ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМIНIСТРАЦIЯ УКРАЇНИ

     ДПА України розглянула лист ВАТ i повiдомляє.

     Керуючись Законом України вiд 16.04.91 р. N 959-XII "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть", ВАТ надає транспортно-експедицiйнi послуги у ЗЕД. Для здiйснення експортних операцiй використовує транспортнi засоби (автомобiлi i напiвпричепи), якi надiйшли до пiдприємства на умовах фiнлiзингу вiд нерезидента.

     Враховуючи те, що право власностi на цi транспортнi засоби не перейшло до ВАТ, можна вважати, що витрати на автомобiлi, понесенi експедиторами-нерезидентами у виглядi ремонтiв, технiчного обслуговування, оплати лiзингу, видачi авансiв водiям ВАТ, проводилися за межами митної територiї України для потреб нерезидента мiж ВАТ (перевiзником) i експедиторами (нерезидентами). Такi вiдносини не передбачають проведення розрахункiв через уповноваженi банки i до зазначених операцiй не застосовуються вимоги, викладенi в ст. 7 та 16 Декрету КМУ вiд 19.02.93 р. N 15-93 "Про систему валютного регулювання i валютного контролю".

     Оскiльки передача права власностi на отриманi послуги неможлива, тому що транспортнi засоби належать лiзингодавцю i вiдповiдно до Закону України вiд 16.12.97 р. N 723/97-ВР "Про лiзинг" майно є його власнiстю, а не власнiстю пiдприємства (лiзингоотримувача), то витрати, понесенi за межами митної територiї України, пiдпадають також пiд дiю вищевказаного Закону.

     Витрати на ремонти, технiчне обслуговування, сплату дорожнiх зборiв, стоянки, якi здiйснюються нерезидентами за межами митної територiї України, розглядаються як плата за послуги, що надаються за межами митної територiї нерезиденту України для його власного використання та споживання також за межами митної територiї України.

     Утримання нерезидентом суми витрат на цi послуги iз оплати за транспортнi послуги за договором не може розглядатися як ненадходження валютної виручки в Україну або порушення вiдповiдного законодавства України, про що i повiдомлялось у листi ДПАУ вiд 20.01.98 р. N 538/11/22-0217, який дiяв до 13.06.2002 р.