УГОДА

мiж Урядом України i Урядом Латвiйської Республiки про спiвробiтництво в галузi взаємного визнання результатiв оцiнки вiдповiдностi

     Уряд України i Уряд Латвiйської Республiки, далi "Сторони",

     Керуючись економiчними iнтересами обох Сторiн,

     Враховуючи взаємну зацiкавленiсть у забезпеченнi гарантiй безпеки i якостi продукцiї, яка ввозиться, для життя та здоров'я людини, охорони навколишнього середовища,

     З метою сприяння розвитку зовнiшньої торгiвлi, спрощення формальностей пiд час перевiрки продукцiї, яка є предметом зовнiшньої торгiвлi мiж Україною i Латвiйською Республiкою,

     Визнаючи необхiднiсть проведення узгоджувальних робiт з сертифiкацiї продукцiї,

     Домовились про наступне:

Стаття 1

     В цiй Угодi використовується термiнологiя, передбачена ISO/IEC (Мiжнародна органiзацiя по стандартизацiї/Мiжнародна електротехнiчна комiсiя) Керiвництво 2: 1996 "Стандартизацiя та сумiжнi види дiяльностi - Загальний словник".

Стаття 2

     Сторони в ходi реалiзацiї цiєї Угоди керуються вiдповiдно законодавствами України i Латвiйської Республiки.

Стаття 3

     Дiя цiєї Угоди поширюється на продукцiю i послуги, якi пропонуються Україною i Латвiйською Республiкою.

Стаття 4

     Сторони прагнуть до гармонiзацiї обох нацiональних систем оцiнки вiдповiдностi (сертифiкацiї) вiдповiдно до вимог Мiжнародної органiзацiї з стандартизацiї (ISO) i Європейського комiтету з стандартизацiї (CEN) з метою створення умов для їх взаємного визнання в подальшому.

Стаття 5

     Визнання результатiв оцiнки вiдповiдностi здiйснюється на пiдставi додаткових угод, протоколiв i програм, якi передбачають:

     акредитацiю органiв з сертифiкацiї i випробувальних лабораторiй України в Латвiйськiй нацiональнiй системi акредитацiї;

     акредитацiю органiв з сертифiкацiї i випробувальних лабораторiй Латвiйської Республiки в Державнiй системi сертифiкацiї України.

     При цьому передбачається обмiн законодавчими актами, стандартами та iншими технiчними документами на продукцiю, яка взаємно постачається, i iнформацiєю про змiни до них.

Стаття 6

     Сторони обмiнюються перелiками продукцiї, яка пiдлягає обов'язковiй сертифiкацiї i перелiками органiв з сертифiкацiї.

     Уточнення перелiкiв продукцiї буде здiйснюватися за необхiднiстю шляхом взаємного погодження та пiдписання додаткових протоколiв уповноваженими органiзацiями Сторiн.

Стаття 7

     Сторони взаємно уповноваженими органiзацiями Сторiн визнають у встановленому порядку еталони одиниць фiзичних величин, стандартнi зразки величин, стандартнi зразки складу i властивостей речовин i матерiалiв, довiдковi данi про фiзичнi константи i властивостi речовин i матерiалiв.

Стаття 8

     Сторони взаємно уповноваженими органiзацiями Сторiн визнають встановленому порядку результати затвердження типiв засобiв вимiрювань, якi випускаються на територiї однiєї з держав-учасниць цiєї Угоди, результати повiрки i калiбрування засобiв вимiрювань.

Стаття 9

     Обидвi Сторони призначають уповноваженими органiзацiями для реалiзацiї цiєї Угоди:

     в Українi - Державний комiтет України по стандартизацiї, метрологiї та сертифiкацiї,

     в Латвiйськiй Республiцi - Мiнiстерство економiки.

     Уповноваженi органiзацiї створюють робочу групу експертiв для розробки основних принципiв i порядку взаємного визнання результатiв оцiнки вiдповiдностi.

Стаття 10

     Сторони забезпечують конфiденцiйнiсть документацiї, яка отримується, та iнформацiї про роботи, що проводяться в межах цiєї Угоди, та її подання за письмовою вимогою зацiкавленої Сторони. Ця iнформацiя може бути передана третiй сторонi тiльки за умови письмової згоди Сторони, що її надала.

Стаття 11

     До цiєї Угоди можуть бути внесенi змiни i доповнення за взаємним погодженням Сторiн, оформленi окремим протоколом.

     Ця Угода набуває чинностi вiд дня її пiдписання i дiє протягом 5 рокiв.

     Кожна iз Сторiн може денонсувати цю Угоду, письмово повiдомивши iншу Сторону про свiй намiр. Дiя Угоди припиняється через 6 мiсяцiв вiд дня одержання iншою Стороною такого повiдомлення.

     Вчинено в мiстi Рига 11 червня 1997 року у двох дiйсних примiрниках, кожний українською, латвiйською та росiйською мовами, причому всi тексти є автентичними.

     В разi виникнення розбiжностей щодо тлумачення тексту Угоди, Сторони будуть звертатися до тексту викладеного росiйською мовою.

Мiжнародне приватне право
Двостороннi мiжнароднi договори України, т. 2
Видавництво Port-Roual, 2000