ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

     Розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi касацiйну скаргу державного науково-виробничого пiдприємства "Цирконiй" на постанову Вищого господарського суду України вiд 11 грудня 2002 року N А27/40 у справi за позовом державного науково-виробничого пiдприємства "Цирконiй" до ДПI в м. Днiпродзержинську про визнання недiйсними акта N 22 вiд 9 квiтня 2001 року та рiшення вiдповiдача N 366/23-108/25012091/5799/10 вiд 19 квiтня 2001 року в частинi нарахування та стягнення пенi в сумi 607701 грн. 78 коп., встановив:

     у сiчнi 2002 року державне науково-виробниче пiдприємство "Цирконiй" звернулось до господарського суду Днiпропетровської областi iз позовом до ДПI у м. Днiпродзержинську про визнання недiйсними акта N 22 вiд 9 квiтня 2001 року та рiшення вiдповiдача N 366/23-108/25012091/5799/10 вiд 19 квiтня 2001 року в частинi нарахування та стягнення пенi в сумi 607701 грн. 78 коп. У подальшому позивач уточнив позовнi вимоги i просив визнати недiйсними вказанi вище акт та рiшення вiдповiдача в частинi нарахування i стягнення пенi в сумi 537200 грн. Позовнi вимоги обгрунтовувались тим, що вiдповiдач безпiдставно нарахував пеню за порушення ст. 2 Закону України "Про порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютi", оскiльки позивач своєчасно вiдображав у щоквартальних декларацiях про валютнi цiнностi, доходи та майно, що належать резиденту України i знаходяться за її межами, наявнiсть заборгованостi з розрахункiв по iмпортним контрактам. Однак податковий орган не списав нараховану пеню згiдно з пп. 18.1.3 п. 18.1 ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платникiв податкiв перед бюджетами та державними цiльовими фондами".

     Рiшенням господарського суду Днiпропетровської областi вiд 11 - 15 квiтня 2002 року вiдмовлено в задоволеннi позову про визнання недiйсним рiшення вiдповiдача N 366/23-108/25012091/5799/10 вiд 19 квiтня 2001 року в частинi нарахування та стягнення пенi в сумi 537200 грн. В iншiй частинi провадження у справi припинено.

     Це рiшення мотивовано тим, що вiдповiдачем правомiрно було нараховано пеню, яка не пiдлягає списанню на пiдставi пп. 18.1.3 п. 18.1 ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язання платникiв податкiв перед бюджетами та державними цiльовими фондами", оскiльки списанню пiдлягають податковий борг та пеня, що виникли станом на 31 грудня 1999 року та не сплаченi до дня набрання чинностi цiєю статтею, тобто 21 лютого 2001 року. У частинi визнання недiйсним акта перевiрки N 22 вiд 9 квiтня 2001 року провадження у справi припинено з огляду на те, що цей спiр не пiдлягає розгляду в господарських судах України.

     Постановою Днiпропетровського апеляцiйного господарського суду вiд 12 - 19 вересня 2002 року вищевказане рiшення суду змiнено. Резолютивну частину рiшення суду викладено в такiй редакцiї: "Визнати недiйсним рiшення ДПI в м. Днiпродзержинську Днiпропетровської областi N 366/23-108/25012091/5799/10 вiд 19 квiтня 2001 року про застосування та стягнення сум штрафних (фiнансових) санкцiй, донарахованих сум податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв) та пенi за порушення податкового та iншого законодавства в частинi нарахування та стягнення пенi в сумi 537200 грн. з державного науково-виробничого пiдприємства "Цирконiй". В iншiй частинi - провадження у справi припинити".

     Постанова обгрунтована тим, що позивач вчасно вiдображав у щоквартальних декларацiях про валютнi цiнностi, доходи та майно, що належать резиденту України i знаходяться за її межами, наявнiсть заборгованостi з розрахункiв по iмпортним контрактам. Податковий орган повинен був вiдображати в особовому рахунку платника податкiв суми пенi, якi нараховуються згiдно з Законом України "Про порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютi". У зв'язку з цим спiрна сума пенi повинна бути списана вiдповiдно до вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платникiв податкiв перед бюджетами та державними цiльовими фондами".

     Постановою Вищого господарського суду України вiд 11 грудня 2002 року N А27/40 постанову Днiпропетровського апеляцiйного господарського суду вiд 12 - 19 вересня 2002 року скасовано, а рiшення господарського суду Днiпропетровської областi вiд 11 - 15 квiтня 2002 року залишено без змiн у зв'язку з тим, що на момент набуття чинностi ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платникiв податкiв перед бюджетами та державними цiльовими фондами" вiдповiдачем не була нарахована пеня, яка вiдповiдно правомiрно стягнута за спiрним рiшенням податкового органу вiд 19 квiтня 2001 року.

     Ухвалою Верховного Суду України вiд 6 лютого 2003 року порушено провадження з перегляду в касацiйному порядку постанови Вищого господарського суду України вiд 11 грудня 2002 року N А27/40 за касацiйною скаргою державного науково-виробничого пiдприємства "Цирконiй", де поставлено питання про скасування зазначеної постанови Вищого господарського суду України та залишення без змiн постанови Днiпропетровського апеляцiйного господарського суду вiд 12 - 19 вересня 2002 року i припинення провадження у справi. Посилання зробленi на виявлення рiзного застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону в аналогiчних справах та порушення норм матерiального права.

     Заслухавши доповiдача, пояснення представника державного науково-виробничого пiдприємства "Цирконiй", яка пiдтримала доводи касацiйної скарги i просила її задовольнити, та представника ДПI в м. Днiпродзержинську, котрий заперечував проти цього, перевiривши матерiали справи, Верховний Суд України дiйшов висновку, що оскаржену постанову Вищого господарського суду України слiд залишити без змiн.

     Як вбачається з матерiалiв справи, у результатi документальної перевiрки ДПI в м. Днiпродзержинську встановила, що за контрактами вiд 24 грудня 1998 року та вiд 20 серпня 1999 року, укладених мiждержавним науково-виробничим пiдприємством "Цирконiй" та корпорацiєю "Grant Alliance Inc" (США), мало мiсце несвоєчасне повернення валютної виручки. Вiдповiдно рiшенням вiдповiдача N 366/23-108/25012091/5799/10 вiд 19 квiтня 2001 року позивачу було донараховано, зокрема, пеню за несвоєчасне надходження валютної виручки в сумi 607701 грн. 78 коп., нарахування якої оспорюється у сумi 537200 грн. (а. с. 10 - 33).

     Вищий господарський суд України обгрунтовано залишив без змiн рiшення суду першої iнстанцiї, яким вiдмовлено у задоволеннi позову, з огляду на наступне.

     Ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Українi" передбачено, що державнi податковi iнспекцiї здiйснюють контроль за додержанням законодавства про податки, iншi платежi. Вiдповiдно до п. 7 ч. 1 ст. 11 цього ж Закону органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право застосовувати до пiдприємств, установ, органiзацiй i громадян фiнансовi санкцiї у порядку та розмiрах, встановлених законом.

     Згiдно зi ст. 2 Закону України "Про порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютi" iмпортнi операцiї резидентiв, якi здiйснюються на умовах вiдстрочення поставки, в разi, коли таке вiдстрочення перевищує 90 календарних днiв з моменту здiйснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукцiї (робiт, послуг), що iмпортується, потребують iндивiдуальної лiцензiї Нацiонального банку України.

     Статтею 4 вказаного вище Закону встановлено, що порушення резидентами термiнiв, передбачених статтями 1 i 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пенi за кожний день прострочення у розмiрi 0,3 вiдсотка суми неодержаної виручки (митної вартостi недопоставленої продукцiї) в iноземнiй валютi, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Нацiонального банку України на день виникнення заборгованостi.

     У вiдповiдностi з ч. 5 ст. 4 цього ж Закону державнi податковi iнспекцiї вправi за наслiдками документальних перевiрок безпосередньо стягувати з резидентiв пеню, передбачену цiєю статтею.

     Згiдно з пп. 18.1.3 п. 18.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платникiв податкiв перед бюджетами та державними цiльовими фондами" списанню з платникiв податкiв пiдлягають пеня та штрафнi санкцiї, нарахованi на податковий борг, визначений у пiдпунктах 18.1.1 та 18.1.2 цього пункту, та несплаченi до дня набрання чинностi цiєю статтею, у тому числi пеня та штрафнi санкцiї, нарахованi у зв'язку з порушенням строкiв розрахункiв пiд час здiйснення операцiй у сферi зовнiшньоекономiчної дiяльностi.

     Стаття 18 наведеного Закону набрала чинностi з дня опублiкування Закону, тобто з 21 лютого 2001 року.

     У той же час, пеня була нарахована станом на 19 квiтня 2001 року.

     Таким чином, списанню може пiдлягати лише податковий борг та пеня, що виникли станом на 31 грудня 1999 року та не сплаченi до дня набрання чинностi цiєю статтею, тобто 21 лютого 2001 року.

     З урахуванням наведеного, постанову Вищого господарського суду України вiд 11 грудня 2002 року N А27/40 слiд залишити без змiн, а касацiйну скаргу державного науково-виробничого пiдприємства "Цирконiй" - без задоволення.

     Враховуючи викладене i керуючись статтями 111¹⁷ - 111²⁰ ГПК України, Верховний Суд України постановив:

     касацiйну скаргу державного науково-виробничого пiдприємства "Цирконiй" залишити без задоволення, а постанову Вищого господарського суду України вiд 11 грудня 2002 року N А27/40 - без змiн.

     Постанова є остаточною та оскарженню не пiдлягає.