УГОДА

мiж Урядом України i Урядом Арабської Республiки Єгипет про торговельне судноплавство

     Уряд України i Уряд Арабської Республiки Єгипет, у подальшому - Договiрнi Сторони;

     бажаючи розвивати торговельне судноплавство мiж двома країнами на засадах рiвностi та взаємної вигоди i робити внесок до розвитку мiжнародного судноплавства на засадах принципiв свободи мореплавства, погодились про нижченаведене:

Стаття I

     Метою даної Угоди є:

     - органiзовувати i розвивати взаємовiдносини мiж двома державами в сферi торговельного судноплавства,

     - забезпечувати найкращу координацiю судноплавства,

     - уникати дiй, що завдають шкоди нормальному розвитку морської дiяльностi,

     - сприяти загальному розвитку торговельних i економiчних вiдносин мiж двома державами в цiлому,

     - спiвпрацювати в сферi суднобудiвництва й судноремонту.

Стаття II

     У цiй Угодi:

     1. Термiн "Компетентна Влада" означає:

     в Українi - Мiнiстерство транспорту;

     в Арабськiй Республiцi Єгипет - Мiнiстерство морського транспорту.

     2. Термiн "судно Договiрної Сторони" означає будь-яке судно, що зареєстроване на територiї цiєї Сторони i несе її прапор згiдно з її законами.

     Цей термiн, однак, не включає:

     - вiйськовi кораблi, iншi цивiльнi судна, що збудованi або використовуються за некомерцiйним призначенням,

     - рибальськi судна.

     3. Термiн "член екiпажу судна" означає капiтана чи будь-яку особу, яка дiйсно зайнята пiд час рейсу на борту судна виконанням обов'язкiв, що пов'язанi з експлуатацiєю й обслуговуванням судна та чиє iм'я включено до суднової ролi.

     4. Термiн "судноплавна компанiя Договiрної Сторони" означає будь-яку торговельну судноплавну компанiю, яка має свою юридичну адресу на територiї однiєї з Договiрних Сторiн i визнається як така Компетентною Владою цiєї Договiрної Сторони.

Стаття III

     Ця Угода поширюється на територiю України, з одного боку, i на територiю Арабської Республiки Єгипет, - з другого боку.

     Однак, положення даної Угоди не поширюються на:

     - види дiяльностi, що зарезервованi за законами кожної з Договiрних Сторiн для нацiонального пiдприємництва, включаючи, зокрема, каботаж, буксирування, лоцманську проводку, рятування, портовi послуги, морську допомогу, рибальську дiяльнiсть у територiальних водах кожної з Договiрних Сторiн i судноплавство по внутрiшнiх водних шляхах;

     - судноплавство в Суецькому каналi;

     - правила в'їзду i перебування iноземцiв.

Стаття IV

     1. Ця Угода регулює вiдносини мiж двома державами в сферi торговельного судноплавства. Договiрнi Сторони пiдтверджують свою прихильнiсть до принципiв свободи торговельного судноплавства i згоджуються уникати дiй, що завдають шкоди дiяльностi їхнiх суден та нормальному розвитку мiжнародного судноплавства.

     2. Кожна Договiрна Сторона забезпечує суднам iншої Договiрної Сторони таке ж ставлення, як i до своїх власних суден, у частинi вiльного доступу до портiв, використання портiв для навантаження й розвантаження вантажiв i для посадки й висадки пасажирiв, здiйснення звичайних комерцiйних операцiй i користування всiма iснуючими послугами для мореплавства.

     3. Положення пункту 2 цiєї Статтi не зобов'язують будь-яку Договiрну Сторону поширювати на судна iншої Договiрної Сторони виключення з обов'язкової лоцманської проводки, що надаються своїм власним суднам.

     4. Кожна Договiрна Сторона гарантує суднам iншої Договiрної Сторони недискримiнацiйне вiдношення в частинi портових зборiв i податкiв у вiдповiдностi до тарифiв для iноземних суден.

Стаття V

     Договiрнi Сторони вживуть у межах свого законодавства всi можливi заходи для скорочення простоїв суден їхнiх судноплавних компанiй у їхнiх портах i спрощення адмiнiстративних, митних i карантинних формальностей.

Стаття VI

     Договiрнi Сторони згоджуються:

     1) сприяти участi суден обох Договiрних Сторiн в усiх перевезеннях двосторонньої морської торгiвлi, незважаючи на умови торговельних контрактiв (ФОБ, СIФ).

     З цiєю метою вони, зокрема, будуть заохочувати створення спiльних судноплавних лiнiй у вiдповiдностi до принципiв рiвностi та взаємної вигоди;

     2) не перешкоджати участi суден однiєї Договiрної Сторони в перевезеннях вантажiв морської торгiвлi мiж портами iншої Договiрної Сторони i портами третiх країн;

     3) що умови цiєї Статтi не обмежують право суден третiх країн брати участь у перевезеннях вантажiв морської торгiвлi мiж портами Договiрних Сторiн.

Стаття VII

     Кожна Договiрна Сторона визнає посвiдчення особи морякiв, виданi Компетентною Владою iншої Договiрної Сторони.

     Такими посвiдченнями особи є:

     - для України - Посвiдчення особи моряка або паспорт моряка;

     - для Арабської Республiки Єгипет - Паспорт моряка.

     Для членiв екiпажiв третiх країн, якi працюють на борту суден будь-якої Договiрної Сторони, посвiдченнями особи є тi, що виданi Компетентною Владою третьої країни у вiдповiдностi до положень Конвенцiї про полегшення мiжнародних морських перевезень (1965) i додатку до неї, або тi, що виданi у вiдповiдностi до Конвенцiї N 108 Мiжнародної Органiзацiї Працi (1958) стосовно нацiональних посвiдчень особи морякiв.

Стаття VIII

     Будь-яка особа - власник документiв посвiдчення особи, зазначених у Статтi VII, має право, незалежно вiд використаного виду транспорту:

     1) прибувати на територiю iншої Договiрної Сторони для прямування на певне судно у певному порту цiєї держави;

     2) перетинати територiю iншої Договiрної Сторони для прямування на певне судно, яке стоїть у певнiм порту, або переводу з судна, яке туди заходить, на iнше судно, яке стоїть у порту Договiрної Сторони чи, в порту за кордоном, з дотриманням законiв i правил, чинних на кожнiй з територiй. В усiх наведених випадках документи посвiдчення особи повиннi мати вiзу iншої Договiрної Сторони, яка надається якомога швидше;

     3) якщо член екiпажу - власник зазначених документiв посвiдчення особи - сходить на берег у порту iншої Договiрної Сторони з причин здоров'я або з iншої причини, яку визнано за поважну Компетентними Владами, останнi надають необхiдне право для цiєї особи залишатися на їхнiй територiї та повернутися до батькiвщини або дiстатися iншого порту будь-яким видом транспорту.

Стаття IX

     1) Без зважень на положення Статтi VIII, застосовуються закони й правила кожної Договiрної Сторони щодо в'їзду, мешкання i перемiщення iноземцiв.

     2) Договiрнi Сторони зберiгають право вiдмовити у в'їздi на свою територiю будь-якiй особi, яка має вищезазначене посвiдчення особи моряка, але яку вони визнають небажаною.

Стаття X

     1) Договiрнi Сторони взаємно визнають нацiональнiсть суден на основi документiв про реєстрацiю, якi є належним чином виданими Компетентною Владою iншої Договiрної Сторони згiдно з її нацiональними законами й правилами.

     2) Договiрнi Сторони взаємно визнають обмiрнi свiдоцтва та iншi судновi документи, належним чином виданi Компетентною Владою iншої Договiрної Сторони.

     3) Усi портовi збори та платежi розраховуються згiдно з законами, правилами i положеннями, застосованими в портах кожної з обох Договiрних Сторiн.

Стаття XI

     1. Якщо судно однiєї з Договiрних Сторiн зазнає корабельної аварiї, є викинуте на берег, сяде на мiлину або зазнає будь-якої iншої аварiї бiля берегiв iншої Договiрної Сторони, судно i вантаж на територiї цiєї iншої Договiрної Сторони отримають таке саме вiдношення, як i її власнi судна й вантажi.

     2. Екiпаж i пасажири, а також саме судно i його вантаж у будь-який час отримають гарантовану допомогу i можливий захист у тому ж обсязi, як у випадку з нацiональним судном, i про це будуть сповiщенi негайно вiдповiднi влади зацiкавленої Договiрної Сторони, такi як дипломатичний агент або консульський службовець.

     3. Усi плати, що стягуються за такi операцiї, застосовуються у вiдповiдностi до законiв, правил i тарифiв, установлених кожною вiдповiдною Договiрною Стороною.

     4. Вантаж i майно, вивантаженi або врятованi з судна у випадках, застережених у пунктi 1 цiєї Статтi, не обкладатимуться нiяким митом, за умови, що їх доставлено на територiю iншої Договiрної Сторони не для використання чи споживання.

Стаття XII

     1. Правоохороннi органи Договiрних Сторiн не будуть приймати до розгляду позови, якi виникають з угоди найму в ролi члена екiпажу судна iншої Договiрної Сторони без згоди компетентної дипломатичної або консульської посадової особи цiєї iншої Договiрної Сторони.

     2. У випадку, якщо член екiпажу судна однiєї Договiрної Сторони здiйснить правопорушення на борту судна, що знаходиться в межах порту iншої Договiрної Сторони, влада цiєї iншої Договiрної Сторони не буде переслiдувати його без згоди компетентної дипломатичної чи консульської офiцiйної особи країни прапора судна, якщо, на думку згаданої влади:

     а) наслiдки правопорушення не поширюються на територiю iншої Договiрної Сторони;

     б) правопорушення не порушує громадський порядок держави чи її безпеку;

     в) правопорушення за законами цiєї держави не розглядається як тяжкий злочин;

     г) правопорушення не здiйснено проти будь-якої особи, крiм членiв екiпажу цього судна.

     д) злочин не є пов'язаний з незаконним перевезенням наркотичних засобiв або психотропних речовин.

     3. Положення пункту 2 цiєї Статтi не обмежує права контролю i розслiдування, якi влади кожної з Договiрних Сторiн мають згiдно зi своїм законодавством.

Стаття XIII

     Судноплавськi пiдприємства або компанiї, зареєстрованi та здiйснюючi практичне керування на територiї однiєї з Договiрних Сторiн, звiльнюються на територiї iншої Договiрної Сторони вiд податку на прибутки, який може бути застосований за її законами.

Стаття XIV

     Кожна Договiрна Сторона гарантує судноплавним компанiям iншої Договiрної Сторони право використовувати з метою здiйснення сплачень доходи та iншi прибутки, отриманi на територiї першої Договiрної Сторони вiд морських перевезень, або переводити такi доходи та iншi прибутки за кордон згiдно з чинними правилами обмiну валют.

Стаття XV

     Договiрнi Сторони в межах свого нацiонального законодавства продовжать зусилля для пiдтримки й розвитку ефективного спiвробiтництва мiж владами й установами будь-якої Договiрної Сторони, працюючих у сферi морських перевезень i портових послуг, i, зокрема:

     - Договiрнi Сторони згоджуються проводити взаємнi консультацiї та обмiн iнформацiєю мiж їх вiдповiдними органiзацiями i пiдприємствами;

     - Договiрнi Сторони згоджуються шукати й розвивати всi можливi форми спiвробiтництва в галузi суднобудiвництва й судноремонту, навчальних закладiв та будь-яких iнших форм навчання, пов'язаних з експлуатацiєю, дослiдженнями й вивченням морських перевезень.

Стаття XVI

     З метою спостереження за виконанням даної Угоди, обмiну думками з питань, що становлять взаємний iнтерес, i розгляду будь-яких iнших проблем судноплавства, Спiльна Морська Комiсiя, яка складатиметься з представникiв, призначених Компетентними Владами обох Договiрних Сторiн, збирається щорiчно або за проханням однiєї з Договiрних Сторiн.

Стаття XVII

     Будь-якi суперечки з тлумачення або застосування цiєї Угоди будуть урегульованi Спiльною Морською Комiсiєю. Якщо Спiльна Морська Комiсiя не зможе дiйти згоди, суперечку буде вирiшено через дипломатичнi канали.

Стаття XVIII

     1) Кожна Договiрна Сторона сповiщає iншу Договiрну Сторону про завершення необхiдних згiдно з її законодавством ратифiкацiйних процедур для надання чинностi данiй Угодi. Угода набуває чинностi на тридцятий день пiсля дня останнього сповiщення.

     2) Дану Угоду заключено на перiод у п'ять рокiв i може бути за мовчазною згодою поновлено на наступнi перiоди в один рiк, якщо її не розiрвано з повiдомленням за шiсть мiсяцiв будь-якою з Договiрних Сторiн по дипломатичних каналах.

     Вчинено в м. Каїрi 29 березня 1997 року в двох примiрниках, кожний українською, арабською i англiйською мовами, причому всi тексти є автентичними, а у разi будь-якого рiзночитання переважним є англiйський текст.

(пiдписи)

За Уряд України

За Уряд Арабської Республiки Єгипет