.png)
УГОДА
мiж Урядом України i Урядом Сирiйської Арабської Республiки про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи
Уряд України та Уряд Сирiйської Арабської Республiки,
бажаючи укласти Угоду про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи,
домовились про таке:
Стаття 1
Особи, до яких застосовується Угода
Ця Угода застосовується до осiб, якi є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.
Стаття 2
Податки, на якi поширюється Угода
1. Ця Угода поширюється на податки на доходи, що стягуються вiд iменi Договiрної Держави або її полiтико-адмiнiстративних пiдроздiлiв чи мiсцевих органiв влади незалежно вiд способу їх стягнення.
2. Податками на доходи вважаються всi податки, що справляються вiд загальної суми доходу, або з елементiв доходу, включаючи податки на доходи вiд вiдчуження рухомого або нерухомого майна, податки на загальну суму заробiтної плати або платнi, сплачуваних пiдприємствами, а також податки на прирiст капiталу.
3. Iснуючими податками, на якi поширюється ця Угода, зокрема, є:
a) у випадку Сирiйської Арабської Республiки:
(i) податок на прибуток вiд здiйснення комерцiйної, промислової та некомерцiйної дiяльностi;
(ii) прибутковий податок на заробiтну плату та платню;
(iii) прибутковий податок на нерезидентiв;
(iv) прибутковий податок на рухомий та нерухомий капiтал; та
(v) додатковий податок, що стягується як вiдсоток вiд вищеназваних податкiв, включаючи податок, що стягується мiсцевими органами.
(далi - "податок Сирiйської Арабської Республiки");
b) у випадку України:
(i) податок на прибуток пiдприємств; та
(ii) податок з доходiв фiзичних осiб
(далi - "український податок").
4. Ця Угода застосовується також до будь-яких iдентичних або подiбних по сутi податкiв, якi стягуватимуться пiсля дати пiдписання цiєї Угоди в доповнення до або замiсть iснуючих податкiв. Компетентнi органи Договiрних Держав повiдомлятимуть один одного про будь-якi iстотнi змiни, що вiдбулися в їх законодавствах з оподаткування.
Стаття 3
Загальнi визначення
1. Для цiлей цiєї Угоди, якщо iз контексту не випливає iнше:
a) термiн "Договiрна Держава" i "друга Договiрна Держава" означають залежно вiд контексту - Сирiйську Арабську Республiку або Україну;
b) термiн "Сирiя" у її географiчному значеннi означає Сирiйську Арабську Республiку, територiї Сирiйської Арабської Республiки, її внутрiшнi води, територiальне море, надра цих територiй i повiтряний простiр над ними, та морський регiон, у межах яких Сирiя здiйснює сувереннi права;
c) термiн "Україна" при використаннi у географiчному розумiннi означає територiю України, її континентальний шельф i її виключну (морську) економiчну зону, включаючи будь-яку територiю за межами територiального моря України, яка вiдповiдно до мiжнародного права визначається або може бути в подальшому визначена як територiя, в межах якої можуть здiйснюватися права України щодо морського дна, надр та їх природних ресурсiв;
d) термiн "особа" включає фiзичну особу, компанiю або будь-яке iнше об'єднання осiб;
e) термiн "нацiональна особа" означає:
(i) будь-яку фiзичну особу, яка має громадянство Договiрної Держави;
(ii) будь-яку юридичну особу, товариство або асоцiацiю, що одержують свiй статус за чинним законодавством Договiрної Держави;
f) термiн "компанiя" означає будь-яке корпоративне об'єднання або будь-яку органiзацiю, що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об'єднання;
g) термiни "пiдприємство Договiрної Держави" та "пiдприємство другої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, що керується резидентом Договiрної Держави, та пiдприємство, що керується резидентом другої Договiрної Держави;
h) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським або повiтряним судном, що експлуатується пiдприємством Договiрної Держави, крiм випадкiв, коли морське або повiтряне судно експлуатується виключно мiж пунктами у другiй Договiрнiй Державi;
i) термiн "компетентний орган" означає:
(i) стосовно Сирiї - Мiнiстра фiнансiв або його повноважного представника;
(ii) стосовно України - Державну податкову адмiнiстрацiю України або її повноважного представника.
2. При застосуваннi положень цiєї Угоди Договiрною Державою будь-який термiн, не визначений у нiй, матиме те значення, яке вiн має згiдно з законами цiєї Держави, на якi поширюється ця Угода, що превалює над значенням, яке надається цьому термiну iншими галузями права.
Стаття 4
Резидент
1. Для цiлей цiєї Угоди термiн "резидент Договiрної Держави" означає будь-яку особу, що за законодавством цiєї Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi мiсця проживання, постiйного мiсця перебування, мiсця реєстрацiї або будь-якого iншого аналогiчного критерiю, а також включає саму цю Державу та будь-який полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл або мiсцевий орган влади. Цей термiн, однак не включає особи, яка пiдлягає оподаткуванню в цiй Договiрнiй Державi тiльки щодо доходiв, одержаних iз джерел у цiй Державi.
2. Якщо згiдно з положеннями пункту 1 цiєї статтi фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її статус визначається вiдповiдно до таких правил:
a) вона вважається резидентом тiльки тiєї Держави, де вона має у своєму розпорядженнi постiйне житло; якщо вона має у своєму розпорядженнi постiйне житло в обох Державах, вона вважається резидентом тiльки тiєї Договiрної Держави, де вона має бiльш тiснi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);
b) якщо Держава, в якiй вона має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначена або якщо вона не має у своєму розпорядженнi постiйного житла в жоднiй з Держав, вона вважається резидентом тiльки тiєї Договiрної Держави, де вона звичайно проживає;
c) якщо вона звичайно проживає в обох Державах або якщо вона звичайно не проживає в жоднiй з них, вона вважається резидентом тiльки тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є;
d) якщо вона є нацiональною особою обох Держав або якщо вона не є нацiональною особою жодної з них, компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують це питання за взаємною згодою.
3. Якщо вiдповiдно до положень пункту 1 особа, що не є фiзичною особою, є резидентом обох Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiльки тiєї Договiрної Держави, в якiй знаходиться мiсце її реєстрацiї.
Стаття 5
Постiйне представництво
1. Для цiлей цiєї Угоди термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке повнiстю або частково здiйснюється пiдприємницька дiяльнiсть пiдприємства.
2. Термiн "постiйне представництво", зокрема включає:
a) мiсце управлiння;
b) вiддiлення;
c) контору;
d) фабрику;
e) майстерню;
f) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр або будь-яке iнше мiсце видобутку природних ресурсiв, включаючи мiсце офшорної дiяльностi (мiсце бурiння за береговою лiнiєю);
g) будь-якi примiщення, що використовуються як торговельнi точки.
3. Будiвельний майданчик, монтажний або складальний об'єкт чи наглядова дiяльнiсть, пов'язана з ними, утворюють постiйне представництво тiльки у тому разi, якщо такий майданчик, об'єкт або дiяльнiсть iснують бiльше 6 мiсяцiв.
4. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, термiн "постiйне представництво" не розглядається як такий, що включає:
a) використання споруд виключно з метою зберiгання або показу товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству;
b) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою зберiгання або показу;
c) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою переробки iншим пiдприємством;
d) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою закупiвлi товарiв чи виробiв або для збирання iнформацiї для пiдприємства;
e) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою здiйснення для пiдприємства будь-якої iншої дiяльностi, яка має пiдготовчий або допомiжний характер;
f) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для здiйснення будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, перелiчених у пiдпунктах вiд a) до e), за умови, що сукупна дiяльнiсть постiйного мiсця дiяльностi, яка виникає внаслiдок такої комбiнацiї, має пiдготовчий або допомiжний характер.
5. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2, якщо особа, iнша нiж агент з незалежним статусом, про якого йдеться в пунктi 6, дiє у Договiрнiй Державi вiд iменi пiдприємства другої Договiрної Держави i має, i звичайно використовує в першiй згаданiй Державi повноваження укладати контракти вiд iменi цього пiдприємства, то таке пiдприємство розглядається як таке, що має постiйне представництво у цiй Державi щодо будь-якої дiяльностi, яку ця особа здiйснює для пiдприємства, за винятком, якщо дiяльнiсть цiєї особи обмежується тiєю, що зазначена в пунктi 4, яка, якщо i здiйснюється через постiйне мiсце дiяльностi, не робить з цього постiйного мiсця дiяльностi постiйного представництва вiдповiдно до положень цього пункту.
6. Пiдприємство не розглядається як таке, що має постiйне представництво в Договiрнiй Державi, лише на пiдставi того, що воно здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй Державi через брокера, комiсiонера чи будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що цi особи дiють у межах своєї звичайної дiяльностi. Проте якщо дiяльнiсть такого агента здiйснюється повнiстю або майже повнiстю вiд iменi цього пiдприємства, його не вважатимуть агентом з незалежним статусом у межах значення цього пункту.
7. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює чи контролюється компанiєю, яка є резидентом другої Договiрної Держави або яка здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй другiй Державi (через постiйне представництво або будь-яким iншим чином), сам по собi не перетворює одну з цих компанiй на постiйне представництво другої компанiї.
Стаття 6
Доходи вiд нерухомого майна
1. Доходи, вiд нерухомого майна (включаючи доходи вiд сiльського або лiсового господарства), оподатковується в тiй Договiрнiй Державi, в якiй розташоване таке нерухоме майно, у вiдповiдностi з законодавством цiєї Держави.
2. Для цiлей цiєї Угоди, термiн "нерухоме майно" повинен мати те значення, яке вiн має у законодавствi Договiрної Держави, в якiй розташоване це майно. Цей термiн повинен у будь-якому разi включати майно, допомiжне щодо нерухомого майна, худобу i обладнання, що використовується в сiльському i лiсовому господарствi, права, до яких застосовуються положення загального права щодо земельної власностi, узуфрукт нерухомого майна i права на перемiннi або фiксованi платежi як компенсацiї за розробку або право на розробку чи розвiдку мiнеральних запасiв, джерел та iнших природних ресурсiв. Морськi, рiчковi чи повiтрянi судна не розглядаються як нерухоме майно.
3. Положення пункту 1 застосовуються також до доходiв, одержуваних вiд прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якiй iншiй формi нерухомого майна.
4. Положення пунктiв 1 i 3 застосовуються також до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємства i до доходiв вiд нерухомого майна, що використовується для надання незалежних особистих послуг.
5. Якщо володiння акцiями або iншими правами в компанiї, трастi або подiбному закладi дає право на використання нерухомого майна, розташованого у Договiрнiй Державi i яке належить таким компанiї, трасту або подiбному закладовi, доход вiд прямого використання, оренди або використання у будь-якiй iншiй формi таких прав на використання може оподатковуватись у цiй Державi, не зважаючи на положення статтi 7 i 14.
Стаття 7
Прибуток вiд пiдприємницької дiяльностi
1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується лише в цiй Державi, якщо тiльки це пiдприємство не здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть як зазначено вище, то його прибуток може оподатковуватися в другiй Державi, але тiльки щодо тiєї частини, яка стосується цього постiйного представництва.
2. З урахуванням положень пункту 3, якщо пiдприємство Договiрної Держави здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване там постiйне представництво, то в кожнiй Договiрнiй Державi до такого постiйного представництва вiдноситься прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим i самостiйним пiдприємством, зайнятим такою ж або аналогiчною дiяльнiстю за таких же або аналогiчних умов i дiяло незалежно вiд пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.
3. У визначеннi прибутку постiйного представництва допускається вiднiмання витрат, понесених для цiлей постiйного представництва, включаючи управлiнськi та загальноадмiнiстративнi витрати, незалежно вiд того, понесенi цi витрати у Державi, де розташоване постiйне представництво, чи за її межами.
4. В мiру того як визначення у Договiрнiй Державi прибутку, що стосується постiйного представництва, на базi пропорцiйного розподiлу загальної суми прибутку пiдприємства його рiзним пiдроздiлам є звичайною практикою, нiщо в пунктi 2 не перешкоджатиме цiй Договiрнiй Державi визначати оподатковуваний прибуток шляхом такого розподiлу, як це диктується практикою. Обраний спосiб розподiлу, однак, повинен бути таким, що його результати вiдповiдатимуть принципам, якi мiстяться в цiй статтi.
5. Жодний прибуток не вiдноситься до постiйного представництва на основi простої закупки цим постiйним представництвом товарiв або виробiв для пiдприємства.
6. Для цiлей попереднiх положень цiєї статтi, прибуток, що вiдноситься до постiйного представництва, визначається щорiчно одним i тим же методом, якщо тiльки немає достатньої i вагомої причини для його змiни.
7. Якщо прибуток включає види доходiв, якi розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Угоди, положення цих статей Угоди не зачiпатимуть положення цiєї статтi.
Стаття 8
Мiжнародний транспорт
1. Прибутки пiдприємства Договiрної Держави, що одержуються вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях, оподатковуються тiльки у тiй Державi, у якiй знаходиться мiсце реєстрацiї такого пiдприємства. Такi прибутки включатимуть прибутки, отримуванi пiдприємством вiд iнших видiв дiяльностi, i зокрема вiд використання або здавання в оренду контейнерiв, що використовуються для перевезення товарiв i виробiв у мiжнародних перевезеннях, якщо такi види дiяльностi є побiчними щодо експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях цим пiдприємством.
2. Положення пункту 1 застосовуються також до прибутку вiд участi у пулi, спiльному пiдприємствi або мiжнародному транспортному агентствi.
Стаття 9
Асоцiйованi пiдприємства
1. Якщо:
a) пiдприємство Договiрної Держави прямо або посередньо бере участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства другої Договiрної Держави; або
b) однi й тi ж особи прямо або посередньо беруть участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства однiєї Договiрної Держави i пiдприємства другої Договiрної Держави;
i в кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їх комерцiйних або фiнансових взаємовiдносинах створюються або встановлюються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж двома незалежними пiдприємствами, тодi будь-який прибуток, який мiг би бути нарахований одному з них, але з причин наявностi цих умов не був йому нарахований, може бути включений до прибутку цього пiдприємства i вiдповiдно оподаткований.
2. Якщо Договiрна Держава включає у прибутки пiдприємства цiєї Держави - i вiдповiдно оподатковує - прибутки, по яких пiдприємство другої Договiрної Держави було оподатковано у цiй другiй Державi, i прибутки, таким чином, включенi, є прибутками, якi були б нарахованi пiдприємству першої згаданої Держави, якби умови взаємовiдносин мiж двома пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами, тодi ця друга Держава повинна зробити вiдповiднi поступки в сумi податку, що стягується з цих прибуткiв, якщо ця Держава вважає цi поступки виправданими. При визначеннi такої поправки повиннi бути розглянутi iншi положення цiєї Угоди, а компетентнi органи Договiрних Держав можуть проконсультуватися один з одним у разi необхiдностi.
Стаття 10
Дивiденди
1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, резиденту другої Договiрної Держави, оподатковуються у цiй другiй Державi вiдповiдно до її законодавства.
2. Дивiденди, згаданi у пунктi 1, можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави. Однак, якщо фактичний власник дивiдендiв є резидентом другої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв вiд валової суми дивiдендiв.
Компетентнi органи Договiрних Держав за взаємною згодою визначають порядок застосування таких обмежень.
Цей пункт не стосується оподаткування компанiї щодо прибуткiв, з яких сплачуються дивiденди.
3. Термiн "дивiденди" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд акцiй чи iнших прав, якi не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутку, а також доход вiд iнших корпоративних прав, який пiдлягає такому ж податковому регулюванню, як доходи вiд акцiй вiдповiдно до законодавства Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток.
4. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються, якщо фактичний власник дивiдендiв, який є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази, i холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. У такому разi залежно вiд обставин застосовуються положення статтi 7 або статтi 14.
5. Якщо компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, одержує прибуток або доходи з другої Договiрної Держави, ця друга Держава не може стягувати будь-якi податки на дивiденди, що сплачуються компанiєю, за винятком, коли цi дивiденди сплачуються резидентовi цiєї другої Держави, або якщо холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдносяться до постiйного представництва або постiйної бази, розташованих у цiй другiй Державi, i з нерозподiленого прибутку компанiї не стягуються податки на нерозподiлений прибуток, навiть якщо дивiденди сплачуються або нерозподiлений прибуток складається повнiстю або частково з прибутку або доходу, що утворюються у цiй другiй Державi.
Стаття 11
Проценти
1. Проценти, що виникають в Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, оподатковуватимуться у цiй другiй Державi вiдповiдно до її законодавства.
2. Однак такi проценти можуть також оподатковуватись у тiй Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач, який є фактичним власником цих процентiв, є резидентом цiєї другої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв вiд валової суми процентiв. Компетентнi органи Договiрної Держави за взаємною згодою визначають порядок застосування таких обмежень.
3. Незважаючи на положення пункту 2, проценти, що виникають у Договiрнiй Державi, будуть звiльненi вiд податку у цiй Державi, якщо вони одержуються та фактично належать Уряду другої Договiрної Держави, її полiтико-адмiнiстративному пiдроздiловi або мiсцевому органовi влади. Компетентнi органи за взаємною згодою встановлюють спосiб застосування цього обмеження.
4. Термiн "проценти" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, i, зокрема доход вiд урядових цiнних паперiв i доход вiд облiгацiй чи боргових зобов'язань, включаючи премiї та винагороди, що сплачуються стосовно таких цiнних паперiв, облiгацiй чи боргових зобов'язань. Штрафи за прострочену оплату не розглядатимуться як проценти для цiлей цiєї статтi.
5. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються, якщо фактичний власник процентiв, який є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають проценти, через розташоване там постiйне представництво або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти, дiйсно вiдносяться до такого постiйного представництва або постiйної бази. У такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14.
6. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є резидент цiєї Держави. Проте, якщо, особа, яка сплачує проценти, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникла заборгованiсть, за якою сплачуються проценти, i витрати по сплатi цих процентiв несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi проценти виникають у Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.
7. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i фактичним власником процентiв, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою сума сплачуваних процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вона сплачується, перевищує з будь-яких причин суму, яка була б погоджена мiж платником i фактичним власником процентiв, при вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi застосовуватимуться тiльки до останньої згаданої суми. У такому разi надмiрна частина платежу пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Угоди.
Стаття 12
Роялтi
1. Роялтi, якi виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, оподатковуватимуться у цiй другiй Державi вiдповiдно до її законодавства.
2. Однак такi роялтi можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 18 вiдсоткiв вiд валової суми роялтi.
3. Термiн "роялтi" при використаннi в цiй статтi означає платежi будь-якого виду, що одержуються як вiдшкодування за користування або за надання права користування авторським правом на будь-якi лiтературнi твори, твори мистецтва або науковi працi, включаючи кiнематографiчнi фiльми та плiвки для радiомовлення чи телебачення, будь-який патент, торгову марку, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за iнформацiю стосовно промислового, комерцiйного або наукового досвiду.
4. Положення пункту 1 i 2 не застосовуються, якщо фактичний власник роялтi, який є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi, через розташоване там постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i право або майно, стосовно яких сплачуються роялтi, дiйсно пов'язанi з цим постiйним представництвом або постiйною базою. У такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14.
5. Вважається, що роялтi виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є резидент цiєї Держави. Проте якщо особа, що сплачує роялтi, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має у Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникло зобов'язання сплатити роялтi, i витрати по сплатi таких роялтi несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi роялтi виникають у Договiрнiй Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.
6. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i фактичним власником, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума роялтi, яка вiдноситься до використання, права або iнформацiї, на пiдставi яких вони сплачуються, перевищує суму, яка була б узгоджена мiж платником i фактичним власником за вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi застосовуються тiльки до останньої згаданої суми. У такому разi надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Угоди.
Стаття 13
Доходи вiд вiдчуження майна
1. Доходи, що одержуються вiд вiдчуження нерухомого майна оподатковуватимуться у Договiрнiй Державi, де розташоване нерухоме майно, вiдповiдно до її законодавства.
2. Доходи вiд вiдчуження рухомого майна, що формує частину комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або рухомого майна, що належить до постiйної бази, доступної резиденту Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi для надання незалежних особистих послуг, якi включають такi доходи вiд вiдчуження такого постiйного представництва (окремо чи в сукупностi з цiлим пiдприємством) або такої постiйної бази, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
3. Доходи вiд вiдчуження майна, що формує частину комерцiйного майна пiдприємства Договiрної Держави та складається з морських або повiтряних суден, що експлуатуються пiдприємством в мiжнародних перевезеннях, або рухомого майна, що вiдноситься до експлуатацiї таких морських або повiтряних суден, оподатковуються тiльки у тiй Договiрнiй Державi, де знаходиться мiсце реєстрацiї цього пiдприємства.
4. Доходи вiд вiдчуження будь-якого майна, iншого, нiж те, про яке йдеться у пунктах 1, 2 i 3, оподатковуються тiльки у тiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, яка вiдчужує майно.
Стаття 14
Незалежнi особистi послуги
1. Доход, що одержується резидентом Договiрної Держави вiд надання професiйних послуг чи iншої дiяльностi незалежного характеру, оподатковується лише в цiй Державi. Однак такий доход може оподатковуватись у другiй Договiрнiй Державi за наступних обставин:
a) якщо вiн володiє регулярно доступною постiйною базою в другiй Договiрнiй Державi для цiлей виконання своєї дiяльностi; у такому разi тiльки та частина доходу, яка вiдноситься до такої постiйної бази, може оподатковуватися у цiй другiй Договiрнiй Державi; або
b) якщо вiн перебуває у другiй Договiрнiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що становлять або перевищують у сукупностi 183 днi, протягом будь-якого дванадцятимiсячного перiоду, який починається або закiнчується у вiдповiдному фiнансовому роцi; у такому разi тiльки та частина доходу, яку вiн отримує вiд дiяльностi, здiйснюваної у цiй другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Термiн "професiйнi послуги" включає, зокрема незалежну наукову, лiтературну, артистичну, художню, освiтню або викладацьку дiяльнiсть, а також незалежну дiяльнiсть лiкарiв, адвокатiв, стоматологiв i бухгалтерiв.
Стаття 15
Залежнi особистi послуги
1. З урахуванням положень статей 16, 18 i 19 цiєї Угоди платня, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, одержуванi резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тiльки в цiй Державi, якщо робота за наймом не здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, одержана у зв'язку з цим винагорода може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Незважаючи на положення пункту 1, винагорода, що одержується резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здiйснюваною в другiй Договiрнiй Державi, оподатковується тiльки в першiй згаданiй Державi, якщо виконуються усi наступнi умови:
a) одержувач перебуває в другiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183 днi протягом будь-якого 12-мiсячного перiоду, який починається або закiнчується у вiдповiдному фiнансовому роцi; i
b) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом цiєї другої Держави; i
c) витрати на сплату винагород не несуть постiйне представництво або постiйна база, якi наймач має у цiй другiй Державi.
3. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, винагорода, одержувана у зв'язку з роботою за наймом, що здiйснюється на борту морського або повiтряного судна, що експлуатується пiдприємством Договiрної Держави у мiжнародних перевезеннях, може оподатковуватись у Договiрнiй Державi, у якiй знаходиться мiсце реєстрацiї цього пiдприємства.
Стаття 16
Директорськi гонорари
Директорськi гонорари та iншi аналогiчнi виплати, якi одержуються резидентом Договiрної Держави як членом ради директорiв компанiї, яка є резидентом другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
Стаття 17
Артисти i спортсмени
1. Незважаючи на положення статей 14 i 15, доход, що одержується резидентом Договiрної Держави як працiвником мистецтв, таким як артист театру, кiно, радiо чи телебачення або музикантом, або спортсменом вiд його особистої дiяльностi, здiйснюваної у другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Якщо доход вiд особистої дiяльностi, здiйснюваної працiвником мистецтв або спортсменом, нараховується не самому працiвниковi мистецтв або спортсмену, а iншiй особi, незалежно вiд того, чи є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, цей доход може, незалежно вiд положень статей 7, 14 i 15, оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть працiвника мистецтв або спортсмена.
3. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2, доход резидента Договiрної Держави, отримуваний вiд мистецької або спортивної дiяльностi, що здiйснюється у другiй Договiрнiй Державi, пiдлягає оподаткуванню тiльки у першiй згаданiй Державi, якщо ця дiяльнiсть у другiй Державi фiнансується суттєвою мiрою за рахунок суспiльних фондiв першої згаданої Держави або її полiтико-адмiнiстративних пiдроздiлiв, або мiсцевих органiв влади.
Стаття 18
Пенсiї
1. Вiдповiдно до положень пункту 2 статтi 19 пенсiї та iншi подiбнi винагороди, що сплачуються резиденту Договiрної Держави у зв'язку з роботою у минулому, оподатковуватимуться тiльки в цiй Державi вiдповiдно до її законодавства.
2. Незважаючи на положення пункту 1, пенсiї та iншi подiбнi винагороди, що сплачуються за законодавством про державне соцiальне забезпечення або Закону про державну службу Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй Державi.
3. Положення пунктiв 1 i 2, не будуть впливати на положення законодавства Договiрної Держави щодо звiльнення пенсiй вiд оподаткування.
Стаття 19
Державна служба
1. a) Заробiтна плата, платня та iнша подiбна винагорода, iнша, нiж пенсiя, що сплачується Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади будь-якiй фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Держави, полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу або мiсцевого органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi.
b) Однак така заробiтна плата, платня та iнша подiбна винагорода оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо служба здiйснюється у цiй Державi, i фiзична особа, що є резидентом цiєї Держави, яка:
(i) є нацiональною особою цiєї Держави; або
(ii) не стала резидентом цiєї Держави тiльки з метою здiйснення служби.
2. a) Будь-яка пенсiя, яка сплачується Договiрною Державою, полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом або мiсцевим органом влади або iз створених ними фондiв фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Держави, пiдроздiлу або органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi.
b) Однак така пенсiя оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо фiзична особа є резидентом i нацiональною особою цiєї Держави.
3. Положення статей 15, 16 i 18 застосовуються до заробiтної плати, платнi та iншої подiбної винагороди i пенсiй щодо послуг, що здiйснюється у зв'язку з проведенням пiдприємницької дiяльностi Договiрною Державою, її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом або мiсцевим органом влади.
4. Положення пункту 2 не впливають на положення законодавства Договiрної Держави щодо звiльнення пенсiй вiд оподаткування.
Стаття 20
Викладачi та дослiдники
1. Фiзична особа, яка є резидентом Договiрної Держави i яка на запрошення унiверситету, коледжу або вищого навчального закладу перебуває у другiй Договiрнiй Державi виключно з метою викладання або проведення дослiджень у таких навчальних закладах, на перiод, що не перевищує один рiк, не пiдлягає оподаткуванню у цiй другiй Державi стосовно винагороди за таку дiяльнiсть.
2. Положення пункту 1 не поширюються на винагороду, отримувану за здiйснення дослiдницьких робiт, якщо такi роботи проводяться не в державних iнтересах, а для особистої користi окремих осiб або особи.
Стаття 21
Студенти i практиканти
1. Фiзична особа, яка є резидентом Договiрної Держави i тимчасово перебуває у другiй Договiрнiй Державi у якостi:
a) студента унiверситету, коледжу або школи у другiй Договiрнiй Державi;
b) практиканта у галузi пiдприємництва, промисловостi або технiки; або
c) одержувача гранту, стипендiї або винагороди для цiлей навчання або проведення дослiдницької роботи вiд релiгiйних, доброчинних, наукових або освiтнiх закладiв,
звiльняється вiд оподаткування стипендiї у другiй Договiрнiй Державi.
2. Це саме положення застосовується до будь-якої суми, що є винагородою, яку одержує фiзична особа за наданi послуги у другiй Договiрнiй Державi за умови, що цi послуги стосуються її навчання або одержання освiти, i є необхiдними для проживання.
3. Платежi, що отримує фiзична особа, яка є резидентом Договiрної Держави, i щойно переїхала до другої Договiрної Держави з метою навчання, одержання освiти або проведення дослiдницької роботи, звiльняються вiд оподаткування у цьому останньому випадку, якщо джерела цих платежiв знаходяться за межами цiєї Держави.
Стаття 22
Iншi доходи
1. Види доходу резидента Договiрної Держави, незалежно вiд джерела їх виникнення, про якi не йдеться у попереднiх статтях цiєї Угоди, пiдлягають оподаткуванню тiльки у цiй Державi.
2. Положення пункту 1 не застосовуються до доходiв, iнших нiж доходи вiд нерухомого майна, визначеного в пунктi 2 статтi 6, якщо одержувач таких доходiв, який є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги через розташовану там постiйну базу, i право або майно, у зв'язку з яким сплачується доход, дiйсно пов'язанi з таким постiйним представництвом або постiйною базою. У такому разi, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14.
Стаття 23
Усунення подвiйного оподаткування
1. Якщо резидент Договiрної Держави отримує доходи, якi вiдповiдно до положень цiєї Угоди можуть оподатковуватися у другiй Договiрнiй Державi, перша Договiрна Держава дозволяє вирахувати з податку на доходи цього резидента суму, що дорiвнює податку на доход, сплаченому в цiй другiй Договiрнiй Державi; такi вирахування в будь-якому випадку не повиннi, однак, перевищувати тiєї частини податку на доход, яка була пiдрахована до надання вирахувань стосовно доходiв, якi можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.
3. Якщо вiдповiдно до будь-якого положення цiєї Угоди доход, що одержується резидентом Договiрної Держави з другої Договiрної Держави, звiльнено вiд податку в цiй Державi, перша згадана Держава може, незважаючи на це, при пiдрахунку суми податку на частину доходу цього резидента, що залишилась, взяти до уваги звiльнений доход.
Стаття 24
Недискримiнацiя
1. Нацiональнi особи Договiрної Держави не пiдлягатимуть у другiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є iншим або бiльш обтяжливим, нiж оподаткування i пов'язане з ним зобов'язання, яким пiдлягають або можуть пiдлягати нацiональнi особи цiєї другої Держави за тих же обставин, зокрема щодо резиденцiї.
2. Оподаткування постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, не буде менш сприятливим у цiй другiй Державi, нiж оподаткування пiдприємств цiєї другої Держави, якi здiйснюють подiбну дiяльнiсть. Цi положення не зобов'язують Договiрну Державу надавати резидентам другої Договiрної Держави будь-якi персональнi звiльнення, пiльги i вирахування для податкових цiлей на пiдставi громадянського статусу або сiмейних зобов'язань, якi вона надає своїм власним резидентам.
3. За винятком випадкiв, коли застосовуються положення пункту 1 статтi 9, пункту 7 статтi 11 або пункту 6 статтi 12, проценти, роялтi та iншi виплати, що здiйснюються пiдприємством Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави, з метою визначення оподатковуваного прибутку такого пiдприємства повиннi пiдлягати вирахуванню за таких же умов, за яких вони б сплачувались резиденту першої згаданої Держави.
4. Пiдприємства Договiрної Держави, капiтал яких повнiстю або частково належить або контролюється прямо чи опосередковано одним або кiлькома резидентами другої Договiрної Держави, не пiдлягатимуть в першiй згаданiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є iншим або бiльш обтяжливим, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися iншi подiбнi пiдприємства першої згаданої Держави.
Стаття 25
Процедура взаємного узгодження
1. Якщо особа вважає, що дiї однiєї або обох Договiрних Держав призводять або призведуть до його оподаткування не вiдповiдно до положень цiєї Угоди, вона може, незалежно вiд засобiв захисту, передбачених нацiональними законодавствами цих Держав, подати свiй випадок на розгляд до компетентного органу Договiрної Держави, резидентом якої вона є, або, якщо її випадок пiдпадає пiд дiю пункту 1 статтi 24, до тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є. Справа має бути представлена протягом трьох рокiв з моменту першого повiдомлення про дiї, що призводять до оподаткування, що не вiдповiдає положенням цiєї Угоди.
2. Компетентний орган прагнутиме, якщо вiн вважатиме заперечення обгрунтованим i якщо вiн сам не в змозi прийняти задовiльне рiшення, погодити це питання з компетентним органом другої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, яке не вiдповiдає Угодi. Будь-яка досягнута домовленiсть повинна виконуватись незалежно вiд будь-яких обмежень часу, передбачених внутрiшнiм законодавством Договiрної Держави.
3. Компетентнi органи Договiрних Держав прагнутимуть вирiшувати за взаємною згодою будь-якi складнi або сумнiвнi питання, що виникають при тлумаченнi або застосуваннi цiєї Угоди. Вони можуть також консультуватися з метою уникнення подвiйного оподаткування у випадках, не передбачених Угодою.
4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть вступати в прямi контакти один з одним з метою досягнення згоди в розумiннi попереднiх пунктiв цiєї статтi. Якщо для досягнення згоди доцiльно буде органiзувати усний обмiн думками, такий обмiн може вiдбутися у рамках засiдання комiсiї, яка складається з представникiв компетентних органiв Договiрних Держав.
5. Компетентнi органи Договiрних Держав за взаємною згодою можуть встановлювати порядок застосування цiєї Угоди.
Стаття 26
Обмiн iнформацiєю
1. Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюються iнформацiєю, необхiдною для виконання положень цiєї Угоди або нацiональних законодавств Договiрних Держав, що стосується податкiв, на якi поширюється Угода, тiєю мiрою, якою оподаткування не суперечить цiй Угодi. Обмiн iнформацiєю не обмежується статтею
1 i 2. Будь-яка iнформацiя, одержана Договiрною Державою, розглядатиметься як конфiденцiйна таким же чином, як i iнформацiя, одержана вiдповiдно до внутрiшнього законодавства цiєї Держави i буде розкрита тiльки особам або органам влади (включаючи суди та адмiнiстративнi органи), зайнятим оцiнкою або збором, примусовим стягненням або судовим переслiдуванням, або розглядом апеляцiй щодо податкiв, на якi поширюється ця Угода. Такi особи або органи використовуватимуть iнформацiю тiльки для таких цiлей. Вони можуть розкривати iнформацiю на публiчних судових засiданнях або при прийняттi судових рiшень.
2. У жодному випадку положення пункту 1 не тлумачитимуться як такi, що зобов'язують Договiрну Державу:
a) вживати адмiнiстративних заходiв, що суперечать законам та адмiнiстративнiй практицi однiєї або другої Договiрної Держави;
b) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або в ходi звичайної адмiнiстративної практики однiєї або другої Договiрної Держави;
c) надавати iнформацiю, яка буде розкривати будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю, або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої зашкодило б державнiй полiтицi.
Стаття 27
Члени дипломатичних мiсiй i консульських постiв
Нiщо в цiй Угодi не впливатиме на податковi привiлеї членiв дипломатичних мiсiй або консульських постiв за загальними нормами мiжнародного права чи на пiдставi положень спецiальних угод.
Стаття 28
Набрання чинностi
1. Договiрнi Держави повiдомлять одна одну дипломатичними каналами про завершення юридичних процедур, необхiдних для набрання чинностi цiєю Угодою. Ця Угода набирає чинностi через 30 днiв пiсля дати одержання останнього такого повiдомлення.
2. Положення цiєї Угоди застосовуватимуться щодо:
a) податкiв, що утримуються у джерела щодо сум, якi сплачуються або кредитуються з або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком, у якому Угода набрала чинностi вiдповiдно до пункту 1 цiєї статтi;
b) iнших податкiв на доход у податкових перiодах, що починається з або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком, у якому Угода набрала чинностi вiдповiдно до пункту 1 цiєї статтi.
Стаття 29
Завершення чинностi
1. Ця Угода залишається чинною до припинення її дiї однiєю з Договiрних Держав. Кожна Договiрна Держава може припинити дiю Угоди шляхом передачi дипломатичними каналами повiдомлення про припинення дiї принаймнi за шiсть мiсяцiв до закiнчення будь-якого календарного року, що починається пiсля закiнчення п'яти рокiв вiд дати набрання чинностi Угоди.
2. У такому разi Угода припиняє свою дiю:
a) щодо податкiв, якi утримуються у джерела щодо сум, якi сплачуються або кредитуються з або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком, у якому було отримано повiдомлення;
b) щодо iнших податкiв на доход, якi утримуються за будь-який податковий рiк, що починається з або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком, у якому було отримано повiдомлення.
На посвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на те уповноваженi Урядами своїх Держав, пiдписали цю Угоду.
Вчинено у двох примiрниках, у м. Києвi 5 червня 2003 року українською, арабською та англiйською мовами, усi тексти є автентичними. У разi розбiжностей у тлумаченнi перевага надається англiйському тексту.
| За Уряд України | За Уряд Сирiйської Арабської Республiки |
ПРОТОКОЛ
При пiдписаннi сьогоднi Угоди мiж Урядом України i Урядом Сирiйської Арабської Республiки про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи (далi - "Угода") тi, що нижче пiдписалися, домовилися щодо наступних положень, якi є невiд'ємною частиною цiєї Угоди.
Стосовно пункту 3 статтi 5 та пункту 2 статтi 12.
Якщо пiсля набрання чинностi цiєю Угодою, Уряд Сирiйської Арабської Республiки згiдно з положеннями будь-якої угоди з будь-якою третьою стороною, погодиться на бiльш сприятливий режим щодо пункту 3 статтi 5 та пункту 2 статтi 12, тодi компетентнi органи Договiрних Держав без будь-яких затримок поширять цей сприятливий режим на своїх резидентiв.
На посвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на те уповноваженi Урядами своїх Держав, пiдписали цей Протокол.
Вчинено у двох примiрниках, у м. Києвi 5 червня 2003 року українською, арабською та англiйською мовами, усi тексти є автентичними. У разi розбiжностей у тлумаченнi перевага надається англiйському тексту.
| За Уряд України | За Уряд Сирiйської Арабської Республiки |
