IМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р I Ш Е Н Н Я
КОНСТИТУЦIЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

Рiшення Конституцiйного Суду України у справi за конституцiйним поданням 45 народних депутатiв України щодо вiдповiдностi Конституцiї України (конституцiйностi) положень статей 6, 9 Закону України "Про державне регулювання виробництва i реалiзацiї цукру" (справа про визначення мiнiмальної цiни на цукор)

м. Київ
15 квiтня 2004 року
N 10-рп/2004

Справа N 1-7/2004

     Конституцiйний Суд України у складi суддiв Конституцiйного Суду України:

     Селiвона Миколи Федосовича - головуючий,

     Євграфова Павла Борисовича,

     Iващенка Володимира Iвановича,

     Костицького Михайла Васильовича,

     Малинникової Людмили Федорiвни,

     Мироненка Олександра Миколайовича,

     Нiмченка Василя Iвановича,

     Пшеничного Валерiя Григоровича,

     Розенка Вiталiя Iвановича,

     Савенка Миколи Дмитровича - суддя-доповiдач,

     Скоморохи Вiктора Єгоровича,

     Тихого Володимира Павловича,

     Ткачука Павла Миколайовича,

     Шаповала Володимира Миколайовича,

     розглянув на пленарному засiданнi справу щодо вiдповiдностi Конституцiї України (конституцiйностi) положень статей 6, 9 Закону України "Про державне регулювання виробництва i реалiзацiї цукру" вiд 17 червня 1999 року N 758-XIV (Вiдомостi Верховної Ради України, 1999 р., N 32, ст. 268).

     Приводом для розгляду справи вiдповiдно до статей 39, 40 Закону України "Про Конституцiйний Суд України" стало конституцiйне подання 45 народних депутатiв України.

     Пiдставою для розгляду справи згiдно зi статтями 71, 75 Закону України "Про Конституцiйний Суд України" є наявнiсть спору щодо конституцiйностi зазначених положень Закону України "Про державне регулювання виробництва i реалiзацiї цукру".

     Заслухавши суддю-доповiдача Савенка М.Д. та дослiдивши матерiали справи, Конституцiйний Суд України установив:

     1. Суб'єкт права на конституцiйне подання - 45 народних депутатiв України - звернувся до Конституцiйного Суду України з клопотанням розглянути питання щодо вiдповiдностi Конституцiї України (конституцiйностi) положень статей 6, 9 Закону України "Про державне регулювання виробництва i реалiзацiї цукру" вiд 17 червня 1999 року (далi - Закон).

     На думку народних депутатiв України, встановлення мiнiмальної цiни на цукор при укладаннi угод купiвлi-продажу на внутрiшньому ринку України порушує права громадян - споживачiв цукру, та виробникiв цукру - його власникiв. Тому положення статтi 6 Закону не вiдповiдають положенням статей 13, 42 Конституцiї України щодо захисту державою прав усiх суб'єктiв права власностi i господарювання, соцiальної спрямованостi економiки; забезпечення захисту конкуренцiї у пiдприємницькiй дiяльностi.

     Суб'єкт права на конституцiйне подання також вважає, що передбачений статтею 9 Закону штраф у розмiрi подвiйної вартостi цукру, реалiзацiя якого здiйснена з порушенням встановленого порядку, не адекватний рiвню суспiльної небезпеки цього правопорушення i можливої шкоди. Така мiра вiдповiдальностi господарюючих суб'єктiв може призвести до фактичного примусового вилучення основних та оборотних фондiв пiдприємства, що суперечить вимогам статтi 41 Конституцiї України, згiдно з якими нiхто не може бути протиправно позбавлений права власностi.

     2. Президент України у листi до Конституцiйного Суду України наголосив, що визначення засад внутрiшньої полiтики, однiєю iз складових якої є цiнова полiтика, покладено Конституцiєю України на Верховну Раду України (пункт 5 частини першої статтi 85). Це конституцiйне повноваження реалiзовано Верховною Радою України, зокрема, в Законi України "Про цiни i цiноутворення" , за яким Кабiнет Мiнiстрiв України забезпечує здiйснення державної полiтики цiн; визначає перелiк продукцiї, товарiв i послуг, державнi фiксованi та регульованi цiни i тарифи на якi затверджуються вiдповiдними органами державного управлiння. Отже, встановлення згiдно зi статтею 6 Закону мiнiмальної цiни на цукор не суперечить Конституцiї України.

     Запровадження Законом штрафу у вiдповiдному розмiрi, пiдкреслює Президент України, є особливою мiрою вiдповiдальностi, реакцiєю держави на протиправнi дiї на ринку цукру, що є стратегiчно важливою продукцiєю, i вiдповiдає положенням пункту 22 частини першої статтi 92 Конституцiї України, за якими Верховна Рада України визначає правопорушення та вiдповiдальнiсть за них.

     Голова Верховної Ради України звернув увагу на те, що згiдно з пунктом 5 частини першої статтi 85 Конституцiї України до компетенцiї Верховної Ради України вiднесено формування засад внутрiшньої полiтики. В Законi України "Про цiни i цiноутворення" розкрито засади цiєї полiтики в галузi цiноутворення. Надавши Законом повноваження Кабiнету Мiнiстрiв України щодо встановлення мiнiмальної цiни на цукор при укладаннi договорiв купiвлi-продажу на внутрiшньому ринку України, Верховна Рада України реалiзувала своє право, передбачене пунктом 8 частини першої статтi 92 Конституцiї України. Стягнення вiдповiдно до статтi 9 Закону штрафу в розмiрi подвiйної вартостi цукру, реалiзацiя якого здiйснена всупереч встановленому порядку, не порушує гарантованих Конституцiєю України права приватної власностi та права на пiдприємницьку дiяльнiсть (статтi 41, 42).

     Як стверджується в листi Кабiнету Мiнiстрiв України до Конституцiйного Суду України, щорiчне визначення мiнiмальної цiни на цукор сприяє вiдродженню бурякоцукрової галузi, насиченню цукром внутрiшнього ринку, захисту прав споживачiв державою, яка здiйснює контроль за якiстю i безпечнiстю продукцiї та всiх видiв робiт i послуг. Регулювання цiноутворення передбачає однаковi умови для всiх суб'єктiв права власностi, забезпечує ефективне функцiонування ринку цукру на конкурентних засадах. Норми статей 6, 9 Закону щодо визначення мiнiмальної цiни на цукор та вiдповiдальностi за порушення встановленого порядку вiдповiдають положенням статей 13, 41, 42 Конституцiї України.

     Мiнiстерство аграрної полiтики України, правлiння Нацiональної асоцiацiї цукровикiв України (Укрцукор) також вважають, що положення статей 6, 9 Закону не суперечать Конституцiї України.

     Антимонопольний комiтет України в листi до Конституцiйного Суду України зазначив, що виробники цукру мають можливiсть конкурувати мiж собою у процесi його реалiзацiї, встановлюючи цiну, максимально наближену до визначеної Законом. Це не суперечить вимогам статтi 42 Конституцiї України про забезпечення державою захисту конкуренцiї у пiдприємницькiй дiяльностi.

     3. Конституцiйний Суд України, розглядаючи порушенi у конституцiйному поданнi питання, виходить з того, що Верховна Рада України, прийнявши Закон, реалiзувала свої повноваження стосовно визначення засад внутрiшньої полiтики в економiчнiй сферi (пункт 5 частини першої статтi 85 Конституцiї України).

     В преамбулi Закону зазначено, що вiн визначає правовi, економiчнi та органiзацiйнi засади державної полiтики щодо виробництва, експорту, iмпорту, оптової та роздрiбної торгiвлi цукром. Закон встановлює державне регулювання обсягiв вирощування бурякiв, виробництва та реалiзацiї цукру, механiзму цiноутворення в бурякоцукровому комплексi.

     Стаття 6 Закону передбачає регулювання цiноутворення в бурякоцукровому комплексi шляхом запровадження мiнiмальних цiн на цукор i цукровi буряки на рiвнi, що забезпечує прибутковiсть виробництва вiдповiдних видiв продукцiї (частина третя), порядок визначення мiнiмальної цiни на цукровi буряки для виробництва i поставки цукру на внутрiшнiй ринок та за межi України з метою виконання зобов'язань держави за мiжнародними договорами, а також мiнiмальної цiни на цукор, що поставляється на внутрiшнiй ринок у вiдповiдних обсягах. При цьому встановлення мiнiмальних цiн на цукровi буряки i цукор покладено на Кабiнет Мiнiстрiв України.

     Державне регулювання зазначеною нормою цiноутворення в бурякоцукровому комплексi шляхом запровадження мiнiмальних цiн на цукровi буряки (що не оспорюється народними депутатами України) та цукор не можна розглядати як незабезпечення державою захисту прав усiх суб'єктiв права власностi i господарювання (у тому числi й тих, якi займаються вирощуванням цукрових бурякiв та виробництвом цукру i є його власниками), соцiальної спрямованостi економiки (частина четверта статтi 13 Конституцiї України). Необхiднiсть такого регулювання зумовлена широкою сферою використання цукру, значним його впливом на рiвень i динамiку цiн кiнцевої продукцiї важливого соцiального значення i спрямована на забезпечення прибутковостi виробництва та нарощування виробництва цукру i зрештою - на зменшення його цiни. Запровадження Законом державного регулювання виробництва i реалiзацiї цукру не можна розглядати як обмеження права суб'єкта пiдприємницької дiяльностi щодо володiння, користування та розпорядження своєю власнiстю.

     Наведене дає пiдстави для висновку, що положення статтi 6 Закону вiдповiдають положенням частини четвертої статтi 13, частини сьомої статтi 41 Конституцiї України.

     4. Щодо порушеного в конституцiйному поданнi питання про неправомiрне обмеження конкуренцiї та недобросовiсну конкуренцiю у зв'язку iз запровадженням мiнiмальної цiни на цукор при укладаннi угод купiвлi-продажу на внутрiшньому ринку України слiд зазначити таке.

     Вiдповiдно до пункту 8 частини першої статтi 92 Конституцiї України правовi засади i гарантiї пiдприємництва, правила конкуренцiї та норми антимонопольного регулювання визначаються законом. Держава законодавчо забезпечує свободу конкуренцiї мiж пiдприємцями, захищає споживачiв вiд проявiв недобросовiсної конкуренцiї та монополiзму в будь-яких сферах пiдприємницької дiяльностi, у тому числi пiдприємцiв, якi займаються виробництвом цукру та вирощуванням цукрових бурякiв.

     Положення статтi 6 Закону щодо запровадження мiнiмальної цiни на цукор не передбачають неправомiрного обмеження конкуренцiї. Вони поширюються на виробникiв цукру рiзних форм власностi. При цьому виробники цукру не позбавленi можливостi конкурувати мiж собою у процесi реалiзацiї цукру, встановлюючи цiну, максимально наближену до мiнiмальної цiни на цукор, визначеної вiдповiдно до Закону.

     Запровадивши Законом регулювання цiноутворення в бурякоцукровому комплексi, Верховна Рада України реалiзувала свої повноваження щодо законодавчого визначення правових засад i гарантiй пiдприємництва, правил конкуренцiї та норм антимонопольного регулювання (пункт 8 частини першої статтi 92 Конституцiї України).

     Виходячи з наведеного Конституцiйний Суд України вважає, що встановлення Законом регулювання мiнiмальної цiни на цукор на рiвнi, що забезпечує прибутковiсть виробництва, при укладаннi угод купiвлi-продажу на внутрiшньому ринку України не суперечить положенням частини третьої статтi 42 Конституцiї України.

     5. Згiдно з Конституцiєю України засади цивiльно-правової вiдповiдальностi; дiяння, якi є злочинами, адмiнiстративними або дисциплiнарними правопорушеннями та вiдповiдальнiсть за них визначаються виключно законами (пункт 22 частини першої статтi 92). Тобто Верховна Рада України у вiдповiдному законi визначає, зокрема, правопорушення та мiру вiдповiдальностi за нього.

     У статтi 9 Закону визначено, що з суб'єкта пiдприємницької дiяльностi стягується штраф у розмiрi подвiйної вартостi цукру, поставка на внутрiшнiй ринок або реалiзацiя якого здiйснена з порушенням встановленого порядку, тобто понад встановлену квоту або за цiнами, що нижчi вiд визначеної мiнiмальної цiни. Передбачена цiєю нормою вiдповiдальнiсть не спрямована на обмеження чи позбавлення права власностi вiдповiдних суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi.

     Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150 Конституцiї України, статтями 51, 61, 63, 65, 73 Закону України "Про Конституцiйний Суд України", Конституцiйний Суд України вирiшив:

     1. Визнати такими, що вiдповiдають Конституцiї України (є конституцiйними), положення статтi 6 Закону України "Про державне регулювання виробництва i реалiзацiї цукру" стосовно запровадження мiнiмальної цiни на цукор, частини третьої статтi 9 цього Закону щодо стягнення штрафу "у розмiрi подвiйної вартостi цукру, реалiзацiя якого здiйснена з порушенням встановленого порядку".

     2. Рiшення Конституцiйного Суду України є обов'язковим до виконання на територiї України, остаточним i не може бути оскаржене.

     Рiшення Конституцiйного Суду України пiдлягає опублiкуванню у "Вiснику Конституцiйного Суду України" та в iнших офiцiйних виданнях України.

КОНСТИТУЦIЙНИЙ СУД УКРАЇНИ