КАБIНЕТ МIНIСТРIВ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А
Київ

вiд 14 сiчня 2004 р.	N 15

Про затвердження Стратегiї залучення мiжнародної технiчної допомоги на 2004-2007 роки

     Кабiнет Мiнiстрiв України постановляє:

     Затвердити Стратегiю залучення мiжнародної технiчної допомоги на 2004-2007 роки (додається).

Прем'єр-мiнiстр України

В.ЯНУКОВИЧ

Iнд. 27

 

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 14 сiчня 2004 р. N 15

СТРАТЕГIЯ
залучення мiжнародної технiчної допомоги на 2004-2007 роки

     Мiжнародна технiчна допомога залучається згiдно з цiєю Стратегiєю у формах, прийнятих у сучаснiй мiжнароднiй практицi, i спрямовується на забезпечення сталого розвитку України. Стратегiя реалiзовуватиметься шляхом технiчного та технiко-економiчного спiвробiтництва з державами-донорами та мiжнародними органiзацiями (далi - донори) вiдповiдно до мiжнародних договорiв України.

Мета Стратегiї

     Метою Стратегiї є визначення напрямiв та завдань щодо залучення мiжнародної технiчної допомоги на перiод 2004-2007 рокiв для поглиблення реформ, забезпечення подальшого сталого розвитку України як правової, демократичної держави з конкурентоспроможною економiкою, що стане пiдґрунтям для iнтеграцiї в європейськi та євроатлантичнi структури, зростання добробуту всiх громадян i наближення рiвня життя до європейського.

     Стратегiя сприятиме виконанню завдань, визначених Президентом України у Посланнi до Верховної Ради України "Європейський вибiр. Концептуальнi засади стратегiї економiчного та соцiального розвитку України на 2002-2011 роки".

     Реалiзацiя цiєї Стратегiї забезпечить подальше економiчне зростання, що, у свою чергу, зумовить поступове скорочення обсягiв допомоги. Досвiд, набутий Україною в процесi залучення мiжнародної технiчної допомоги, та досягнутий вiдповiдний рiвень економiчного розвитку створять передумови для поступової змiни статусу в мiжнародному технiчному спiвробiтництвi вiд держави-реципiєнта до держави-донора.

Роль мiжнародної технiчної допомоги в розвитку України

     Допомога, яка надається донорами у рамках технiчного та технiко-економiчного спiвробiтництва, сприяє дотриманню курсу України на європейську та євроатлантичну iнтеграцiю, дає можливiсть залучати додатковi ресурси для вирiшення стратегiчних завдань розвитку, зменшує навантаження на державний бюджет, сприяє створенню додаткових робочих мiсць.

     Свiтовий досвiд, що набувається Україною в рамках мiжнародної технiчної допомоги, сприяє пiдвищенню iнституцiйної спроможностi органiв державної влади, приватного сектору економiки та об'єднань громадян щодо формування демократичного суспiльства та самодостатньої соцiально орiєнтованої ринкової економiки, прискорює мiжнародну iнтеграцiю.

     З часу набуття Україною незалежностi основними донорами, у тому числi США, Канадою, ФРН, Нiдерландами, Великобританiєю, Швецiєю, Швейцарiєю, Японiєю, Європейським Союзом, ООН, було видiлено понад 4 млрд. доларiв США на реалiзацiю проектiв мiжнародної технiчної допомоги.

     На початковому етапi (1991-1997 роки) донори придiляли увагу питанням розбудови основних засад та iнфраструктури ринкової економiки, у наступному перiодi (1997-2003 роки) - поглибленню структурних, правових реформ, демократизацiї суспiльства, забезпеченню сталого економiчного зростання, пiдтримцi екологiчної та ядерної безпеки, пiдвищенню рiвня та полiпшенню якостi життя людей у регiонах, вiдродженню культури та духовностi. За цей перiод до Державного реєстру проектiв (програм) було внесено 1635 проектiв мiжнародної технiчної допомоги, серед яких на 1 жовтня 2003 р. у стадiї виконання перебував 241 проект.

     Так, донорами було надано iстотну допомогу у пiдвищеннi спроможностi органiв державної влади щодо розроблення державної бюджетної та податкової полiтики, у дерегуляцiї пiдприємницької дiяльностi, розширеннi можливостi пiдприємцiв отримувати мiкро-кредити, змiцненнi банкiвського сектору, переходi на мiжнароднi стандарти бухгалтерського облiку, вдосконаленнi законодавства, розвитку ринково орiєнтованого сiльськогосподарського сектору, полiпшеннi фiнансового стану енергетики, ефективному використаннi енергоресурсiв, значному пiдвищеннi рiвня безпеки АЕС, змiцненнi репродуктивного здоров'я населення, профiлактицi рiзних хвороб, зокрема ВIЛ/СНIДу та туберкульозу, створеннi засад сучасної сiмейної медицини.

     Пiд час виконання освiтнiх програм мiжнародної технiчної допомоги тисячi фахiвцiв державних та недержавних установ, а також студентiв та викладачiв вищих навчальних закладiв пройшли навчання та здобули досвiд практично в усiх галузях сучасної економiки. За результатами реалiзацiї проектiв мiжнародної технiчної допомоги було досягнуто успiхiв у проведеннi демократичних реформ, розвитку громадянського суспiльства. Провiднi заклади культури i мистецтва отримали сучасне обладнання.

Проблеми, розв'язання яких потребує залучення мiжнародної технiчної допомоги та полiпшення її координацiї

     За перiод з 1991 по 2003 рiк проведено реформи, якi сприяли докорiнним змiнам соцiально-економiчних вiдносин, розбудовi України як демократичної держави з ринковою економiкою, сформовано такi визначальнi атрибути її незалежностi, як фiнансова, грошова, бюджетна, банкiвська, митна та iншi системи, що сукупно визначають економiчну iнфраструктуру, побудовано i конституцiйно закрiплено основи демократичної органiзацiї суспiльства, забезпечено правове гарантування прав людини i громадянина, сформованi та розвиваються новi полiтичнi вiдносини, механiзми функцiонування державної влади, електоральної системи та багатопартiйностi, пiдвищилися активнiсть i роль iнститутiв громадянського суспiльства, зроблено значнi зрушення на шляху духовного вiдродження.

     Незважаючи на позитивнi тенденцiї сталого економiчного зростання та пiдвищення реальних доходiв громадян, на сьогоднi iснує ряд питань, вирiшення яких потребує, зокрема, залучення мiжнародної технiчної допомоги.

     Оскiльки Україна проголосила курс на європейську та євроатлантичну iнтеграцiю, для його реалiзацiї необхiдно, в першу чергу, здiйснити заходи щодо набуття членства в СОТ, адаптацiї законодавства України до законодавства ЄС, створення зони вiльної торгiвлi мiж Україною та ЄС, формування в суспiльствi проєвропейської бiльшостi, укрiплення засад ринкових iнститутiв, пiдвищення спроможностi економiки витримати конкурентний тиск у зв'язку з розширенням ЄС.

     Пiдвищення конкурентоспроможностi нацiональної економiки передбачається здiйснити шляхом впровадження iнновацiйної моделi розвитку, що ґрунтується на застосуваннi високих технологiй, комерцiалiзацiї результатiв науково-технiчної дiяльностi, розширеннi можливостей суспiльства генерувати, розповсюджувати та використовувати знання, полiпшеннi якостi освiти та пiдготовки кадрiв, створеннi iнформацiйних мереж для обмiну знаннями та технологiями.

     Водночас, пiдвищення конкурентоспроможностi економiки стримується слабкою конкуренцiєю на ринках енергоносiїв, сiльськогосподарської продукцiї, повiльним впровадженням новiтнiх технологiй, надмiрно високою енергоємнiстю валового внутрiшнього продукту, вiдсутнiстю достатнього iнвестицiйного капiталу, низьким рiвнем капiталiзацiї банкiв, незадовiльною якiстю активiв та низькою їх прибутковiстю, недосконалими бюджетною полiтикою та бюджетним плануванням. Неналежне забезпечення прав акцiонерiв, недосконала податкова система також не сприяють формуванню iнвестицiйного клiмату.

     Одним з проблемних питань, що потребує негайного вирiшення, є необхiднiсть удосконалення законотворчого процесу.

     Для активiзацiї пiдприємницької дiяльностi слiд наповнити конструктивним змiстом реформу судової системи, що забезпечить прозорiсть та об'єктивнiсть судового процесу.

     Нинi частка продукцiї малих та середнiх пiдприємств у валовому внутрiшньому продуктi залишається низькою порiвняно з аналогiчною часткою розвинутих країн. Основними факторами, що стримують розвиток малих та середнiх пiдприємств, є недосконале правове середовище, зарегульованiсть процедур реєстрацiї та ведення бiзнесу, вiдсутнiсть дiлових та управлiнських навичок у пiдприємцiв, а також обмеженi можливостi щодо отримання кредитiв.

     Iснує нагальна необхiднiсть впровадження нової енергетичної стратегiї, що значною мiрою обумовлює нацiональну безпеку держави, а також виконання Комплексної державної програми енергозбереження. Низька ефективнiсть використання паливно-енергетичних ресурсiв є наслiдком деформованої структури виробництва та енергоспоживання, використання застарiлих виробничих фондiв енергетики. Потребує пiдвищення та пiдтримки ядерна безпека АЕС. Недостатнiй рiвень безпеки працi у вугледобувнiй промисловостi призводить до аварiй та загибелi шахтарiв.

     Для позитивних змiн в агропромисловому комплексi потрiбне логiчне i послiдовне завершення земельної реформи, глибока перебудова на цiй основi економiчних та фiнансово-кредитних вiдносин на селi. Необхiдно створити повноцiнний ринок землi, запровадити сучаснi земельно-оренднi та iпотечнi вiдносини, ефективнi механiзми захисту прав власностi на землю.

     Реалiзацiя рiшень, прийнятих на Самiтi тисячолiття ООН у 2000 роцi, надає особливої актуальностi розв'язанню екологiчних проблем, зокрема щодо побутового та промислового забруднення, ефективного використання природних ресурсiв, клiматичних змiн, лiквiдацiї наслiдкiв Чорнобильської катастрофи та пiдвищення рiвня безпеки об'єкта "Укриття".

     У зв'язку з розширенням ЄС виникає потреба упорядкування мiграцiйних процесiв, налагодження транскордонного спiвробiтництва, розвитку мiжнародних транспортних коридорiв. Необхiдно посилити роботу, спрямовану на запобiгання збiльшенню кiлькостi незаконних мiгрантiв, зокрема, що прибувають через схiднi кордони, торгiвлi людьми, а також здiйснити заходи щодо боротьби з органiзованою злочиннiстю, вiдмиванням грошей i незаконним обiгом наркотикiв.

     Пiдтримуючи цiлi розвитку тисячолiття, проголошенi Декларацiєю тисячолiття ООН, Україна розробила завдання на перiод до 2015 року з подолання бiдностi, полiпшення якостi та забезпечення рiвного доступу до освiти, а також вiдтворення навколишнього природного середовища.

     Iснуюча система охорони здоров'я потребує iстотного реформування. Недостатньо придiляється уваги профiлактицi здоров'я громадян та пропагуванню здорового способу життя. Зареєстровано високий показник iнфiкованих на ВIЛ/СНIД та туберкульоз.

     Система освiти в цiлому вiдповiдає європейським стандартам, але потребує подальшої гармонiзацiї з ними. Для забезпечення переходу до економiки, що ґрунтується на наукоємних технологiях, необхiдне полiпшення якостi та забезпечення рiвного доступу до освiти, пiслядипломного навчання, пiдвищення квалiфiкацiї.

     Протягом останнiх рокiв спостерiгалася активiзацiя дiяльностi об'єднань громадян та аналiтичних центрiв. Проте, необхiдно залучати громадськiсть до процесу прийняття рiшень органами державної влади, зокрема шляхом проведення публiчних слухань, громадських обговорень та консультацiй, впровадження результатiв дослiджень об'єднань громадян.

     З метою змiцнення обороноздатностi держави та прискорення вступу України до НАТО необхiдно активiзувати процес реформування української армiї.

     Для якнайшвидшого вирiшення зазначених питань та забезпечення iнновацiйного розвитку Україна потребує чiтко скоординованої допомоги.

     Проблемними питаннями спiвробiтництва з донорами залишаються недостатня участь Української Сторони у визначеннi змiсту проектiв i програм пiд час їх пiдготовки, низька ефективнiсть окремих форм спiвробiтництва, що пропонуються донорами, переважне використання послуг iноземних експертiв у деяких проектах. Розширення участi українських експертiв у проектах мiжнародної технiчної допомоги сприятиме пiдвищенню спроможностi українських фахiвцiв приймати управлiнськi рiшення на рiвнi мiжнародних стандартiв та поширенню здобутих знань.

     В останнi роки вiдбулося краще усвiдомлення можливостей мiжнародної технiчної допомоги як допомiжного iнструменту економiчного розвитку. В переважнiй бiльшостi випадкiв вдалося разом з донорами визначити головнi напрями допомоги, пiдвищити вiдповiдальнiсть за її змiст та результати реалiзацiї проектiв, сформувати проектнi портфелi, що великою мiрою вiдповiдали прiоритетам полiтики України. Запроваджений у 2002 роцi систематичний монiторинг дає змогу простежувати та аналiзувати заходи, що здiйснюються у рамках проектiв. Разом з тим для досягнення бiльшої ефективностi та прозоростi процесу надання допомоги необхiдно забезпечити тiсну координацiю з донорами щодо розроблення проектiв, обговорення їх цiлей, завдань, проведення монiторингу, застосування критерiїв оцiнки промiжних та кiнцевих результатiв реалiзацiї, а також iнформування громадськостi.

Напрями залучення мiжнародної технiчної допомоги

     Залучення мiжнародної технiчної допомоги у 2004-2007 роках здiйснюватиметься за такими напрямами:

     1) пiдвищення конкурентоспроможностi нацiональної економiки, забезпечення сталого економiчного зростання;

     2) прискорення вступу України до СОТ, європейської та євроатлантичної iнтеграцiї;

     3) створення сприятливого пiдприємницького середовища, розвиток малого та середнього бiзнесу;

     4) поглиблення демократичних перетворень, формування iнститутiв розвинутого громадянського суспiльства;

     5) досягнення цiлей розвитку тисячолiття, визначених в Декларацiї тисячолiття ООН, зокрема полiпшення соцiальних умов та здоров'я громадян України, гуманiтарний розвиток;

     6) пiдвищення рiвня екологiчної безпеки та мiнiмiзацiя наслiдкiв Чорнобильської катастрофи;

     7) гарантування безпеки та захисту держави i громадян;

     8) розвиток державної регiональної полiтики.

Завдання, якi передбачається розв'язати iз залученням мiжнародної технiчної допомоги

     За визначеними напрямами залучення мiжнародної технiчної допомоги передбачається розв'язання таких завдань:

     1) у напрямi пiдвищення конкурентоспроможностi нацiональної економiки, забезпечення сталого економiчного зростання:

     а) з питань переходу до економiки, що ґрунтується на наукоємних технологiях:

     забезпечення розвитку сприятливого для iнновацiй середовища, створення ринкової iнновацiйної iнфраструктури;

     створення умов для конкуренцiї та розвитку системи трансферу технологiй, ноу-хау;

     розроблення та впровадження високих наукоємних конкурентоспроможних технологiй у промисловостi;

     утворення системи венчурних фондiв для фiнансування iнновацiй;

     посилення спроможностi до генерування, розповсюдження та впровадження знань шляхом полiпшення якостi та забезпечення рiвного доступу усiх верств населення до освiти, пiслядипломного навчання;

     створення iнформацiйних мереж для обмiну знаннями;

     б) у сферi макроекономiки та фiнансiв:

     запровадження стратегiчного планування у практику дiяльностi органiв виконавчої влади, удосконалення системи державного прогнозування та розроблення програм соцiально-економiчного розвитку;

     формування державної бюджетної полiтики шляхом запровадження середньострокового бюджетного планування;

     реформування податкової системи та модернiзацiя державної податкової служби;

     забезпечення розвитку ринку фiнансових послуг, удосконалення системи його регулювання;

     перехiд небанкiвських фiнансових установ на ведення фiнансової звiтностi за мiжнародними стандартами;

     створення iнформацiйної бази даних небанкiвських фiнансових установ;

     продовження реформування банкiвської системи;

     забезпечення розвитку ринку цiнних паперiв, похiдних фiнансових iнструментiв та удосконалення системи їх регулювання, створення системи оцiнних показникiв фондового ринку;

     пiдтримка приватизацiйних процесiв шляхом удосконалення нормативно-правової бази та забезпечення прозоростi процедур прийняття рiшень;

     в) у сферi структурної перебудови:

енергетика

     пiдтримка заходiв щодо розвитку прозорого, конкурентного та ефективного ринку енергоносiїв;

     пiдтримка заходiв щодо диверсифiкацiї джерел енергозабезпечення та маршрутiв енергопостачання, включаючи розвиток українського маршруту Євро-Азiатського нафтотранспортного коридору; квалiфiкацiя альтернативних джерел постачання ядерного палива;

     пiдтримка заходiв щодо впровадження технологiй вироблення енергiї з альтернативних джерел;

     пiдвищення рiвня безпеки та охорони працi шахтарiв;

     пiдтримка заходiв щодо дегазацiї вугiльних пластiв з метою утилiзацiї та використання газу метану;

     пiдтримка ринкової трансформацiї вугледобувного та електроенергетичного комплексiв;

     пiдвищення ядерної та радiацiйної безпеки АЕС та об'єктiв, призначених для поводження з радiоактивними вiдходами та вiдпрацьованим ядерним паливом;

     удосконалення системи регулювання радiацiйної безпеки;

     пiдтримка зусиль щодо нерозповсюдження ядерної зброї, запобiгання незаконному обiгу ядерних та радiоактивних матерiалiв, включаючи змiцнення системи контролю i облiку джерел iонiзуючого випромiнювання;

     удосконалення системи фiзичного захисту АЕС та об'єктiв, призначених для поводження з радiоактивними вiдходами та вiдпрацьованим ядерним паливом, з урахуванням загрози ядерного тероризму;

     пiдтримка заходiв щодо закриття Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта "Укриття" в екологiчно безпечну систему;

     пiдвищення енергоефективностi процесiв виробництва, транспортування, розподiлу та споживання енергетичних ресурсiв i енергозбереження в промисловiй та iнших галузях економiки;

аграрно-промисловий комплекс

     забезпечення продовольчої безпеки держави;

     створення умов для розвитку фiнансової iнфраструктури в аграрному секторi;

     органiзацiя обмiну новiтнiми технологiями в аграрно-промисловому комплексi, ветеринарiї та фiтосанiтарiї, тваринництвi, харчовiй i переробнiй промисловостi;

     створення системи iнформацiйного забезпечення сiльськогосподарських товаровиробникiв у ринкових умовах;

     впровадження системи страхування ризикiв у сiльському господарствi;

     створення нацiональної системи монiторингу та прогнозування цiн на аграрному ринку;

     2) у напрямi прискорення вступу України до СОТ, європейської та євроатлантичної iнтеграцiї:

     адаптацiя законодавства України до законодавства ЄС вiдповiдно до Копенгагенських критерiїв членства в ЄС (зокрема директив та стандартiв щодо оподаткування, правил технiчного, санiтарного, фiтосанiтарного, ветеринарного, екологiчного регулювання, прикордонного i митного контролю та захисту прав споживачiв);

     пiдготовка спiльного Плану дiй Україна - ЄС з метою впровадження в Українi положень Комунiкацiї ЄС "Ширша Європа - сусiдство: новi рамки вiдносин з нашими схiдними та пiвденними сусiдами";

     проведення оцiнки наслiдкiв розширення ЄС та їх впливу на Україну, секторальних дослiджень, пiдвищення поiнформованостi громадян стосовно правил та норм ЄС i СОТ;

     пiдтримка розвитку iнституцiйного забезпечення процесiв європейської та євроатлантичної iнтеграцiї, пiдготовка, перепiдготовка та пiдвищення квалiфiкацiї фахiвцiв у сферi європейської та євроатлантичної iнтеграцiї;

     пiдтримка заходiв щодо створення зони вiльної торгiвлi мiж Україною та ЄС;

     впровадження норм i стандартiв, що вiдповiдають вимогам СОТ, проведення iнформацiйно-аналiтичного забезпечення приєднання до СОТ;

     забезпечення розвитку прикордонної iнфраструктури, ефективного митного та iнших видiв контролю у пунктах пропуску через державний кордон;

     пiдтримка заходiв щодо вступу України до НАТО;

     приведення законодавства України у вiдповiднiсть з вимогами НАТО, перехiд на стандарти НАТО у створеннi, виготовленнi та озброєннi вiйськовою та спецiальною технiкою;

     3) у напрямi створення сприятливого пiдприємницького середовища, розвитку малого та середнього бiзнесу:

     удосконалення полiтики захисту конкуренцiї, створення рiвних умов провадження господарської дiяльностi для всiх пiдприємцiв;

     удосконалення дозвiльно-реєстрацiйної системи щодо пiдприємницької дiяльностi, зокрема, створення єдиних офiсiв комплексного обслуговування суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi;

     забезпечення розвитку ефективної функцiональної iнфраструктури пiдтримки малого та середнього бiзнесу на регiональному рiвнi;

     пiдтримка органiзацiйних та правових заходiв для полiпшення iнвестицiйного клiмату;

     удосконалення механiзму фiнансово-кредитної пiдтримки малого пiдприємництва, розширення доступу малих та середнiх пiдприємств до кредитiв, зокрема довгострокових;

     забезпечення захисту прав власника i кредитора, удосконалення процедур банкрутства та вiдновлення платоспроможностi боржника;

     удосконалення законодавчої бази з питань корпоративного управлiння;

     запровадження прозорих механiзмiв регулювання пiдприємницької дiяльностi, в тому числi запровадження ефективної системи вiдстеження результативностi регуляторних актiв;

     створення у бiльшостi регiонiв мiсцевих вiддiлень Експертно-апеляцiйної ради;

     забезпечення постiйної професiйної пiдготовки працiвникiв органiв реєстрацiї щодо проведення реєстрацiйних процедур;

     гармонiзацiя митних правил та документiв з мiжнародними та європейськими стандартами;

     створення автоматизованих iнформацiйних систем облiку суб'єктiв господарської та пiдприємницької дiяльностi;

     пiдтримка заходiв з конверсiї колишнiх вiйськових об'єктiв, включаючи використання їх основних фондiв для розвитку iнфраструктури малого та середнього бiзнесу, адаптацiю вiйськовослужбовцiв, звiльнених у запас або вiдставку;

     4) у напрямi поглиблення демократичних перетворень, формування iнститутiв розвинутого громадянського суспiльства:

     посилення захисту прав i свобод громадян;

     забезпечення конкурентного виборчого процесу на засадах вiдкритостi, прозоростi та гласностi;

     змiцнення мiсцевого самоврядування, включаючи такi аспекти, як розширення участi громадян у дiяльностi його органiв, розвиток асоцiацiй органiв мiсцевого самоврядування, пiдвищення якостi послуг, що надаються громадянам;

     подальше проведення судової та адмiнiстративної реформ;

     розвиток правового механiзму участi громадян у процесi прийняття рiшень органами державної влади;

     пiдтримка незалежностi та демократичностi засобiв масової iнформацiї;

     розвиток iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй як бази для формування вiдкритого iнформацiйного простору для суспiльства, забезпечення рiвного доступу до цифрових технологiй, впровадження електронної iнформацiйної системи "Електронний Уряд";

     змiцнення громадських органiзацiй, зокрема професiйних, незалежних аналiтичних центрiв, здатних брати участь у формуваннi полiтики держави;

     сприяння впровадженню гендерної рiвностi;

     5) у напрямi досягнення цiлей розвитку тисячолiття, визначених в Декларацiї тисячолiття ООН, зокрема полiпшення соцiальних умов та здоров'я громадян України, гуманiтарного розвитку:

     приведення законодавства з питань соцiально-трудових вiдносин у вiдповiднiсть з мiжнародними стандартами;

     забезпечення розвитку та вдосконалення системи адресної соцiальної допомоги найменш захищеним верствам населення, посилення адресностi при наданнi пiльг;

     створення єдиної системи загальнообов'язкового державного соцiального страхування;

     прискорення пенсiйної реформи, впровадження недержавного пенсiйного забезпечення, створення вiдповiдної нормативно-правової бази;

     розвиток системи первинної медичної допомоги на засадах сiмейної медицини;

     пiдтримка профiлактичних та iнформацiйних програм боротьби з iнфекцiйними хворобами, зокрема ВIЛ/СНIДом, туберкульозом, а також покращення лiкування i пiдтримки таких хворих;

     сприяння виконанню програм у сферi репродуктивного здоров'я;

     розвиток системи медичного страхування, вiдповiдної нормативно-правової бази;

     пiдтримка закладiв культури та полiпшення умов творчої дiяльностi;

     розвиток сфери соцiально значущих iнформацiйних послуг, у першу чергу в сферi телемедицини та дистанцiйного навчання;

     6) у напрямi пiдвищення рiвня екологiчної безпеки та мiнiмiзацiї наслiдкiв Чорнобильської катастрофи:

     пiдвищення рiвня техногенної, екологiчної, ядерної та радiацiйної безпеки;

     полiпшення стану навколишнього природного середовища, створення передумов для сталого розвитку та змiцнення мiнерально-сировинного потенцiалу держави;

     пiдтримка заходiв щодо знищення непридатних до використання та надлишкових боєприпасiв i зброї, екологiчно безпечної лiквiдацiї твердого та рiдкого ракетного палива;

     впровадження ресурсо- та енергозберiгаючих екологiчно чистих технологiй;

     проведення радiоекологiчного монiторингу в зонi вiдчуження, здiйснення заходiв щодо запобiгання винесенню радiонуклiдiв з територiї зони вiдчуження;

     лiквiдацiя наслiдкiв Чорнобильської катастрофи, включаючи перетворення об'єкта "Укриття" в екологiчно безпечну систему, удосконалення системи поводження з радiоактивними вiдходами, що утворилися внаслiдок Чорнобильської катастрофи, та поступове вiдновлення радiацiйно небезпечних земель;

     здiйснення заходiв щодо реалiзацiї положень Рамкової конвенцiї ООН про змiну клiмату;

     створення системи проведення оцiнки викидiв i поглинання парникових газiв, на якi не поширюється дiя Монреальського протоколу;

     7) у напрямi гарантування безпеки та захисту держави i громадян:

     здiйснення комплексу заходiв щодо вдосконалення нормотворчої дiяльностi;

     удосконалення правового регулювання мiграцiйних процесiв, облаштування пунктiв тимчасового перебування iноземцiв та осiб без громадянства, якi незаконно перебувають в Українi, а також порядку повернення до країн їхнього громадянства, створення iнформацiйної системи облiку та аналiзу мiграцiйних потокiв;

     посилення боротьби з незаконною мiграцiєю, створення державної мiграцiйної служби;

     пiдтримка заходiв щодо формування за принципом оборонної достатностi сучасних Збройних Сил;

     застосування мiжнародних стандартiв Групи з розробки фiнансових заходiв боротьби з вiдмиванням коштiв (FATF) для проведення фiнансового монiторингу в Українi;

     удосконалення системи протидiї вiдмиванню коштiв, одержаних злочинним шляхом;

     боротьба з органiзованою злочиннiстю, вiдмиванням коштiв, обiгом наркотикiв, тероризмом, торгiвлею зброєю, людьми та iншими проявами транскордонної злочинностi шляхом мiжнародного спiвробiтництва;

     8) у напрямi розвитку державної регiональної полiтики:

     забезпечення розвитку iнфраструктури та законодавчої бази мiсцевого самоврядування;

     запровадження програмно-цiльового методу формування та виконання мiсцевих бюджетiв в окремих областях згiдно з вимогами Бюджетного кодексу;

     удосконалення бюджетного процесу, порядку розподiлу трансфертiв з державного до мiсцевих бюджетiв, механiзмiв проведення запозичень до державного бюджету, забезпечення виконання бюджетiв i здiйснення фiнансового контролю;

     забезпечення розвитку мiжнародних транспортних коридорiв;

     активiзацiя транскордонного i мiжрегiонального спiвробiтництва, у тому числi в рамках єврорегiонiв;

     розвиток iнфраструктури регiональних iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй;

     запровадження стратегiчного планування сталого розвитку на регiональному та мiсцевому рiвнi.

Умови реалiзацiї Стратегiї

     Необхiдною умовою для залучення достатнiх обсягiв мiжнародної технiчної допомоги для реалiзацiї завдань є полiтична стабiльнiсть та незмiннiсть курсу реформ в Українi, дотримання проголошеного курсу iнтеграцiї до європейських та євроатлантичних структур, належна координацiя мiжнародної технiчної допомоги, розвиток та вдосконалення нормативно-правової бази.

Координацiя мiжнародної технiчної допомоги

     Подальший розвиток взаємодiї мiж органами державної влади, об'єднаннями громадян, приватним сектором економiки та донорами мiжнародної технiчної допомоги сприятиме реалiзацiї Стратегiї та матиме вирiшальне значення для здiйснення координацiї мiжнародної технiчної допомоги.

     Провiдну роль в координацiї мiжнародної технiчної допомоги забезпечує вiдповiдно до компетенцiї Мiнекономiки, структура, чисельнiсть та iнституцiйна спроможнiсть якого має бути достатньою для розв'язання поставлених завдань.

     Реалiзацiя Стратегiї вiдбуватиметься шляхом розроблення та впровадження програм спiвробiтництва, якi формуються Мiнекономiки разом з донорами за такими загальними принципами:

     1) дотримання проголошеного курсу реформ;

     2) перспективне та цiлiсне бачення шляхiв досягнення мети, якi забезпечать належне та послiдовне розв'язання визначених завдань Стратегiї;

     3) чiтка координацiя дiяльностi донорiв у процесi планування проектiв з метою уникнення їх дублювання, зокрема за секторами економiки;

     4) планування та розроблення разом з донорами мiжнародної технiчної допомоги проектiв для розв'язання визначених завдань;

     5) спiльне проведення монiторингу та оцiнки результатiв реалiзацiї проектiв;

     6) пiдвищення ефективностi та прозоростi використання мiжнародної технiчної допомоги;

     7) залучення українських пiдприємств, установ та органiзацiй до реалiзацiї проектiв, забезпечення рiвного доступу до ресурсiв мiжнародної технiчної допомоги.

Правове середовище

     Однiєю з умов реалiзацiї Стратегiї є неухильне дотримання сторонами принципiв i норм мiжнародного права та приведення норм нацiонального законодавства у вiдповiднiсть з положеннями мiжнародних договорiв України з питань мiжнародної технiчної допомоги.

     Правовiдносини, що виникають в процесi залучення та використання мiжнародної технiчної допомоги, мають бути чiтко врегульованi положеннями мiжнародних договорiв України з питань мiжнародної технiчної допомоги та нормами нацiонального законодавства. Передумовою успiшного розв'язання завдань Стратегiї є розроблення i прийняття Закону України "Про мiжнародну технiчну допомогу" з урахуванням сучасної мiжнародної практики та набутого досвiду спiвробiтництва з донорами в Українi.

     Необхiдно продовжити вдосконалення iснуючої нормативно-правової бази щодо мiжнародної технiчної допомоги та договiрно-правової бази, яка ґрунтуватиметься на таких пiдходах:

     1) мiжнародними договорами України з питань мiжнародної технiчної допомоги визначатимуться загальнi умови, принципи спiвробiтництва та зобов'язання сторiн;

     2) додатковими документами, пiдписаними бенефiцiарами або реципiєнтами та донорами, визначатимуться змiст та умови реалiзацiї конкретних проектiв у рамках узгоджених програм спiвробiтництва.