УГОДА

мiж Кабiнетом Мiнiстрiв України та Швейцарською Федеральною Радою про взаємне скасування вiзового режиму для власникiв дипломатичних, службових та спецiальних паспортiв

     Кабiнет Мiнiстрiв України та Швейцарська Федеральна Рада, далi - "Договiрнi Сторони",

     з метою полегшення поїздок мiж двома країнами для власникiв дипломатичних, службових або спецiальних паспортiв,

     прагнучи до спiвробiтництва в атмосферi повної довiри та солiдарностi,

     домовилися про таке:

Стаття 1

     Громадяни держав обох Договiрних Сторiн, якi є власниками дiйсних дипломатичних, службових або спецiальних паспортiв та виконують офiцiйну мiсiю у консульському або дипломатичному представництвi своєї держави або задiянi як спiвробiтники при мiжнародних органiзацiях для в'їзду, виїзду та перебування на територiї держав Договiрних Сторiн, на час виконання своїх функцiй, вiз не потребують. Щодо їх вiдрядження та функцiй, iншiй Договiрнiй Сторонi повiдомляється заздалегiдь дипломатичними каналами. Вони отримують акредитацiю в країнi перебування. Це стосується також членiв їх сiмей, якi проживають з ними разом та мають дiйсний офiцiйний або звичайний паспорт.

Стаття 2

     Вiз не потребують громадяни України, якi мають дiйсний дипломатичний або службовий паспорт, але не входять при цьому до складу дипломатичного чи консульського представництва, а також не

     є представниками України при мiжнародних органiзацiях, розташованих в Швейцарськiй Конфедерацiї, для в'їзду-виїзду та перебування в Швейцарськiй Федерацiї строком до 90 днiв без можливостi для працевлаштування.

Стаття 3

     Вiз не потребують громадяни Швейцарської Конфедерацiї, якi мають дiйсний дипломатичний, службовий або спецiальний паспорт, але не входять при цьому до складу дипломатичного чи консульського представництва, а також не є представниками Швейцарської Конфедерацiї при мiжнародних органiзацiях, розташованих в Українi, для в'їзду-виїзду та перебування в Українi строком до 90 днiв без можливостi для працевлаштування.

Стаття 4

     Громадяни держав однiєї Договiрної Сторони, якi постiйно проживають на територiї держави iншої Договiрної Сторони та мають вiдповiдний дозвiл на перебування, можуть повертатися туди без вiз незалежно вiд виду паспорту, що є в їх розпорядженнi.

Стаття 5

     Договiрнi Сторони надають одна однiй зразки своїх паспортiв з усiма необхiдними поясненнями щодо сфери їх застосування. У випадку введення нових паспортiв обидвi Договiрнi Сторони повiдомляють про це одна одну дипломатичними каналами заздалегiдь i, по можливостi, не пiзнiше нiж за 30 (тридцять) днiв та надсилають вiдповiднi зразки документiв. Крiм того вони постiйно iнформують одна одну щодо умов в'їзду для громадян третiх країн.

Стаття 6

     Ця Угода не звiльняє громадян держави однiєї Договiрної Сторони вiд зобов'язання дотримуватися законодавства держави iншої Договiрної Сторони у зв'язку з в'їздом та пiд час перебування на територiї її держави.

Стаття 7

     Вiдповiднi вiдомства держав обох Договiрних Сторiн зберiгають за собою право заборонити в'їзд та перебування на територiї їх держав громадянина iншої держави, якщо це може загрожувати правопорядку, безпецi чи здоров'ю громадян, або якщо перебування цiєї особи в країнi є небажаним.

Стаття 8

     Договiрнi Сторони зобов'язуються, у вiдповiдностi до свого внутрiшнього законодавства та з огляду на iншi двостороннi угоди, спiвробiтничати в галузi боротьби з нелегальною мiграцiєю, особливо щодо обмiну iнформацiєю по запитах або за власною iнiцiативою стосовно:

     а) дiйсного на територiях їх держав законодавства щодо в'їзду, виїзду та перебування;

     б) нелегальної мiграцiї, контрабанди людьми, включаючи виготовлення, ввезення та продаж фальшивих в'їздних вiз та посвiдчень, а також органiзаторiв контрабандних угрупувань та осiб, що супроводжують нелегальних мiгрантiв.

Стаття 9

     Збiр, обробка та захист персональних даних, якi будуть надаватися з метою виконання цiєї Угоди, мають здiйснюватись згiдно внутрiшнього законодавства. При цьому особливо ретельно необхiдно дотримуватися наступних принципiв:

     а) запитуюча Договiрна Сторона використовує одержану iнформацiю виключно з метою та на умовах, визначених запитуваною Договiрною Стороною;

     б) запитуюча Договiрна Сторона iнформує, за вимогою, запитувану Договiрну Сторону стосовно шляхiв використання отриманих вiдомостей;

     в) персональнi данi мають надаватися вiдповiдним вiдомствам лише з метою реалiзацiї Угоди та лише ними використовуватися. Подальша передача даних до iнших iнстанцiй здiйснюється лише за попередньою письмовою згодою запитуваної Договiрної Сторони;

     г) запитувана Договiрна Сторона має пересвiдчитись у її достовiрностi одержаних даних, а також у наявнiй потребi та вiдповiдностi тiй метi, з якою вона використовується. При цьому беруться до уваги iснуючi обмеження вiдповiдно до законодавства держави цiєї Договiрної Сторони. У випадку передачi неточної або недозволеної законодавством держави запитуваної Договiрної Сторони iнформацiї, запитуюча Договiрна сторона має бути негайно про це повiдомлена. Вона здiйснює вiдповiдне корегування або вилучення;

     д) кожна особа в межах законодавства держави вiдповiдної Договiрної Сторони має бути поiнформована на свiй запит щодо передачi її персональних даних та мети, з якою вони передаються;

     е) переданi персональнi данi мають зберiгатися не довше, нiж це обумовлено метою, з якою вони передавалися. Контроль за обробкою та використанням цих даних забезпечується згiдно з внутрiшнiм законодавством Договiрних Сторiн;

     ж) кожна з Договiрних Сторiн захищає отриманi данi вiд несанкцiонованого доступу, передачi та навмисної фальсифiкацiї. Вони повиннi отримати ступiнь захисту не менший, нiж мають данi аналогiчного типу, що належать власне запитуючiй Договiрнiй Сторонi.

Стаття 10

     1) Складнощi у застосуваннi та розбiжностi у тлумаченнi цiєї Угоди усуваються шляхом двостороннiх консультацiй мiж компетентними вiдомствами держав обох Договiрних Сторiн.

     2) Спори, що виникають внаслiдок застосування або тлумачення цiєї Угоди, вирiшуються Договiрними Сторонами дипломатичним шляхом.

Стаття 11

     Кожна з Договiрних Сторiн, керуючись мiркуваннями гарантування громадського спокою, безпеки та здоров'я своїх громадян своїх держав, може призупинити частково або повнiстю дiю положень цiєї Угоди. Про призупинення та вiдновлення дiї Угоди iнша Договiрна Сторона має бути негайно поiнформована дипломатичними каналами.

Стаття 12

     Дiя цiєї Угоди розповсюджується також на Князiвство Лiхтенштейн та громадян Князiвства Лiхтенштейну.

Стаття 13

     Строк дiї цiєї Угоди необмежений. Її дiя може бути в будь-який час припинена по закiнченнi термiну 90 днiв. В цьому випадку iнша Договiрна Сторона повiдомляється про це дипломатичними каналами.

Стаття 14

     Ця Угода набуває чинностi у перший день другого мiсяця пiсля взаємного iнформування у письмовiй формi Договiрних Сторiн дипломатичними каналами щодо виконання усiх внутрiшньодержавних процедур, необхiдних для набуття цiєю Угодою чинностi.

     Вчинено в м. Києвi 11 липня 2003 року у двох оригiнальних примiрниках українською та нiмецькою мовами. При цьому обидва тексти є автентичними.

За Кабiнет Мiнiстрiв України

За Швейцарську Федеральну Раду