.png)
КОНВЕНЦIЯ
мiж Урядом України i Урядом Республiки Куба про уникнення подвiйного оподаткування та попередження
податкових ухилень стосовно податкiв на доходи та на майно
Уряд України i Уряд Республiки Куба,
бажаючи укласти Конвенцiю про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень i податкових зловживань стосовно податкiв на доходи та на майно, пiдтверджуючи своє прагнення до розвитку та поглиблення взаємних економiчних стосункiв, домовились про таке:
Роздiл I
Сфера застосування Конвенцiї
Стаття 1
Особи, до яких застосовується Конвенцiя
Ця Конвенцiя буде застосовуватись до осiб, якi є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.
Стаття 2
Податки, на якi поширюється Конвенцiя
1. Ця Конвенцiя застосовується до податкiв на доходи i майно, що стягуються вiд iменi Договiрної Держави або її полiтико-адмiнiстративних пiдроздiлiв, або мiсцевих органiв влади, незалежно вiд способу їх стягнення.
2. Податками на доходи i на майно вважаються всi податки, що справляються вiд загальної суми доходу, вартостi майна або з елементiв доходу або майна, включаючи податки на доходи вiд вiдчужування рухомого або нерухомого майна, податки на загальну суму заробiтної плати i платнi, сплачуваних пiдприємством, а також податки на прирiст вартостi майна.
3. Iснуючими податками, до яких застосовується ця Конвенцiя, зокрема, є:
a) на Кубi:
(i) податок на
прибуток;
(ii) прибутковий податок з
фiзичних осiб;
(iii) податок на майно або
володiння деякими товарами;
(надалi - "кубинський
податок")
b) в Українi:
(i) податок на
прибуток пiдприємств; i
(ii) прибутковий податок з
громадян;
(надалi - "український
податок").
4. Ця Конвенцiя застосовується також до будь-яких iдентичних або подiбних по сутi податкiв, якi стягуються пiсля дати пiдписання цiєї Конвенцiї, в доповнення до або замiсть iснуючих податкiв. Компетентнi органи Договiрних Держав повiдомляють один одного про будь-якi iстотнi змiни, що вiдбулися в їхнiх вiдповiдних податкових законодавствах.
5. Положення цiєї Конвенцiї не поширюються на штрафи та пеню, сплаченi за порушення податкового законодавства Договiрних Держав.
Роздiл II
Визначення
Стаття 3
Загальнi визначення
1. У розумiннi цiєї Конвенцiї, якщо iз контексту не випливає iнше:
a) термiн "Куба" означає Республiку Куба, територiя якої об'єднує острiв Кубу, острiв Хувентуд та iншi острови i острiвки, внутрiшнi води, територiальне море i зовнiшнi територiї до її територiального моря, на якi вiдповiдно до внутрiшнього законодавства i згiдно з мiжнародним правом поширено її права суверенiтету або суверенiтету та юрисдикцiї для цiлей розвiдки i видобування (розробки) природних, бiологiчних та мiнеральних ресурсiв водної маси i морського дна та його надр;
b) термiн "Україна" при використаннi в географiчному значеннi означає територiю України, її континентальний шельф i її виключну (морську) економiчну зону, включаючи будь-яку iншу територiю за межами територiальних вод України, яка вiдповiдно до мiжнародного права визначається або може бути в подальшому визначена як територiя, в межах якої можуть здiйснюватись права України стосовно морського дна, надр та їх природних ресурсiв;
c) термiни "Договiрна Держава" i "друга Договiрна Держава" означають залежно вiд контексту Кубу або Україну;
d) термiн "особа" включає фiзичну особу, компанiю та будь-яке iнше об'єднання осiб;
e) термiн "компанiя" означає будь-яке корпоративне об'єднання або будь-яку органiзацiю, що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об'єднання;
f) термiни "пiдприємство Договiрної Держави" та "пiдприємство другої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, що керується резидентом однiєї Договiрної Держави, та пiдприємство, що керується резидентом другої Договiрної Держави;
g) термiн "нацiональна особа" означає:
(i) у випадку Куби:
(aa) будь-яку фiзичну особу, яка є громадянином Куби вiдповiдно до її законодавства i постiйно проживає на Кубi;
(bb) будь-яку юридичну особу, товариство або асоцiацiю, що отримує свiй статус вiдповiдно до чинного законодавства Куби;
(ii) у випадку України:
(aa) будь-яку фiзичну особу, яка є громадянином України;
(bb) будь-яку юридичну особу, товариство або асоцiацiю, що отримує свiй статус вiдповiдно до чинного законодавства України;
h) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським або повiтряним судном, що експлуатується пiдприємством Договiрної Держави крiм випадкiв, коли морське або повiтряне судно експлуатується виключно мiж пунктами в другiй Договiрнiй Державi;
i) термiн "компетентний орган" означає:
(i) на Кубi - Мiнiстр фiнансiв i цiн або його повноважний представник;
(ii) в Українi - Мiнiстерство фiнансiв України або його повноважний представник.
2. При застосуваннi цiєї Конвенцiї в будь-який час Договiрною Державою будь-який термiн, не визначений у нiй, має, якщо з контексту не випливає iнше, те значення, яке в цей час надається законодавством цiєї Держави щодо податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя, будь-яке значення згiдно iз податковим законодавством цiєї Держави превалює над значенням, яке дається цьому термiну за iншими законами цiєї Держави.
Стаття 4
Резидент
1. У цiлях цiєї Конвенцiї вираз "резидент однiєї Договiрної Держави" означає будь-яку особу, яка за законодавством цiєї Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi мiсця проживання, постiйного мiсця перебування, мiсця управлiння, мiсця реєстрацiї або iншого аналогiчного критерiю. Цей термiн однак не включає будь-яку особу, яка пiдлягає оподаткуванню в цiй Державi, тiльки якщо ця особа одержує доходи з джерел в цiй Державi або стосовно майна, що в нiй знаходиться.
2. У випадку, коли вiдповiдно до положень пункту 1 фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її статус визначається вiдповiдно до таких правил:
a) вона вважається резидентом тiльки тiєї Держави, де вона має постiйне житло; якщо вона має постiйне житло в обох Державах, вона вважається резидентом тiєї Держави, де вона має бiльш тiснi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);
b) у разi, коли Держава, в якiй вона має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначена або коли вона не має постiйного житла в жоднiй з Держав, вона вважається резидентом тiєї Держави, де вона звичайно проживає;
c) якщо вона звичайно проживає в обох Державах або коли вона звичайно не проживає в жоднiй з них, вона вважається резидентом тiєї Держави, нацiональною особою якої вона є;
d) якщо з попереднiх критерiїв не можливо визначити Договiрну Державу, резидентом якої є особа, то компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують це питання за взаємною згодою.
3. У випадку, коли вiдповiдно до положень пункту 1 особа, що не є фiзичною особою, є резидентом обох Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiєї Держави, де розмiщений її фактичний керiвний орган.
Стаття 5
Постiйне представництво
1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке повнiстю або частково здiйснюється комерцiйна дiяльнiсть пiдприємства.
2. Термiн "постiйне представництво", зокрема, включає:
a) мiсце управлiння;
b) вiддiлення;
c) офiс;
d) фабрику;
e) майстерню;
f) установку або споруду для розвiдки природних ресурсiв;
g) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр або будь-яке iнше мiсце видобутку природних ресурсiв; i
h) склад або iншу споруду, що використовується як торгова точка.
3. Термiн "постiйне представництво" також включає:
a) будiвельний майданчик або монтажний чи складальний об'єкт, якщо тiльки такий майданчик або об'єкт iснує протягом перiоду, бiльшого нiж 12 мiсяцiв;
b) надання послуг, включаючи консультацiйнi послуги, пiдприємством Договiрної Держави через своїх спiвробiтникiв або iнший задiяний пiдприємством для таких цiлей персонал, за умови, що така дiяльнiсть у сукупностi триває для такого проекту або пов'язаного проекту протягом перiоду або перiодiв бiльше нiж шiсть мiсяцiв у будь-якому дванадцятимiсячному перiодi.
4. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, термiн "постiйне представництво" не розглядається як такий, що включає:
a) використання споруд виключно з метою зберiгання або показу товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству;
b) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою зберiгання або показу;
c) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою переробки iншим пiдприємством;
d) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою закупiвлi товарiв чи виробiв або для збирання iнформацiї для пiдприємства;
e) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою здiйснення для пiдприємства будь-якої iншої дiяльностi, яка має пiдготовчий або допомiжний характер;
f) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для здiйснення будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, перелiчених у пiдпунктах вiд a) до e), за умови, що сукупна дiяльнiсть постiйного мiсця дiяльностi, яка виникає внаслiдок такої комбiнацiї, має пiдготовчий або допомiжний характер.
5. Незалежно вiд положень пунктiв 1 i 2, якщо особа, iнша нiж агент iз незалежним статусом, до якого застосовується пункт 6, дiє в однiй Договiрнiй Державi вiд iменi пiдприємства другої Договiрної держави, має, i звичайно використовує повноваження на укладання контрактiв в iм'я пiдприємства, або утримує запаси товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству, з яких здiйснюється регулярний продаж цих товарiв чи виробiв вiд iменi пiдприємства, то це пiдприємство розглядається як таке, що має постiйне представництво в першiй згаданiй Договiрнiй Державi щодо будь-якої дiяльностi, яку ця особа здiйснює для пiдприємства, якщо тiльки дiяльнiсть цiєї особи не обмежується тiєю, що зазначена в пунктi 4, яка, якщо i здiйснюється через постiйне мiсце дiяльностi, не робить з цього постiйного мiсця дiяльностi постiйного представництва вiдповiдно до положень цього пункту.
6. Пiдприємство Договiрної Держави не розглядається як таке, що має постiйне представництво в другiй Договiрнiй Державi, лише якщо воно здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у цiй другiй Державi через брокера, комiсiонера чи будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що такi особи дiють у межах своєї звичайної дiяльностi. Однак, якщо дiяльнiсть такого агента цiлком здiйснюється вiд iменi цього пiдприємства, вiн не вважатиметься агентом з незалежним статусом у розумiннi цього пункту.
7. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює чи контролюється компанiєю, що є резидентом другої Договiрної Держави або яка здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у цiй другiй Державi (або через постiйне представництво або будь-яким iншим чином), сам по собi не перетворює одну з цих компанiй у постiйне представництво другої.
Роздiл III
Оподаткування доходiв
Стаття 6
Доходи вiд нерухомого майна
1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (включаючи доход вiд сiльського або лiсового господарства), яке знаходиться у другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.
2. Термiн "нерухоме майно" повинен мати те значення, яке вiн має у законодавствi Договiрної Держави, в якiй знаходиться це майно. Цей термiн повинен у будь-якому разi включати майно, допомiжне щодо нерухомого майна, худобу i обладнання, використовуванi в сiльському i лiсовому господарствi, права, до яких застосовуються положення загального права щодо земельної власностi, узуфрукт нерухомого майна i права на змiннi або фiксованi платежi як компенсацiя за розробку або право на розробку мiнеральних запасiв, джерел та iнших природних ресурсiв. Морськi та повiтрянi судна не розглядаються як нерухоме майно.
3. Положення пункту 1 застосовуються до доходiв, одержуваних вiд прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якiй iншiй формi нерухомого майна.
4. Положення пунктiв 1 i 3 повиннi також застосовуватись до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємства i до доходiв вiд нерухомого майна, що використовується для надання незалежних особистих послуг.
Стаття 7
Прибуток вiд комерцiйної дiяльностi
1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується тiльки у цiй державi, якщо тiльки пiдприємство не здiйснює комерцiйної дiяльностi у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює комерцiйну дiяльнiсть, як зазначено вище, прибуток пiдприємства може бути оподаткований в Другiй Державi, але тiльки в тiй частинi, яка стосується цього постiйного представництва.
2. З урахуванням положень пункту 3, якщо пiдприємство однiєї Договiрної Держави здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване там постiйне представництво, то в кожнiй Договiрнiй Державi до такого постiйного представництва вiдноситься прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим та самостiйним пiдприємством, зайнятим такою ж або аналогiчною дiяльнiстю, в таких же або аналогiчних умовах, i дiяло в повнiй незалежностi вiд пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.
3. У визначеннi прибутку постiйного представництва допускається вiднiмання витрат, понесених для цiлей постiйного представництва, включаючи управлiнськi та загальноадмiнiстративнi витрати, для цiлей пiдприємства в цiлому як у Державi, де розташоване постiйне представництво, так i в будь-якому iншому мiсцi. Однак такi витрати не дозволяються стосовно будь-яких сум, що сплачуються (iнакше нiж покриття витрат, що дiйсно мали мiсце) постiйним представництвом головному офiсу пiдприємства або будь-якому з його iнших пiдроздiлiв як роялтi, гонорари або iншi подiбнi платежi за користування патентами або iншими правами, або як комiсiйнi за наданi особливi послуги чи управлiння, чи, виключаючи банки, як проценти за позичку, надану постiйному представництву. Таким же чином, при визначеннi прибутку постiйного представництва не повиннi братися до уваги суми, що сплачуються (iнакше нiж покриття витрат, що дiйсно мали мiсце) постiйному представництву головним офiсом пiдприємства або будь-яким з його iнших пiдроздiлiв як роялтi, гонорари або iншi подiбнi виплати за використання патентiв або iнших прав, або як комiсiйнi за особливi послуги або за управлiння, або, за винятком банкiв, як проценти за позику, надану головному офiсу пiдприємства або будь-якому з його iнших пiдроздiлiв.
4. У мiру того, як визначення в Договiрнiй Державi прибутку, що стосується постiйного представництва, на базi пропорцiйного розподiлу загальної суми прибутку пiдприємства його рiзним пiдроздiлам, є звичайною практикою, нiщо в пунктi 2 не буде перешкоджати цiй Договiрнiй Державi визначати оподатковуваний прибуток шляхом такого розподiлу, як це диктується практикою. Обраний спосiб розподiлу, однак, повинен бути таким, щоб його результати вiдповiдали принципам, якi мiстяться в цiй статтi.
5. Нiякий прибуток не вiдноситься до постiйного представництва на основi простої закупки постiйним представництвом товарiв або виробiв для пiдприємства.
6. Для цiлей попереднiх пунктiв прибуток, що вiдноситься до постiйного представництва, визначається щороку одним i тим самим методом, якщо тiльки немає достатньої i вагомої причини для змiни.
7. Якщо прибуток включає види доходiв, якi розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Конвенцiї, положення цих статей не будуть зачiпатися положеннями цiєї статтi.
Стаття 8
Морськi та авiацiйнi перевезення
1. Прибутки, одержанi резидентом Договiрної Держави вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях, оподатковуються лише в цiй Державi.
2. Для цiлей цiєї статтi прибутки вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях включають:
a) доход вiд здавання в оренду морських або повiтряних суден; i
b) прибутки вiд використання, утримання або здавання в оренду контейнерiв (включаючи трейлери i супутнє устаткування для транспортування контейнерiв), використовуваних для транспортування товарiв чи виробiв, де така оренда, таке використання, утримання або оренда, залежно вiд випадку, є побiчними стосовно експлуатацiї морського або повiтряного судна у мiжнародним перевезеннях.
3. Якщо прибутки, вiдповiдно до пункту 1 цiєї статтi, отримуються резидентом Договiрної Держави вiд участi у пулi, спiльному пiдприємствi чи мiжнародному транспортному агентствi, прибутки, що вiдносяться до такого резидента, оподатковуватимуться тiльки в Договiрнiй Державi, резидентом якої вiн є.
Стаття 9
Асоцiйованi пiдприємства
1. У випадку, коли:
a) пiдприємство Договiрної Держави прямо або посередньо бере участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства другої Договiрної Держави, або
b) однi й тi ж особи прямо або посередньо беруть участь у керiвництвi, контролi, або капiталi пiдприємства однiєї Договiрної Держави i пiдприємства другої Договiрної Держави,
i в кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їх комерцiйних або фiнансових взаємовiдносинах створюються або встановлюються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж двома незалежними пiдприємствами, тодi будь-який прибуток, який мiг би бути нарахований одному з них, але з причин наявностi цих умов не був йому нарахований, може бути включений до прибутку цього пiдприємства i вiдповiдно оподаткований.
2. У випадку, коли одна Договiрна Держава включає в прибутки пiдприємства цiєї Держави - i вiдповiдно оподатковує - прибутки, по яких пiдприємство другої Договiрної Держави було оподатковано в цiй другiй Державi, i прибутки, таким чином включенi, є прибутками, якi були б нарахованi пiдприємству першої згаданої Держави, якби умови взаємовiдносин мiж двома пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами, тодi ця друга держава повинна зробити вiдповiднi поступки в сумi податку, що стягується з цих прибуткiв. При визначеннi такої поправки повиннi бути розглянутi iншi положення цiєї Конвенцiї, а компетентнi органи Договiрних Держав можуть проконсультуватися один з одним у разi необхiдностi.
Стаття 10
Дивiденди
1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Однак такi дивiденди можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо фактичний одержувач дивiдендiв є резидентом iншої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:
a) 5 процентiв валової суми дивiдендiв, якщо право на дивiденди фактично має компанiя (яка не є товариством), яка безпосередньо володiє принаймнi 25 процентами капiталу компанiї, що сплачує дивiденди;
b) 15 процентiв валової суми дивiдендiв у всiх iнших випадках.
Компетентнi органи Договiрних Держав за взаємною згодою встановлять спосiб застосування цих обмежень.
Цей пункт не стосується оподаткування прибутку компанiї, з якого виплачуються дивiденди.
3. Термiн "дивiденди" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд акцiй, вiд користування акцiями або користування правами, акцiй гiрничодобувної промисловостi, акцiй засновникiв або iнших прав, якi не є борговими зобов'язаннями, що дають право на участь у прибутку, так само як i доход вiд iнших корпоративних прав, який пiдлягає такому ж оподаткуванню, як доход вiд акцiй вiдповiдно до законодавства тiєї Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток.
4. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на дивiденди, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташоване в нiй постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази, i холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до таких постiйного представництва або постiйної бази. У такому разi, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14.
5. У випадку, коли компанiя, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, одержує прибуток або доходи з другої Договiрної Держави, ця друга Держава може не стягувати будь-яких податкiв на дивiденди, що сплачуються компанiєю, за винятком, коли цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї другої Держави, або якщо холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до постiйного представництва або постiйної бази, розташованих у цiй другiй Державi, i з нерозподiленого прибутку не стягуються податки на нерозподiлений прибуток, навiть якщо дивiденди сплачуються або нерозподiлений прибуток складається повнiстю або частково з прибутку або доходу, що утворюються у цiй Державi.
Стаття 11
Проценти
1. Проценти, що виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй державi.
2. Однак такi проценти можуть також оподатковуватись у тiй Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 процентiв вiд загальної суми процентiв. Компетентнi органи Договiрних Держав за взаємною згодою встановлюють спосiб застосування такого обмеження.
3. Термiн "проценти" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, i зокрема, доход вiд урядових цiнних паперiв i доход вiд облiгацiй чи боргових вимог, включаючи премiї та винагороди, що сплачуються стосовно таких цiнних паперiв, облiгацiй та боргових зобов'язань.
Штрафи за несвоєчасну сплату не вважаються процентами у цiлях цiєї статтi.
4. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на проценти, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають проценти, через розташоване там постiйне представництво або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. У такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14.
5. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама Держава, полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевий орган влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує проценти, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво чи постiйну базу, у зв'язку з якими виникла заборгованiсть, за якою сплачуються проценти, i витрати зi сплати цих процентiв несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi проценти виникають у Державi, в якiй знаходиться постiйне представництво або постiйна база.
6. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i особою, яка фактично має право на проценти, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума сплачуваних процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вона сплачується, перевищує суму, яка була б погоджена мiж платником i особою, яка фактично має право на одержання процентiв, при вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми. У такому разi надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.
7. Положення цiєї статтi не застосовуються, якщо головною метою або однiєю iз головних цiлей будь-якої особи, що має вiдношення до створення або передачi боргової вимоги, стосовно якої сплачуються проценти, було одержання переваг цiєї статтi шляхом цього створення або передачi.
8. Незважаючи на положення пункту 2 цiєї статтi, проценти, що виникають у Договiрнiй Державi, повиннi звiльнятись вiд оподаткування в цiй Державi, якщо вони одержуються i дiйсно належать Уряду другої Договiрної Держави або її полiтико-адмiнiстративному пiдроздiлу, або будь-якому агентству або за допомогою цього Уряду чи пiдроздiлу.
9. Незважаючи на положення статтi 7 цiєї Конвенцiї та пункту 2 цiєї статтi, проценти, що виникають в однiй Договiрнiй Державi, якi сплачуються та безпосередньо належать резиденту другої Договiрної Держави, повиннi звiльнятися вiд податку в першiй згаданiй Державi, якщо вони сплаченi стосовно позички, наданої, гарантованої або застрахованої, або будь-якої iншої боргової вимоги чи кредиту, гарантованого або застрахованого вiд iменi другої Договiрної Держави центральним банком другої Договiрної Держави або будь-яким агентством або органом (включаючи фiнансовi установи), якi знаходяться у повному володiннi або контролюються цим Урядом.
Стаття 12
Роялтi
1. Роялтi, якi виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi
2. Однак такi роялтi можуть також оподатковуватись в тiй Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо особа, що дiйсно має право на роялтi є резидентом iншої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином не повинен перевищувати 5 процентiв вiд загальної суми роялтi.
Компетентнi органи Договiрних Держав за взаємною згодою встановлюють спосiб застосування такого обмеження.
3. Незважаючи на положення пункту 2 авторськi гонорари, що сплачуються за авторськi права та iншi подiбнi винагороди за виробництво лiтературної, драматичної, музичної або художньої продукцiї, крiм кiнематографiчних фiльмiв або фiльмiв чи плiвок, що виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, який матиме стосовно них зобов'язання зi сплати податкiв, якщо одержувач згаданих гонорарiв дiйсно має право на такi гонорари, звiльнятимуться вiд оподаткування в першiй згаданiй Державi.
4. Термiн "роялтi" при використаннi в цiй статтi означає платежi будь-якого виду, що одержуються як вiдшкодування за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на лiтературнi твори, твори мистецтва або науки, включаючи кiнематографiчнi фiльми, або фiльми чи плiвки, що використовуються для радiомовлення чи телебачення, будь-якi патенти, торговi марки, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за право їх використання або право використання промислового, комерцiйного чи наукового обладнання, або за iнформацiю, що стосується промислового, комерцiйного або наукового досвiду.
5. Положення пункту 1 i 2 не застосовуються, якщо фактичний власник роялтi, який є резидентом однiєї Договiрної Держави, проводить пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi, через розташоване там постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i право або майно, стосовно яких сплачуються роялтi, дiйсно пов'язанi з цим постiйним представництвом чи постiйною базою. У такому разi застосовуються положення статтi 7 або 14 залежно вiд обставин.
6. Вважається, що роялтi виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама Держава, полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевий орган влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує роялтi, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має у Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникло зобов'язання сплатити роялтi, i витрати зi сплати цих роялтi несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi роялтi виникають у Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.
7. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i фактичним власником, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума роялтi, яка вiдноситься до використання, права або iнформацiї, на пiдставi яких вони сплачуються, перевищує суму, яка була б узгоджена мiж платником i фактичним власником за вiдсутнiстю таких вiдносин, положення цiєї статтi застосовуватимуться тiльки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави, з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.
8. Положення цiєї статтi не застосовуються, якщо головною або однiєю iз головних цiлей будь-якої особи, що має вiдношення до утворення або передачi прав стосовно яких сплачуються роялтi, було одержання переваг цiєї статтi шляхом цього створення або передачi.
Стаття 13
Доходи вiд вiдчужування майна
1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування нерухомого майна, як воно визначено у статтi 6, i яке знаходиться у другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Доходи, одержуванi резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування:
a) акцiй, iнших нiж тi акцiї, що котируються на визнанiй фондовiй бiржi, якi одержують їх вартiсть або бiльшу частину вартостi прямо або посередньо вiд нерухомого майна, розташованого в другiй Договiрнiй Державi; або
b) паїв у товариствi, активи якого складаються переважно з нерухомого майна, розташованого в другiй Договiрнiй Державi, або з акцiй, як вони визначенi в пiдпунктi a) вище, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.
3. Доходи вiд вiдчужування рухомого майна, що формує частину комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або рухомого майна, яке вiдноситься до постiйної бази, регулярно доступної резиденту Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi для цiлей надання незалежних особистих послуг, якi включають такi доходи вiд вiдчужування такого постiйного представництва (окремо чи в сукупностi з цiлим пiдприємством) або такої постiйної бази, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
4. Доходи вiд вiдчужування морських або повiтряних суден, що експлуатуються в мiжнародних перевезеннях пiдприємством Договiрної Держави, або рухомого майна, що вiдноситься до експлуатацiї таких морських або повiтряних суден, оподатковуються тiльки у тiй Договiрнiй Державi.
5. Доходи вiд вiдчужування будь-якого майна, iншого нiж те, про яке йдеться у попереднiх пунктах цiєї статтi, оподатковуються тiльки в тiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, що вiдчужує майно.
Стаття 14
Незалежнi особистi послуги
1. Доход, що одержується резидентом однiєї Договiрної Держави щодо професiйних послуг чи iншої дiяльностi незалежного характеру, оподатковується тiльки в цiй Державi, за винятком випадку, коли вiн володiє регулярно доступною постiйною базою в другiй Договiрнiй Державi з метою проведення цiєї дiяльностi. Якщо у нього є така постiйна база, доход може оподатковуватись у другiй Договiрнiй Державi, але тiльки стосовно доходу, що приписується до цiєї постiйної бази.
2. Термiн "професiйнi послуги" включає, зокрема, незалежну наукову, лiтературну, артистичну, освiтню або викладацьку дiяльнiсть, так само, як i незалежну дiяльнiсть лiкарiв, адвокатiв, iнженерiв, архiтекторiв, стоматологiв i бухгалтерiв.
Стаття 15
Залежнi особистi послуги
1. З урахуванням положень статей 16, 18, 19, 20 i 21 платня, заробiтна плата, та iншi подiбнi винагороди, одержуванi резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тiльки в цiй Державi, якщо тiльки робота за наймом не здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, винагорода, одержана у зв'язку з цим, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Незалежно вiд положень пункту 1 винагорода, що одержується резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здiйснюваною в другiй Договiрнiй Державi, оподатковується тiльки в першiй згаданiй Державi, якщо:
a) одержувач перебуває в другiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183 днiв протягом будь-якого календарного року; i
b) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом другої Держави; i
c) витрати зi сплати винагород не несуть постiйне представництво або постiйна база, якi наймач має в другiй Державi.
3. Незалежно вiд попереднiх положень цiєї статтi, винагорода, одержувана у зв'язку з роботою за наймом, що здiйснюється на борту морського або повiтряного судна, яке експлуатується в мiжнародних перевезеннях, може оподатковуватись в тiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є пiдприємство, що експлуатує морське або повiтряне судно.
Стаття 16
Директорськi гонорари
Директорськi гонорари та iншi аналогiчнi виплати, якi одержуються резидентом однiєї Договiрної Держави як членом ради директорiв компанiї, яка є резидентом другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
Стаття 17
Артисти i спортсмени
1. Незалежно вiд положень статей 14 i 15 доход, що одержується резидентом Договiрної Держави як працiвником мистецтва, таким як артист театру, кiно, радiо чи телебачення, або музикантом, або як спортсменом вiд його особистої дiяльностi, що здiйснюється в iншiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Якщо доход вiд особистої дiяльностi, здiйснюваної працiвником мистецтва або спортсменом у цiй своїй якостi, нараховується не самому працiвнику мистецтва чи спортсмену, а iншiй особi, цей доход може, незалежно вiд положень статей 7, 14 i 15, оподатковуватись у тiй Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть працiвника мистецтв чи спортсмена.
3. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2, доход, що був отриманий вiдповiдно до угоди про культурно-спортивний обмiн, пiдписаної урядами Договiрних Держав, i який носить неприбутковий характер, звiльнятиметься вiд оподаткування в Договiрнiй Державi, в якiй цi види дiяльностi здiйснюються.
4. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2 доход, вказаний у цiй статтi, буде звiльнений вiд оподаткування в тiй Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть артиста або спортсмена, якщо ця дiяльнiсть суттєвою мiрою фiнансується за рахунок суспiльних фондiв тiєї Держави та другої Держави, або якщо ця дiяльнiсть виконується на пiдставi угоди про культурне спiвробiтництво, укладеної мiж Договiрними Державами.
Стаття 18
Пенсiї
1. Вiдповiдно до положень пункту 2 статтi 19 пенсiї та iншi подiбнi винагороди, що сплачуються у зв'язку з минулою роботою резиденту Договiрної Держави, будуть оподатковуватись тiльки в цiй Державi.
2. Незважаючи на положення параграфа 1 пенсiї та iншi подiбнi винагороди, а також будь-якi ануїтети, що сплачуються за державним пенсiйним забезпеченням, якi є частиною системи соцiального забезпечення Договiрної Держави, її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу або мiсцевого органу влади, пiдлягають оподаткуванню тiльки в цiй Державi.
Стаття 19
Державна служба
1. a) Винагорода, iнша нiж пенсiя, що сплачується Договiрною Державою або полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом чи мiсцевим органом влади будь-якiй фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Держави або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi;
b) Однак, така винагорода оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо послуги надаються в цiй другiй Державi i фiзична особа є резидентом цiєї другої Держави, яка:
(i) є нацiональною особою цiєї Держави; або
(ii) не стала резидентом цiєї Держави тiльки з метою здiйснення служби.
2. a) Будь-яка пенсiя, що сплачується фiзичнiй особi Договiрною Державою, або полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади, або iз фондiв, до яких ними здiйснюються внески за службу, здiйснювану для цiєї Держави або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi.
b) Однак, така пенсiя оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо фiзична особа є резидентом або нацiональною особою цiєї другої Держави.
3. Положення статей 15, 16 i 18 застосовуються до винагород i пенсiй стосовно служби, що здiйснюється у зв'язку з проведенням пiдприємницької дiяльностi Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади.
Стаття 20
Студенти
Платежi, одержуванi студентом, стажувальником чи практикантом, який є або був безпосередньо до приїзду в одну Договiрну Державу резидентом другої Договiрної Держави i перебуває у першiй згаданiй Державi виключно з метою навчання або одержання освiти, для цiлей свого утримання, навчання або одержання освiти не оподатковуються в цiй Державi, якщо джерела цих платежiв знаходяться за межами цiєї Держави.
Стаття 21
Вчителi та дослiдники
1. Винагорода, яку отримує фiзична особа, яка є або була безпосередньо перед приїздом в одну Договiрну Державу, резидентом другої Договiрної Держави, i яка знаходиться в першiй згаданiй Державi головним чином з метою викладання чи проведення дослiджень, або i для того, й другого в неприбутковому унiверситетi, коледжi, школi або вищому навчальному закладi чи науково-дослiднiй установi, для цiлей такого викладання чи дослiдження або i того, й другого разом, не оподатковуватиметься в першiй згаданiй Державi протягом дворiчного перiоду з дати його першого прибуття в першу згадану Державу.
2. Положення параграфа 1 цiєї статтi не застосовуватимуться до доходу вiд дослiдницької роботи, якщо таке дослiдження не проводиться в державних iнтересах, а лише на користь окремої особи чи осiб.
Стаття 22
Iншi доходи
1. Види доходiв резидента Договiрної Держави, незалежно вiд джерела їх виникнення, про якi не йде мова у попереднiх статтях цiєї Конвенцiї, оподатковуються тiльки у цiй Державi.
2. Положення пункту 1 не застосовуються до доходiв iнших, нiж доходи вiд нерухомого майна, визначеного в пунктi 2 статтi 6, якщо одержувач таких доходiв є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво i надає в цiй державi незалежнi особистi послуги через розташовану там постiйну базу, i право або майно, у зв'язку з яким одержано доход, дiйсно пов'язанi з таким постiйним представництвом або постiйною базою. В такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 залежно вiд обставин.
Роздiл IV
Оподаткування майна
Стаття 23
Майно
1. Майно, представлене нерухомим майном, про яке йдеться у статтi 6, що є власнiстю резидента однiєї Договiрної Держави та знаходиться в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Майно, представлене рухомим майном, що є частиною комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство однiєї Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або представлене рухомим майном, пов'язаним з постiйною базою, доступною резиденту однiєї Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi з метою надання незалежних особистих послуг, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
3. Майно, представлене морськими та повiтряними судами, що експлуатуються пiдприємством Договiрної Держави у мiжнародних перевезеннях, а також рухомим майном, пов'язаним з експлуатацiєю цих морських або повiтряних суден, оподатковується тiльки в цiй Договiрнiй Державi.
4. Усi iншi елементи капiталу резидента Договiрної Держави оподатковуються тiльки у цiй Державi.
Роздiл V
Методи усунення подвiйного оподаткування
Стаття 24
Усунення подвiйного оподаткування
1. У випадку Куби, подвiйне оподаткування усуватиметься вiдповiдно до кубинського законодавства наступним чином:
a) якщо резидент Куби одержує доход або володiє майном, якi вiдповiдно до положень Конвенцiї можуть бути оподаткованими в Українi, Куба дозволить вирахувати iз податку на доход i на майно резидента суму, що дорiвнюватиме податку, сплаченому в Українi;
b) сума кредиту, проте, не перевищуватиме суму кубинського податку на цей доход або на це майно, яка була розрахована у вiдповiдностi з податковим законодавством i нормами Куби.
2. У випадку України, подвiйне оподаткування усуватиметься наступним чином:
a) якщо резидент України одержує доход або володiє майном, якi вiдповiдно до положень Конвенцiї можуть бути оподаткованими на Кубi, Україна дозволить вирахувати iз податку на доход i на майно резидента суму, що дорiвнюватиме податку, сплаченому на Кубi;
b) сума кредиту, проте, не перевищуватиме суму українського податку на цей доход або на це майно, яка була розрахована у вiдповiдностi з податковим законодавством i нормами України.
3. Якщо вiдповiдно до будь-якого положення Конвенцiї одержуваний доход або майно резидента Договiрної Держави звiльнено вiд податку в цiй Державi, така Держава може, незважаючи на це, при пiдрахунку суми оподаткування на частину доходу або майна цього резидента, що залишилась, взяти до уваги звiльнений доход або майно.
4. Якщо резидент однiєї Договiрної Держави отримує прибуток або володiє майном, якi у вiдповiдностi з положеннями цiєї Конвенцiї, можуть бути оподаткованi у другiй Договiрнiй Державi, перша згадана Держава дозволить вирахування у виглядi кредиту з податку на доход або майно суму, що дорiвнює податку, який мiг би бути сплачений за законодавством другої Договiрної Держави, але який не був сплачений через звiльнення, знижки, поступки та iншi види звiльнень, що надаються в цiй другiй Договiрнiй Державi.
Роздiл VI
Спецiальнi положення
Стаття 25
Недискримiнацiя
1. Нацiональнi особи однiєї Договiрної Держави не будуть пiдлягати у другiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є iншим або бiльш обтяжливим нiж оподаткування i пов'язане з ним зобов'язання, зокрема у вiдношеннi резиденцiї, яким пiддаються або можуть пiддаватись нацiональнi особи цiєї другої Держави за тих же обставин.
2. Особи без громадянства, якi є резидентами Договiрної Держави, не будуть пiддаватись в жоднiй з Договiрних Держав будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, iншому або бiльш обтяжливому, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким нацiональнi особи Держави, що вiдносяться до них, пiддаються або можуть пiддаватися за таких же умов.
3. Оподаткування постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, не буде менш сприятливим у цiй другiй Державi, нiж оподаткування пiдприємств цiєї другої Держави, якi здiйснюють подiбну дiяльнiсть.
4. За винятком випадкiв, коли застосовуються положення пункту 1 статтi 9, пункту 6 статтi 11 або пункту 7 статтi 12, проценти, роялтi та iншi виплати, що сплачуються пiдприємством Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави, з метою визначення оподатковуваного прибутку такого пiдприємства будуть обчислюватись за таких же умов, за яких би вони сплачувались резиденту першої згаданої Держави. Таким же чином будь-якi борги пiдприємства однiєї Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави повиннi, з метою визначення оподатковуваного майна такого пiдприємства, пiдлягати вирахуванням за таких же умов, що й борги резидента першої згаданої Держави.
5. Пiдприємства Договiрної Держави, майно яких повнiстю або частково належить або контролюється прямо чи посередньо одним або кiлькома резидентами другої Договiрної Держави, не будуть пiддаватися в першiй згаданiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є iншим або бiльш обтяжливим нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися iншi подiбнi пiдприємства першої згаданої Держави.
6. Нiякi положення цiєї статтi не будуть мати тлумачення як зобов'язання будь-якої з Договiрних Держав надавати особi, що не є резидентом цiєї Держави, будь-яких персональних звiльнень, пiльг i вирахувань для податкових цiлей, якi надаються фiзичним особам, що є резидентами, на пiдставi критерiїв, не передбачених загальним податковим законодавством.
7. Положення цiєї статтi застосовуватимуться до податкiв будь-яких видiв та найменувань, незважаючи на положення статтi 2.
Стаття 26
Процедура взаємного узгодження
1. Якщо особа вважає, що дiї однiєї або обох Договiрних Держав призводять або призведуть до його оподаткування не вiдповiдно до положень цiєї Конвенцiї, вона може, незалежно вiд засобiв захисту, передбачених нацiональним законодавством цих Держав, подати свiй випадок до компетентного органу Договiрної Держави, резидентом якої вiн є, або, якщо його випадок пiдпадає пiд дiю пункту 1 статтi 25, тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є.
Заява повинна бути подана протягом трьох рокiв з моменту першого повiдомлення про дiю, яка призводить до оподаткування, що не вiдповiдає положенням Конвенцiї.
2. Компетентний орган прагнутиме, якщо вiн вважатиме заперечення обгрунтованим i якщо вiн сам не в змозi дiйти до задовiльного рiшення, вирiшити питання за взаємною згодою з компетентним органом другої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, яке не вiдповiдає цiй Конвенцiї. Будь-яка досягнута домовленiсть повинна виконуватись незалежно вiд будь-яких обмежень часу, передбачених внутрiшнiм законодавством Договiрних Держав.
3. Компетентнi органи Договiрних Держав прагнутимуть вирiшувати за взаємною згодою будь-якi труднощi або сумнiви, що виникають при тлумаченнi або застосуваннi Конвенцiї. Вони також можуть консультуватись один з одним з приводу уникнення подвiйного оподаткування у випадках, не передбачених цiєю Конвенцiєю.
4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть вступати в прямi контакти один з одним для досягнення згоди в розумiннi попереднiх пунктiв. Заради досягнення згоди представники компетентних органiв Договiрної Держави можуть, у разi необхiдностi, зустрiчатися для усного обмiну думками.
Стаття 27
Обмiн iнформацiєю
1. Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюються iнформацiєю, необхiдною для виконання положень цiєї Конвенцiї або нацiональних законодавств Договiрних Держав, що стосуються податкiв, на якi поширюється Конвенцiя, тiєю мiрою, в якiй оподаткування не суперечить цiй Конвенцiї, зокрема, щоб попереджувати ухилення вiд сплати податкiв i полегшувати застосування встановлених законом положень проти легальних ухилень. Обмiн iнформацiєю не обмежується статтею 1. Будь-яка iнформацiя, одержана Договiрною Державою, буде розглядатися як конфiденцiйна i буде розкрита тiльки особам або владi (включаючи суди i органи управлiння), зайнятим оцiнкою або збором, примусовим стягненням або судовим переслiдуванням, або розглядом апеляцiй стосовно податкiв, на якi поширюються ця Конвенцiя. Такi особи або органи будуть використовувати iнформацiю тiльки з цiєю метою. Вони можуть розкривати iнформацiю на публiчних судових засiданнях i в юридичних рiшеннях.
Компетентнi органи шляхом консультацiй розвиватимуть вiдповiднi умови, методи та технiку щодо випадкiв, по яких такий обмiн iнформацiєю може бути здiйснено, включаючи, в разi необхiдностi, обмiн iнформацiєю, яка стосується податкових ухилень.
2. У жодному разi положення пункту 1 не будуть тлумачитись як такi, що покладають на Договiрну Державу зобов'язання:
a) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, що суперечать законодавству або адмiнiстративної практицi однiєї або другої Договiрної Держави;
b) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або в ходi звичайної адмiнiстративної практики однiєї або другої Договiрної Держави;
c) надавати iнформацiю, яка буде розкривати будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої суперечило б установленiй практицi.
Стаття 28
Члени дипломатичних представництв i консульськi
працiвники
Нiщо в цiй Конвенцiї не порушуватиме податкових привiлеїв членiв дипломатичних представництв або консульських працiвникiв за загальними нормами мiжнародного права або вiдповiдно до положень спецiальних угод.
Роздiл VII
Заключнi положення
Стаття 29
Набрання чинностi
1. Договiрнi Держави повiдомлять одна одну письмовою нотою по дипломатичних каналах, що згiдно iз внутрiшнiм законодавством вiдповiднi процедури для набрання чинностi цiєї Конвенцiї завершено.
2. Ця конвенцiя набирає чинностi на дату одержання останньої iз нот, про якi йдеться в параграфi 1 i її положення набирають чинностi:
a) на Кубi:
вiдносно податкiв, що пiдлягають сплатi протягом податкового року, що розпочинається з або пiсля першого дня сiчня календарного року, наступного за тим, в якому ця Конвенцiя набрала чинностi;
b) в Українi:
(i) стосовно податкiв на дивiденди, проценти або роялтi - для будь-яких платежiв, здiйснених на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем набрання чинностi Конвенцiї;
(ii) стосовно податку на прибуток пiдприємств - для будь-якого перiоду оподаткування, що починається з або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком набрання чинностi Конвенцiї;
(iii) у вiдношеннi прибуткового податку з громадян - для будь-яких платежiв, здiйснених на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем набрання чинностi Конвенцiї.
Стаття 30
Завершення чинностi
Ця Конвенцiя буде залишатися чинною до припинення її дiї однiєю з Договiрних Держав. Кожна Договiрна Держава може надати iншiй Договiрнiй Державi через дипломатичнi канали письмове повiдомлення про припинення дiї з або до тридцятого дня червня у будь-якому календарному роцi, починаючи з п'ятого року, що слiдує за тим, в якому Конвенцiя набрала чинностi. У такому разi, ця Конвенцiя припинить дiю:
a) на Кубi:
у вiдношеннi податкiв сплачених протягом податкового року, починаючи з або пiсля першого дня сiчня в календарному роцi, наступним за тим, в якому повiдомлення про припинення надається;
b) в Українi:
(i) стосовно податкiв на дивiденди, проценти або роялтi - для будь-яких платежiв, здiйснених на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем подачi повiдомлення;
(ii) стосовно податку на прибуток пiдприємств - для будь-якого перiоду оподаткування, що починається з або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком подачi повiдомлення;
(iii) у вiдношеннi прибуткового податку з громадян - для будь-яких платежiв, здiйснених на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем подачi повiдомлення.
На посвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цю Конвенцiю.
Вчинено в м. Києвi 27 березня 2003 року в двох примiрниках кожний українською, iспанською, та англiйською мовами, причому всi тексти є автентичними. У разi розбiжностей у тлумаченнi тексту, англiйський текст матиме переважну силу.
| За Уряд України | За Уряд Республiки Куба |
ПРОТОКОЛ
Пiд час пiдписання Конвенцiї про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи та на майно, цього дня укладеної мiж Урядом України i Урядом Республiки Куба, тi, що нижче пiдписалися, погодились на те, що наступнi положення формуватимуть невiд'ємну частину Конвенцiї.
1. Стосовно статтi 2, кубинський податок на майно застосовуватиметься тiльки пiсля запровадження українського податку на майно. Компетентний орган України повiдомить компетентний орган Республiки Куба про час введення в дiю податку на майно.
2. Стосовно статтi 10, пункту 3, доход, отриманий учасниками вiд спiльної дiяльностi без створення юридичної особи, прирiвнюється до дивiдендiв.
3. Стосовно статтi 27, пункту 1, отримана iнформацiя використовуватиметься тiльки в межах нацiональних територiй Договiрних Держав. У разi необхiдностi використання iнформацiї пiд час вiдкритих судових розглядiв або судових рiшень, компетентний орган Договiрної Держави, який надав таку iнформацiю, буде про це поiнформований, якщо компетентному органу Договiрної Держави, що звертається, вiдомо про такi обставини.
На посвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цей Протокол.
Вчинено в м. Києвi 27 березня 2003 року в двох примiрниках кожний українською, iспанською та англiйською мовами, причому всi тексти є автентичними.
У випадку розбiжностей у тлумаченнi тексту, англiйський текст матиме переважну силу.
| За Уряд України | За Уряд Республiки Куба |
