.png)
УГОДА
про формування Єдиного економiчного простору
Офiцiйний переклад.
Республiка Бiлорусь, Республiка Казахстан, Росiйська Федерацiя та Україна, далi - Сторони,
прагнучи сприяти економiчному та соцiальному прогресу своїх народiв, пiдвищенню рiвня їхнього життя;
керуючись прагненням змiцнити економiки Сторiн та забезпечити їхнiй гармонiчний розвиток, послiдовно здiйснюючи економiчнi реформи для подальшого поглиблення багатостороннього економiчного спiвробiтництва та посилення iнтеграцiйних процесiв шляхом досягнення взаємовигiдних домовленостей щодо формування Єдиного економiчного простору (далi - ЄЕП);
визнаючи при цьому право Сторiн визначати свою участь у процесi формування ЄЕП з урахуванням їхньої готовностi до подальшого поглиблення iнтеграцiйних процесiв;
пiдтверджуючи дружнi вiдносини, якi пов'язують держави i народи, прагнучи забезпечити їхнє процвiтання, ґрунтуючись на загальновизнаних принципах i нормах мiжнародного права;
беручи до уваги Заяву Президентiв Республiки Бiлорусь, Республiки Казахстан, Росiйської Федерацiї та України вiд 23 лютого 2003 року;
домовились про таке:
Стаття 1
З метою створення умов для стабiльного та ефективного розвитку економiк Сторiн та пiдвищення рiвня життя населення Сторони розпочинають процес формування ЄЕП.
Пiд Єдиним економiчним простором Сторони розумiють економiчний простiр, який об'єднує митнi територiї Сторiн, на якому функцiонують механiзми регулювання економiк, якi ґрунтуються на єдиних принципах, що забезпечують вiльний рух товарiв, послуг, капiталу i робочої сили, та здiйснюється єдина зовнiшньоторговельна та узгоджена, тiєю мiрою i в тому обсязi, в яких це необхiдно для забезпечення рiвноправної конкуренцiї та пiдтримання макроекономiчної стабiльностi, податкова, грошово-кредитна та валютно-фiнансова полiтика.
Сторони прагнуть сприяти:
розвитку торгiвлi та iнвестицiй мiж Сторонами, який забезпечуватиме сталий розвиток економiк Сторiн на базi загальновизнаних принципiв i норм мiжнародного права, а також правил i принципiв СОТ;
змiцненню єдностi та розвитку економiчних потенцiалiв, а також пiдвищенню конкурентоспроможностi економiк Сторiн на зовнiшнiх ринках.
Стаття 2
Поетапне вирiшення завдань поглиблення iнтеграцiї обумовлене виконанням Сторонами взятих зобов'язань та фактичним виконанням таких завдань:
формування зони вiльної торгiвлi без вилучень та обмежень, яка передбачає незастосування у взаємнiй торгiвлi антидемпiнгових, компенсацiйних та спецiальних захисних заходiв на основi проведення єдиної полiтики у сферi тарифного та нетарифного регулювання, єдиних правил конкуренцiї, застосування субсидiй та iнших форм державної пiдтримки;
унiфiкацiя принципiв розробки та застосування технiчних регламентiв i стандартiв, санiтарних та фiтосанiтарних норм;
гармонiзацiя макроекономiчної полiтики;
створення умов для вiльного руху товарiв, послуг, капiталу та робочої сили;
гармонiзацiя законодавств Сторiн тiєю мiрою, якою це необхiдно для функцiонування ЄЕП, включаючи торговельну та конкурентну полiтику;
формування єдиних принципiв регулювання дiяльностi природних монополiй (у сферi залiзничного транспорту, магiстральних телекомунiкацiй, транспортування електроенергiї, нафти, газу та iнших сферах), єдиної конкурентної полiтики та забезпечення недискримiнацiйного доступу та однакового рiвня тарифiв на послуги суб'єктiв природних монополiй.
Стаття 3
Сторони згiдно iз зазначеними у статтях 1 i 2 цiєї Угоди цiлями та завданнями здiйснюють заходи, передбаченi Концепцiєю щодо формування Єдиного економiчного простору, яка додається до цiєї Угоди i є її невiд'ємною частиною.
З метою реалiзацiї цiєї Угоди Сторони розробляють Комплекс основних заходiв щодо формування Єдиного економiчного простору.
Стаття 4
Координацiя процесiв формування та функцiонування ЄЕП здiйснюється вiдповiдними органами, структура яких формується з урахуванням рiвня iнтеграцiї.
Органи ЄЕП створюються на основi поєднання мiждержавних елементiв та принципу передачi частини повноважень Сторiн єдиному регулюючому органу з поступовим пiдвищенням значущостi останнього.
Здiйснення координацiї та управлiння формуванням i функцiонуванням ЄЕП на мiждержавному рiвнi забезпечується Радою глав держав (далi - РГД).
Кiлькiсть голосiв кожної держави-учасницi в рамках РГД розподiляється виходячи з принципу "одна держава - один голос". Рiшення РГД приймаються консенсусом.
Сторони засновують єдиний регулюючий орган ЄЕП, якому вони на основi мiжнародних договорiв делегують частину своїх повноважень. Його рiшення є обов'язковими для виконання усiма Сторонами.
У єдиному регулюючому органi ЄЕП рiшення з усiх питань приймаються виваженим голосуванням. Кiлькiсть голосiв кожної зi Сторiн визначається з урахуванням її економiчного потенцiалу. Розподiл голосiв встановлюється на основi домовленостi Сторiн.
Будь-яка Сторона має право внести до РГД пропозицiю про перегляд рiшення єдиного регулюючого органу ЄЕП.
Окремим мiжнародним договором буде передбачено механiзм компенсацiї, якщо прийняте рiшення завдає суттєвих економiчних збиткiв однiй або декiльком Сторонам.
Стаття 5
ЄЕП формується поетапно, з урахуванням можливостi рiзнорiвневої та рiзношвидкiсної iнтеграцiї.
Перехiд вiд одного етапу до iншого здiйснюють тi Сторони, якi у повному обсязi виконали заходи, передбаченi у попередньому етапi Комплексу основних заходiв щодо формування Єдиного економiчного простору.
Сторони приєднуються до мiжнародних договорiв, якi забезпечують формування та функцiонування ЄЕП, у мiру готовностi. При цьому кожна Сторона повинна дотримуватися узгодженої послiдовностi приєднання до таких мiжнародних договорiв. Жодна зi Сторiн не може перешкоджати iншим Сторонам прискорено просуватися до бiльш високого ступеня iнтеграцiї.
Рiзнорiвнева та рiзношвидкiсна iнтеграцiя означає, що кожна Сторона самостiйно визначає, в яких з напрямкiв розвитку iнтеграцiї або окремих iнтеграцiйних заходах вона бере участь та у якому обсязi.
Стаття 6
Правовою основою забезпечення формування та функцiонування ЄЕП є мiжнароднi договори та рiшення органiв ЄЕП, якi укладаються та приймаються з урахуванням законодавств Сторiн та згiдно iз загальновизнаними нормами та принципами мiжнародного права.
Стаття 7
Спори та розбiжностi мiж Сторонами щодо тлумачення та/або застосування положень цiєї Угоди вирiшуються шляхом проведення консультацiй та переговорiв.
Стаття 8
Ця Угода вiдкрита для приєднання iнших держав, якi подiляють її цiлi та принципи, на умовах, узгоджених з усiма Сторонами цiєї Угоди.
Для держави, яка приєднується, ця Угода набуває чинностi з дня отримання депозитарiєм останнього повiдомлення Сторiн про згоду на таке приєднання.
Стаття 9
За взаємною згодою Сторiн до цiєї Угоди можуть вноситися змiни та доповнення, якi оформлюються окремими протоколами, якi є невiд'ємною частиною цiєї Угоди та набувають чинностi у порядку, передбаченому статтею 10 цiєї Угоди.
Стаття 10
Ця Угода набуває чинностi з дня отримання депозитарiєм останнього письмового повiдомлення про виконання Сторонами внутрiшньодержавних процедур, необхiдних для набуття нею чинностi.
Стаття 11
Ця Угода укладається на невизначений термiн.
Кожна Сторона може вийти з цiєї Угоди шляхом письмового повiдомлення про це депозитарiю не менше нiж за 12 мiсяцiв до виходу.
Депозитарiєм цiєї Угоди є Республiка Казахстан.
Депозитарiй повiдомляє у мiсячний термiн усiм учасникам цiєї Угоди про вихiд будь-якої Сторони з Угоди.
Вчинено у мiстi Ялта, 19 вересня 2003 року в одному дiйсному примiрнику росiйською мовою. Дiйсний примiрник зберiгається в архiвi Республiки Казахстан, яка направить кожнiй державi, яка пiдписала цю Угоду, її завiрену копiю.
| За Республiку Бiлорусь | За Росiйську Федерацiю |
| пiдпис | пiдпис |
| За Республiку Казахстан | За Україну |
| Пiдпис | пiдпис |
КОНЦЕПЦIЯ
ФОРМУВАННЯ ЄДИНОГО ЕКОНОМIЧНОГО ПРОСТОРУ
Концепцiя формування Єдиного економiчного простору (далi - Концепцiя) являє собою програму заходiв щодо формування Єдиного економiчного простору Республiки Бiлорусь, Республiки Казахстан, Росiйської Федерацiї та України (далi - держави-учасницi) з метою поглиблення багатостороннього економiчного спiвробiтництва.
Пiд Єдиним економiчним простором (далi - ЄЕП) держави-учасницi розумiють економiчний простiр, що поєднує митнi територiї держав-учасниць, на якому функцiонують механiзми регулювання економiк, якi ґрунтуються на єдиних принципах, що забезпечують вiльний рух товарiв, послуг, капiталу i робочої сили, та проводиться єдина зовнiшньоторговельна i узгоджена, у тiй мiрi та у тому обсязi, в яких це необхiдно для забезпечення рiвноправної конкуренцiї i пiдтримання макроекономiчної стабiльностi, податкова, грошово-кредитна, валютно-фiнансова полiтика.
I. ЦIЛI ТА ЗАВДАННЯ
Метою формування ЄЕП є створення умов для стабiльного й ефективного розвитку економiк держав-учасниць i пiдвищення рiвня життя населення.
Держави-учасницi прагнуть сприяти:
розвитку торгiвлi та iнвестицiй мiж державами-учасницями, що забезпечуватиме сталий розвиток економiк держав-учасниць на основi загальновизнаних норм i принципiв мiжнародного права;
створенню можливостей для розвитку пiдприємницької дiяльностi шляхом встановлення гармонiзованих систем регулювання та iнтегрування iнфраструктурного комплексу;
iнтеграцiї та нарощуванню економiчних потенцiалiв держав-учасниць з метою пiдвищення конкурентоспроможностi економiк держав-учасниць на зовнiшнiх ринках.
Поетапне вирiшення завдань поглиблення iнтеграцiї обумовлюється виконанням державами-учасницями взятих зобов'язань та фактичним вирiшенням таких завдань:
формування зони вiльної торгiвлi без вилучень та обмежень, що передбачає незастосування у взаємнiй торгiвлi антидемпiнгових, компенсацiйних та спецiальних захисних заходiв на базi проведення єдиної полiтики в галузi тарифного i нетарифного регулювання, єдиних правил конкуренцiї, застосування субсидiй та iнших форм державної пiдтримки;
унiфiкацiя принципiв розробки та застосування технiчних регламентiв i стандартiв, санiтарних i фiтосанiтарних норм;
гармонiзацiя макроекономiчної полiтики;
створення умов для вiльного руху товарiв, послуг, капiталу та робочої сили;
гармонiзацiя законодавств держав-учасниць у тiй мiрi, в якiй це необхiдно для функцiонування ЄЕП, включаючи торгову i конкурентну полiтику;
формування єдиних принципiв регулювання дiяльностi природних монополiй (у сферi залiзничного транспорту, магiстральних телекомунiкацiй, транспортування електроенергiї, нафти, газу та iнших сферах), єдиної конкурентної полiтики та забезпечення недискримiнацiйного доступу та однакового рiвня тарифiв на послуги суб'єктiв природних монополiй.
II. ОСНОВНI ПРИНЦИПИ
Основними принципами функцiонування ЄЕП є забезпечення свободи перемiщення товарiв, послуг, капiталу та робочої сили через кордони держав-учасниць.
Принцип вiльного руху товарiв передбачає усунення вилучень з режиму вiльної торгiвлi та зняття обмежень у взаємнiй торгiвлi на основi унiфiкацiї митних тарифiв, формування спiльного митного тарифу, встановленого на основi погодженої державами-учасницями методики, заходiв нетарифного регулювання, застосування iнструментiв регулювання торгiвлi товарами з третiми країнами. Механiзми застосування у взаємнiй торгiвлi антидемпiнгових, компенсацiйних, спецiальних i захисних заходiв будуть замiнятися єдиними правилами в галузi конкуренцiї та субсидiй.
Принцип забезпечення вiльного руху послуг передбачає формування загальних правил та пiдходiв для забезпечення повного доступу на ринок послуг та постачальникiв послуг у рамках ЄЕП i проведення узгодженої полiтики щодо доступу третiх країн на ринок послуг i постачальникiв послуг ЄЕП.
Принцип забезпечення вiльного руху капiталу передбачає поетапне зняття всiх обмежень на рух капiталу з держав-учасниць у рамках ЄЕП та проведення узгодженої полiтики в галузi розвитку ринку капiталiв за умови забезпечення макроекономiчної стабiльностi.
Принципом забезпечення вiльного руху робочої сили є забезпечення безперешкодного перемiщення фiзичних осiб держав-учасниць у рамках ЄЕП та формування узгодженої мiграцiйної полiтики щодо третiх країн з урахуванням норм i принципiв мiжнародного права та СОТ.
Принцип проведення узгодженої макроекономiчної полiтики забезпечує конвергенцiю макроекономiчних показникiв, у тому числi вирiвнювання рiвня внутрiшнiх цiн, у першу чергу - на енергоносiї, та тарифiв на послуги природних монополiй.
Принципи проведення спiльної полiтики щодо окремих галузей передбачають укладення секторальних угод, розроблених у розвиток Угоди про формування Єдиного економiчного простору.
ЄЕП формується поетапно, з урахуванням можливостi рiзнорiвневої та рiзношвидкiсної iнтеграцiї.
Рiзношвидкiсна iнтеграцiя означає, що кожна держава самостiйно визначає момент приєднання до того чи iншого мiжнародного договору, що призводить до рiзнорiвневої iнтеграцiї, коли держави-учасницi знаходяться на рiзних рiвнях iнтеграцiйної взаємодiї.
Рiзнорiвнева та рiзношвидкiсна iнтеграцiя означає, що кожна держава-учасниця самостiйно визначає, в яких з напрямiв розвитку iнтеграцiї чи окремих iнтеграцiйних заходах вона братиме участь i в якому обсязi. Держава має можливiсть приєднатися до мiжнародних договорiв, що забезпечують формування та функцiонування ЄЕП, у мiру готовностi. При цьому держава повинна дотримуватись погодженої послiдовностi приєднання до перелiку мiжнародних договорiв. Для приєднання держав до дiючих в рамках ЄЕП мiжнародних договорiв потрiбна згода всiх держав-учасниць цих мiжнародних договорiв. Це правило поширюється на функцiонування основних принципiв i умов ЄЕП, якi визначаються цiєю Концепцiєю.
Перехiд вiд одного етапу формування ЄЕП до iншого здiйснюють тi держави-учасницi, якi виконали заходи, передбаченi у попередньому етапi Комплексу основних заходiв щодо формування Єдиного економiчного простору.
Обсяг переваг, що надаються державами-учасницями одна однiй, визначається угодами з формування ЄЕП, учасницями яких вони є.
Неучасть або часткова участь будь-якої держави-учасницi в окремих напрямах розвитку iнтеграцiї чи окремих iнтеграцiйних заходах не повинна бути перешкодою для iнших держав-учасниць у здiйсненнi зазначених напрямiв розвитку iнтеграцiї чи окремих iнтеграцiйних заходiв.
Бiльш пiзнi термiни приєднання будь-якої держави-учасницi до окремих напрямiв розвитку iнтеграцiї чи окремих iнтеграцiйних заходiв не змiнюють її статусу учасницi ЄЕП.
Враховуючи рiзнi ступенi iнтеграцiї держав-засновниць ЄЕП (Росiйська Федерацiя i Республiка Бiлорусь - Союзна держава, Росiйська Федерацiя, Республiка Бiлорусь та Республiка Казахстан - члени ЕврАзЕС), термiни можливого переходу до бiльш високих ступенiв iнтеграцiї визначаються кожною державою-учасницею самостiйно.
Завершення формування зони вiльної торгiвлi є першочерговим та базовим етапом формування ЄЕП.
ЄЕП формується з урахуванням таких принципiв, як добровiльнiсть, економiчна взаємовигiднiсть, вiдсутнiсть дискримiнацiї, правова гарантованiсть, сполученiсть цiлей, вiдповiдальнiсть за взятi зобов'язання, транспарентнiсть.
III. ОСНОВНI НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ ЄДИНОГО ЕКОНОМIЧНОГО ПРОСТОРУ
ЄЕП формується поступово, шляхом пiдвищення рiвня iнтеграцiї, через синхронiзацiю здiйснюваних державами-учасницями перетворень в економiцi, спiльних заходiв з проведення узгодженої економiчної полiтики, гармонiзацiю та унiфiкацiю законодавства у галузi економiки, торгiвлi та в iнших напрямах, з урахуванням загальновизнаних норм i принципiв мiжнародного права, а також досвiду i законодавства Європейського Союзу.
Напрями iнтеграцiї та заходи з їхньої реалiзацiї визначаються на основi вiдповiдних мiжнародних договорiв i рiшень органiв ЄЕП, якi передбачають обов'язковiсть їхнього виконання для кожної з держав-учасниць у повному обсязi, а також механiзм їхньої реалiзацiї та вiдповiдальностi за невиконання узгоджених рiшень.
Формування ЄЕП передбачає здiйснення таких основоположних заходiв:
встановлення для товарiв торговельного режиму без вилучень та обмежень на базi:
- реалiзацiї комплексу заходiв, спрямованих на завершення створення зони вiльної торгiвлi без вилучень та обмежень, яка передбачає вiльне пересування товарiв i послуг на основi єдиних правил конкуренцiї та застосування субсидiй, проведення узгодженої полiтики у галузi тарифного i нетарифного регулювання;
- формування спiльного митного тарифу;
- визначення єдиних правил конкурентної полiтики, регулювання природних монополiй, у тому числi забезпечення недискримiнацiйного доступу та однакового рiвня тарифiв на послуги суб'єктiв природних монополiй, субсидування та iнших форм державної пiдтримки;
- унiфiкацiї заходiв нетарифного регулювання на основi норм i правил СОТ, створення унiфiкованого порядку їхнього застосування щодо третiх країн;
- незастосування тарифних i нетарифних обмежень у взаємнiй торгiвлi;
- унiфiкацiї торговельних режимiв держав-учасниць щодо третiх країн;
- спрощення порядку митного оформлення i митного контролю на внутрiшнiх митних кордонах з подальшою їхньою вiдмiною на завершальному етапi;
унiфiкацiя принципiв розробки i застосування технiчних регламентiв i стандартiв, санiтарних i фiтосанiтарних норм;
лiбералiзацiя режимiв доступу на ринок послуг, поступове усунення наявних тут бар'єрiв та обмежень;
узгодження умов для створення сприятливого клiмату для залучення iнвестицiй у прiоритетнi галузi та виробництва;
проведення єдиної полiтики в галузi охорони прав iнтелектуальної власностi;
гармонiзацiя принципiв оподаткування, у тому числi перехiд на узгодженi принципи стягнення непрямих податкiв без вилучень, недопущення використання податкiв i зборiв як iнструмента захисту внутрiшнього ринку та нацiональних виробникiв;
створення умов для взаємної конвертованостi нацiональних валют i переходу до розрахункiв у нацiональних валютах, послiдовної лiбералiзацiї валютної полiтики, узгодження механiзму встановлення валютних курсiв нацiональних валют, формування дiйової платiжної системи, пiдвищення ступеня лiбералiзацiї руху капiталу в мiру покращення економiчного стану держав-учасниць;
створення спiльного ринку працi з вiльним пересуванням громадян держав-учасниць;
вжиття заходiв з правового оформлення та забезпечення формування ЄЕП;
розробка механiзму вжиття i забезпечення виконання заходiв, якi вживаються.
Виконання вищезазначених заходiв забезпечується шляхом реалiзацiї Комплексу основних заходiв з формування Єдиного економiчного простору.
IV. ВЗАЄМОДIЯ ПРИ ПРОВЕДЕННI ПЕРЕГОВОРIВ ЩОДО ПРИЄДНАННЯ ДО СОТ
Формування i дiяльнiсть ЄЕП здiйснюються з урахуванням норм i правил СОТ.
Виходячи з того, що держави-учасницi знаходяться на рiзних етапах переговорного процесу щодо приєднання до цiєї органiзацiї, необхiдно виробити механiзм узгодження позицiй при проведеннi переговорiв щодо приєднання до СОТ з урахуванням можливостей рiзнорiвневої i рiзношвидкiсної iнтеграцiї. Цей механiзм може передбачати:
проведення щоквартальних консультацiй для обговорення ходу переговорiв щодо приєднання до СОТ;
приєднання держав-учасниць до СОТ на узгоджених умовах.
Держави-учасницi самостiйно обирають конкретнi форми механiзму узгодження позицiй при проведеннi переговорiв щодо приєднання до СОТ.
У разi вступу однiєї з держав-учасниць до СОТ ранiше за iнших вона:
сприятиме якнайшвидшому приєднанню до СОТ iнших держав-учасниць;
утримуватиметься вiд висунення вимог до iнших держав-учасниць у рамках переговорiв щодо приєднання до СОТ.
V. IНСТИТУЦIЙНI ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЄДИНОГО ЕКОНОМIЧНОГО ПРОСТОРУ ТА ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ РIШЕНЬ
Координацiя процесiв формування ЄЕП здiйснюється вiдповiдними органами, якi створюються на основi окремих мiжнародних договорiв. Структура органiв формується з урахуванням рiвнiв iнтеграцiї.
Органи ЄЕП створюються на основi поєднання мiждержавних елементiв i принципу передачi частини повноважень держав-учасниць єдиному регулюючому органу з поступовим пiдвищенням значущостi останнього.
Здiйснення координацiї й управлiння формуванням ЄЕП на мiждержавному рiвнi забезпечуватиметься Радою глав держав-учасниць (далi - РГД).
Кiлькiсть голосiв кожної держави-учасницi у рамках РГД розподiляється виходячи з принципу "одна держава - один голос". Рiшення РГД приймаються консенсусом.
Держави-учасницi засновують єдиний регулюючий орган (Комiсiю), якому вони на основi мiжнародних договорiв делегують частину своїх повноважень. Його рiшення є обов'язковими для виконання всiма державами-учасницями.
Комiсiя розпочинає своє функцiонування з моменту введення спiльного митного тарифу або єдиних правил конкуренцiї залежно вiд того, що вводиться ранiше. У мiру розвитку та поглиблення iнтеграцiйних процесiв повноваження єдиного регулюючого органу вiдповiдно розширюються.
У Комiсiї рiшення з усiх питань приймаються зваженим голосуванням. Кiлькiсть голосiв кожної з держав-учасниць визначається з урахуванням її економiчного потенцiалу. Розподiл голосiв i процедура голосування встановлюються на основi домовленостi держав-учасниць.
Основними повноваженнями РГД є:
визначення перспектив подальшої iнтеграцiї у рамках ЄЕП;
контроль за виконанням Комплексу основних заходiв з формування Єдиного економiчного простору;
забезпечення застосування i дотримання основних принципiв та заходiв, якi приймаються для формування ЄЕП;
вироблення торгово-економiчної полiтики стосовно третiх країн;
прийняття рiшень про прийняття нових членiв до ЄЕП;
постановка завдань з унiфiкацiї митно-тарифної i конкурентної полiтики держав-учасниць ЄЕП та розгляд доповiдей Комiсiї;
прийняття iнших рiшень з принципових питань функцiонування ЄЕП.
Для забезпечення належного функцiонування та розвитку ЄЕП Комiсiя у рамках своєї компетенцiї:
забезпечує реалiзацiю цiлей i завдань ЄЕП;
приймає рiшення i дає висновки з питань, пов'язаних з досягненням цiлей та виконанням завдань ЄЕП;
розробляє проекти нормативних правових актiв, методичнi матерiали та iншi документи, необхiднi для досягнення цiлей i виконання завдань ЄЕП;
здiйснює iншi повноваження.
VI. ПРАВОВЕ, ФIНАНСОВЕ ТА IНФОРМАЦIЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Правовою основою формування та дiяльностi ЄЕП є мiжнароднi договори та рiшення органiв ЄЕП, що укладаються та приймаються з урахуванням iнтересiв i законодавств держав-учасниць, i вiдповiдно до загальновизнаних норм i принципiв мiжнародного права.
Беручи до уваги рiзношвидкiсний та рiзнорiвневий характер iнтеграцiї, рiшення про завершення роботи з пiдготовки проектiв мiжнародних договорiв та iнших документiв ЄЕП приймаються, якщо вiдповiдний проект узгоджений не менше нiж трьома державами-учасницями, на якi припадає не менше двох третин сукупного валового внутрiшнього продукту.
Держави-учасницi визнають необхiднiсть закрiплення механiзму реалiзацiї прийнятих рiшень, введення санкцiй за їхнє невиконання, а також механiзму вирiшення спорiв у кожному укладеному ними мiжнародному договорi, спрямованому на формування ЄЕП. Цi документи повиннi мiстити положення про неприпустимiсть застережень до них.
Фiнансування органiв ЄЕП здiйснюється за рахунок пайових внескiв держав-учасниць, пропорцiйних числу голосiв держав-учасниць в єдиному регулюючому органi.
Для забезпечення функцiонування ЄЕП формується база даних, в якiй концентрується iнформацiя економiчного та правового характеру, яка постiйно оновлюється.
VII. ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ
ЄЕП вiдкритий для приєднання до нього iнших держав за умови прийняття ними зобов'язань, що випливають з мiжнародних договорiв, якi укладаються та дiють в рамках ЄЕП, їхньої вiдповiдностi встановленим угодою держав-учасниць макроекономiчним та iнституцiональним критерiям i за згодою всiх держав-учасниць.
Будь-яка держава-учасниця має право виходу з ЄЕП, попередньо врегулювавши свої зобов'язання, прийнятi в рамках формування ЄЕП.
З дня виходу держави-учасницi з ЄЕП зобов'язання iнших держав-учасниць перед цiєю державою-учасницею, що випливають з укладених в рамках ЄЕП мiжнародних договорiв та прийнятих рiшень, втрачають силу.
