодою будь-якi складнi або сумнiвнi питання, що виникають при тлумаченнi або застосуваннi цiєї Угоди. Вони можуть також консультуватися з метою уникнення подвiйного оподаткування у випадках, не передбачених цiєю Угодою.

     4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть вступати в прямi контакти один з одним з метою досягнення згоди в розумiннi попереднiх пунктiв.

Стаття 27
Обмiн iнформацiєю

     1. Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюються iнформацiєю, необхiдною для виконання положень цiєї Угоди або нацiональних законодавств Договiрних Держав, що стосується податкiв, на якi поширюється ця Угода, тiєю мiрою, якою оподаткування не суперечить цiй Угодi, зокрема, для попередження шахрайства i полегшення застосування встановлених законом положень проти легальних ухилень. Обмiн iнформацiєю не обмежується статтею 1 i 2. Будь-яка iнформацiя, одержана Договiрною Державою, буде вважатися конфiденцiйною i буде розкрита тiльки особам або органам влади (включаючи суди та адмiнiстративнi органи), зайнятим оцiнкою або збором, примусовим стягненням або судовим переслiдуванням, або розглядом апеляцiй стосовно податкiв, на якi поширюється ця Угода. Такi особи або органи будуть використовувати iнформацiю тiльки для таких цiлей. Вони можуть розкривати iнформацiю на публiчних судових засiданнях або при прийняттi судових рiшень.

     2. У жодному випадку положення пункту 1 не будуть тлумачитись як такi, що покладають на Договiрнi Держави зобов'язання:

     a) вживати адмiнiстративнi заходи, якi суперечать законам та адмiнiстративнiй практицi кожної з Договiрних Держав;

     b) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або в ходi звичайної адмiнiстративної практики в кожнiй з Договiрних Держав;

     c) надавати iнформацiю, яка буде розкривати будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю, або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої могло б зашкодити громадському порядку.

Стаття 28
Iншi правила

     1. Положення цiєї Угоди не будуть жодним чином створювати обмеження стосовно будь-якого виключення, звiльнення, вирахування, кредиту або iншої пiльги, узгоджених зараз чи надалi:

     a) законодавствами Договiрних Держав при визначеннi податку, що стягується цiєю Договiрною Державою;

     b) будь-яким iншим спецiальним договором про оподаткування, пов'язаним з економiчною або технiчною спiвпрацею мiж Договiрними Державами.

     2. Компетентнi органи кожної Договiрної Держави можуть впроваджувати нормативнi акти з метою виконання положень цiєї Угоди.

Стаття 29
Члени дипломатичних представництв i консульських установ

     Нiщо у цiй Угодi не буде зачiпати податкових привiлеїв, наданих членам дипломатичних представництв або консульських установ за загальними нормами мiжнародного права чи на пiдставi положень спецiальних угод.

Стаття 30
Набуття чинностi

     1. Кожна iз Договiрних Держав повiдомить одна одну по дипломатичних каналах про завершення необхiдних вiдповiдно до внутрiшнього законодавства процедур набуття чинностi цiєю Угодою. Ця Угода набуває чинностi у день одержання останнього такого повiдомлення та її положення будуть застосовуватися у обох Договiрних Державах:

     a) стосовно податкiв, що утримуються у джерела щодо сум, якi сплачуються або кредитуються з або пiсля першого сiчня року, наступного за роком, у якому Угода набула чинностi;

     b) стосовно iнших податкiв за податковi перiоди, починаючи з або пiсля першого сiчня року, наступного за роком, у якому Угода набула чинностi.

Стаття 31
Припинення чинностi

     Ця Угода буде залишатися чинною протягом перiоду 5 рокiв i продовжуватиме залишатися чинною протягом подiбного перiоду або перiодiв, поки одна з Договiрних Держав не повiдомить iншу у письмовiй формi за шiсть мiсяцiв до закiнчення першого або будь-якого наступного перiоду про її намiр припинити цю Угоду. У такому випадку Угода припиняє свою дiю у обох Договiрних Державах:

     a) стосовно податкiв, що утримуються у джерела щодо сум, якi сплачуються або кредитуються першого або пiсля першого дня сiчня року, який слiдує за роком, у якому було подано таке повiдомлення;

     b) стосовно iнших податкiв за податковi перiоди, що починаються першого або пiсля першого дня сiчня року, який слiдує за роком, у якому було подано таке повiдомлення.

     На посвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цю Угоду.

     Вчинено у м. Ель-Кувейт 20 сiчня 2003 року, що вiдповiдає 17 зулькiда 1423 року хiджри у двох примiрниках українською, арабською та англiйською мовами, причому всi тексти є рiвно автентичними. У разi розходжень у тлумаченнi перевага надається англiйському тексту.

За Уряд України	За Уряд Держави Кувейт
Анатолiй Зленко	Др. Мухаммед С.С. Аль-Сабах
Мiнiстр Закордонних Справ України	Державний Мiнiстр Закордонних Справ Держави Кувейт