.png)
ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
| 14.11.2003р. | N 11/6-13-16265-ЕП |
|---|
| Начальникам регiональних митниць | |
| Начальникам митниць |
Про класифiкацiю феросплавiв
У зв'язку iз запитами митниць та з метою однозначної класифiкацiї товарiв згiдно з вимогами товарної номенклатури Митного тарифу України iнформуємо.
В оригiнальному текстi англiйською мовою Гармонiзованої системи опису та кодування товарiв текст примiтки 1 (с) до групи 72, у якiй наводиться значення термiна "феросплави" у товарнiй номенклатурi ГС та якiй вiдповiдає примiтка 1 (в) до групи 72 товарної номенклатури Митного тарифу України, викладено таким чином:
"1(c) Ferro-alloys
Alloys in pigs, blocks, lumps or similar primary forms, in forms obtained by continuous casting and also in granular or powder forms, whether or not agglomerated, commonly used as an additive in the manufacture of other alloys or as deoxidants, de-sulphurising agents or for similar uses in ferrous metallurgy and generally not usefully malleable, containing by weight 4 % or more of the element iron and one or more of the following :
- more than 10 % of chromium,
- more than 30 % of manganese,
- more than 3 % of phosphorus,
- more than 8 % of silicon,
- a total of more than 10 % of other elements, excluding carbon, subject to a maximum content of 10 % in the case of copper".
Враховуючи викладене, слова "i не придатнi для кування" у примiтцi 1 (в) до групи 72 УКТЗЕД слiд розумiти як слова "i, як правило, не придатнi для кування".
В офiцiйному виданнi Комiтету по ГС Всесвiтньої митної органiзацiї "EXPLANATORY NOTES" (перекладом на росiйську мову цього видання є видання ДМК РФ Пояснения к товарной номенклатуре внешнеэкономической деятельности Содружества Независимых Государств (ТН ВЭД СНГ), Москва, 2000), яке мiстить коментар до кожної товарної позицiї товарної номенклатури, зазначено, що феросплави, як правило, не пiддаються прокатуванню, куванню або якiйсь iншiй обробцi, навiть якщо деякi з них є придатними для кування.
З огляду на викладене придатнiсть до кування не можна вважати визначальним критерiєм при вiднесеннi феросплаву до товарної позицiї 7202.
Класифiкацiя феросплавiв (сплавiв залiза з iншими металами) повинна здiйснюватися згiдно з вимогами товарної номенклатури Митного тарифу України. А саме, враховуючи текстовий опис товарної позицiї 7202 i вiдповiднi примiтки до роздiлу XV та групи 72.
Значення термiнiв у товарнiй номенклатурi як Митного тарифу України, так i ГС можуть вiдрiзнятися вiд значення цих термiнiв у словниках, галузевих довiдниках та iнших документах (наприклад, ГОСТах, ОСТах, ТУ тощо).
Зокрема, значення термiну "феросплави", наведене в примiтцi 1 (в) до групи 72 товарної номенклатури Митного тарифу України, може вiдрiзнятися вiд значень цього термiну в iнших документах та виданнях.
Отже, при класифiкацiї для цiлей митного оформлення сплавiв залiза з iншими металами, заявлених до митного оформлення за кодами товарної позицiї 7202 та пiд назвою "феронiкель", "ферохром" тощо, цi феросплави повиннi вiдповiдати вимогам, викладеним у примiтцi 1 (в) до групи 72 товарної номенклатури Митного тарифу України.
Назва ж товару "феросплав" у поданих до оформлення документах носить не визначальний, а iнформативний характер при класифiкацiї для цiлей митного оформлення.
В "EXPLANATORY NOTES" у коментарi до товарної позицiї 7202 зазначено, що феросплави визначено в примiтцi 1 (в) до групи 72.
Феросплави вiдрiзняються вiд переробного чавуну тим, що вони мiстять нижчий вiдсоток залiза, яке є своєрiдним "розчинником" для легувальних елементiв (наприклад, марганцю, хрому, вольфраму, кремнiю, бору чи нiкелю), що складають високий вiдсоток, а також тим, що можуть мiстити за масою 2 % або менше вуглецю.
Феросплави, як правило, не пiддаються прокатуванню, куванню або iншiй обробцi, принаймнi в промислових цiлях, навiть якщо деякi з них є придатними для кування. Вони використовуються в чавуно- чи сталеливарнiй промисловостi переважно для введення визначених кiлькостей легувальних елементiв у сталь або переробний чавун для надання їм особливих властивостей у тих випадках, коли застосування вiдповiдних чистих елементiв є неможливим чи нерентабельним. Деякi з феросплавiв використовуються як розкиснювачi, десульфурати або для деазотування чи для заспокоєння сталi, у той час як iншi використовуються у зварюваннi або для нанесення металопокриттiв.
Деякi феросплави можуть бути використанi безпосередньо для лиття. Для включення до товарної позицiї 7202 феросплави повиннi бути у формi свинок, бабок, болванок, кускiв або в аналогiчних первинних формах, у гранулах чи порошкоподiбнiй формi, або у формах, одержаних у результатi безперервного лиття (наприклад, заготовок).
Феросилiцiй використовується також у формi сферичних гранул, поверхню яких змiцнено спецiальним обробленням, як пiд час гравiтацiйного збагачення металевих руд (селективна флотацiя); проте вiн залишається в цiй товарнiй позицiї.
До товарної позицiї 7202 включаються також феросплави, попередньо подрiбненi до гранул або порошку та агломерованi в брикети, цилiндри, тонкi бруски i тощо, з використанням цементу чи iнших зв'язувальних речовин, а в деяких випадках - iз застосуванням екзотермiчних добавок.
Хоча деякi феросплави (наприклад, феромарганець чи феросилiцiй) можуть бути одержанi в доменних печах, звичайно їх виготовляють в електричних печах чи тиглях методом металотермiї i тощо.
До основних рiзновидiв феросплавiв належать такi:
1) феромарганець;
2) феросилiцiй;
3) феросилiкомарганець;
4) ферохром;
5) феросилiкохром;
6) феронiкель;
7) феромолiбден;
8) феровольфрам i
феросилiковольфрам;
9) феротитан i феросилiкотитан;
10) ферованадiй;
11) феронiобiй;
12) феросилiкомагнiй i
феросилiкокальцiй.
До товарної позицiї 7202 не включаються:
а) хiмiчнi вироби, використовуванi для тих же цiлей i тим же способом, що й феросплави, наприклад оксид молiбдену, молiбдат кальцiю й карбiд кремнiю, а також силiцид кальцiю та силiцид марганцю, якщо сплави мiстять за масою менш як 4 % залiза (група 28);
б) фероуран (товарна позицiя 2844);
в) фероцерiй та iншi пiрофорнi залiзовмiснi сплави в усiх формах (товарна позицiя 3606);
г) продукти, що в рядi країн вiдомi iнодi як феронiкелi або феронiкельхроми, якi мають ковнiсть i звичайно не використовуються як "домiшки" у чорнiй металургiї (товарнi позицiї 7218 - 7229 або група 75).
На рiвнi сьомого та восьмого знака коду товарна номенклатура Митного тарифу України вiдповiдає Комбiнованiй Номенклатурi Європейського Спiвтовариства (КН ЄС). У додаткових поясненнях до товарної позицiї 7202, якi наведено в Поясненнях до КН ЄС йдеться про таке:
Примiтка 1 (c) до групи 72 визначає термiн "феросплави", встановлюючи при цьому, зокрема, граничнi рiвнi вмiсту кольорових легувальних елементiв i елементного залiза.
Щодо класифiкацiї феросплавiв у пiдпозицiях товарної позицiї 7202 йдеться у 2 примiтцi до пiдпозицiй групи 72.
Так, наприклад, феросплав з масовою часткою бiльш як 30 % марганцю i 8 % або менше кремнiю класифiкується в товарних категорiях 7202 11 20 - 7202 19 00; проте, якщо вiн мiстить бiльш як 30 % марганцю i бiльш як 8 % кремнiю, вiн класифiкується у товарнiй категорiї 7202 30 00. Так само, феро-силiко-марганце-алюмiнiєвий сплав повинен мiстити бiльш як 8 % кремнiю, бiльш як 30 % марганцю i бiльш як 10 % алюмiнiю, щоб класифiкуватися в товарнiй категорiї 7202 99 80.
Якщо феросплави, що мiстять 2, 3 або 4 елементи, конкретно не названо, то вони класифiкуються в товарнiй категорiї 7202 99 80.
Вiдходи чорної металургiї, грубо переплавленi в зливки (переплавленi вiдходи), мають склад феросплаву й використовуються як добавки для виробництва спецiальних сталей, класифiкуються в пiдпозицiях товарної позицiї 7202 вiдповiдно до складових.
Ця товарна позицiя не охоплює залишкiв, утворюваних пiд час одержання сплавiв кольорових металiв, якi через присутнiсть сiрки, фосфору та iнших домiшок не можуть бути використанi як феросплави (звичайно - товарна позицiя 2620).
Додатковi пояснення до товарних категорiй:
Феромарганець iснує в зливках з нерiвною поверхнею, має яскравий бiлий колiр на зламi. Вiн крихкий i дуже твердий. Вiн використовується для розкислення, знесiрчення та рецементацiї сталi i за додання марганцю - як легуючий елемент.
Цi товарнi категорiї включають види феромарганцю, вiдомi як "високовуглецевi" (високовуглецевий феромарганець). Найбiльш використовуванi ґатунки мiстять масову частку 6 - 7 % вуглецю; вмiст за масою марганцю повинен бути вище 30 %, але звичайно в межах 70 - 80 %.
Ця товарна категорiя охоплює феромарганець iз середнiм (1,25 - 1,5 %) або низьким (менш як 0,75 %) вмiстом вуглецю; масова частка марганцю може коливатися вiд 80 до 90 %. Такi продукти використовуються у виробництвi марганцевої сталi, яка потребує вмiсту низької масової частки вуглецю.
Феросилiцiй має блискучий сiрий злам i вiдзначається крихкiстю. Постачаються рiзнi види феросилiцiю, якi мiстять за масою вiд 10 % до майже 96 % кремнiю, за низького вмiсту вуглецю (0,1 - 0,2 %).
Вiн використовується або для полiпшення якостi сталi, або для виробництва сталей, якi мiстять кремнiй (зокрема, "електротехнiчних листiв та плит"), або (замiсть бiльш дорогого кремнiю) як розкиснювач (у силiко-термальному процесi) в iнших металургiйних процесах, наприклад у металургiї магнiєвих сплавiв.
Феросилiкомарганець, також вiдомий як силiкомарганець, використовується в рiзних формах, якi мiстять за масою вiд 8 до 35 % кремнiю, вiд 30 до 75 % магнiю та до 3 % вуглецю.
Види його використання аналогiчнi видам використання феросилiцiю, але присутнiсть кремнiю та марганцю створює комбiнований ефект, який мiнiмiзує домiшки неметалевих речовин i тим самим знижує вмiст кисню.
Ферохром являє собою речовину з дуже твердою кристалiчною структурою, при цьому кристали iнодi мають дуже розгалужену форму. Вiн, як правило, мiстить за масою 60 - 75 % хрому; масова частка вуглецю у звичайних ґатунках ферохрому коливається вiд 4 до 10 %, але може становити навiть 0,01 % за вiдповiдного зменшення крихкостi. Вiн використовується для виробництва хромових сталей.
Феросилiкохром звичайно мiстить за масою 30 % кремнiю та 50 % хрому, масова частка вуглецю може бути високою або дуже низькою, як у випадку ферохрому. Вiн використовується для тих самих цiлей, що й ферохром; присутнiсть кремнiю сприяє розкисленню сталi.
Феронiкель, що пiдпадає пiд цю товарну категорiю, мiстить масову частку сiрки менш як 0,5 % i, як звичайно, використовується як легуючий елемент у виробництвi нiкельової сталi.
Феронiкель з масовою часткою сiрки 0,5 % або бiльше не може використовуватися для виробництва нiкельових сталей; вiн вважається промiжним продуктом металургiї нiкелю i тому класифiкується в товарнiй позицiї 7501.
Проте певнi сплави, вiдомi в торгiвлi як "ливарний нiкель" i використовуванi для виливання конкретних виробiв, стiйких проти корозiї або високих температур, класифiкуються в цiй товарнiй категорiї. Це стосується, наприклад, деяких ґатункiв аустенiтного чавуну, якi комерцiйно вiдомi пiд рiзними запатентованими назвами й мiстять за масою до 36 % нiкелю, 6 % хрому, 6 % кремнiю, бiльш як 2 % вуглецю та iнодi малi кiлькостi iнших елементiв (алюмiнiю, марганцю, мiдi тощо). Для цiлей класифiкацiї цi продукти не можна розглядати нi як переробний чавун, через те що вмiст нiкелю в них становить понад 10 %, нi як сталь, тому що вмiст вуглецю в них перевищує 2 %.
Ця товарна категорiя включає феро-силiко-кальцiй, феро-маргано-титан, феро-силiко-нiкель, феро-силiко-алюмiно-кальцiй, фероалюмiнiй, феро-силiко-алюмiнiй i феро-силiко-маргано-алюмiнiй.
Фероалюмiнiй мiстить за масою, як правило, вiд 12 до 30 % алюмiнiю.
Певнi ґатунки фероалюмiнiю iнодi використовуються безпосередньо для вiдливання спецiальних частин, оскiльки вони вiдзначаються високою стiйкiстю проти корозiї навiть за високих температур, а також особливими магнiтними й термiчними властивостями.
Феро-силiко-алюмiнiй використовується в рiзних типах сплавiв, якi мiстять за масою, наприклад:
- 45 % кремнiю й 20 - 25 % алюмiнiю;
- 65 - 75 % кремнiю, вiд 10 до 15 % алюмiнiю i 3 - 4 % титану;
- 20 - 25 % кремнiю, 20 - 25 % марганцю та 10 - 12 % алюмiнiю.
Феро-силiко-маргано-алюмiнiй мiстить за масою, як правило, 20 % кремнiю, 35 % марганцю та вiд 10 до 12 % алюмiнiю.
| Заступник Голови Служби | Ю.М.Дьомiн |
