МIНIСТЕРСТВО ЮСТИЦIЇ УКРАЇНИ

     На виконання доручення Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 23 грудня 2003 року до N 82065 у Мiнiстерствi юстицiї України розглянуто ваш лист вiд 15 грудня 2003 року N 01-3325 щодо права пiдприємства з iноземними iнвестицiями - платника податку на додану вартiсть на надання податкового векселя при ввезеннi (пересиланнi) товарiв на митну територiю України та повiдомляється.

     Згiдно з пунктом 3 статтi 2 Закону України вiд 20 грудня 2001 року N 2899-III "Про внесення змiн до деяких законiв України

     з метою усунення випадкiв ухилення окремих пiдприємств, створених за участю iноземних iнвесторiв, вiд сплати податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв)" встановлено заборону на застосування податкового векселя пiдприємствами з iноземними iнвестицiями незалежно вiд форми та часу внесення цих iнвестицiй при ввезеннi (пересиланнi) ними товарiв на митну територiю України.

     Разом з цим, вiдповiдно до частини першої статтi 10 та статтi 15 Угоди про партнерство та спiвробiтництво мiж Україною та Європейськими спiвтовариствами, ратифiкованої Верховною Радою України згiдно з Законом України вiд 10 листопада 1994 року N 237/94-ВР, Сторони надають одна однiй режим найбiльшого сприяння у торгiвлi згiдно з пунктом 1 статтi 1 ГАТТ.

     Вироби, що походять з територiї однiєї Сторони й iмпортуються на територiю iншої Сторони, не пiдлягають, безпосередньо чи опосередковано, нiякому внутрiшньому оподаткуванню чи iншим внутрiшнiм зборам, що перевищують тi, якi застосовуються, безпосередньо чи опосередковано, до подiбних вiтчизняних виробiв.

     Крiм того, цим товарам надається не менш сприятливий режим, нiж той, який наданий подiбним товарам нацiонального походження щодо всiх законiв, правил i вимог, якi впливають на їх внутрiшнiй продаж, пропонування для продажу, купiвлi, транспортування, розподiл або використання. Положення цього пункту не перешкоджають застосуванню рiзних внутрiшнiх зборiв з транспортування, що базуються виключно на засадах економiчної експлуатацiї транспортних засобiв, а не на державнiй належностi виробу.

     Також, статтею 2 Угоди мiж Урядом України та Урядом Словацької Республiки про заохочення i взаємний захист iнвестицiй, ратифiкованої Верховною Радою України згiдно з Законом України вiд 18 сiчня 1996 року N 5/96-ВР, передбачено, що кожна Договiрна Сторона згiдно з дiючим на територiї її держави законодавством заохочує i створює сприятливi умови для iнвесторiв iншої Договiрної Сторони по вкладенню iнвестицiй на своїй територiї i надає їм права на розпорядження цими iнвестицiями.

     Вiдповiдно до статтi 3 вказаної Угоди iнвестицiям, що здiйснюються iнвесторами кожної iз Договiрних Сторiн, надається режим не менш сприятливий нiж для iнвестицiй своїх власних громадян або ж iнвестицiй iнвесторiв будь-якої територiї країни, якщо це буде бiльш вигiдним у вiдповiдностi iз законодавством Договiрної Сторони, на територiї якої здiйснюються iнвестицiї.

     Кожна iз Договiрних Сторiн забезпечує на своїй територiї по вiдношенню до юридичних та фiзичних осiб iншої Договiрної Сторони до того, що стосується їх дiяльностi у зв'язку з iнвестицiями, режим не менш сприятливий, нiж по вiдношенню до власних iнвесторiв або iнвесторiв будь-яких третiх країн, що з цього є бiльш сприятливим.

     Умови, передбаченi цiєю статтею, не тлумачитимуться з тим, щоб зобов'язати одну Договiрну Сторону поширювати на iнвесторiв iншої Договiрної Сторони вигоду вiд будь-якого режиму, преференцiї або привiлеїв, що можуть бути поширенi останньою Договiрною Стороною, якi випливають iз:

     укладених або тих, що укладатимуться у майбутньому угод про економiчнi зони, економiчний або митний союзи, зони вiльної торгiвлi, iншi форми регiонального спiвробiтництва, членом яких є або може бути кожна з Договiрних Сторiн;

     угоди про запобiгання подвiйному оподаткуванню або iншої мiжнародної угоди повнiстю або частково пов'язаної з оподаткуванням, а також в межах дiючого законодавства про оподаткування держав кожної iз Договiрних Сторiн.

     При цьому, частиною першою статтi 9 Конституцiї України встановлено, що чиннi мiжнароднi договори, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, є частиною нацiонального законодавства України.

     Разом з цим, зазначаємо, що згiдно з Законом України вiд 23 жовтня 2003 року N 1240-IV "Про внесення змiн до деяких законiв України з питань оподаткування щодо зернових культур" внесенi змiни до статтi 11 Закону України "Про податок на додану вартiсть", а саме, в абзацi одинадцятому пункту 11.5 слова "а також товарiв, якi ввозяться (пересилаються) пiдприємством з iноземними iнвестицiями незалежно вiд форми та часу внесення цих iнвестицiй" виключено.

     Проте, слiд враховувати, що вiдповiдно до пункту 1 роздiлу II цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування та дiє до 1 липня 2004 року.